Заняття з елементами тренінгу "Стійкість для стійких"

Заняття з елементами тренінгу «Стійкість для стійких»

Мета: підвищення стресостійкості здобувачів освіти старшого шкільного віку; зняття емоційної напруги та скутості шляхом саморегуляції.

Завдання:

- актуалізувати уявлення учнів про стрес, емоції та почуття, що провокують стрес, про шкоду стресу для організму людини;

- підвищити загальний рівень стресостійкості підлітків шляхом формування навичок саморегуляції, розвитку соціального інтересу та внутрішньої впевненості.

- сформувати навички подолання стресових ситуацій, виробити адаптивні стратегії поведінки.

- навчити позитивному мисленню, сприяти виробленню цілеспрямованості, почуття відповідальності.

Обладнання: аркуші паперу, ручка, кольорові олівці, презентація, музика для релаксації.

Тривалість: 45 хвилин.

Хід заняття

І. Вступна частина.

1. Повідомлення теми та мети (2 хв.)

Жорстока реальність заполонила наше життя сьогодні. Ми з вами проживаємо новий досвід, вчимося по-новому виживати в нових обставинах. У повсякденному житті ми стикаємося з безліччю ситуацій, які викликають у нас стрес. Ми не можемо їх уникнути, тому потрібно до них адаптуватися.

Сьогодні ми будемо говорити про таке:

- Що таке стійкість до стресу?

- Що таке стрес? Як він впливає на організм? Чи небезпечний стрес для здоров'я?

- Дізнаємося, як в напруженій обстановці бути стійкими до стресу і задіяти приховані в нас резерви, сили і можливості.

- Як подолати стрес і обернути його собі на благо.

2. Вправа «Правила роботи» (3 хв.)

Мета: вироблення та прийняття правил для ефективної роботи під час заняття.

Перш ніж ми перейдемо до нашої теми, давайте згадаємо правила, якими  ми користуємося на наших заняттях заради ефективної та продуктивної роботи:

- активність (активна участь на занятті, відповідати, задавати питання, виконувати завдання);

- взаємоповага;

- толерантність (терпимість до інших, прислуховуватися до думки інших);

- чесність та відкритість;

- регламент (говорити по черзі, по суті);

- правило Я (говорити від свого імені).

Чи хотіли би ви щось змінити  у правилах? Можливо доповнити?

3. Вправа «Мої найкращі якості» (5 хв.)

Мета: навчитися визначати провідні якості характеру, налаштування на роботу.

Подумайте і назвіть людські якості, які у вас розвинуті найкраще, якими ви пишаєтесь.

ІІ. Основна частина

1. Вправа «Асоціації» (3 хв.) Що ж таке «стійкість»? Які асоціації у вас виникають до цього слова? (відповіді на сайті mentimeter.com: витримка, врівноваженість, дисципліна, міць, спокій, урівноваженість, характер, холоднокровність, сила, незламність, витривалість, непохитність, упертість).

2. Інформаційне повідомлення (5 хв.)

Стійкість – уміння володіти собою в будь-яких обставинах. Організм людини дуже витривалий, поки стресове навантаження не перевищує певної межі – стресову стійкість. Це можна порівняти з роботою складного механізму. Якщо він постійно працює на межі своєї потужності, то рано чи пізно в ньому щось зламається. Що саме «зламається» в організмі людини, залежить від її спадкових особливостей і стану здоров'я. Кожен має вроджену стійкість до стресів (стресостійкість).

3. Вправа «Дайте правильне визначення» (7 хв.)

https://wordwall.net/uk/resource/64604102

Стресостійкість – це сукупність особистісних якостей, що дозволяють людині адекватно реагувати на стресові фактори, переносити значні навантаження (інтелектуальні, вольові та емоційні) без особливих шкідливих наслідків для свого здоров'я. 

Значною мірою рівень стресостійкості зумовлений генетично. Ті, хто успадкував низьку стресостійкість, часто бувають дратівливими, швидко втрачають здатність насолоджуватися життям, страждають від депресій. Стресова стійкість залежить від ставлення людини до подій, від характеру й стану здоров’я. Проте стресостійкість також можна підвищити різними способами.

Стресова ситуація для однієї людини може не виявитися стресовою ситуацією для іншої. Стресові ситуації можна поділити на 3 категорії:

1. ГОСТРІ – тривають недовго, але можуть мати серйозні наслідки. (наприклад, ледь не потрапили в аварію)

2. ЕПІЗОДИЧНІ – короткочасні стреси, стикаємось регулярно  (наприклад, запізнення на важливу подію, контрольна робота)

3. ХРОНІЧНІ – поточні стреси, які стали постійними (наприклад, тяжка хвороба, війна).

