Загальні відомості про дизайн

»

 

Вступ

   

         Метою профільного навчання є забезпечення загальноосвітньої підготовки учнів, їхня поглиблена допрофесійна підготовка, спрямування старшокласників на раннє життєве та професійне самовизначення.

Концепцією профільного навчання в старшій школі серед основних напрямів профілізації в технологічному напрямі визначено і навчальний профіль "Дизайн", який реалізується під час викладання за програмами "Основи дизайну", "Ландшафтний дизайн", "Промисловий дизайн", "Етнічний дизайн", "Графічний дизайн", "Дизайн середовища".

           Методична розробка  «Художнє конструювання об’єктів технологічної діяльності» з предмету «Технології» включає плани-конспекти уроків, мультимедійний супровід до уроків, роздатковий матеріал для перевірки доступності викладання. Так як основне завдання  предмета «Технології» -проектування, а дизайн є однією з його основних і невід’ємних складових, то даний уроки мають сформувати у учнів загальні принципи формоутворення предметного середовища і об’єктів праці за законами дизайну.

 

 

 

Тема уроку: «Загальні відомості про дизайн»

Мета: Засвоєння знань про дизайн як важливу складову проектування, його завданнята вимоги до формоутворення предметного середовища, а також про закони, прийоми і засоби композиції як основи дизайну. Формування вмінь виконувати завдання зі складання різних видів композиції. Розвивати логічне, образне та критичне мислення, творчу уяву. Виховувати основи естетичної культури.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріально-технічне забезпечення: мультимедійний проектор, ноутбук, екран.

Дидактичне забезпечення:

конспект, мультимедійний супровід до уроку,  роздатковий матеріал.

Міжпредметні зв’язки: математика, фізика, художня культура

Хід уроку:

І. Організаційна частина

 Перевірка наявності учнів

 Перевірка готовності учнів до уроку

ІІ. Актуалізація знань

 Повідомлення теми і мети уроку

 Мотивація уроку

Кожному із нас необхідно володіти загальними поняттями про дизайн, щоб

будувати своє життя за законами краси. Тому важливо не тільки знати основні принципи дизайну, а і уміти виготовляти об’єкти праці за його законами,користуючись прийомами і засобами виразності.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Завдання уроку:

• з’ясувати сутність понять: дизайн та художнє конструювання;

• визначити основні вимоги дизайну до формоутворення;

• виявити види, категорії і властивості композиції.

 Дизайн як символ сучасної цивілізації.

Дизайн увійшов практично в усі галузі діяльності людини і став основною

рушійною силою естетизації предметного середовища. Дизайн застосовується під час створення будь-якого технічного промислового виробу, в будь-якій сферілюдської життєдіяльності.

 Як ви розумієте поняття «дизайн»?

Слово дизайн, як правило, пов’язують з багатьма речами, які нас оточують і,

переважно це красиві, привабливі речі із сучасними формами та кольором.

А чи задовольняє Вас сьогодні лише поняття «красива річ»?

 Що ще ви хочете від «красивої речі»?

Дизайн, як творчий процес поділяють на:

Художній дизайн – створення речей з точки зору естетичного сприйняття; Технічну естетику – науку про дизайн, враховуючи всі аспекти, і перш за все конструктивність, функціональність, комфортність виробництва, експлуатації, утилізації технічного виробу.

Дизайн – це творчий метод, процес та результат художньо-технічного

проектування промислових виробів, орієнтований на досягнення відповідності створюваних виробів можливостям та потребам людини, як утилітарним так і естетичним.

В умовах сучасної цивілізації дизайн набуває важливого значення. Це найрозвинутіша галузь людської діяльності, яка поєднує естетичну і технічну

сторони виготовлення промислових виробів. Ця діяльність є практикою дизайну, яка називається художнє конструювання.

Художнє конструювання – це взаємодія двох видів діяльності, що поєднує

естетичну і неестетичну діяльність у галузі матеріального виробництва.

Завдання дизайну - формування гармонійного предметного середовища, що

найбільш повно задовольняє матеріальні і духовні потреби людини.

  Композиційні закони, прийоми і засоби

На чому ґрунтується дизайнерське проектування?

В основі художньо-конструкторської діяльності лежить композиція.

Як ви думаєте, що таке композиція?

Композиція – це творчий процес побудови художнього твору – організація,

розположення і зв’язок різних графічних елементів за законами дизайну.

