Заняття для дошкільнят старшої групи

Про матеріал

Тема. Люби і знай свій рідний край Вид: тематичне тип: фронтальне За дидакичними цілями: формування та закріплення знань. Програмовий зміст: - виховувати любов до рідної землі; - розвивати вміння слухати однолітків, розповідати , виразно читати вірші, пригадувати прислів я влучні вислови; - закріпити і розширити знання про рідне місто Лозова; - поглибити знання про історію рідної землі; - формувати патріотичні почуття ; - продовжувати знайомство дітей із красою і величністю рідноо краю. Обладнання та матеріал: лялька Оленка, карта України, ноутбук, фотослайди «Україна», «місо Лозова», « Наш дитячий садок», музиний супровід Хід зняття І. Вступна частина. Вихователь. Світло й сонячно в нашій групі і настрій у всіх радісний. Сьогодні діти до нас обіцяв завітати незвичайний гість. Чути стукіт у двері. Це мабудь він. Це Оленка, вона прийшла,щоб блище познайомитись з вами мої любі дітки. ІІ. Основна частина Ми покажемо і розкажемо тобі, Оленка, наш дитячий садок, рідне місто, наш рідний край. 1.Вихователь зачитує вірш. Рідний край – це домівка твоя,мама й тато, Це дитячий садок твій і свято. Це твої найкращі друзі. Це метелик в зеленому лузі. Діти, а тепер розкажіть Оленці до якої групи вона завітала , до якого дитячого садка? Де знаходиться наш дитячий садочок? 2.Розповіді вихователя з використанням слайдів про дитсадок, про рідне місто. 3.Дидактична гра «Лозова яка». Мета: розвивати звязне мовлення, вміння добирати епітети. 4. Вихователь розовідає разом з дітьми Оленці про герб міста Лозова , район, де живуть діти, здійснює «подорож» містом за слайдами. 5. Вихователь зачитує віршик про рдне місто Лозова: Ось наша Лозова, любі діти В ній жити і радіти . Місто невеличке, гарне, Сучасне й стародавнє. - Оленка цікавиться, а як же називають людей, які живуть в Лозовій? (Лозівчани). 6. Дидактина гра «Скажи хто ти» Мета: виховувати любов до ріного міста, розвивати звязне мовлення. Діти розповідають про себе за зразком: -Я дівчинка Маринка, лозівчанка. Оленці сподобались на слайдах яскраві фото дітей в українських костюмах. 7. Розповіді дітей про те, як вони люблять одягати українські національні костюми. Вихователь пропонує дітям назвати елементи українського національного вбрання для хлопчиків та дівчаток. -Оленко в нашому дитячому садку дуже цікаво, радісно і весело. Хлопчики та дівчатка не сваряться. Діти згадайте будь-ласка доречні прислів я та приказки. - Один за всіх та всі за одного - Лагідне слово і лід розтопить -Дерево міцне корінням, а людина друзями. 8.Фізкультхвилинка. Дружно встаньте, потягніться Одне одному всміхніться Землі рідній поклоніться. вправо вліво поверніться. Раз присіли, два присіли І на стільчики тихо сіли. 9.Розповідь про Україну. Як називають людей, які живуть на Україні? Якою мовою вони розмовляють? Ви любите свою Батьківщину. Розгляньте карту України .Які ви знаєте міста? Які річки протікають Україною? Покажіть і назвіть столицю України. Уже понад 25 років наша країна є незалежною, самостійною державою. Вона має свої державні символи: прапор, герб, гімн. 10. Розповіді дітей про символи нашої держави. Люба Оленка ти вже впевнилась як діти люблять свій рідний край. 11. Дидактична вправа «Коли я виросту, буду…» Мета: розвивати фантазію, уяву. Яким бив и хотіли бачите наше місто у майбутньому? Як ми можемо допомогти зараз нашому місту бути красивим і чистим? Ми з Оленкою впевнені, любі діти, коли ви виростите, то робитимете все, щоб наша країна, наше місто стали ще красивішими. Підсумок Запамятайте хлопчики й дівчатка на все життя. Нема тепла без сонечка, Садочка без дитини. Людини ж не буває Без рідної Батьківщини. До побачення Оленко. До нових зустрічей.

Перегляд файлу

Мiнiстерство науки i освiти в Українi

Полтавський нацiональний унiверстет iменi В.Г.Короленка

по виробничiй педагогiчнiй практицi

ДО МОДУЛЯ I

студентки I курсу

групи ДО (св) – 516

Актуальнi проблеми дошкiльноЇ педагогiки

СПІЧАК МАРИНИ ЮРIЇВНИ

Мiнiстерство науки i освiти в Українi

Полтавський нацiональний унiверстет iменi В.Г.Короленка

по виробничiй педагогiчнiй практицi

ДО МОДУЛЯ II

студентки I курсу

групи ДО (св) – 516

Iнновацiйнi технологiЇ у дошкiльнiй освiтi

СПІЧАК МАРИНИ ЮРIЇВНИ

Мiнiстерство науки i освiти в Українi

Полтавський нацiональний унiверстет iменi В.Г.Короленка

по виробничiй педагогiчнiй практицi

ДО МОДУЛЯ III

студентки I курсу

групи ДО (св) – 516

Сiмейне виховання

СПІЧАК МАРИНИ ЮРIЇВНИ

Мiнiстерство науки i освiти в Українi

Полтавський нацiональний унiверстет iменi В.Г.Короленка

Інтегроване заняття за методикою В.Воскобовича «Подорож на іменини до Жужі»

(для дітей молодшого віку)

Провела i пiдготувала

студентка I курсу

психолого-педагогiчного

факультету

групи ДО(св) -516

Спiчак Марина Юрiївна

Вихователь: Ципуштанова Н.I.

Програмовий змicт:

вчити дітей порівнювати групи предметів, розрізняти кількість предметів,
закріплювати поняття «Один-багато», «Порівну», вміння рахувати в межах 4, розрізняти кольори,
вчити дітей складати із квадратів Воскобовича цукерки,
формувати вміння конструювати із геометричних фігур букет квітів за допомогою гри «Фонарики»,
розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, вміння орієнтування на площині та в просторі, сенсорні, пізнавальні та конструктивні здібності, вміння порівнювати,
забезпечити емоційний комфорт за допомогою музики, ігор та сюрпризних моментів,
виховувати інтерес до занять, доброзичливість, почуття відповідальності, колективізму.

Матеріал: декораці до лісу, музичка колонка, аудіо записи,скринька, лист, іграшка бджілка Жужа, ворон Карчик, ведмедик Мішек, гра «Фонарики», квадрати Воскобовича, коврики для викладання, гра «Пелюстки», iграшковий потяг, лего конструктор.

Хід заняття

I. Організаційний момент.

Психогімнастика:

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку у небі пташки

Доброго ранку тобі і мені!

II. Основна частина.

1. Сюрпризний момент (стук в двері)

― Діти, послухайте, ви чуєте стук в двері. Мабуть хтось прийшов? Зараз подивимось. (вихователь заносить конверт)

–Подивіться, що принесли для групи «Метелики» (лист), а ви

хочете дізнатися, від кого? Давайте його прочитаємо:

Лист:

Доброго ранку, малята! Пише вам бджілка Жужа, сьогодні в мене День народження. Тож я запрошую розумних і допитливих у казковий ліс. Буду чекати на Вас!

― Ну що, ви хочете до бджілки Жужі? (Так).

-А на чому ми відправимось в подорож? (Відповіді дітей).

– Я вам пропоную вирушити на потязi.

1. Гра «Знайди вагончики»

— Подивіться, нас вже чекає потяг, але в нього не має вагончиків, давайте їх викладемо (Діти разом з вихователем викладають вагочики з лего конструктора).

– Давайте вагони порахуємо (1,2,3,4). Скільки всього потягiв? (один). Скiлькi вагонів у потяга? (багато).

Вихователь звертає увагу на зайчикiв.

– Подивіться, мабуть, цi зайчикики теж поспішають на іменини, але вони не знають де їх вагони, давайте їм допоможемо. (Діти знаходять за кольором вагончики для кожного зайчика).

– Давайте порахуємо зайчикiв. (Діти рахують).

— Скільки зайчикiв?

— Скільки вагончиків? (стільки ж, порівну)

– Хто сидить у жовтому вагончику? Синьому? Червоному?…

(Відповіді дітей. )

-Потяг готовий вирушати, стали один за одним і поїхали! (звучить аудіо запис звуку потяга).

Звучить аудіо запис звуків лісу.

― Ось ми і потрапили у ліс! (звучить звук рев ведмедя)

― Подивіться, нас зустрічає ведмедик Мішек, він теж збирається до Жужі , хоче подарувати їй цукерки, а як їх приготувати з меду не знає, допоможемо?

2. Гра «Чарівні квадрати»

— Давайте складемо цукерки за допомогою чарівних квадратів. (Діти сідають за столи і складають цукерки за допомогою квадратiв Воскобовича). Давайте складемо солодкі цукерочки в скриньку, Мішек дуже задоволений, він дякує вам!

(Чути звук Кар-Кар!)

— Діти, хто це ще нас зустрічає? (відповіді дітей)

― Так, Карчик теж запрошений на День народження Жужі, але, подивіться, який він засмучений, що ж сталося? Він так поспішав, збирався, виклав гарний візерунок, але вітерець подув і всі пелюстки переплутались, треба йому допомогти і знову їх викласти за допомогою гри «Кольорові пелюстки».

– Ну, що зможемо допомогти? (відповідь дітей).

3. Гра «Пелюстки»

― Давайте спочатку викладемо пелюстки над ковриком по порядку (на столах у дітей лежать коврики для викладання та кольорові пелюстки)

— Добре, тепер покладіть по середині червону пелюстку, над нею вгорі — синю, під нею внизу жовту,.Молодці! Карчик вам дякує, а нам час поспішати до Жужі.

(діти встають із-за столів , під аудіо запис виконують фізхвилинку у колі)

По рівненькій доріжці,

Крокують наші ніжки,

Через ямку – скік,

Через калюжу — плиг,

Бух, присіли,

Йшли ми йшли, на поляну ми прийшли!

― Ой, я вже бачу де живе Жужа! (виглядаємо).

– Але ми так поспішали, що і самі забули про подарунок! Що ж робити? Що можна їй подарувати? (відповіді дітей).

— Жужа дуже любить квіти, давайте складемо їй гарний букет за допомогою гри «Ліхтарики». (Звучить музика, діти викладають букет на коврикуз геометричних фiгур).

– А з яких геометричних фігур складається наш букет? (відповіді дітей).

Пальчикова гімнастика «Квітка»

Ось чарівні квіти,

Розпускають пелюстки,

Вітерець трішки подув,

Пелюстки ледь похитнув.

Наші гарні квіти, закривають пелюстки,

Тихо засинають, голівками хитають!

Чути звук жужіння бджілки.

― А ось і Жужа!

Жужа: ― Вітаю вас, мої любі гості! Я рада вас бачити! (Діти вітаються)

–Доброго ранку Жужа! З Днем народження тебе вітаємо!

Діти передають по колу іграшку Жужу і говорять їй свої побажання.

Жужа: ― Дякую за такі добрі слова, запрошую вас зі мною потанцювати!

Танок дітей із Жужею

Жужа: — Дякую за веселий танок, подарунки, я на вас так чекала, і смачні солодкі дарунки припасла, пригощайтеся! (дає кошик із солодощами)

— Дякуємо тобі за гостинці, але нам час повертатися у дитячий садок.

― До побачення, Жужа!

― А ми знову сідаємо в потяг (звучить аудіо-запис потягу)

Підсумок заняття:

― Діти, де ми сьогодні побували?

— Кого зустрічали, кому допомогли?

— Що найбільше вам сподобалось?

(відповіді дітей)

— А зараз підемо пригощатися солодкими дарунками!

Мiнiстерство науки i освiти в Українi

Полтавський нацiональний унiверстет iменi В.Г.Короленка

(пiзнавальне заняття з блоками Дьєнеша)

Провела i пiдготувала

студентка I курсу

психолого-педагогiчного

факультету

групи ДО(св) -516

Спiчак Марина Юрiївна

Вихователь Ципуштанова Н.I.

Програмовий змiст:

- вчити працювати з блоками Дьєнеша;

- закрiпити назви геометичних фiгур, поняття «великий та маленький», «кроткий,середнiй, довгий»;

-закрiпити основнi кольори (червоний, жовтий, синiй)

- розвивати вмiння аналiзувати, «читати» схеми;

-розвивати класифiкацiйнi вмiння, спираючись на властивостi блокiв;

- виховувати допитливiсть ,iнтерес до нового, бажання займатися, доброзичливе ставлення одне до одого;

Хiд заняття

I.Органiзцiйий момент (мотивацiя на спiльну дiяльнiсть)

У вихователя в руках дзвiночок.

Вихователь: Ти, дзвiночок, подзвони,

I у коло всiх збери.

Разом за руки вiзьмемося.

I один одному посмiхнемося.

- Всi готовi займатися! Дуже будемо намагатися!

Вихователь: Ми сьогоднi прийшли в групу, а що не звичайного ви помiтили?

Так зявилась повiтрянi кульки.

Як вони потрапили в групу? (вiдповiдi дiтей)

До мотузки прив язаний лист. Що там написано?

Дiти: геометичнi фiгури.

Якi геометричнi фiгури ображенi? Менi здається вони запрошують нас в подорож.

Дiти перед нами три повiтрянi кулi. На якiй кульцi ви хочете вiдправитись в подорож?

Дiти оберають кульку.

Дiти: полетемо на синiй кульцi.

Вихователь:добре. Давайте полетемо на синiй кульцi?але ми не можемо дотягнутися до мотузочки. Чому?

