Заняття для середньої групи "Подорож з пожежної безпеки"

«Подорож з пожежної безпеки»

Програмовий зміст: систематизувати раніше набуті знання, щодо пожежної безпеки за допомогою інтерактивного куба, а саме:

• розширювати знання дітей про значення вогню в житті людей та шкоду під час необережного поводження з ним;
• закріплювати знання дітей про те, що вогонь може бути злим і добрим, що він може приносити користь і шкоду;
• ознайомити дітей пожежною машиною, та як вона змінювалась протягом років;
• закріпити елементарні правила протипожежної безпеки;
• виховувати повагу та інтерес до професії пожежного; уважність, спостережливість, обережність.

Матеріал: Інтерактивний куб. Також його можна назвати тематичним кубом або проектний куб. Виготовлений з фетру. Куб оснащений кишенями, віконцями, рухливими деталями, наліпками та іншим; лялька Незнайка, ватномарлеві пов’язки, коробка з сірниками.

Хід заняття:

Звучить музика

Вихователь. Діти, ви чуєте? Мабуть до нас хтось іде у гості!

З'являється Незнайка

Незнайка: Привіт діти! Що це ви такі сумні? Нудьгуєте? А я вам приніс цікаву іграшку! За­раз сірниками пограємо, вогнище розпалимо. І одразу стане всім весело.

Дістає сірники, пропонує дітям.

Вихователь. Ой, діти, що ж це за іграшку нам пропонує Незнайка!? Хіба можна гратися сірниками? Чому?

Відповіді дітей.

Вихователь. Молодці, все вірно.  Дітям не можна брати в руки сірників, тим паче з ними бавитись, може виникнути пожежа. А ви знали, що за старих часів пожежу називали «червоним півнем». Часто залітав він у дерев'яні міста й села, вигоряли вони дотла і знову відбудовувалися. Діти, як ви гадаєте, чому вогонь називають «черво­ним півнем»?

Відповіді дітей.

Вихователь. Так, правильно! Вогонь схожий на півня, його язики полум'я нагадують гребінець, борідку й пір'я півника. А давайте тепер розповімо  Незнайці про те, як з'явився вогонь на землі.

Первісні люди колись побачили, як блискавка вдарила в дерево, і воно загорілося, так вперше вони познайомилися з вогнем. Потім, швидше за все, за допомогою палаючої гілки навчилися переносити вогонь на певні відстані. І вже потім стали добувати вогонь за допомогою дерев’яної тріски, в яку вставляли паличку, поруч клали мох і обертали паличку між долонь до тих пір, поки мох не починав тліти. 

Незнайка:  Нічого собі, як цікаво! А я  і не думав, що вогонь — такий небез­печний.

 

Вихователь. Не завжди, Незнайка, вогонь бувше небезпечним. Він може бути і другом. Діти, пограємо у гру, і Незнайка одразу все зрозуміє.

Дидактична гра «Вогонь друг – вогонь ворог» (на основі методів ТРВЗ)

Діти по черзі називають корисні й небезпечні властивості вогню, спираючись на інтерактивний куб,  роблять висновок.

Незнайка:  Дуже вам дякую!  Тепер я ніколи не буду гратися сірниками, краще я їх залишу дорослим.

Вихователь:  А зараз ті дізнаєшся, які ж є головні правила протипожежної безпеки!

Вікторина « Правила протипожежної безпеки»

 

• не гратися сірниками та запальничкою;
• не користуватися самостійно електричними приладами;
• не залишати вогнище в лісі не загашеним;
• не сушити та нічого не класти на обігрівачі;
• не бавитись з різними феєрверками та бенгальськими вогнями;
• не прикрашати ялинку свічками;
• не засовувати що-небудь у розетку;

(Розглядання однієї з сторін куба)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Незнайка: Діти, дякую вам! Я сьогодні стільки всього дізнався!

Вихователь: Та  зачекай, Незнайка, діти тобі ще стільки всього цікавого можуть розповісти.

Діти, а чим же пожежа небезпечна для людей, тварин та природи?

Дидактична гра « Чим пожежа небезпечна?»

1. Висока температура – викликає опіки, смерть людей і тварин, знищує всі рослини, знищує будівлі.
2. Загазованість  - задуха та отрута для живих істот, згубно впливає на рослини.
3. Задимлення – заважає гасити пожежу, рятувати людей, перешкоджає руху.
4. Іскри, полум’я – призводить до нових займань.

