Запилення комахами рослин. БДЖОЛИ.

Запилення рослин комахами. Всесвітній день бджіл | 20 травня

Таксономічне положення. Тип — Членистоногі (Artropoda )Клас — Комахи (Insecta)Ряд — Перетинчастокрилі (Нуmеnорtеrа)Родина  — Бджолині (Арidae)Рід — Бджола (Арis)Вид — Бджола медоносна (mellifica)

ЕКОСИСТЕМА - сукупність організмів різних видів та середовища їхнього існування, що пов’язані з обміном речовин, енергії та інформації. Визначальним чинником існування екосистеми є автотрофні організми, що засвоюють енергію Сонця з ефективністю близько 1 %. Основною класифікацією екосистемних послуг, яка використовується у світі, є поділ їх на групи за функціями: ПОСТАЧАННЯРЕГУЛЮВАННЯКУЛЬТУРНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИПІДТРИМАННЯ ЕКОСИСТЕМИ

Екосистемні послуги регулювання. Запилення рослин комахами. Запилення рослин – одна з найбільш значимих екосистемних послуг, від якої залежить продовольча безпека людства та функціонування природних екосистем. 80 % видів квіткових рослин потребують перенесення комахами пилку з одних квітів на інші. Без цього неможливе запилення, а отже, і утворення насіння. Без щорічного підтримання цього процесу зруйнується більшість харчових зв’язків на планеті, що призведе до вимирання великої кількості видів, зупиняться процеси в екосистемах, які формувались протягом багатьох мільйонів років. 75 % рослинної їжі, яку споживає людство, також походять саме від комахозапильних рослин. Від запилення комахами залежать і практично всі декоративні рослини, адже ми їх обрали в якості прикрас саме через яскраві квіти, створені, щоб приваблювати комах-запилювачів. Завдяки перехресному запиленню підтримується генетичне різноманіття рослин

Комахи - запилювачіЗначення колосального різноманіття диких видів комах для запилення продовольчих культур донедавна недооцінювалось в більшості країн. Передусім ідеться про диких бджіл, яких у світі нараховується понад 20 000 видів. З них у Європі зустрічається близько 2 500, а в Україні – 900. Інші комахи такі як оси, мухи, денні та нічні метелики, жуки як запилювачі стали ґрунтовно вивчатись відносно нещодавно.

Економіка і запилювачіВнесок запилювачів у глобальну економіку оцінюється в 235 – 577 млрд на рік. Таких висновків 2016 року дійшли експерти міжнародної дослідницької групи IPBES, що працює на замовлення Міжнародної конвенції про охорону біологічного різноманіття. Зокрема робота запилювачів в Європі оцінюється приблизно в 22 млрд. євро на рік. На відміну від багатьох інших екосистемних послуг, запилення можна відносно точно монетизувати, адже відома вартість продуктів, що отримані від комахозапильних рослин

Добре запилені культури дають більшу кількість продукції кращої якості і більш привабливої для споживача. Наприклад, у Канаді якісно запилені яблуні приносили плоди з одним додатковим зернятком, від чого яблука виходили більш крупними та симетричними. Було підраховано, що додатковий дохід від таких більш якісних яблук складав 5-6%, або 250 канадських доларів на гектар, у порівнянні з продукцією садів, що мають недостатнє запилення6 . Важливо, що вигідною може бути не лише більша ціна продукції, а й конкурентоспроможність: покупець надасть перевагу більш привабливому товару перед менш привабливим.

