Збірка містить у собі роботи учнів середніх класів,розкриває їх літературний потенціал, прищеплює любов до читання та власної творчості,розвиває креативне мислення та фантазію
Збірка учнівських творів
Вероніка Клопот
Дівчина вірші пише давно. Поезії Вероніки відзначаються ліризмом і простотою, незвичною побудовою, вдалими тропами. Схильна до філософських роздумів.
Люблю, як ти мені усміхаєшся
Весняним сонечком.
Люблю, як очі твої наповняються
Промінням зоряним.
Люблю, як у морі хвиля ламається
І чайки крики,
І як весною земля розпускається,
І пахнуть квіти.
Люблю, як дощик по склу спускається
Дзвінками-перлами.
Люблю, як грім в котрий раз гуркоче
За тими скелями.
Люблю, як дише востаннє осінь
Журби туманами,
Й одну єдину рожеву зірку
Поміж безбарвними.
Люблю, як темрява в сад спускається
З ясними зорями,
Як соловейко в цей час заливається
Душі акордами.
Люблю не спати у нічку зоряну,
Спокійну й лагідну.
Люблю відкрити свою віконницю
Й впустити запахи.
Люблю, як ти мені усміхаєшся
Весняним сонечком.
Люблю, як очі твої наповняються
Промінням зоряним.
Я – не дівчина сільська, я – королева така. Я – красуня чарівна.
Все, що побажаю, буде у менегсоболева шубка, сукня нова, різні дівочі дрібнички. У мене слуг - ніде ступить, але, на жаль, дуже ліниві і слабкі, на ногах ледве-ледве стоять. Є і замок величезний.
Хоча королеви всі вперті, але я не буду такою. Ви пробачте мене, я насправді не така. Я сподіваюсь, ви мене пробачили, особливо Пасербиця. Ти така добра. Я хочу, щоб ти стала мені подружкою.
Кисла Олександра
Королева - зла, лінива,
Примхи всі її - наказ.
Королеву хтось образить -
І кричать почне вона.
Вчила те, що їй хотілось
І нікому не корилась.
Взимку квітів закортіло,
Пасербиця те зробила.
В лісі квітів назбирала,
Та подяки не дістала.
З місяцями подружила,
Королеву враз змінила.
Опара Ірина
* * *
Сипала зима
Білим, білим снігом.
Побілила хату
Білим, білим.
На озерах лід
Все покрив тихенько.
І ялинки одяглись у шати
Срібні, сніжні і новенькі.
Ведмідь у берлозі
Тихо-тихо спить.
Чути лиш тоненький
Тихий-тихий свист,
Їжаки колючі
Теж позасинали.
Все укрилось білим,
Мов у Задзеркаллі.
Заїко Юлія
* * *
Зима настала,
Все біле стало.
Дерева голі,
Стоять надворі.
Метелиця кружляє,
Вітри ганяє.
Зима весела, мила
Снігами все накрила.
Таран Мирослава
* * *
Зима чарівна завітала,
Замела всі хатинки малі,
Замела всі стежинки у полі
І птаха малого в дуплі.
У шати прибрала дерева
І гірку зробила як слід.
Та мороз не дає покататись,
Щипає за вуха усіх.
Опара Ірина
Цей маленький хлопчик
Жив серед вовків.
У них всього навчився,
Все робити міг.
А вже коли він виріс
Та мужність перейняв,
Став насправді сильним,
Все у джунглях знав.
Він сказав, коли прощався
-Не забуду вас!
Низько зграї поклонився
За навчання час.
Побажав усім любові,
Добрих справ і гарних
Щоб були усі здорові
не втратили надій.
Таран Мирослава
У джунглях хлопчина
Живе кілька літ.
З вовками він дружить,
З вовками живе.
Є в нього учитель -
Це мудрий Балу.
Навчає хлопчину
Любові й добру.
Полює на нього Шер-Хан.
Його наш герой не боїться,
Тому, що він - хлопчик-Тарзан.
Ральченко Олексій
Був у джунглях хлопчик,
Їв він мед, горіхи,
І законів справедливих
Вчився у Багіри.
Полювати вчив Балу,
Мудрий та сердитий.
Жив герой в родині,
Добрій,працьовитій.
Хлопчик Мауглі – сміливий,
Розумний, чесний і кмітливий.
Дуже полюбив свою
Вовчу зграю і сім'ю.
Старших себе поважав
І Акелу врятував.
Дуже добре він навчався
І поради не цурався.
Каа, Багіра і Балу
Душу в нього вклали всю.
Він Законам покорився,
На чужих помилках вчився.
Вдячний був своїм батькам,
Друзям та учителям,
Що Шер-Хану не віддали
Та від смерті врятували.
Макієнко Марія
Яскраве сонце
Яка чудова погода.
Та на серці сум.
(О. Кисла)
* * * *
Сиджу на уроці,
Шелестять сторінки.
Тихо думаю.
* * * *
Метелик летів,
На зелену траву сів.
Дихнув вітерець.
(А. Скороход)
****
На дворі дощ,
Напевне всі сплять.
Немає нікого.
(О. Ральченко)
****
Весь світ походить з неї,
Життя починається і гине.
Це природа.
(Ю. Чернявська)
Я заснув,
Все стало білим.
Чудовий сон.
****
Я в саду,
Все кругом зелене.
Яка краса!
(М. Мироненко)
* * * *
Сів на гілку дятел,
Почав стовбур лікувати.
Тріск і стукіт.
* * * *
Веселка грає в лісі,
Кольори міняє.
Раптом зникла.
