Застосування методу проектів на уроках інформатики

Навчально-методичний центр управління  освіти

Зарічненської райдержадміністрації

Зарічненський навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітня школа І ступеня - гімназія»

Конкурс-ярмарок педагогічної творчості

Номінація "Інформатика"

« Застосування методу проектів на уроках інформатики»

З досвіду роботи

вчителя інформатики

Оніщук Ганни Адамівни

Зарічне – 2015

Затверджено науково-методичною радою Зарічненського НВК «ЗОШ І ступеня - гімназія» протокол № _____ від ________________

Схвалено та рекомендовано до друку районною методичною радою навчально-методичного центру управління  освіти  протокол №________ від ______________________

Укладач: Оніщук Ганна Адамівна, вчитель інформатики Зарічненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа і ступеня - гімназія».

Комп’ютерна верстка: Оніщук Ганна Адамівна, вчитель інформатики Зарічненського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа і ступеня - гімназія».

 «Проектна система вертає нас до життя, до практичної утилізації знання, до вміння прикладати наші знання до життя, бо вона викликає в учня процес ініціативи й дає йому можливість реально його оформити»

Софія Русова

Одним зі способів залучення учнів до активної підготовки до уроку є метод проектів. Його акту­альність у наші дні зумовлена насамперед необхід­ністю розуміти зміст і призначення своєї роботи, самостійно ставити професійні цілі й задачі, про­думувати засоби їх здійснення і багато чого ін­шого, іцо належить до змісту проекту. Сьогод­ні метод проектів дедалі частіше розглядають як систему навчання, за якої учні набувають знань і умінь у процесі планування і виконання поступо­во ускладнених практичних завдань — проектів.

Метод проектів — це спосіб досягнення ди­дактичної мети через детальну розробку пробле­ми, яка має завершитися реальним, відповідно оформленим практичним результатом.

Цілі й особливості проектного навчання:

1. сприяти підвищенню особистої впевненос­ті в кожного учасника проектного навчання, його самореалізації і рефлексії. Зазначене стає мож­ливим:

• через проживання «ситуації успіху» (на уро­ці або поза уроком) — не на словах, а у справі відчути себе значимим, потрібним, успішним, спроможним переборювати різноманітні про­блемні ситуації;
• через усвідомлення себе, своїх можливостей, свого внеску, а також особистішого росту в про­цесі виконання проектного завдання;
  2. розвивати в учнів усвідомлення значущос­ті колективної роботи для одержання результату, ролі співпраці, спільної діяльності в процесі ви­конання творчих завдань; надихати дітей на роз­виток комунікабельності. Як відомо з практики, у будь-якій сфері життєдіяльності соціально важ­ливим є вміння не тільки висловлювати свою точ­ку зору, свій підхід до розв'язання проблеми, але й слухати і розуміти інших і у випадку незгоди вміти конструктивно критикувати альтернативний підхід для того, щоб у результаті знайти син­тезоване рішення, зберігши позитивні пропозиції кожної сторони;
  3. розвивати дослідницькі вміння (аналізува­ти проблемну ситуацію, виявляти проблеми, доби­рати необхідну інформацію з літератури, ресурсів Інтернету, проводити спостереження практичних ситуацій, фіксувати й аналізувати їх результаті: будувати гіпотези, здійснювати їх перевірку, узь гальнювати, робити висновки).

Умови використання методу проектів і визначення меж його педагогічної доцільності

Теоретичні позиції проектного навчання, ще дозволяють виявити істотні відмінності від традиційного навчання, роль і місце в навчальному процесі, можна визначити так:

• навчальний процес побудовано не на логіці навчального предмета, а на логіці діяльності що має особистісний зміст для учня, підвищу його мотивацію в навчанні;
• комплексний підхід до розробки навчальних проектів сприяє збалансованому розвитку основних функцій учня, засвоєнню ним неос хідних типів діяльності;
• глибокому, усвідомленому засвоєнню базовії знань сприяє універсальне їх застосуванння в різних ситуаціях;
• гуманістичний зміст проектного навчання полягає в розвитку творчого потенціалу учнів.

Основні правила успішності проектної діяльності

1. У команді немає лідерів. Усі члени команди рівні.
2. Члени команди не змагаються.
3. Усі члени команди повинні отримувати задо­волення від спілкування одне з одним тому , що вони разом виконують проектне завдання
4. Кожен повинен отримувати задоволення від почуття впевненості в собі.
5. Усі повинні виявляти активність і робити свій  внесок у спільну справу. Не повинно бути та званих «сплячих партнерів».
6. Відповідальність за кінцевий результат несуть усі члени команди, які виконують проекти завдання.

До списку правил роботи всередині групи з системного використання педагогом проектної методу хотілося б додати ротацію — переміщення членів команди по різних позиціях у процес одержання результатів. Наприклад, виконання ролі доповідача під час презентації проекту, голов­ного оформлювача проектної документації, аналі­тика зібраних матеріалів, упорядника портфоліо- папки документів, необхідних для проекту, та ін. Це обумовлено тим, що діти часто не знають влас­них можливостей, не вірять у свої потенційні ре­зерви, не впевнені, що можуть бути успішними у видах діяльності, необхідних для виконання проекту. Це стосується різноманітних його ета­пів: від формулювання задуму, ідеї, детального плану проекту до реалізації, здійснення проектної діяльності і рефлексії як отриманих результатів, так і власної діяльності.

