Заняття "Виготовлення квітів Волошки з бісеру"

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ
ЗАНЯТТЯ

 

«ВИГОТОВЛЕННЯ КВІТІВ ВОЛОШКИ З БІСЕРУ»

 

 

 

 

Підготувала:

Холодій Катерина Олегівна

      Керівник гуртка «Стильна штучка»

Тема: Виготовлення квітів волошки з бісеру.

Мета: ознайомити гуртківців з українськими легендами та лікувальними властивостями квітів; навчити виготовляти квіти волошки, формувати навички роботи з бісером; розвивати пам'ять, увагу, уяву, фантазію; виховувати любов до традицій українського народу.

Обладнання: зображення квітів волошки, інструкційні картки-схеми виготовлення квітів волошки з бісеру, зразок готового виробу, ножиці, бісер голубого, синього, фіолетового, зеленого кольорів, дріт, зелена нитка, клей.

Тип заняття: Комбінований

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

 

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Розповідь «Волошка» 

Серед золотого моря жита дивиться в небо своїми блакитними очима струнка квіточка волошка. Якщо уважніше розглянути квіточку, то окремі пелюсточки здаються п'ятизубчастими зірочками — краплинками безмежного неба.

У грецькій міфології розповідається, що колись, дуже давно, на Землі жили кентаври — напівконі-напівлюди. Наймудрішим з-поміж них вва­жали Хірона, який славився великою обізнаністю в медицині.

Якось у битві отруєна стріла поранила Хірона. Та мудрий кентавр не загинув. Він віднайшов рос­лину, що допомогла йому загоїти рану. То була нині широко знана волошка синя. Ботаніки й назвали її «кентавром».

А ось ще одна легенда про волошку. У сиву давнину святий Василь Великий, полюбляючи квіти, ретельно прикрашав ними свою келію. Уже після смерті старця люди знайшли в його помешканні засохлу рослину й назвали на честь людини, що вважала природу часточкою свого життя.   

Цю квітку бачив кожен. То там, то там блакитними очима спалахують поміж колосся суцвіття волошок — улюблених у народі ніжних і невибагливих рослин.

Волошки – це символ святості, чистоти, привітності та чемності, краси й добра.   Цю квітку ще називають волошиха, блакитнянка, васильчик, чичинчик, волошек,  лоскутниця, волошечка, волошок, васильок, сердечна трава, польова троянда.

У народі кажуть: «Очі сині, як волошки в житі». У багатьох творах, піснях оспівана ця квітка. Синій колір – це символ краси, чистої радості. Цілющі властивості містяться в її ніжних квітках. У народній медицині з навару пелюсток роблять примочки при хворобах очей..

Послухайте ще одну легенду про волошку:

Жив у одному селі леґінь Василь. До всякої роботи був удатний, та й собою хлопець хоч куди.

Якось працював у полі, забарився, та й вирішив переночувати під гаєм біля озера. Ліг у пахучу траву і швидко заснув. І приснився йому дивний сон. Ніби біля нього сидить дівчина і гладить його волосся. Вся вона в голубому, очі в неї сині і довга коса.

Василь не міг надивитись на польову красуню. А потім простягнув руку, хоч доторкнутися до неї, але прокинувся. Видіння щезло.

Наступного вечора Василь знову не пішов додому, а залишився ночувати в полі. І як висипали зірки на небі, раптом на тому лузі знову з'явилась дівчина-красуня. Присіла біля житнього поля і тихо заспівала. Поле підспівувало їй. Захоплена піснею, вона й незчулася як тихенько підкрався до неї Василь. Міцно схопив, пригорнув до себе. Задивився Василь у сині очі, і йому здалося, ніби вся краса землі відбилася в них – глибоких, чарівних. А дівчина перелякано тремтіла.

– Хто ти?

Злякані уста ледь-ледь осяяла усмішка.

– Хто ти? – перепитав хлопець.

Вона схилила голову, одказала несміливо:

– Волошка.

"Волошка, Волошка..." – прошепотіло з вітром жито.

"Волошка, Волошка..." – полетіло ген-ген вдалину. І затихло.

З того часу майже не приходив Василь додому. Цілими ночами разом з Волошкою блукав по полях. Кохання, велике й щире переповнювало їхні серця.

Але батько Волошки, дізнавшись про любов дочки до Василя, розгнівався на неї. Бо хіба личило, щоб його красуня – дочка кохалась з бідним парубком?

І прокляв він Волошку.  Зашуміло поле, застогнала земля.  Пішов гомін, гомін повсюди: "Прокляв, прокля-ав!.."  І зацвіла тоді Волошка синьою квіткою посеред поля.

– Волошко, Волошко, де ти?! – гукав Василь.

– Це я – квітка...

І синя квітка, ніби всміхаючись, зроняла кришталеву слізку-росинку.

– Це ти?

– Так, так, це я, Васильку...

Не повернувся Василь до людей. Тільки згодом побачили вони посеред жита ще одну синю квітку.

     Так і цвітуть по житах ті сині квіти й донині. А люди назвали їх волошками і васильками...

Волошки

Ми ходили в поле зранку –

Я, Богданчик і Оксанка.

І у житі між стеблинок

Назривали волошинок.

І мені здалося трошки,

Що синесенькі волошки

Під промінням сонця зранку –

Ніби очі у Оксанки.

 

А Богданчик гордовито

Нам промовив: – Стигле жито

І волошки світло сині

То – мов прапор України!

Микола Щербак

 

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

 Виготовлення квітів волошки з бісеру.

ІІ.1. Розгляд зразка готового виробу.

ІІ.2. Технологія виготовлення виробу (читання схеми).

ІІ.3. Відбір матеріалів та інструментів: ножиці, бісер голубого, синього, сріблястого, зеленого кольорів, дріт, зелена нитка, клей.

ІІ.4. Повторення правил ТБ під час роботи з бісером, ножицями.

ІІ.5. Самостійна робота гуртківців з опорою на інструкційні картки.

 

Форма пелюсток  волошки мов розділена, на часточки у верхній частині  (мал. 1).

 

 Плетуть їх так: узяти дріт, довжиною 15 см, нанизати на неї 3 бісеринки, одним кінцем пройти через дві бісеринки назустріч іншому і затягнути дріт. Нанизати ще дві бісеринки, знову пройти першим кінцем дроту назустріч другому і затягнути. Далі необхідно виконати той же прийом на більш довшому дроті, після чого з’єднати обидва фрагмента наступним чином: покласти їх поруч, дротинками, які виявилися посередині, пройти в сусідній фрагмент так, щоб всі чотири кінці виявилися з зовнішньої сторони (мал. 2). Продовжуйте плетіння пелюстки, використовуючи довгі кінці дроту за малюнком 2. Необхідно виконати таким чином 7 – 8 пелюсток.

 

Серединка волошки складається з 8-12 тичинок, виконаних із сіро-сріблястого бісеру і чорного стеклярусу за малюнком 3. Готові тичинки збираються разом і міцно закручуються, навколо них розміщують пелюстки, і все це міцно закручують – вінчик квітки готовий. 

Далі необхідно виконати чашолистики. Для цього нарізаємо відрізок дроту довжиною 20 см і готуємо бісер зеленого кольору. Виконуємо розетку – з чотирьох фрагментів – за малюнком 4. Квітку поміщаємо всередину розетки і закручуємо дріт в основі чашечки.

 

За малюнками  5 і 6 виконуються листочки. Листочки розміщуються по стеблині. Потім стебло остаточно оформлюється нитками.

 

 

ІІІ. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ

1.                  Підведення підсумків заняття.
2.                    Прибирання робочих місць.