Ігрове заняття «Подорож до Фіолетового Лісу» для дітей старшого дошкільного віку за методикою В. Воскобовича Мета: розвивати вміння орієнтуватися в просторі, розв’язувати логікоматематичні завдання на пошук предметів за певними ознаками; конструювати предметні силуети, порівнювати складену фігуру зі зразком; вміти знаходити помилки. Розвивати пам'ять, мислення, увагу, творчі здібності. Виховувати самостійність. Матеріали: ігри: «Змійка Воскобовича», «2–кольоровий квадрат Воскобовича», лялька зайчика, іграшка – Ворон Метр. Хід заняття (Сюрпризний момент) (Чутно стук у двері). - Діти, здається хтось прийшов до нас. (Вихователь одягає на руку ляльку зайчика). - Діти, зайчик хоче дізнатися, куди він потрапив? (Це дитячий садок «Малючок», група «Зірочка»). - А що це в нього? (Вчитель дістає лист). - Давайте дізнаємося, що написано у листі. Лист: - Добрий день, Зайчику! Пише тобі Ворон Метр. Я чув, що ти хочеш стати мудрим і хоробрим. Я тобі можу допомогти. Тож запрошую тебе до себе. Будь уважним і обережним: спочатку ти перейдеш через річку, потім пройдеш через густі хащі і зайдеш у темну печеру. А там ти і побачиш Фіолетовий Ліс. До зустрічі! - Діти, зайчик говорить, що йому самому страшно йти і просить нас допомогти. - Ви згодні вирушити в подорож разом із зайчиком? («Вибери потрібний предмет») - Діти, дорога буде довгою і важкою, тож давайте подумаємо, що нам потрібно із собою взяти? - Чому ви взяли самі ці предмети? - От ми готові. Тож вирушаємо в дорогу разом із зайчиком. (На підлозі лежить блакитне панно у вигляді річки). - Діти, що ми перед собою бачимо? - Яка річка: широка чи вузька? - Як можна перейти річку? (Можна побудувати міст, перелетіти, перепливти). - А на чому можна перепливти? (Корабель, пліт, моторний човен, водний мотоцикл, тепло плав, човен). - Діти, давайте ми зробимо човника. А допоможе нам у цьому чарівний квадрат. (Діти сідають за столи). - З яких кольорів складається квадрат? - З якого кольору зробимо човник? - Якою стороною треба покласти квадрат, щоб човник був зеленого кольору? - Як потрібно загнути куточки? - Ось і човник готовий. Давайте ми з вами уявимо, що човник пливе, гойдається на хвилях. (Імітування рухів човника). - Діти, ось ми і перепливли річку. - Що ми бачимо? (Дерева). - Скільки тут дерев? (Багато). - Якщо дерев багато, то що це? (Ліс). - Діти, а ви були в лісі? - Що ви там робили? - А чи можна самим бути в лісі? - Які правила поведінки в лісі ви знаєте? - Діти, ліс можна пройти по вузенькій стежині. - Давайте ми з вами побудуємо таку стежку, а допоможе нам «Змійка». - З яких геометричних фігур складається стежка? (Квадратів). - Якого кольору квадрати? - Квадрат якого кольору знаходиться посередині. - Скільки всього квадратів? - Скільки трикутників в одному квадраті? (Два). - Скільки всього трикутників у стежці? (Шість). - Стежина готова, тож можемо вирушати далі. - Діти, ось ми дійшли вже до печери. - Хто може жити в печері? - Діти, а ви бачили кажанів? - Де ви їх бачили? - Що ви знаєте про кажанів? (Кажани харчуються комахами. Кажани добре чують. Сплять кажани вниз головою, склавши крила). - Діти, боятися їх не потрібно. - Як можна захиститися від кажанів? (Парасолькою). - Давайте ми для зайчика зробимо кажана.(виготовлення із «2- кольорового квадрата Воскобовича») - З чого можна зробити кажана? - Яким кольором ми його зробимо? - Ось кажани і готові. Тож можемо вирушати далі. - Діти, але ж у печері темно. Як же нам бути. (Засвітити ліхтарик і пройти печеру). - Діти, ми вже зовсім близько дійшли до Фіолетового Лісу, в якому нас чекає Ворон Метр. - Діти, ми неодноразово з ним зустрічалися, він нам знайомий. Давайте зробимо портрет Ворона Метра. - Що нам допоможе? (Змійка). (Діти роблять Ворона Метра). - Ось ми і дійшли до Фіолетового Лісу. - Діти, погляньте, біля Ворона Метра якась корзиночка. Давайте подивимося, що там. - Та тут якась записка. Ворон Метр дякує нам за допомогу зайчику, який пройшовши складний шлях став хоробрим та розумним. І за це Ворон Метр приготував вам подарунок. (Діти сідають за столи). - Діти, це 4-кольоровий квадрат? Які кольори є в цього квадрата? - Що ми можемо з нього зробити? - Хто може жити в будиночку? - А ще можна зробити ось таку цукерку. - От молодці, діти. За це Ворон Метр пригощає вас справжніми цукерками.

Заняття 2 Тема. Працівники дитячого садка Програмовий зміст: формувати уявлення дітей про те, що комфортні умови перебування в дитячому садку залежать від спільних зусиль дорослих та дітей; у спілкуванні допомогти засвоїти назви приміщень, імена та по батькові працівників дитячого садка; формувати навички етикету спілкування з однолітками, дорослими; розвивати зв’язне мовлення, увагу, мислення, пам’ять; виховувати інтерес до довкілля, повагу до дорослих. Словник: інвентар. Матеріал: предметні картинки, інвентар для прибирання спальної кімнати. Ознайомлення з довкіллям 15 Хід заняття В и х о в а т е л ь Ми по вулиці гуляли, Ми будинки розглядали. Ось стоїть дивний будинок. До нього біжать сто стежинок. А в нього — сто доріжок. Там бігають двісті ніжок. Там сотні голосочків Дзвенять, мов ті дзвіночки. Там всілись на полиці Ведмеді та лисиці. Там човен у куточку Пливе по килимку. На стінах — сто картинок З героями казок. Він зветься... (дитсадок). Вихователь демонструє зображення будівлі дитячого садка. — Як називається наш дитячий садок? — Скільки дітей поспішає до дитячого садка щоранку? — Хто зустрічає малят у дитсадку? Це ж для кого в дитсадочку Кожний хлопчик за синочка, Кожна дівчинка за доньку? Хто помиє їм долоньки, Хто потішить, заспокоїть, Навіть синячка загоїть? Хто танцює і співає, Хто про все на світі знає? З ким цікава кожна гра? З ким в безпеці дітвора? Хто в турботах повсякчас? Хто піклується про вас? (Вихователь) — Як звати вашу виховательку? — Чи подобаються вам заняття з Оленою Петрівною? — Хто ще зустрічає малят поряд з вихователем? Бруд весь прибирає, Зі столу витирає. Маслом швидко бутерброд Всім вона намаже. Принесе смачний обід. Хвостики зав’яже. (Ольга Володимирівна) — Де зараз наша Ольга Володимирівна? Діти знаходять няню в спальній кімнаті. 16 Усі заняття в групі молодшого дошкільного віку. 4-й рік життя — До якої кімнати ми зайшли? Спостереження за прибиранням спальної кімнати. — Що робить Ольга Володимирівна? — Чим вона протирає пил? — Чим миє підлогу? — Як стало в спальній кімнаті? — Чисто стало в нашій спальні. Після обіду ми залюбки прийдемо сюди відпочивати. А тепер пограємо, Знаряддя праці няні ми запам’ятаємо. — Предмети, які використовує Ольга Володимирівна під час прибирання, можна назвати інвентарем. Дидактична гра «Що зайве?» Мета: вчити аналізувати множину, виокремлювати зайвий предмет, обґрунтовувати свій вибір; закріплювати назви інвентарю, яким працює помічник вихователя. Предмети скоріш розглядай, Зайвий швидко називай. Вихователь пропонує дітям розглянути ілюстрації і назвати зайвий предмет, обґрунтувати свій вибір. • Відро, ганчірка, віник, яблуко. (Зайве яблуко, бо це фрукт.) • Пилосос, совок, лялька, відро. (Зайва лялька, бо це іграшка.) Добре всі попрацювали, Інвентар запам’ятали. Будемо разом працювати, Ользі Володимирівні допомагати: Пил, крихти, папірці прибирати. — Хто зустрічає малюків щоранку в дитячому садку? — Хто дбає про чистоту в групових кімнатах? У садку дитячому Хороше нам жити. Граємось, не плачемо,

Конспект заняття з малювання у 2-й молодшій групі «Дорога для машин»

Мета: Закріплюємо поняття легковий автомобіль; Закріплюємо, як правильно тримати пензлика, Вчимо малювати дві прямі паралельні лінії і зафарбовувати їх усередині; Розвиваємо терпіння і акуратність; Виховуємо інтерес до творчості

Матеріал: кисті, баночки з фарбою, баночки з водою, серветки на кожну дитину; три іграшкові легкові машинки, намальований готовий зразок; малюнок з однією смужкою, малюнок з двома смужками.

Вихователь: діти, до нас в гості сьогодні приїхали машини, вони чарівні і приїхали до нас з чарівної країни Машінландіі. (показує три невеликі машинки).

-А які це машини? (Бувають вантажні машини, а це? ... (легкові)

- А якого вони кольору?

- А що є у машини? (колеса, кузов, фари, двері, вікна, кермо, лобове скло, дзеркала)

- А для чого дзеркала в машині? (щоб бачити машини, які їдуть позаду)

Давайте покажемо нашим машинкам, як ми вміємо займатися (фізкульт-хвилинка):

Їдемо, їдемо на машині, (крутимо кермо)

Натискаємо на педаль. (піднімаємо, опускаємо шкарпетка правої ноги)

Газ включаємо, вимикаємо, (правою рукою вперед-назад)

Дивимося уважно ми надалі будем. (підносимо долоню до чола)

Двірники зчищають скла. (Руки зігнуті в ліктях, схиляємо долоні то в

Вправо, вліво чистота. одну, то в іншу сторону)

Волосся куйовдить вітер. (скуйовдив волосся)

Ми шофери, хоч куди! (крутимо кермо)

Вихователь: дітки, а ви знаєте, що наші машинки дуже сумні і засмучені! А знаєте чому? Та тому, що вони їхали до нас по поганій дорозі. Дорога була в ямах, канавах і буграх! Вони мало не зламалися, а їм належить ще повертатися додому, тому вони засумували. А давайте ми з вами намалюємо машинкам нову рівну, гладеньку і барвисту дорогу. (Да-а-а)

Вихователь: Тоді, сідаємо за свої столики, але ніхто нічого не бере, потрібно уважно послухати, як ми будемо малювати, щоб вийшло правильно і тільки після того, як я голосно скажу: МАЛЮЄМО, ви почнете малювати. Домовилися?

- У вас на столах лежать пензлі, фарби, баночки з водою і серветки. Зараз кожен з вас намалює частина дороги, рівно і акуратно, потім ми дамо малюнку висохнути і зберемо наші малюнки в одну довгу і гарну дорогу і покажемо машинкам, уявляєте, як вони зрадіють. Подивіться, як я намалювала свою доріжку. Щоб вам намалювати свою потрібно намалювати з верху вниз одну лінію, потім другу і зафарбувати серединку (заздалегідь намальовані поетапні малюнки і на них вказівним пальцем як би промальовує ще раз і діти разом зі мною в повітрі повторюють).

- А ось тепер правильно беремо в руки пензлика (вихователь показує, як треба і дивиться, як тримають діти, якщо неправильно, виправляє) і-і-і, МАЛЮЄМО (говорить голосно)

Діти починають малювати, а вихователь ще раз разом з ними малює з самого початку і промовляє: спочатку зверху вниз одну лінію (дивиться, як виходить у дітей, потім недалеко другу лінію (дивиться у дітей) і зафарбовує (вихователь пішов по рядах контролювати дитячий процес , направляючи або виправляючи, або хвалячи дітей, у кого вірно).

У міру завершення малюнків вихователь забирає дитячі роботи підсушитися, хвалить кожну дитину і дякує за допомогу від імені машин.

- Молодці, дітки, ви дуже постаралися, машинки раді і задоволені. Після нашої прогулянки малюнки висохнуть і ми зберемо чудову рівну дорогу для наших гостей.

Інтегроване заняття за методикою В.Воскобовича «Подорож із сніжинкою» (різновікова група для дітей середнього та молодшого віку)

12 сентября 2016

viktorina-o-snezhinkax-4-klass Мета:

вчити дітей порівнювати групи предметів, розрізняти кількість предметів;
закріплювати поняття: «Один-багато», «Порівну», вміння рахувати в межах семи кількісною та порядковою лічбою, рахувати українською та англійською мовами, розрізняти кольори (7 кольорів веселки);
формувати вміння конструювати із геометричних фігур сніговичків за допомогою гри «Ліхтарики», орієнтуватися на площині вгорі-внизу, справа-зліва, між, у грі «Пелюстки»;
розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, вміння орієнтування на площині та в просторі, сенсорні, пізнавальні та конструктивні здібності, вміння порівнювати, забезпечити емоційний комфорт за допомогою музики, ігор та сюрпризних моментів;
виховувати інтерес до занять, доброзичливість, почуття відповідальності, колективізму, вміння допомагати один одному.

Матеріал: фланелеграф з декораціями «Фіолетового лісу», магнітофон, аудіо записи, сніжинка, іграшка ворон Карчик, ведмедик Мішек, кольорові гноми та кольорові будиночки, гра «Ліхтарики», квадрати Воскобовича, коврики для викладання, гра «Пелюстки».

Хід заняття

I. Організаційний момент.

Психогімнастика:

Доброго ранку, доброго дня!

Хай плещуть долоньки!

Хай тупають ніжки!

Працюють голівки і сяють усмішки!

Доброго ранку, Доброго дня!

Бажаєте ви! Бажаю вам я!

Другу руку простягнем,

Посмішку усім пошлем

Добрий ранок, добрий день,

Нашу зустріч розпочнем!

II. Основна частина.

1. Сюрпризний момент (аудіо-запис «Звук метелиці»)

― Діти, послухайте, ви чуєте, що це за звуки? (вихователь звертає увагу на сніжинку)

– Подивіться, мабуть сильний, зимовий вітер приніс нам чарівну сніжинку в групу, яка вона? (Діти підбирають прикметники)

– Але дивіться, на ній щось написано, якесь послання:

Послання на сніжинці: Доброго ранку малята!

Пишуть вам мешканці Фіолетового лісу.

В нас трапилась біда, злий чарівник зачаклував Фіолетовий ліс, стало сумно, все переплуталось.

Звільнити ліс від злих чар та подолати всі перешкоди зможуть тільки розумні та чемні діти. Ми чекаємо на Вас!

— Ну, що, допоможемо мешканцям Фіолетового лісу? (Так!)

— Але нас чекають добрі справи та далека подорож.

– Як туди потрапити? (відповіді дітей)

У Фіолетовий ліс ми підемо,

Де тільки чудеса живуть.

Перешкоди всі здолаємо,

Що ж вирушаймо в добру путь!

— А я вам пропоную сьогодні відправитись на санчатах, стали в пари і поїхали! (звучить пісня «На санчатах»)

Звучить музика лісу.

– Ось ми і у Фіолетовому лісі! (Всюди озираємося)

Ми не просто в ліс прийшли,

Ми відкрили в казку двері.

В Фіолетовій країні нас чекають чудні звірі!

(Всі разом): Здрастуй, ліс, дрімучий ліс!

Повний казок і чудес!

Хто в глуші твоїй таїться,

Що за звірі, що за птиці?

Все відкрий, не утаї,

Ти вже бачиш — ми свої!

2. Гра «Знайди будиночок для гномика»

(Чути звуки гномиків)

— Подивіться, нас зустрічають гномики. (Вихователь звертає увагу на кольорових гномиків).

– Ой, які вони гарні, але дуже засмучені, тому ,що всі будиночки переплутані і вони не можуть знайти свою домівку, давайте їм допоможемо. (Діти знаходять за кольором будиночки для кожного гномика).

– Давайте порахуємо гномиків кількісною, порядковою лічбою. (Діти рахують).

— Скільки гномиків? (7).

— Скільки будиночків? (рахують укр. та англ. мовами, стільки ж, порівну)

– Хто живе у жовтому будиночку? Зеленому? Фіолетовому?..

(відповіді дітей,потім діти заплющують очі, вихователь прибирає по черзі гномиків, діти називають ім’я гномика якого не вистачає)

— Ось ми з вами зробили першу добру справу (звучить аудіо-запис «чарівної палички»)

– Ой , ви чуєте, злі чари почали зникати, гномики дуже задоволені, вони радіють і дякують вам за добру справу. А нам час вирушати далі.

Звучить аудіо запис звуки лісу. (діти під аудіо — запис виконують фізхвилинку у колі)

Тупотять маленькі ніжки,

Топчуть по снігу доріжки,

Рученята зігрівають,

Ось так спинки прогинають.

Із гори на санчатах,

Стрибнемо як кінгурята.

Пада, пада, пада сніг,

І лягає біля ніг.

Вітерець легкий літає,

І сніжинки підіймає

А тепер на лижі стали,

І далі в подорож помчали!

(Чути звук — Кар-Кар!)

