Заняття історичного гуртка

Про матеріал

Заняття історичного гуртка є важливою складовою позакласної роботи з предмету. Завдяки цій діяльності школярі поглиблюють свої знання про історію рідного краю та з бажанням проводять пошукову та дослідницьку діяльність.

Перегляд файлу

 

Заняття  історичного гуртка

Тема заняття :  Бахмутські козаки.

Мета: ознайомити учнів із виникненням козацтва у місті Бахмут, їх діяльністю по захисту кордонів української землі від турецько – татарських нападників ; формувати уявлення про життя та діяльність бахмутських козаків ; розкрити роль Кіндрата Булавіна  у згуртуванні людей та відстоюванні інтересів свого народу; продовжувати формувати вміння визначати місце і роль видатних діячів в історії свого краю ; виховувати почуття патріотизму й готовності захищати свою Батьківщину.

Тип заняття: заочна історична подорож.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Українські землі під владою двох імперій ( середина ХVІІІ-ХІХ століття)»; ілюстрації із зображенням українських козаків, портрет Кіндрата Булавіна, імператора Петра І, Катерини ІІ.

Основні поняття і терміни: бахмутські козаки, Бахмутський повіт, солепромисли, повстання, Бахмутська сторожа, повіт, губернія.

Структура заняття

І. Організація  діяльності.

ІІ. Актуалізація опорних знань  гуртківців.

ІІІ. Ознайомлення з історичними подіями.

1.Звідки пішла земля Бахмутська.

2. Бахмутська сторожа.

3. Традиції козаків.

4. Повстання під проводом Кіндрата Булавіна.

Хід заняття.

І. Організація навчальної діяльності.

Керівник гуртка  повідомляє тему та основні завдання заняття.

Старовинний Бахмут

Старовинний Бахмут, ніби ключ журавлів,

Пропливає, тривожачи вічність.

Славний прадідів дух зберегти він зумів

І зберіг праслов’янське обличчя.

 

Старовинний Бахмут, надломивши печаль,

Що вросло у віки полиново,

Обновив на обличчі своєму печать,

Посміхнувсь і зацвів калиново.

Саме ці слова нашої відомої землячки – поетеси  Світлани Решетової стануть епіграфом до сьогоднішнього заняття .

- Чому у вірші прозвучали слова «старовинний Бахмут», праслов’янське обличчя і яку ж печать він обновив на своєму обличчі ?

ІІ. Актуалізація знань учнів.

Запитання та завдання.

◊ Яких людей називали козаками?

◊ Яку назву мали об’єднання козаків на вільних степових землях?

 

◊ Коли в писемних джерелах вперше з’явилися згадки про українських козаків?

◊ В якому році було засновано першу Запорозьку Січ?

◊ Як називалися козацькі символи?

◊ Як раніше називалося місто Артемівськ?

◊ В якому році воно було засноване, коли ми святкуємо його день народження?

ІІІ.Ознайомлення з історичними подіями.

1.Звідки пішла земля Бахмутська...

Розповідь керівника гуртка.

Звідки пішла земля Бахмутська, хто перший на ній жив багато століть тому? Всі ці питання хвилюють істориків, краєзнавців вже кілька століть підряд. Ще в другій половині ХІХ століття із виникненням земського руху  інтелігенція другого за розмірами уїзду Російської імперії шукали відповіді в історії хазар, печенігів та половців, золотоординських та кримських татар, згадуючи про сліди генуезців та турків, запорозьких та донських козаків. Більш чотирьохсот років тому назад для захисту від турків, татар Московська держава почала вибудовувати стіну сторожових фортець. В «Росписи донецких сторож»  датованою 1571 роком згадується і найпівденніша з них – Бахмутська .

 Ця сторожа була названа за им»ям притоки Сіверського Донця річки Бахмут, яку нині називають Бахмуткою.Слово Бахмут викликає суперечки між філологів і сьогодні. Одні стверджують, що воно бере свій початок від імені пророка Мухамеда («Махмуд»), інші вважають, що воно появилося від татарського «бахмат», що означає різновидність невеличких коней.