Можна виділити такі основні вимоги до використання методу проектів:

1. наявність значущої в дослідницькому творчо­му плані проблеми (задачі), що потребує інте­грованого знання дослідницького пошуку для її розв'язання;
2. практична, теоретична значущість очікуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан певного регі­ону, чинники, що впливають на цей стан, тен­денції в розвитку заданої проблеми; спільний випуск газети, альманаху тощо);
3. самостійна (індивідуальна, парна, групова) ді­яльність учнів на уроці або в позаурочний час;
4. структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів і роз­поділом ролей);
5. застосування дослідницьких методів визна­чення проблеми, що випливає із задач дослі­дження;
6. висування гіпотези розв'язання;
7. обговорення методів дослідження;
8. оформлення кінцевих результатів;
9. аналіз отриманих даних;
10. підбиття результатів;
11. коригування;
12. одержання висновків (через використання в ході спільного дослідження методу «Мозко­вої атаки», «Круглого столу», творчих звітів, захисту проекту).

Відтак можна визначити структурні елементи проектної технології:

1) презентація ситуацій, що дозволяють виявити одну або декілька проблем з обговорюваних тем;

2. висування гіпотез розв'язання виявленої про­блеми («Мозковий штурм»). Обговорення й об­ґрунтування кожної з гіпотез;
3. обговорення методів перевірки висунутих гі­потез у малих групах (у кожній групі по гі­потезі), можливих джерел інформації для пе­ревірки висунутої гіпотези; оформлення ре­зультатів;
4. робота в групах над пошуком фактів, аргумен­тів, що доводять або спростовують гіпотезу;
5. захист проектів (гіпотез розв'язання пробле­ми) кожною з груп з опануванням їх усіма при­сутніми;
6. висування нових проблем.

Найскладнішим моментом використання на­вчальних проектів у навчальній діяльності є ор­ганізація цієї діяльності, а особливо — підготов­чий етап. Важливо виділити педагогічно доцільні теми курсу або розділи, що будуть «винесені на проектування». Далі потрібно сформулювати 15- 20 як індивідуальних, так і групових зразкових тем на клас, робота з якими потребує засвоєння учнями необхідних за програмою знань і форму­вання необхідного творчого досвіду.

Важливо пам'ятати, що однією з головних пе­дагогічних цілей методу проектів є опанування нового засобу діяльності. Але процес цей потріб­но організовувати, моделювати так, щоб учні на­вчилися:

•    намічати головні й поточні (проміжні) цілі та задачі;
•    шукати шляхи їх розв'язання, вибираючи оп­тимальний шлях за наявності альтернативи;
•    здійснювати й аргументувати вибір; передба­чати наслідки вибору; діяти самостійно (без підказування); порівнювати отримане з необ­хідним;
•    коригувати діяльність з урахуванням проміж­них результатів;
•    об'єктивно оцінювати процес і результат про­ектування.

Метод проектів дозволяє формувати деякі особистісні риси, що розвиваються лише в діяльнос­ті і не можуть бути засвоєні вербально (скажімо, через розповідь або пояснення). У першу чергу, це стосується групових проектів, коли діє неве­личкий колектив. До таких рис належить уміння працювати в колективі, брати на себе відповідаль­ність за вибране рішення, аналізувати результати діяльності, а також спроможність відчувати себе членом команди: підкорювати свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи.

Участь у проекті дозволяє набути унікального досвіду, що неможливо за інших форм навчання.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ УЧНІВ НАД ПРОЕКТОМ

Метод проектів — це освітня технологія, орі­єнтована на набуття учнями нових знань у тіс­ному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та нави­чок завдяки системній організації проблемно- орієнтованого навчального пошуку.

У методі проектів дуже важливо показати учням їх особисту зацікавленість в набутті знань, які можуть і повинні стати в пригоді їм у житті. Щоб реалізувати цей принцип, необхідно розгля­дати проблему, взяту з реального життя, знайому і значущу для учня; проблему, для розв'язання якої необхідно застосувати не тільки набуті зна­ння, а й нові.

На тему «Комп'ютерні презентації» відведе­но 4 години. Перший урок — пояснення нового матеріалу. Другий та третій уроки — закріплен­ня нового матеріалу. Четвертий урок — тематич­на атестація.

Протягом цих чотирьох уроків учні створю­ють навчальні проекти не тільки з інформатики, а й з будь-яких інших навчальних предметів. Про­тягом цих уроків учителі-предметники також мо­жуть бути присутні на уроках інформатики та сте­жити за ходом виконання проекту з відповідного предмета учнями. Таким чином відбувається інте­грація інформатики з іншими навчальними пред­метами. На останньому уроці з інформатики учні захищають свої навчальні проекти, які вчителі- предметники можуть використати, наприклад, під час проведення відкритих уроків.

Урок 1. На цьому уроці вчитель пояснює нову тему «Комп'ютерні презентації». Орієнтовно за 10 хвилин до кінця уроку учні об'єднуються в групи по двоє та отримують тему проекту від учителів- предметників, присутніх на уроці інформати­ки. Якщо, наприклад, підгрупа з інформатики складається з 12—16 учнів, то таким чином мож­на створювати навчальні проекти одночасно з 6-8 навчальних предметів. На наступний урок учні повинні знайти та підготувати потрібну інформа­цію відповідно до теми свого проекту.

