Заняття з духовно-морального виховання

для старшого дошкільного віку

«Бути чесним і правдивим»

Мета: Закріпити знання Божої заповіді «Не обманюй». Нагадати про наслідки будь-якої неправди.  Виховувати чесність моральність, правдивість. Формувати вміння визнавати  власну неправоту. 

Матеріали: дитяча Біблія, презентація або ілюстрації: до казки В.О.Сухомлинського, Мойсей, Давид; прислів’я. 

Біблійні тексти:  Повтор.Закону 32:3,4;     Псалми 138:2,  5:13,  51:6,  139:1-4. 

Біблія в пер. Івана Огієнка

 Словник: пророки, хризантеми, недолуга, багрецевий, премудрість.

Хід заняття: - Діти, послухайте, будь-ласка, казку, яку написав Василь Олександрович Сухомлинський.

                                             НАВІТЬ КВІТИ З СОРОМУ ПОЧЕРВОНІЛИ 

Мама йшла вранці на роботу. Наказувала доні:
—    Я буду цілий день у полі. А ти прибери в хаті, попери свою білизну, звари вечерю й полий квіти.
Донька прибрала в хаті, попрала білизну, приготувала вечерю, а квітів не полила. Не раз проходила вона вдень повз білі хризантеми, думала: «Треба ж полити квіти». 
Та ледве згадувала про це, як чула, ніби чийсь голос їй каже: «Нічого з ними не станеться, як один день не полити». 
Це був голос брехні -  маленької недолугої істоти, що хтозна-де взялася й поселилася в темному куточку душі дівчинки.
Увечері мама прийшла з поля. Бачить — у хаті прибрано, білизну попрано й висушено, вечерю зварено. 
Питає мама:
—    А квіти полила?
—    Полила, — тихо відповіла дівчинка й опустила очі.
Маленька недолуга істота, що поселилася в темному куточку дитячої душі, застрибала на радощах.
—    Полила, — ще раз тихо-тихо повторила дівчинка й поглянула на хризантеми. 
Глянула та й здивувалася: на білих квітах лежав багрецевий відтінок. Вони із сорому почервоніли.
—    Мамо, дорогенька, пробачте мені, — заплакала дівчинка. — Я обманула вас. Я не полила квітів.
Багрецевий відтінок квітів розтанув, вони знову стали білі. 
А маленька недолуга істота, що ховалась у темному куточку душі дівчинки, зникла, і темний куточок став світлий.
Мама пригорнула доню до грудей і поцілувала.

     (Питання за змістом, висновок).

Тож, яка хороша дівчинка, вона визнала, що неправа.

            Український народ  каже:  Правда світліша за сонце.
Топчи правду в калюжу, а все чиста буде.
Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох.

Не той друг, хто медом маже, а той хто правду каже.

Чесне діло роби сміло.             (Повторюємо разом).

- Діти, чи знаєте ви, що це за книга? (Біблія)  А ви хочете дізнатись, Хто писав Біблію? Біблію написав Бог. Але Бог сам ручку і книгу в свої могутні руки не брав. Бог просто диктував, казав, що писати. В Нього були для цього спеціальні люди, які чули Божий голос. Ці люди і писали Біблію. Писали вони усе те, що їм казав писати Бог. І ці люди називались «пророки». Це були дуже чесні люди. Наприклад один з пророків, Мойсей, казав: “Як буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові! ⁴ Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він». Цар Давид у Біблії каже:      ² Вклоняюсь до храму святого Твого, і славлю імення Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звеличив Ти був над усе Своє Ймення та слово Своє!»

           Руханка «Біблія»

 Біблія – Господня книга. (показуємо долонями книгу, що розгортається, і вказуємо рукою вгору.)

Я читатиму її (ліва долоня розгорнута, а вказівним пальцем правої руки імітуємо читання (водимо по долоні)  

 Обережно та уважно («наказуємо» (вказівний палець в положенні до верху, легкі нахили пальцем до себе - від себе - вказівним пальцем правої, а тоді лівої руки)

Бо слова у ній святі. (показуємо долонями книгу, що розгортається, і вказуємо рукою вгору.)

     Чесність – необхідна риса вдачі вірної, чесної людини. Якщо ми не в змозі довіряти один одному, спільне життя   стане просто неможливим. Важливо розуміти, що Біблія каже нам про необхідність бути чесними не лише на словах, але і в справах і вчинках. Бог очікує і заслуговує  на  чесність.

    Так говорить Біблія, Святе Письмо: «Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені».

Коли ми брешемо, ми робимо це, думаючи, що нам усе зійде з рук. Ми вважаємо, що ніхто не дізнається, що ми говоримо неправду. Проте Бог завжди знає, що ми робимо, і навіть, насправді, знає, що ми подумуємо у своїх серцях.

У Біблії написано:  «¹ Господи, випробував Ти мене та й пізнав,² Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека. ³ Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш, ⁴ бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!»

Тож, діти, Бог знає нас , любить нас, захищає нас. Давайте й ми будемо Його любити, будемо за все вдячними і чесними.

Дуже легко чесним бути —
Назавжди запам’ятай!
Треба про чуже — забути,
Що не клав, те й не чіпай!
І не заздри, — не потрібно,
Це погане почуття.
З правилом цим, відповідно,
Йди спокійно у життя.

            Цар Давид пише: «Бо Ти, Господи, благословлятимеш праведного, милістю вкриєш його, як щитом!» Давайте зробимо подарунки для наших ближніх - гарні розмальовки, й послухаємо пісеньку.

https://mp3fm.top/song/84621936/Ya_Bozha_ditina_Malenk_nash_ruchki_Hristiyanskij_sajt_Golub_MIRU/

Заняття розробила

вихователь-методист ЗДО № 4 м.Южного Одеської області

Оборіна Тетяна Володимирівна