“Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Габсбурзької) імперії”

Конспект уроку — 9 клас

Тема: Західноукраїнські землі у складі Габсбурзької (Австрійської) імперії (кінець XVIII — перша половина XIX ст.)

Вихідне джерело: § 7 підручника Гісем — Мартинюк (Ранок, 2017).

1. Мета уроку

Навчальні:

• з’ясувати, як і коли Західноукраїнські землі опинилися під владою Габсбургів;
• охарактеризувати адміністративну організацію, економічні й соціальні умови, мову управління та політичні наслідки австрійської влади;
• показати роль релігійних інституцій і початки національного відродження у цих землях.

Розвивальні:

• розвивати вміння працювати з підручником і контурною картою, виділяти причинно-наслідкові зв’язки, складати короткі письмові висновки.

Виховні:

• виховувати історичне мислення, повагу до культурної спадщини, усвідомлення багатонаціонального складу регіону.

2. Обладнання та роздаткові матеріали

• підручник (§ 7), контурна карта Центрально-Східної Європи, роздаткові картки з ключовими датами/питаннями, фліпчарт/аркуші паперу, маркери, табличка «Причини — Подія — Наслідок».
  (Якщо немає фліпчарту — робимо те саме на дошці.)

3. Коротка довідка (фоном для вчителя)

• Після Першого поділу Польщі (1772) Габсбурги приєднали до своїх володінь значну частину Галичини — утворили Королівство Галіції та Лодомерії (Austrian Galicia) — адміністративна структура Австрії з 1772 р. (формально 1772–1918).
• Буковина була приєднана до Габсбургів у 1774–1775 рр. і згодом отримала статус окремої адміністративної одиниці.
• Політика Габсбургів: централізація, нова бюрократія, німецька мова адміністрування, реформи Йосифа II (освітні, церковні, патенти толерантності) — це впливало на культуру і соціальні відносини.
• У Галичині зберігався сильний вплив польської шляхти; греко-католицька церква залишалася важливим інститутом для русинського (українського) населення і відігравала роль у національному відродженні.

4. Хід уроку (по хвилинах)

I. Організаційний момент (1–2 хв)

• Привітання, запис теми.
• Коротка мотивація: «Сьогодні подивимось, як змінилася доля західних українських земель після розпаду Речі Посполитої — і що з цього вийшло для людей».

II. Актуалізація знань (5 хв)

• Питання класу (усно):
  1. Коли відбулися поділи Польщі? Хто їх учинив?
  2. Чому для австрійської адміністрації важлива була централізація?
     (Кілька швидких відповідей — вчитель підводить учнів до думки про 1772 р. і роль бюрократії.)

Коротка підказка вчителя: якщо хтось називає «1772» — відзначити; це важлива опорна дата.

III. Вивчення нового матеріалу (25–28 хв)

Розбити на підблоки. Кожен блок — 4–6 хв пояснення + 1–2 хв для короткої письмової помітки учнів.

A) Політично-адміністративні зміни (6 хв)

• 1772 — перший поділ Речі Посполитої; Австрія отримує велику частину Галичини → утворення Королівства Галіції і Лодомерії. Головне місто — Львів (Lemberg).
• 1774–1775 — приєднання Буковини; Буковина спочатку військовий округ, пізніше — окрема провінція.
• Адміністрація: австрійська система — урядники, округи, однакова бюрократія, офіційна (керівна) мова — німецька; місцеві еліти (поляки-шляхта) часто зберігали свою роль у місцевому управлінні.

Коротка активність (на дошці): учні позначають на контурній карті кордони Австрійської Галичини й Буковини (3–4 хв).

B) Соціально-економічна ситуація (6 хв)

• Основна маса населення — селяни; багато селян мали обтяжені умови (панщина, низькі наділи).
• Велике землеволодіння належало польській шляхті; у містах — значна єврейська громада, ремісництво й торгівля; Львів як адміністративний і культурний центр.
• Австрійська політика проводила інвентаризацію, податки, модернізацію адміністрації; до певної міри — реформи в освіті й господарстві (частково під впливом освіченого абсолютизму Йосифа II).

Класове завдання (письмово, 2–3 речення): Чому австрійська адміністрація зацікавлена в інвентаризації й реєстрації майна? (2 хв)

C) Культурно-релігійний лад і мова управління (6 хв)

• Роль Греко-католицької церкви (уніатської) у житті русинів/українців: школа, парафіяльна організація, збереження культури; церква іноді була містком між народом і владою.
• Австрійська політика толеранції (патенти Йосифа II кінця 1780-х рр.) впливала на релігію, школи і становище меншин.
• Мова керування — німецька в офіційному вжитку; у побуті й культурі — польська (шляхта), українська (русинське населення), івдиш/єврейська в містах.

