Заочна подорож "Стежками рідного села аж до Тарасових шляхів""

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті ясніє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка  

Вивчення багатогранної творчої спадщини Великого Кобзаря – геніального поета й художника Тараса Григоровича Шевченка – сприяє формуванню в учнів патріотизму, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, рідної мови, національних цінностей українського народу. За словами Івана Дзюби, «Шевченко сам приходить у наш час. Але й ми повинні йти в його час. Тільки так між нами й ним глибшатиме взаєморозуміння».

    Для здійснення позаурочної роботи до Шевченківських днів пропоную сценарій виховного заходу на основі краєзнавчого матеріалу.

Заочна подорож «Стежками рідного села аж до Тарасових шляхів»

Мета: поглибити знання учнів про Черкащину , про історико - культурні пам’ятки та видатних особистостей  рідного краю;

виховувати повагу до славного минулого своєї Батьківщини,  прагнення прилучитися до культурної скарбниці українського народу;              

формувати загальнонавчальні компетентності, зокрема вміння самостійно шукати нову інформацію в різних джерелах;

розвивати особистість дитини, розкриваючи її індивідуальність;

формувати в учнів уміння та навички роботи з книгами.

Обладнання: святково прибраний клас, український вінок зі стрічками,  малюнки учнів до творів Т. Г. Шевченка, проектор, мультимедійні матеріали, записи мелодій пісень «Зацвіла в долині червона калина», «Кароока Україна», «Моє рідне село», «Черкаська земля», «Зацвіла в долині червона калина», «Садок вишневий коло хати», «Одна калина».

 Захід розрахований на учнів 1 – 4 класів.

 

Звучить пісня «Кароока Україна» Станіслави Май  

Ведучий 1. У кожної людини є місце дороге її серцю – це її Батьківщина, місце, де вона народилась.

Село моє у кетягах калини

Сховалося від гомінких доріг.

Веселий Хутір – в садах вишневих хати,

Мій рідний край і батьківський поріг. (О. Борисенко, Л. Ткаченко)

Ведучий 2. Сьогодні ми розпочинаємо захоплюючу мандрівку стежками рідного села аж до Тарасових шляхів.

На Чорнобаївських просторах

Подалі від великих трас

Лежить село і на Землі немає кращого для нас.

В нім назва щира і проста –

(Що зрозуміла й для дитини)

Весели Хутір. Тут живуть

Сини і дочки України.  (Л. Ткаченко)

Ведучий1. Веселий Хутір – село Чорнобаївського району, розташоване на 12 км на південний схід від районного центру смт. Чорнобай.

Живуть тут щирі, працьовиті люди,

Мого села прадавній оберіг.

Веселий Хутір – в садах вишневих хати,

Мій рідний край і батьківський поріг.

Ведучий 2. Хутір назвали Веселим, бо тут з давніх-давен радо приймали і вітали шанованих гостей.

Моє село – історії скарбниця,

Колись тут Кантакузівна була,

Гуляла, веселилася, раділа,

Селу моїм і назву нарекла.

   Село моє – це ніжності перлина,

   Вишневий сад, вечірняя зоря,

   Веселий Хутір – назва мила, щира,

   Черкаський край – колиска Кобзаря.  (А. Наконечна)

Звучить пісня «Моє рідне село»  (сл. А. Демиденко,  муз. О. Зуєв)

Ведучий 1. Стежина веде нас до районного центру – селища Чорнобай. Назва «Чорнобай», означає, очевидно прізвище одного з перших поселенців. А виникло селище в середині ХIII ст., як слобода заселена козаками Кропивнянської сотні Переяславського полку.

Ведучий 2. Значущим осередком культури Чорнобая є районний краєзнавчий музей. У селищі працює районний стадіон, Палац спорту та Школа мистецтв, вихованці якої беруть участь в різних міжнародних фестивалях дитячої творчості.

Ведучий 1.  Обласний центр нашої області - місто Черкаси. Йому  вже 738 років. Протягом усієї історії Черкаси були в центрі історичних подій, які відбувалися в Україні.

Ведучий 2. Сьогодні це сучасне місто, що розкинулося вздовж берега Дніпра, з річковим портом. Його окрасою та культурними надбаннями є обласний музично - драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка, обласний краєзнавчий музей, обласна філармонія, річковий порт, сквер «Долина троянд», парки 50-річчя та 30 річчя Перемоги.

Ведучий 1. Діють також художній музей та музей книги "Кобзар”, ляльковий театр. В Черкасах є пам’ятники Т.Шевченкові, Б.Хмельницькому, І.Підкові, В.Симоненкові та іншим відомим людям, меморіальний комплекс на Пагорбі Слави.

Ведучий 2. Спадають до Дніпра мов сходинки, тераси

рівним плато будинки і сади,

Це вільне місто козаків - Черкаси,

То князь Мстислав полки привів сюди.