НАСЛІДКИ ВПЛИВУ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ:

- виникають проблеми зі сном: важке засинання, часті пробудження серед ночі, ранкова втома;

- відчувається зниження енергетики, загальна втома, безсилля;

- з’являються больові відчуття: найчастіше болять голова, шия, плечі, спина, поперек, може з'являтися біль у животі, грудях, м'язах;

- турбують негативні думки, занепокоєння, тривога;

- втрачається здатність радіти, отримувати задоволення;

- з’являється почуття пригніченості, апатія, втрачається інтерес до всього;

- підвищується ризик загострення хронічних захворювань, знижується імунітет, може статися серцевий напад;

- людина перестає насолоджуватися життям, втрачає над ним контроль.

4. Перегляд відеоролика «Як ми реагуємо на виклики та стрес» (5 хв.)

Перегляньте, будь ласка, відео «Як ви реагуєте зазвичай на стресові ситуації?»

Дайте відповідь, як саме ви реагуєте на такі ситуації (бій, біжи або завмри)?

5. Вправа «Екстремальна валіза» (5 хв.)

Мета: визначити власні способи нормалізації стану у стресових подіях, виробити вміння надати собі першу психологічну допомогу.

Подумайте: як ви допомагали собі нормалізували свій стан у стресових чи травматичних подіях? Напишіть список. На першому місці – що найбільше допомагало, на другому – менше, на третьому – ще менше.

Способи підвищення стресостійкості:

1. Фізичні способи керування за стресом. Це передусім фізичні вправи, збалансоване харчування, повноцінний відпочинок і сон, планування часу (розпорядок дня).

2. Емоційні способи керування стресом. Щоб успішно долати стреси, щодня роби дещо з того, що тобі подобається, отримуй емоційне задоволення. (музика/фільми; образи, які приносять радість (дорогі люди, місця); запахи, які подобаються; прогулянки на природі; хоббі).

3. Психологічні способи (текст, слова, які хвилюють (вислів, історія, притча, молитва); дихальні вправи; медитація, релаксація; творчість; вправи на уяву; позитивне мислення

(запитання «За що це мені?» перефразувати в запитання «Для чого це?»).

Зараз ми маємо використовувати те, що нам допомагає найчастіше. Завдання кожної людини – узяти на себе відповідальність за свій психологічний стан. Окрім цього, варто обмежити споживання новин, фільтрувати те, що ви переглядаєте, та робити те, що допомагає стабілізуватися.

6. Вправа на заземлення «Дерево сили» (5 хв.)

Мета: формувати вміння шукати внутрішній стержень, опору; формувати практичні вміння саморегуляції.

Сядьте зручно. Заплющте очі. Уявіть себе деревом. Високим-високим. Коріння  його міцне, стовбур непохитний, гілочки тягнуться з листячком до сонця. Коріння міцно тримається за землю. Ваше тіло – це стовбур. Уявіть, як по стовбуру рухаються живильні соки, як вони підживлюють дерево, як воно з насолодою п’є цю живильну воду.

Раптом піднявся вітер, листя на вітру почало хитатися, коріння і стовбур непохитні. Почалася злива, гілочки з листочками дуже хитає, а коріння міцно тримається в землі. Гримить грім, блискавка, листя зриває, гілки ламаються від страшного вітру. Але стовбур стійко тримається. Минула злива. Знову вийшло сонце, стало тихо і спокійно. Ваше дерево не колишеться. Ваше коріння тягнеться до самісінького центру Землі. Там воно наповнюється енергією, звідти бере свою силу.  Ви стоїте міцно, бо сама земля є для вас

опорою. Усі ми разом – ліс, величезний, безкрайній. І гіллям, і корінням ми підтримуємо один одного. Нас не вирвати, не зламати. Ми пережимо будь-яку негоду. У нас вистачить сили.

Ваші відчуття від вправи?

Наша психологічна реакція на певні стресові події є значно важливішою, ніж власне події, які з нами трапилися. Надмірні негативні роздуми є основними чинниками розвитку депресії та тривожності. Зазвичай, ми зазнаємо психологічних збитків не стільки від реальних травматичних подій, скільки від постійних думок про них. Єдиний порятунок — перестати себе накручувати, перестати повертатися до болісних спогадів. Намагайтеся вибудувати конструктивний алгоритм дій щодо вирішення проблемної ситуації, або ж зробити висновки і більше не вертатися до негативних думок. Не дозволяйте тому, що ви не можете контролювати, втручатись у ваш актуальний стан.

ІІІ. Заключна частина.

1. Рефлексія (5 хв.)

Мета: закріпити сформовані на занятті навички, дати можливість кожному учаснику висловити свою думку.

– Які емоції супроводжували вас під час заняття?

– Чи здійснилися очікування?

– Що вам сподобалось на занятті?

- Що вас найбільше вразило?

У житті є періоди випробувань і підвищеного стресового навантаження. Організм людини дуже витривалий, він має певну стійкість до стресів. Завжди треба пам’ятати, що головне не сама стресова ситуація, а те, як ми ставимося до неї. Потрібно сприймати все спокійно й розуміти, що все у цьому світі закономірно і існує вихід з будь-якої ситуації. Уміння долати труднощі, що зазвичай виводять з рівноваги, дарує людині незрівнянне задоволення, підвищує самоповагу, додає енергії, збагачує життєвий досвід.