Заняття з елементами тренінгу «Стилі батьківської поведінки стосовно своїх дітей»

Заняття з елементами тренінгу

«Стилі батьківської поведінки стосовно  своїх дітей»

Мета:

• сприяти усвідомленню учасниками важливості відповідального ставлення до батьківства;
• ознайомити батьків з методикою досягнення позитивних результатів, формування соціально-комунікативної компетентності дітей.
• учити батьків об’єктивно оцінювати власну дитину.

Завдання:

• розглянути роль батьківства в житті людини;
• обґрунтувати важливість відповідального ставлення до народження дитини;
• проаналізувати стилі батьківської пове­дінки стосовно дітей та їх вплив на про­цес формування особистості дитини;
• визначити основні засади усвідомленого батьківства.

      Матеріали та обладнання: аркуші А4, ватман, кольорові олівці, бланки з тестом, плакат з усміхненим сонечком, таблиця «Заборони – заохочення», пам’ятка для батьків.

 

     Час заняття: 90 хв.

 

Хід тренінгу

Вступ

Доброго дня, шановні батьки! Нашу бесіду хотілося розпочати такими словами:     «Якщо твої наміри розраховані на рік - сій жито, на десятиліття - саджай дерева, на віки - виховуй дітей» (Народна мудрість).

«Найскладніша й найблагородніша робота,- єдина для всіх і водночас своєрідна і неповторна в кожній сім’ї ”( В.О.Сухомлинський).

Сьогодні  ми проведемо  нашу зустріч у формі тренінгу. Тренінг - це навчання досвідом. Це чудова форма для налагодження спілкування, профілактики конфліктів, які виникають між батьками та дітьми. Ви-люди, у яких різна освіта, різний характер, різні погляди на життя, різні долі, але є одне, що об’єднує вас, це ваші діти, які можуть стати горем чи радістю. Як і що треба зробити, щоб ваша дитина стала для вас щастям, щоб колись можна було сказати собі: «Життя склалось».

   Життя малюка сповнене різноманітних, складних для нього ситуацій та перешкод. І саме дорослі мають навчити знаходити вихід із них, почуватися впевнено й комфортно, бути готовими до труднощів та їх подолання.
    Адже родина відіграє важливу роль у підготовці до життя своєї дитини, тому тема нашого сьогоднішнього заняття «Поведінка дітей – віддзеркалення поведінки батьків»

 

1. Вправа «Лагідне ім’я»

Пригадайте, як до вас звертаються вдома, як до вас зверталися в дитинстві? Ми будемо кидати м’яч. Той, хто його отримає, назве свої лагідні імена; головне — запам’ятати, хто кому кидав м’яч. Коли всі назвуть свої імена, м’ячик піде зворотним шляхом. Треба намагатися не переплутати й кинути м’яч тому, хто першого разу кинув вам, а також назвати його лагідне ім’я.

Питання для обговорення

• Що виявилося складним?
• Що нового ви дізналися один про одного?

 

2. Визначення очікувань учасників тренінгу. Вправа «Лелека»

Перед початком заняття ведучий прикріпляє на стіні великий малюнок із зображенням лелеки, який несе у дзьобі немовля. Кожний учасник отримує паперову пір'їнку, на якій протягом 5 хвилин йому пропонується напи­сати власні очікування від тренінгу.

Після того як усі учасники записали свої очі­кування, вони по черзі підходять до лелеки, зачитують свої сподівання й скотчем при­клеюють пір'їнки на його крила (наприкінці заняття малюнок лелеки можна використати для визначення досягнень щодо очікувань учасників).

 

3. Тестування батьків «Чи досить добре Ви уявляєте собi результати вашого виxовання?»

Мета: визначення відповідальності за вихо­вання дітей, пріоритетів у вихованні, типу труднощів, що виникають у батьків з дітьми.

 «Чи досить добре Ви уявляєте собi результати вашого вuxовання?»

Вiдповiдайте тiльки «так» або «ні».

1.  Ви досить часто кепкуєте з вад Вашої дитини?

2.  Вас непокоїть, що дитина надто багато часу витрачає на свою зовнiшнiсть?

