Заняття гуртка "Дивосвіт трипілля"

Розділ І. «Трипільська культура – частина світової історії первісного суспільства»

 

ЗАНЯТТЯ 1

(2 години)

Тема: Вступ.

Мета:Розглянути організаційні питання, зацікавити дітей гуртковою роботою, провести знайомство з нахилами, інтересами, уподобаннями, ознайомити з  правилами техніки безпеки та поведінки на заняттях.

Тип заняття: Засвоєння нових знань.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І.  Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчання

     Давайте уявимо, що ми стали власниками чарівної палички, яка допоможе нам здійснити подорож в далеке минуле. Подорож буде цікавою та захоплюючою, адже ми рушаємо в кінець Y – середину ІІІ тис. до н. е. . Та спочатку, давайте перевіримо чи всі готові до випробувань, бо для далекої подорожі підходять тільки ті, хто може гордо себе назвати – командою.

Знайомство. Вправа з використанням методу «Мікрофон».

Вихованці  по черзі називають своє ім'я та рису характеру, яка починається на першу літеру (діти говорять по черзі, передаючи одне одному уявний мікрофон).

     Варіанти відповідей: активний, вірний, відданий, витривалий, стриманий, спритний, обізнаний, об'єктивний, люб'язний, миролюбний та інші).

Обговорення.

Як ви думаєте, навіщо ми це робили?

Висновок

Щоб переконатись, що ми хоч і різні, але всі позитивні і готові до спільної праці.

     Доцільно чітко сформувати правила досягнення позитивної психологічної атмосфери на заняттях:

• уважно слухай того хто говорить;
• не критикуй товариша, щоб він не сказав чи зробив;
• якщо не хочеш говорити , то можеш промовчати;
• стався до інших так , як ти хочеш, щоб інші ставились до тебе.

     Можна вставити одне - два додаткових правила. Правил не повинно бути багато. Принципово важливим є дотримання їх як з боку керівника гуртка, так і вихованців.

     Встановленню позитивної психологічної атмосфери сприяє відсутність оцінювання знань на гурткових заняттях . Чи можна і чи потрібно оцінювати в балах відкритість і чесність у дискусії або ступінь доручення до спільної роботи?

     Важливим елементом є оцінювання занять самими учнями. Воно показує, чи гуртківці емоційно залучені до того, що відбувається на занятті, а також те, що вони засвоїли. Для керівника гуртка важливий такий зворотній зв'язок.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Ознайомлення з курсом.
2. Перегляд фільму «Трипільський світ».
3. Віртуальна екскурсія до трипільського поселення.
4. Обговорення.
5. Анкетування «Нахили дитини».
6. Ознайомлення з технікою безпеки на гурткових заняттях.

1.Керівник гуртка виділяє загальну мету проведення гурткових занять, їх особливості та націлює на виконання завдань для отримання прогнозованого результату.

2. Перед показом фільму дається завдання: уважно переглядати, щоб відтворити як побільше фрагментів, якими можна було б охарактеризувати світ трипільців

3. Робота в групах «Придумай свій трипільський світ» - це і буду віртуальна екскурсія.

1. Заслуховуються розповіді. При оцінюванні враховується творчий підхід та кількість використаних характерних рис трипільської культури при складанні опису поселення.
2. Так як гурткові заняття містять не лише теоретичний матеріал, а й практичні завдання, доцільно провести анкетування з метою виявлення творчих нахилів.
   1.   Чи цікавишся ти історією?
   2. Які книги на історичну тематику ти читав останнім часом?
   3. Чи готував ти самостійно реферат?
   4. Ти більше любиш слухати чи розповідати?
   5. Ілюстрації в книжках тобі допомагають зрозуміти текст чи заважають у читанні?
   6. Чи вдавалось тобі на уроках образотворчого мистецтва відтворювати в малюнку сюжет улюбленого твору?
   7. Яке заняття тобі до душі: малювання, ліплення, конструювання, шиття? Чи, можливо, ти жодним з них не займався?
   8. У творчому процесі ти надаєш перевагу копіюванню предмету чи прагнеш придумати свій варіант?
   9. Чи наполегливий ти у виконанні роботи?
   10. Після роботи хто прибирає твоє робоче місце?
   11. Чи готовий ти до творчих випробувань?
   12. Якщо твоя робота буде виконана гірше за інших, як ти поступиш?
   13. Що для тебе головніше – процес роботи чи результат?
   14. Що тобі принесе більше задоволення: представлення твого виробу на виставці чи виробів твоїх товаришів? Чому?
   15. Що ти чекаєш від гурткових занять?

