Загальні відомості Internet та електронну пошту

Полтавський навчальний центр №64 Професія: 7231 “Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів” УРОК №7 Загальні відомості Internet та електронну пошту Викладач: Сай І.О .

Предмет: Основи роботи на персональному комп’ютері   Тема по програмі: Основи роботи на персональному комп’ютері Тема уроку: Загальні відомості Internet та електронну пошту.   Тип уроку: комбінований.   Мета уроку: надати можливість слухачам набути відповідних компетентностей, ознайомити слухачів із створенням Інтернету та його протоколом та підключенням, електронною поштою - програмами та сесрвісами; розвивати уяву, логічне мислення, уміння добирати, аналізувати та систематизувати інформацію до даної теми, а також виховувати у слухачів зацікавленість до обраної професії загалом.   Обладнання: ноутбук або комп’ютер, презентація, підручник.

План уроку 1. Internet. 2. Історія виникнення Інтернету. 3. Протоколи Інтернету: TCP/IP — основний протокол Інтернету. 4. Підключення до Інтернету 5. Мобільний Інтернет 6. Електронна пошта 7. Протоколи електронної пошти 8.Поштові сервіси та програми 9. Створення листа в Gmail

Повторення пройденого матеріалу Що таке мультимедіа? Які пристрої комп'ютера називають мультимедійними? Що таке мультимедійні презентації? За допомогою яких програм можна створити мультимедійну презентацію? Які основні етапи створення презентації? Які є види презентацій? Які формати створених презентацій є?

1. Internet Інтернет — це велика, розгалужена (розподілена) мере­жа, що включає комп'ютерні вузли, розміщені у світі. Коли відбувається з'єднання із Інтернетом, то комп'ютер стає час­тиною цієї всесвітньої мережі комп'ютерів. Інтернет — це мережа комп'ютерів, що зв'язані за допомогою міжмережевих шлюзів. Існує два важливих правила для з'єднання мереж із Інтернетом: усі мережі згодні використовувати єдині умовні познач­ ки, щоб вирішити яким чином дані будуть переміщені, і як будуть оброблені помилки; усі мережі мають загальний спосіб адресації повідо­ млень і спеціальну ідентифікацію комп'ютерів, що знахо­ дяться в системі Інтернет.

Засобами Інтернету можна використовувати електронну пошту, здійснювати пошук у базах даних, мати доступ і бра­ти участь у телеконференціях і обговоренні різних питань, передавати файли та інше. Зауважимо, що Інтернет не є кампанія. Не існує єдиної влади, яка б керувала Інтернетом. Кожна автономна мережа в складі Інтернету має свої індивідуальні правила, інструкції, і приймає рішення щодо загального доступу до інформації. Ніхто не є власником Інтернету. Інтернет це інфраструктура, мережі якої можуть надавати доступ до інформаційних ресурсів, послуг зв'язку (електронної пошти, інформаційного табло, комп'ютерної конференції, архівів даних, віртуальних бібліотек і т. п.).

Інтернет — не засіб зв'язку і не канали зв'язку. Інтернет — не засіб масової інформації (ЗМІ). Інтернет — не засіб вироб­ництва. Інтернет несе в собі відтінки всіх трьох вищезгаданих якостей — зв'язку (як джерело комунікацій), ЗМІ (як джере­ло інформації) і виробництва (як основа для бізнесу). Інтернет — це величезна мережа, що безперервно розви­вається людьми, які користуються її послугами. Інтернет во­лодіє унікальною світоглядною властивістю: це глобальне за­гальнодоступне середовище, інтелектуальної і культурної взаємодії людства. От чому ступінь розвитку Інтернет у дер­жаві на сьогоднішній день є критерієм розвитку демократії.