3. На Ваш погляд, вiдстоювання дитиною своєї позицiї нi до чого доброго не призведе?

4. Ви надто сильно переймаєтеся неприємностями та невдачами своєї  дитини?

5. За дитиною  має бути постiйний контроль з боку дорослих?

6. Найкращі порадники у вихованнi дитини - Вашi iнтуїцiя та досвід?

7.  Дiти і секс- ці поняття на Ваш погляд, нecyмicнi?
8.  Ви часто суворо критикуєте себе за помилки дiтей?
9.  Чи вважаєте Ви, що бiльшiсть людей iз Вашого оточення негативно ставляться до Вашої ciм'ї?

10. Чи часто Ваша дитина викликає у Вас почуття жалю?

11. Ваша дитина приносить бiльше клопоту, анiж радощiв?

12.Чи вважаєте Ви, що особливої уваги й турботи Ваша дитина потребує лише тодi, коли xвopiє?

13.Чи переконанi Ви, що дитина насамперед має слухатися старших?

Пiдсумки.

За кожну вiдповiдь «так» ви отримуєте 10 балiв.

110 і бiльше. Вам слiд серйозно замислитися над своїми поглядами на виховання дiтей. Справа не стiльки в дiтях, скiльки у вашому ха­рактерi. Дотримуючись такого стилю виховання, ви матимете значнi труднощi, а через деякий час ризикуєте втратити тi зв' язки, якi дуже цiнуєте. Найкращий вихiд iз цiєї ситуацiї - звернутися до консуль­танта зi стосунків або переглянути спецiальну педагогiчну лiтературу. Але найголовнiше - прислухатися до бажань i думок самої дитини. Тодi й майбутнє стане для Вас приємною винагородою.

70-100. Не виправдовуйте себе браком часу на заняття з дити­ною, це не найкращий спосiб. Напевне, проаналiзувавши свої пробле­ми, Ви уникнете труднощiв у стосунках. Не забувайте, що впевненiсть у власних силах i самостiйнiсть - так само важливi для майбутнього Вашої дитини, як i повага до старших. І найперший крок - визнати, що дитина має право на власну думку.

30-60. Ви робите все, аби зрозумiти свою дитину, i вважаєте, що найкраще, якщо дитина сама навчиться вирiшувати свої проблеми. Ви не вимагаєте слiпого пiдкорення вiд дитини, але треба придiляти ува­гу дитячому розвитковi самостiйного мислення.

Було б добре не лише розумiти позицiю iншого, а й приймати її, навіть якщо це позиція дитини.

0-20. У Вас прекраснi стосунки з Вашою дитиною. Ви розумiєте її проблеми й робите все, аби й вона розумiла Вас так само добре. Вам вдається головне - допомагати дитинi ставати самостiйною людиною, яка здатна на власний вибiр. Ви вiрите, що в майбутньому Ваша дитина буде доброю й справедливою людиною. Ви - здiбний вихователь.

 

4. Вправа «Будиночок»

Необхідне забезпечення: аркуш ватману, на якому намальований великий будинок із багатьма вікнами, але без даху; вирізаний з паперу дах будинку з написом «Батьків­ство»; аркуші паперу формату A4 (за кіль­кістю учасників), на яких намальований будиночок із п’ятьма віконцями, плакат із визначенням поняття «батьківство».

Етап 1

Ведучий звертає увагу учасників на асоціативні ланцюжки, та пропонує створити до понять «дитина», «батьки», «сім’я» асоціації. Асоціації вписує у вікна великого будинку.

Далі ведучий пропонує підібрати ланцюжок ще до одного базового поняття: «батьків­ство». Він прикріплює над будинком дах із написом «Батьківство» і пропонує учасни­кам доповнити ланцюжок новими асоціа­ціями, які у них виникають стосовно цього поняття. Ці доповнення він також вписує у пусті вікна будинку.

Етап 2

Учасники отримують аркуші паперу, де намальований будиночок із п’ятьма вікон­цями. Кожному з учасників пропонується вибрати зі всіх вікон великого будинку напи­си з п’ятьма асоціаціями, які, на його дум­ку, найбільш повно відповідають поняттю «батьківство», та вписати їх у віконця свого будиночка.