Урок 2. На цьому уроці учні починають робо­ту над проектом. Учитель інформатики допома­гає учням під час роботи з програмою створення презентацій, а вчителі-предметники перевіряють у своїх групах якість зібраного матеріалу учнями, а також дають необхідні рекомендації щодо оформ­лення проекту. Недостатньо просто зібрати інфор­мацію, треба її «ущільнити», тобто залишити най­важливіше і значніше, подати так, щоб дібраний матеріал не здавався нудним і глядачі слухали б, не відволікаючись.

Урок 3. На цьому уроці учні завершують роботу над проектом. Учителі-предметники можуть про­контролювати стан виконання проекту.

Урок 4. Захист навчальних проектів. На цьо­му уроці присутні всі вчителі-предметники. Учні захищають свої проекти, а інші учні чи вчите­лі. можуть ставити запитання. Після захисту на­вчального проекту група учнів отримує оцінку як з інформатики (за тему «Комп'ютерні презента­ції»), так і з того предмета, для якого створюва­ли проект.

Хочу ще раз зауважити, що вчителі-предмет­ники можуть навідуватись (наприклад, на 5-10 хв) на уроки з інформатики для контролю за хо­дом виконання навчального проекту. Також на за­хист проекту можна запросити учнів тих класів, які вивчатимуть тему «Комп'ютерні презентації» в наступному навчальному році.

Мій досвід роботи в школі показав, що в розвитку зацікавленості до предмета не можна покладатися тільки на зміст вивченого матеріалу, уникаючи залучення учня до активної діяльності. А пробудити таке прагнення можна, запропонувавши цікаву і важливу проблему (саме метод проектів дозволяє перейти від засвоєння готових знань до їх усвідомленого набуття). Новизна підходу полягає в тому, що учням дається можливість самим конструювати зміст спілкування, починаючи з першого заняття роботи над проектом.

Метод проектів завжди орієнтовано на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують у визначений термін. Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання.

Метод проектів завжди припускає розв'язування якоїсь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей.

Я використовую метод проектів як творчу, індивідуальну чи групову діяльність учнів на протязі одного уроку, чи вивчення конкретної теми. Така робота формує навики самоосвіти учнів та  складається із декількох етапів:

Підготовчий:  пов'язаний з формування проблеми, обґрунтування її соціальної і практичної значущості, а також висунення гіпотез щодо її вирішення.

Дослідницький етап:  планування роботи, визначення методів дослідження, розподіл обов'язків між розробниками проекту.

Захист проекту: обговорення проекту та процесу його виконання.

Розглянемо реалізацію методу проектів, на уроках інформатики на прикладі вивчення конкретної теми.

Приклад 1.Тема: «Комп’ютерні презентації»

 Проект: «Я інформую»

Тип проекту : інформаційно-творчий.

Очікуваний результат: створення презентації засобами MS PowerPoint.

Мета: учні мають самостійно створити слайдову презентацію.

На першому уроці учням пропоную створити проект. Розкрити актуальну проблему сьогодення.  Учителем надаються поради та пам’ятки щодо реалізації даного проекту, критерії оцінювання.

 Порада: Перед створенням презентації бажано:

•   Визначити тему та призначення презентації 
•   Створити схему (сценарій) презентації 
•   Спланувати зміст усіх слайдів, їх стиль.

Вимоги до структури та змісту навчального матеріалу

•   Стислий виклад матеріалу, максимальна інформативність тексту.
•   Використання слів і скорочень, уже знайомих учню.
•   Відсутність нагромадження, чіткий порядок у всьому.
•   Ретельно структурована інформація.
•   Наявність коротких та лаконічних заголовків, маркованих та нумерованих списків.
•   Важливу інформацію (наприклад, висновки, визначення, правила тощо) треба подавати великим та виділеним шрифтом і розміщувати в лівому верхньому кутку слайда.
• Другорядну інформацію бажано розміщувати внизу слайда. Кожному положенню (ідеї) треба відвести окремий абзац.
•   Головну ідею треба викласти в першому рядку абзацу.
• Використовуйте табличні форми подання інформації (діаграми, схеми) для ілюстрації найважливіших фактів, що дасть змогу подати матеріал компактно й наочно.
•   Графіка має органічно доповнювати текст.
•   Пояснення треба розміщувати якнайближче до ілюстрацій, із якими вони мають з'являтися на екрані одночасно.
• Інструкції до виконання завдань необхідно ретельно продумати щодо їх чіткості, лаконічності, однозначності.
•   Використовуйте емоційний фон (художня проза запам'ятовується краще, ніж спеціальні тексти, а вірші — краще, ніж проза).
•   Усю текстову інформацію потрібно ретельно перевірити на відсутність орфографічних, граматичних і стилістичних помилок.