2. Історія виникнення Інтернету Інтернет народився в США наприкінці 60-х років із про­екту мережі з комутацією пакетів ARPANetAdvanced Research Project Agency Network). Інтернет розроблявся з метою забезпечення взаємодії віддалених комп'ютерів і за­думувався як децентралізована територіальне розподілена мережа з безліччю альтернативних пунктів збереження і шляхів поширення інформації. Передбачалося, що це доз­волить забезпечити надійну взаємодію комп'ютерів Міністерства оборони США, навіть у випадку, якщо части­на мережі вийде з ладу унаслідок воєнних дій, наприклад, ядерних вибухів. Перша комп'ютерна мережа з пакетною комутацією на­звана на честь організації, що її породила, ARPANet. Вона з'явилася в 1970 році і зв'язала університети в Лос-Андже­лесі і Санта-Барбарі (штат Каліфорнія) зі Стендфордским університетом і університетом штату Юта в Солт-Лейк-Сіті. В основу мережі був покладений створений компанією Bolt Baranek and Newman (BBN) протокол комутації пакетів. Спо­чатку можна було тільки увійти в систему і запустити про­граму на віддаленому комп'ютері. У результаті, до 1972 року більш сорока комп'ютерних центрів могли обмінюватися між собою електронною поштою, здійснювати сеанси роботи з віддаленими на кілька сотень кілометрів машинами і пере­давати файли з даними.

Наступний етап розвитку Інтернету пов'язаний з розробкою відносно дешевого міні-комп'ютера і машинно-незалежної опе­раційної системи UNIX. Як перший фактор виступили комп'ютери фірми DigitalEquipment Corporation (DEC), що ви­пускала на противагу дорогим IBM і Control Data порівняно дешеві і компактні машини для масового споживача. Спочатку DEC випускала серію PDP, а на початку 70-х років з'явилися перші машини сімейства VAX. Ці, порівняно могутні комп'юте­ри, закуповувалися у великих кількостях коледжами, універ­ситетами і корпораціями середнього розміру. Другим фактором стала багатозадачна операційна система, розроблена компанією AT&T Bell Labs, що одержала назву UNIX. Для нової системи була характерна необмежена для того часу свобода дії, надана рядовому користувачу, і, що особливо важливо, із самого почат­ку свого існування UNIX була системою, орієнтованою на робо­ту в мережі і не вимагала для цього додаткових компонентів. У 1976 році Майк Леек (Mike Lesk) з AT&T Bell Labs створив програму UNIX-to-UNIX Copy Program, скорочено названу UUCP. У результаті, будь-який комп'ютер із уста­новленою на ньому програмою UUCP і оснащений модемом тепер міг зв'язуватися з будь-яким іншим комп'ютером через звичайну телефонну мережу й обмінюватися файлами даних. Поширення міні-комп'ютерів DEC і операційної системи UNIX, що відбувалося в той час, послужило основою для виникнення великої і значною мірою випадково організованої комп'ютерної UUCP-мережі, що використовує як фізичне середовище звичайні телефонні канали і що ста­ла прообразом майбутньої незалежної децентралізованої мережі, якою став Інтернет.

У 1979 році відбулася зустріч, у якій взяли участь ряд університетів, DARPA і Національний науковий фонд СІЛА (National Science Foundation, NSF). На цій зустрічі було вирішено створи­ти мережу CSnetComputer Science Research Network), головним джерелом фінансування якої став NSF. Трохи пізніше, у 1980 році було запропоновано зв'язати разом ARPANet і CSnet через шлюз з використанням протоколів TCP/IP, щоб усі під множини мереж CSnet мали у своєму розпорядженні доступ до шлюзу в ARPANet. Цю подію можна вважати перетворенням Інтернету в співдружність незалежних мереж, що прийшли до угоди щодо способу міжмережевого спілкування. (У 1990 році Федеральна рада з інформаційних мереж (Federal Networking Council) скасувала правило, відповідно до якого, для приєднання до Інтернету була необхідна реко­мендація якого-небудь державного органу. Це рішення по­служило початком широкого припливу в Інтернет ко­мерційних організацій найрізноманітнішого масштабу, оскільки тепер доступ в Інтернет можна було одержати без будь-яких серйозних застережень чи обґрунтувань. Сьогоднішній день Інтернету — це епоха електронної ко­мерції, електроних бібліотек, віртуального офісу, дистанцій­ного навчання, мультимедіальних цифрових ресурсів. Якщо початково Інтернет представляв собою засіб поши­рення інформації, а розробка цілого ряду, що пішла за цим, програм для забезпечення різних видів мережевої взаємодії, операційних систем і лрограм-навігаторів Інтернет дозволи­ли найбільш повно використовувати можливості нового сере­довища, то сьогодні інформаційна концепція мережі починає відходити на другий план. На перше місце виходить викори­стання Інтернету в комерційній діяльності підприємств, еле­ктронного урядування та дистанційного навчання.

