Засідання клубу "Розумники та розумниці " на тему "Світле свято Великдень"

 

 

                                                                         

                                                           старша ліга (6-10 клас)

 

 

      

 

 

 

 

                                                                  Бурлака Н.В.

вчитель І категорії

Сиваської спеціальної школи

Херсонської обласної ради

 

 

 

 

 

 

Україна… Рідний край… Земля, рястом заквітчана, зеленом закосичена. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди , щоб висловити свою гарячу любов до рідного краю, де народились і живуть.

Десь з часом, із заборонами, турботами про «хліб насущний», багато з нас розгубили пам’ять про скарби наших предків – звичаї, забули, що це саме ті прикмети, по яких розпізнається народ, його духовна культура. Звичаї – це ті написані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю.

Наш великий поет Тарас Шевченко, звертаючись до України, як до матері, що вічно страждає, питає:

Чи ти рано до схід – сонця

Богу не молилась?

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила?

Як бачимо з цих слів Шевченка, не вчити своїх дітей звичаю – великий гріх.

 

В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу.

           У нашого українського  народу  існує повір’я, що від тих батьків, які не дотримуються звичаїв, родяться діти, що стають вовкулаками. Вовкулака – це завжди похмурий, завжди чимось незадоволений чоловік; в день святого Юрія він перекидається вовком, бігає разом з іншими звірами по лісі і має лише опасок на своїй довгій кудлатій шиї; а в день зимового Миколи він знову перекидається чоловіком. Вовкулака, з людьми не вітається і звичаїв людських не знає.

       Я сподіваюся, що серед учнів нашої школи таких немає. Бо вивчаються в нашій школі звичаї та традиції нашого народу.

Сьогодні, ми спробуємо довести, що ви добре знаєте звичаї та традиції нашої Батьківщини, поговоримо про світле свято Великодня. Чому саме про нього?

 

 «Чи є щось на світі гарніше за Великодній світанок?! З діда-прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрінете його. Дзвони над селом не дзвонять, а виспівують на весь світ велику радість: Христос Воскрес! З уст в уста передається щаслива вість: Христос Воскрес - Воістину Воскрес! І чує земля цю християнську радість та і тішиться у весняному розвої разом з людьми» (Я. Гоян).

 

 Але передує світлому недільному ранку цілий тиждень, тож, хочу вас запросити в тижневу подорож.

ПОНЕДІЛОК Історичний день

При вході до класу кожен отримує картку (всі пусті, лише 9 мають букви В Е Л И К Д Е Н Ь)

   Переважно на квітень припадає найголовніше християнське свято Пасха або Великдень. Це величне свято світлого воскресіння Христа, який приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував їх своїми стражданнями.

   Можливо, хтось із вас знає, коли виникло і що означає слово Великдень?

   Стоп, стоп! Давайте так, до дошки вийдуть ті гуртківці, які на своїх картках мають букви.

    Складіть з них слово.

Вправа «Криголам» що ж таке Великдень?

   Це свято дуже-дуже давнє. Колись воно відзначалось в один і той самий день, 14 дня місяця писане.

   Але, що ж це я? Давайте, дамо слово тим, хто має «щасливого» білета

(З.: розповісти історію виникнення свята. Кожен має право віддати свій білет іншому. Розповідають по порядку розташування букв у слові. Доповнення)

                         Оцінюється від 1 до 3 балів

Додаток 1.

Підсумок, результати заносяться до таблиці.

 

ВІВТОРОК Господарчий день

Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами (його вітали, як справжнього царя).

   В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки. Цього дня у церкві святять вербові гілочки, символ пробудження природи. Свячені гілочки заносили до хати, клали до образів ( вірячи, що вони захищають хату від усього злого ), ними перший раз виганяли худобу на пасовисько. А ще били вербовою гілочкою усіх родичів примовляючи 

    Не я б’ю – верба б’є. За тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко.

 Останній тиждень Великого посту пов’язаний із багатьма обрядами. Починаючи з понеділка кожен день мав своє призначення.

Вправа «Кубування»

До «Кубування» запрошується 6 бажаючих.

Цифри відповідають дню тижня.

З.:Розповісти, чим займалися господарі в цей день.

Додаток 2

Підсумок, результати до таблиці

СЕРЕДА День знавців

З.: продовжити фразу вчителя, із словами «Я це знаю»

1. Невід’ємною частиною Великоднього свята є такі атрибути як…..

                                                                                                      крашанки і писанки.

 

2. Саме яйце красять на Великдень, тому що воно є символом……..

               весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.

 

3. Справжні писанки ніколи не варять, щоб     …  не вбивати живу силу зародка.