Етап 3

Батькам пропонується поставити номери від 1 до 5 біля віконець, тобто проранжувати за ступенем адекватності змісту запропоновані визначення терміна «батьківство», а потім пояснити думку у великому колі.

Ведучий: Важливо звернути увагу учасників на те, що дитина має бути бажаною, що відповідаль­ність за народження й подальший розвиток здорової дитини несуть в однаковій мірі і тато, і мама.

 

5. Робота в групах «Стилі батьківської поведінки стосовно дітей»

Учасники об’єднуються у чотири, групи. Кожна група отримує картку з характерис­тикою одного стилю поведінки.

Картка 1.  Авторитарний стиль батьківської поведінки.

Батьки, схильні до авторитарного стилю:

• надто суворі;
• застосовують фізичні покарання; надмірно контролюють всі вчинки дитини;
• вимагають від неї постійної покір­ності;
• обмежують право вибору дитини;
• не бажають іти на компроміс із дитиною;
• нетерпимі до дитячих недоліків і про­явів «дитячості».

Картка 2. Ліберальний стиль батьківської поведінки

Батьки, схильні до ліберального стилю:

здійснюють незначний контроль за поведінкою дитини або контроль уза­галі відсутній унаслідок байдужого ставлення до виконання батьківських обов’язків;

• практикують вседозволеність;
• виконують усі забаганки дитини;
• невиправдано ідеалізують свою дитину.

Картка 3. Опікунський стиль батьківської поведінки

Батьки, схильні до опікунського стилю:

• прагнуть постійно бути поруч із дити­ною;
• вирішують за дитину всі проблеми;
• роблять за дитину те, що може робити вона сама;
• оточують дитину надмірною увагою;
• обмежують самоствердження дитини;
• контролюють кожен крок дитини.

Картка 4. Демократичний стиль батьківської поведінки

Батьки демократичного стилю:

• поважають особистість дитини;
• приймають дитину такою, якою вона є;
• дають зрозуміти дитині, що її справи є важливими й для них;
• довіряють своїй дитині;
• дозволяють своїй дитині робити влас­ний вибір;
• заохочують самостійність дитини;
• засуджують не саму дитину, а її вчи­нок;
• прислухаються до думок дитини;
• проводять разом із дитиною вільний час;
• допомагають дитині розвивати її зді­бності.

Протягом 5 хвилин батькам пропонується ознайомитись із текстом картки, а після того — поміркувати над наступними запи­таннями:

• Як почуває себе дитина, до якої батьки ставляться таким чином?
• Як може вплинути таке ставлення батьків до дитини на їх особистісний розвиток?

Після закінчення кожна група зачитує карт­ку з характеристикою стилю поведінки та пропонує на загальний розгляд результати своїх міркувань. Після цього ведучий дає батькам завдання визначити, який стиль батьківської поведін­ки є найбільш сприятливим для формування особистості дитини.

Оптимальним для сімейного виховання вва­жається демократичний стиль, якому при­таманний високий рівень вербального спіл­кування між дітьми і батьками; готовність батьків прийти на допомогу дітям; віра бать­ків в успішну самостійну діяльність дити­ни; адекватний батьківський контроль. Але в нестандартних, екстремальних ситуаціях доцільним буде вдатися до авторитарного стилю (взяти керівництво у свої руки за бра­ком у дитини життєвого досвіду і самосвідо­мості дорослої людини).

Ліберальний же стиль стане у пригоді в ситу­ації перевірки набутого дитиною досвіду, розвитку пізнавальної сфери, здібностей дитини тощо.

У складних для сучасної сім'ї умовах най­більше потерпають діти. Тому слід шукати підходи до виховання дитини як індивідуаль­ності, створюючи таке середовище, в якому вона активно розвиватиметься

 

6. Руханка “Пересадки”
Ведучий: Ви всі – батьки. Якщо вас стосуються мої слова – робіть те, що я вам скажу.   Встаньте і сядьте на вільні стільці ті,
  - у кого є діти;
- у кого одна дитина;
- кому дитина хоч раз завдавала прикрощів;

 -  у кого дівчинка;
- хто любить свою дитину більше, ніж кого-небудь і що-небудь у світі.
  + демонстрація плакату “Моя дитина – найкраща” (мати, батько).
Ведучий: Чи згодні ви з таким твердженням?
Виходячи із цього і потрібно будувати свою роботу з батьками, пам’ятаючи, що б дитина не зробила, якою вона б не була, для батьків вона – найкраща. 
 

