Загальношкільний захід "21 лютого - Міжнародний день рідної мови."

Тема: 21 лютого Міжнародний день рідної мови.

Мета: донести учням інформацію про заснування Міжнародного дня рідної мови, викликати бажання вивчати українську мову, милуватися її красою;  прищеплювати і розвивати  почуття патріотизму, національної гордості за мову, за тих, хто передав нам у спадок цей неоціненний скарб; виховувати любов до рідної мови, бажання досконало її знати.

Обладнання: святково прибрана зала, стіл прикрашений українським рушником,  на  стінах  – вислови про мову, вишивки.

Хід заходу

1 ведуча. Добрий  день  вам, добрі  люди!

Хай  вам  щастя - доля  буде,  

Не  на  день  і  не  на  рік,

а  на  довгий-довгий  вік.

2 ведуча. Є  у  нас  предмет  чудовий –

урок  української  мови.  

Ласкаво  просимо  ми  вас

на  свято  рідної  мови  до  нас!

1 ведуча. Яка багата на свята наша планета! Яких тільки свят не відзначає наше людство! Тож дуже приємно, що не залишилася без уваги і мова .

2 ведуча. Так 21 лютого – Міжнародний день рідної мови! Це свято є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.

1 ведуча. Діти, а ви знаєте, де і коли народилася традиція святкування Міжнародного дня рідної мови? Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. Давайте перегляньмо ВІДЕО.

2 ведуча. Я думаю, всі згодні,  що найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. І коли, як не сьогодні, на весь світ нам вигукнути: «Хай живе рідна мова!»

1 ведуча. І чуємо, як російською, англійською, італійською, польською нас підтримують люди, які також не дозволяють знецінитися, зникнути мові. Віко, а яку мову ти вважаєш для себе рідною?

2 ведуча Звичайно, українську, бо це мова моїх батьків, бабусі, дідуся, мова, якою я розмовляю зі своїми рідними та  друзями.

1 ведуча. Цікаво, а для наших  товаришів та і взагалі  учнів нашої школи це питання також є актуальним?

2 ведуча Звичайно! Про це я можу говорити досить упевнено! І зараз школярі розкажуть нам, чим для них є українська мова.

Вірші про мову (учні 3-4 класів)

Учень 1

В нас українська мова промениста,

Доступна й лагідна, весела і дзвінка.

Багата, як земля, джерельно-чиста

І тепла, наче мамина рука.

Учень 2

Вона дзвенить у срібному джерельці,

У дивних квітах, у дзвінкій росі.

Вона живе й співа в моєму серці,

Її ми дуже любимо усі.

Учень 3

О  мово рідна, ти для нас, як мати,

З тобою відкриваєм  дивосвіт.

І  українською вчимося розмовляти

З колиски самої, з маленьких літ.

Учень 4

Ми - українці з мовою своєю,

У нас держава й мудрий є народ.

 І поки стежкою ідемо однією,

 Ми з мовою досягаємо висот.

Учень 5

Ми з мовою звемося українці,

Вона нам інформацію несе.

Які б життя не кидало гостинці,

Ми разом з мовою здолаємо усе.

Учень 6

Народів на землі є так багато,

 І мова в кожного звучить своя.

 Для  мене  українська – в  будні  й  свято,

 Горджуся тим, що українець я!

Учень 7

Учу, звичайно, мову я англійську,

Російську розумію, польську теж...

Мені цікаво знати італійську,

Та найрідніша - українська все ж!

Учень 8

Бо рідна мова наче рідна мати,

Вона завжди пригорне до грудей.

Важливо дуже різні мови знати,

Та рідна - найрідніша для людей.

2 ведуча Хай на душі стане всім легко і хороше від чарівної пісні, що звучить для вас усіх.