Види композиції.

 Фронтальна композиція – це композиція, що розташована в одній площині.

 Об’ємна – це композиція виробу, яку ми сприймаємо з усіх сторін.

 Глибинно-просторова – ця композиція, що виконується з передаванням глибини простору.

Композиційна якість.

Однією з умов виразності при створенні композиції є композиційна якість. Вона складається з гармонійності, співрозмірності та цілісності, які є важливими факторами естетичної досконалості виробів.

Гармонійність форми – відсутністю протиріччя між різними геометричними та фізичними (колір, маса, фактура) характеристиками.

Співрозмірність форм частин композиції повинна бути у такому співвідношенні, яке створює правильний масштаб для зорового сприймання кожноїз них. Основу співрозмірності або масштабності становлять усталені уявлення про нормальні розміри і маси предметів та їх частин.

Цілісність форми можна досягти відбором таких фізичних і геометричних

характеристик частин композиції, за яких вона сприймається як єдиний

закономірний організм.

Закони композиції.

У композиції художньо конструкторських виробів діють такі закони:

Закон масштабу. Серед об’єктів художнього конструювання трапляється чимало предметів, які мають однакову форму, але різні розміри, що викликано певними функціональними вимогами.

Наведіть приклад.

Найзручнішими у користуванні є предмети оптимальних розмірів. Звідси випливає, що людина, як користувач речей є своєрідним масштабним еталоном.

Використання масштабів зводиться до трьох основних моментів.

Перший - застосування звичайного антропометричного масштабу, виходячи із того,хто тим предметом має користуватися, чоловік, жінка чи дитина.

Другий – у зменшеному масштабі випускають значну частину сувенірних виробів.

Третій момент зводиться до свідомого збільшення масштабу, що сприяє вияву відчуттів урочистості, піднесеності, декоративності. У цьому масштабі виготовлялипереважно твори, які пов'язанні з оформленням інтер'єру, ритуальні і культові предмети.

Закон контрасту.

Закон контрасту в композиції – художник вільний у виборі тотожностей,

нюансу чи контрасту.

Як ви гадаєте, що таке контраст? Наведіть приклад.

Контраст означає чітко виявлену протилежність відповідних властивостей

предмета, стану композиції.

Нюанс – мінімальна зміна образотворчих якостей, властивостей, стану.

Тотожність – це повторення цих якостей. Тотожність характеризує найпростішу композиційну залежність повторення різних метричних, ритмічних, пластичних, тональних, кольорових величин.

Для того щоб контраст або нюанс став засобом гармонізації, потрібно скласти йому пару — тоді з'явиться можливість для порівняння. Наприклад, контраст великого і малого елемента, округлого й квадратного, чорного й білого, зеленого й червоного, гладкого й шорсткого й т. ін. Як тільки з'явилося це порівняння, з'явилося і співідношення кількості білого і чорного, зеленого і червоного, малого і великого.

Контраст, нюанс і тотожність як засоби гармонії народжені самою природою і цілком успішно в ній співіснують: розмаїття відтінків у звичайній траві – це

колірний нюанс. В одній рослині можна побачити повторення форми листя: більші знаходяться знизу, та чим вище, тим дрібніше вони стають. Це нюанс форм. Тут же можна помітити і нюанс кольору: нижнє листя вже пожовкло, середні яскраво пофарбовані, а верхні бліді. А якщо квітка складається з подібних пелюсток, то це тотожність. Цей приклад доводить, що засоби гармонізації — контраст, нюанс, тотожність – підказані митцю самою природою.

Композиційні прийоми.

При створенні композиції користуються такими прийомами, як ритм, метр, симетрія, асиметрія, статика і динаміка.

Що таке ритм? Де його використовують?

Ритм – властивість, що характерна для багатьох явищ природи, в тому числі йдля життя людини. Як відображення закономірностей реального світу, ритм ввійшов у всі види мистецтва, став одним з необхідних засобів організації художньої форми. У музиці, в танці він проявляється як закономірне чергування звуків або рухів. В архітектурі, образотворчому і декоративному мистецтві відчуття ритму створюється чергуванням матеріальних елементів у просторі. Час у такому ритмі замінено просторовою протяжністю, часова послідовність - просторовою.

Ритм як композиційний прийом художнього конструювання – це повторення

елементів об'ємно-просторової і площинно-орнаментальної форми та інтервалів між ними, об'єднаних подібними ознаками (тотожними, нюансними і контрастними співвідношеннями властивостей тощо).

