Композиція (від латин. compositio —складання, поєднання) — це творчий процес компонування різних частин у єдине ціле відповідно до визначеної ідеї. Саме композиція надає творові цілісності, підпорядковує його елементи один одному, організовує простір. Композицією також називають будь-який витвір мистецтва, тобто кінцевий результат діяльності автора незалежно від його виду: архітектура, музика, література, живопис тощо.
Види композиціїПлощинна - композиція, що складається з елементів, які не виступають над площиною (малюнок, аплікація, інкрустація, рисунок тканини тощо). Елементи розташовуються в одній площині у двох напрямках: вертикальному й горизонтальному. Об’ємно-фронтальна - композиція, що передбачає компонування рельєфних деталей на одній площині (різьба на поверхні меблів, декоративні вироби з пластичних матеріалів). Композиція розвивається в трьох напрямках. Об’ємно-просторова - композиція із взаємозалежних об’єктів, розміщених на різних рівнях і площинах. Розрахована на сприйняття з одного, двох або трьох боків. Виразність об’ємної композиції залежить від кута зору. Глибинно-просторова - композиція, пов’язана з простором, у якому вона розміщена (інтер’єри, парки, глибокі вітрини). Може розглядатися з усіх боків, елементи розташовуються в різних площинах.
Види симетріїДзеркальна симетрія. Фігури або зображення, розміщені в одній площині,діляться центральною лінією на одинакові частини, аналогічно відображенню в дзеркалі. Цим типом симетрії наділені більшість предметів рослинного (листки, квіти, плоди) і тваринного(метелики, птахи) світу, а також людина. Осьова симетрія - це перенесення частини форми предмета відносно осі. Симетричні фігури, що суміщаються на площині, можуть переноситися вздовж однієї або двох осей. Гвинтова симетрія застосовується для відображення тіл обертання. Вона утворюється в результаті гвинтового руху точки або лінії навколо нерухомої осі. Зазвичай вона застосовується в елементах різного роду машин, верстатів, літаків, архітектурних спорудах за аналогією з природними об’єктами.