Ведучий 1. Столиця гетьмана, тепер - велике місто

Студентів, хіміків, учених і майстрів

Перлина Українського намиста

Оброблена руками трударів.

 Звучить мелодія пісні «Черкаська земля» ( муз. Даценка,  слова народні )

Ведучий 2. Історія міста Сміла пов’язана з легендою  Подніпров’я (Наддніпрянщини).

На мальовничих берегах швидкої річки Тясмину, там де впадає в неї прозора вода річка Сріблянка, поселилися козаки.

Вони побудували хати, справно вели домашнє господарство. Дружно жили люди на хуторі. Щовесни сіяли пшеницю, садили городину, а восени збирали щедрий урожай. Влітку, на Купала, дівчата плели чудові барвисті віночки, пускали їх по сріблястій чистій воді річки, шукали своїх суджених. Любили козаки ці чудові ліси, просторі поля, яскраві квіти, що росли на берегах, а щонайбільше вони любили волю.

Та раптом, як чорна хмара, налетіли на хутір татари, захопили всіх жителів і погнали в неволю. Палали хати, плакали діти, опустів хутір. І тільки маки при дорозі, як великі краплі козацької крові, сумно хитали голівками в слід разом полоненим.

Лише одна дівчина втекла з полону і через непроходиме Ірдинське болото привела допомогу. Воїни здолали тьму-тьмущу татар у кривавій січі, тільки дівчину не вберегли.

Поховали героїню над Тясмином, але ніхто не знав її імені. Тоді назвали козаки її Смілою, а містечко біля річки Сріблянки найменували на її честь.

Так з’явилось на нашій рідній Черкащині місто Сміла.

Ведучий 1. На території Черкаської області розташовано 9266 пам'яток історії і культури, які перебувають на державному обліку, з них 85 - національного значення.

Ведучий 2. На землі, уславленій Кобзарем, народились класики української літератури М.Старицький, І.Нечуй-Левицький, жили і творили Г.Сковорода, І.Котляревський, Є.Гребінка; проводив досліди помолог і відомий меценат П.Симиренко, жив і працював вчений-сходознавець А.Кримський.

Яка краса навкруг! Ви подивіться –

Широким нивам не знайти кінця!

І золотисте полум’я пшениці,

Неначе сонце зігріва серця.

Черкащино, зоря моя єдина! (В. Даник)

Ведучий 1. Наступною зупинкою нашої мандрівки є м. Шпола. В 2005 році в результаті тривалої дослідницької роботи науковців був визначений географічний центр України, який знаходиться в Черкаській області між

м. Шпола  і с. Мар’янівка.

Черкащино ти – центр України

За хліб, за сіль низький тобі уклін.

Стібками чорними я вишиваю війни,

Голодомор, чорнобильський полин.

Хрестом бузковим мережую квіти,

А гладдю – хвилі сивого Дніпра…   (Галина Анічіна)

   Може десь земля є краща й вища,

   А над нею – небо золоте,

   Та мені найкраща та, де вишня,

   Та, де вишня мамина цвіте.   (В. Радиш)

Звучить пісня «Зацвіла в долині червона калина» на слова Т.Шевченка, діти виконують танок.

Ведучий 2. Черкаська область, передусім, відома як батьківщина українського генія, поета і художника Тараса Шевченка. Він народився  в селі Моринці Звенигородського району  і провів тут своє дитинство.

За легендою м. Звенигородка стояло поблизу сучасного міста навколо насипаної гори. На одній із веж висів дзвін, що ним попереджали містян про наближення ворога чи скликали на раду. Тому й місто назвали Звенигородом, а пізніше Звенигородкою.

Черкащина! Твій край казковий!

В садах буя Звенигора.

Густі зеленії діброви,

Дніпро і Рось – брат і сестра.

   Тарасів край. Богдана слава

   І пам’ять Корсуня жива…

   Пісенний край твій величавий,

   Навіки рідна сторона.  (Й. Спектор)

Звучить пісня «Садок вишневий коло хати», слова Т. Шевченка)

 Інсценізація 

Хлопчик. Матусю, а правда, що небо не залізних стовпах тримається?

Мати. Так, мій синочку, правда. (Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає «Колискову»).

Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?

Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює. І горить та свічка, поки людина не помре. А як помре – свічка згасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик. Бачив, матусю, бачив…Матусенько, а чому одні зірки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, то її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, робить людям добро, тоді свічечка світить ясно, і світло це далеко видно.

Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати. Старайся, мій хлопчику. (Гладить сина по голові).

Ведучий 1.  Чи здогадалися ви, діти, хто дійові особи нашої інсценізації? 