Причини дефіциту запилення1. Через зміни в землекористуванні простір, придатний для проживання комах, відповідальних за запилення, швидко звужується. Передусім збіднюються харчові ресурси, втрачаються місця гніздування через розорювання, залісення, заростання чужорідними рослинами, або й просто через хімічне забруднення. Наприклад, над полем розпилюють пестициди (засоби хімічного захисту рослин), щоб боротись з «комахами-шкідниками». Вітер здуває отрутохімікати на прилеглу степову ділянку або балку, де мешкають комахи-запилювачі, і всі вони гинуть, оскільки дія пестицидів однаково згубна для будь-яких комах. А можливо. саме ця балка на багато кілометрів навколо є останнім місцем, де можуть жити природні запилювачі. В глобальному масштабі, загальна щільність населення диких запилювачів невпинно зменшується. Усе менше стає різнотравних лук, пасовищ, сіножатей, перелогів, багаторічних насаджень. Така нестача природної й напівприродної складової ландшафту підриває життєстійкість не тільки диких запилювачів, але й свійських медоносних бджіл. Дорослі бджоли харчуються переважно нектаром або медом, а от своїх личинок вони годують пергою – спеціальною сумішшю, основу якої складає пилок, зібраний на квітах. Пилок у різних видів рослин має різний за поживними речовинами склад. Та внаслідок втрати територій з природним різнотрав’ям, як домашні, так і дикі бджоли не мають можливості обирати оптимальний для відгодівлі своїх личинок раціон. Зібраний переважно з монокультурних полів такий пилок не є повноцінним для харчування личинок. Нестача або дисбаланс важливих мікроелементів негативно позначається на імунітеті бджіл. Личинки бджіл, що споживають пилок з залишками пестицидів або продуктів їх розпаду, мають більше дефектів розвитку, а сформовані з них дорослі комахи – гірший стан здоров’я. Тому й без «допомоги» пестицидів бджоли вироджуються і поступово зникають, а там де пестициди використовуються – загибель бджіл може мати масовий характер.

Причини дефіциту запилення2. Торгівля промислово вирощеними керованими запилювачами між різними країнами сприяла розповсюдженню всією планетою хвороб та паразитів. Від мешканців пересувних пасік збудники захворювань передались осілим диким запилювачам. Чутливими виявилися найближчі родичі медоносних бджіл – джмелі. Вони також живуть сімейними колоніями, будують соти й разом вигодовують молодь, тому недуги всередині колонії ширяться швидко.

Причини дефіциту запилення3. Кліматичні зміни викликають зміни в біології комах і територіальному розподілу більшості видів. Запилювачі реагують скороченням або розширенням своїх ареалів відповідно до нових умов. Виникають невідповідності між ареалами культивованих рослин та їх запилювачів. Можуть не збігатися терміни цвітіння рослин та активності їх запилювачів. До того ж, частина комах можуть вилетіти з нагрітого сонцем родинного сховку взимку, під час тимчасової відлиги, і загинути від холоду.

Бджоли сильно залежать від навколишнього середовища. Бджолина колонія отримує їжу з навколишнього середовища і, натомість, сприяє функціонуванню та здоров’ю навколишнього середовища через запилення. Водночас забруднювачі, присутні в навколишньому середовищі, можуть сильно вплинути на бджіл і вуличні продукти. З цієї причини бджолярі завжди повинні ретельно вирішувати, де вони розміщують свої вулики. Довкілля – здорова бджола – це щаслива бджола!

Небезпека для бджіл. На жаль, як різноманітність бджіл, так і популяції бджіл зазнають тиску з багатьох фронтів. Нестійка інтенсифікація сільського господарства, пестициди, шкідники та патогени негативно впливають на популяції бджіл. Так само відбувається витіснення місцево адаптованих бджіл екзотичними бджолами, руйнування середовища проживання та зміна клімату. Зменшення кількості бджіл може мати катастрофічні наслідки для майбутнього продовольства. Поживні культури, такі як фрукти, горіхи та багато овочевих культур, будуть все частіше замінюватися основними культурами, такими як рис, кукурудза та картопля, що призведе до незбалансованого харчування.

Запилення та здоров’я людини. Частка комахозапильних культур становить лише 1/3 від продуктового споживчого кошика людства. А 2/3 цього кошика займають вітрозапильні, самозапильні і такі, що розмножуються (принаймні на наших городах і полях) вегетативним шляхом рослини: картопля, кукурудза, пшениця, рис та інші. Однак, усі ці перераховані «постачальники калорій для людства» містять вкрай мало вітамінів та мінералів7 . Основним джерелом мікронутрієнтів є плоди комахозапильних рослин. Фрукти та овочі забезпечують 98 % потреби людства у вітаміні С і більшу частину розчинних у воді вітамінів групи Б; 58% потреби в кальції, 62 % – фторі, 29 – залізі, а також у калії, магнії, марганці, міді, натрії, селені, фосфорі, цинку та інших мінералах. Рослинні олії забезпечують людству близько 70 % ліпідів, виступають джерелом розчинних в жирах вітамінів Є, К та А.

