Захід "Дружити треба вміти"

Про матеріал
Захід "Дружити треба вміти" вчить учнів основних правил дружніх стосунків, виховує доброзичливість, любов до ближнього, почуття вдячності, бажання допомагати, сприяє згуртуванню класного колективу.
Перегляд файлу

                                     Дружити треба вміти
Мета: Вчити дітей основних правил дружніх стосунків, вчити обирати друзів, допомагати їм, розвивати мовлення, пам’ять, творчі здібності, артистизм, збагачувати словниковий запас, виховувати доброзичливість, любов до ближнього, почуття вдячності, бажання допомагати, сприяти згуртуванню класного колективу.

                                                 Хід заходу

І. Організаційний момент     

Про що будемо говорити сьогодні, підкажуть слова, які слід скласти.

груд               друг

баждру         дружба

ришвато       товариш

аскл               клас

-         Чи є серед них зайве?

Тому тема нашого заходу «Дружити треба вміти». Ми зібралися для того, щоб навчитися дружити, а значить допомагати, робити добро, виручати один одного, коли раптом хтось потрапить у біду.

             Є різні цінності в житті. Та дорожча за золото, сильніша від бурі, міцніша за сталь дружба.

 Скільки б іграшок, книжок, розваг у вас не було, та без справжнього друга сумно й не цікаво.

-         Кого можна назвати справжнім другом?

 (хто дарує нам свою любов, робить нас щасливими, допомагає в скрутну хвилину, з ким хочеться поділитися і радістю, і смутком, хто завжди вислухає і зрозуміє, хто не видає таємниці)

Тож справжній друг є міцною опорою для нас.

ІІ. Основна частина

 Учитель: Діти, дізнаймося, що говорить про дружбу народна мудрість.

 

«Найбільша з наук – дружба»

«Сила птаха в крилах, а людини — в дружбі»

 «Друга шукай, а знайшов — бережи»

 «Друзі пізнаються в біді»

 «Дружба – дорожча за золото»

 

Щоб навчитись дружити, слід знати Правила дружби.

 

З’являються промінчики з написами:

 1  «Допомога»

 Учитель: справжні друзі повинні завжди допомагати один одному,

виручати з біди.

 Грицько Бойко

 

У ліс           У лісі

 

Лиш сонечко літнє
Забарвило схід, 
Загін школярів 
Пішов у похід.
Сьогодні повинні
Юннати
Колекцію листя
Зібрати. 
До лісу, до лісу їм стелиться путь. 
В загоні два друга Івасі ідуть.
В загоні два друга
Івасі,—
Обидва у третьому
Класі.
І в лісі удвох 
Ті Івасі були. 
Далеко-далеко 
Вже хлопці зайшли.
Та раптом хрустіння
Почули —
Щось нібито сіре
Майнуло. 
Івась як побачив, 
І з криком: «Вовки!» — 
Він друга залишив, 
А сам навтьоки.

Побіг, і спіткнувся,
І впав у ярок,
І лоба набив
Об дубовий пеньок. Лежить наш Івась 
І зітхає.
Аж чує: товариш 
Гукає.
За хвилю товариша
Ніжна рука
Уже доторкнулась
До лоба дружка. 
Він рану Івасю 
Бинтом пов'язав 
І щиро отак 
Боягузу сказав:
— Ти, певно, прийняв
З переляку
За сірого вовка
Собаку?
Як вовка боїшся, 
То дома сиди. 
Як вовка боїшся, 
У ліс не ходи.
Хто ж друга в біді
Залишає,
Тон сам у біду
Потрапляє!

-         Кого з хлопчиків можна назвати другом?

Запам’ятайте прислів’я  «Хто друга в біді залишає, той сам у біду потрапляє»

Отже, ніколи не залишайте друга в біді, завжди допомагайте.

-         А щоб ви порадили хлопчику, який кинувся сам втікати?

(Думай не лише про себе, а й про інших. Не залишати друга в біді. Пропонувати допомогу.)

-         Діти, а що краще красиві слова чи красиві діла?  

 

                     Красиві слова і красиве діло    Василь Сухомлинський 

     Серед поля стоїть маленька хатка. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.

Одного разу серед літнього дня захмарило і пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці і дивилися, як з неба ллє, мов з відра.

Коли це бачать, до хатинки біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. 
Одежа на ньому мокра, як хлющ. Він тремтів від холоду.

І ось перший з тих хлопців, що сиділи в сухому одязі, сказав: 
- Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе...

Другий теж промовив красиві слова: 
- Як страшно опинитися в зливу серед поля. Я співчуваю тобі...

А третій не промовив жодного слова. Він мовчки зняв із себе сорочку і дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху.

Гарні не красиві слова. Гарні красиві діла.

- Допомога якого хлопчика була кориснішою?

2. «Умій пробачати та вибачатися»

    Хто дружить, той повинен уміти пробачати і вибачатися ,адже і між друзями

бувають сварки. Але як добре, коли друзі миряться, і в цьому їм допомагають

мирилки.

 

 

1.Дай скоріш мізинчик свій,
Зачепи його за мій.
Мізин-мізин-мізинець -
Помирив нас, молодець!

 

 

 

3. Подивися просто в очі;
Я сваритися не хочу.
Я образить не хотів,
Ненароком зачепив.
Просто в очі подивись
І зі мною подружись.

 

5. Мир миром,

Пироги з сиром,

Вареники в маслі,

Ми — дружечки красні.

Помирімося!

 

7.Мирилка летіла,

На плече присіла.

Сказала тихенько:

- Миріться швиденько!

 

9.Ти не плач, не плач, не плач
І скоріш мені пробач,
І на мене ти не сердься,
Бо у тебе добре серце.
Будемо завжди дружити
І ніколи не сваритись!

 

 

2.Озирнися навкруги:

  Дружать в річки береги,

  Вітерець голубить квіти,

  Бавляться довкола діти,

  Годі сердитись! Давай,

  Покладемо сварці край.

 

 

  4. Через тим вишня нахилилася,

  Дві подружки посварилися.

  Тобі яблучко, мені грушечка,

  Не сварімося, моя душечко.

  Тобі яблучко, мені зернятко,

  Помиримося моє серденятко.

 

6.Битися - не билися,
Трохи посварилися,
Потім посміялися,
Друзями зосталися.

 

 

8.Ти - не ворог, я - не ворог.
Нам сваритись просто сором.
Помирились, помирились,
Щоб ніколи не сварились.

 

 

 

3.«Усмішка»

 Учитель: наступне правило дружби — це усмішка.

1.Усміхніться всім навколо:

   Небу, сонцю, вітам, людям.

   І тоді обов’язково

   День тобі щасливим буде…

 

  2. Усмішка неначе сонце,

      Світло і тепло дає.

      Як загляне у віконце,

      Зразу радісно стає.

 

    Друзі повинні зустрічати одне одного з усмішкою, адже дружба починається

 з усмішки. Навіть пісня така є.

    Давайте її послухаємо і відпочинемо, хто знає цю пісеньку -підспівуйте.

 

4. «Щедрість»

 - Що таке щедрість? (не жадібний ,ділиться)

СИНІ ЛИСТОЧКИ Валентина Осєєва

У Каті було два зелених олівці.

А в Оленки жодного. От і просить вона Катю:

-Дай мені зелений олівець.

А Катя й каже:

-Спитаю в мами.

Приходять другого дня обидві дівчинки до школи. Запитує Оленка:

-Дозволила мама?

А Катя зітхнула й говорить:

-Та мама дозволила, а брата я не спитала.

-Ну що ж, спитай ще брата,-погоджується Оленка.

Приходить Катя до школи.

-Ну що, дозволив брат?-питає Оленка.

-Та брат дозволив, але я боюся, зламаєш ти олівець.

-Я обережно!-говорить Оленка.

