Завдання відкритої форми (Українські землі в складі Австрійської імперії)
Про матеріал
Завдання відкритої форми (Українські землі в складі Австрійської імперії в 19ст)Завдання відкритої форми
Базовий рівень
1. Меркантилізм і господарство українських земель у першій половині ХІХ ст.
Умова. Поясніть, як політика економічного централізму й меркантилістські підходи Габсбурзької монархії впливали на господарський розвиток українських земель. У відповіді зважте на їхнє становище в імперії, розвиток промисловості й сільського господарства. Не ототожнюйте меркантилізм із конкретною урядовою програмою, якщо не можете її підтвердити.
Очікуваний обсяг: 5–7 речень.
Зразок повної відповіді. У першій половині ХІХ ст. українські землі у складі Габсбурзької монархії — Східна Галичина, Буковина й Закарпаття — залишалися переважно аграрними. Економічна політика імперії була централізованою: влада регулювала торгівлю, митні правила й виробництво, прагнучи зміцнювати господарство держави. Українські землі здебільшого постачали сільськогосподарську та лісову сировину, тоді як розвиненіші промислові осередки монархії були розташовані переважно в інших її частинах. Місцева промисловість розвивалася повільно й не могла зрівнятися з промисловими районами імперії. Значна частина населення працювала в сільському господарстві, а залежність селян від землевласників зберігалася до реформ 1848 року. Отже, централізована економічна політика й аграрний характер краю обмежували розвиток місцевого виробництва.
Критерії оцінювання — 6 балів:
1 бал — правильно названо українські землі у складі монархії;
1 бал — пояснено централізований характер економічної політики;
1 бал — охарактеризовано аграрний характер господарства;
1 бал — розкрито роль краю як постачальника сировини;
1 бал — зазначено повільний розвиток місцевої промисловості;
1 бал — сформульовано обґрунтований висновок.
2. Скасування панщини та зміни в житті селян
Умова. Поясніть, чому скасування панщини в 1848 році стало важливим для господарського розвитку західноукраїнських земель. Розкрийте, які зміни воно принесло селянам і чому саме по собі не розв’язало всіх господарських проблем.
Очікуваний обсяг: 5–7 речень.
Зразок повної відповіді. Скасування панщини в Габсбурзькій монархії 1848 року припинило особисту залежність селян від поміщиків і ліквідувало їхні обов’язкові відробітки на панському господарстві. Селяни отримали більше особистої свободи та можливість самостійніше розпоряджатися своєю працею. Це створило передумови для розвитку найманої праці й товарного господарства. Водночас земельні наділи багатьох селян були малими, а нестача землі й бідність не зникли. Не всі мали змогу придбати реманент або вкладати кошти у виробництво. Тому скасування панщини було важливою соціальною реформою, але не забезпечило швидкого добробуту селян.
Критерії оцінювання — 6 балів:
1 бал — правильно зазначено рік скасування панщини;
1 бал — пояснено, що саме змінилося в становищі селян;
1 бал — названо господарське значення реформи;
1 бал — пояснено принаймні одну проблему, що збереглася;
1 бал — наведено причинно-наслідковий зв’язок;
1 бал — сформульовано підсумковий висновок.
Середній рівень
3. Господарський розвиток у другій половині ХІХ ст.
Умова. Охарактеризуйте господарський розвиток українських земель під владою Габсбургів у другій половині ХІХ ст. Наведіть щонайменше два приклади змін у транспорті, промисловості або видобуванні корисних копалин і поясніть їхнє значення. Пам’ятайте, що після 1867 року Габсбурзька монархія стала Австро-Угорщиною.
Очікуваний обсяг: 6–8 речень.
Зразок повної відповіді. У другій половині ХІХ ст. українські землі залишалися переважно аграрними, але в окремих галузях відбувалися помітні зміни. Розвивалася залізнична мережа, яка полегшувала перевезення людей і товарів та пов’язувала місцеві господарства з ширшими ринками. У Східній Галичині зросло значення видобування нафти, зокрема в районі Борислава. Розвивалися також видобування солі, лісова й харчова промисловість. Ці галузі створювали робочі місця та сприяли торгівлі, однак їхній розвиток не перетворив край на потужний промисловий центр. Більшість населення й далі працювала в сільському господарстві. Отже, модернізація була нерівномірною: транспорт і окремі промисли розвивалися, але аграрний характер економіки зберігався.
Критерії оцінювання — 6 балів:
1 бал — зазначено переважно аграрний характер господарства;
1 бал — наведено приклад розвитку транспорту;
1 бал — наведено приклад промисловості або видобування;
1 бал — пояснено господарське значення наведених змін;
1 бал — розкрито нерівномірність розвитку;
1 бал — зроблено обґрунтований висновок.