Але якби то не було Бахмутська сторожа, яка стала потім містом і центром великої степової провінції, - це найстаріше поселення в Донбасі, старше якого тільки Святогорський монастир.

2.Бахмутська сторожа.

Словникова робота.

Сторожа – сторожити або охороняти певну територію.

За останні роки помітно посилився інтерес до історії заснування міст Степової України, в тому числі і Донеччини. Пояснюється це здебільшого тим, що чимало з них мали своїх попередників – козацькі зимівники, слободи, остроги або якісь інші види поселень, оборонних споруд, котрі з тих чи інших причин не бралися до уваги при наданні їм статусу міст після ліквідації Запорозької Січі й масової колонізації Російською імперією Північного Причорномор’я наприкінці XVIII – початку XIX ст

 3.Традиції Бахмутських козаків.

(Учні , готуючи випереджаючі завдання, попередньо поділені по групах, кожна з яких отримала окреме завдання).

І група

Заповіді семи дідів

 Син, який не знає сімох своїх своїх дідів, - немовля; народ, що не знає своїх минулих семи століть, - без поводиря, або без майбутнього.

 

 

 

 У минулому більшість українського народу вважала себе козаками. Наші дідіи казали: «Козаком треба народитись! Козаком треба бути! Тоді буде тобі Царство небесне і вічна слава нащадків!»…

 ІІ група

Присяга отамана

 Майбутнього отамана вели, тримаючи за руки, два козаки. За козацьким  звичаєм , до голої руки або голови отамана не можна було доторкатися, бо тоді він втрачав силу. Тому його вели так, що його вид нагадував розп»ятого Христа…

 ІІІ група

Кальміуська паланка

Ім’я Т.Г.Шевченка... З ним були пов»язані надії людей на своє соціальне та національне визволення. Воно, мов дзвін в часи лихоліть, збуджувало народну самосвідомість.

 І зараз життя і творчий подвиг Великого кобзаря для багатьох є великим взірцем служіння Батьківщині.

                                  Було колись – в Україні

Ревіли гармати,

Було колись – запорожці

Вміли панувати

Панували, добували

І славу і волю. («Тарасова ніч»).

Т.Г.Шевченко своїм твором прагнув викликати у сучасників захоплення козацтвом, бажання скинути з себе рабські пута і відродити запорізьку звитягу і громадянську мужність.

Там, де Кальміус плине до моря,

Крізь безмежні поля та віки,

Захищать Україну від горя

Присяглися колись козаки

 

Спорудили фортецю – паланку,

Для човнів наварили смоли,

І на чатах від ранку до ранку

П»ять сторіч на війні пробули

 

Від Берди і до Тихого Дону

На узгір»ях, в ярах, серед скель

Ця паланка несла охорону

Запорізьких священних земель

 

Визволяли братів із неволі

Боронила народ від орди,

І на всім історичному полі

Тільки славні лишали сліди

4.Повстання під проводом Кіндрата Булавіна.

 

Розповідь керівника гуртка.

ІУ.Закріплення  знань учнів.

Розподіл учнів по групах та проведення дидактичних ігор.

1 «Конверт – сюрприз»

Завдання.

З отриманого набору букв складіть словосполучення. (Бахмутська сторожа, бахмутські козаки, бахмутські солепромисли, повстання Кіндрата Булавіна).

2 Дидактична гра - змагання «Чиста дошка»

Завдання. Кожен ряд учнів – це команда, яка повинна скласти розповідь , використовуючи ключові слова, записані на дошці.

Козаки, бахмутські козаки, Бахмутська сторожа, Кальміуська паланка, сіль, повстання, Кіндрат Булавін, Петро І.

У. Підведення підсумків.

Українські козаки вписали багато славних сторінок в історію нашої країни і зокрема міста. Протягом багатьох сторіч вони віддано захищали нашу землю від спустошливих набігів ворогів, зберігали вікові традиції та виховували молодь у дусі патріотизму. Не випадково дотепер сміливу, мужню , надійну людину  у  нас називають козаком.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
3 вересня 2018
Переглядів
338
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку