Заняття з дітьми середньої групи на тему: «Обереги»

Заняття з дітьми середньої групи на тему: «Обереги»

Програмовий зміст: познайомити дітей з святинями, оберегами; розвивати образне сприйняття, почуття прекрасного; виховувати повагу до народних традицій, розширити та збагатити лексичний запас дітей словами: обереги символи, виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: карточки із зображенням вишиваного рушника та калини, справжній рушник.

Хід заняття

Діти заходять до групи, де створено український куточок

1. Вихователь пропонує дітям розглянути  українську символіку: прапор держави, герб, калину, вербу та вишитий рушник. Пропонує дітям розглянути ілюстрації старої української хати, як та чи вона була прикрашена.
2. Розповідь вихователя

У кожного народу є свої святині, свої символи. Наприклад, у росіян – береза і горобина, а у нашого народу калина. У народі вважається, що калина приносить у дім достаток і благополуччя. Але не тільки калина шанується в Україні: «Без верби і калини нема України». Напевно, ви вже чули ці слова. Вербу як оберіг святили на Пасху, свяченою вербою лікували хворих. Верба – тиха беззахисна, уособлює материнську любов, ласку, мрію про щастя дітей.

І саме орнаменти, що зображують калину, вишивали майстрині на рушниках.

В Україні рушники відомі здавна. Вишивки створювалися руками, розумом та серцем багатьох українок.

До цих пір вишивають рушники в Україні для створення затишку в домі, на щастя рідним і близьким. Вишивали рушники до свят, до весілля. Але рушник – це не лише прикраса, це оберіг – предмет, який оберігає свого власника від горя і хвороби.

Вишитим рушником накривали хліб. А на весіллі молодята ставали «на рушник», щоб довгим, чистим, яскравим і радісним було їх сімейне життя.

Різними були і вишиванки. Кожний орнамент ніс у собі особливе значення. «Кривульки»- знак води (символ життя), ламана лінія – безконечність (вічне життя), чотирикутники – символи сонця.

Для хлопчиків на рушнику вишивали лист дуба – символ сили та здоров’я, для дівчинки калину – символ дівочої вроди.

Кольори – це також символи: червоний – любов і вірність, чорний – журба, зелений – доброта, блакитний чисте небо і вода, синій – спокій, фіолетовий – повернення додому, жовтий – сонце і хліб.

3. Роздати дітям маленькі картки і запропонувати вибрати серед них лише ті, на яких зображено народні обереги.

Висновок. Запитання до дітей: А який би орнамент ви вишили на рушнику для мами і тата.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття для дітей середньої групи на тему: «Ми не забудемо тебе Тарасе»

 

 

 

Підготувала:

Краснолуцька А.В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Програмовий зміст: поглиблювати знання дітей про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка. Виховувати любов до краси поетичного слова, викликати бажання вивчати твори поета, розуміти їх зміст.

Хід заняття:

1.В березневий світлий час яскраво засяяла над Україною зірка Т.Г.Шевченка – пророка, поета, художника.

Сьогодні ми зустрінемось з великим українським поетом Т.Г.Шевченком. День народження і день смерті стоять поряд 9-10 березня. Між цими двома березневими днями 47 років життя, яке стало славою і гордістю українського народу.

• Придивіться до портрету Т.Г.Шевченка. І ви обов’язково зустрінетесь з

його сумними очима, в яких затаїлись невиплакані сльози, біль і печаль. Високе чоло свідчить про високий розум. Про що ж він мріє? А мріє він про свою долю безталанну, про далеких рідних людей, про Україну.

Багато років на Україні були кріпаки і пани. Кріпаки убогі, неписьменні люди мусили важко працювати, задарма на пана. Пани зневажали своїх кріпаків, крім того, що заставляли їх працювати, били і навіть могли продати чи подарувати іншому панові, і саме в той час народився Т.Г.Шевченко.

В похилій хаті край села

Над ставом  чистим та прозорим ,

Життя Тарасику дала

Кріпачка – мати вбита горем.