    7. Ознайомлення з технікою безпеки на заняттях. Відмітка в журналі.

IV. Підсумок заняття

 Опитування:

1. Про що ви дізнались сьогодні на занятті?
2. Коли і де пригодяться отриманні знання?

                                              ЗАНЯТТЯ 2

(2 години)

Тема: Дивосвіт трипілля.

Мета: Доповнити, поглибити, узагальнити знання про основні досягнення людства в епоху енеоліту на основі матеріалу про племена трипільської культури на території України та, зокрема, Черкащини; виробляти вміння працювати з навчальною картою; виховувати у вихованців розуміння взаємозв'язків в історичному процесі.

Тип заняття: формування нових знань.

Обладнання: карта «Трипільська культура» (розселення).

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент

Визначення основних етапів роботи на занятті, постановка мети, навчальних і виховних завдань.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Під час бесіди з'ясовується, чи розуміють діти такі поняття: палеоліт, мезоліт, гурт первісних людей, рід, родова община, плем'я, союз племен.

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності.

      В V – IV тис. до н. е. в житті стародавніх людей України відбулися великі зміни. Клімат і природні умови стали схожими на сучасні. Сформувались сучасні русла річок. Близьким до сучасного став тваринний світ. Люди поступово перейшли до осілого способу життя, будували постійні житла, які утворювали селища. Усе це спричинило зміни в економіці. Поряд з мисливством, рибальством і збиральництвом основними заняттями людей стають скотарство і землеробство.

           Сьогодні на занятті ми з вами перенесемось в добу неоліту та енеоліту та вияснимо які досягнення здобули люди в ту добу.

ІV. Вивчення нового матеріалу

     Кінець V – початок VI тис. до н. е. позначений переходом населення  Південно-Східної Європи від неоліту до енеоліту, основною ознакою якого вважається освоєння людством нового матеріалу - міді – та установлення відтворюючих форм господарювання, що мало велике економічне та соціальне значення.

     З настанням доби енеоліту життя первісної людини змінювалось дуже швидко.

Давайте пригадаємо, що ми пам'ятаємо про добу неоліту та енеоліту?

Неоліт – це новий кам'яний вік. Хронологічно він іде за мезолітом і передує добі металів. Неоліт датується кінцем VI – IV тис. до н. е. і характеризується зрушенням у розвитку економіки і соціальних відносин. Саме в неоліті людина приходить до виключно при власницьких способів і форм господарської діяльності. Тільки техніка виготовлення кам'яних знарядь дає підстави відокремлювати нову добу від попередньої. Змінювався клімат, льодовики відступали на північ, флора і фауна наближалися до сучасних. У зв'язку зі зміною зовнішніх умов змінювався і побут людини. Вона вже не мала потреби ховатися, як раніше, в печерах. З'являлися наземні житла, халупи.

Енеоліт – мідно - кам'яний вік, датований IV- ІІІ тис. до н. е.  У цей час людиною опановуються нові технології виробництва – обробка міді, поява гончарного кола, а також відбувається подальший розвиток землеробства і скотарства.

Чого ж досягли люди в добу неоліту і енеоліту?

У землеробстві – навчилися обробляти землю і вирощувати рослини для їжі: ячмінь, пшеницю, просо, овес, жито. Клімат був сприятливим для землеробства.