— Діти, хто це ще нас зустрічає? (відповіді дітей)

― Так, це – Карчик, але подивіться, який він засмучений, що ж сталося, він грався і виклав гарні сніжинки, але злий чарівник подув і все переплутав , треба йому допомогти і знову їх викласти за допомогою гри «Кольорові пелюстки». Ну що, зможемо допомогти? (відповідь дітей).

3. Гра «Пелюстки»

― Давайте спочатку викладемо пелюстки над ковриком по порядку за допомогою лічилочки: »Каждый охотник желает знать, где сидит фазан!». (на столах у дітей лежать коврики для викладання та кольорові пелюстки )

— Добре, тепер покладіть по середині червону пелюстку, над нею вгорі — синю, справа покладіть — жовту, зліва – фіолетову, між синьою та жовтою покладіть зелену, між жовтою та червоною – оранжеву. Молодці! (звучить аудіо — запис «чарівної палички»)

— Ми впорались і зробили ще одну добру справу, Карчик вам дякує і пропонує погратися в пальчикову гру із сніжинками:

4. Пальчикова гімнастика «Сніжиночка»:

Я — зими дитинка,

Красуня — сніжинка.

Морозець, то мій татусь,

Дід Мороз, то мій дідусь,

Колисала мене віхола.

А зима на щічки — дихала

І тому така я гожа,

На матінку зиму схожа!

— А нам час поспішати далі, щось стало зимно, треба трішки зігрітися.

(діти встають із-за столів, виконують у колі гру)

5. Музично — ритмічна гра «А на вулиці мороз!»

― Як гарно потанцювали, зігрілися, але нас чекають добрі справи, ходімо далі (виглядаємо).

(Чути звук таємничий)

— Ой , а це хто там заховався, та це ж малюк Гео, він ліпив сніговика, а злий чарівник здійняв хурделицю, все зруйнував, Гео злякався і заховався в сніжний намет, допоможемо йому все виправити? (Так!)

— Тож давайте за допомогою гри «Ліхтарики» зліпимо нових сніговичків.

6. Гра «Ліхтарики» (діти із геометричних фігур складають сніговиків)

— Із яких фігур складаються сніговики? (кол, великих і малих, трикутників, прямокутників).

— Молодці!

(звучить аудіо — запис «чарівної палички» довгий звук)

— Ми впорались і зробили останню добру справу, Гео та всі мешканці дякують вам, за те, що ви звільнили фіолетовий ліс від чаклуна, все стало на свої місця, всі радіють і веселяться. В знак своєї вдячності мешканці фіолетового лісу приготували для нас гостинці.

— Ми дякуємо за гостинці, але нам час повертатися в дитячий садок. – До побачення! Давайте сядемо в чарівний потяг і поїдемо (звучить аудіо-запис потяга).

– Ось ми і у групі.

Підсумок заняття:

― Діти, де ми сьогодні побували?

— Кого зустрічали, кому допомогли?

— Що найбільше вам сподобалось?

(відповіді дітей)

— Я впевнена, що зовсім скоро, ми знову поринемо у світ «фіолетового лісу», пам’ятайте, що тільки добро та добрі справи роблять нас чуйними, людяними та завжди перемагають зло. А тепер давайте подаруємо нашим гостям на згадку про подорож «смайлики — добринки», щоб добро було завжди у їхньому серці!

Конспект заняття з формування зв’язного мовлення з використанням інноваційних технологій

(Технології Гавриш, кіл Луллія, мнемотехніки, наочного моделювання)

з дітьми середньої групи

Спрямованість змісту (розвиток зв’язного мовлення)

Вікова група(середня):

Тип: ( індивідуально-групові заняття(до 8 дітей)

Вид: (комплексне)

Тема: Подорож до країни Мультляндії

Мета :

Корекційно-розвиваючі завдання:

активізувати мовну і розумову діяльність дітей;

розвивати увагу і уяву;

розвивати кругозір і світогляд.

Корекційно – навчальні завдання:

формувати вміння складати творчі розповіді;

удосконалювати навичку орієнтування на площі коректурної таблиці (технологія Гавриш Н.В.);

Корекційно – мовні завдання:

розвивати вміння підбирати якісні прикметники до іменників;

вправляти в перетворенні простої фрази в поширену шляхом введення порівняльного обороту з використанням мнемодоріжок;

вправляти в складанні простого розповідного речення з прийменниками -В, -НА, -під, -Між, -Треба за допомогою кіл Луллія

узгоджувати різні частини мови в роді, числі, відмінку;

удосконалювати навичку складання речень з опорою на зорові орієнтири;

використовувати в активному словнику імена мультиплікаційних персонажів;

Корекційно – виховні:

формувати культуру спілкування, вміння вислухати співрозмовника;

виховувати активність, ініціативність, самостійність.)

Обладнання:

Демонстраційна наочність: мультиплікаційні персонажі, кола Луллия, коректурні таблиці.

Роздатковий матеріал: індивідуальні картки для складання речень, фотоапарати, схеми для складання речень.

Хід заняття

-Діти, а ви любите дивитися мультфільми?

-Так.

-А ви знаєте, як називається ця країна?

-Країна в якій створюються мультфільми називається Мультляндія.

-А як ви думаєте хто в ній живе?

-Лунтік, Чебурашка, свинка Пеппа, Фіксікі ….

(Презентація)

– Бажаєте відправитись в подорож в цю цікаву, чарівну країну?

-Так.

-А на чому ж ми туди вирушимо?

-На літаку, на поїзді, на машині … ..

– Це чарівна країна, дістатися туди ми зможемо лише за допомогою чаклунства .У мене є чарівний порошок.

– А що потрібно з собою взяти, щоб наша подорож запам’яталося нам назавжди?

-Фотоапарат (одягаємо фотоапарати)

порошок чарівний

Ти нам поможи

І в країну Мультляндія

Діток віднеси.

-Куди ж ми потрапили?

(Чуємо плач)

ПЛАЧЕ. Я така не красива, зі мною ніхто не товаришує.

-Хто це?

– Свинка Пеппа.

-А чому ти плачеш?

-Мені дуже сумно зі мною ні хто не грає. Я не цікава, не красива.

-Не плач ми тобі допоможемо.

Гра « Комплемент»

Гра «Яка свинка Пеппа» (схеми)

-Дякую, тепер у мене гарний настрій.

-Ну що діти нам пора прощатися з Пеппою. Давайте зробимо фотографію на пам’ять.

-Де наш чарівний порошок.

порошок чарівний

Ти нам поможи

У новий мультик

Діток віднеси.

-Куди ж ми потрапили?

-Привіт ! Я Сімка, а я Нулік.

-Що ви робите?

-Дім Дімич розгубив всі іграшки, а ми придумали чарівне колесо за допомогою якого він зможе їх знайти. Хочете з нами?

(Кільця Луллія -використання прийменників)

Фотографія на пам’ять. Вирушаємо далі.

порошок чарівний

Ти нам поможи

У новий мультик

Діток віднеси.

Чути суперечку.

Це моя картинка,

Ні це моя картинка

Я викладу це речення,

Ні я викладу

– Ви вгадали хто це сперечається?

-Ну звичайно Вупсень і Пупсень.

-Що ви вже не поділите?

(Переплуталися картинка)

Ми збираємося йти до школи і вчитель нам дала завдання навчитися складати речення за картинках.

Гра «Склади речення»

-Молодці, допомогли ,склали речення і тепер Вупсень і Пупсень зможуть розповісти про своїх друзів.

Фотографія на пам’ять.

порошок чарівний

Ти нам допоможи

У новий мультик

Діток віднеси.

-Послухайте, хтось розмовляє.

(Бараш мріє)

Якби я був чарівником, я б робив тільки добрі справи. Я б прикрасив все квітами, на деревах росли б тільки шоколадні цукерки …

Привіт, Бараш, що ти робиш?

– Я дуже люблю мріяти.

Гра «Якби …»

Якби я був Лунтіком ….

Якби я був роботом …

-Спасибі, Бараш, але нам пора повертатися до дитячого садка.

Фотографія на пам’ять.

Ми зараз відправимо наші фотографії казковому фотографу, а коли повернемося до групи вони будуть вже там.

порошок чарівний

Ти нам допоможи

В дитячий садок

Діток віднеси.

Фотоколаж.

-Вам сподобалося?

Кого ви зустріли?

-З якими з героїв сподобалося грати? ….

Міністертво освіти і науки України

Полтавський нацiональний педагогiчний унiверситет iменi В.Г.Короленка

Зимовi розваги

Підготувала і провела

студентка IV курсу

психолого - педагогічного

факультету

групи ДВ-47

Спічак Марина Юріївна

Вихователь Ципуштанова Н.І

Тема. Зимові розваги (складаня описової розповіді за картиною).

Вид: комплексне тип: фронтальне

За дидактичними цілями: формування та закріплення знань

Програмовий зміст:

- виховувати організованість, вміння бачити красу навколишньої природи;

- розвивати зв язне мовлення.

- продовжувати вчити добирати при кметники до іменників, будувати речення;

- розширити знання дітей про зимові розваги;

- вправляти в умінні працювати у підгрупах під час гри;

- збагатити словник дітей словами , що означаютьзимові розваги;

- вчити складати описову розповідь за картиною;

Словник: словосполучення зірка біла, білий кожушок, зимові розваги, убрання, сипле.

Обладнання та матеріал: картина «Зимові розваги», сюжетні картики та іюстрації зимових розваг, загадки, вірші, паперова сніжинка.

Хід заняття

І.Вступна частина

Вихователь: - Діти до нас сьогодні завітав на гостини незвичайний гість. Відгадайте загадку і ви дізнаєтесь хто це.

Вихователь читає загадку.

Взимку зірка біла

З неба прилетіла.

Шість променів має,

На сонечку сяє… (сніжинка)

-Так це сніжинка. Ось вона яка. Вихователь показує сніжинку та cпонукає до розмови.

- Яка сніжинка? (вона біла, легка, гарна, мереживна, блискуча).

- Діти вам подобається сніжинка? Тож перетворімося на маленькі сніжиночки.

*Психогімнастика

На дерева і на всіх тихо пада білий сніг. Ми малесенькі сніжинки, мов пірїнки.

Ми сніжинки, що летять і кружляють у повітрі. Нам легко, радісно, весело. Подув вітерець сніжинки розлетілися. Вдих на повні груди, нас переповню радість-видих.

ІІ.Основна частина

1.Вихователь зачитує вірш Л. Забашта «Зимонька»

Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки.

В нашому дворі.

Бесіда за змістом вірша.

Як називається вірш? Що нам приносить зима? Чому зима в білім кожушку?

2.М/г «Зима яка»

Мета: розвивати звязне мовлення, мислення; учити добирати прикметники до іменників.

Хід гри. Діти передають один одному сніжинку і називають яка зима.

3. Показ картини «Зимові розваги»

Вихователь: - Діти подивіться, яку чудову картину я вам сьогодні приготувала. Вона називається «Зимові розваги». Давайте уважно роздивимося що ж зображено на картині. Яка пора року на картині? Як одягнені дітлахи? Які рзваги переважають взимку? 4.Описова розповідь вихователя.

5.Складання розповіді дітьми за зразком вихователя.

6.Складання описової розповіді дітьми..

7.Підсумок розповідей дітей.

9. Фізкультхвилинка

10.Д/г «Зимові розваги»

Мета: закріпити знаня дітей про зимові розваги, розивати мовлення, увагу; виховувати любов до різних пір року;

Хід гри: Вихователь пропонує підібрати зимове ігрове обладнання до зимових розваг.

11. Мовленнєва гра «Добери загублене слово»

Мета: розвивати мовлення, память, мислення, виховувати

Хід гри. Діти доповнюють відповідними словами віршовані рядки.

1)Зимовий ліс у день погожий

На дивну білу казку…(схожий).

2)Сніжок біленький осідає

І землю пухом…(застеляє).

3)Сонце світить та не…(гріє).

4)І його частіш немає

Хмара сонце…(закриває).

Підсумок. Що цікавого ви сьогодні дізналися? Чим приваблює васця картина? В які зимові ігриполюбляєте грати ви?

Мінітерство освіти нуки україни

Полтавський національний педагогічний університ В.Г. Короленка

Ознайомлення із соціумом

Підготувала і провела

студентка IV курсу

психолого - педагогічного

факультету

групи ДВ-47

Спічак Марина Юріївна

Вихователь Ципуштанова Н.І.

Тема. Люби і знай свій рідний край

Вид: тематичне тип: фронтальне

За дидакичними цілями: формування та закріплення знань.

Програмовий зміст:

- виховувати любов до рідної землі;

- розвивати вміння слухати однолітків, розповідати , виразно читати вірші, пригадувати прислів я влучні вислови;

- закріпити і розширити знання про рідне місто Лозова;

- поглибити знання про історію рідної землі;

- формувати патріотичні почуття ;

- продовжувати знайомство дітей із красою і величністю рідноо краю.

Обладнання та матеріал: лялька Оленка, карта України, ноутбук, фотослайди

«Україна», «місо Лозова», « Наш дитячий садок», музиний супровід

Хід зняття

І. Вступна частина.

Вихователь. Світло й сонячно в нашій групі і настрій у всіх радісний. Сьогодні діти до нас обіцяв завітати незвичайний гість.

Чути стукіт у двері. Це мабудь він. Це Оленка, вона прийшла,щоб блище познайомитись з вами мої любі дітки.

ІІ. Основна частина

Ми покажемо і розкажемо тобі, Оленка, наш дитячий садок, рідне місто, наш рідний край.

1.Вихователь зачитує вірш.

Рідний край – це домівка твоя,мама й тато,

Це дитячий садок твій і свято.

Це твої найкращі друзі.

Це метелик в зеленому лузі.

Діти, а тепер розкажіть Оленці до якої групи вона завітала , до якого дитячого

садка? Де знаходиться наш дитячий садочок?

2.Розповіді вихователя з використанням слайдів про дитсадок, про рідне місто.

3.Дидактична гра «Лозова яка».

Мета: розвивати звязне мовлення, вміння добирати епітети.

4. Вихователь розовідає разом з дітьми Оленці про герб міста Лозова , район, де живуть діти, здійснює «подорож» містом за слайдами.

5. Вихователь зачитує віршик про рдне місто Лозова:

Ось наша Лозова, любі діти

В ній жити і радіти .

Місто невеличке, гарне,

Сучасне й стародавнє.

- Оленка цікавиться, а як же називають людей, які живуть в Лозовій? (Лозівчани).

6. Дидактина гра «Скажи хто ти»

Мета: виховувати любов до ріного міста, розвивати звязне мовлення.

Діти розповідають про себе за зразком:

-Я дівчинка Маринка, лозівчанка.

Оленці сподобались на слайдах яскраві фото дітей в українських костюмах.

7. Розповіді дітей про те, як вони люблять одягати українські національні костюми.

Вихователь пропонує дітям назвати елементи українського національного вбрання для хлопчиків та дівчаток.

-Оленко в нашому дитячому садку дуже цікаво, радісно і весело. Хлопчики та дівчатка не сваряться. Діти згадайте будь-ласка доречні прислів я та приказки.

- Один за всіх та всі за одного

- Лагідне слово і лід розтопить

-Дерево міцне корінням, а людина друзями.

8.Фізкультхвилинка.

Дружно встаньте, потягніться

Одне одному всміхніться

Землі рідній поклоніться.

вправо вліво поверніться.

Раз присіли, два присіли

І на стільчики тихо сіли.

9.Розповідь про Україну.

Як називають людей, які живуть на Україні? Якою мовою вони розмовляють?

Ви любите свою Батьківщину.

Розгляньте карту України .Які ви знаєте міста? Які річки протікають Україною? Покажіть і назвіть столицю України.