Вимоги до врахування фізіологічних особливостей сприйняття кольорів і форм

•     Стимулюючі (теплі) кольори сприяють збудженню й діють як подразники (за спаданням інтенсивності впливу: червоний, оранжевий, жовтий).
• Дезінтегруючі (холодні) кольори заспокоюють, викликають сонливий стан (у тому самому порядку: фіолетовий, синій, блакитний, синьо-зелений, зелений).
• Нейтральні кольори: світло-рожевий, жовто-зелений, коричневий. Поєднання двох кольорів — кольору знака й кольору фону – суттєво впливає на зоровий комфорт, причому деякі пари кольорів не тільки стомлюють зір, а й можуть спричинити стрес (наприклад: зелені символи на червоному фоні). Найкраще поєднання кольорів шрифту та фону: білий на темно-синьому, чорний на білому, жовтий на синьому.
• Кольорова схема має бути однаковою для всіх слайдів.
• Будь-який малюнок фону підвищує стомлюваність очей і знижує ефективність сприйняття інформації. Чіткі, яскраві малюнки, які швидко змінюються, миготять, легко «вхоплює» підсвідомість, і вони краще запам'ятовуються. Будь-який другорядний об'єкт, що рухається (анімований), знижує якість сприйняття матеріалу, відвертає увагу, порушує її динаміку. Показ слайдів із фоновим супроводженням нерелевантних звуків (пісень, мелодій) викликає швидку втомлюваність, сприяє розсіюванню уваги і знижує продуктивність навчання.

Додаткові вимоги до змісту презентації (за Д.Льюїсом)

• Кожен слайд має відображати одну думку.
• Текст має складатися з коротких слів та простих речень.
• Рядок має містити 6—8 слів.
• Всього на слайді має бути 6—8 рядків.
• Загальна кількість слів не повинна перевищувати 50.
• Дієслова мають бути в одній часовій формі.
• Заголовки мають привертати увагу аудиторії та узагальнювати основні положення слайду. У заголовках мають бути і великі, і малі літери.
• Слайди мають бути не надто яскравими – зайві прикраси лише створюють бар'єр на шляху ефективної передачі інформації.
• Кількість блоків інформації під час відображення статистичних даних на одному слайді має бути не більше чотирьох.
• Підписи до ілюстрації розміщуються під нею, а не над нею.
• Усі слайди презентації мають бути витримані в одному стилі. 

Приклад 2. Тема: Текстовий редактор.

Проект : Я журналіст

При вивченні даної теми розглядаю наступні питання:

• Системи опрацювання текстів, їх класифікація, призначення й основні функції. Завантаження текстового процесора. Система вказівок текстового процесора. Зчитування тексту із зовнішніх носіїв і його збереження на зовнішніх носіях;

• Редагування тексту. Використання буферу обміну. Робота з фрагментами тексту - виділення, копіювання, вилучення, вставляння, переміщення, пошук і заміна фрагментів тексту

• Форматування тексту. Робота зі шрифтами. Шаблони документів і робота з ними

• Використання таблиць у текстах. Створення таблиць, редагування та форматування

• Робота з графічними об'єктами у середовищі текстового процесора. Автофігури

• Робота з вбудованими об'єктами у середовищі текстового процесора. Введення формул, побудова діаграм, створення структурних схем. Структура документа. Друкування документа.

Приклад 3. Підсумкове заняття з теми "Текстовий процесор".

Тип проекту : інформаційний.

Очікуваний результат: створений та оформлений засобами програми документ .

Мета : учні мають використати навики введення , редагування та форматування тексту, роботи з таблицями, графічними об’єктами та самостійно створити документ, за вибраною темою.

Хід проекту:

На першому уроці під час мотивації вивчення даної теми, її загальної характеристики, учням оголошується, що результатом вивчення даної теми стане створення та захист індивідуальних проектів .

В якості проектів можуть бути буклети, брошури, прес-релізи, газети, рекламні плакати і т.д., з будь-якої теми , яка вибрана самими учнями , згідно їх інтересів. А тому, на наступних уроках процес набуття нових умінь та навичок відбувається з більшим інтересом та активністю, так як учні розуміють, що все це необхідно застосувати до реалізації свого власного проекту. В процесі вивчення даної теми, я контролюю, координую проміжні етапи роботи над проектом( вибір теми , підбір матеріалу, графічних об’єктів, таблиць, тощо.)

Важливим етапом при роботі з проектом є вибір теми. Оскільки учень має вибрати , яка цікава не тільки йому особисто, а й врахувати інтереси інших та можливість зацікавити учнів при захисті своєї роботи. Крім того учні мають врахувати специфіку програми і підібрати матеріал, який відповідає певним вимогам, з якими учні ознайомлюються на початку вивчення теми.

Іншим важливим етапом створення проекту є його реалізація на комп’ютері. Під час цього процесу учні закріплюють отримані знання та вміння, а кращі із них ознайомлюються із додатковим матеріалом. Вони набувають досвіду роботи з програмою, який підкріплений інтересом та бажанням створити найкращий продукт.

Під час захисту учні розповідають про причини актуальності вибраної теми, доводять правильність вибраної структури, її оригінальність описують ті проблеми, які виникли підчас створення проекту та шляхи їх усунення і репрезентують власний проект. Після цього відбувається обговорення даного проекту, учні висловлюють свої зауваження та рекомендації, виставляється оцінка. Таким чином учні набувають не лише певних умінь та навичок , а й мають можливість самостійно створити достатньо якісний продукт.

Приклад 4. Тема: Текстовий редактор. Створення типових документів .

Проект: Моя візитка.

Тип проекту: рольова гра.

Очікуваний результат: створення та оформлення візитки засобами текстового редактора.

Мета: учні мають використати навики роботи зі шрифтами, графічними об’єктами та самостійно створити візитку.

Хід проекту:

• Пропоную учням уявити себе робітниками поліграфічної фірми, перед якими стоїть завдання розробити шаблони візитних карток.

• Оголошую очікувані результати.

• Перш ніж перейти до виконання роботи, учні в групах обговорюють наступні питання: що таке візитна картка, її призначення, правила оформлення візитних карток, їх використання, правила етикету при користуванні картками.

