Тема. Закріплення правил написання іменників з великої букви.
Мета: закріпити правила написання географічних назв: міст, сіл, річок, вулиць, прізвищ, імен людей; поглибити знання учнів про минуле нашої країни; розвивати зв’язне мовлення, увагу, пам'ять, мислення; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати повагу до минулого своєї країни.
Тип уроку: закріплення знань.
Методи і прийоми: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), практичні (робота з підручником, робота в зошиті), ігровий метод, демонстративний.
Обладнання: карта України, портрет Богдана Хмельницького.
Хід уроку
I. Організаційна частина
II. Актуалізація опорних знань
1. Загадка.
а) Тече-тече – не витече,
Біжить-біжить – не вибіже.
(Річка)
б) Не кінь, а біжить
не ліс, а шумить.
(Річка)
Який перший звук у слові-відгадці?
Яку букву він позначає?
2. Каліграфічна хвилинка.
3. Пояснювальний диктант.
Найбільшою річкою України є Дніпро. Він несе свої води у Чорне море. До великих рік належать також річки Дністер, Дунай, Південний Буг (показ річок на карті України).
(Діти записують на дошці і в зошиті, пояснюють написання).
4. Слухання оповідання В.О.Сухомлинського "Як Ріка розгнівалась на Дощик».
Як Ріка розгнівалась на Дощик
Загордилась Ріка:
– Дивіться, яка я широка й повноводна, які в мене зелені береги. I сонечко в мені відбивається, як у дзеркалі, i дерева зелені, i небо блакитне.
Раптом небо закрили хмари й пішов сірий Дощик. Іде день, два, три. Зробилися сірими Ріка, її береги. Посірів увесь світ.
Розгнівалась Ріка:
– Доки ти будеш хлюпати, нещасний Дощисько? Через тебе я стала потворною.
Дощик i каже:
– Якби не я, сіренький, не була б ти широкою й повноводною.
Ось так i нам не треба забувати, звідки ми течем.
Що цікавого дізналися з оповідання?
Як ви розумієте останні слова оповідання: «Ось так i нам не треба забувати, звідки ми течем»?
III. Узагальнення і систематизація знань.
1. Робота з підручником.
Вправа 242, с. 111.
Прочитайте вірш «Ріки України» мовчки.
Зверніть увагу, що поет говорить про кожну річку.
Як ви розумієте виділене речення? Запишіть речення в зошиті.
2. Самостійна робота.
4 і 5 завдання вправи 242, с. 111 – виконати самостійно.
2. Фізкультхвилинка.
Тече річка теплесенька,
Йде дитина малесенька.
Ліва – ати, права – бати.
Не малята, а солдати.
1 – підняли руки вгору,
2 – нагнулися додолу.
Не згинайте учні ноги,
Як торкаєтесь підлоги.
3-4 - рівно стали,
5 – за парти посідали.
4. Літературний конкурс.
Завдання: якнайкраще і якнайвиразніше прочитати вправу 243.
Доберіть до тексту заголовок
Що цікавого розповів вам текст вправи?
З яким новим словом ознайомилися? (Гетьман)
(Гетьман – начальник козацького війська та верховний правитель України)
Чи знаєте ви, хто такий гетьман?
(Показ портрета гетьмана Богдана Хмельницького)
Випишіть імена, прізвища людей та інші слова, які пишуться з великої букви. Поясніть їх написання.
5. Рубрика «Увага це цікаво!»
Вправа 244, с. 112, 113.
Уважно прочитайте текст.
Про що ви дізналися? Розкажіть.
Розгляньте малюнок на с. 113. Як ви гадаєте, хто на ньому зображений? Що ви скажете про одяг козака, його зовнішній вигляд. Чи зустрічаєте ви зараз такий одяг на людях?
Випишіть із тексту слова, які пишуться з великої літери.
Як ви гадаєте, від якого слова утворилося прізвище Вишневецький?
Яких гетьманів ви ще знаєте?
IV. Підсумок уроку
Про які нові географічні назви ви довідалися сьогодні на уроці? Назвіть їх.
Як потрібно писати ці слова?
З яким новим словом ознайомилися?
Про яких гетьманів України ми говорили і читали на уроці?
Як ми повинні ставитися до минулого своєї країни? Чому?
V. Домашнє завдання
Виконати вправу 245, с. 113 (пояснення виконання). За бажання підготувати інформацію про одного з гетьманів України.