 

4. З Великоднім яйцем йдемо в поле – аби там був…                     добрий пожиток

 

5. З Великоднім яйцем йдемо до худоби – аби……                 … худоба множилася

 

6. Крашанку кладемо в дитячу купіль – аби        дітки росли здоровими й розуми.

 

7. Ставимо Великодні яйця на святковий стіл, – аби в родині були ….

                                            спокій і добро, аби в кожній світлиці панувала злагода!

 

8. Згідно з легендою крашанки та писанки  почали виготовляти після того як…..

    Ісуса розіп'яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божої, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і  наказувала їм жити в злагоді та мирі.

   Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу.

 

9. Великодні яйця  відповідно до техніки розфарбовування мають різну назву. Так, писанка походить від слова…                               … «писати».

 

10. Крашанка це - яйце……… одного кольору.

 

11. Дряпанка це коли .. видряпується гострим предметом малюнок на крашанці.

 

12. Крапанка це коли……. накрапуються воском крапочки.

 

13. Мальованка це яйце……… розмальоване пензлем.

 

14. Паска це …… здобне тісто невисокої широкої форми. Посадивши паску в піч, господиня витирала дітям обличчя, промовляючи: «Аби така велична, як паска пшенична». Як паска вдавалася, раділи, бо в родині буде все гаразд, якщо ні або порепається, вбачали в тому ознаку якихось майбутніх нещасть, смерті когось із близьких чи родичів. За паску господиня хвилюється особливо. Вважалось, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. Паску, поки не посвятить священик, не їдять.

15. Паски бувають:

випечені у четвер « Золоті», для воскреслого Христа.

У п’ятницю « Білі», на пам'ять про покійних.

У суботу «Звичайні», для людей.

 

16. Люди говорили, що якщо  на Великдень ясно світить сонце, то  через 3 дні  

                                                                                            ………………….піде дощ.

 

17. Старі люди говорили, що якщо  на Великдень дощ або хмари…..

                                                                                                                 буде Врожай.

 

18. Багатий великодній стіл є символом ……                  …….небесної радості і

                                                                                      символом вечері Господньої.

Підсумок, результати до таблиці

 

ЧЕТВЕР Кольоровий день

Диктант З.: я показую крашанку, діти пишуть значення побаченого кольору

Білий колір означає подяка ангелові за охорону від лихих сил.

Червоний колір означає радість життя, надія, любов.

Жовтий колір означає місяць, зорі, сонце, весняне тепло, – врожай.

Блакитний колір означає небо, повітря, здоров’я.

Зелений колір символізує весну, воскресіння природи, багатство рослного світу.

Коричневий колір означає родючу землю.

Чорний колір означає вшанування духів – душ померлих родичів.

 

    Подяка ангелам, любов(радість), врожай (тепло), здоров’я(небо),

воскресіння, щедрість землі, вшанування душ.

ПІДСУМОК 1 бал

Тест

1. Фарбники для крашанок можна зробити з:

    А) рослин      б) тваринних решток        в) з фарби для малювання

2. Жовтий колір отримували з

    А) ромашки, кори яблуні – дички;

    Б) лушпиння цибулі, гречаної соломи;

    В) полови конопляного насіння, щавеля;

3. Коричневий із

    А) полови конопляного насіння, щавеля;

    Б) настою звіробою;

    В) лушпиння цибулі, гречаної соломи;

4. Зелений із

    А) настою звіробою;

    Б) ромашки, кори яблуні – дички;

    В) полови конопляного насіння, щавеля;

5. Червоний із

   А) ромашки, кори яблуні – дички;

   Б) полови конопляного насіння, щавеля;

   В) настою звіробою;

6. Бузкову з

    А) полови конопляного насіння, щавеля;                   Б) бузку;

    В) соку вишні

7. Темно – червону

    А) лушпиння часнику                       Б) з буряка.

    В) настою трояндових пелюсток

8. Чи використаєте ви отримані знання про природні барвники на

    практиці а) так                          б) ні

 

                   1.а   2.а   3.в  4.в   5.в    6.б   7.б     8.а

Підсумок, результати до таблиці.

 

П’ятниця Символічний день

Гра влучний стрілець. Лідери самі набирають собі команди

 З.: з’єднати символи з їх значенням

Додаток 3.

Підсумок, результати до таблиці.

 

Субота Творчий день

З.: виготовити великоднє яйце використовуючи отримані знання. Подарувати пояснивши що хочете побажати через символіку та колір

Підсумок, результати до таблиці.

 

НЕДІЛЛЯ Святковий день

Розповідь про святкування (додаток 4)

Підготовлені пісні

Підготовлені ігри

 

Підсумок

 

Побажання гарних свят.

