Заняття "На допомогу липці"

Тема: « На допомогу липці»

 (старша група)

Мета: Формувати елементарні знання про природу, вміння бачити вплив людини на природу. Вчити бачити, що в природі все взаємопов’язане. Уточнити знання про середовище, існування та спосіб життя квітів, дерев, птахів. Виховувати любов до природи, бажання піклуватись про неї.

Хід заняття:

На екрані монітора зображення дерева липи, звучить текст:

« Я – дерево липа. Приношу користь людям. В моєму цвіті багато меду, який збирають бджілки. Люди зривають мої квіти для духмяного чаю. Але дехто ламає мої гілки, напевно вонине вміють берегти природу. Я навіть боюся цвісти, бо чекаю, що хтось буде ламати мене. Допоможіть! Зрозуміте – це дуже боляче, коли тебе ламають. Дуже!»

-         Як же нам знайти липку? Хто нам в цьому допоможе?

Діти, липка розповідала, що бджілки часто прилітають до неї і збирають мед. Давайте покличемо бджілку і попросимо, щоб вона показала нам дорогу: «Бджілка прилітай, знайти липку допомагай».

«Прилетіла»  бджілка.

Бджілка: «Добрий день, що трапилось?»

Вихователь: « Подивіться, як багато різних квітів у нас у квітнику. Які вони гарні, як радіють сонечку, підставляючи під його промінці свої голівки».

Діти розповідають вірші:

Коло хати вогнемеко, як зірки нічних багать,

Лиш не зірвані гвоздики й чорнобривці ще горять.  (І. Гнаток)

Мокрі айстри та майори посміхаються бадьоро. (Л. Левченко)

Парася по садку гуляла, з троянди квіточку зірвала

Та шпильку в рученьку загнала. (Л. Боровиковський)

Знов півники на квітнику заквітли так блакитно,

Що я від неба їх ніяк не можу відрізнити. (А. Костецький)

Нагідка. Т. Коломієць.

Що ромашки – білявенькі, чорнобривці – чорнявенькі,

А в нагідки така біда, така біда – коса руда,

Стоїть вона, сиротина, одним – одна коло тину.

А ромашки дивуються, чорнобривці чудуються.

-         Звідкіля ти, гарнесенька, як сонечко, яснесенька?

Вихователь: «Ось скільки чудових віршів написано про квіти… Квіти ростуть для того, щоб ними милуватись, щоб бджілки збирали з них нектар.

-         Носить цей цукровий сік, ех і дружні бджоли з цвіту!

Кожна з них із року в рік там бере його щоліта.

А для нас це не секрет – роблять з нього бджоли мед!

З деяких квітів люди виготовляють ліки».

Бджілка: «Так, якщо не буде квітів, бджілки та інші комахи можуть загинути?»

Вихователь: «Діти, як ви думаєте, а квітам боляче, коли їх зривають?

Бджілко, спитай у квітів, як вони себе почувають, коли люди їх зривають».

(Бджілка сідає на квітку, слухає).

Бджілка: «Ось, що мені розповіли квіти».

Ситуація співпереживання.

Квітка: «Ми дуже любимо життя, радіємо сонечку, бавимося з вітром, ніжно похитуючи голівками. Але, коли нас зривають, стає дуже боляче, голівки наші нахиляються і ми помираємо».

Вихователь: «Ой, як сумно. Любі квіти, ми з дітками не будемо вас рвати, ростіть всім на радість. Ми будемо піклуватись про вас.

Я вечірньою порою полила квітник водою,

Щоб не в’янули ці квіти, а росли собі великі». (В. Лучук)

Вихователь: «Бджілка, а липки тут немає?» (бджілка облітає квітник).

Бджілка: «Ні, квіти пахнуть пречудово, але липи тут немає».

2.Зупинка «Куточок приваблення птахів» (Шпаківня).

Дитина читає вірш:

Гриць дивиться, питає: «Що за пташка так співає?

Мов горобчик, цвірінчить, мов сорока, стрекотить,

І ще інколи бува, що кричить немов сова.

Хто ж виспівує отак? Та тож так співає шпак.

У садочку понад тином я зробив йому хатину.

Він навколо обдивився, засміявся й оселився.

(Бджілка підлітає до дерева і літає навколо нього).

Бджілка: «В цього дерева теж чудовий запах, але це не липа. Подивіться, тут є будиночок, він називається шпаківня. В ньому живе пташечка шпак. Давайте його покличемо!»

Діти кличуть, «влітає шпак», вітається з дітьми.

Вихователь: «Шпак, скажи нам, будь ласка, ти не знаєш, де росте липка?»

Шпак: «Я знаю багато дерев. Ми, птахи, багато літаємо і приносимо велику користь. Ми знищуємо шкідливих комах, гусінь, які псують кору дерев і листочки. А навіщо вам липка?»

Вихователь: «Вона просить допомоги, плаче,що погані люди ламають їй гілочки».

Шпак: «Так, це дуже погано. Нас, птахів, теж не всі люблять і бережуть. Деякі хлопчики кидають у нас каміння і можуть поранити, або навіть вбити, деякі хочуть зловити і посадити у клітку. Та ми любимо життя, любимо співати тільки на волі. Але у птахів є і багато друзів серед людей. Вони роблять нам шпаківні, взимку чіпляють годівнички і кладуть туди корм. Ви разом з дорослими в садочку піклуєтесь про нас, шпаківні, годівнички добре прикріплюєте, але інколи буває і таке».

