“Загальний портрет” підлітка, схильного до девіантної поведінки

“Загальний портрет” підлітка, схильного до девіантної поведінки:

1.                      Відставання в інтелектуальній сфері.

Це виражається в суб’єктивізмі сприйняття і оцінки навколишньої дійсності, його нерозвиненості або особливої вибір­ковості. Мова у таких дітей нерозвинена, словниковий запас примітивний, в мові переважає вуличний жаргон, вульгарні слова і вирази і, як результат цього, – недбалість у письмовому мовленні, складнощі в мисленні, його однобокість.

2.                      Недоліки в характері.

У підлітків, схильних до порушень дисципліни, сформовані і проявляються неприємні риси характеру, що значною мірою визначають асоціальну поведінку юнаків і дівчат. Вони не бажають учитись, порушують правила поведінки в школі, сус­пільних місцях, хуліганять, здійснюють дрібні крадіжки та інші провини.

3.                      Завищена конфліктність.

Такі вкорінені риси характеру, як грубість, запальність, упертість, негативізм, роблять підлітків, які мають проблеми в поведінці, джерелом конфліктів з однокласниками, батьками, старшими за віком людьми, що ускладнює контакт з ними і їхнє виховання.

4.                      Активізація механізму психологічного захисту.

Відчуваючи постійну необхідність відповідати за свої вчинки перед учителями, батьками, старшими за віком людьми, працівниками правоохоронних органів, такі учні намагаються від них захиститись. Таким чином, виникає прагнення виправдовуватись перед собою і іншими, обґрунтувавши свою поведінку як законну або змушену обставинами, зняти з себе провину. Це веде до формування таких звичок, як нечесність, брехня тощо.

5.                      Підвищений інтерес до заборонених розваг.

Невміння організувати і проводити своє дозвілля, відсут­ність інтересу до соціально корисних видів діяльності істотно деформують інтереси підлітків, схильних до протиправних дій, у сфері дозвілля. Проявляється це в схильності до марно втраченого часу, до захоплення азартними іграми, дрібною спекуля­цією тощо.

6.                      Притуплення гуманного начала.

Більшість підлітків з протиправною поведінкою вкрай невитримані, їм притаманна активність поведінки і небажання стримувати себе, свої емоції під час сильного збудження.

7.                      Вибір негативних засобів самоствердження і прояву дорослості.

Учні, які мають схильність до протиправних дій, з метою самоствердження і демонстрації своєї дорослості часто обирають куріння, вживання алкоголю, інші форми, на їхню думку, “дорослої поведінки”. У деяких з них, разом із психологічною, виникає фізіологічна залежність від алкоголю, що свідчить про розвиток алкоголізму як хвороби.

Серед даної групи учнів значну частину (біля 20%) складають дівчата. Вони нерідко випадають з кола зору вчителя, класного керівника, тому що своєю поведінкою не спричиняють незручностей на уроках. Однак, не звертаючи особливої уваги, багато з них є ініціаторами порушень навчальної дисципліни. Серед них зустрічаються також організатори асоціальних компаній. Більша частина таких дівчаток курять, зловживають алкоголем, їм притаманна статева розпуста. В сім’ї вони тримаються зухвало, тероризують молодших братів і сестер, непристойно ведуть себе з батьками, сусідами тощо.