Уже понад 25 років наша країна є незалежною, самостійною державою. Вона має свої державні символи: прапор, герб, гімн.

10. Розповіді дітей про символи нашої держави.

Люба Оленка ти вже впевнилась як діти люблять свій рідний край.

11. Дидактична вправа «Коли я виросту, буду…»

Мета: розвивати фантазію, уяву.

Яким бив и хотіли бачите наше місто у майбутньому? Як ми можемо допомогти зараз нашому місту бути красивим і чистим?

Ми з Оленкою впевнені, любі діти, коли ви виростите, то робитимете все, щоб наша країна, наше місто стали ще красивішими.

Підсумок

Запамятайте хлопчики й дівчатка на все життя.

Нема тепла без сонечка,

Садочка без дитини.

Людини ж не буває

Без рідної Батьківщини.

До побачення Оленко. До нових зустрічей.

ЗАНЯТТЯ ДЛЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ
2013-2014 н.р

Тема:«Математична країна»
Мета:ознайомитидітей з тижнем як одиницею вимірювання часу; вчити
встановлювати послідовність дн...

На віконечку сидів,
А потім стриб –
І по доріжціпобіг.
- Хто це? (Колобок). Веди нас колобок.
Завдання: пройтилише по зеле...

(Діти беруть цифри).
5. Дидактична гра «Доберіть ключик до замка»
Колобоквідпочив, а на зустріч йому Вовк. І теж не хоче п...

1 Гра «Чого скільки» ( прямий, обернений рахунок та зіставлення множин)
2. Гра «Порахуй звуки і виконай завдання» (Рахують...

- Лисичказлякалась і втекла. А ми продовжуємо нашу подорож далі.
8. Дидактична гра «Живічисла»
- Нам потрібно розставитичи...

Відкрите заняття
ТЕМА:
«Математичні
міста»
Конспект заняття
для старшої групи
з логіко-математичного
розвитку
Вихователь К...

Програмовий зміст: Закріпити вміння дітей порівнювати множини, визначати
суміжні числа, знання про цифри, вміння орієнтува...

3. Гра «Займи відповідне місце ».
- Вихователь називає число, а діти стають на відповідну цифру.
- Завдання на орієнтуванн...

Білочка гостинців?
Киця кубики купила, та один десь загубила:
- Ой, біда мені, біда,
Три було , а стало… (2)
Скільки горіх...

Конспект заняття з математики у старшій групі.
Тема. Подорож на кораблі «Рахувальний».
Мета: ознайомити зі складом числа 6...

(Картки із зображенням предметів, а внизу картки – цифра. Діти, полічіть предмети і якщо потрібно,
замініть цифру).
В.: Ді...

Дидактичний матеріал
картки
Кацаєва Ольга Володимирівна. Вихователь. Дитячий садок «Журавка» Донецька обл.,
Олександрівськ...

І. Вступна частина.

Вихователь: - Перш ніж ми почнемо заняття, давайте привітаємося.

Скажімо всім хто живе на землі

Доброго ранку дорослі й малі.

Вступна бесіда. Діти зима неймовірно гарна та чудова пора року. А ще її називають веселою.

- Як ви гадаєте чому зиму вважають найвеселішою порою року? А давайте пригадаємо які саме розваги ви знаєте? В які ви полюбляєте грати?

А зараз відгадайте загадки про зимові розваги. А правильно ви відгадали чи ні побачимо на цьому екрані.

1)Від доріжки до доріжки діти гралися у … (сніжки)

ІІ. Основна частина

-Сьогодні ми з вами вивчемо дуже цікавий вірш Г.Бойко « Гра в сніжки».

Я лечу, лечу, лечу -
Накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз -
Мимо сосен і беріз.
Я веду, веду, веду -
Саночки на поводу,
Бо з гори санки летять,
А на гору - не хотять...
Бойко Григорі

ПЛАТОН ВОРОНЬКО

Падав сніг на поріг.
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг

Треба тісто, а не сніг.

Зміст

Вступ

1.Історія виникнення методики Воскобовича

2.Принципи методики Воскобовича

3.Специфіка розвиваючих ігор

4. «Квадрат Воскобовича»

Список використаних джерел

Автором низки головоломок для дiтей та цiкавих iгор є В.В.Воскобович, за спеціальністю iнженер-фiзик. Першi iгри зявилися в 1990-i роки: «Геоконт», «Iгровий квадрат»(«Квадрат Воскобовича»), «Складушки», «Кольоровi годинники».

На сьогоднiшнiй день їх кiлькiсть постiйно поповнюється новими iграм: «Прозорий квадрат», «Прозора цифра», серiя «Чудо головоломки» тощо.

Сьогоднi в дитячих садках для всебічного та творчого розвитку дiтей широко використовують методику Воскобовича. Дiти, якi розвиваються за даною методикою, починають рано читати, швидко виконують рiзнi математичнi операцiї, вмiють логiчно мислити та виконувати творчi завдання. Також їм легко дається навчання в початковiй школi.Вони мають прекрасну память та можуть довго концентрувати увагу.

1.Історія виникнення методики Воскобовича

Автор методики Вячеслав Вадимович Воскобович за професiєю інженер-фізик протягом багатьох років не мав відношення до педагогіки та психології. Поштовхом для створення відомої розвиваючої методики стали його власні діти. На початку 90-х років було дуже проблематично здобути ігри для розвитку логіки, памяті, мислення. Вячеслав Вадимович самостійно розробив серію розвиваючих ігор та успішно використав їх. До перших ігор креативного напрямку можна віднести «Ігровий Квадрат», «Геоконт», «Кольорові годинники». Дані ігри не працюють за принципом - один раз зібрав та відклав, а являються універсальними творчіми посібниками, якими можна користуватися безліч разів. В подальшому була створена ціла методика Воскобовича, спрямована на всесторонній розвиток дитини. На даний момент можна ознайомитись з 40 розвиваючими іграми Воскоовича та ще більшою кількістю підручників з раньнього розвитку малюків. Методика Воскобовича являється актуальною темою на багатьох семінарах присвячених творчому розвитку дітей.Також відкритий центр «Розвиваючі ігри Воскобовича», який виготовляє розвиваючі ігри для дітей та розповсюджує основні принципи даної метоики.

2.Принципи методики Воскобовича

Автор методики Вячеслав Вадимович Воскобович впевнений, що вивчення повинно бути веселим и непримушеним. В зв’язку з цим, один із принципів методики Воскобовича – цікаві казки. Кожну розвиваючу гру супроводжує цікава казка, яка допомагає дитині бистріше запамятати цифри, букви та форми. В сюжеті казки малюк допомагає героям, виконуючі різні завдання та вправи. Для батьків без спеціальної освіти дані методичні розробки являються справжнім скарбом. Адже користуючись сюжетом казки можна легко грати з малюком, виконуючи різні творчі завданя. Другим принципом методики Воскобвича є гра з користю. Розвиваючі ігри автора багатофункціональні. В ігровій формі можна навчитися читати та рахувати, паралельно розвивати логіку, мислення, память та інші психологчні процеси. Таким чином, цінність гри полягає в її здатності всебічно розвивати та вивчати дитину. Третій принцип методики Воскобовича заключається у розвитку в дитини творчих здібностей. Ігри та казки Воскобовича допомагають розвивати уяву, фантазію та творчій потенціал. Виконання нетрадиційних завдань різного рівня складності формує раннє креативне мислення у дітей.
3.Специфіка розвиваючих ігор

Розвиваючі ігри Воскобовича являються актуальними для дітей від двух років та старше. Гра може початися з елемнтарних завдань, а закінчитися вирішенням складних багаторівневих задач. Ігри Воскобовича також враховують інтереси дитини. Діти в ході цікавого ігрового процеса знаходять нові відкриття та отримують емоційне піднесення від виконаня задач. Більшість ровиваючих ігор супроводжуються спеціальними посібниками з ілюстрованими казками , в яких необхідно виконати цікаві завдання чи відповісти на поставлені питання. Добрі герої казок допомагають дитині в ігровій формі засвоїти не тільки ази читання та математики, але й вчать дитину спілкуванню та взаєморозмінню. Важливо,що діти,виконуючи різні завдання по методиці Вокобовича, швидко не втомлюються. Адже дитина самостійно обирає темп та навантаження заняття, переходячи з одного завдання до іншого.

4.”Квадрат Воскобовича”

Дану гру ще називають «Клиновий листок», «Квадрат трансформер» або вічним орігамі, оскільки по ходу казки він перетворюється в різні предмти(цукерка, мишка,їжачок,зірочка,рибка,черепаха,човен тощо). «Квадрат Воскобовича» має основу з тканини, на яку приклеєні 32 різнокольорових трикутники. Між квадратами залишаються смужки тканини, за якими складаються ріні фігури. Починають знайомство з геометричними фігурами(квадрат, прямокутник, трикутник) у ході казки. Отримані фігури аналізуються: скільки вийшло зелених трикутників, скільки зелених квадратів тощо.

Для дітей від 2 до 5 років пропонується для гри двокольоровий квадрат, а для дітей старших чотирьохкольоровий квадрат. «Квадрат Воскобовича» можна легко трансформувати, створюючи різні об ємні та плоскі фігури: літак, цукерку, черепаху, будинок і т. ін. Дані фігури можна робити за схемами чи вигадати власні образи. Прикладів складання налічується більше сотні. Слід відзначити, що гра супроводжується казкою«Таємниця ворона Метра» та розвиваючими посібниками. Вирішувати поставлені завдання дитині допомагають мама Трапеція, дідусь Чотирикутник, малюк квадрат, папа Прямокутник та інші казкові герої.

Заняття з квадратом сприяють розвитку вміння розрізняти геометричні фігури , визначати їх властивості, розвивають просторове орієнтування, моторику рук і творчі здібності дитини. «Квадрат Воскобовича» формує у дитини: абстрактне мислення, навички моделювання, креативний потенціал,увагу, пам'ять.

ребенок знакомится с капитаном Гусем и матросом Лягушкой, которые приглашают его в мир захватывающих приключений. Кораблик «Плюх-Плюх» является многофункциональной игрой, которая: знакомит малыша с различными цветами формирует математические навыки прививает умения по сортировке предметов, учитывая их количество и цвет «Математические корзинки» Данное

пособие приглашает вас и вашего малыша в сказочную страну математики. Ребенок с веселыми героями зверятами-цифрятами закрепит счет, уяснит состав чисел, научится сравнивать цифры и выполнять математические действия. Малыш в ходе игры помогает своим друзьям складывать в корзины грибы-вкладыши. При этом выясняя, кто собрал грибов больше, а кто меньше. Сколько грибов необходимо положить в корзину, чтобы она была полной. В предложенной автором инструкции описано более десяти игр, в которые можно поиграть с малышом. Также ребенок в ходе игры выполняет задания на развитие мелкой моторики рук: разукрашивает, обводит и штрихует грибы. «Математические корзинки» являются универсальной игрой для детей от двух лет и старше.

Источник: 111111111111111111111111"#1"http://mama.neolove.ru/early_childhood_education/method_voskobovicha/metodika_voskobovicha.html#1 © NeoLove.ru

Кораблик «Плюх-Плюх» Данная развивающая игра выполнена в виде яркого кораблика с разноцветными флажками-парусами, которые можно легко надевать на деревянные реи. На основании кораблика нанесены цифры от 1 до 5. Яркие флажки имеют шероховатую поверхность. В связи с этим, в процессе игры у ребенка не только развивается мелкая моторика пальцев рук, но и тактильные ощущения. На матче корабля малыш должен прикрепить определенное количество флажков, рассортировав их по цвету и величине. Играя корабликом «Плюх-Плюх» ребенок знакомится с капитаном Гусем и матросом Лягушкой, которые приглашают его в мир захватывающих приключений. Кораблик «Плюх-Плюх» является многофункциональной игрой, которая: знакомит малыша с различными цветами формирует математические навыки прививает умения по сортировке предметов, учитывая их количество и цвет «Математические корзинки» Данное пособие приглашает вас и вашего малыша в сказочную страну математики. Ребенок с веселыми героями зверятами-цифрятами закрепит счет, уяснит состав чисел, научится сравнивать цифры и выполнять математические действия. Малыш в ходе игры помогает своим друзьям складывать в корзины грибы-вкладыши. При этом выясняя, кто собрал грибов больше, а кто меньше. Сколько грибов необходимо положить в корзину, чтобы она была полной. В предложенной автором инструкции описано более десяти игр, в которые можно поиграть с малышом. Также ребенок в ходе игры выполняет задания на развитие мелкой моторики рук: разукрашивает, обводит и штрихует грибы. «Математические корзинки» являются универсальной игрой для детей от двух лет и старше.

Источник: 2.111111111111111111111111"#1"http://mama.neolove.ru/early_childhood_education/method_voskobovicha/metodika_voskobovicha.html#1 © NeoLove.ru

Источник: 1111111111111111111111111"#1"http://mama.neolove.ru/early_childhood_education/method_voskobovicha/metodika_voskobovicha.html#1 © NeoLove.ru

Источник: 111111111111111111111111"#1"http://mama.neolove.ru/early_childhood_education/method_voskobovicha/metodika_voskobovicha.html#1 © NeoLove.ru

1. РИНКОВА ЕКОНОМІКА: СУТЬ, СТРУКТУРА ТА ІНФРАСТРУКТУРА

Ринкова економіка – капіталістична економічна система, заснована на індивідуальних формах приватної власності, передусім капіталістичної, вільній грі ринкових сил (вільній конкуренції, вільному ціноутворенні, стихійному переливанні капіталу тощо).

Термін «ринкова економіка» запровадив у науковий обіг всесвітньо відомий англійський економіст А. Сміт. Він вважав, що розвиток капіталізму повинен здійснюватися відповідно до принципу laissez-faire (з фр. – «надати подіям природного перебігу»). Природною рушійною силою господарського розвитку є прагнення індивіда до досягнення своїх економічних інтересів. Головними рисами людини А. Сміт вважав самолюбство, егоїзм. Дбаючи про свої інтереси, така економічно вільна людина збільшує як свій добробут, так і багатство суспільства. Суперечностей між індивідом і суспільством не існує. Розуміючи, що за умов свободи господарської діяльності та свободи торгівлі окремі індивіди можуть домовлятися про спільне підвищення цін або окремий суб'єкт господарювання може прагнути до безмежного привласнення прибутку, А. Сміт вважав, що інтереси таких індивідів певною мірою гармонізує конкуренція яка є регулятором особистого егоїзму, завдяки чому досягається економічна рівновага. Конкуренція вирівнює попит і пропозицію, відновлює пропорційність тощо, тобто здійснюється саморегулювання економіки. В ринковій економіці державі належить другорядна роль організація громадського порядку, державної поштової служби, запровадження обов’язкового шкільного навчання, забезпечення національної оборони, емісія крупних банкнот, будівництво деяких громадських споруд (доріг, мостів) та їх утримання в робочому стані. Ринкова економіка функціонувала відносно стабільно до початку XIX ст. Упродовж майже двох століть у її межах відбувалися кількісно-якісні зрушення концентрація виробництва, зростання масштабів підприємств, зміцнення господарських зв'язків між підприємствами і галузями, поглиблення суспільного поділу праці тощо. Розвиток цих процесів випереджав зміни у відносинах власності, що загострювало суперечності між двома сторонами суспільного способу виробництва, основну суперечність капіталізму, посилювало диспропорційність у розвитку економіки. Це призвело у 1825 до першої економічної кричи, яка засвідчила недосконалість ринкової економіці, властивих їй механізмів саморегулювання. Після цієї кризи якісних зрушень зазнають відносини капіталістичної власності індивідуальну форму власності у наступні десятиліття поступово замінює колективна капіталістична власність у формі акціонерних товариств.