Сидить «шпак» зажурений і розповідає вірш:

Плаче шпак уранці після зливи,де шумлять на греблі явори,

Що шпаківню вітер чорнобровий перекинув денцем догори.

Борсаються бідні шпаченята, як його зарадити біді?

Кліпають із пітьми оченятами: «випадемо, татку, що тоді?

Ще якби їм день чи півтора дні, ще якби їм днів хоча із п’ять,

Бо вони ще зовсім безпорадні – падаючи ще не полетять.

Як же, хлопці, хатку ви прибили, що її порушили вітри?!

Плаче шпак уранці після зливи, де шумлять на греблі явори… (А. Костенко)

Вихователь: «Ось як буває. Запам’ятайте, діти, кожне діло треба робити як слід, щоб потім не було соромно за нього. А ти шпак не плач, діти тобі допоможуть». (Діти «вішають» шпаківню, шпак дякує).

-Ну, прощавай, шпак! Наші дітки пташкам не шкодять.

3. Зупинка «Весела галявина».

Рухливі ігри «Пташки в гніздечках», «До названого дерева, підбіжи».

4. Зупинка «Нові дерева»

Бджілка підлітає до молодих берізок. Кружляє навколо них.

Вихователь: «Дітки, подивіться,що це? (дерева);які вони: великі чи малі?, якого кольору в них кора?, відгадайте загадку: біла кора, тоненькі віти, що це, відгадайте діти». (береза)

-Так , це берізки. Вони дуже маленькі, тому що їх недавно посадили і вони ще не встигли вирости.

Дитина розповідає вірш:

Як прийшла до нас уквітчата весна,

Посадила я берізку край вікна.

Стала, стала барізку поливать,

Стала пісеньку весняну їй співать.

-Ти рости, моя берізонька, рости.

Буйним цвітом всім на радість шелести.(Г.Бойко)

Вихователь: « Подивіться, молоденькі дерева огорожені, щоб їх ніхто не ламав.  Боляче деревам, коли їх ламають. Так, ви це знаєте,що боляче».

5. Зупинка « Дерева – старожили» (ялинка).

Бджілка підлітає до ялинки: і маленькі і старенькі влітку, взимку, навесні, всюди вдягнені гарненько у зелені сукні всі.

Вихователь: « Як називається це дерево? (ялинка), воно велике чи маленьке? (велике). Так, це дерево посаджене вже давно, воно росте дуже довго. Подивіться, який у нього товстий стовбур, які великі гілки (порівняти з молоденькими берізками). Дерева необхідні й людям, і пташкам, і тваринам. На деревах пташки в’ють собі гнізда, білочки живуть в дуплі і зберігають там свої запаси. Дерева очищають повітря, яким дихає все живе».

Дитина розповідає вірш:

У лісі, на галявині ялиночка стояла.

Всіх вабила до себе, всім око милувала

Прийшли у ліс хлоп’ята, ялиночку хвалили,

Коли прощались з нею, по гілці відломили.

А потім милувались ялинкою дівчата

І теж по добрій гілці взяли собі на згадку.

Прибіг сіренький зайчик, від жалю ледь не плаче:

-Була така красуня, тепер лише деркачик! (А. Терлюн)

Вихователь: «Щоб зламати дерево, багато часу не потрібно, а росте воно довгими, довгими роками.

Бджілка: «Ялинка гарно пахне, але де ж це липка? Я вже сильніше відчуваю її запах».

Бджілка «летить» скоріше.

6. Зупинка «Липка».

Бджілка: «Нарешті, ось вона!»

Вихователь: «Гарне дерево, корисне, пахне медом все воно,

А на гілочках крилатих дуже квіточок багато!

Ми вітаємо тебе,липко! Нарешті ми тебе знайшли, нам допомогла бджілка. Дякуємо бджілці!»

Вихователь, «звертаючись» до липки: «Що з тобою трапилось? Чому в тебе поламана гілочка?»

Дитина розповідає вірш «Зламана гілка» (А. Бортик)

Зламав Івасик гілку липову і кинув геть, коли награвся нею,

Веселий він побіг додому, вона лежить на глинищі рудому.

В самоті зітхає гілка тяжко, уже на ній не сяде більше пташка.

Вже вітерець не захитає, «Хитати ще?» - її не запитає.

В її прожилках не бродити соку, не гріти мрію, ніжну і високу!

Івась у ліжку спить спокійно, тихо, невже не знає він, що скоїв лихо?

Вихователь перев’язує, разом з дітьми, зламану гілочку. Роздивляються дерево, гілки, цвіт. Розповідь про липовий мед, чай, його користь.

Хоровод навколо липки: «Липка» (П. Воронько)

Я, маленька липка, виросту велика – не ламай мене:

Я медовим цвітом зацвіту над світом, - бережи мене!

Тінь тобі я кину у гарячу днину, - ти шануй мене!

Від дощу сховаю вранці серед гаю,- ти полий мене!

Будемо з тобою ми рости обоє, - ти люби мене!

Виростеш за роки, підеш в світ широкий, - не забудь мене!

Діти разом з вихователем встановлюють «Правила поводження серед природи» (графічне зображення правил).

«Липка» разом з «бджілкою» пригощають дітей липовим чаєм і медом.