На закінчення введення в історію Інтернету, представимо його визначення й опишемо загальну схему його побудови. Визначення Інтернету, дане Федеральною радою з інфор­маційних мереж (Federal NetworkingCouncil) 24 жовтня 1995 року, говорить: «Інтернет — глобальна інформаційна мережа, частини якої логічно взаємозв'язані одна з одною за допомогою унікального адресного простору, заснованого на протоколі IP (Inetrnet Protocol) чи його наступних розширеннях, здатна підтримувати зв'язок за допомогою комплексу протоколів TCP/IPTransmission Control Protocol/Internet Protocol), їхніх наступних розширень чи інших IP-сумісних протоколів і загальнодоступно чи приватно забезпечує, використовує чи робить доступною комунікаційну службу високого рівня».  Доступ в Інтернет, що надається організаціями, які нази­ваються постачальниками послуг Інтернету (Internet Service Provider, ISP), користувач може одержати, наприклад, з дому через модем чи з офісу через локальну мережу організації. Для підключення до постачальника послуг Інтернету можуть використовуватися звичайні телефонні лінії, кабельні мережі телебачення, радіоканали зв'язку чи супутниковий зв'язок. Постачальник зазвичай має одне чи кілька підключень до магістральних каналів (backbones) чи великих мереж.

3. Протоколи Інтернету: TCP/IP — основний протокол Інтернету Для організації міжмережевих з'єднань, необхідний відповідний протокол. Усі параметри, від швидкості пере­дачі даних і до методів адресації при транспортуванні окре­мих повідомлень — визначаються і задаються протоколами, що використовуються в даній конкретній мережі. Протокол Інтернету — це просто сукупність пого­джень, що визначає обмін даними між різними програмами. Протоколи задають способи передачі даних, повідомлень, об­робку помилок мережі, а також дозволяють розробити стан­дарти, що не пов'язані з конкретною апаратною платформою.

В Інтернеті базовим протоколом є протокол TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol). IР відповідає за доставку повідомлень за необхідною адресою. Ці протоколи були запропоновані в 1974 році Робертом Кеном, одним з основ­них розроблювачів ARPANET, і вченим-комп'ютерщиком Віктором Серфом. Необхідно мати на увазі, що TCP/IP не яв­ляється єдиним протоколом, що дозволяє з'єднувати різні ме­режі. Інтернет є багатопротокольною мережею, що інтегрує й інші стандарти. Основні серед них — стандарти взаємодії відкритих систем (OSI). Запропоновані Міжнародною організацією стандартизації (ISO) протоколи OSIодержали ши­роке поширення в Європі, де не так сильно, як у СІЛА, відчу­вався вплив TCP/IP. Системи, що засновані на інших протоко­лах, також підключаються до Інтернет через шлюзи. Напри­клад, BITNET — це мережа, що для передачі даних використо­вує особливі стандарти, але частково, вона доступна через шлюзи Інтернет.Іншими словами, визначити Інтернет можна як взаємо­зв'язок мереж, що базується на єдиному комунікаційному протоколі — TCP/IP.

