"Засоби мотивації навчальної діяльності здобувачів фахової пере вищої освіти на заняттях фізичною культурою."

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

ЦЕНТР ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Підсумкова робота

слухача курсів підвищення кваліфікації для викладачів фізичної культури "Засоби мотивації навчальної діяльності здобувачів фахової пере вищої освіти на заняттях фізичною культурою."

Виконала:

Божедай Наталія       Леонідівна

викладач фізичної культури

Харківський державний

соціально економічний коледж

Харків 2020

 Переважна більшість дітей і підлітків в Україні мають значні відхилення в стані здоров'я, близько половини - незадовільну фізичну підготовку.

 Критичний рівень здоров'я і фізичного розвитку учнівської молоді внаслідок зниження рухової активності при зростаючому статичному (до 72 % навчального часу) і психоемоційному напруженні процесу навчання, впровадженні комп'ютерних технологій у повсякденний побут, несприятливих екологічних умовах, зростанні антисоціальних проявів серед учнівської молоді, як наголошує Міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко, висувають першорядне завдання перед державними органами, педагогічною громадськістю - збереження та зміцнення здоров'я школярів, формування в них навичок здорового способу життя [3].

 Важливим засобом попередження захворювань учнів, зміцнення їхнього здоров’я, підвищення рівня їхньої фізичної підготовленості є рухова активність, яка виявляється в посиленій фізичній діяльності учня. Вона передбачає його активну участь в обов'язкових фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходах, що проводяться в загальноосвітній школі та позашкільному навчальному закладі. Рухова активність є характерним чинником здорового способу життя учня, що визначає спрямованість його здібностей, знань, навичок, прагнень, концентрацію вольових зусиль на реалізацію навчальних потреб та фізкультурно-спортивних інтересів.               Науковцями доведено, що 2 уроків фізичної культури на тиждень замало для позитивних зрушень у стані здоров’я учнів. Що найменше, необхідно 12-14 годин різноманітної рухової активності (ігри, ходьба, біг, ранкова гімнастика, заняття спортом тощо). Але як свідчать дані статистики, лише близько 15 - 20 % учнів додатково займаються позанавчальною руховою діяльністю. Отож, постає проблема як заохотити інші 75-80 % додатково займатися фізичною культурою і спортом? На це питання можна відповісти так – слід мотивувати їх до занять.

 Мотив – є усвідомленою потребою. Усвідомлення потреб виявляється у формі інтересів, бажань, прагнень, цілей, які фактично є різними проявами мотивації. Фізична 2 культура, задовольняючи певні потреби людини, стає для неї особистісно значущою, набуває значення цінності, виступає мотивом і метою її діяльності. З’являється позитивне, ціннісне ставлення до неї, намагання оберігати, примножувати, використовувати у своїй діяльності. Людські дії передусім залежать від потреб, а не від свідомості [4]. В основі будь-якої діяльності людини лежать певні мотиви.

 Мотив – спонукальна причина дій і вчинків людини. Якщо мотиви сформувалися, то визначається мета (ціль) занять, нею може бути: активний відпочинок, зміцнення здоров’я, підвищення рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості, виконання і здача різних тестів, досягнення спортивних результатів тощо. Але все ж таки визначальним моментом у мотивації, як вважає В.І. Глухов, все ж є не мотиви, а цілі діяльності і вже потім – відповідні їм мотиви.

 Відповідно, уміння ставити цілі діяльності, цілі здорового способу життя, бажання досягнути дані цілі є суттєвими характеристиками мотивації. Ціль, таким чином, є невід’ємним компонентом мотивації, що є відображенням якоїсь людської потреби. Ставлячи ціль, людина визнає бажане майбутнє, а тому прагне до її досягнення і підкоряє їй свої дії. Від цілі залежить, як людина здійснює діяльність, яку позицію займає, як вибирає відповідні рішення і спосіб поведінки.

 Узагальнюючи вищевикладене, автор відмічає, що під мотивацією як характеристикою особистості розуміється система цілей, потреб і мотивів, які детермінують діяльність і поведінку людини. Якісний зміст мотивації визначає зміст здорового способу життя, що характерний для даної особистості [2].               Мотивація молоді до занять фізичними вправами багато в чому залежить від педагогічної кваліфікації наставників, уміння ними застосовувати відповідно до особистісних рис характеру молодої людину ті чи інші важелі впливу на свідомість учнів. Залучаючи молодь до занять і підтримуючи інтерес до них протягом тривалого часу, спеціаліст постійно спостерігає поведінку, їх психологічні особливості і залежно від цього користується підходящими до даного конкретного випадку мотиваційнопсихологічними чинниками.

 Завдання тренерів, учителів фізичної культури полягає саме у тому, щоб застосовувати різні методи (наприклад заохочення) так, щоб вони підвищували відчуття успіху, додавали впевненості у своїх силах, а також сприяли підвищенню внутрішньої мотивації у тих, хто займається фізичними вправами.

 Існують різні способи мотивувати  на заняття фізичною культурою, проте найефективніший метод полягає в тому, щоб продемонструвати різні позитивні впливи фізичних навантажень. Ось деякі з них: інтерес до нової справи; цікаві форми проведення секцій; бажання самоствердитись в оточенні та у змаганні з іншими; вплив “колективної свідомості” (мовляв усі друзі займаються, піду і собі); бажання мати 3 красиве тіло, щоб сподобатися особі іншої статі; бажання мати силу, щоб убезпечити себе від фізичних посягань з боку інших людей та щоб захищати інших; бажання бути здоровим і зовнішньо привабливим; для розвитку кар'єрних можливостей; наслідування особистого кумира (улюбленого спортсмена, кінозірки); наслідування іміджу фізичної сили і краси, що демонструються в кіно; бажання проводити дозвілля цікаво, корисно, спільно з друзями.               Формуванню мотивації у школярів до систематичних занять фізичними вправами сприяє дотримання таких педагогічних умов [5]: формування позитивного, ціннісного ставлення до занять фізичними вправами; цілеспрямоване мотивування та стимулювання до активної фізкультурної діяльності; прищеплення інтересу до активної фізкультурної діяльності; озброєння знаннями з фізичної культури та формування вміння самостійно займатися фізичними вправами. У школах задачу формування потреб і мотивів до занять фізичними вправами покликані вирішувати бесіди, лекції з фізичної культури, практичні заняття, масові оздоровчо-спортивні заходи, особистий приклад вчителів, нові (інноваційні) форми і засоби проведення уроків тощо.

 Таким чіном фізичну активність людини слід вважати одним з найважливіших природних організаторів здорового способу його життя, ефективним засобом виховання здорового духу і, поряд з тим, нетерпимості до антикультурних і антисуспільних явищ. Не можна не відмітити, що саме фізична активність може бути універсальним чинником управління способом життя людини [1]. А тому і зростає роль мотивації як “засобу” залучення учнівської молоді до занять фізичною культурою, а від так і до збереження та зміцнення їхнього здоров’я.

Перелік посилань:

1. Бальсевич В.К. Физическая культура для всех и каждого. – М.: Физкультура и спорт, 1988. – С 80.

2. Глухов В. И. Физическая культура в формировании здорового образа жизни. – К.: Здоровья, 1989. – 71 с.

3. Зубалій М., Леонов О., Василишина Н. Здоров’я дітей – у небезпеці // Фізичне виховання в школі. – 2006. - № 4.

4. Леонтьев А. Н. Мотивы и эмоции. - М., 1972. – 39 с.

5. Лещенко Г.А. Формування позитивної мотивації школярів до систематичних занять фізичними вправами: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09. – Кривий Ріг, 2002. – 18 с.