ЗАХИЩАЛА ХАРКІВ І МРІЮ ДОНЬОК: ІСТОРІЯ МІНОМЕТНИЦІ «ЛЯЛІ»

Про матеріал
Васильєва Тетяна Олексіївна, магістр з управління фінансово-економічною безпекою, викладач комунальний заклад "Харківський ліцей № 106 імені В.О. Кисіля Харківської міської ради м. Харків, Україна ЗАХИЩАЛА ХАРКІВ І МРІЮ ДОНЬОК: ІСТОРІЯ МІНОМЕТНИЦІ «ЛЯЛІ»
Перегляд файлу

Васильєва Тетяна Олексіївна,

магістр з управління фінансово-економічною безпекою, викладач

комунальний заклад "Харківський ліцей № 106 імені В.О. Кисіля Харківської міської ради

м. Харків, Україна

 

ЗАХИЩАЛА ХАРКІВ І МРІЮ ДОНЬОК: ІСТОРІЯ МІНОМЕТНИЦІ «ЛЯЛІ»

 

Вона мала тисячу причин і законних підстав залишатися в безпеці. Мала право сидіти вдома або облаштовуватися в спокійному європейському житті, куди на початку повномасштабного вторгнення вивезла своїх доньок - Анастасію та Кароліну. Але Ольга Сердюк зробила інакше. Вона повернулася в Україну і таємно від рідних пішла до військкомату, аби ніхто не встиг її відмовити. Вона обрала шлях, який під силу не кожному чоловікові.

9 серпня 2025 року на Оріхівському напрямку Запорізької області, відбиваючи черговий російський штурм, мінометниця 130-го батальйону ТрО Ольга Сердюк із позивним «Ляля» загинула. Їй було 42 роки.

Ольга народилася 5 січня 1983 року в Харкові. Це місто було її всесвітом: тут вона навчалася, будувала життя, виховувала дітей. Її чоловік - професійний військовий, танкіст, який із перших днів зупиняв ворога. Коли Ольга прийняла рішення стати з ним в один стрій, дівчатка залишилися під опікою бабусі.

Її військовий шлях розпочався в піхоті - найважчій, брудній та виснажливій армійській роботі. Після важкого поранення командир перевів Ольгу до мінометної батареї. Тоді, у 2024 році, про її унікальний, фактично жіночий мінометний розрахунок журналісти «Армія TV» зняли сюжет. Разом із побратимами «Комерсантом» та «Роджером» Ольга пройшла крізь вогняне пекло Бахмута, а згодом і пекло Запорізьких степів.

Військовий журналіст Андрій Макаренко, який задокументував побут її розрахунку, згадував розповіді Ольги про перший, найстрашніший бойовий вихід. Тоді по них летіло все: від ворожих дронів-скидів до 120-міліметрових мін та снарядів СПГ. Автомобіль, який мав евакуювати бійців, росіяни знищили прямо на позиції. «Виходили ми пішки -лісом, горбами, пагорбами, міномет на плечах. Але звикаєш», - буденно розповідала «Ляля». Вона ніколи не бачила обличчя тих, по кому працювала її зброя, але після чергового наведення завжди чекала на підтвердження від коригувальників. Коли чула: «Майже кожна міна в ціль», спокійно підсумовувала: «Це добра справа. Працюємо».

Проте найдивовижнішою рисою Ольги була її абсолютна, майже вперта віра в майбутнє. Журналіст Мирослав Откович, який першим повідомив про її загибель, згадував деталь, що вражала найбільше: перебуваючи на фронті, «Ляля» дистанційно робила ремонт у своїй квартирі в самому центрі Харкова. Місто щодня здригалося від ударів керованих авіабомб та ракет, а вона вперто купувала будматеріали й планувала інтер'єр. Це був її особистий маніфест проти руйнування. Вона будувала дім, у який збиралася повернутися після перемоги.

Ольга Сердюк загинула в бою, тримаючи фронт на одній із найважчих ділянок Запоріжжя. У неї залишилися дві доньки, чоловік, який продовжує воювати та батьки. Її поховали, але історія «Лялі» не завершилася. Вона залишилася в архівних кадрах військової хроніки, у спогадах побратимів, яких вона підтримувала жартами під обстрілами, та в одній єдиній, залізобетонній фразі, яка тепер звучить як її заповіт: «Я сама з Харкова. Я не хочу, щоб мої діти бігали по інших країнах. Я хочу, щоб мої діти жили в моєму рідному місті. Я не хочу, щоб сюди прийшов "рускій мір"».

Ольга «Ляля» Сердюк зробила свій вибір. І саме завдяки таким жінкам її рідний Харків назавжди залишається українським містом. Вічна пам'ять Героїні.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  1. Помста росіянам за втрачений дім: українські мінометниці навалюють по окупантах : відеорепортаж / спец. кор. майор Андрій Макаренко // Військове телебачення України «Армія TV». 2024. 29 липня. URL: https://www.youtube.com/watch?v=vgO1R_QA_f0 [дата звернення: 15.07.2026].
  2. Откович М. Ляля могла сидіти вдома. Але пішла на фронт: спогади про загиблу мінометницю Ольгу Сердюк // Офіційна сторінка Facebook військовослужбовця Мирослава Отковича. 2025. 16 серпня. [дата звернення: 15.07.2026].
  3. На фронті загинула мінометниця Ольга Сердюк: у неї є дві доньки та чоловік-танкіст // Новинний портал «24 Канал». 2025. 20 серпня. URL: https://24tv.ua/zaginula-olga-serdyuk-vona-bula-minometnitseyu-zsu_n2897581 [дата звернення: 15.07.2026].
  4. На війні загинула мінометниця Ольга Сердюк (Ляля). У неї залишилися доньки / авт. ст. Ірина Сітнікова // Громадське телебачення (Hromadske). 2025. 19 серпня. URL: https://hromadske.ua/viyskovi/249867-na-viyni-zahynula-minometnytsia-olha-lialia-serdiuk-u-neyi-zalyshylysia-donky [дата звернення: 15.07.2026].
  5. У Запорізькій області загинула мінометниця ТрО Ольга Сердюк з позивним Ляля // Інформаційне видання «LB.ua» (Лівий Берег). 2025. 18 серпня. URL: https://lb.ua/society/2025/08/18/691995_zaporizkiy_oblasti_zaginula.html [дата звернення: 15.07.2026].
  6. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (серпень 2025) // Вікіпедія: вільна енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org [дата звернення: 15.07.2026].

 

docx
Додано
15 липня
Переглядів
34
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку