Тести7. Назву якого договору пропущено в цитованому документі:«У 1923 р. Рада послів Антанти в Парижі надала Польщі всі юридичні права на володіння Східною Галичиною. Рада визнала східні кордони Польської держави, встановлені ___»?А. Ризьким договором. Б. Брестським договором. В. Версальським договором. Г. Сен-Жерменським договором
Західна Волинь і Західне Полісся увійшли до складу Польщі згідно умов Ризького миру 1921 р.1919 - Паризька мирна конференція дала дозвіл на тимчасову окупацію Польщею Східної Галичини.1923. 14.ІІІ - Рада послів великих держав визнала Східну Галичину частиною Польщі. Холмщина і Підляшшя - були включені до складу Люблінського воєводства.
Політика Польщі:1. ПЕРЕСЕЛЕННЯ ПОЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ.2. Українці не мали можливості займати адміністративні посади в державних установах, офіцерські посади в армії, поліції, таємних службах.3. 1920 - для Східної Галичини офіційно запропоновано назву «Східна Малопольща».4. Польська мова витісняла українську з усіх державних і муніципальних установ.5. 1924. 31. VІІ - введено «кресовий» закон згідно якого - основним типом школи ставала двомовна (утраквістична), яка по суті була польською.6. Зменшення кількості українських шкіл. ОСАДНИЦТВО
Протидії українців:1921-1925 – діяльність у Львові Таємного університету.2. Діяльність на галицьких землях просвітянського товариства «Рідна школа».3. Діяльність осередків товариства «Просвіти».4. Діяльність Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, в якому працювали видатні вчені С. Смаль - Стоцький, В. Гнатюк, В. Щурат, та інші.
Польський уряд поділив країну на дві території - Польщу «А» і Польщу «Б». До першої входили корінні польські землі, до другої - західноукраїнські та західнобілоруські. В Галичині сформувалася мережа кооперативів.1919. VІІ – ухвалення польським сеймом «Основ земельної реформи». Частина поміщицьких земель підлягала парцеляції (поділу на дрібні) і розподілу між селянами.
1925 – створення УНДО Програма:1. здобуття Україною самостійності,2. не використовувати терористичні методи,3. демократичний розвиток української держави. Угода «нормалізації»між польським урядом і УНДО. УНДО відмовилося від антиурядової боротьби, а польський уряд припинив переслідування українських демократичних організацій. Збільшувалось українське представництво в польському сеймі, а один із лідерів УНДО В. Мудрий був обраний його віце-маршалком. - НАЦІОНАЛЬНО – ДЕМОКРАТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ під керівництвом Д. Левицького.
Методи боротьби:1. культурно – освітні, демонстрації, страйки, бойкоти;2. найважливішими - терористичні акти, експропріації,акти саботажу.1930 – політика пацифікації (ополячення українського населення). АТЕНТАТ– терористичний акт.1934 – вбивство Б. Перацького – автора політики пацифікації.1935-1936 - Варшавський процес. Після вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Б. Перацького, поліція розгромила крайовий провід ОУН у Галичині й заарештувала учасників. У 1935—1936 рр. проти них відбувся Варшавський процес, який закінчився смертним вироком С. Бандері, М. Лебедю і Я. Карпинцю (смертний вирок на підставі амністії було замінено на довічне ув'язнення), інших засудили до багаторічного ув'язнення.
Український союз хліборобів-державників (УСХД). Територіальний патріотизм. В. Липинський очолював УСХД. Це - консервативно-монархічне об'єднання. В. Липинський був противником ідеології і практики ОУН, виступив з позицій територіального патріотизму. На його переконання, усі громадяни України, незалежно від їхньої національності, мусили працювати над творенням суверенної української держави, процвітання якої має бути запорукою їхнього добробуту. Він став ідеологом українського монархізму. Його політичним ідеалом була конституційна монархія - «класократія з правовою - законом обмеженою і законом обложуючою монархією».