• Після обговорення оголошую рекомендації до практичної частини уроку.

Завдання :

 Скориставшись інформацією про правила оформлення візиток, потрібно виготовити проект візитки , яка має відповідати тому становищу , яке ви бажаєте зайняти у суспільстві через 10 років. Проекти створити та зберегти у власній папці під назвою Моя_візитка.

• Презентація створених проектів.

Приклад 5.Тема: Бази даних. Системи управління базами даних.(11 клас)

Проект : Створення бази даних учнів НВК.

Тип проекту : практично-орієнтований.

Очікуваний результат: створення та оформлення бази даних учнів НВК.

Хід проекту:

• Підбір матеріалу і створення бази даних учнів по класах .

• Створення структури бази даних за допомогою конструктора .

• Упорядкування даних на комп’ютері, фільтрація даних.

• Формування звітів. Мова запитів.

• Презентація роботи учнів.

Даний проект можна використовувати як на уроках під час вивчення баз даних, так і в практичній діяльності, коли треба оформити звіти.

Приклад 6. Тема: Електронні таблиці.

Проект: Соціологічне дослідження .

Тип проекту: Дослідницький.

Очікуваний результат: отримання кількісних характеристик різних соціальних явищ, оформлення їх за допомогою програми та ілюстрація діаграмами.

Мета: формування навиків збору інформації шляхом проведення анкетування, дослідження даної проблеми за допомогою інформаційних ресурсів, практичне використання набутих знань для обробки результатів за допомогою табличного процесора.

Хід проекту:

Так як даний проект має за мету проведення дослідження певних соціальних процесів , то під час роботи учні співпрацюють зі шкільним психологом. Заздалегідь проводиться бесіда з психологом та визначаються ті проблеми, в розв’язку яких можуть учні могли б надати реальну допомогу. Під час виконання даного проекту учні об’єднуються в групи по чотири чоловіка.

При роботі в малих групах учні спілкуючись виясняють, що кому не зрозуміло. У випадку необхідності звертаються до мене за допомогою. Кожний розуміє, що успіх групи залежить не лише від запам’ятовування готових знань, а й від уміння самостійно набувати нові знання та застосовувати в конкретних ситуаціях.

Теми для досліджень можуть бути різними, це і відношення вчитель-учень, алкоголь і молодь, СНІД, поведінка підлітків з девіантною поведінкою ...

Учні проходять всі етапи проектування, при цьому кожен відповідає за свій напрямок роботи і постійно навчає своїх товаришів з отриманими навиками.

         Уже починаючи з початкової школи, учні виконують різні проекти, такі, наприклад, як: Проект “Новорічна ялинка”.  

Даний проект проводився на останньому уроці семестру. Попереду - Новий рік, і ми з учнями вирішили прикрасити ялинку для мешканців Комп'ютерної долини.

Але іграшки були не звичайні. Як прикраси ми використовували різні пристрої комп'ютера: клавіатуру, процесор, мишку, лазерні диски, дискети, оперативну пам'ять.

 Тим самим було досягнуто відразу декілька цілей: повторення теми “Пристрій комп'ютера”, контроль знань з цієї теми, підвищення пізнавального інтересу до предмета і розвиток творчих здібностей учнів.

          З учнями 3 класу ми працюємо над проектом «Соняшний букварик».

         Я звернула увагу на те, що коли даєш дитині завдання – наприклад, набрати текст і оформити його красиво , вони розгублюються і на екрані монітора з'являється зовсім не те, що я чекаю. Тому я вирішила на перших етапах проектної діяльності молодших школярів надавати дітям шаблони. А вже після декількох уроків з шаблонами, вони починають розуміти, як можна реалізувати і свої ідеї на аркуші паперу, тобто на екрані монітора декілька сторінок і шаблони

При цьому під творчим проектом мається на увазі самостійна творча робота, виконана під моїм керівництвом. Якість же виконання творчого проекту залежить від того, наскільки міцні знання, уміння і навички учня, які він придбав на уроках інформатики.  

Я бачу, що на уроках інформатики вивчається достатня кількість тем, де учень може проявити свою творчість.

Наприклад, при вивченні теми «Растровий редактор Paint» учні  отримують завдання (короткостроковий проект) - створити святкову листівку, запрошення. Тут акцент робиться на творчі здібності учнів.

Узагальнюючи тему «Текстовий редактор»  3-класники писали та ілюстрували свою власну казку (заздалегідь були приготовлені малюнки з героями російських та українських казок)

ПРИКЛАД ПРОЕКТУ, ЯКИЙ МОЖНА ЗАПРОПОНУВАТИ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

ПРОЕКТ «УПОРЯДКУВАННЯ ТЕМАТИЧНОГО КРОСВОРДА»

Технічне забезпечення: комп'ютер, текстовий про­цесор Microsoft Word.

Ідея проекту: міні-проектом під час вивчення будь-якої теми курсу інформатики, наприклад теми «Комп'ю­тер», може бути впорядкування кросворда за осно­вними поняттями цієї теми. Отримані в ході виконання проекту кросворди надалі можна використати для пе­ревірки знань учнів іншої (або цієї ж) групи за зазначе­ною темою (тим самим досягти практичної, теоретич­ної, пізнавальної значущості очікуваного результату).