4. Підключення до Інтернету Для того, щоб використовувати будь-які комунікаційні й інформаційні послуги Інтернет, необхідно забезпечити підключення комп'ютера до мережі, що вже має вихід в Інтернет і надає потрібний сервіс; також необхідно мати на комп'ютері, що підключається, необхідне програмне забез­печення. Послуги з підключення до Інтернет надаються ор­ганізаціями, що називаються постачальниками мережевих послуг або сервіс-провайдерами (service provider). Постачальник мережевих послуг має комп'ютерну мережу, що постійно з'єднана з Інтернет, і містить комп'ютери (сервери доступу), через які здійснюється підключення абонентів — окремих користувачів або локальних мереж. Перед тим, як вибирати постачальника послуг, необхідно обміркувати, які послуги Інтернет Ви хотіли б мати. До пи­тання вибору провайдеру потрібно підходити дуже ретельно. Адже невдало підібраний провайдер може бути причиною ба­гатьох проблем у роботі з мережею.

5. Мобільний Інтернет Інтернет швидко стає мобільним. Вже в 2003 році кількість користувачів Інтернету, що одержують доступ з мобільних пристроїв, стала більшою, ніж кількість користу­вачів з фіксованим доступом, і досягла 600 млн. чоловік, а згідно з прогнозами Yankee Group, кількість мобільних терміналів з доступом до Інтернету у 2005 році перевищить мільярд. Розвиток мобільного Інтернету сьогодні обумовлено дво­ма важливими факторами. По-перше, переходом телекомунікаційних компаній до нових стандартів мобільного зв'язку, появою мереж «третьо­го покоління» і удосконалюванням наявних комунікацій до так званого покоління 2,5. Основні стандарти «поколін­ня 2,5» — GPRS (General Packet Radio Services) і EDGE (Enhanced Data rates forGSM Evolution) дозволяють досягати швидкостей передачі даних до 171 і 384 Кбіт/с відповідно. Основні переваги цих мереж — пакетна передача даних і висока швидкість з'єднання досягаються не завдяки корінній перебудові мереж операторів, а за допомогою посту­пового нарощування можливостей наявного комунікаційно­го устаткування, що робить впровадження таких мереж відносно недорогим. Пакетна передача даних дозволяє засто­сувати нові методи ціноутворення (оплата за обсяг переданої інформації, а не за час, проведений в режимі онлайн), зни­жує вартість переданої інформації і дозволяє терміналам ви­користовувати функцію «always on», тобто бути постійно на зв язку і не витрачати час на встановлення з'єднання при кожному виході в Інтернет.

Другий фактор, що обумовлює розвиток мобільного Інтер­нету, — розвиток терміналів. Зрозуміло, що до мережі зі швидкістю передачі даних 2 Мбіт/с підключати звичайний стільниковий телефон не має сенсу. Багато компаній-виробників, як стільникових телефонів (Nokia, Ericsson, Siemens), так і комп'ютерів (Compaq, Hewlett-Packard, IBM) — розроб­ляють цілий клас нових пристроїв, що інтегрують у собі функції могутнього кишенькового комп'ютера і мобільного телефону, що дозволяє підключатися до швидкісних безпро-водних мереж. Прототипи деяких пристроїв обладнані відео-камерами для проведення відеоконференцій і GPS-приймача-ми для встановлення точного місця розташування абонента. Нові мережеві термінали DoCoMo 3-го покоління, осна­щені відеокамерою, дозволяють передавати й одержувати відеозображення. Уже багато провайдерів відеоінформації готові представити свої матеріали користувачам нової ме­режі, що одержала назву FOMA. Багато виробників, у тому числі Ericsson, проектують пристрої, зв'язані через інтер­фейс Bluetooth. Телефон у середині наручних годинників і PDA, між якими встановлений беспроводний зв'язок, кліпса з вбудованим мікрофоном — подібними концептами-прист-роями сьогодні вже нікого не здивуєш.

