Заняття з розвитку молення "Ой рушник, рушничок..."

 «Ой, рушник, рушничок…»

Заняття з розвитку мовлення для старших дошкільників

Мета: формувати уявлення у дітей про один із символів українського народу ‒ вишитий рушник; закріпити знання про  вид декоративно-прикладного мистецтва ‒ вишивання (елементи орнаменту, кольори); ознайомити дітей з використанням вишитих  рушників у побуті; розширювати знання дітей про весільний рушник, рушник-утирач, божник, «грайлик» та «росяничка»; виховувати патріотичні почуття,  дбайливе ставлення до національних традицій, звичаїв українського народу; закріпити вміння малювати пальчиком; розвивати творчі здібності дітей, мислення.

Попередня робота. Бесіда про музей, рушник, слухання легенди, виготовлення паперових голубів.

Матеріал та обладнання: вишиті рушники, ілюстрації до бесіди «Про рушник – маленьким українцям», аудіозапис до музичної фізкультхвилинки, аудіоапаратура, легенда про рушник, зразки до малювання рушника, паперові рушники на кожну дитину, палітра з фарбами, клейонки, вологі серветки, рушник-печіво.

Хід заняття:

Ведуча: 

Любі діти, добрий день! 

Зичу праці і старання,  А ще, друзі, всім бажаю 

Сил, натхнення на весь день! 

Ведуча: Любі дітки, сьогодні ми заглянемо в минуле українського народу, який має свій чарівний звичай, символ щасливого життя – рушник. Чи були  ви хоч раз у справжньому музеї? Що ви там бачили? (відповіді дітей).

-   А я сьогодні запрошую вас до свого міні-музею. Проходьте, будь ласка.

-   Що ви бачите в моєму музеї? Так, це вишиті рушники. Ви сьогодні завітали до музею вишитих рушників.

-   Якщо ви будете уважними, то почуєте і побачити багато цікавого.

Бесіда «Про рушник – маленьким українцям».

Діти, я принесла вам щось дуже гарне, вишите моєю мамою. Як гадаєте, що це може бути? (Картина, рушник, сорочка, серветка, фартушок…) Так це рушник (показує). Погляньте, який він? (діти називають означення). Що на ньому вишите?(Барвінок, волошка, чорнобривці…) Мама казала, що це український святковий рушник. Як ви гадаєте, чому український? (Бо вишитий червоними і чорними нитками, на ньому є українські квіти…). На ньому вишиті квіти, які ростуть на нашій землі.

Рушник... Як багато промовляє це слово ! Український рушник ! На ньому вишита доля мого народу. На ньому переплелися і радість, і біль, і щастя, і горе.

Рушник супроводжував людину все життя від народження і до смерті…

(спілкується з дітьми, звертаючи увагу малят на відповідний виріб і зображення).

Ведуча: Український рушник – один із давніх символів, оберегів нашого народу. Рушники вишивали українські майстрині дуже дбайливо та старанно, з великою любов’ю.

Вишивальниця брала шматок полотна, голку та кольорові нитки – і ставалося диво: на білому полотні з’являлися неповторні візерунки: різні квіти, птахи, калинові грона… Хто та як вишивав українські рушники? Якими візерунками їх прикрашали? (Діти дають відповіді, спираючись на пояснення вихователя та розглядаючи рушники.)

Рушник – це не просто красива й потрібна в побуті річ. У нашому народі рушник вважають оберегом. Тому раніше, коли народжувалася дитина, на її колисочку обов’язково вішали рушник, щоб він захистив малюка від лиха, щоб дитина росла здоровою. Ікони в українських хатах також прикрашали вишиваними рушниками (божник). Рушники завжди дарували на весілля молодятам – на щастя, на долю (весільний рушник). А коли зустрічали дорогих гостей, коровай для них подавали також неодмінно на вишитому рушникові – це була ознака гостинності. Багато із цих традицій, діти, збереглося й до наших днів. Розкажіть про них, малята. (розповіді дітей)

В українського рушника є багато видів. В давні часи наші предки використовували також рушники для витирання. Ними користувалась вся сім’я, тому вишивали їх більш простими візерунками, називався той рушник – утирач. 