ПОЛІТИКА РУМУНСЬКОЇ ВЛАДИ1. Адміністративної уніфікації, згідно з яким законодавство старого королівства поширювалося на приєднані землі.2. Ліквідації самоврядування громад. 3. Переслідування українського населення на мовно-культурному ґрунті.4. Заборони української мови в державних і муніципальних органах.5. Зміни українських назв міст і сіл на румунські.6. Зменшення кількості початкових шкіл7. Закриття культурно-освітніх товариств.8. Заборони на ввезення українських книжок і музичних товарів. В економіці: В промисловості панувало дрібне кустарне виробництво. Найбільшу питому вагу в економіці краю становила харчова промисловість. Масове безробіття було постійним супутником трудящих.1919 – початок аграрної реформи. На Буковині проводилася парцеляція (подрібнення ґрунтів на невеликі ділянки (парцели), призначені для продажу або оренди).
Рівень життя в Румунії був одним з найнижчих у Європі!1924. 16.ІХ – Татарбунарське повстання в Бессарабії.1925 - Процес «500». В ньому брало участь близько 6 тис. чоловік. 18 вересня 1924 р. проти повстанців було кинуто регулярні румунські війська. Бої тривали до 25 вересня і закінчилися поразкою повстанців. Після придушення Татарбунарського повстання над його учасниками в 1925 р. відбувся «процес 500». До різних термінів ув'язнення було засуджено 85 чоловік.1927 - організовано Українську національну партію (УНП), під керівництвом В. Залозецького. Це було ліберальне об'єднання, члени котрого схилялися до компромісів з властями, до виключно легальних методів діяльності.
Керівництво ЧСР вело політику, яка поєднувала елементи колоніалізму з економічною підтримкою краю:1. адміністрацію на всіх рівнях очолювали вихідці з метрополії. 2. У результаті земельної реформи великі землевласники позбавлялися частини земель, а 35 тис. безземельних хліборобів одержали по клаптику власної землі.3. Уряд розгорнув програму будівництва сучасних доріг, мостів, здійснював електрифікацію краю, у тому числі сільської місцевості.4. Розширювалася мережа шкіл. СУСПІЛЬНІ РУХИМосквофільство ґрунтувалося на переконанні, що русини - це частина російського народу. Москвофіли уклали ряд організацій, у тому числі «Общество им. Духновича».2. Русинство, прихильники якого, абсолютизуючи місцеві особливості, стверджували, що слов'янське населення тут перетворилося в окрему націю русинів, відмінну від українців. 3. Українська течія (українофіли) була найвпливовішою серед населення Закарпаття.москвофілирусиниукраїнофіли
1938. 23. Х - Закарпаття одержало автономію.1939. 15.ІІІ –ПРОГОЛОШЕННЯ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИПрезидентом Карпатської України став Августин Волошин.14.ІІІ - угорські війська вторглися в кордони Карпатської України.1938 – внаслідок Мюнхенської угоди західних держав з А. Гітлером Чехо-Словаччина була розчленована.
Надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехо - Словаччини;Участники Мюнхенських переговорівпрем'єр-міністр Великої Британії Невіл Чемберлен,прем'єр-міністром Французької республіки Едуар Даладьє, райхсканцлер Третього Рейху Адольф Гітлер, прем'єр-міністр Королівства Італія Беніто Муссоліні. Волошин АвгустинІванович1938 р.
Під час бою на горі Маківці потрапив до російського полону. Організував Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців. У листопаді 1918 р. підтримав Директорію УНР. Полковник армії УНР. Один з організаторів і керівників Української військової організації (УВО), із 1929 р. був головою Організації Українських Націоналістів (ОУН). 1938 р. загинув у Роттердамі.Євген Коновалець
Один із засновників товариства «Просвіта» в Закарпатті, Педагогічного товариства, Учительської громади. Обирався до Чехословацького парламенту від Народно-християнської партії, яку заснував і очолював. У жовтні 1938 р. став прем’єр-міністром Підкарпатської Руси, а після проголошення 15 березня 1939 р. незалежності Карпатської України – її президентом. Августин Волошин