 

Вихователь:  Молодці діти! Ну а якщо ж трапилась пожежа, скажіть Незнайці за яким номером треба дзвонити, щоб викликати пожежну команду?

Діти: «101»

Вихователь. Правильно, діти, це номер «101».

Незнайка: Зачекайте, я і сам можу загасити вогонь без ва­ших пожежників. Слід відчинити вікна і двері —- і вогонь погасне.

Вихователь. Знову ти, Незнайка, помиляєшся. Ось послухай краще дітей. Діти, розкажіть Незнайці, як правильно поводитися під час пожежі.

Чи можна відчиняти вікна і двері?

Відповіді дітей.

Вихователь. Правильно, вогонь спалахує ще біль­ше через кисень. А

 що ви робитимете, якщо молодша сестричка або братик сховаються від страху в шафі або під ліжко?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді дітей.

Вихователь. Так, правильно.  А що робити, якщо у приміщенні з'явився дим, чим він небезпечний?

Відповіді дітей.

Вихователь. Правильно, треба закрити ніс і рот мокрою тканиною і повзком пробиратися до виходу, оскільки біля підлоги менше диму, він лег­ший за повітря і тому піднімається вгору. Зараз потренуємося, як ми діятимемо, коли з'явиться дим.

Ігровий тренінг «Як треба виходити із задимле­ного приміщення»

Діти разом з вихователем використовують ватномарлеві пов’язки та по черзі повзком пробираються в інший бік ігрової кімнати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Незнайка: Спасибі, діти, що навчили мене, як пра­вильно вийти із задимленого приміщення. Я обов’язково все це запам’ятаю! А я ж ще не знаю хто такі пожежники? Як з'я­вилася пожежна служба? А яка ж була перша пожежна машина?

Вихователь. Діти, розкажіть про пожеж­ників.

1.  На машині яскраво-червоній

     Мчимося ми вперед.

     Праця небезпечна і важка

     Нас, пожежників, чека

 2. Виття пронизливої сирени

    Може оглушити.

    Будемо і водою, і піною

    Ми пожежу гасити.

3. І в біді людям, що потрапили,

    Зможемо ми допомогти.

    З полум'ям боротися будемо

    Ми і день, і ніч.

Діти разом з вихователем роздивляються на інтерактивному кубі фото з різноманітними пожежними машинами.

Вихователь. Ось хто такі пожежники, Незнайка. Вони сміливі й мужні люди. У давнину не було постійних пожежників. Коли виникала пожежа, з вогнем бороли­ся всі люди. Вони вишиковувалися в лінію і утворю­вали «живий» ланцюг від палаючого будинку й так до річки або колодязя. Вони передавали відра з водою з рук у руки — так гасили вогонь. Потім люди вирішили об'єднатися в добровільні пожежні команди, які швид­ко приїжджали гасити пожежу. Тоді не було швидких і великих машин. Пожежні команди приїжджали на возах, запряжених кіньми. На возах стояли бочки з во­дою. Звичайно, на такому транспорті швидко до місця пожежі не доїдеш. Це вже сучасних пожежників осна­щено формою, машинами, спеціальним устаткуванням для гасіння.

Незнайка: Так, нелегко було людям у давнину. А машини які яскраві, та як все змінилось з часом!

Вихователь: А ще ми хочемо тобі розказати прислів’я про вогонь. А ті послухай!

•          Вогонь — біда, і вода — біда.
•          Де дим, там і вогонь

Діти пояснюють значення прислів'їв.

Незнайка: Спасибі, діти! Цікаво було у вас. Обов'язково розповім своїм друзям усе, про що у вас дізнався.

Вихователь. До побачення, Незнайка! А вам, діти, спасибі за те, що ви навчили Незнайку розуму. Гадаю, ви теж добре запам'ятали всі правила пожежної безпеки.

Підсумок заняття:

• Діти, що ви сьогодні розповісте своїм батькам?
• А що вам запам’яталось більше всього?
• А хто ж був сьогодні у нас в гостях?

Діти разом з вихователем підходять до пожежників, розглядають їх форму, після чого виходять разом на двір, де чикає пожежна машина.