-   Діти як ви думаєте, чому утирач? (відповіді дітей)

-   Так, ці рушники були для дорослих, щоб утирати руки.

А для своїх дітей матусі також вишивали рушничок-утирач, окремо для хлопчика, окремо для дівчинки. Наприклад, для хлопчиків вишивають так званий рушничокграйлик. Як називається рушничок для хлопчиків? (діти повторюють назву рушника) Вважалося, що такий рушник допоможе хлопчику рости міцним, сильним та мужнім.

А рушники для дівчаток називали росяничкою. Для кого вишивали рушникросяничку? (для дівчаток) На рушниках-росяничках, вишивали яскраві квіти. Ці зображення – символи дівочої краси та вроди. Що вишивали на рушникахросяничках? Як ви думаєте, чого бажали дівчаткам, даруючи їм рушничокросяничку? (Вихователь допомогає малюкам дійти потрібних висновків.)

Ведуча: Подивіться як виграють багатством кольорів рушники у нашій світлиці. З давніх – давен у чарівну силу рушника вірили, як у доброго чарівника, що збереже від усякого лиха. Спитайте, звідки ж бо взятися такій силі? А сила рушника – у візерунках, вишитих на ньому. Рушники можна читати так, як читають книги. Треба лише розумітися на орнаментах.

− Діти, які ви  бачите кольори на рушниках?

− Нитками яких кольорів переважно вишиті рушники?

− Що  вишито на рушниках?

(Діти розповідають про вишиті елементи на

рушниках…)                                                                                          

Ведуча: Багато рушників вишиті двома кольорами: червоним і чорним. Чорний – це колір родючої землі, багатства, урочистості. Червоний – колір щастя, добробуту, кохання. На найдавніших вишивках є геометричні узори – лінії, кола, хрести, ромби, які символізували сонце, зорі, землю, воду.

У пізніші часи на рушниках зазвичай вишивали рослини: калину, троянду, ромашку, волошку, мак, барвінок, колоски пшениці. А доповнювали рослинні орнаменти зображення птахів. На українських рушниках часто можна побачити качок, лебедів, півнів.

Музична фізкультхвилинка «Рушничок».

Дидактична гра «Який ти, рушничок?»

Діти залишаються стояти в колі після фізкультхвилинки, а ведуча дає одному з малят рушник. Діти передають рушник по колу, називаючи його ознаки.

Цей рушничок… (Який?) (український, вишиваний, гарний, дивовижний, чудовий, чарівний, красивий, барвистий, яскравий, квітчастий, кольоровий, традиційний, символічний)

Слухання та обговорення легенди.

Легенда про рушник.

Було це дуже давно. Коли зродилися кришталеві сльозинки-намистинки, що росою в народі звуться. Коли пташки до сонечка літали і тією росою щоранку його вмивали. Жила тоді в одному селі мати, і мала вона трьох синів-красенів. Що вже працьовиті були та до всього здібні – про те не лише матуся знала. І люди їх поважали. Одне лишень хлопці не вміли – вишивати, як їхня ненька. Сядуть, було, біля неї, коли з усім упораються, та й кажуть:

«Ви, матусенько, шийте-вишивайте та пісню співайте, а ми подивимося, як народжуються у ваших руках квіти та птахи».

Горнулася мати до синів і такі мудрі слова говорила: «Долю я вам кожному вигаптую, і пам’ять про себе в рушниках залишу, то ж бережіть їх». Багато вишила мати за своє життя рушників, і всі між синами розділила. А даруючи, навчала. «Сини мої, мої голуби! Пам’ятайте повік прохання своєї неньки. Куди б не їхали, не йшли, а рушник у дорогу беріть. Хліб у нього загортайте та людей пригощайте. Хліб на рушнику життя величає, здоров’я береже».