7. Вправа « Моя сім’я”

Мета: усвідомлення, аналіз взаємин та можливість міни  сформованих  сімейних стереотипів.

Батькам роздають по 10 кружечків.

Інструкція: «Візьміть кружечки і впишіть у них імена усіх членів вашої сім’ї. Покладіть кружечок із вашим ім’ям ( статусом ) посередині, потім розташуйте довкола нього кружечки з вписаними туди іменами членів сім’ї за мірою близькості з ними.

    Проведіть лінії від себе до них. Зверху від лінії напишіть те. Що вас пов’язує, знизу – те,  що відштовхує, гальмує процес взаєморозуміння.

Як би ви хотіли  змінити свої стосунки?

     Тепер зверніть увагу  на кружечки «Я» і «Дитина».  Що ви написали  над тією лінією, яка вас з’єднує?»

 

8. Вправа «МЛЯМЗ»

Внутрiшнiй cвіт дитини протягом дня добре показати методом «МЛЯМЗ».

М-мене

Л-люблять

Я-я

М-можу

З -зробити

На дошцi плакат з усміхненим сонечком. Це Петрик. Вчитель розповiдає казку «Один день iз життя Петрика».

З кожною невдачею вiдрuває вiд плаката фрагмент малюнка.

Один день iз життя Петрика

Уранцi Петрик прокинувся веселим та щасливим. За дверима ди­тячої чулася голосна суперечка батькiв. За кiлька хвилин до кiмнати вбiгла знервована мама: «швидше вставайте, ледацюги, в школу за­пiзнитесь!» - крикнула вона.

Петрик пiшов до ванни вмитися та вже коло дверей його вiдштов­хнув брат Iванко i, голосно смiючись, зачинив перед ним дверi.

Умившись, Петрик почав одягатися, коли влетiла мама i зi слова­ми: «Ти знову копаєшся годину», - швидко застебнула гyдзики на сорочцi. А Петрику так хотiлося зробити це самому. Адже на ньому була його нова червона сорочка, яку він сам вибрав вчора в крамницi. Трохи заспокоївшись, хлопчик пiшов снiдати.

  У кyxнi тато проiгнорував привiт Петрика. Зайшовши до класу, Петрик весело привiтався з учителькою, яка чомусь не звернула ува­гу на нову сорочку.

Засмучений Петрик ледве висидiв урок математики, на якому він нiяк не міг розв' язати задачу. А другим був улюблений урок працi. На уроцi вчителька показувала б, як зробити квітку тюльпан, i учнi при­ступили до роботи. У Петрика було багато нових iдей, i він iз захо­пленням виготовив свою квітку. «Хiба я так показувала?» - обурила­ся вчителька i кинула квітку до iнших робiт.

На обiд був горох, якого Петрик не любив, а йому так хотiлося їc­ти! На групi вчителька розвела дiтей для гри по групах. І Петрик по­трапив у групу трьох дiвчат, якi не хотiли з ним гратись. «От ще, хлоп­чисько!» - сказали вони i забрали iграшки.

Тодi Петрик почав складати картинку, але, як не старався, нiчого не виходило. Здавалося, що він - єдина дитина в класi, яка не може скласти картинку. Увечерi Петрик вертався додому сумний i нещасливий.

На дошці залишилося пошматоване сонечко.

 

9. Вправа « Обмеження і дозволи»

Мета:проаналізувати обмеження і дозволи у родині.

Інструкція: « Заповніть таблицю «Заборони – заохочення», записавши:

1)Що вам забороняли ваші батьки і чим вони вас заохочували;

2)Що ви забороняєте своїм дітям і чим заохочуєте.

 Порівняйте. Підкресліть пункти, які збігаються. Які ви зробили висновки?»

