Застосування інноваційних технологій на уроках математики

«ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ»

Якщо ви турбуєтесь про інших, не дозволяйте їм залежати від себе, адже насправді ви їм не допомагаєте, а завдаєте шкоди.

Джон Максвелл

Життя – це постійна напружена діяльність, а в сучасному суспільстві це ще й постійне учіння, немає учіння – немає життя. Життя вимагає від особистості самостійного й відповідального пошуку його сенсу через індивідуальні способи існування, і освіта в цьому плані відіграє досить важливу роль.

Сьогодні ми все частіше визначаємо, що навчальний процес не є процесом підготовки школяра до життя, він не є « додатком» до нього – теорія освітнього процесу повинна відбити теорію життя, тільки за таких умов освіта стає якісною. Завдання освіти – давати таку освіту, яка б дозволяла випускнику адекватно, природно сприймати дійсність, не виживати в суспільстві, а жити гідним життям, реалізувати свої здібності. Сьогодні важливим стає не тільки те, що випускник знає і навіть вміє застосовувати в лабораторних умовах, а те, як він володіє прийомами пізнання світу, здібностями і уміннями здобувати нові знання та використовувати їх як засіб існування в суспільстві.

Динамічне нарощення, швидка зміна знань, технології, інформації зумовлюють таке: разом із засвоєнням базових знань перед сучасною освітою дедалі більше постає завдання навчити вчитися, виробити потребу в навчанні упродовж усього життя. Одним словом, щоб освіта стала якісною для нинішнього століття, треба сповна усвідомити сутність змін, щоб привносить новий час, та їх вплив на завдання освіти.

Практично в усіх інноваційних технологіях на першому місці стоїть спрямування педагогічної діяльності на становлення особистості, точніше її  «самостановлення» у процесі діяльності, а не накопичення знань, умінь і навичок у предметній галузі. Якщо учитель не створює умови для пізнання, а накопичення знань займає більшу частину в навчальному процесі, то зрозуміло, чому учні втомлюються, зневажливо ставляться до знань, а школа для них не стає місцем, де вчать, як « завоювати» простір.

Я вважаю, що інноваційні підходи до організації навчально – виховного процесу покликані подолати розрив між освітою і вимогами життя. Тому у своєї роботі я велике значення приділяю саме інтерактивним методам навчаня, які передбачають навчання у співпраці: і учні і учитель є суб’єктами  навчання. Викладач виступає в ролі більш досвідченого організатора процесу навчання. Мені дуже подобається, коли усі учасники цього процесу взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, спільно вирішують проблеми, моделюють ситуації, оцінюють дії інших і свої власні.

На мою думку, треба наголосити на активних методах навчання математики:

Метод конкретної ситуації ( краще розв’язати одну задачу декількома способами, що сприяє розвитку критичного мислення, вчить аналізувати, узагальнювати, бачити різні варіанти подолання поставленої проблеми)

Метод мозкового штурму. Як саме? Наприклад. На екран висвітлюю умову задачі, можливо таблицю, схему ,тощо. Стараюся залучити до обговорення побудову малюнку до умови, вибору головного невідомого, складанню рівняння якомога більше дітей. Приймаю абсолютно всі їх ідеї, ніяка з ідей не відкидається і не критикується. Всі ідеї записуємо. Під час обговорення кількість ідей повинна перейти в якість і правильно прокоментоване рішення. Дуже добре, коли діти сперечаються, доводять один одному.

Метод евристичних питань. Наприклад, на уроці математики в 6- му класі при вивчені теми «Пропорційність величин» дітям була запропонована така ситуація: « Сашко и Микола вирішили у вихідний день з'їздити на велосипедах за місто. Їхали вони з постійною швидкістю. Їм так сподобалося кататися, що вони не замітили як минув час». Потім я звернулася до учнів з питанням: « Як ви вважаєте, чим довше в дорозі були хлопчики, відстань, яку вони долали становилась більше чи менше?»  Кожен із дітей розмірковував, ставив себе на місце тих хлопчиків, після чого діти самостійно робили висновки.

Ще така ситуація для дітей: « В кінці навчального року ви, діти, вирішили своїми силами пофарбувати парти в своєї класній кімнаті. Як швидко ви упораєтеся з роботою, якщо в роботі будуть приймати участь все більше і більше ваших однокласників?»

Зазвичай дітям дуже подобаються такі бесіди, і інколи  ті діти, яким важко дається математика, дуже активно підключаються до роботи. В результаті вони самі формулюють нові означення. Тут же у вигляді домашнього завдання можна запропонувати дітям придумати  свої задачі ( свої ситуації) на пряму та обернену пропорційності.

