Займенник в усній народній творчості

Займенник в усній народній творчості

Прислів'я та приказки

Свого не цурайся — за чуже не хапайся.

Хто рано встає — тому Бог дає.

Всякий труд почесний.

Усяка травичка на своєму корені росте.

Стільки в небі зірочок, скільки в полі копичок.

Ніщо у світі не пропадає даремно.

Не одна у світі криниця, можна з абиякої напитися.

Син мій, а розум у нього свій.

Про когось іншого в нього промова, а про себе жодного слова.

Гречана каша хвалилась, ніби вона з маслом родилась.

Як хтось не знав біди, то сам нікому не поможе.

Самовар кипить, та нікому чай пить.

Будь-хто собі не ворог.

Поганий той замок буває, котрий будь- який ключ відмикає.

Загадки

З ним подружить кожен з вас,

 Як піде у перший клас.

 Бо хоч завжди він мовчить,

Та читати вас навчить!

(Буквар)

Біла грядка –

Чорні зернятка.

Посіяла по порядку–

 Та й маю загадку.

Хто зернятка знає,

 Той відгадає.

(Аркуш, літери)

Він нам, як мама, дорогий,

Він хоче нас навчити

 Любити край чудовий свій

 Це мудрий наш 

(Учитель)

Хто скликає на урок?

 То гучний шкільний...

(Дзвінок)

Книжечки маленькі,

 Аркуші біленькі.

В них вчимося ми писати,

 І складати, й віднімати.

(Зошит)

Я іду у перший клас,

Я у школі перший раз,

 На 12 буду вчитися,

 Бо старанна я....

(Учениця)

Сіла купа дітвори

 І поїхала з гори.

 Люблять їх усі малята,

 Звуть візочок цей....

(Санчата)

Покатають нас вони,

 Але це не ковзани.

 Білі, чорні, сині, рижі...

 Дощечки ці звуться...

(Лижі)