Заняття "Мандрівка осіннього листочка"

Тема: «Мандрівка осіннього листочка»

 (середня група)

Мета: Вчити дітей уміти бачити та радіти красі всього, що живе на землі. Показати дітям, що природа прекрасна у всі пори року. Пояснити, що в природі ніщо не відбувається випадково: опале листя потрібне рослинам і тваринам, жучкам і павучкам восени та взимку на землі. Вчити дітей активній допомозі тваринам і рослинам. Пояснити, як погано, коли люди думають лише про себе. Вчити дітей любити та оберігати природу,милуватися її красою.

Обладнання: Макети дерев, осінні листочки, шапочки листочків, гілка калини, чарівна паличка, запис (шум вітру, хоровод «Осінь знов до нас прийшла», спокійна мелодія), кошик з гостинцями, бинт, глина, знак «Дерева ламати не можна».

Хід заняття:

Стоять макети дерев, куща калини, біля них лежить багато осіннього листя. Під «шум вітру» летить кленовий листочок. Вихователь бере листочок.

Вихователь: «Діти, листочок мандрує, разом з вітром, гаями, лісами, садами і хоче всіх запросити в осінню мандрівку. Тож вирушаємо подорожувати разом з листочком».

Під осінню спокійну мелодію звучать слова:

Мої любі, дітки, навкруги подивіться, травам, деревам ніжно вклоніться,

Несіть же їм ласку у кожній долонці, разом з промінням веселого сонця,

Хай же мандрівка казкою стане, про неї розкажете мамі.

Ось і чарівний ліс, як тут тихо, які гарні листочки на деревах, на землі.

Діти, а хто ж це їх так гарно розфарбував? – запитує вихователь.

Так, вірно. Це осінь. Красуня осінь – справжня чарівниця.

Милуємося ми з її краси.

Які чудові фарби, подивіться, послала осінь на гаї, ліси.

У лісі спокій, ніжна тиша, не чути птахів голоси.

Пройдемо, дітки, тихо – тихо,Щоб не нарушить дивної краси.

- Діти, а вам подобається осінь? Чим подобається? А ви хотіли б стати листочками, такими гарними, різнокольоровими?

-Так.

-А ви вірите в чудеса?

- Ось у мене є така чарівна паличка і вона зможе вас перетворити на листочки, потрібно нею махнути і сказати чарівні слова: «Паличко, паличко, 1, 2, 3, хлопчиків і дівчаток на листочки перетвори», (одягання шапочок).

- Тепер ви не хлопчики і не дівчатка. Ви красиві кленові, калинові, дубові листочки.

- Листочки, розкажіть про себе. Ось ти , кленовий листочок, розкажи, будь ласка, про себе.

Кленове листя ( І. Блажкевич)

Стоять осінні клени у барвах золотистих і дивляться на мене,

А я дивлюсь на них. Ось листячко упало,нагнувсь я до листка:

Він жовтий і червоний, мов лапка в гусака.

-А ти, калиновий листочок, що нам скажеш?

Схилилася калина на воду,

Дивилась на красную вроду,

Горобчики з поля летіли,

Всі ягоди з неї об’їли.

У сумі калинонька мила

Все листя у воду зронила

Прийшли за вітрами морози

Замерзли в калиноньки сльози.

-А хто ще хоче розповісти?

Листя жовте та червоне легко з дерева злітає,

Мов метелик на долоні, з тихим шелестом сідає.

Ходить осінь по садах, ходить, усміхається.

Ніби в казці, швидко так кольори міняються,

Мов господарка уміла, лиш пройшла лісочком,

Там травичка пожовтіла, виросли грибочки.

- А що ще, листочки, ви вмієте робити? (кружляти, танцювати, літати, падати).

- Діти, а ви бачили таночок осінніх листочків, як вони гарно кружляють, танцюють під веселу мелодію вітру. А давайте й ми спробуємо так. (Під музику діти заводять хоровод «Ось і знов до нас прийшла осінь золотиста»).

- Діти, сподобалось вам бути листочками?

- А кленовий листочок запрошує нас з вами на лісову галявину. Ось подивіться, яка гарна лавочка під дубочком. Сядемо на неї відпочинемо. А кленовий листочок приготував нам казочку про осіннє листячко. Ось послухайте, будь ласка.

Шелестить під ногами листячко в садочку: ш – ш – ш. Вітер наче зрадів, що так багато йому робити, зриває осінні листочки з дерев, не жаліє. Вкриває ними стежки в садку, крутить їх у повітрі. І неначе приспівує листкам до таночка.

- Не сердьтеся, не сердьтеся на мене, на вітра веселого! Ви тут розпустилися навесні, зазеленіли влітку, гріло вас сонечко, пили ви свіжі роси і годували цим дерево, освіжали в садку повітря. Ви багато зробили, листочки, за літо. А тепер холодні ночі, дощі, сонце не гріє, і ви пожовкли. Я зірву вас, я вкрию вами матусю – землю. А навесні нове листячко розпуститься на деревах.

-Ш – ш – ш, чуємо! – прошепотіли листочки. А ми? Ми вже нікуди не здатні? Ми вже загинемо?

Коли ось по стежці повзе великий жук.

- Он яку купу листя хтось добрий мені нагрів, - каже жук. – Під ним я добре перезимую. І заліз аж під листя. Шелестять листочки:

- Ми гріємо, ходіть до нас!

- От бачите, листочки, ви ще станете комусь у пригоді, - каже вітер. – Ще не один до вас звернеться.

І справді, під купою листя назбиралось багато жучків, павучків, багато усяких маленьких тварин, які завмирають на зиму. Аж ось повзе щось колюче, все в голочках. Це їжак. Йому теж потрібне листя для зимового житла. Понатикав листя на колючки і побрів далі. Шумить вітер, зриває листочки з дерев. Ш – ш – ш- шелестить листопад. Ніщо марно не пропадає в природі.

- Діти, сподобалась вам казочка? В яку пору року дерева залишаються без листя? Чим корисні жовті осінні листочки? Отже, в природі нічого не пропадає марно. Листочки не можна палити.

- Ось відпочили, послухали гарну казочку і листочок знову запрошує в подорож. (Підходять до куща калини).

- Чому калина так низько нахилилась? Чому гірко зажурилась. Що з тобою, чи втомилась, чи на вроду свою зажурилася?

Калина: «Люди недобрії мені пострічалися, тому віти мої – обламалися.

Хто ж мені, біднесенькій, допоможе? Адже скоро настануть морози.

Ягідки з мене звисають, допоможіть мені, дітки, благаю!

Діти, що ж нам робити, як нам калині допомогти? Як вилікувати гілочки? Вихователь змащує їх глиною, потім забинтовує бинтом, діти допомагають.

-         Ось ми полікували калину. Бачите дерева, кущі не можна ламати. Їм дуже боляче, їх потрібно берегти. Давайте прикріпимо ось цей знак тут в лісі: «Ліс ламати заборонено».

Калина: «Дякую вам, любі дітки, що гілочки мої полікували. За чуйність та за щедрість вашу я вас пригощу чаєм з калини. Він дуже корисний, допомагає при застуді».

Дякуємо, тобі калина. До побачення. І тобі кленовий листочок – за таку цікаву подорож – теж дякуємо. Тож лети до купи листочків і будеш зігрівати землю своїм теплом.