-Гляди ж, – наставляє Катя,- не підстругуй, не натискуй дуже, у рот не бери. Та не малюй багато.

-Мені,- каже Оленка,- тільки листочки на деревах намалювати треба та зелену травичку.

-Це багато,- говорить Катя, а сама брови супить. І личко таке невдоволене.

Подивилася на неї Оленка й відійшла. Не взяла олівця. Здивувалася Катя, побігла за нею.

-Ну, чого ж ти? Бери!

-Не треба,- відповіла Оленка.

На уроці вчитель запитує:

-Чому це в тебе, Оленочко, листочки на деревах сині?

-Олівця зеленого немає.

-А чому ж ти у своєї подружки не взяла?

Мовчить Оленка. А Катя вся почервоніла, ніби рак, та й каже:

-Я їй давала, а вона не бере.

Подивився учитель на обох.

-Треба так давати, щоб можна було взяти.

 

-         Що б ви порадили Каті?

-         Як слід було поступити?

Висновок: не бути жадібним, не придумувати причини, щоб не дати, а потрібно ділитися.

5. «Доброта»

- Хто з вас пам’ятає «золоте правило» спілкування?

(стався до людей так, якби ти хотів, щоб ставилися до тебе)

Всі хочуть, щоб до них, в першу чергу, ставилися з добротою.

 

   До нас завітала чарівна гостя – Добра фея. Вона хоче ознайомити вас з Пам’яткою добрих людей.

                        Пам’ятка добрих людей

  • До чужої біди не будь байдужий, завжди прагни чимось допомогти.
  • Намагайся бути чуйним і уважним до людей, до тварин, до природи.
  • Не міряйся, кому робити добро, а роби  його першим.
  • Радій, що від твого доброго серця комусь приємно.

  Правда в світі є дуже проста:

  Сонце Землю теплом зігріває,

  А людину — її доброта,

  Й дружба в житті прикрашає!

6. «Єдність»

      Народна мудрість стверджує: «Дружба — велика сила».

 Кожен із вас, це одна ніжна гілочка, її легко зламати. А якщо ми ці гілочки складемо докупи, то чи зможемо їх зламати.

     Який висновок ми можемо зробити?

(Друзі повинні бути разом, у класі слід підтримувати одне одного.)

      Ці гілочки ми перев’яжемо стрічкою. Вони будуть символом єдності нашого класу, символом дружби. У дружбі завжди треба бути разом, згуртованими, підтримувати один одного, радіти успіхам товаришів, не заздрити.

Не дарма кажуть: «Один за всіх, і всі за одного»

ІІІ. Заключна частина

Робота в групах: скласти Закони дружби

-         Завжди прислухатися одне до одного

-         Не обманювати  (бути щедрим)

-         Не кривдити та не обзивати одне одного

-         Завжди підтримувати одне одного

-         Не залишати в біді

-         Завжди чинити справедливо

-         Завжди поступатися одне одному

-         Допомагати

-         Ніколи не заздрити

-         Прощати помилки

Учитель: треба берегти друзів, не сваритися через дрібниці, ділитися, поважати і розуміти їх.

Вправа «Чарівне сонечко»

    Перед вами аркуші паперу, ви маєте намалювати сонечко з чарівними промінчиками вашої любові, що прямують від вашого сердечка. (малюють)

      Притуліть сонечко до свого серця, щоб воно ввібрало найкращі почуття любові , чуйності, доброти і подаруйте сусідові по парті. І нехай завжди в нашому класі панують мир, дружба, злагода, розуміння, щастя, а в кожному серці нехай завжди горить сонечко доброти й любові.

   Якщо ми так само весело і дружно долатимемо всі незгоди, радітимемо успіхам кожного, то наше шкільне життя буде світлим і радісним, цікавим і незабутнім.

 Я іду до класу вранці,      Бо є в мене мої друзі —

Ой, як радісно мені!          Однокласники мої.

1

 

docx
Додано
7 жовтня 2023
Переглядів
315
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку