Завдання для перевірки за твором М. Вінграновського "Сіроманець"

Перевір себе!

• Він підібрав узимку на дорозі голодного, знесиленого вовка і привіз додому, доглядав його. (Петро Лях)
• Вона сердилась і казала, нащо дався йому отой звір та чому він робить із вовка святого. (Мати Сашка)
• Він привів у ліс свого старого коня як приманку для вовка й сидів у засаді. (В. Чепіжний)
• Він плакав, і великі срібні його сльози котилися й падали на пісок. (Сіроманець)
• Вона дивувалася, що Сашко ходить до школи лісом, не боїться вовків, і навчала, що треба оберігати і ліс, і воду, і повітря, і звірів. (Учителька Надія Петрівна)
• Він був головою колгоспу, дозволив Чепіжному вирити яму- пастку для Сіроманця. (Батько Сашка)
• Він умів говорити, співати старим голосом, плакати, йому щоночі снився один і той самий сон. (Сіроманець)
• Він любив, як цвітуть будяки. (Сіроманець)
• У нього огнедишне око, бурякові кулаки й чорний мотоцикл, на якому він відвозить крадену солому. (Василь Чепіжний)
• Він вставав раненько, ішов лісом до школи, любив природу й хотів стати лісником. (Сашко)
• Він подавав хлопчакам голос, і вся ватага рушала за ним у виселок додому. (Сіроманець)
• Він поїхав у Київ і купив собі вовкодавиху. (В. Чепіжний)
• Він жив на полігоні, оглух, вивчив графік навчань, ховався від вибухів у воронках. (Сіроманець)
• Він загубився в заметіль, його врятував Сіроманець. (Андрійко)
• Він робить рішучі вчинки, учить дорослих, що звірі живі, їм теж треба жити, що не можна багатьом іти на одного, старого, сліпого. (Сашко)
• Вони видовбали ломами в мерзлій землі Сіроманцеві погріб — житло під лісосмугою. (Льотчики)
• Він високий, широкогрудий, з малими вушками на великій голові, з великими димчастими незрячими очима. (Сіроманець)
• Він вважає, що якби Сіроманець був зрячим, то пішов би в таке місце, де люблять вовків. (Сашко)
• Він прийшов помирати сам. (Сіроманець)
• Він прибрав Сіроманця, розчесав його і сказав: „От тепер ми з тобою і на людей стали схожі”. (Сашко)
• Він, видно, пиріжки з печінкою любив з дитинства, бо ковтнув пиріжки, навіть не пожувавши. (Сіроманець)
• Він прохав не забувати його й запевнював, що сам ніколи Сіроманця не забуде. (Сашко)