Запилення та генетичне різноманіття. Перехресне запилення сприяє розвитку нових комбінацій генів, підтримує різноманіття особливостей та властивостей рослин, що збільшує їх стійкість до умов довкілля. Перехресне запилення є природним механізмом що сприяє еволюції і протягом тривалого часу може призводити навіть до утворення нових видів рослин. Перехресне запилення – це один з механізмів адаптації рослин до змін навколишнього середовища і мінімізації ризиків, пов’язаних з їх вирощуванням.

Криза медоносних бджіл. У багатьох країнах нестача запилювачів вже давно стала реальністю. З 1960 по 2008 рік середня забезпеченість одного гектару комахозапильних культур бджолиними сім’ями знизилась у світі з 0,23 до 0,16, а в США – з 0,25 до 0,05 (за мінімально необхідної кількості для цих культур з урахуванням їх різноманіття 1,2 – 6,2 бджолосім’ї)11. У США за період 1992-2009 роках ціна за оренду бджолиної сім’ї для запилення виросла з 19,25 до 89,9 доларів. Наприклад, для ягідників оренда буде коштувати 38 доларів, а для мигдальних садів – 150. Подальше зростання цих витрат може стати обмежувальим фактором для розширення продовольчого виробництва. Унаслідок витрат фермера на запилення, збільшується і ціна майбутньої продукції. У Європі попит на послуги запилення подекуди перевищує можливості наявної кількості медоносних бджіл майже в п’ять разів. Україна виробляє понад 100 тис. тон меду в рік. Близько половини його експортується в інші країни. Наприклад, у 2018 з України було експортовано 49,4 тис. тон меду на суму 98 млн. доларів. У 2017 – 67,7 тис. тон на 133,6 млн. доларів. Середня ціна меду становить $1,5-2 за кг

Чому дикі бджоли виявилися більш ефективними за медоносну бджолу?1. Краща адаптація до умов проживання.2. Еренгоекономна зимівля.3. Дикі бджоли більше орієнтовані на збір пилку.4. Анатомічна різноманітність.5. Стійкість до хвороб.6. Кожна дика бджола приймає самостійні рішення. 7. Не потребують догляду.8. Потрібна менша кількість.9. Надійність у нестабільних умовах.10. Не конкурують з медоносними бджолами. 12. Підтримують широке різноманіття дикорослих рослин.13. Дикі запилювачі створюють візуально естетичний простір у міському середовищі.

Або ми активно зберігаємо природу сьогодні й маємо гарантоване майбутнє, або знищуємо біорізноманіття й отримуємо втрати й занепад завтра. Отже, усі рішення, які стосуються впливу на природу, повинні прийматись із урахуванням інтересів видів та екосистем.

Джерелаhttp://step-project.net/img/uplf/STEP%20brochure%20online-1.pdf – Status and trends of European pollinators http://www.fao.org/3/a-be104r.pdf – Опылители: заброшенное биоразнообразие, имеющее важное значение для производства продовольствия и ведения сельского хозяйства. http://www.fao.org/3/a-i4242e.pdf – «Policy Analysis Paper: Mainstreaming of Biodiversity and Ecosystem Services With A Focus On Pollination». http://sutsvittya.org/redakce/index.php?subakce=diskuze&lan. G=uk&xuser= Осмії https://www.ceh.ac.uk/ – UK Centre for Ecology & Hydrology 4.https://agro.guide/zapyliuvachi-entomofahy-ta-bezpechne-vykorystannia-zzr-iakna-kyivshchyni-vtiliuiut-metody-staloho-hospodariuvannia-3837/ 5.http://dziva.com.ua/category/bio-agro/ – «Жива країна» – спілка науковців, менеджерів і аграріїв, які об’єдналися з метою дослідження, популяризації та впровадження екологічних методів ведення сільського господарства. Gallai, N., Salles, J-M., Settele, J., Vaissière, B. E. Economic valuation of the vulnerability of world agricultureconfronted with pollinator decline // Ecological Economics, 2008. (doi:10.1016/j.ecolecon.2008.06.014)