 

 

 

 

 

 

                                                      Додаток 1.

Історія Великодня

Приблизно 5 тисяч років тому іудейські племена відзначали її як свято отелення худоби, потім Великдень пов’язували з початком жнив, пізніше – з відходом євреїв з Єгипту. Християни ж вклали в цей день інший сенс і відзначають його у зв’язку з воскресінням Христа.

     Колись воно відзначалося в один і той же день, 14 дня місяця писана, в день приготування євреями пасхального агнця, коли, і сталася смерть Ісуса Христа. В Святому Писанні Христос називається агнцем божим, пасхою.

       Саме слово «пасха» грецького походження і в перекладі означає «страждати» "порятунок". Для християн Паска – це дворазовий перехід Ісуса Христа: від життя до смерті й від смерті до життя.

1) Перший перехід – сумна «Хресна дорога»  Ісуса Христа.

 2) Воскресіння радісне й торжествуюче.

    На першому Вселенському  соборі Християнської церкви було вирішено перенести православне свято на тиждень пізніше єврейського. Ухвалою цього ж  собору Великдень повинен святкуватися в першу неділю, що йде за першим повним місяцем після весняного рівнодення. Таким чином, свято кочує в часі та випадає щороку на різні дні з 7 квітня по 8 травня.

  В Україні святкувати Пасху почали з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом – ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-міроносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з пахощами, щоб обмастити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожній гроб. Тоді схвильованим жінкам з’явився ангел та сповістив про Воскресіння Господне.

     Свято Великодня має язичницькі корені і народилося набагато раніше за свято Паски, ще до зародження в Україні християнства. В давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і була тісно пов'язана весняна поминальна обрядовість.

     Свято Великодня в Україні сьогодні символізує загальне відродження та обновлення.

Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді було, як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа – дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів

 

 

Додаток 2

Понеділок починався для жінок ще до сходу сонця. Зранку починали білити стіни та стелю, фарбувати мисник, двері, підвіконня, мити та прибирати хату.

Понеділок

Понеділок білить хату любить, певно, працювати:

і кути побілить й стелю, щоб Великдень був веселий!

 

У вівторок жіноцтво золило, прало й прасувало білизну.

Вівторок

Шурхіт. Шум. Рипить в оселі: чисто-начисто підлогу -

шури-шури! – тре завзято наш вівторок довгоногий.

 

У середу завершували всю хатню роботу.

Середа

Пишна пані середа і пере, й прасує.

До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

 

Великий Четвер перед Великоднем називають ще Чистим Четвергом.

На подвір’ях, у будинках, на цвинтарях прибирають, готуються до Святого Дня.

 

за християнським вченням , пізно ввечері, один з дванадцяти учнів – горезвісний Іуда, за тридцять срібних продав свого вчителя Ісуса Христа, якого розп’яли опівночі. Тому вважалося, що в четвер оживають демонічні сили. Одним із головних обрядів є обряд очищення водою. Тому люди в цей день споконвіку намагалися вранці до схід сонця викупатися, щоб тіло було чистим і щоб жити довго.

     З Чистим четвергом пов’язане і перше по стриження волосся у дітей – щоб красивішим було воно і краще росло.

      В цей день готували особливу сіль від усяких хвороб, вважаючи, що вона має сильну магічну силу. Цією сіллю солили хліб на Великдень та й інші страви. Давали її худобі.

. У четвер в церквах служать літургію, читають про страсті Христові при запалених свічках, які люди самі приносять, а після відправи всю дорогу несуть їх запаленими додому. Ці свічки бережуть дім від грому і блискавиці.

У цей день прибирали в хаті, все мили й чистили.

Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу

Четвер

Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся

ще до сходу сонця начисто скупався.

 

 

 

 

У п’ятницю родинне життя набувало особливого настрою. Люди розмовляли між собою пошепки, намагалися не кричати, не лаятися, не встрявати в суперечки. В цей день не вживали їжі до в носу Плащаниці, не дзвонили дзвони.

у страсну п’ятницю не можна шити, прясти, рубати дрова. В цей день печуть паски та садять розсаду. Віруючі люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви, а це, звичайно буває коло другої години по полудні. Повернувшись із церкви, родина, зазвичай, сідає до столу обідати. Обід у Страсну п'ятницю — пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться капустою, картоплею, огірками... Ні шити, ні прясти в Страсну п'ятницю не можна. Великий гріх — рубати дрова. В п'ятницю печуть паски. Поки паска не посвячена, їсти її не можна — гріх! За народним віруванням кажуть: "Хто співає у Страсну п'ятницю, той на Великдень буде плакати".