   Саме так поведінка батьків відображається у поведінці дітей. (Зачитування порад та рекомендацій)

 

ВИСНОВОК

   Заняття з батьками з елементами тренінгу та вправи є першою сходинкою на шляху формування відповідальності батьків за виховання дітей. Адже виховання – складний і багатогранний процес, який триває все життя людини, а його основи закладаються в дитинстві. Пам’ятайте, що дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство батька й матері. Адже батьківство – справа найважча. Робіть все, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів і щастя вам, і вашим дітям!

 

Поради дорослим                                                              

Робiть

 

1.Радійте вашiй дитинi.

2.Займаючись домашнiми справами, наспiвуйте щось,

3.Розмовляйте з дитиною спокійним, пiдбадьорливим тоном.

4. Слухайте дитину уважно, коли вона вам щось розповiдає.

5.            Будьте терплячим.
6.            Щодня читайте дитинi.

7, Не скупiться на нагороду: похвалу чи поцiлунок.

8, Заохочуйте зацiкавленiсть і уяву дитини.

9. Пiклуйтесь про те, щоб у ди­тини були новi враження, про якi вона могла б розповiсти.

10. Допомагайте дитинi вивчити її iм'я та адресу.

11. Якщо дитина почала щось колекцiонувати, займiться разом iз нею.

12. Вiдвiдуйте разом з дитиною музеї, бiблiотеки.

13. Не втрачайте почуття гумору

Не робiть

 

1. Не перебивайте дитину, не кажiть, що ви все зрозумiли, не вiдволiкайтеся, по­ки дитина не закiнчила свою розповiдь ­тобто не дайте дитинi запiдозрити, що вас мало цiкавить те, про що вана розповiдає.

2.              Не ставте занадто багато запитань.

3. Не заставляйте робити дитину те, до чого вона не готова.

4. Не змушуйте днтину щось робити, як­що вона «крутиться», втомилась чи чи­мось схвильована.

5. Не потрiбно весь час поправляти дитину, постiйно повторювати: «Не так», «Перероби це».

6. Не кажiть: «Hi, вона не червона», кра­ще скажiть: «Вона синя».

7. Не варто критикувати дитину навіть на­одинцi, тим бiльше в присутностi iнших.

8. Не слiд встановлювати для дитини великої кiлькостi правил: вона перестане звертати на них увагу.

9. Не зловживайте стимулами для дитячих вражень - iграшками, поїздками тощо.

10. Не порiвнюйте дитину з iншими дітьми.

Пам’ятка для батьків

1.  Діти – основа сім’ї. У процесі виховання враховуйте індивідуальні особливості розвитку дитини.

2. Не ображайте, не бийте, не принижуйте дитину. Пам’ятайте, навчання – це радість ( негативні емоції не сприяють  засвоєнню матеріалу, вбивають бажання вчитися). Криком ви нічого не зміните.

3.Знайдіть час для бесіди з дитиною. Під час спілкування не реагуйте бурхливо, не засуджуйте, а будьте тактовними, толерантними у вираженні своїх суджень, думок. Намагайтеся контролювати режим дня дитини.

4.Пам’ятайте, що дитина – це ваше відображення ( грубість породжує грубість, крик – крик, а взаєморозуміння і доброзичливість – добро і злагоду в сім’ї ). Запитайте себе: «Чи хочу я, щоб моя дитина була схожа на мене?»

5. Дитина – це цілий світ, сприймайте її як цілісну особистість, дорослу людину, яка має свої права ( на навчання, відпочинок тощо ) і певні обов’язки (вчитися, дотримуватись правил для учнів).

6. Якщо ви помітили, що у дитини «важкий» період, тоді підтримайте її.

7.Не віддаляйте дитину від себе – знайдіть час поговорити, зрозуміти, згадати себе в її віці, допоможіть, якщо потрібно, лагідним добрим словом.

8.Не шкодуйте ніжних слів, будуючи стосунки з власною дитиною.

9. Ви дали дитині життя, тож допоможіть зорієнтуватися у бурхливому морі життєвих подій.

10. Приймайте та любіть дитину такою, якою вона є.