6. Електронна пошта Є сайти та спеціальні програми, використовуючи які можна спілкуватися з друзями в режимі он-лайн, тобто миттєво. Ти вводиш з клавіатури своє повідомлення й одразу ж отримуєш відповідь від співрозмовника. Таке спілкування називається чат. Якщо до комп’ютера приєднати навушники та мікрофон, то завдяки спеціальним комп’ютерним програмам можна спілкуватися по мережі Інтернет за допомогою голосу так само, як по телефону. А якщо в тебе і твого співрозмовника є веб-камера, ви зможете ще й побачити одне одного.

Усе більше й більше людей користуються електронною поштою. Люди, які живуть в різних містах, на різних континентах потребують приватного спілкування або пересилання потрібної художньої чи музичної літератури, необхідних речей, подарунків, раніше це відбувалося завдяки паперовій переписці, ми писали листа, відправляли по пошті і через деякий час адресат, якому ми надсилали листа отримував його, а нам приходила відповідь, або посилка тощо. Для того щоб обмінюватися електронними листами, потрібно мати електронну поштову скриньку. Електронна поштова скринька міститься на сайті (поштовий сервер) і має свою адресу.

Адреса електронної скриньки складається з трьох частин: Перша частина – текст, що характеризує власника скриньки (ім’я користувача, або логін), Дуга частина – спеціальний символ @, Третя частина – адреса сайту. любий_текст @ назва_сайта_компаніі Наприклад: skynet_2020@gmail.com.

Електронна пошта - один з найпопулярніших сервісів в Інтернеті. Можливість відправляти і отримувати листи в режимі онлайн зробила спілкування між людьми легким і зручним. Віртуальні листи та електронні скриньки називають по-різному - «меіл», «е-меіл», «імаіл» або просторічне «мило». Сьогодні можливість зареєструвати скриньку безкоштовної електронної пошти вже не є новою. При цьому компанії, що пропонують такі послуги, не завжди належним чином дбають про якість сервісу, що надається. До того ж різні хостинги для електронної пошти мають свої особливості і різні характеристики, не кажучи вже про такі важливі речі, як дизайн та інтерфейс.

Створюючи собі скриньку, слід врахувати наступні моменти: Мова. В Інтернеті існує як російська, так і американська безкоштовна електронна пошта, а також величезна кількість безкоштовних служб на інших мовах. Обсяг. Обсяг безкоштовної скриньки може досягати декількох гігабайт. Адреса. Основним параметром, яким керується користувач при виборі скриньки, це гарнай і оригінальна адреса. Стандартна безкоштовна скринька виглядає як ваше ім'я@домен, при цьому деякі сервіси пропонують відразу кілька варіантів доменів на вибір. Вибрати свій власний домен в сервісах безкоштовної електронної пошти не можна. Безпека. Скриньки, зареєстровані на безкоштовних сервісах, відповідають всім нормам безпеки мережі, однак для їх збереження необхідно дотримуватися правил. Використовувати складний пароль, не переходити за підозрілими посиланнями і не зберігати на комп'ютері невідомі файли. На випадок непередбачених обставин потрібно уважно поставитися до вибору відповіді на «секретне питання», щоб в будь-який момент мати можливість відновити доступ до свого ящика.

7. Протоколи електронної пошти В Інтернеті для роботи з електронною поштою використо­вуються прикладні протоколи SMTP, POP, ІМАР. Протокол SMTP (Simple Massage Transfer Protocol) — простий протокол, що підтримує передачу повідомлень між будь-якими вузлами Інтернет. Маючи механізми проміжно­го збереження пошти і підвищення надійності доставки, про­токол SMTP припускає використання різноманітних транс­портних служб і поштових серверів. Він може працювати навіть в мережах, які не підтримують стек протоколів TCP/IP. Протокол SMTP дозволяє групувати повідомлення на адресу одного одержувача і розмножувати копії E-mail-повідомлення для передачі за різними адресами.