В останній третині XIX ст. вони стають визначальними. Це розширює масштаби свідомого й планомірного регулювання економіки і дещо звужує роль ринкових важелів, оскільки з-під їхнього впливу значною мірою виходять внутріфірмові зв'язки. Цьому сприяє поява вексельних курсів, «системи участі» розвиток державної статистики тощо, які підвищують поінформованість підприємств. Але в процесі еволюції ринкова економіка поступово породжує монополістичні тенденції в економіці, гігантські монополії, в т.ч. олігополії. Щоб їх безмежне панування не призвело до краху економічної системи, виникає і розвивається антимонопольне законодавство. Проте еволюція продуктивних сил, поглиблення суспільного поділу праці зумовлюють процес переростання меж акціонерної власності, дію закону одержавлення економіки посилення ролі державного регулювання макроекономічних процесів. Відчутний вплив на дію цієї тенденції справила Перша світова війна виник воєнний державно-монополістичний капіталізм, а державне регулювання економіки у воюючих країнах стало всеохоплюючим. Ринковий механізм саморегулювання був майже повністю витіснений. Після війни, а згодом під час економічної кризи 1921-22 роль ринкових важелів управління економікою у поєднанні з монополістичною планомірністю значно зростає, а державне регулювання послаблюється. Таким чином, у межах ринкової економіки поступово зароджувалися і посилювалися неринкові важелі управління економікою відбувалося певне поєднання ринкового механізму саморегулювання з державним регулюванням. За мирних умов до кінця 20-х переважали ринкові важелі регулювання економіки. Остаточного краху ринковій економіці завдала криза 1929-33 – найглибша за всю історію розвитку капіталістичного способу виробництва. Під час кризи вперше в історії капіталізму почалося широкомасштабне втручання держави в економіку, насамперед у США, яке стало невід'ємною рисою розвитку економічної системи в наступні десятиліття. Це означало припинення існування ринкової економіці та її перехід у більш розвинуті форми, засновані на оптимальному поєднанні ринкових важелів саморегулювання економіки з державним регулюванням. Неможливість існування ринкової економіці наприкінці XX ст. була зумовлена неспроможністю ринкового механізму здійснювати саморегулювання економіки, забезпечувати в загальнонаціональному масштабі розвиток освіти, фундаментальних наукових досліджень, освоєння найновіших видів енергії (ядерної, термоядерної, сонячної), космічного простору, відвернути економічні та екологічні кризи, рівномірно розвивати продуктивні сили, народне господарство загалом, здійснювати загальнонаціональну координацію розвитку всіх галузей, сфер економіки, форм власності, забезпечувати достойний рівень життя всім верствам у країні, долати монополізм в економіці, проводити єдину грошову політику тощо. Проте обмеженість ринкового механізму в цих сферах не означає, що ринкові регулятори тут зайві. Вони повинні використовуватися в органічній єдності з державним та недержавним регулюванням, але пріоритет належить державному регулюванню. Його значення зростатиме через загострення глобальних проблем людства. На конференції ООН з проблем навколишнього середовища і майбутнього розвитку цивілізації (1992) використання традиційної ринкової системи, в основі якої – приватна власність, було названо глухим кутом, який загрожує існуванню людства. Хоча ринкова економіка у нині розвинутих країнах світу існувала в минулих століттях, проте цим поняттям й на сучасному етапі широко послуговуються в науковій літературі, особливо західній У багатьох працях спостерігається неоднозначний підхід до вживання терміна «ринкова система». 3 одного боку, ним послуговуються, коли йдеться про протиставлення адміністративно-командної системи, або затратної економіки, що існувала (й існує значною мірою і нині) в країнах колишнього СРСР, і високоефективної економіки в розвинутих країнах Заходу. З іншого боку, це поняття вважається ірраціональним і вживається у суто науковому значенні щодо капіталізму минулих століть.

Використання терміна «ринкова економіка» зумовлене, по-друге, недостатнім застосуванням діалектичного методу пізнання та відсутністю відповідного методу мислення. Цей метод передбачає, зокрема, що коли змінюються реальні економічні явища і процеси, то й їхнє відображення – економічні поняття та категорії – також повинні зазнати відповідних змін. Якщо при цьому вживаються такі фундаментальні поняття, як «капітал», «власність», «ринок» тощо, то для їх вираження у постійному процесі зміни слід вживати додаткові поняття, що наповнюють їх елементами якісно нового змісту. Так, для пізнання сутності економічної системи розвинутих країн Заходу недостатньо послуговуватися поняттями «капітал» або «капіталістична власність». Щоб відобразити еволюцію цієї системи, вживають додаткові поняття – капітал «акціонерний», «монополістичний» (у т.ч. «олігополістичний»), «фінансовий», «державно-монополістичний», «інтернаціональний», «транснаціональний». Характеризуючи процес еволюції ринку, також слід вживати додаткові категорії «монополістичний» (у т.ч. «олігополістичний»), «державний ринок» та ін. Крім того, поняття «ринок» нерідко вживається у поєднанні з іншими поняттями («план», «макроекономічний контроль», «регулювання», «макроекономічне регулювання» тощо). Терміном «ринкова економіка» послуговуються, по-третє, й тоді, коли одну зі сфер суспільного відтворення, у даному разі обмін, проголошують визначальною і на цій основі характеризують усю економіку. Але виробництво товарів високої якості в розвинутих країнах Заходу підтверджує визначальну роль сфери безпосереднього виробництва і необхідність урахування зворотного впливу сфери обміну на виробництво, що на практиці означає потребу у вивченні платоспроможного попиту населення, його формування та ін. По-четверте, вживання терміна «ринкова економіка» є намаганням уникнути соціально-економічної оцінки існуючої економічної системи, тобто назви «капіталізм» і замінити його аморфною безсоціальною назвою.

РИНКОВЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК НЕВІД'ЄМНА СКЛАДОВА ТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА

Ринок - система економічних відносин, пов'язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів.

Є два сектори економіки: ринковий і неринковий (бюджетний).

Співвідношення між ринковим і бюджетним секторами зумовлюється сукупністю факторів, притаманних лише тій чи іншій країні. Воно змінюється на різних етапах еволюції економічної системи.

Зміна домінанти одного із секторів спричинює якісні зрушення суспільного устрою, зачіпає долю системи і впливає на переважну більшість суб'єктів економіки.

РИНКОВИЙ СЕКТОР

Ринок - економічна система, що працює заради прибутку. Хто виробляє, що виробляється, скільки виробляється, вирішує зиск.

Це самовідтворювальний сектор економіки.

Працює на задоволення економічного інтересу. Ринковий сектор сам заробляє і сам на свій ризик витрачає.

БЮДЖЕТНИЙ СЕКТОР

Виробляє необхідні для суспільства товари і послуги, але головна мета для нього - не прибуток, а задоволення потреб через виробництво суспільних благ.

Не запрограмований на самоокупність та самофінансування і тому потребує існування ринкового сектору. Працює на гроші, виділені з бюджету.

Витрачає кошти суворо за цільовим призначенням.

Ринок - невід'ємний атрибут товарного господарства. Він забезпечує рух товарів і грошей (Г-Г - Т та Г - Т-Г), Через ринок здійснюється переважна більшість економічних процесів. Це специфічна 4юрма економічних взаємовідносин, що пов'язує між собою різних господарюючих суб'єктів.

§ 2. РИСИ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ РИНКУ

Для сучасного ринку характерними є: економічна свобода, конкуренція, мобільність ресурсів, автономність дій учасників ринку, вичерпна поінформованість суб'єктів, соціалізація та глобалізація економічних зв'язків.

Форми прояву економічної свободи:

- свобода вибору сфери застосування своїх здібностей;

- свобода вибору сфери застосування свого капіталу;

- свобода вибору партнерів;

- свобода ціноутворення;

-свобода обирати міру ризиковості господарської діяльності;

- повна відповідальність за свої рішення, дії та їх наслідки. Конкуренція в найзагальнішому розумінні означає, що тим,

чим займається один із господарюючих суб'єктів, можуть вільно займатися й інші. Вона (конкуренція) є найдавнішим стимулом економічного розвитку і водночас в процесі еволюції породжує монополізм, який обмежує та деформує конкуренцію.

Основні риси сучасної ринкової економіки

Форми конкуренції за різними критеріями:

а) за суб'єктами:

- між виробниками і споживачами;

-- між виробниками однорідної продукції;

- між виробниками різнорідної продукції;

- між власниками капіталу і робочої сили;

- між власниками капіталу;

- між монополіями;

- усередині монополій;

б) за об'єктами:

- за ресурси;

- за ринки збуту;

- за право першочергового володіння інформацією тощо;

в) залежно від ринкових формі

- досконала;

- недосконала;

г) залежно від законності:

- добросовісна;

- недобросовісна;

д) залежно від наслідків:

- вільна;

- олігополістична;

- монополія;

- монополістична конкуренція.

- Мобільність ресурсів означає:

- здатність працівників впродовж трудової діяльності кілька разів змінювати сферу застосування їхніх здібностей (територіальні переміщення, виконання нових функцій, зумовлених зміною структури виробництва);

- альтернативність використання таких ресурсів, як земля та капітал, пов'язана зі зміною структури виробництва, потреб та обмеженістю ресурсів;

- розширення сфери вільного руху значної кількості ресурсів, пов'язане з новими транспортними та інформаційними можливостями тощо.

Вичерпна поінформованість учасників ринку забезпечується, насамперед, за рахунок використання най прогресивніших новітніх технологій, зокрема Інтернету, де швидко можна отримати достовірну інформацію з будь-якої точки планети.

Ціна та цінність інформації з розвитком ринку зростають. Продавці, які надають недостовірну інформацію, мають нести повну економічну відповідальність за можливі негативні наслідки її використання.

Головними проблемами у цій галузі на сучасному етапі є:

- захист приватного життя;

- захист комерційної таємниці та конфіденційної інформації;

- захист державної таємниці.

Автономність дій учасників ринку передбачає вільний вибір ними економічної поведінки і повну відповідальність за наслідки цієї поведінки. Разом із тим, розвинена ринкова система передбачає, що, наприклад, обрання банківської діяльності як сфери застосування капіталу може завершитись як процвітанням, так і банкрутством для банкіра, але вкладники при цьому не повинні постраждати.

Рис. 7.3. Принципи функціонування ринкової економіки

Структура ринку за різними критеріями:

а) за об'єктами обміну:

=> ринок ресурсів, який набуває форм:

- ринку праці;

- ринку капіталу;

- ринку землі та нерухомості;

=^ товарний ринок, який набуває форм:

- ринку споживчих товарів;

- ринку послуг;

- ринку науково-технічних розробок та інформації; => фінансовий ринок, що набуває форм;

- грошового ринку;

- ринку цінних паперів;

- валютного ринку;

б) залежно від умов, в яких діють суб'єкти господарювання:

- вільний (поліполістичний) ринок (багато продавців, багато покупців, товари однорідні, вхід і вихід на ринок вільний, інформація доступна);

- монополізований (олігополія, монополія) (один продавець або обмежена кількість їх, багато покупців, доступ на ринок та до інформації обмежений);

- монополістична конкуренція (відносно велика кількість продавців, диференціація товару, вільні вхід на ринок і вихід);

-регульований (держава законодавчо обмежує економічну свободу окремих суб'єктів господарювання, формуючи та захищаючи конкурентне середовище);

в) за територіальною ознакою:

- місцевий;

- регіональний;

- національний;

- світовий;

г) стосовно відповідності чинному законодавству:

- легальний (дозволений законом і відкритий для оподаткування);

- тіньовий (не зареєстрований, ухиляння від сплати податків);

д) стосовно способу формування:

- стихійний;

- організований.

Найважливіші функції ринку такі.

Функція регулювання* Ринок регулює всі економічні процеси - виробництво, обмін, розподіл і споживання, визначаючи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів на мікро- та макрорівні за рахунок розширення або звуження попиту й пропозиції.

Функція стимулювання* Ринок спонукає виробників товарів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів. Він створює дієвий механізм мотивації праці, стимулює підвищення ефективності економіки на основі впровадження найпередовіших досягнень НТП.

Розподільча функція* Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.

Функція санації. Ринок через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші. Цей механізм санації економічного довкілля деперсоніфікований і тому не може бути упередженим і несправедливим.

Алокаційна функція. Ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів. Ефективною є така комбінація ресурсів, за якої товари та послуги виробляються з мінімальними альтернативними витратами.

Інформативна функція. Ринок через ціни інцЬормує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купувати, а що - ні, скільки чого треба запропонувати, на які верстви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяльності тощо.

Функція інтеграції* Ринок об'єднує суб'єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як у межах окремої держави, так і в межах світової економіки.

Етапи формування ринку:

- класичний вільний ринок (до середини XIX ст.), в якому держава не втручалася в економіку, виступаючи "нічним вартовим", який стежив за тим, щоб усі, хто має самостійне джерело доходів, ретельно сплачували податки до державної казни;

- регульований ринок (середина XIX - 50-ті роки XX ст.) характеризувався втручанням держави в економічне життя суспільства з метою обмеження свавілля монополій та захисту конкурентного середовища;

- соціально орієнтований ринок, у якому, крім механізми регулювання, держава бере на себе виконання функції соціального захисту населення

1. КОНКУРЕНЦІЯ, ЇЇ СУТЬ І ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ. ЗАКОН КОНКУРЕНЦІЇ

Розвиток країн світу однозначно свідчить, що ефективне функціонування ринкової економіки зумовлюється наявністю конкуренції, за якої всі суб'єкти господарювання мають рівні можливості для здійснення господарської діяльності.

Конкуренція - це потужний інструмент ринкової економіки, рушійна сила, яка примушує товаровиробників підвищувати ефективність виробництва, знижувати виробничі затрати, підвищувати якість продукції (товарів, робіт, послуг), прискорювати впровадження новітніх досягнень науки і техніки, проводити організаційні та структурні зміни в ході підприємницької діяльності. Ступінь розвитку економічної конкуренції є одним із вирішальних критеріїв розвиненості й цивілізованості ринкових відносин.

Що ж таке конкуренція

Конкуренція (від лат. сопсиrrеrе - "зіштовхуватися") - економічне суперництво, боротьба між суб'єктами господарської діяльності за кращі умови виробництва і реалізації і товарів та послуг з метою отримання якомога більшого прибутку.

Отже, завдання конкуренції полягає у суперництві ринкових суб'єктів за реалізацію власних інтересів шляхом набуття економічних конкурентних переваг порівняно зі своїми суперниками.

Основними умовами виникнення та існування конкуренціі є

- наявність на ринку необмеженої кількості незалежних виробників і покупців товарів або ресурсів;

- свобода виробників щодо вибору господарської діяльності;

- абсолютно вільний доступ економічних суб'єктів до ринку і такий же вільний вихід із нього;

- певна відповідність між попитом і пропозицією; відсутність надвиробництва і дефіциту;

- абсолютна мобільність матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів;

- відсутність угод між постачальниками та споживачами ресурсів, які можуть обмежити конкуренцію;

- наявність у кожного учасника конкуренції повної інформації про попит, пропозицію, ціни, норму прибутку тощо.

На сучасному етапі розвитку ринкової економіки конкуренцію визначають як процес використання вже відомих (вищеназваних) умов та відкриття і використання нових умов розвитку.

У своєму розвитку конкуренція пройшла складний еволюційний шлях - від простих до складних сучасних форм.

