Заняття «Ввічливі слова»

Програмовий зміст. Увести в активний словник дитини ввічливі форми: добрий ранок (день, вечір), пробачте, будь ласка. Пояснити значення слів: допоможіть, будь ласка, вибачте, бувайте здорові, дозвольте запитати, вітаю, даруйте, перепрошую. Закріпити вимову дієслів чоловічого роду (минулий час, однина): пішов, знайшов, побачив, запросив. Учити закінчувати казку, фантазувати. Розвивати зв’язне мовлення, мислення,                                                 

Обладнання. Набір зображень тварин.

Хід заняття.

Вихователь. Доброго дня діти! Сьогодні я розповім вам казку.

Вихователь. Але спочатку пропоную погратися в гру «Різні слова». Назвіть «солодкі» слова. (Цукерка, цукор, яблуко, груша, банан, мандарин, апельсин, гумка.) «Великі» слова. (Стіл, стілець, дім, дерево, автобус, ведмідь, слон.)

Молодці! Гарно попрацювали. Сідайте зручніше, я розповім казку:

«На лісове свято лисиця подарувала малому лисеняті нову шубку. Гарна була шубка — яскраво-руда, аж вогниста, з біленькою цяткою на комірці.

— Носи, сину, цю шубку та будь слухняний і розумний. Захочеш у когось що-небудь запитати,— спочатку «будь ласка» скажи, а зустрінеш кого — чемно привітайся.

— А навіщо мені з усіма вітатися? Добрий день! Добрий день! Та в мене з такою шубкою тепер усі дні будуть добрі.

Лисеня гайнуло лісом. Над струмочком, під кущем ліщини, дрімав старий заєць. Прокинувся він та й каже:

— Лисеня, добрий день! Ти чиє будеш? Але лисеня не відповіло на привітання.

— Дивне якесь... Мабуть не з нашого лісу,— похитав головою заєць.

—  3 нашого,— сердито відповіло лисеня, — і в усьому лісі ні

в кого немає кращої від моєї шубки!..

Іде далі, а шлях йому лежить між молодих колючих акацій. А тут назустріч вийшли олені.

—  Гей, ви! Усю дорогу мені загородили, пройти ніде! — гукнуло сердито лисеня.

— Може, ви хочете, щоб я через вас чудову шубку об колючки порвав?

Олені здивовано перезирнулися, притулилися до дерев, пропускаючи лисеня.

— Дивне лисеня! Таке невиховане! «Добрий день» не сказало.

— Чого б це я вам «Добридень!» казав? Хіба за це подарунки дають? — крутнуло хвостом лисеня та й подалося далі.

Подув холодний вітрисько, про щось невесело загомоніли гіллям дуби. Наполохане лисеня кинулося в один бік, у другий...

Зрештою воно зрозуміло, що заблукало. Сіло на старий пеньок та й заплакало.»

Вихователь. Діти, чи ми зможемо допомогти лисенятові? Хто йому допоможе?

(Вихователь з одним із вихованців розігрують сценку.)

— Добрий день, лисенятко.

— Добрий день.

— Яка гарна в тебе шубка, яскрава, блискуча.

—  Та вона мені не допомогла.

— А що трапилось?

— Я заблукав.

—  Я тобі допоможу. (Декілька дітей пропонують свою допомогу.)

Вихователь. Молодці, діти. Запропонували свою допомогу і вживали багато ввічливих слів.

Якщо ви когось ненароком штовхнули, то можна сказати: «даруйте», «перепрошую», «вибачте». А коли прощаєтесь, то можна сказати: «Бувайте здорові». Давайте повторимо.

Діти. Звертаються один до одного, використовуючи ввічливі слова.

Наприклад: Юлю, вибач, будь ласка. Ярику, дозволь запитати. Едику, вітаю.

Вихователь. Давайте запам'ятаємо ці слова та будемо їх вживати. А щоб краще запам'ятати, вивчимо вірш:

Чарівні слова

До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі.

їх кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь.

Ти, друже, мусиш знати їх,

Запам'ятать неважко:

Маленькі ключики твої —

«Спасибі» і «Будь ласка».

  В. Гринько

Діти, давайте пригадаємо нашу казку Які звірі там зустрічаються? (Заєць, лисиця, олені.) А які скоромовки про цих звірів ми знаємо?

Діти відповідають.

Лис малий і більший лис

По гриби ходили в ліс.

Заздрить білка в лісі лису

— Лис лисички ніс із лісу.

А. Куліш-Зіньків

Ти — вухатий, я — вухатий.

В мене — хата, ти — без хати.

Ми обоє куцохвості.

Будем знову моркву гризти!

Хто ще хоче попоїсти?

А. Куліш-Зіньків

Вихователь. Так, добре. А тепер треба закінчити цю казку. Бо ми пообіцяли лисеняткові допомогти. Поміркуємо: хто б міг йому допомогти?

Діти розповідають. Якщо у вихованців виникають труднощі,

то вихователь допомагає.

Зразок  розповіді:

«Чує лисеня, що хтось його пестить. Подивилося, аж то їжачок. Привітався їжачок. А лисенятко зажурене, мовчить. Тоді їжачок каже:

—            Добрий день, сонечко! Спасибі тобі за те, що всіх зігріваєш.

— I стало в лісі світліше.

—            Добрий день, ліс! Бувай здоровий сто років, бо ти всіх годуєш.

—            I дерева розступилися.

—            Добрий день, стежко!

    — I з'явилася стежка.

Лисенятко здивувалося.

— Ти так завжди розмовляєш?

— Так. I ліс мені допомагає.

Зрозуміло лисеня, що воно всіх образило. Тоді вибачилось. їжачок запросив свого нового товариша додому. Але лисенятко сказало:

—  Спасибі. Та зараз на мене чекає матуся. I побігло стежкою додому.»

Вихователь. Діти, яким було спочатку наше лисеня? (Зухвале, невиховане, пихате.)

 А потім яким воно стало? (Чемним, вихованим, приємним.)

А як у народі називають лисицю? (Хитра, злодійка, лисичка - сестричка.)

А тепер, діти, давайте пограємо.

Гра   «Лисиця  та  зайці»

Одна дитина виконує роль лисиці, інші — зайчат. Відводиться місце для домівки. На останні слова діти-зайці ховаються, а лисиця намагається до когось доторкнутися.

Зажурився заєць-тато:

Знов пустують зайченята.                           

Злий, зухвалий лис близенько.          

— Зайченята, в дім хутенько!