Завданням проекту може бути введення запи­тань кросворда і його сітки в текстовому редакторі MS Word з метою перевірити не тільки знання теми, за якою складено кросворд (у нашому випадку теми «Комп'ютер»), але й знання теми «Технологія опрацю­вання текстової інформації».

Типологія проекту

За домінуючою діяльністю—практико-орієнтований.

За предметно-змістовною спрямованістю — моно- проект.

За характером координації проекту — із відкритою, явною координацією.

За характером контактів — внутрішній.

За кількістю учасників — парний.

За тривалістю виконання — короткостроковий (2-3уроки).

Мета проекту:

навчальна: повторити тему «Комп'ютер»; закріпи­ти знання, набуті під час вивчення теми «Засоби і тех­нології опрацювання текстової інформації»:

• з набору, редагування і форматування тексту в тек­стовому редакторі;
• зі створення й оформлення таблиць у документі;
• зі створення і використання в тексті зображень;
• із використання систем перевірки орфографії і син­таксису, тезаурусів, тлумачних словників;
• зі структурування тексту; з виведення тексту на друк.

розвивальна: розвивати комунікативні навички, пам'ять, спостережливість, пізнавальні інтереси, твор­чі здібності, логічне мислення;

виховна: сформувати інтерес до навчання; навча­ти співробітництва; формувати навички взаємодії.

ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ

Перший етап. Робота над проектом починаєть­ся з того, що члепи групи об'єднуються в пари. У кожній парі учні вибирають, які поняття вико­ристовують у кросворді. При цьому вони можуть вибирати поняття, вивчені на уроках; поняття, що зустрічаються в підручнику, але не розгля­нуті на уроках із запропонованої теми; поняття, що стосуються заданої теми, але зустрічаються не в підручнику (наприклад, транскрайбер).

Другий етап. Вибрані поняття з їх визначен­нями набирають у текстовому редакторі (тобто те, що буде зазначено в завданні кросворда). Роботу можна проводити в декілька способів.

По-перше, учні можуть набрати терміни з їхні­ми означеннями. На проміжному етапі це допомо­же перевірити знання учнями термінів.

По-друге, текст можна відразу набирати за принципом оформлення завдання кросворда (тоб­то на першій сторінці буде набрано «По вертика­лі. 1….2 Погоризонталі. 3… 5», а надругій сторінці — відповіді). Тоді оцінити слуш­ність трактування використаних понять можна на цій стадії. (Взагалі цієї проміжної перевірки мож­на й уникнути, оцінивши роботу загалом по закін­ченні виконання проекту.)

Третій етап. Учні в текстовому редакторі створюють сітку кросворда або за допомогою ін­струментів створення таблиць, або за допомогою вмонтованих інструментів рисування. Найсильніші учні можуть використовувати макроси. Робо­ту (дві сторінки: одна — із сіткою кросворда і пи­таннями, друга — із відповідями) роздруковують.

Четвертий етап. Учні обмінюються кросвор­дами і розгадують їх.

Диференціація за рівнями підготовки учнів

Під час цієї роботи вчитель перевіряє зна­ння учнями відразу двох тем курсу інформати­ки — «Комп'ютер» і «Технологія опрацювання текстової інформації». Диференціацію з першої  теми можна проводити за кількістю термінів яку пропоновано використати в кросворді (напри­клад, слабкі учні можуть використати 12 термі­нів, а сильні — 30-35), і за джерелами інформації  (більш сильні учні використовують додаткові дже­рела інформації). Диференціацію з другої теми можна провести в такий спосіб: слабкі учні мо­жуть просто набрати текст у текстовому редакто­рі без оформлення, а сітку кросворда накреслити на папері за допомогою олівця і лінійки, причому послідовність номерів слів може бути довільною. Найсильніші учні можуть використовувати різно­манітні шрифтові виділення, різні засоби оформ­лення абзаца і сторінки; сітку кросворда можна нарисувати за допомогою інструментів створен­ня таблиць із використанням макросів; нумера­ція слів — як у кросвордах друкарських видань. Крім того, необхідно враховувати структуру крос­ворда: чим вона «щільніша», тобто чим більше пе­ретинань, тим вищою має бути оцінка.

РОЗРОБКА МОДЕЛІ СУЧАСНОГО УРОКУ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП'ЮТЕРА ДЛЯ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ПРОЕКТА

МОЖЛИВОСТІ ТА ОБЛАСТЬ ВИКОРИСТАННЯ POWERPOINT

Тема. Можливості та область використання Power­Point. Приклади презентацій. Групи інструментів сере­довища PowerPoint. Режим роботи зі слайдами. Вста­новлення масштабу. Область задач. Збереження пре­зентації. Створення нової презентації. Створення ново­го слайда. Завершення роботи

Мета:

навчальна: сформувати знання про презентації, інструменти для роботи в середовищі PowerPoint, ознайомити з режимами роботи зі слайдами;

розвивальна: розвивати технічне мислення, спри­яти розвитку координації рухів, розвивати пам'ять, мислення;

виховна: виховувати культуру праці, працелюб­ність.

Обладнання: персональний комп'ютер, приклади презентацій.

Тип уроку: урок-бесіда.

Час: 45 хвилин.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Привітання з класом. Концентрація уваги уч­нів та перевірка присутніх. Організація і перевір­ка готовності учнів до роботи, створення позитив­ної емоційної атмосфери.

2.                 АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування

1. Хто користувався раніше програмою Power­Point?
2. Як ви розумієте поняття презентації?
3. Де можна застосовувати презентацію?