Протокол POP (Post Office Protocol) надає кінцевому ко­ристувачу можливість доступу до його електронних повідо­млень. POP-клієнти при запиті користувача на отримання пошти вимагають ввести пароль, що підвищує конфе-денційність листування. POPvS — це найпростіший протокол для роботи користувача зі змістом своєї поштової скриньки. Він дозволяє тільки за­брати пошту з поштової скриньки серверу на робочу станцію клієнта і знищити її з поштової скриньки на сер­вері. Всю подальшу обробку поштове повідомлення прохо­дить на комп'ютері клієнта. POP-сервер не відповідає за відправку пошти, він працює тільки як універсальна по­штова скринька для групи користувачів. Якщо користува­чу необхідно відправити повідомлення, він повинен встано­вити з'єднання з SMTP-сервером і відправити туди свої повідомлення за SMTP-протоколом.

Протокол ІМАР4 (Internet Message Access Protocol, Version 4) дозволяє клієнтам діставати доступ і маніпулю­вати повідомленнями електронної пошти на сервері. Про­токол ІМАР4 відрізняється від протоколу POPvS тим, що ІМАР4 підтримує роботу з системою каталогів (або папок) повідомлень. ІМАР4 дозволяє керувати каталогами (папками) віддале­них повідомлень так само, якби вони розташовувалися в ло­кальному комп'ютері. ІМАР4 дозволяє клієнту створювати, видаляти і перейменовувати поштові скриньки, перевіряти наявність нових повідомлень і видаляти старі. Завдяки тому, що ІМАР4 підтримує механізм унікальної ідентифікації кожного повідомлення в поштовій папці клієнта, він дозво­ляє читати з поштової скриньки тільки повідомлення, які за­довольняють певним умовам, або їх частині, змінювати атри­бути повідомлень і переміщати окремі повідомлення.

8.Поштові сервіси та програми Навіть з появою безлічі месенджерів, ми все одно залежимо від електронної пошти. І, на жаль, далеко не всі поштові сервіси безкоштовні (а серед безкоштовних багато не найпростіших у використанні або з обмеженим функціоналом). Основними програмами є: Microsoft Outlook Express, Microsoft Internet Mail, Netscape Messenger з пакету NetscapeCommunicator, Eudora, Pegassus Mail, TheBAT! і т. і.  Найпопулярніші сервіси - це пошта:

Microsoft Internet Mail

Microsoft Outlook Express

The BAT!

Pegassus Mail

Eudora

Yandex mail Яндекс Пошта пропонує багатий, функціональний і універсальний поштовий сервіс з потужним веб-сайтом, мобільним додатком, безмежним сховищем і доступом до POP і IMAP (найбільш поширені інтернет-протоколи для пошти). Деякі функції цієї поштової служби роблять її вкрай ефективною. Серед них – створення шаблонів листів, а також нагадування про те, що ви не отримали відповіді на конкретне лист у визначені терміни. Але не все так гладко. Текстові заготовки і функція машинного навчання могли б ще більше поліпшити процес написання листів та створення шаблонів. Так і фільтр для вхідних повідомлень теж міг би бути більш універсальним, оскільки іноді пропускає явний спам. Зате за допомогою набору зручних сполучень клавіш користуватися поштою стає набагато простіше, ну а вбудовані електронні листівки додають цього сервісу дещицю веселощів.

Мобільний додаток для iOS і Android дозволить вам в будь-який час скористатися поштою.

Gmail Gmail автоматично сортує всі листи по вкладках (Основні, Соцмережі та Промоакції) і надає користувачу потужний пошуковий інструмент, який в кілька разів зручніше системи фільтрів. В цьому відношенні у Gmail немає рівних. Його спам-фільтр неймовірно точний завдяки взаємодії зі службами аналітики Google. Веб-інтерфейс Gmail дозволяє переглядати повідомлення в безпосередньому контексті їхньої розмови. А завдяки контекстуально відповідним сниппетам (текстовим заготівлях) він також допомагає і з придумуванням відповідей на них. Інтеграція з POP і IMAP протоколів дозволяє вам отримувати доступ до своєї поштової скриньки з будь-якого пристрою або програми. На жаль, сам Gmail отримує пошту тільки з акаунтів, які працюють на протоколі РОР. А тому, незважаючи на всю функціональність, його можливості в якості центральної ланки великий поштової системи досить обмежені.