У скотарстві – почали поступово приручати і розводити свійських тварин, таких як: свині, кози, вівці, бики.

У ремеслі – навчилися виготовляти тонкостінний посуд з плоским дном, який розписували орнаментом. Виготовляли глиняну пластику. сокири, серпи, зернотерки з каменю. Опанували ткацтво, з'явився ткацький верстат.

У мистецтві – удосконалюються зображення на камені, розвивається розпис на глиняному посуді.

У суспільному устрої – діє матріархат, відбувається демографічний вибух.

Яке значення освоєння металів?

     З енеолітом слід пов'язувати ті культури, носії яких освоїли мідь. Більшість дослідників вважає, що перші відомості про метали потрапили в Європу саме з Передньої Азії через Балкани.

            Археологічним свідченням цього є поява на ряді пам'яток певної культури мідних виробів сталих типів, нехай спочатку і нечисленних. Остання обставина може пояснюватись браком місцевої сировини, віддаленістю від металургійних центрів і шляхів доставки металу.

          Освоєння людиною міді і вплив цього явища на подальший розвиток господарства та культури надзвичайний.  І хоча найдавніший метал не спричинився до революції у розвитку продуктивних сил, оскільки його було мало, а знаряддя праці з нього були не набагато ефективніші за відповідні категорії виробів з кременю, інших порід каменю, кістки та рогу. Перехід до використання знарядь з металу сприяв розширенню технічних можливостей у багатьох галузях виробництва, зокрема в деревообробці. Відповідні зміни відбулись в соціальній структурі.  Плавлення і обробка міді вимагали відповідних знань та досвіду, тому з'являються перші спеціалізовані ремісники, котрі живуть за рахунок громади. Розподіл праці піднімається на новий щабель. Активізується племінний обмін. Вироби з міді високо цінувалися і престижними речами, засобом обміну, знаком соціального статусу, об'єктом культу і служили іноді мірою вартості. Необхідність в них стимулювала виробництво.

Чи були поклади міді на Україні?

         Населення енеолітичної пори на теренах України не мало власних родовищ міді і користувалося готовими знаряддями і зливками металу, які надходили в процесі обміну з населенням Балкан, де містилися і розроблялися родовища цього металу. Звідти ж були запозичені зародки відтворюючих форм господарства, зокрема землеробства, водночас із основними зерновими культурами. Останні потрапили туди з Передньої Азії, де вони були окультурені значно раніше.

Як кліматичні умови впливали на спосіб життя людей?

Енеолітичне землеробське населення України утворювало північно-східну периферію високорозвинених культур Балкано - Дунайського регіону.

           Якщо за попередніх епох, за часів мисливців-збирачів господарчого розмежування між окремими етнічними групами не існувало, то в енеоліті у різних природних зонах створилися два світи – світ землеробів та світ скотарів. Перші мешкали в лісостеповій зоні, другі – в степу. Кожен з них мав свій усталений спосіб життя. Різні способи  життя та господарства позначилися на культурі, ідеології, соціальних відносинах, формах власності. Стосунки між землеробами і скотарями складалися, треба гадати за різних часів по-різному – були вони і мирними , і войовничими. Землеробство було більш сталим, бо переміщення населення здійснювалось на незначні відстані. Скотарське господарство було більш ризикованим.

Що свідчило про наявність початків землеробства на Черкащині?

      В енеоліті на землях черкаського регіону утверджується відтворююче господарство, зародження якого розпочалося зі скотарства. Серед свійських тварин найчастіше зустрічається кінь, бик, свиня. Наявність початкових форм землеробства підтверджується значною кількістю орних знарядь -  рогових мотик та уламків зернотерок.

           Серед енеолітичного населення провідна роль безумовно належала племенам трипільської культури, які вже на ранньому етапі свого існування досягли високого рівня розвитку.  

V. Обмірковування висновків

Вихованці об'єднуються в групи і готують невеличку розповідь «Вплив металів на розвиток господарства в період енеоліту».