(І. Опара)
* * * *
Сидить горобець,
Одна тінь у полі темніє.
На душі тяжко.
* * * *
Самотня пташка
Сидить у гаю,
Ні з ким поділитись.
****
Тягне лелеку
На батьківщину.
Тяжко на серці.
****
Виживає пташина,
Не кидає родини.
Щаслива сім'я.
(М. Макієнко)
****
З під снігу
Виступив паросток.
Прийшла весна.
(А. Дорошенко)
****
Прокинувся ліс,
То осінній вітер дме.
Зашелестіло.
(М. Таран)
* * * *
Сіла на гілку білка,
Гризе горішки.
Як смачно!
(В. Школьний)
****
Тепле літо,
Всюди грають діти
Радість.
(А.Опара)
* * * *
Сакури цвітуть,
Трава вся заквітчана.
Звільнене місто.
****
Темний день,
Засохло все навкруги.
Німа тиша.
****
Зелена трава,
Буйно цвітуть сакури.
Тиха весна.
(Ю.Заїко)
* * * *
Квітучі поля,
Схожі на сонце ниви.
Ніжні волошки.
****
Діти грають,
Надворі багато шуму.
Всім весело.
(О Гипколенко)
Кравченко Олександра
Рідний край
Рідний край для мене – це рідний дім, широкі поля, які дають урожай, дерева і квіти, школа і друзі, і особливо моя родина.
Наш народ склав багато прислів’їв про батьківщину: «Рідна земля – мов колиска золота», «Та земля мила, де мати родила», «Рідний край – серцю рай».
Мені подобається дорога, якою я ходжу до школи. Подобається спостерігати, як берізка за вікном мого будинку змінює свої шати. Люблю чекати на приїзд своєї сестрички, бо вона навчається далеко і я за нею дуже сумую. Я щаслива, коли мої бабуся і дідусь не хворіють. Я люблю блукати біля дерев у нашому затишному садку. А ще люблю своїх домашніх тварин – кішку Алісу і песиків Топу та Балу. І, звичайно, не можу уявити свого життя без маминої доброї усмішки і татової підтримки.
Усе це і складає найдорожчий для мене світ – мою маленьку батьківщину.
* * *
Там, де річка і поля, –
Рідна сторона,
Україна це моя –
Мила всім земля.
Є у нас ліси великі,
Є високі гори,
Степ широкий простелився,
Є ще аж два моря.
Я люблю співати пісню
Про свою країну.
Хай вона далеко лине –
На всю Україну!
Лялька Барбі в нас гарненька,
Височенька і тоненька.
З нею гратися ми любим.
А які у неї губи!
Очі сірі, лак блискучий,
А дезодорант пахучий.
Квіти гарні у косах
І помада на губах,
І браслети на руках.
А кофтинка! А піджак!
Ось за це її ми любим,
Підфарбовуєм їй губи,
Одягаєм їй спідничку
І взуваєм черевички.
Моя лялька – просто клас!
А чи є така у вас?
* * * *
Є у нас наука в школі,
Зветься географія,
Країни, гори і моря
Будемо вивчати.
* * * *
Географію вивчаєм
І знання ми здобуваєм,
Ми об’їздимо весь світ
І пришлемо свій привіт.
Кочин Катерина
* * * *
Геграфія – наука
Про земні материки,
Її вчитель нам читає.
А ми слухаємо залюбки.
Павлюк Вікторія
* * * *
Географію ми вчимо перший раз,
Вчитель добрий в класі є у нас,
Книжка, ручка, зошит, атлас –
Носить ці предмети кожен з нас.
Таран Олена
* * * *
Ми вивчаєм географію,
Географія – наш новий друг.
Ми дізнаємось з її сторінок,
Що було і там, і тут.
Руденко Ігор
* * * *
Географія – це клас!
Дуже пізнавальна в нас.
Ми хочемо її вивчати,
Щоб розумними стати.
Горбунова Анна
* * * *
Дуже цікавий урок у нас є.
Про землю, повітря розмова іде,
Про море, про гори розкаже усім –
Урок географії називається він.
Туз Анастасія
* * * *
Географія – предмет новий,
Будемо вивчати
Землю нашу, життя на ній
Будем пізнавати.
Про озера, про моря,
Гори та рівнини,
Про життя людей, тварин –
Все дізнаємось про них
З підручника «Географія».
Кисла Аліна
* * * *
В школі різні є науки,
Ми їх тут вивчаємо,
Географію найбільше ми полюбляємо.
Ми мандруєм на уроках
В різнії країни,
Бачим гори, океани,
Ріки та долини,
А щоб краще цю науку знати,
Треба з книгою та атласом
Нам товаришувати.
Желєзняк Анастасія
* * * *
Географія – наш друг
Все побачим з ним накруг.
А коли дізнаємсь ми
Про озера та річки,
То й полинемо в цей світ
І пришлемо всім привіт.
Тож, давайте, любі друзі,
Цей предмет вивчати дружно.
Клопот Юлія
* * * *
Географія – проста
Це наука – не складна,
Якщо ти уважним будеш,
Міцні знання з географії здобудеш.
Шумна Ангеліна
Йтиму садом,
Полем, а чи лугом,
Буду я
Природі вірним другом.
Не столочу
Навіть і трави,
Я скажу ій:
- Зеленій! Живи!
Коли лісом буду я іти,
Теж посію
Зерна доброти.
Побажаю
Дереву і пташці,
Щоб віки
Жили у мирі й
Щасті.
Селюк Марина
Зміст
Березна 2011р.
1