Акровірші
Різновиди хлібних виробів
(для позакласної роботи з учнями 5-7 класів)
Робота вчителя української мови та літератури Дирдинського ЗЗСО І – ІІ ступенів Городищенської міської ради Черкаської області Підпалько Валентини Олександрівни
Духмяний хліб рідної землі
Хліб український - пшеничний і житній,
Що народився в росі щедро вмитий,
Проростав на ріднім полі,
Де всього було доволі:
Сонця, дощику, тепла.
Його пестила рука
Тракториста і шофера,
Агронома й комбайнера.
Знав він голос грому з неба,
З вітром грався він, як треба.
Слухав трелі солов’я,
Знав, що колосом буя!
Сині в нім цвіли волошки,
Червоніли маки трошки,
Вуса мав як в козака –
Доля зерна ось така!
Потім тік, сушарка, млин…
Не спинити часу плин.
Ось із борошна, м’який,
І духмяний, і смачний
Хліб на стіл до нас прийшов,
Друзів нині тут знайшов.
Це і книш, калач, пампушка,
Короваєва подружка…
Їх дванадцять пропонуєм,
Акровіршами частуєм.
Тож скуштуйте, не лініться,
Хлібом нашим пригостіться!
Ніби місяць у віконці,
пИшний, білий, як сніжок!
Шепче: «З’їж мене, дружок!»
А пора вже й літо кликать,
Лінь вигонити із хатки,
А припрошувать достатки,
Через поле, хліб і татка!»
А велика, мов макітра!
Мама любить її їсти -
Поруч з нами їй не сісти!
Ух і запах вона має!
Ша, його часник тримає,
Коли гості ще в дворі,
А вона вже на столі.
Одну річ важливу сказали мені.
Родина велика, чи дуже мала,
Оселя багата, чи бідна вона,
Весілля гуляють, чи влітку жнива,
А виріб цей хлібний усяк спожива,
Й достаток він любить і творить дива!
От як кіт вона муркоче,
Ротик раз у раз зітхає,
Жуйка апетит збирає!
«И-и-и! Настав той славний час,
Коли звуть обідать нас!»
Отримали чудовий дар:
Рум’яний, з кремами по колу,
Такий смачнесенький товар!
Й дрібненькою мачинкою,
Румяний має бік,
І йде із нього сік!
Гостей склика…. (пиріг)
Усмішку сонця відзняли в кіно.
Легеньку, ніжну, а смачну, що «Ах!»
Округлу і м’якеньку, наче птах.
Чарівна мить недовгою була,
Кудись усмішка зникла без сліда,
А то маленька булочка була!
От і в нас він є сьогодні:
Галушки, сметанка славна,
Ананаси дуже модні.
Лиш добавить треба всюди
СИру, масла, шоколаду,
Коли хочуть того люди,
Буде смачно все й до ладу!
А там багато чого є!
Торти, рулети, вафлі й дині…
Окраса столу, все – твоє!
Навіть лимон кисленький є.
«Уже треба для сніданку
Боді, Ярику, Орисі,
Любі, Сашику, Онисі
Импетитне щось до чаю,
Куди класти – я не знаю!»
А сама вона не сита.
Лиш висока і рум’яна,
Як же пахне – вся духмяна!
Не боїться спеки, стужі,
И-и-и, думки у неї дружні:
«Ці крихти усім роздам,
Я – найкраща поміж дам!»
1