При вивчені теми « Ромб» ставиться задача: « Спостереженням встановити властивості діагоналей ромба. Сформулювати і довести відповідну теорему»

До самостійної постановки цього завдання можна підвести учнів, наприклад, такими питаннями: « Чи має ромб такі самі властивості, що й паралелограм? А може в нього є якісь особливі властивості?»

Щоб діти навчали один одного, на своїх уроках я використовую групову роботу. Так, наприклад, після вивчення теми « Чотирикутники» на уроці узагальнення і систематизації я поділяю учнів класу на чотири групи. Заздалегідь складаю план роботи для кожної групи.  Для першої:  1.«Паралелограм, його означення, ознаки, властивості ( за посиланням діти опрацьовують матеріал)                                                                                                           2. Застосування їх для розв’язання задач                                                                             3. Контроль – тести                                                                                                                     Для інших груп аналогічно пропоную « Ромб», « Прямокутник», « Квадрат».   Всю інформацію я переношу у формат  QR – коду. Кожна група буде мати свій QR – код. Діти сканують його і переходять до певного матеріалу, що потребує опрацювання. Після виконання роботи учні кожної групи можуть перейти за посиланням  (воно теж міститься в даному QR – коді) до тестів і перевірити свої знання з щойно опрацьованої теми. Звичайно,діти кожної групи можуть обмінюватися своїми QR – кодами.

Необхідною умовою успішного формування  творчої особистості учня є прагнення самого учня до пізнання. Ось чому я  намагаюсь створити у школяра позитивну  мотивацію до виконання розумових і практичних дій.

Основним напрямом активізації самоосвітньої діяльності учнів під час вивчення нового матеріалу є навчання учнів роботі з різними джерелами інформації, з наочними матеріалами, використання мережі Інтернет. Це дає можливість зацікавити школяра, а якщо надати можливість не тільки самостійно провести певне дослідження, а й зробити презентацію та запропонувати це завдання для розв’язання  всьому класу, тоді дитина відчуватиме себе винахідником. Такий підхід розвиває мотивацію подальшого саморозвитку та творчі здібності учня.

Формою пояснення нового матеріалу має бути не просто лекція чи розповідь, а евристична бесіда, або діалог, прийом «Доведи, що…», навчальне коментування, структурування тексту підручника, складання різного роду конспектів і таблиць. При цьому відпрацьовуються вміння аналізувати, систематизувати, узагальнювати, робити висновки.

Коли я, як  вчитель, переконалася, що більшість учнів засвоїли основний матеріал, починаємо його глибоке вивчення та засвоєння. Це відбувається у процесі розв’язання великої кількості різних типів задач, у різних формах позакласної роботи, під час створення комп’ютерних презентацій, підготовки рефератів (краще в електронній формі на комп’ютері) , доповідей тощо.

 Для ефективності процесу навчання на етапі засвоєння знань пропоную учням такі форми  роботи: запропонуй власний спосіб розв’язання задачі, знайди інші способи розв’язання; самостійні творчі завдання; тестові завдання; делегування ролей учнів (особистісно  – рольова участь школяра в навчальному процесі): асистент, консультант, доповідач, опонент та інші.

Чути свою спроможність, успішність, комфортність на уроці дає використання сучасних технологій, а саме – проектної. Сучасна назва – проект, уже підвищує інтерес учнів до вивчення математики. На початку навчального року створюю банк тем з різної ступені складності. Учням надаю можливість вибрати тему проекту, організаційну форму її виконання ( індивідуальну або групову). Для організації проектування визначаємо мету. Плануємо результат і форми захисту. Одним із проектів був такий « Математика – наука прикладна». Цей проект був побудований на основі теми « Пропорції і відношення».  Кожна з трьох груп оформила результати своєї роботи у вигляді презентації. А головне, наочно показали як виконати поділ числа у заданому відношенні. Ділили мандарини у відношенні 3: 5, виробляли вітамінний коктейль з різноманітних соків за заданим рецептом( наприклад, сік виноградний, сік яблучний і сік айви у відношенні 2:3:4). Взагалі, діти довели собі, що без математики неможлива успішна діяльність людини.

Процес навчання – це не автоматичне « вкладання» навчального матеріалу в голову учня. Цей процес потребує напруженої розумової праці, власної активності дитини в ньому. Пояснення і демонстрація самі по собі не дають справжніх стійких знань. Цього можна досягти лише за допомогою інноваційних технологій у викладанні предмета. І все ж таки слід сказати. Що використання інноваційних технологій навчання – не самоціль. Я вважаю, що це лише спосіб створення умов( атмосфери), за яких учні залучаються до пізнавально - навчальної діяльності.

Література

1.Єрмаков І.Г., Пузаков Д.О. Проектне бачення компетентнісно  спрямованої 12 – річної середньої школи. – Запоріжжя, 2005. – 112 с.

2.Інтерактивні  технології на уроках математики. – Х.: Вид.група « Основа», 2007. – 128 с.