ProtonMail ProtonMail надає безкоштовний доступ до безпечної та анонімної пошти, використовуючи потужне мобільні додаток і настільки ж потужний веб-інтерфейс. Використання технологій шифрування убезпечить ваші листи від відстеження, але це також означає, що ви не зможете швидко експортувати їх або отримувати до них доступ з допомогою POP або IMAP. На щастя, веб-клієнт і додаток ProtonMail самі по собі пропонують солідну кількість функцій: управління за допомогою гарячих клавіш, багаті налаштування форматування тексту і хороший спам-фільтр. З криптографічними функціями ви навіть можете налаштувати терміни автоматичного закриття доступу до вмісту листів.

Втім, більш широкий функціонал фільтрів, шаблонів і фрагментів зробили б взаємодія з сервісом ще більш продуктивним. Крім того, багато функції, пов'язані із вмістом пошти, викликають проблеми у ProtonMail, так як робота з ними можлива лише в браузері і спеціальному додатку.

iCloud Mail iCloud Mail – це безкоштовний поштовий сервіс від компанії Apple, створений для користувачів їх продукції (наприклад, для власників iPhone або Mac). Він володіє досить великим сховищем, доступом до IMAP і функціональним веб-додатком. iCloud Mail фокусується на простих речах і гарантує їх ідеальну роботу, в той час як відсутність реклами робить його ще більш зручним. Інтерфейс не має ярликів або інших, більш просунутих інструментів для підвищення продуктивності і організації пошти. Крім того, не підтримується взаємодія з іншими поштовими сервісами. До речі, тут є доступ тільки через IMAP, POP а відсутня. Зате використовуючи його, ви можете налаштувати iCloud Mail для роботи з практично будь-яким поштовим клієнтом на будь-якому комп'ютері або телефоні.

Yahoo! mail Yahoo! Mail – найбільш шанований поштовий сервіс. Перевірений часом, він містить багато добре зарекомендували себе речей: майже безмежне сховище, а також користувальницькі папки і фільтри, автоматично сортують листи. Незважаючи на те, що сервісом приємно користуватися, йому б не завадило наявність смарт-папки, вільної маркування листів, шаблонів і автоматично пропонованих відповідей на повідомлення. До речі, про відповідях. Набір тексту в Yahoo! Mail володіє багатими налаштуваннями форматування, що набагато більш привабливо і корисно, ніж несмачні тексту, багаті марними емодзі і смайликами.

AOL Mail AOL Mail – це безкоштовний веб-сервіс від компанії AOL, відмінними сторонами якого є безлімітне сховище, унікальна захист від спаму і інтуїтивно-зрозумілий веб-інтерфейс. Все працює досить просто і незважаючи на уявну простоту, спроектовано з розумом і оглядкою на вже наявний багаторічний досвід компанії. На жаль, AOL Mail не можна назвати багатим на можливості. Наприклад, в його функціоналі немає ярликів, смарт-папки і ділення повідомлень на гілки. Але він компенсує деякі з цих недоліків за допомогою доступу до IMAP, а також POP.

МЕТА mail META — український інтернет-портал. Використовує пошукову систему Google, зона пошуку — українські сайти та сайти, що стосуються України.

I.UA mail I.ua — Інтернет-портал, що з'явився 2008 року, один з найбільших безкоштовних сервісів електронної пошти україномовного сектору Інтернету. I.ua — надає користувачам поштову скриньку необмеженого розміру з перекладачем, перевіркою правопису, архівом для зберігання фотографій тощо.

Ukr.net mail Ukr.net - популярний український інтернет-портал, запущений в 1998 році.