Сучасними факторами розвитку конкуренції можна вважати:

- загальноекономічні - загальний рівень і динаміка виробництва; стан ділової активності; стан ринків; наявність та структура ресурсів; розвиненість кредитно-фінансової системи;

- технологічні - галузева структура економіки; рівень поширення сучасних технологій; наявність в економіці технологічного лідера; сприйнятливість економіки до інновацій;

- інституційно-соціальні - наявність юридичних норм економічної діяльності; створення ринкових інститутів; цілі державної політики; ступінь втручання держави в економічні процеси; національні традиції; менталітет і духовні цінності народу; загальна і професійна культура; політична, економічна і соціальна стабільність у суспільстві;

- міжнародні - ділова активність на міжнародних ринках; дії міжнародних економічних організацій; стабільність світової фінансової системи.

Економічним підґрунтям розвитку конкурентних відносин у постсоціалістичних країнах і в Україні, зокрема, стали демонополізація, приватизаційні процеси, роздержавлення власності, стимулювання підприємницької ініціативи, розвиток малого і середнього бізнесу, залучення у вітчизняну економіку іноземного капіталу, лібералізація торгівлі та зовнішньоекономічної діяльності.

Внутрішньогалузева конкуренція - це боротьба між товаровиробниками однієї галузі за вигідніші умови виробництва і реалізації товарів з метою одержання надприбутку.

Функцією внутрішньогалузевої конкуренції є зведення індивідуальної вартості товарів до їх єдиної суспільної (ринкової) вартості, яка визначається вартістю товарів, що виробляються за середніх умов галузі й утворюють значну частину її продуктів. За такого суперництва перемагають власники тих підприємств, на яких внаслідок використання досконалішої техніки, технології та організації виробництва індивідуальна вартість товарів менша за їх суспільну вартість, що дає змогу одержувати їм надприбуток. За сучасним неокласичним підходом цей надприбуток є економічним прибутком, що виникає як різниця між сукупним доходом фірми від реалізації продукції та вміненими затратами, що включають нормальний середній прибуток. Наслідком внутрішньогалузевої конкуренції є впровадження досягнень науки і техніки, зниження витрат виробництва, підвищення якості продукції.

Однак внутрішньогалузева конкуренція не усуває різниці у величині норм прибутку на однакові капітали, вкладені в різні галузі. Цю проблему вирішує міжгалузева конкуренція.

Міжгалузева конкуренція - це боротьба між товаровиробниками різних галузей економіки за найвигідніші умови (сфери) застосування капіталу.

Давно мечтаете о iPhone 7? Сегодня на него большая скидка

Закажите сегодня и получите дополнительную скидку 50% на ...

ПОДРОБНЕЕ

Вона здійснюється у формі стихійної міграції капіталів з галузей з низькою до галузей з високою нормою прибутку. В результаті цього формується середня норма прибутку в масштабах економіки, яку отримують товаровиробники за принципом: "Рівновеликий прибуток на рівновеликий капітал".

Переміщуючи капітали до більш ефективних галузей і сфер виробництва, міжгалузева конкуренція сприяє оптимальному використанню виробничих ресурсів суспільства. Одночасно вона встановлює необхідні пропорції в економіці.

У сучасній практиці можна зустрітись із ситуацією, коли в окремих галузях висока прибутковість застосування капіталу, порівняно з іншими, зберігається протягом досить тривалого часу. Головною причиною такого явища є перешкоди на шляху проникнення до цих галузей нових капіталів. Тому в сучасних умовах переважна частка міжгалузевого переливання капіталу відбувається в межах багатогалузевих концернів і конгломератів.

3320 грн

2417 грн

Цена на iPhone 5S упала до предела

Его качество превосходит цену в десятки раз

КУПИТЬ

Економічні суб'єкти - учасники внутрішньогалузевої і міжгалузевої конкуренції, залежно від ринкових умов і завдань, які вони перед собою ставлять, можуть здійснювати такі типи конкурентної поведінки: креативну, пристосувальну, гарантували^.

Креативний тип конкурентної поведінки передбачає забезпечення переваг суперникам шляхом введення нових компонентів ринкових відносин (нова продукція, нові технології або нові форми організації виробництва і т. ін.). Суттєвою ознакою креативної конкуренції є прагнення ринкових контрагентів до інновацій, до зміни існуючої структури попиту і пропозиції.

Пристосувальна конкурентна поведінка-це попередження дій конкурентів у галузі модернізації виробництва. Вона застосовується тоді, коли підприємець не впевнений у своїх інноваційних можливостях. У цьому випадку він намагається скопіювати у стислі терміни досягнення своїх суперників.

Гарантувальна конкурентна політика покликана забезпечити стабілізацію на тривалу перспективу досягнутих позицій на ринку та підвищення їх за рахунок поліпшення якості продукції, зміни її асортименту, надання додаткових послуг, пов'язаних з гарантійним обслуговуванням. Цей тип конкурентної поведінки має місце, як правило, тоді, коли підприємець не має можливості суттєво змінювати виробничу й комерційну програми і має слабку інноваційну базу.

З утворенням і розвитком світового господарства виникає і міжнародна конкуренція.

Міжнародна конкуренція - це конкуренція національних і транснаціональних економічних суб'єктів за найвигідніші у мови виробництва і реалізації товарів та послуг на світовому ринку.

Міжнародна конкуренція поєднує внутрішньогалузеву і міжгалузеву форми конкуренції. Вона сприяє переливанню капіталів і товарів між різними державами, забезпечує збалансований розвиток світового ринку і світового господарства. На світовому ринку домінують національні й транснаціональні компанії найрозвинутіших країн світу.

Досконала (вільна) конкуренція - це така ринкова ситуація, за якої чисельні, незалежно діючі виробники продають ідентичну продукцію і жоден із них не в змозі контролювати ринкову ціну.

Досконало конкурентний ринок характеризується такими рисами:

- наявність великої кількості продавців і покупців, жодний з яких не має впливу на ринкову ціну, яка формується на основі попиту і пропозиції;

- кожний виробник випускає однорідний (стандартизований) продукт, що не відрізняється від продукту інших продавців;

- бар'єри для входу на ринок мінімальні або взагалі відсутні;

- немає ніяких штучних обмежень попиту, пропозиції, переміщення ресурсів;

- кожний продавець і покупець володіє повною інформацією про попит, пропозицію і ціну товарів на ринку.

В умовах досконалої конкуренції немає боротьби з конкретним конкурентом. Вона зіштовхує фірму з ринком. Ринок повністю знеособлений. Усі конкуренти незалежні один від одного, дії підприємця залежать не від дій окремого конкурента, а від ринку загалом. Конкурентна поведінка формується таким чином, що виробники повинні оперативно реагувати на зміни загальних ринкових умов.

Ринок досконалої конкуренції це, швидше, ідеальна модель ринку, до якої наближалися ринки класичного капіталізму XVIII-XIX ст., коли їх суб'єктами були розпорошені і порівняно невеликі підприємства. Однак у реальних умовах сучасної практики господарювання конкуренції в чистому вигляді майже не існує. Більш типовою для переважної кількості сучасних ринків є недосконала конкуренція.

Недосконала конкуренція виникає там, де не виконуються зазначені вище умови вільної конкуренції. Головна ознака недосконалої конкуренції - здатність окремих учасників ринків певною мірою впливати на ціни і отримувати тим самим додатковий прибуток.

Розрізняють три ринкові структури недосконалої конкуренції: ринок абсолютної монополії, ринок монополістичної конкуренції, ринок олігополістичної конкуренції.

Абсолютна монополія (гр. mono - один і polo - продаю) - це така ситуація, за якої на ринку є лише один продавець і безліч покупців, які не мають вибору, а тому змушені купувати необхідний товар за запропонованою ціною.

В умовах абсолютної монополії перешкодою для входження нових фірм до певної галузі є наявність економічних, технічних або юридичних бар'єрів, тому фактично одна фірма представляє всю галузь. Продукція не диференційована і не має близьких замінників. Все це забезпечує монополісту отримання монопольного прибутку.

Аналогічна ситуація, але коли в ролі монополіста виступає не продавець, а покупець, визначається як чиста "монопсонія". Тобто, це ринок, де безліч продавців пропонує свою продукцію лише одному покупцеві. Ситуація, коли монополіст-продавець стикається з монополістом-покупцем називають двобічною, або білатерпою, монополією. Такий тип монополії виникає на ринках водо-, тепло- та газопостачання, ринках зброї, стратегічних ресурсів тощо.

Однак ринок абсолютної монополії трапляється дуже рідко. Він, як і ринок абсолютної (вільно) конкуренції, є ідеальною моделлю, до якої прагнуть реально існуючі ринки. За даними американських економістів, у СІЛА приблизно 6 % валового внутрішнього прибутку (ВВП) здійснюється за умов, близьких до чистої монополії.

У сучасних умовах домінуючими є ринки монополістичної та олігополістичної конкуренції.

Монополістична конкуренція - це така ситуація на ринку, коли велика кількість виробників пропонує подібну, але не ідентичну продукцію, тобто вона базується на диференціації продукції.

Монополістична конкуренція синтезує деякі риси досконалої конкуренції та монополізму.

Досконалу конкуренцію вона нагадує двома аспектами:

- велика кількість продавців і покупців;

- вхід на ринок і вихід із нього - практично вільний, хоча мають місце деякі перешкоди.

Відмінність полягає у тому, що за досконалої конкуренції продукція є ідентичною (стандартизованою), а за монополістичної - диференційованою (гетерогенною).

Диференціація виникає завдяки високій якості товарів, їх формі, дизайну, яскравій упаковці, фірмовим маркамі знакам, кращим умовам продажу і післяпродажного обслуговування, інтенсивності реклами, зручному місцю продажу тощо. Все це надає певні переваги продавцям цих товарів, приваблює покупців) які платять більш високу ціну за такі товари. У цьому і полягає монопольність виробників на свою диференційовану продукцію.

Концепцію монополістичної конкуренції в першій третині XX ст. одночасно розробили незалежно один від одного Е. Чем-берлін та Дж. Робінсон. Вони звернули увагу, що диференціація товарів призводить до того, що замість єдиного ринку складається мережа частково відокремлених один від одного, але взаємопов'язаних між собою ринків. При цьому існує розмаїття цін, витрат на виробництво, обсягів випуску певних товарів. Така диференціація спричиняє певну монополістичну поведінку.

Найбільш поширеними ринками монополістичної конкуренції є ринки одягу, взуття, безалкогольних напоїв, парфумів, сільгосппродукції, послуг підприємств громадського харчування, шоу-бізнесу тощо. Учасниками монополістичної конкуренції можуть бути, як великі, так і середні та малі підприємства.

Олігополістична конкуренція (гр. оligos - мало) - це модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.

Для олігополії характерними є такі риси:

- мала кількість підприємств у галузі, які можуть контролювати основну частину ринку, виробляючи як однорідну, такі диференційовану продукцію;

- високі бар'єри для входження в галузь;

- висока взаємозалежність підприємств-олігополістіводин від одного як за ціною, так і за випуском продукції;

- контроль над ціною є істотним у разі узгодження дій конкуруючих підприємств.

Залежно від кількості суб'єктів розрізняють "жорстку" олігополію, коли на ринку головну роль відіграють 3-5 підприємств, і "м'яку" олігополію, коли основну частину продукції галузі випускають і продають 10 і більше підприємств.

Вихідною моделлю олігополістичного ринку є модель дуо-полії, коли на ринку діють і конкурують між собою тільки дві фірми. Є ще і така форма недосконалої конкуренції, як оліго-псонія. Це такий тип ринкової структури, за якої функціонує невелика кількість покупців певного товару.

Підприємства-олігополісти володіють здатністю реалізовувати свій надприбуток на основі розуміння своєї взаємообумов-леності та передбачення реакцій конкурентів у процесі прийняття рішень про обсяги виробництва або про рівень цін на свою продукцію. Вони готові іти або за олігополістом - "лідером в цінах", або приєднатися до загального курсу на ринку І узгоджувати свою поведінку з іншими підприємствами. Усвідомлення залежності поведінки кожного підприємства-олігополіста від реакції конкурентів називають "олігополістичною розумуністю".

Олігополія - провідна ринкова структура сучасної економіки, на частку якої у розвинених країнах припадає більша частина виробленої продукції.

У західній економічній літературі стверджується, що в сучасних олігополіях основною силою, яка змушує продавців при-слуховуватися до вимог покупців і не підвищувати надмірно ціни порівняно з рівнем затрат, є не конкуренція між ними, а певна протидія з боку сильних покупців-олігополістів.

Показники конкурентності та монопольної влади на ринку

Для визначення ступенів конкурентності та монопольної влади на ринку досконалої та недосконалої конкуренції еко-

номічна теорія і практика використовує низку показників. Найбільш відомими з них е коефіцієнт Лернера (L), індекс Херфіндаля -Хіршмана (ННІ), коефіцієнт ринкової концентрації (CR).

Коефіцієнт Лернера (Lerner Index) дає змогу визначити ступінь конкурентності ринку та монопольної влади на ньому окремого суб'єкта господарювання за формулою

де L - коефіцієнт монопольної влади за Лернером; Р - монопольна ціна; МС - граничні витрати; Е - цінова еластичність попиту.

Коефіцієнт Лернера набуває значення від 0 (на ринку досконалої конкуренції) до 1 (для чистої монополії з нульовими граничними витратами). Величина коефіцієнта Лернера є прямо пропорційна монопольній владі та обернено пропорційна конкуренції. Перевагою цього показника є те, що він безпосередньо відображає відхилення ціни від граничних витрат, дов'язаних з неефективним розміщенням ресурсів в умовах монополії.

Важливим показником концентрації галузевого обсягу продаж є індекс Херфіндаля - Хіршмана (Herfindale - Hirsh-man Index - ННІ), який розраховується як сума квадратів часток суб'єктів господарювання за формулою

де /*2, Ргг, Рп2 - піднесені до квадрата частки }-го суб'єкта господарювання на ринку; п - кількість суб'єктів господарювання на ринку.

Індекс Херфіндаля - Хіршмана - є найбільш узагальнюючим показником стану ринку, який враховує як кількість підприємств, так і нестабільність їх становища на ринку.

Одиниці виміру індексу Херфіндаля - Хіршмана: у відсотках від 0 до 10 000, у частках від 0 до 1. Якщо показник ННІ набуває значення 10 000, це означає існування абсолютної мо

нополії. Якщо показник ННІ набуває значення 0, то це означає повну деконцентрацію ринку.

Досить наочним показником є коефіцієнт (індекс) ринкової концентрації (market concentration ratio - CRJ.

де Рі - частка уго суб'єкта господарювання на ринку, %; п - кількість суб'єктів господарювання, частки яких взято до розрахунків коефіцієнта ринкової концентрації.

Коефіцієнт ринкової концентрації є сумою певної кількості найбільших часток продажу економічними суб'єктами певного товарного ринку. Він визначається як частка (відсоток) від загального продажу галузі, що припадає на декілька великих підприємств (фірм), які ранжовані відповідно до частки ринку.

Комплексне використання вказаних індексів дозволяє дати кількісну оцінку стану певного ринку з погляду рівня його концентрації та рівня розвитку конкуренції (табл. 9.1).

Суб'єктів ринкового господарства досить багато. Це виробники і споживачі, підприємці та наймані працівники, промислові капіталісти, банкіри і торговці, власники позичкового капіталу та власники цінних паперів і т. ін. (рис. 7.4, 7.5).