Та життя людини, як і днина, швидко минає. Померла старенька мати. Осиротіли сини. Поховали неньку, а на могилі рушник білий прослали, щоб вітер порох на неї не трусив. Правду люди кажуть, а чи ні – та чутка про те диво й донині ходить. Переповідають, що на тому рушникові квіти через три дні розцвіли. Хто вишив їх, ніхто не знає. Лише вітер про те розповідає і просить вишити на згадку рушник, як і той, червоними та чорними нитками… Бесіда за змістом легенди.

-   Яким вмінням славилась мати?

-   Що хотіли навчитися робити сини?

-   Яку настанову дала мати, коли подарувала рушник синам?

-   Яке диво сталося на могилі матері?

Ведуча. Коли мати вишивала, діти бавилися: співали пісні, розповідали вірші. Зараз пропоную послухати вірші про рушник.

Влада

Наш український вишитий рушник –  Це доля, і надії, й сподівання.

І де б не був, то не забудеш ти повік

Неперевершене чарівне вишивання. (Григорій Шмалько)

Вероніка

Вишивала я рушник

Власними руками,

Гаптувала залюбки

Всіма кольорами. (Володимир Лучук)

Єва

Рушники України.

Скільки вас і які?

Рушничок для дитини,

Рушничок на всі дні,

Рушнички ті весільні,

Рушнички лиш для свят,

Рушнички для неділі, Рушнички для малят.

Скільки ви, українки,

Із квіток і рослин Змайстрували в зазимки Рушників для родин? На весь світ розіслали Різні взори землі. Рушники – не для слави,

Рушники – вчителі.

Максим  

Шануйте, друзі, рушники, Квітчайте ними свою хату –  То обереги від біди.

Шануйте ті, що дала мати,

Готуйте дітям з чистої роси, Щоб легко їм в житті здолати Похмурі та скрутні часи.

Шануйте, друзі, рушники. (Олесь Ткаченко) - А зараз промовим чистомовки.

•       Чок-чок-чок – вишитий рушничок.

•       Чка-чка-чка – дали рушничка.

•       Чку-чку-чку – візерунки на рушничку.

-   Давайте і ми придумаємо візерунок на рушничку.

-   Рушники – це обереги, які потрібно шанувати, берегти, щоб наше життя було щасливим. А ви хотіли б мати свій оберіг у будинку чи вдома?

-   Я спробувала намалювати такий рушник – оберіг, адже оберіг створений власними руками має величну захисну силу. (розгляд зразка рушника)

-   Якими узорами я прикрасила рушничок? Якими кольорами? (відповіді дітей) - Усі ви можете вишити свій рушничок. Але сьогодні ми будемо вишивати пальчиком і фарбою і в кожного з вас буде свій рушничок. А щоб рушники вийшли дуже-дуже гарними, нам допоможуть наші пальчики.

Пальчикова гімнастика «Наші  ручки».

Наші ручки працювали… (кулачки розкриті - закриті)

Рушничка ми вишивали. (імітація шиття голкою)

Листочками, рядками… (імітація  промочування)

Та гарними квіточками. (кулачки розкриті - закриті) Самостійна робота дітей (індивідуальна допомога, вказівки).

-   Молодці, діти, гарні намалювали візерунки на рушничках.

-   Ось і закінчилась наша екскурсія. А щоб дізнатися чи все ви запам’ятали, пропоную пограти в гру «Так чи ні?». Дидактична гра  «Так чи ні?»

•       Рушник вишивали тільки червоним кольором? (ні)

•       Рушником з хлібом зустрічали гостей? (так)

•       Рушнички для дівчаток – росяночки, для хлопчиків – грайлики? (так)

•       Божник – це рушник для обрядів та весілля? (ні)

Наше життя – це біле полотно, на якому доля мережить свій візерунок. Тож нехай на полотні вашого життя переплітаються радісні, червоні, жовті, зелені, блакитні кольори і вічними будуть символи  здоров’я, достатку, щастя та злагоди.

Діти мої дорогенькі!

Добра вам бажаю та хлібом- сіллю вас пригощаю!

(У супроводі музики ведуча  підносить дітям рушник)