Інтерфейс пошти Ukr.net простий, але досить зручний і симпатичний. Періодично в верхній частині сторінки користувачам показується банер-розтяжка. Розмір пошти Ukr.net необмежений. Реальний максимальний розмір вхідного / вихідного листа - 18 мегабайт. Прикріплювати файли до листа можна тільки по одному, що вважаю досить незручним. Для відправки великих файлів Ukr.net пропонує скористатися сервісом e-Disk, який дозволяє відправляти файли розміром до 1.5 гігабайти. Втім, відправляти файли через цей сервіс можна тільки на адреси @ ukr.net. Крім того, файли зберігаються на сервері e-Disk всього лише тиждень, після чого видаляються. Як і більшість популярних поштових сервісів, Ukr.net дозволяє використовувати ящик через поштові клієнти по протоколах POP3 і SMTP. Якщо протягом 90 днів не користуватися поштовою скринькою, то він перестане приймати вхідні листи. Втім, ваш e-mail не видаляється - якщо після тривалого періоду знову авторизуватися, то поштовий ящик буде розблоковано.

9. Створення листа в Gmail Щоб відправити лист по електронній пошті, будучи залогіненним в Google вибираємо на головній сторінці Gmail/Пошта.

Потрапляємо в поштову скриньку і вибираємо Написати:

У правому нижньому кутку з'являється віконце. Якщо такий формат незручний, можна розгорнути його на весь екран:

У рядку Одержувачі вводимо адресу електронної пошти того, кому потрібно відправити лист. У темі – основну суть листа коротко. У великому полі вводимо потрібний текст. У нижній панелі розташований текстовий редактор, а також функціонал для додавання картинок, файлів і смайликів. Поруч із позначкою Кошик є стрілка, при натисканні на яку з'являється додаткове меню.

У рядку Одержувачі вводимо адресу електронної пошти того, кому потрібно відправити лист. У темі – основну суть листа коротко. У великому полі вводимо потрібний текст. У нижній панелі розташований текстовий редактор, а також функціонал для додавання картинок, файлів і смайликів. Поруч із позначкою Кошик є стрілка, при натисканні на яку з'являється додаткове меню.

У рядку Одержувачі вводимо адресу електронної пошти того, кому потрібно відправити лист. У темі – основну суть листа коротко. У великому полі вводимо потрібний текст. У нижній панелі розташований текстовий редактор, а також функціонал для додавання картинок, файлів і смайликів. Поруч із позначкою Кошик є стрілка, при натисканні на яку з'являється додаткове меню.

У рядку Одержувачі вводимо адресу електронної пошти того, кому потрібно відправити лист. У темі – основну суть листа коротко. У великому полі вводимо потрібний текст. У нижній панелі розташований текстовий редактор, а також функціонал для додавання картинок, файлів і смайликів. Поруч із позначкою Кошик є стрілка, при натисканні на яку з'являється додаткове меню.

Питання для закріплення нового матеріалу Що таке Internet? За що відповідає ІР? Що називають протоколом Інтернету? Хто такий провайдер? Що називають електронною поштою? З яких частин складається електронна пошта? Які Ви знаєте протоколи e-mail? Які Ви знаєте поштові програми? Які Ви знаєте поштові online сервіси?

Виставлення оцінок. Домашнє завдання: https://www.saferunet.ru/adult/news/951/ https://buklib.net/books/21985/ параграф 4. пункт 4.1; 4.2; 4.3; 4.4 http://headtechnology.com.ua/53-7-bezkoshtovnikh-servisiv-dlya-stvorennya-elektronnoyi-poshti.html https://techtoday.in.ua/reviews/10-naykrashhih-servisiv-dlya-stvorennya-timchasovogo-email-110075.html Відео по створенню пошти: https://www.youtube.com/watch?v=Kxd_RUgPSuQ https://www.youtube.com/watch?v=_fkWDWB3d3E Зробити записи у зошит (конспект)

Дякую за увагу