Заняття з духовно-морального виховання для старшого дошкільного віку «Любов, турботливість, співчуття – риси Божого характеру»

Заняття з духовно-морального виховання

для старшого дошкільного віку

«Любов, турботливість, співчуття – риси Божого характеру»

Мета: Закріпити поняття «любов»,  «турботливість», «співчуття».

Навести приклади біблійних історій, де було проявлено зазначені риси Божого  характеру. Виховувати бажання наслідувати ці риси Божого характеру та вміти проявляти їх в  життєвих ситуаціях.

Матеріали: дитяча Біблія, вірш Надії Красоткіної «Співчуття», тематичні ілюстрації  або медіапрезентація.

Біблійні тексти: До Римлян (12:15), Захарія 2:8,  Псалми 56:8, Євангеліє від Луки7:21, Матвія 9:36, Діяння 9:5, 20:35 (Біблія в пер. Івана Огієнка).

 Хід заняття:

До дітей приходить в гості іграшковий песик, вітається та «плаче». Вихователь питає його, що трапилося. Песик «розповідає», що в нього болить лапка, він біг та спіткнувся, впав, йому боляче. Вихователь жаліє песика, пропонує діиям теж пожаліти, погладити песика.

      -Діти, ви молодці, ви співчуваєте тому, кому погано, боляче. Давайте посадимо песика поряд з нами, намастимо ліками та зав’яжемо йому лапку. Хай він разом з нами послухає цікаву та добру книгу, де Бог розказує нам про співчуття. Що це за книга? Подивіться. Так, це Біблія.

     Слово «співчуття» вживається  в Біблії. Слово «співчутливий» буквально означає «той, хто страждає з іншими».

Друг та учень Ісуса Христа апостол Павло   заохочував християн до співчуття, кажучи «тішитися з тими, хто тішиться, і плакати з отими, хто плаче». Хіба ж ви не погодитеся, що   неможливо любити інших, не вміючи поставити себе на їхнє місце? Давайте зробимо руханку під гарний віршик.

Велику силу має співчуття,      (встаємо, потягуємось, піднявши руки)
Воно не дасть загинути, пропасти,      (присідаємо, прикриваємо голову руками)
Воно нас повертає до життя,     (встаємо, повертаємось вправо, вліво, піднявши руки)   
І не дає нам духом занепасти.   (стрибаємо на місці)
Бо ти у нім комусь несеш тепло, (притискаємо руки до грудей, повертаємось вправо, вліво)
І повертаєш на дорогу світла. (руки вгору)
Підтримуєш, щоб легше все ж було, (беремось за руки)
І щоб душа хоч трішечки розквітла. (сходимось до середини)

    -Діти, закрийте одне око та легенько торкніться його пальчиком.  Наші очі дуже ніжні, чутливі.   Бог сказав  «хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його ока». То яка ж велика Божа любов до нас! Сідайте та уважно послухайте. (Вихователь бере в руки Біблію, розповідаючи, показує дітям ілюстрації або медіапрезентацію).

 - Біблійний письменник цар Давид добре знав, наскільки Бог співчутливий. Він звернувся до Бога:  «Помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?». Ісус Христос, так само як його небесний Отець, уважний до почуттів інших людей. Перед тим як зцілити глухого, Ісус відвів його убік. Зробив він це, для того, аби чудесне зцілення   не перелякало цього чоловіка. Іншим разом Ісус спостерігав за вдовою, котра хоронила свого єдиного сина. Ісус одразу відчув її біль, наблизився до   процесії та воскресив юнака. І ще багато милосердних справ Ісус зробив.  «А саме тоді багатьох уздоровив був Він від недугів і мук, і від духів злих, і сліпим багатьом вернув зір».  Після свого воскресіння Ісус з’явився Савлові на шляху до Дамаска і розповів, як на нього впливає те, що він, Савл, так злісно переслідує учнів. «Я Ісус, що Його переслідуєш ти»,— сказав Божий Син.   Ісус особисто відчував страждання своїх учнів, подібно як мати відчуває біль своєї хворої дитини.

Святе Письмо постійно заохочує наслідувати нашого небесного Отця і його Сина, Ісуса Христа. Тому співчуття — це риса, яку нам необхідно розвивати. А як це робити? Є три уміння, які допоможуть ліпше відчувати й розуміти потреби і почуття інших: вміння слухати, спостережливість та здатність уявляти.

   - Слухайте. Уважно слухаючи інших, ми дізнаємося, які проблеми їх турбують. І чим ліпше ми слухаємо, тим імовірніше, що люди відкриватимуть свої серця і виявлятимуть почуття.  Давайте пограємо в гру «Шепіт ангела». (Діти стають у коло, вихователь першій дитині каже на вушко добре слово. Дитина повинна теж пошепки передати його сусідові, і так далі. В кінці слово кажуть голосно, перевіряємо чи те ж слово дійшло до кінця «ланцюжку»).  

Вправа "Слухаємо тишу". (Закрити  очі і протягом хвилини послухати тишу. Після цього потрібно попросити дітей розповісти про те, що вони почули, і зробити висновок про те, що багато чого ми не чуємо в житті, так як не слухаємо, зайняті іншим).

     -  Спостерігайте. Не кожен може відверто розповісти про свої почуття та переживання. Однак прониклива і спостережлива людина помітить, коли  хтось пригнічений,    починає уникати спілкування.  Давайте пограємо в гру «Кого немає?» (Обираємо ведучого. Разом сидимо на килимку. Ведучий закриває очі, вихователь виводить за ширму одну дитину. Ведучий уважно дивиться, кого на килимку немає, називає та кличе його).

        - Залучіть свою уяву. Найліпший спосіб розвинути співчуття до інших — це запитати себе: як би я почувався, опинившись у такій ситуації?   Чого б я потребував? У Біблії ми читаємо про багатостраждального Йова. Три фальшиві розрадники не змогли уявити себе на його місці. Тому вони засудили Йова, вважаючи, що він мусив вчинити гріх. Давайте пограємо в гру «Дім любові» (хороводна).

-У нашому домі всі живуть в любові.

Ти до мене посміхнись, у таночку звеселись. Обнімімося!

-У Біблії говориться про Ісуса: «А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, «як ті вівці, що не мають пастуха» (Матвія 9:36). Тепер мільйони людей перебувають у такому ж духовному стані і потребують допомоги. Можливо, від природи ми не дуже співчутливі, та все ж можемо працювати над цією рисою. Якщо будем уважніше слухати, пильніше спостерігати, частіше уявляти себе на місці інших, наше співчуття зростатиме. І тоді ми захочемо виявляти ще більшу любов, доброзичливість і співчуття до наших  ближніх.

Святий Апостол Павло говорить: "Треба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!"   

-Велику силу має співчуття,
І як повітря нам воно потрібне.
Це надзвичайно щире почуття,
Якщо не саме золоте, то срібне.

Робота над розмальовками, слухання пісні «Бог любить всіх нас» (Суперкнига).

http://mp3mn.com/?song=суперкнига

Заняття розробила

 вихователь-методист ЗДО № 4

м.Южного Одеської області

Оборіна Тетяна Володимирівна