Міні-обговорення: Які плюси й мінуси мала політика «толерантності» для українського населення?

D) Політика й початки національного руху (6–8 хв)

• Політична влада заохочувала законність і порядок; водночас у західних землях поступово зростали культурні й національні почуття як серед поляків, так і серед русинів/українців.
• У першій половині XIX ст. починають формуватися перші культурні гуртки, школи, друк, рухи, які згодом складуть основу національного відродження (замітка: § 8 у підручнику розвиває тему нац. відродження далі).

Письмова замітка учням (2-3 речення): Яку роль відіграли школи й церква в пробудженні національної свідомості?

IV. Закріплення (6–8 хв)

Вправа «Три речення» (письмово, 5 хв):
Кожен учень записує трьома реченнями відповідь на запитання:

1. Коли і як Західноукраїнські землі увійшли до складу Габсбургів? (одно речення)
2. Назви дві соціальні групи, які домінували в Галичині; коротко — їхню роль.
3. Який інститут (церква/школа/адміністрація) найбільше впливав на збереження української культури і чому? (якщо можна — коротко аргументуй)

Фронтальна перевірка: 2–3 найцікавіші відповіді (вчитель коментує).

V. Підсумок уроку (2–3 хв)

• Коротко: 1–2 висновки, які мають запам’ятати учні (наприклад: «1772 — важлива дата; австрійська адміністрація змінила спосіб управління; греко-католицька церква та місцеві інтелектуальні починання відіграли важливу роль у збереженні і розвитку української культури»).

5. Контрольні запитання і тест (для перевірки знань у класі або як домашнє завдання)

Короткий тест (6 завдань, 6 балів; 1 бал — кожне)

1. У якому році відбувся Перший поділ Речі Посполитої, що спричинив приєднання частини українських земель до Австрії?
   A) 1772 B) 1793 C) 1795 D) 1815.
2. Яке місто стало адміністративним центром австрійської Галичини?
   A) Львів (Lemberg) B) Київ C) Варшава D) Чернівці.
3. Коли Буковина була приєднана до володінь Габсбургів?
   A) 1710 B) 1774–1775 C) 1804 D) 1849.
4. Яка мова була офіційною в управлінні австрійської адміністрації на початку?
   A) Польська B) Німецька C) Українська D) Російська.
5. Який інститут відігравав значну роль у збереженні культурної ідентичності українців у Галичині?
   A) Латинська церква B) Греко-католицька церква C) Православна церква Москви D) Єврейські громади.
6. Одне речення: назви один чинник, через який у Галичині починало розвиватися національне відродження (пиши українською). (1 бал)

Ключ: 1-A; 2-A; 3-B; 4-B; 5-B.
Шкала оцінювання (по 6-бальній тестовій частині + завдання нижче):

• 6 балів — відмінно; 5 — дуже добре; 4 — добре; 3 — задовільно; ≤2 — потрібно повторити.

6. Розгорнуте завдання (для оцінки — до 6 балів; робота 15–20 хв як класна або домашня робота)

Завдання A (письмово, 6 балів)
Напиши коротке есе (8–10 речень) на тему:
«Як австрійське управління змінило життя людей Західноукраїнських земель? Назви мінімум три зміни і поясни коротко їхній вплив.»

Критерії оцінювання (6 б):

• 3–4 факти/зміни згадані й пояснені — 4–6 б (повнота думки);
• логічність викладу — до 1 б;
• мовна грамотність — до 1 б.

7. Домашнє завдання

1. Прочитати § 7 підручника (стр. 53–62) — підкреслити дві речі, які найбільше здивували.
2. Підготувати коротку відповідь (5–7 речень): «Що таке Королівство Галіція і Лодомерія і чому воно утворилось?». (особливу увагу — даті 1772 і причині)
3. (Додаткова робота для бажаючих) — намалювати на контурній карті межі Галичини й Буковини в 1772–1800 рр.

8. Додаткові підказки для вчителя (педагогічні й практичні)

• Диференціація: сильні учні — розгорнуте есе або додаткове питання про польсько-українські відносини у Галичині; слабші — заповнити таблицю «групи населення → заняття → проблеми».
• Як працювати без техніки: використай контурні карти/роздатки з картинками (Львів, австрійські архіви, греко-католицькі церкви).
• Урок-дискусія: постав питання «Що означає „колонія“ у відношенні до Галичини?» — це стимулює критичне мислення. (Матеріал із сучасних досліджень називає Галичину «колонією» у ряді праць.)