§ 4. ДЕРЖАВА ЯК СУБ'ЄКТ РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Реальна модель економічного устрою передбачає використання як ринкового механізму, що забезпечує ефективне функціонування економіки, так і державного механізму регулювання для вирішення низки проблем, від яких відмовляється ринок, або ринкове вирішення яких для суспільства надто дороге (рис. 7.6).

Головні завдання держави в умовах ринкових економічних систем:

- правове забезпечення функціонування ринкового механізму;

- організація грошового обігу;

- захист і сприяння розвитку конкуренції;

- виробництво суспільних благ;

Давно мечтаете о iPhone 7? Сегодня на него большая скидка

Закажите сегодня и получите дополнительную скидку 50% на ...

ПОДРОБНЕЕ

- мінімізація трансакційних витрат;

- компенсація зовнішніх ефектів (екстерналій);

- стабілізація макроекономічних коливань;

3320 грн

2417 грн

Цена на iPhone 5S упала до предела

Его качество превосходит цену в десятки раз

КУПИТЬ

Рис. 7.5. Функції суб'єктів ринкової економіки

- перерозподіл доходів через податкову систему;

- реалізація національних інтересів у світовій економіці.

Зовнішні ефекти (екстернаті) - витрати і вигоди, пов'язані з виробництвом і споживанням благ тими суб'єктами, які не є учасниками певної ринкової угоди.

Зовнішні ефекти набувають форми позитивних і негативних.

Позитивні ефекти виникають у випадку, коли виробництво або споживання будь-якого блага приносить некомпенсовані вигоди третім особам.

Приклад. Затрати на обмеження і ліквідацію епідемії холери (ізоляція хворих, надання їм медичної допомоги, утримання впродовж інкубаційного періоду тих, хто мав контакт із хворими тощо) дають позитивний ефект тим, хто міг би захворіти, але уник цієї біди, не оплачуючи безпосередньо перелічених послуг з охорони здоров'я.

Негативні ефекти виникають у випадку, коли виробництво або споживання будь-якого блага зумовлює некомпенсовані витрати третіх осіб.

Приклад. Забруднюючи довкілля, підприємство перекладає частину витрат (на застосування очисних споруд, безвідходних технологій тощо), які йому належало б здійснювати, на населення, змушуючи його таким чином витрачатися на лікування, проживати в умовах дискомфорту і т. ін., і при цьому не компенсує йому цих витрат.

Наслідком позитивних екстерналій є перевищення суспільної корисності благ над індивідуальною корисністю. Це

Рис. 7.6. Переваги та недоліки ринкової економіки

перевищення не компенсується ринком. Тому ринок спрямовує на виробництво цього блага недостатньо ресурсів.

Наслідком негативних екстерналій є скорочення фактичних витрат підприємця, що зумовлює розширення пропозиції цих благ понад рівноважний рівень І зниження ціни порівняно з оптимальним рівнем. Тому ринок спрямовує ресурси на виробництво благ із негативним ефектом понад їх оптимальний обсяг.

Англійський економіст Артур Пігу в результаті дослідження природи екстерналій запропонував введення державою певного податку для усунення екстернальних ефектів, який відомий у науковій літературі як податок Пігу.

Американський економіст Роберт Коуз на основі вивчення екстернальних ефектів дійшов висновків, протилежних висновкам Артура Пігу. Зміст їх такий.

1. Якщо права власності законодавчо чітко визначені й люди ретельно їх дотримуються, то ніяких зовнішніх ефектів не виникає, "відмов ринку" не існує і державі немає підстав втручатися в економічне життя.

2. Зовнішні ефекти з'являються тільки там, де розмиті права власності, там же, де вони чітко визначені, зовнішні ефекти перетворюються на внутрішні.

3. Для успішної роботи ринку першочергового значення набувають трансакційні витрати (витрати використання ринкового механізму).

4. Державне регулювання виправдане тільки тоді, коли витрати, пов'язані з державним втручанням, будуть меншими, ніж витрати, пов'язані з "відмовами ринку*.

Отже, якщо наявні зовнішні ефекти спотворюють грошову оцінку витрат і вигод, що зумовлює неефективний розподіл ресурсів, то ринкова система суспільні блага не виробляє.

На відміну від звичайних благ, використання яких передбачає їх обов'язкову купівлю, суспільні блага (національна оборона, державне управління, охорона правопорядку, захист довкілля, освітлення вулиць і т. ін.) споживаються вже тому, що вони виробляються. Вигоди від використання суспільних благ мають не тільки ті, хто здійснював певні витрати на їх створення або оплачував їх споживання, а й ті, хто нічого не витрачав на це. Витрати на їх виробництво здійснюються через вилучення у формі оподаткування.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТКУ ЕТИКЕТУ

Етикет – явище історичне. Правила поведінки людей змінювалися зі змінами умов життя речовини, конкретного соціального середовища. Етикет виник у період зародження абсолютних монархій. Дотримуватися певних правил поведінки, церемоніалу було необхідно для звеличення царствених персон: імператорів, королів, царів, князів, принців, герцогів і т.п. для закріплення ієрархії всередині самого класового суспільства. Від знання етикету, виконання його правил часто залежала не тільки кар'єра, але й життя людини. Так було в Давньому Єгипті, Китаї, Римі, Золотій Орді. Порушення етикету призводило до ворожнечі між племенами, народами і навіть до воєн.

Слово "етикет" дуже подібне до слова "етикетка". Що між ними спільного? Вважається, що слово "етикет" французького походження і має два значення: "ярлик" ("етикетка") і "церемоніал". Хоча, насправді, і до французів це слово прийшло з голландської мови, де воно спочатку означало кілочок, до якого прив'язували папірець з назвою товару, а пізніше – папірець з написом-етикеткою, яку ми і сьогодні бачимо щодня на всіх товарах. На основі значення "напис" розвинулося більш вузьке значення – "церемоніал", тобто правила поведінки. Їх багато, і у різних народів вони неоднакові. Слово "етикет" прижилось у багатьох мовах. Але в українській мові є свої слова-синоніми до цього слова, а саме: ґречність, чемність, норми поведінки. Перші згадки про ґречність сягають тисячолітніх глибин людської історії. У літературних текстах стародавнього Шумеру (сучасна територія Іраку та Ірану) було викладено перші моральні принципи, які, на думку шумерів, були надані людям богами. У правилах поведінки різних народів відображаються різні умови їхнього життя. Ось деякі приклади. З часів стародавнього Риму до нас прийшов звичай гостинності. У стародавньому Єгипті для міжнародних переговорів уперше почали призначати спеціальних людей – послів, а самі переговори проводилися в урочистій обстановці. До речі, в Єгипті вперше з'явився звичай замикати двері на ключ. Але тільки з того боку, де був замок. У Стародавній Греції посли носили при собі спеціальні жезли Гермеса, до того ж їм вручали інструкції з поведінки, що мали назву "дипломах". В античній Греції навчилися відмикати замки, а ключі тоді були більше метра довжиною, і носили їх через плече. І здаля було видно, що йде людина, яка нікому не довіряє. У цій же країні біднякові жити за рахунок багатія не вважалося ганебним. Бідняк був у багатія на побігеньках, розважав його, а за це багатій давав йому харчі. Грецькою мовою слово "дармоїд" звучало так: "парасит", а згодом воно перетворилося у "паразит". Жителі скандинавських країн першими ввели до правил ґречної поведінки звичай надавати почесні місця жінкам і найбільш шанованим гостям. У стародавньому скандинавському епосі "Едда" детально розповідається про поведінку за обіднім столом, а правила проголошення тостів у цього народу були розроблені до дрібниць. За порушення етикету призначалися штрафи. Перший посібник з ґречності було створено 1204 року іспанцем Педро Альфонсо і називався він "Дисципліна клерикаліс". У ньому викладалися правила поведінки за столом, прийому гостей, проведення бесіди.

В Україні перші писемні правила поведінки було викладено у "Поученнях дітям..." великим київським князем Володимиром Мономахом. Він писав: "У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться… Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню… Лжі бережіться… А куди підете і де станете, напоїте, нагодуйте, краще стороннього; а ще більше вшануйте гостя, звідки він до вас прийде. Недужого одвідайте, за мрецем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте". У Росії у ХVІІ столітті з'явилася книжка "Юності чесне зеркало...", у якій подавалися настанови молоді про поведінку в гостях, на службі, за столом. У ХIV-XVII століттях при дворах європейських правителів було запроваджено посади церемоніймейстерів, які мали знати всі правила придворного етикету – від зачісок до застібок на взутті та прийому гостей.

Пам'ятаємо вислів: "розводити китайські церемонії"? Таких церемоній у стародавньому Китаї було близько 30 тисяч. Зазвичай, їх роками вивчали тільки заможні люди, бо бідняки не могли гаяти час на їх засвоєння та дотримування. Так, колись при зустрічі китайці тиснули руки самі собі. А у більшості країн прийнято тиснути руки один одному. У південних країнах, де руки у людей вологі від поту, такі жести непопулярні. Натомість в африканських народів при зустрічах прийнято дарувати один одному гарбуза. Калмики, вітаючись у колишні часи, від щирого серця терлися носами. Лапландці, виявляючи повагу та шанобливість, крутили язиками на всі боки. Японців з дитинства привчають посміхатися, щоб нікому не псувати настрою своїм "кислим виглядом". Тому на обличчі японця завжди посмішка, і коли він пригнічений, і коли йому соромно чи боляче. Сьогодні в багатьох народів витягувати рештки їжі із зубів при людях вважається непристойним. Але в Німеччині, де часто-густо можна побачити таку картину: ошатно одягнені люди після їжі "приводять у порядок" свої зуби за допомогою зубочистки, і ніхто їх за це не засуджує. Або американці, які полюбляють сидіти, поклавши ноги на стіл. І це нікого не дивує, бо так допускається за їхніми правилами поведінки. Або ось які недоречності спостерігалися колись у народів Кавказу. Одна і та ж людина могла з радістю приймати гостей у себе вдома, а потім пограбувати їх у дорозі.

Велике значення в правилах ґречності надається словам. Придворний етикет мови був колись дуже вигадливим. Ось такий кумедний приклад. Наприкінці ХІХ століття в Англії директором Королівського політехнічного інституту був Джон Пеппер. Одного разу до інституту приїхала королева Вікторія. Учений вирішив продемонструвати їй дослід, але при цьому боявся порушити придворний мовний етикет. Тому, пояснюючи дослід, сказав: "А зараз кисень та водень будуть мати честь з'єднатися перед лицем Вашої Величності".

Етикет завжди виконував і виконує певні функції. Наприклад, розділення за чинами, станами, знатністю роду, званнями, майновим положенням. Особливо строго дотримувалися і дотримуються правил етикету в країнах Дальнього і Ближнього Сходу.

У Росії на початку XVIII ст. став посилено упроваджуватися західний етикет. На російський ґрунт переносилися одяг, манера і зовнішні форми поведінки. За дотриманням цих правил боярами і дворянським станом (особливо у столичних містах) постійно і настирливо, деколи жорстоко, стежив сам цар Петро І. За їх порушення суворо карали. Надалі, в часи царювання Єлизавети і Катерини II, відбиралися ті правила етикету, які відповідали вимогам і особливостям національної культури Росії. Росія як євразійська країна багато в чому поєднувала протилежності Європи і Азії. А цих протилежностей було багато не тільки в XVIII ст., але їх багато і сьогодні. Р. Кіплінг говорив, що Захід є Захід, Схід є Схід, і не зустрітися їм ніколи. Так, в Європі траурний колір – чорний, а в Китаї – білий. Навіть у межах Російської імперії правила поведінки різних народів значно відрізнялися.

Зазвичай, суспільний прогрес сприяв взаємопроникненню правил поведінки, збагаченню культур. Мир ставав тіснішим. Процес взаємного збагачення правилами поведінки дозволив виробити взаємоприйнятний, визначений у головних рисах етикет, закріплюваний у звичаях і традиціях.

Англію і Францію називають, як правило, "класичними країнами етикету". Однак батьківщиною етикету назвати їх ніяк не можна. Брутальність удач, неуцтво, поклоніння грубій силі і т.п. у XV сторіччі присутні в обох країнах. Про Німеччину й інші країни тодішньої Європи можна взагалі не говорити, одна лише Італія того часу є винятком. Облагороджування вдач італійського суспільства, яке починається вже в XІ столітті. Людина переходила від феодальних удач до духу нового часу, і цей перехід почався в Італії раніше, ніж в інших країнах. Якщо порівнювати Італію XV століття з іншими народами Європи, то відразу ж упадає в око більш високий ступінь освіченості, багатства, здатності прикрашати своє життя. А в цей самий час Англія, закінчивши одну війну, втягується в іншу, залишаючись до середини XVІ століття країною варварів. У Німеччині лютувала жорстока і непримиренна війна Гуситів, дворянство неосвічене, панує кулачне право, вирішення усіх суперечок силою. Франція була поневолена і спустошена англійцями, французи не визнавали ніяких заслуг, крім військових, вони не тільки не поважали науки, але навіть гребували ними і вважали усіх вчених найнікчемнішими з людей.

Коротше кажучи, у той час як вся інша Європа потопала у міжусобицях, а феодальні порядки трималися ще в повній силі, Італія була країною нової культури. Ця країна і заслуговує по справедливості бути названою батьківщиною етикету.

Етикет (від французького "etiquette") – це слово, що означає манеру поведінки, тобто правила чемності, ввічливості та толерантності, що прийняті у суспільстві. Ці норми моральності сформувалися протягом тривалого часу становлення взаємин між людьми. На цих нормах поведінки базуються політичні, економічні, культурні відносини, бо існування без дотримання певних правил неможливе.

Сучасний етикет успадкував усі звичаї і досвід усіх народів світу з давніх часів до сьогодення. Культурна поведінка у своїй основі є всезагальною і дотримуватись її повинні не окремі особи, а все суспільство загалом. У кожній країні народ вносить свої виправлення і доповнення в етикет, що зумовлено соціальним, політичним, суспільним життям та специфікою історичного розвитку країни, походженням, традиціями та звичаями народу.

Норми етикету є "неписаними", тобто мають характер певної своєрідної угоди між людьми щодо дотримання певних стандартів поведінки. Кожна культурна людина повинна не тільки знати і дотримуватися основних норм етикету, але й розуміти необхідність існування визначених правил і взаємин між людьми. Манери людини є індикатором багатства внутрішнього світу людини, вони відображають моральний та інтелектуальний розвиток.

Норми і правила поведінки, що їх сповідує національна спільнота, – відтворюють рівень і стан її зрілості, досконалості, цивілізованості, самодостатності. Бо взаємини між людьми віддзеркалюють саму сутність народної психіки, народного характеру. Українство із споконвіку притаманними йому рисами – доброзичливістю, чутливістю, гуманізмом, етичною культурою – виробило розвинуту систему мовленнєвого етикету – умовних стереотипів спілкування, в підґрунті яких – прагнення до порозуміння, злагоди, ґречності. Загальноукраїнські правила і норми мовленнєвого етикету поширені на всіх теренах, де проживають українці. Але поряд із ними – не замінюючи, а швидше доповнюючи їх – вживаються і дещо відмінні засоби поштивого спілкування, що грунтується на місцевих традиціях, звичаях, обрядах і віруваннях.

У родині дитину змалечку навчають бути чемною, дотримуватися неписаних, але обов’язкових у взаєминах із людьми різного віку і стану правил етикету. Старше покоління прищеплює малечі риси поведінки, що забезпечують не лише її комфортне співіснування в близькому середовищі, а й дають змогу засвоїти властиві йому ціннісні орієнтації, національно зумовлені уявлення й переконання. Ці норми і правила, поєднані із загальноукраїнськими, формують мовний тип особистості.