Пісня «Мова єднання»

1 ведуча. У 1924 році відбувся всесвітній Конгрес мовознавців світу. Конгрес визначив, що наймелодійнішою є італійська мова. Другою визнано українську мову. Ми, українці, повинні пишатися з того, що нашу мову так високо оцінив всесвітній Конгрес знавців мов. 2 ведуча З того часу минуло чимало років і сьогодні в нашій країні відзначають Міжнародний день рідної мови, а ми це робимо у нашій школі.

Чарівниця. Я — Чарівниця, берегиня рідної мови. Не даю їй пропасти в лиху годину і хочу, щоб ви теж берегли і знали українську мову. Я прийшла до вас з глибини віків і дуже хочу почути, що ви знаєте про мову, і як ви розмовляєте, тому що мова — це найбільше багатство народу, а ви, українці, — славні нащадки нашого народу.

Хочу до вас я звернутися, діти.
Можна людині без мови прожити,
Можна без пісні, без загадки й казки?
Хто відповість? Поміркуйте, будь ласка!

УЧЕНЬ 1

Як же людині без казки і слова,
Без задушевної пісні й розмови?
Думаю я, що таке неможливо.
Мова людини — це щастя, це — диво!

Чарівниця

Правильно думаєш. Мова — це диво.
З нею людина розумна й щаслива.
Знаючи мову, спілкуються люди,
Мова загине — й людини не буде.

УЧЕНЬ 2

Як же без мови? Не уявляю!
Я щохвилини про щось та й питаю.
А коли мови не будемо знати,
Як же ми зможемо світ пізнавати?

Чарівниця

В світі ми — люди і правильно, діти,
Людям без мови не можна прожити.
Ще повідомити хочу вам я
В кожній країні є мова своя.
Кожна людина свою мову знає.
Любить безмежно її й поважає.
Рідна одним мова східна — японська,
Іншим найкраща — китайська, естонська.
Мова у світі панує англійська,
Нам найрідніша своя, українська.

УЧЕНЬ 3

Ми з вами всі живемо в Україні,
Мова чудова й пісні в нас чарівні.
Треба, щоб мову ми вчили і знали,
Й нею чистенько усі розмовляли.

1 ведуча. А  зараз – завдання  для  глядачів: відгадайте слово за поданими епітетами, тобто: я зачитую прикметники, а ви повинні здогадатися, про що я кажу:             

1)золотава, холодна, мінлива, жовтогаряча, врожайна, багата, сумна, прекрасна, зажурена, багряна, мрійна, поетична — (осінь);

2 ведуча 2)свіжий,   смачний,   священний, батьківський, пшеничний, твердий, запашний, пухкий, рум'яний,  хрумкий, тяжкий,  білий, чорний — (хліб),

1 ведуча. 3)легковажна,     серйозна, розумна, працьовита, освічена, порядна, хороша, несправедлива, щаслива, ввічлива, гуманна, сувора, хвора, скромна, старанна, щедра, благородна, чуйна, ґречна, шляхетна, сентиментальна — (людина);

2 ведуча 4)кирпатий, орлиний, плескатий, ґудзиком, м'ясистий, картоплиною, рівний, римський— (ніс);

1 ведуча. 5)важка, легка, людська, натхненна, приємна, щоденна, сумлінна, улюблена, чесна, корисна, копітка, титанічна, безкорисна - (праця).

2 ведуча 6)співуча, оксамитова, солов'їна, засмічена, брутальна, ласкава, літературна,   рідна, повільна, швидка, зрусифікована, тиха, дзвінка — (мова).

1 ведуча. Молодці! Українці сміялися споконвіку. Загальновідомо, що саме українці – творці найтоншого гумору. Вони сміються відкрито, відколи себе пам’ятають.

2 ведуча Хоч би якою стомленою була людина, але, почувши дотепний жарт, - усміхається. Пожартуємо і ми. Тож зараз уявіть, що ми опинилися на міському ринку.

Читець гуморески

Це було позаторік та на нашім ринку –

Хотів купити чоловік кабанця чи свинку.

Ламав голову Павло (нелегке це діло)

Нешкідливе щоб було, і щоб добре їло.

І нарешті підібрав: О! які хороші!

Гаманець мерщій дістав,

Став платити гроші.

• А з якого ви села? –

Спитав молодицю

Та йому відповіла:

• Я з села Мельниці.
• Забирайте їх назад! –

Буркнув незабаром,

• Я мельницьких поросят

Не візьму й задаром.

Тітка ближче підійшла:

• То ж назвіть причину!
• А я з вашого села

Маю вже… дружину.

             Таємниця
Їде дядько на возі, назустріч йому кум.
- Що везеш куме?
Кум устав із воза, підійшов і каже на вухо:
- Овес.
-А чому так по секрету говориш?
-Щоб кобила не почула.
 

2 ведуча А зараз, шановні глядачі,  вам подарують український танок учні 5 класу.

(Танок дівчат та хлопців)

1 ведуча Учитель. «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», закликає нас Кобзар. Ось ми і вчимося любити, шанувати мову свого народу. Де б ви не були - ніколи не забувайте той клаптик землі, де ви народилися і виросли, ту мову, якою вам співали колискову, якою ви вимовили перші свої слова.

2 ведуча А хто  ж  робить  найбільший  внесок  у  розвиток  рідної  мови? Звичайно, це  письменники. Тому  сьогодні  кожен  з  нас   приніс  символічну  квітку  улюбленому  письменнику.

1 ведуча. Ми  любим  квіти  дарувати, 

Й  коли  настане  слушний  час –                                               

Все  те, що  хочемо  сказати,

Ці  квіти  висловлять  за  нас.

(Учні  по  черзі  виходять  до  великої  вази  і  ставлять  у  неї  квіти)

• Лесі  Українці – білу  лілею  як  символ  чистоти.
• Ромашку – Олені  Телізі  за  нескореність.
• Мак – юний  цвіт, що  не  згаса, - Василю  Симоненку.
• Котики  верби – Марко  Вовчок  за  жіночу  ніжність  і  красу.
• Троянду – любов  святу – Володимиру  Сосюрі  за  вірші  про  кохання.
• Гвоздику Олесю  Гончару  за  оспівування  героїв  війни.
• Нарцис – Олегу  Ольжичу  за  горду  необачність.
• Півонія – Ользі  Кобилянській  за  багаторічне  талановите  життя.
• Колоски – Олександру  Довженку  за  вірність  рідній  землі.
• Калину – Василю  Стусу  за  страждання  на  засланні.
• Безсмертники – Тарасу  Шевченку  за  вічність  його  творів, за  живучість  «Кобзаря».
• Незабудки – Іванові  Франку  за  оригінальність, неповторність, жанрову  різноманітність  його  творів.  

2 ведуча Слово рідне! Ти, як багатокрилий птах, прагнеш простору і висоти,  ти виткане чарівною калиною  і  синім барвінком, вишневим цвітом  і запашною рутою-м`ятою.  Ти ніколи не зів`янеш, ти будеш вічно жити і розвиватися!

1 ведуча Бережімо наш найкращий цвіт –

 рідну мову –  збагачуймо її і розвиваймо,

 дбаймо про її чистоту і красу!

Вперед, школярство, до нових надбань!

Із мовою радіти світу будемо,

Без мови ми ніхто — куди не глянь!

2 ведуча Всiм школярам я зичу перемоги

 І знань глибоких, творiв пречудових.

Хай стеляться у свiт життя дороги,

І не забудьмо маминої мови!

А зараз лунає пісня…

(Пісня «Україна – це ми») (Пісня «Мово лебедина»)

1 ведуча Ось скінчилось наше свято,

І прощатись вже пора

Побажаємо усім щиро

Щастя, миру і добра!

2 ведуча Ми дякуємо всім присутнім! Сьогоднішнє свято було присвячено Міжнародному дню рідної мови, а  підготувала його вчитель укр.. мови та літератури Нестер І.Ю. разом з учнями 3-10 класів. А зараз за традицією нашої школи запрошуємо всіх зробити фото на згадку!