Важливе значення для ритму має напрям. Ритмічна організація композиційних елементів (наприклад, взаємного розміщення орнаментальних мотивів на площині) може здійснюватися в одному, двох або чотирьох напрямах (сітчаста композиційна схема орнаменту).

? Що таке симетрія? Де ми її часто зустрічаємо?

Симетрія як композиційний прийом - це чіткий порядок у розташуванні, поєднанні елементів частин відповідної структури виробів. Принцип симетрії зустрічається у природі (наприклад, кристали, листочки, квіти, метелики, птахи, тіло людини та ін.). Симетріявносить у об’єкти художнього конструювання порядок, закінченість, цілісність.

Відомо три типи симетрії.

Дзеркальна симетрія. Фігури або зображення розміщенні в одні площинні, діляться лінією на однакові частини, аналогічно відображенню в дзеркалі. Цим типом симетрії наділена більшість об'єктів рослинного і тваринного світу, а також людина.

Осьова, трансляція або перенесення частини форми предмету відносно вісі.

Симетричні фігури, що суміщаються на площині одна з одною, можуть переноситися вздовж однієї або двох осей.

Гвинтова або циклічно-обертова, застосовується для об'ємних тіл обертання.

Симетрична фігура рівномірно переміщується щодо осі, перпендикулярної до центра основи, обертається навколо неї, залишаючись у межах кривої.

Порушення симетрії може застосовуватися з метою посилення виразності форми та її гострішого емоційного впливу на людину.

Асиметрія - відсутність будь-якої симетрії. Асиметрія виражає невпорядкованість, незавершеність. У композиційному рішенні об’єктів художнього конструювання симетрія і асиметрія є важливими прийомами організації цілісної форми.

Динаміка і її протилежність статика (урівноваженість) діють на емоції,

визначаючи характер сприйняття форми виробу. Контраст відношень створює динаміку як «зоровий рух» у напрямі переважаючої величини. Це однаково стосується об'ємних і площинно-орнаментальних форм.

Засоби виразності.

Художники-конструктори у своїх виробах застосовують різноманітні засоби

емоційно-художньої виразності, а саме: фактуру, текстуру, колір, графіку, пластичність і ажурність. Три перші цілком залежать від природних властивостей матеріалу та технології його обробки. Так, фактура, текстура і колір дерева, з якого зроблений предмет,можуть викликати не однакові чуттєві емоції при користуванні цим предметом. Вони можуть нести відчуття легкості або вагомості, досконалої вишуканості, довершеності й лаконічної простоти або звичної буденності.

Фактура - формування поверхні твору. Її поділяють на природну і технологічну. До природної відносять фактуру поверхні, яка не обробляється. Наприклад, природна фактура кори дерева, рогу оленя, каменю. Технологічну фактуру одержують у процесі відповідної обробки матеріалів: різання, тесання, кування, карбування, шліфування або внаслідоквиготовлення самих творів: плетіння, ткання, вишивання тощо.

Текстура - природний візерунок на поверхні розрізу деревини, деяких мінералів, рогу, утворений різноманітними шарами матеріалу. Вона буває простою і складною, вигадливою і навіть примхливою. Малюнок текстури буває дрібний і великий, слабо і чітко виражений.

Графічність - позитивна якість композиції, яка своїми елементами ітрактуванням нагадує графіку або має з нею спільні засоби виразності: лінії, крапки, плями, силуети.

Колір – це властивість тіл викликати те чи інше зорове відчуття згідно зіспектральним складом відбитого або випромінюваного ними світла. Кольори поділяють на дві важливі групи: хроматичні й ахроматичні. До групи ахроматичних відносяться білий, сірий і чорний кольори. Вони характеризуються лише кількістю відбитого світла або неоднаковим коефіцієнтом відбиття.

Підсумки уроку.

Отже, ми розглянули загальні відомості про дизайн. То ж дайте відповіді на такі питання:

Що нового ви дізналися на уроці?

Чи можна скористатись отриманими знаннями у повсякденному житті? Де, за

яких умов це може бути?

 Аналіз діяльності учнів.

 Оголошення та мотивація оцінок.

 Домашнє завдання

Завдання: скласти ритмічну композицію з геометричних фігур (коло, квадрат,

трикутник).

«Технології» 9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мультимедійний супровід до уроку