Народився Т.Г.Шевченко в с. Моринці на Черкащині у бідній родині. Батька Тараса звали Григорій Іванович, а матір – Катерина Якимівна. Жили вони в злиднях, сім’я була велика – п’ять сестричок Тарасових і двоє братів. Тарас був дуже допитливий, усім цікавився, любив бавитися з дітворою.

Коли  Тарасу виповнилось дев’ять років, в сім’ї сталося горе, померла мама, а через два роки помер і батько. Ось, як  про це пише Тарас.

Там матір добрую мою

Ще молодою у могилу

Нужда та праця положила

Там, батько, плачучи з дітьми,

а ми малі були і голі,

не витерпів лихої долі,

умер на панщині…

І почалося страшне сирітське життя, Тарас оселяється у дяка в школі – як школяр і дяків помічник, він за те, що вчився мусив виконувати всю роботу в школі. В 14 років його забирають працювати до поміщика пана Енгельгарда. Важкими були його дитячі роки.

Почав писати вірші Тарас ще в дитинстві. Перша його збірка вийшла під назвою «Кобзар». Знаєте чому?

Коли Тарас був малий він любив слухати пісні, про народ та його життя. Ці пісні співали дідусі і грали на кобзі. Їх називали кобзарями. А Шевченко писав вірші про народ і тому назвав свою книгу «Кобзар».

• Діти чому ця книга називається «Кобзар» (відповіді дітей).
• Діти, а які вірші Т.Г.Шевченка ви знаєте? (відповіді дітей).

Потяг до малювання виявився у Тараса змалку. Він був змушений займатися справою таємно від пана. Коли злочин викривали, доводилося зносити жорстоку кару.

Тяжке життя підірвало здоров’я Т.Г.Шевченка. Він тяжко захворів і помер. Справжній співець свого народу, знедоленої України прожив всього 47 років. Перед смертю заповідав :

Як умру , то поховайте

Мене на могилі, серед степу широкого

На Вкраїні милій…

Народ шанує Т.Г.Шевченка. Його пісні, його думи в Україні повік не забудуть. Йому поставлені пам’ятники, його ім’ям названі вулиці, парки.

Підбиття підсумків заняття

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття з дітьми середньої групи на тему: «Моя сім’я»

 

 

 

Підготувала :

Краснолуцька А.В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Програмовий зміст: Познайомити дітей з правом на сім’ю, любов і турботу батьків. Формувати в дітей уявлення про родину, як найрідніших людей, які живуть разом, люблять та турбуються одне про одного. Закріпити та розширити знання малюків про місце дитини в родині, її обов’язки. Учити дітей активно використовувати у мовленні поняття «сім’я», розповідати про власну родину.

Хід заняття

1.Вихователь розповідає дітям казку Сухомлинського «Сім дочок».

Розбір казки за змістом.

2.Слова вихователя.

 У кожного з вас є сім'я. Це мама, тато, братики, сестрички. Сім'я — це батьки і діти. Вони живуть разом, люблять і поважають одне одного. Сім'я повинна бути дружною. У кожної людини є батьки. У вас є тато і мама. У них є свої батьки, для вас — це дідусь і бабуся. А у дідуся і бабусі — свої батьки, для вас — це прадід і прабабуся. Батьки, діти, бабусі, дідусі, прадіди та прабабусі — це родина, рід.

Діти, щоб ще більше дізнатися про ваші родини, давайте пограємось в гру.

3.Гра «Зроби так»

Вихователь дає дітям завдання, діти їх виконують:

пострибайте, у кого є бабуся;

засмійтеся, у кого є сестра;

присядьте, у кого є брат;

доторкніться до носа, у кого є дідусь.

4.Вихователь пропонує дітям прослухати віршика і відгадати, про що і про кого сьогодні йтиме мова.

Ми здорові і щасливі!

Ми веселі і красиві!

Тато, мама, брат і я —

Дуже дружна ми сім'я

Висновок:Діти, то давайте з вами скажемо, що ж таке «сім’я»?

Діти з допомогою вихователя добирають і називають речення – пояснення.

Наприклад:

Сім’я – це найближчі та найдорожчі люди.

Сім’я – це батьки та їхні діти.

Сім’я – це мама, тато і я.