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Роль презентацій у сучасних умовах ведення бізнесу постійно зростає: навіть декілька років тому на великих виставках лише одиниці експо­натів супроводжувались демонстраційним мате­ріалом, тепер без нього неможливо уявити жоден поважний стенд.

4. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Методи: бесіда з елементами пояснення, спосте­реження, демонстрування.

Основні поняття: презентація, режим роботи, слайд, PowerPoint.

Учитель. Зараз я продемонструю деякі при­клади презентацій. Ви побачите, де їх можна за­стосовувати.

Застосовують презентації не лише у торгово- економічній діяльності, а й із навчальною метою, без них не обходиться захист курсових, диплом­них, наукових робіт. Крім того, бурхливо розви­вається ще одна галузь застосування — презента­ції у всесвітній інформаційній мережі інтернет.

Безперечним лідером серед програм створен­ня презентацій є Microsoft PowerPoint із пакету Microsoft Office.

PowerPoint є складовою частиною Microsoft Office, тому він має ознаки, спільні з іншими до­датками Office.

Наприклад, запустити PowerPoint молена так само, як і будь-який інший додаток — або через меню Пуск, або за допомогою панелі Office, або подвійним клацанням на його ярлику чи підго­товленій раніше презентації.

PowerPoint використовують для створення пре­зентації та її показу. В режимах підготовки пре­зентації (звичайному, структури, слайдів і сорту­вальника) вікно PowerPoint за структурою нагадує вікна інших додатків, тобто має смугу заголовка, рядок меню, панелі інструментів, робочу ділян­ку і рядок стану. Особливістю вікна PowerPoint у цих режимах є те, що ліворуч від горизонталь­ної смуги прокручування є кнопки режимів пере­гляду слайдів.

Ці кнопки дублюють відповідні команди меню Вид і схожі на аналогічні кнопки Word. У режимі показу слайдів вікно займає весь екран, і в ньому можна переглянути тільки один слайд.

PowerPoint має кілька режимів роботи

Звичайний режим. У цьому режимі робоча ділян­ка вікна PowerPoint складається з ділянок слайда, структури і нотаток. Розміри кожної з них можна змінювати. На ділянці структури відображено но­мер, назву слайда і текст, що міститься в ньому. Натиснувши на кнопку ліворуч від номера, мож­на одразу перейти до роботи з відповідним слай­дом, який з'являється на ділянці слайда. Сюди можна вставляти також рисунки, фільми, звуки, ефекти анімації й гіперпосилання. Текст вводять і до ділянки структури, і до ділянки слайда.

Режим структури. У цьому режимі перевага на­дається ділянці структури. Інші ділянки подано у зменшеному вигляді. Тому його використову­ють, щоб ознайомитися зі структурою всієї пре­зентації і за потреби змінити її (шляхом перемі­щення розділів, їх вилучення, редагування тексту тощо).

Режим слайдів займає всю робочу ділянку. Його використовують для створення і зміни по­точного слайда.

Режим сортувальника. Тут на робочій ділянці PowerPoint відображено всю презентацію. Причо­му кожний слайд наведено у зменшеному вигля­ді. Ось чому його використовують для перегляду послідовності, у якій розташовано слайди в пре­зентації, а також щоб перейти до роботи з певним слайдом. Для цього досить двічі клацнути на ньо­му. У режимі сортувальника зручно переміщува­ти окремий слайд на інше місце презентації, пере­тягуючи його мишею. Тут також можна додавати нові слайди перед виділеним або видаляти виді­лений слайд, натиснувши клавішу Delete. На ета­пі підготовки цей режим використовують, щоб за­дати інтервали часу для показу кожного слайда й встановити анімаційні ефекти під час переходу від одного слайда до іншого.

Режим показу слайдів призначено для демонстру­вання презентації. У ньому кожний слайд виво­диться на весь екран.

Використовуючи кнопки, можна перемикати один режим на інший під час підготовки і демон­стрування слайдів, а також внесення і змін нота­ток. Оскільки в режимі показу слайдів поточним слайдом зайнято весь екран, то вийти з нього мож­на, натиснувши клавішу Esc або вибравши відпо­відну команду з контекстного меню, яке можна викликати клацанням правою кнопкою миші на будь-якому місці слайда.

Завершують роботу в PowerPoint, закриваючи його вікно.

Основні способи створення презентації

Після того як визначено тему презентації, на­мічено її основні питання, а також дібрано мате­ріал для їх розкриття (текст, рисунки, діаграми тощо), можна переходили до етапу створення пре­зентації. Після запуску PowerPoint з'являється діалогове вікно, у якому для цього запропоновано вибрати один із таких способів:

• використовуючи Майстер автозмісту,
• на основі шаблону презентації;
• на основі порожньої презентації.

Майстер автозмісту автоматизує перехід від

одного етапу створення презентації до наступного з такого списку:

1. вид презентації;
2. спосіб подання;
3. формат видавання;
4. доповнення.

Для його запуску спочатку потрібно вибра ти вид презентації з наявного списку (Службові Проекти, Ділові, Особисті тощо), а також підви; (шаблон) усередині вибраного виду (наприклад у виді Службові є шаблони Загальні збори, Основна сторінка компанії, Фінансовий звіт).

Після вибору виду презентації на другому уроці вказують спосіб її подання (демонстрування):

• доповідь, нарада, видання;
• іптернет, кіоск.