П’ятниця

П’ятниця пече паски –господиня вміла:

склянки зо три молока до цеберка влила,

трохи борошна, яєць, додала й ванілі,

щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

 

У великодню суботу пекли паски та фарбували крашанки.

Перевагу надавали червоному кольору – «бо він нагадував кров Спасителя». ". Перше фарбоване яйце зберігають і, як треба, підкурюють ним хворого на пропасницю.

 

Субота

У суботи, ой, роботи - пише писанки субота,

ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завела нас веснянка у коло, 

Красне сонце веде всіх за руки.

І квітки, наче струни, навколо

Таємничі розхлюпують звуки.

 

А земля – ніби писанка світла,

Кольорова, весела сьогодні.

Всюди  люди веселі й привітні,

Всіх вітаєм в ці дні великодні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Сонце Бог — це світло і життя, тому сонце є символом Бога (Христа).

 

 

 

 

Колесо    Знак найвищого спокою, досконалості, образ Вічності . Символ безсмертя й майбутнього небесного існування, образ безконечної Божої любові.

Хрест   Символ Всесвіту; знак чотирьох сторін світу, чотирьох темпераментів. Хрести — це святий знак викуплення.

 

 

Три кутник      Символ вогню, безсмертності та чоловічої й материнської сили. У християнстві — це символ Пресвятої Трійці. Із вписаним у середині колесом — це символ Божого ока.

 

 

 

 

 

 

Дерево життя Символ небесної осі й скарбниці життя; безперервно відновлювальної природи. Дерево — це поняття всього доброго й вартісного; це образ Божої Мудрості.

Триріг        Це знак святого числа 3 і трибожества. Число 3 є символом симпатії й порядку.

 

 

         

 

 

                                        Зоря  Зоря є знаком неба  — це знак христового царства.

 

 

 

   Свастика — це знак святого вогню й сонця. У християнстві свастика є символом Величі Божої.

 

 

Колосся й зерно — є уособленням предків, святою їжею. У християнстві колосся символізує Воскресіння, таїнство Христа й Божого царства.

 

 

                              Граблі — це символ дощу і багатства.

 

       Гілка — це символ чесноти та добрих діл. це охорона

                                     від хвороб та злих сил

 

 

Дубовий листок знак життя, символізує силу богів погоди. символ Божої справедливості.

 

Спіраля –            це символ плодючості

Риба –    це символ щастя і здоров’я

Безкінечник    – це символ нескінченності

 

Додаток 4

Ніч на Великдень".

До нашого часу зберігся звичай в ніч під Великдень розпалювати вогонь. Його розпалюють десь на горбі за селом або на майдані під церквою, щоб вогнище було видно на все село, а ще краще — щоб його можна було бачити і в сусідніх селах. Для цього вогню вважалося добрим зрізати в лісі суху вербу або сухий дуб — "бо в сухому дереві нечиста сила ховається"... У Великодню ніч спати не лягають, а якщо й сплять, то де-небудь притулившись, бо стелити ліжко не годиться — "щоб нечиста сила не приснилась". Стараються, щоб світло не гасло, а горіло цілу ніч— "бо янголи над світлом літають".

 

Дуже важливим ритуалом Великодня є благословення та освячення  їжі – Божих земних дарів. Святочне одягнені дорослі та діти, з кошичками в руках,  вкритими вишитими рушниками, поспішають до церкви, щоб освятити Великодню їжу:

І дорослі, і малі до церквиці йдуть,

У кошичках святкових святити несуть.

Дуже величаво, з церковними співами проходить дійство освячення дарів. Люди стають у коло біля церкви, священик кропить Великодню їжу свяченою водою, яку їстимуть після Великодньої відправи. Святкове снідання проходить урочисто й побожно.

І де б хто не побував, де б не проживав, а на Великодній сніданок завжди поспішав. Далека й близька дорога вела і веде дітей до батьківського порога. З давніх-давен в Україні побутує прекрасний християнський звичай – на Великдень снідати в колі сім'ї.

 

Родина за столом збирається і святочне дійство так розпочинається: батько родини ділить свячене яєчко на стільки частин, скільки присутніх снідає (залишають на тарілці для тих, хто відійшов у вічність із сім'ї), зі словами бла­гословення яєчко роздає й промовляє:

Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на многії літа. Щоб нас усіх під свій покров взяла Божа Матінка Свята. Дай же Боже ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати.

Особливий вияв пасхальної радості Великодня відбито у гаївках - величальних піснях. Після відправи Пасхальної Літургії наступного дня (понеділок) молодь разом зі старшими водили біля церкви гаївки. Співали, прославляли й раділи новому життю вічності.