Село Моринці – рідна домівка Тараса. Садок вишневий коло хати, верби кучеряві, квітучий барвінок, діброва за селом та висока тополя край дороги…

9 березня 1814р. в селі Моринцях на Черкащині, у бідній кріпацькій хаті Шевченків народився хлопчина. Батьки дали йому ім’я Тарас.

Перегляд відеоролика «Т. Шевченко - народний поет і художник»

Вікторина «Чи знаєте ви твори Т. Шевченка?»

• …соловейко в темнім гаї сонце зустрічає…(«Світає, край неба палає»);
• …пташечка зраділа і защебетала…(«Зацвіла у лузі червона калина…»);
• …у Дніпра веселочка воду позичає… («Зоре моя вечірняя…»)
• Сидить неначе й досі сивий дід коло хатиночки і бавить хорошеє та кучеряве своє маленькеє внуча…(«І досі сниться: під горою…»);

• …хлюпочуться качаточка поміж осокою… («Тече вода із-за гаю…»);
• пливе човен по Дунаю один за водою… («Вітер з гаєм розмовляє»);
• …сім’я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає… («Садок вишневий коло хати…»);
• …ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів… («Реве та стогне Дніпр широкий…»).

Гра « Відкритий мікрофон»

• Коли народився Т. Шевченко? (9 березня 1814 року).
• Де і в якій сім’ї народився  Тарас? (Сьогодні Черкаська обл., село Моринці. У кріпацькій сім’ї, був власністю пана).
• Ким є Т. Г. Шевченко для України? (Великий поет і художник, національний геній).
• Як його називають у народі, чому? («Кобзарем». Поет віршами уславив український народ).
• Хто допоміг поетові визволитися з кріпацтва? (Російські діячі культури В. Жуковський, К. Брюлов, укр. Байкар Є. Гребінка).
• У якому році поета викупили з кріпацтва? (У 1838 році).
• Де поховано Т. Шевченка? (У Каневі, на Тарасовій (раніше Чернечій) горі, за поетовим заповітом).
• Коли помер Т. Г. Шевченко? (10 березня 1861 року).

Гра «Дерево життя і творчості Т. Г. Шевченка»

Вчитель ставить запитання, а діти відповідають і прикріплюють до «дерева» життя листочки з правильними відповідями.

9 березня 1814 року – народився Т. Шевченко.

22 квітня 1838 року – викуп із кріпацтва.

1838 р. – виступ до Академії мистецтв.

1840 р. – вийшов у світ «Кобзар».

1843 р. – повернувся в Україну.

1845 р. – закінчив Академію мистецтв.

1847 р. – арешт поет, заслання.

1858 р. – друзі домоглися звільнення і повернення поета із заслання.

10 березня 1861 р. – Т. Г. Шевченко помер.

Конкурс читців-декламаторів

Ведучий 2. Моя Україна - червона калина,

Річки синьоокі, широкі поля.

Для мене кохана, рідна, єдина,

Співуча, барвиста Тараса земля.

Ведуча 1.  Я клянусь тобі, як вірний син,

Що в цей край навіки закохався, -

Берегти і древній Чигирин,

І священний закуток Тараса

Де козацька слава не вмерла,

Повниться зерном життя натхнення...

Матір’ю безмірного добра

Стала ти, Черкащино, для мене.

Ведучий 2.  Усе чим щедра і славна українська земля: могутні ліси і просторі степи, зелені пагорби і пшеничні поля, широкий розлив Дніпра і задумлива блакить мальовничих озер - здається все зійшлось на благодатній черкаській землі.

Ведучий 1. Рідна місцина, де ти народився, де твої босі ніжки ступали по ранковій росі, залишається в пам’яті на все життя. І де б тебе не кидала доля, по яких би шляхах-дорогах крокувало ваше життя, ваші думки і помисли завжди линуть до рідного куточка, його людей, його історії.

Одна Батьківщина, і двох не буває.

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

Ведучий 2.  Моя земля, земля батьків моїх,

Земля дідів і прадідів. Ми нині

Вклоняємось до ніг святих твоїх,

Вклоняємось чудовій батьківщині.

 Ведуча 1.  Ми діти мальовничої землі,

Для нас вона найкраща і єдина.

І знають всі – дорослі і малі,

Що зветься край Черкаський – Україна.

Звучить пісня «Одна калина». (Музика і слова: Р. Квінта – В. Куровський)

   У матеріалі використано вірші та оповідки українських письменників.

 

Література

1. Журналу «Позакласний час», №3–2012; 
2.  В.М. Мельниченко «Моя Черкащина» (Історія рідного краю від найдавніших часів до сучасності),  навчально-методичний посібник. Черкаси:

«Вертикаль»,  2006 р;

3. Сценарії свят у початковій школі/ Укладач О. І. Фролова – Х.:

ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005 р.

4. Історія міст і сіл Української РСР. – Київ: Головна редакція УРЕАН  УРСР.