На третьому етапі визначають формат видан­ня. Перший спосіб подання може мати 4 варіан­ти вигляду:

• презентація на екрані;
• чорно-білі прозорі плівки;
• кольорові прозорі плівки;
• слайди 35-міліметрові.

Вирішують також, чи буде використано дру­кування для цього формату.

На четвертому етапі вводять додаткові дані для титульного слайда:

• заголовок презентації;
• ім'я автора;
• інші дані (наприклад, назву підрозділу).

Якщо на другому етапі вибрали другий спо­сіб подання презентації (інтернет, кіоск), то тре­тій етап пропускають, а на четвертому вказують:

• на кожній сторінці текст авторських прав;
• дату останньої зміни;
• адресу e-mail.

Далі стандартний шаблон корегують, заміню­ючи подані там дані.

Якщо презентацію створюють на основі певно­го шаблону, то у вкладці Презентації вибирають потрібний його вид, наприклад Фінансовий звіт, який потім заповнюють необхідними даними. Під час вибору слід звернути увагу на те, що більшість шаблонів мають дві версії — стандартну та інтер­активну. Перша прийнятна для доповіді, наради або видання; друга — для веб-сторінки в інтерне- ті або кіоску.

Отже, під час створення презентації на осно­ві шаблону автоматизованими є тільки перший і другий кроки Майстра. Решта виконуються у вільному режимі.

Ще більшу свободу користувач має під час ви­бору інаблону презентації з вкладки Дизайни пре­зентацій, у якій є тільки шаблони зовнішнього вигляду презентації, створені професійними ди­зайнерами. Зміст, послідовність показу слайдів автор визначає самостійно.

Найбільший творчий розмах користувач може проявити, віддавши перевагу третьому способу — на основі порожньої презентації. Для кожного слайда тут потрібно спочатку вибрати авторозмітку (тобто вирішити, з яких місцезаповнювачів складатиметься слайд), потім наповнити його демонстраційним матеріалом і, нарешті, дібрати потрібне оформлення (фоновий рисунок, колір­ну гаму, вид шрифту тощо). Як правило, спочат­ку створюють декілька слайдів, заповнюють їх да­ними, добирають відповідне оформлення, а потім на його фоні продовжують створення презентації. Такий підхід потребує високого професіоналізму в роботі.

5. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методи: бесіда.

Форма роботи: фронтальна.

Фронтальне опитування

1. Дайте означення презентації.
2. Для чого використовують презентації?
3. Які режими роботи зі слайдами ви знаєте?
4. Яким чином можна створити презентацію?

6.              ПІДСУМКИ УРОКУ

Підбиття підсумків уроку, аналіз позитивних і негативних моментів у роботі учнів, пояснення шляхів усунення недоліків. Приведення в поря­док робочих місць.

Висновок

Підбиваючи підсумки, можна зробити висно­вок, що, використовуючи на заняттях інтерак­тивні технології навчання, можна досягти більш реальних результатів у навчанні та вихованні су­часного спеціаліста будь-якого фаху, зокрема опе­ратора комп'ютерного набору.

Практика показує, що за використання інтер­активних методів навчання учні запам'ятовують:

• 80 % того, що висловлювали самі;
• 90 % того, що робили самі.

Поліпшується не тільки запам'ятовування ма­теріалу, але і його ідентифікація, використання в повсякденному житті. Застосування інтерактив­них методів навчання сприяє розвитку таких особистісних рис, як комунікабельність, співробітни­цтво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси...

Метод проектів не повинен витісняти класно-урочну систему, але він є важливим компонентом освіти і використовується в різних видах навчально-виховної діяльності.

 Проектна робота дуже перспективна, оскільки в ній кожен з учасників не втрачає свого статусу активної діючої особистості, намагається зайняти в групі позицію, що відповідає його можливостям: знанням, умінням, здібностям, мисленню тощо. Зокрема, проекти сприяють виробленню самостійності, активності, творчості, впевненості, набуттю почуття власного успіху і прогресу, самовизначенню, сприяють соціальному розвитку, виробленню дослідницьких навичок, дають можливість реалізувати мету, інтегрувати знання. Це позначається на загальному формуванні індивідуального стилю дитини. Працюючи над проектом, учні спілкуються, співпрацюють і допомагають один одному в процесі навчання, розвивають соціальні, розумові та комунікативні навички. Цей вид діяльності сприяє здійсненню індивідуального підходу в класах з різним рівнем підготовки під час вивчення та засвоєння нового матеріалу. Використання методу проектів підвищує ефективність навчання та виховання. З його допомогою реалізуються міжпредметні зв’язки, здобуваються знання через взаємодію учнів з педагогом та між собою. Вміння педагога ефективно організувати та впровадити проектну діяльність у навчальний процес є показником високого рівня його професійної компетентності.

Список використаних джерел

1.Проектна діяльність у школі / Упоряд. М. Голубенко. – К.: Шк. світ, 2007. с. – (Б-ка «Шк..світу»).
2. Intel  Навчання для майбутнього. – К.: Видавнича група BHV, 2004. – 416 с. 

3.Ірина Буравська. Проектні технології в школі. Застосування методу проектів.//Директор школи. – грудень 2006, № 48 (432). – с. 3 – 4

4.Морзе Н.В. Методика навчання інформатики. Ч.1. Загальна методика навчання інформатики. -К.: 2004.

5.Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання. -К.: А.С.К., 2003.