4. Залізниці та господарські зміни
Умова. Поясніть, як розвиток залізничної мережі міг впливати на господарство українських земель у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст. У відповіді розгляньте перевезення товарів, зв’язок із ринками та можливості розвитку промисловості. Поясніть, чому залізниці самі по собі не усунули аграрного характеру економіки.
Очікуваний обсяг: 5–7 речень.
Зразок повної відповіді. Розвиток залізниць полегшив перевезення товарів і людей між різними місцевостями. Завдяки цьому місцеві виробники могли швидше доправляти сировину й продукцію до ширших ринків. Залізничне сполучення також сприяло розвитку видобування корисних копалин і промислів, оскільки перевозити їхню продукцію стало зручніше. Водночас наявність залізниць не означала, що промисловість краю швидко стала розвиненою. Економіка й далі значною мірою спиралася на сільське господарство, а промислові галузі розвивалися нерівномірно. Отже, залізниці сприяли господарським змінам, але не могли самостійно подолати відсталість краю.
Критерії оцінювання — 6 балів:
1 бал — пояснено значення залізниць для перевезень;
1 бал — розкрито зв’язок із ширшими ринками;
1 бал — пояснено можливий вплив на розвиток промислів або промисловості;
1 бал — зазначено, що залізниці не усунули аграрного характеру економіки;
1 бал — наведено причинно-наслідкове пояснення;
1 бал — сформульовано обґрунтований висновок.
Високий рівень
5. Порівняння господарства в першій і другій половинах ХІХ ст.
Умова. Порівняйте господарський розвиток українських земель під владою Габсбургів у першій і другій половинах ХІХ ст. Визначте одну спільну рису й дві зміни. Поясніть, які чинники сприяли змінам і чому вони не усунули економічної відсталості краю.
Очікуваний обсяг: 6–8 речень.
Зразок повної відповіді. Спільною рисою обох періодів був переважно аграрний характер господарства українських земель. У першій половині ХІХ ст. місцева промисловість була розвинена слабко, а залежність селян від землевласників зберігалася до скасування панщини 1848 року. У другій половині століття після скасування панщини посилилися зміни в сільському господарстві та збільшилася кількість найманих працівників. Розвиток залізниць полегшив перевезення товарів, а видобування нафти в Східній Галичині стало важливою галуззю. Цим змінам сприяли соціальні реформи, розширення транспортних зв’язків і попит на сировину. Проте промисловість краю залишалася обмеженою, а значна частина населення жила із сільського господарства. Отже, господарство змінювалося, але модернізація була нерівномірною й не подолала відсталості краю.
Критерії оцінювання — 6 балів:
1 бал — названо спільну рису двох періодів;
1 бал — охарактеризовано господарство першої половини ХІХ ст.;
1 бал — наведено першу зміну в другій половині століття;
1 бал — наведено другу зміну;
1 бал — пояснено чинники змін і причини збереження відсталості;
1 бал — подано логічний порівняльний висновок.
6. Чи забезпечило скасування панщини добробут селян?
Умова. Оцініть твердження: «Скасування панщини 1848 року саме по собі забезпечило добробут селян і розв’язало господарські проблеми західноукраїнських земель». Наведіть аргументи на підтвердження або спростування твердження, розрізняючи соціальні зміни та господарські результати реформи.
Очікуваний обсяг: 6–8 речень.
Зразок повної відповіді. Це твердження є перебільшенням. Скасування панщини 1848 року припинило обов’язкові відробітки селян на панських господарствах і розширило їхню особисту свободу. Реформа створила передумови для розвитку найманої праці й товарного господарства. Однак вона не розв’язала всіх господарських проблем: у багатьох селян залишалися малі земельні наділи, а бідність і нестача землі зберігалися. Через брак коштів не всі могли придбати реманент або вкладати його у виробництво. Отже, скасування панщини було важливою соціальною зміною, але не гарантувало швидкого добробуту. Щоб господарство розвивалося, були потрібні й інші зміни, зокрема розвиток транспорту та промисловості.
Критерії оцінювання — 6 балів:
1 бал — чітко оцінено запропоноване твердження;
1 бал — пояснено соціальне значення скасування панщини;
1 бал — розкрито господарське значення реформи;
1 бал — наведено принаймні одну проблему, що залишилася;
1 бал — розрізнено соціальні зміни й господарські результати;
1 бал — сформульовано обґрунтований висновок.
Створено з «Помічником вчителя» На Урок — naurok.com.ua/assistant