У сучасному світі культурна поведінка має дуже велике значення: вона допомагає встановлювати контакти між людьми, спілкуватися та створювати стійкі взаємини.

ТИПИ КОНКУРНЦiI

З утворенням і розвитком світового господарства виникає і міжнародна конкуренція.

Досконало конкурентний ринок характеризується такими рисами:

- бар'єри для входу на ринок мінімальні або взагалі відсутні;

- немає ніяких штучних обмежень попиту, пропозиції, переміщення ресурсів;

- кожний продавець і покупець володіє повною інформацією про попит, пропозицію і ціну товарів на ринку.

У сучасних умовах домінуючими є ринки монополістичної та олігополістичної конкуренції.

Монополістична конкуренція синтезує деякі риси досконалої конкуренції та монополізму.

Досконалу конкуренцію вона нагадує двома аспектами:

- велика кількість продавців і покупців;

- вхід на ринок і вихід із нього - практично вільний, хоча мають місце деякі перешкоди.

Для олігополії характерними є такі риси:

- високі бар'єри для входження в галузь;

- висока взаємозалежність підприємств-олігополістіводин від одного як за ціною, так і за випуском продукції;

- контроль над ціною є істотним у разі узгодження дій конкуруючих підприємств.

Показники конкурентності та монопольної влади на ринку

нополії. Якщо показник ННІ набуває значення 0, то це означає повну деконцентрацію ринку.

Досить наочним показником є коефіцієнт (індекс) ринкової концентрації (market concentration ratio - CRJ.

Закон україни про дошкільну освіту

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство України про дошкільну освіту

Законодавство України про дошкільну освіту базується на 2Конституції України і складається із 2-Закону України "Про освіту", цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 2. Основні завдання законодавства України про дошкільну освіту

Основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є:

забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти;

забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти;

визначення змісту дошкільної освіти;

визначення органів управління дошкільною освітою та їх повноважень;

визначення прав та обов'язків учасників навчально-виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про дошкільну освіту;

створення умов для благодійної діяльності у сфері дошкільної освіти.

Стаття 3. Державна політика у сфері дошкільної освіти

1. Держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття.

Державна політика у сфері дошкільної освіти визначається 2Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами і втілюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

{Абзац другий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом 2-..№ .."..5460-VI від .."...."...."16.10.2012}

2. Держава:

надає всебічну допомогу сім'ї у розвитку, вихованні та навчанні дитини;

забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) та обов'язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку;

{Абзац третій частини другої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом 2-..№ .."..2442-VI від .."...."...."06.07.2010}

піклується про збереження та зміцнення здоров'я, психологічний і фізичний розвиток дітей;

сприяє розвиткові та збереженню мережі дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Стаття 4. Дошкільна освіта. Дошкільний вік

1. Дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні.

2. Дошкільна освіта - цілісний процес, спрямований на:

забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;

формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.

3. Дошкільний вік - базовий етап фізичного, психологічного та соціального становлення особистості дитини.

4. Періоди дошкільного віку:

немовляти;

молодший дошкільний;

середній дошкільний;

старший дошкільний.

Стаття 5. Система дошкільної освіти

Систему дошкільної освіти становлять:

дошкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форми власності;

наукові і методичні установи;

органи управління освітою;

освіта та виховання в сім'ї.

Стаття 6. Принципи дошкільної освіти

Принципами дошкільної освіти є:

доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти;

рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини;

єдність розвитку, виховання, навчання і оздоровлення дітей;

єдність виховних впливів сім'ї і дошкільного навчального закладу;

наступність і перспективність між дошкільною та початковою загальною освітою;

світський характер дошкільної освіти;

особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини;

демократизація та гуманізація педагогічного процесу;

відповідність змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти особливостям розвитку та стану здоров'я дитини дошкільного віку.

Стаття 7. Завдання дошкільної освіти

Завданнями дошкільної освіти є:

збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дитини;

виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;

{Абзац третій статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом 2-..№ .."..5029-VI від .."...."...."03.07.2012}

формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;

виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту;

здійснення соціально-педагогічного патронату сім'ї.

Стаття 8. Роль сім'ї у дошкільній освіті

1. Сім'я зобов'язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім'ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.

2. Відвідування дитиною дошкільного навчального закладу не звільняє сім'ю від обов'язку виховувати, розвивати і навчати її в родинному колі.

3. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров'я, людської гідності.

Стаття 9. Здобуття дошкільної освіти

1. Громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім'ї.

2. Здобуття дошкільної освіти в дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності має забезпечити виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти.

3. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здобувають дошкільну освіту в порядку, встановленому для громадян України.

4. Відповідальність за здобуття дітьми дошкільної освіти покладається на їхніх батьків, а дітьми, позбавленими батьківського піклування, - на осіб, які їх замінюють, та на навчальні заклади, де вони утримуються.

5. Дитина може здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють:

у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності;

у сім'ї (до досягнення дитиною п'ятирічного віку);

{Абзац третій частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом 2-..№ .."..2442-VI від .."...."...."06.07.2010}

за допомогою фізичних осіб з високими моральними якостями, які мають відповідну вищу педагогічну освіту, ліцензію на право надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти та фізичний стан здоров'я яких дозволяє виконувати обов'язки педагога.

Стаття 10. Мова у дошкільній освіті

Мова у дошкільній освіті визначається 2-статтею 20 Закону України "Про засади державної мовної політики".

{Стаття 10 в редакції Закону 2-..№ .."..5029-VI від .."...."...."03.07.2012}

Розділ II
НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ СИСТЕМИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ, ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ

Стаття 11. Дошкільний навчальний заклад та його повноваження

1. Дошкільний навчальний заклад - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

2. Дошкільний навчальний заклад:

задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти;

забезпечує відповідність рівня дошкільної освіти вимогам Базового компонента дошкільної освіти;

створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання;

формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки;

сприяє збереженню та зміцненню здоров'я, розумовому, психологічному і фізичному розвитку дітей;

здійснює соціально-педагогічний патронат, взаємодію з сім'єю;

є осередком поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку;

додержується фінансової дисципліни, зберігає матеріально-технічну базу;

здійснює інші повноваження відповідно до статуту дошкільного навчального закладу.

3. Дошкільний навчальний заклад, заснований на приватній формі власності, здійснює свою діяльність за наявності ліцензії на право надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти, виданої у встановленому законодавством України порядку.

4. Режим роботи дошкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, тривалість перебування в ньому дітей встановлюються його засновником (власником) відповідно до законодавства України за погодженням з відповідними органами управління освітою та відповідними органами управління охорони здоров'я.

За бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у дошкільному навчальному закладі може встановлюватися гнучкий режим роботи, який передбачає організацію різнотривалого, цілодобового перебування дітей, а також чергові групи у вихідні, неробочі та святкові дні.

5. Дошкільний навчальний заклад, що здійснює інноваційну діяльність, може мати статус експериментального. Такий статус надається йому згідно з 2-Положенням про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти. Статус експериментального не змінює підпорядкування, тип і форму власності дошкільного навчального закладу.

6. У дошкільному навчальному закладі незалежно від підпорядкування, типу і форми власності не допускаються створення і діяльність організаційних структур політичних партій та релігійних організацій.

Стаття 12. Типи дошкільних навчальних закладів

1. Відповідно до потреб громадян України створюються такі дошкільні навчальні заклади:

дошкільний навчальний заклад (ясла) для дітей віком від двох місяців до трьох років, де забезпечуються догляд за ними, а також їх розвиток і виховання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, де забезпечуються догляд за ними, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) для дітей віком від трьох до шести (семи) років, де забезпечуються їх розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) компенсуючого типу для дітей віком від двох до семи (восьми) років, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації. Дошкільні навчальні заклади (ясла-садок) компенсуючого типу поділяються на спеціальні та санаторні;

будинок дитини - дошкільний навчальний заклад системи охорони здоров'я для медико-соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також для дітей з вадами фізичного та (або) розумового розвитку від народження до трьох (для здорових дітей) та до чотирьох (для хворих дітей) років;

ВИДИ ТА ТИПИ ЗАНЯТЬ В ДНЗ

ТИПИ ЗАНЯТЬ

•фронтальні заняття(вся група);

•групові заняття(до 15 дітей);

•індивідуально-групові заняття(до 8 дітей);

•індивідуальні заняття(1-4 дітей).

ВИДИ ЗАНЯТЬ

•КОМПЛЕКСНІ ЗАНЯТТЯ:складається з декількох взаємопов’язаних між собою частин, які підкоряються єдиній меті, доповнюють одна одну, складають одне ціле. Як правило, матеріал до комплексного заняття добирається з одного розділу програми.

•ТЕМАТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ:підпорядковано одній темі: вихованню звукової культури мовлення або формуванню граматично правильного мовлення

•КОМБІНОВАНЕ ЗАНЯТТЯСкладається з декількох частин, майже не пов’язаних між собою. Можуть комбінуватися різні види діяльності дітей. До кожної частини комбінованого заняття повинні висуватися завдання, які вирішуються впродовж заняття.

•ДОМІНАНТНЕ ЗАНЯТТЯБудується на основі комбінованого, коли вихователь приділяє увагу якомусь питанню, проблемі, розділу, тобто робиться акцент тільки на одному (будь-якому) виді діяльності з дітьми (цей вид домінує). Інші види діяльності виступають як допоміжні. Домінантні заняття можуть мати тему та сюжет.

•СЮЖЕТНО-ДИНАМІЧНІ ЗАНЯТТЯЧастіше за все проводяться в ігровій формі, характеризуються тим, що виконання дитиною (або дорослим) будь-яких дій підпорядковано визначенню сюжетові – казковому або запозиченому із довкілля

•ІНТЕГРОВАНІ ЗАНЯТТЯНайбільш поширені в практиці роботи дошкільного закладу освіти. Під інтеграцією ми розуміємо процес та результат поєднання окремих елементів навчання та виховання в єдину цілісну систему з метою одержання якісно нового результату дошкільної освіти.

Конспект заняття

з розвитку граматичної будови мовлення

з використанням елементів ейдетики

на тему: «Свійські тварини»

ККДНЗ № 67

вчитель-дефектолог:

Бєліцька О. В.

м. Кривий Ріг

2017р.

Тема: « Свійські тварини»

Мета: уточнити поняття «свійські тварини»; закріпити знання дітей про свійських тварин; учити вживати іменники в пестливій формі; закріпити вміння узгоджувати прикметники з іменниками; вправляти у звуконаслідуванні голосів тварин; навчати складати розповідь за сюжетною картинкою; користуватися опорними схемами-малюнками; збагатити дітей іменниками, прикметниками, дієсловами; складати пазли; розвивати дрібну моторику рук.

Матеріали: малюнки із зображенням свійських тварин, опорні схеми-малюнки; м’яч; картинка-символ; пазли для сюжетної розповіді, картки для гри «Хто зайвий?», «зашумовані» картки для обведення та розфарбовування тварин; кольорові олівці.

Хід заняття

1. Організаційний момент.

Діти, сьогодні до нас на заняття завітали тварини, а які саме ми зараз дізнаємось! Давайте разом з вами пограємо у гру «Хто як говорить?»

Мовна гра « Хто як говорить?»

Ось вітається вівця. Як вона говорить? «Бе-бе-бе!»

Вийшла кізонька із хлівця. Як вона говорить? «Ме-ме-ме!»

Поросятко зі свинею. Як вони говорять? «Хро-хро-хро!»

Кінь гривастий нас вітає. Як він говорить? «І-го-го!»

І корівка вслід за ними. Як вона говорить? «Му-му-му!»

На подвір’всіх вітати я біжу!

2. Етап пізнавальної діяльності.

Педагог поступово виставляє малюнки із зображенням свійських тварин.

-Діти, хто з вас був у селі?

-Яких тварин ви там бачили?

-Хто піклується про цих тварин? Хто їх годує?

Тварини теж відповідають доброму господарю. Вони дають молоко, шерсть (вовну), м’ясо. Кожна тварина робить щось корисне для свого господаря: собака охороняє будинок, кішка ловить мишей, кінь перевозить вантаж, корова дає молоко, свиня- м’ясо, сало, вівця –вовну.

-Як можна назвати усіх цих тварин? (Свійські тварини).

-Чому ми називаємо їх свійськими? ( Тому, що вони живуть біля людей).

-Давайте назвем свійських тварин , яких ви знаєте. (Діти називають свійських тварин, дивлячись на малюнки із зображенням свійських тварин).

Складання опису зовнішнього вигляду домашніх тварин з опорою на картинки-символи.

Гра « Опиши тварину»

Розкажемо, як виглядає кішка. Нам допоможуть картинки-символи. Спочатку дізнаємось, що вони означають.

1. Як називається тварина?

2. Велика вона чи маленька?

3. Яка на дотик?

4. Які частини тіла у неї є?

5. Якого вона кольору?

6. Що ще ти хочеш розповісти про цю тварину?

Складемо розповідь-опис про собаку, корову, порося (за цією схемою).

Фіз. хвилинка. «Телятко»

( Діти, дивлячись на опорні схеми-малюнки , виконують рухи за віршем та запам’ятовують його)

Маленьке телятко по стежці стрибало,

Забігло на грядку і все там стоптало.

Я крикнув, я охнув: що діяти нині?

Зозла ледь не цьвохнув телятко по спині.

Нащо мені грядку воно затоптало?

Але... тут телятка шкода мені стало!

Я кинув лозину свою чималеньку...

Хіба воно винне? Телятко ж маленьке!

3. Етап перетворювальної діяльності.

Гра з м’ячем « Назви лагідно»

( Утворення зменшувально-пестливої форми іменника)

Педагог кидає дитині м’яч, називаючи свійську тварину. Дитина ловить м’яч та називає цю тварину лагідно.

Кіт-котик; Коза-кізочка;

Порося-поросятко; Корова-корівка;

Ягня-ягнятко; Теля-телятко.

Гра « Склади картинку з пазлів»

(Навчати складати розповідь за сюжетною картинкою)

Педагог пропонує дітям скласти пазли, тим самим спонукає дітей до складання сюжетної розповіді.

Гра « Що зайве?"

(Розвивати здатність самостійно розмірковувати; навчати доводити свою точку зору, складати пояснювальні розповіді)

Гра « З’єднай два слова в одне»

(Утворення складних прикметників : у коровий довгий хвіст- вона довгохвоста і т. д.)

У кролика довгі вуха – (Він який?)…. У кози довгі роги- (Вона яка?)….

У коня довгі ноги- (Він який?)…. У собаки довга шерсть- (Вона яка?)….

У корів довгі хвости- (Вони які?)…. У кота коротка шерсть- (Він який?)…

Гра « Якої тварини не стало?»

( Розвивати пізнавальний інтерес, пізнавальну активність ,увагу, пам'ять, мислення, діалогічне мовлення .Формувати уміння дітей вірно знаходити тварину якої не стало. Виховувати зосередженість, дисциплінованість).

Хід гри:

Дітям пропонується оглянути логічний ряд свійських тварин яких зображено на малюнках . Назвати тварин та особливості їх поведінки. Педагог просить дітей заплющити очі та забирає один з малюнків. Діти розплющують очі, педагог запитує в дітей:«Якої тварини не стало»?

Гра « Знайди тварину, та розфарбуй (обведи) її». «Зашумовані» картки.

(Удосконалювати знання дітей про свійських тварин; учити впізнавати домашніх мешканців за силуетом; розвивати уважність, пам’ять, мислення; графо- моторні навики).