Збірка ігор та вправ для формування соціальної зрілості підлітків з ООП

 

 

ТАВРІЙСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

 

 

 

 

Збірка ігор   та вправ для формування  соціальної зрілості  підлітків з ООП

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            

Підготувала: вихователь : Звєрєва Т.М.

 

 

 

 

 

На формування особистості людини величезний вплив робить середовище, в якій він проводить своє дитинство і підлітковий вік.

Психологічні ігри та тренінги дозволяють скорегувати поведінку підлітків і підвищити ефективність їх соціалізації у товаристві.

 

      Підлітковий вік в сучасному розумінні - це етап між дитинством і дорослим життям.

     Зазвичай виділяють молодший рівень - від 12 до 14 років, старший рівень - від 15 до 17 років.Цей перехідний період є досить складним як для самих дітей, так і для їх батьків.На перше місце для підлітка виходить його власна особистість, бажання і потреби. Дитина ще не має достатнього життєвого досвіду, але відчуває сильне прагнення до самостійності і відстоювання своєї думки.+У нього формується власна система цінностей, своя життєва філософія. Зміни, що відбуваються в свідомості нерідко призводять до конфліктів з батьками, старшими родичами, педагогами.

       У цьому віці відбуваються значні зміни в фізіології - це незмінно призводить до переосмислення власного «Я».

       

    Дівчата і молоді люди починають повною мірою усвідомлювати свою статеву приналежність, відчувати підвищений інтерес до протилежної статі. Великого значення набуває вміння будувати відносини з однолітками, входити в нову соціальну групу.

Проблеми зі спілкуванням, самовизначенням в цьому віці можуть накласти негативний відбиток на весь подальший процес соціалізації дитини в суспільстві.

       Часто недозволені саме в підлітковому віці психологічні, емоційні труднощі стають основою для існування комплексів, невпевненості в собі вже у дорослого, котрий відбувся в житті людини.

На соціальне становлення особистості підлітка з ооп  впливають дві групи факторів:

1.             зовнішні. До них відносяться виховання в сім'ї, вимоги педагогів, норми спілкування з однолітками, моральні підвалини оточуючих, діючі соціальні правила і т.д. Дитина в процесі своєї життєдіяльності свідомо і несвідомо засвоює ті моделі поведінки і ті норми, які прищеплюють йому навколишні люди.

Причому набагато більший вплив на особистість підлітка надають ті люди, які є для нього авторитетом.

2.             внутрішні. Ці чинники включають особливості характеру, темпераменту, ціннісні установки, рівень самоконтролю і дисципліни, моральні якості і т.д. Дана група факторів безпосередньо залежить від вроджених особливостей особистості, від рівня інтелекту і виховання.

Далеко не у всіх дітей  в підлітковому віці легко проходить процес соціалізації.+

Нерідко вони стикаються з нерозумінням друзів, Відсутністю близького по духу кола спілкування, проблемами в школі.

Така ситуація може призвести до серйозних переживань., депресії, догляду в себе.

Тому завдання  сім'ї та педагогів - навчити дорослу дитину спілкуватися з однолітками, грамотно вибудовувати особистісні взаємини.

     Педагоги і психологи, в свою чергу, повинні допомогти підліткам у процесі їх соціалізації за допомогою спеціально розроблених методик, що розвивають розумові процеси, емоційну відкритість, комунікативні навички.

 

 

 

Тренінгові вправи

Варіанти тренінгових вправ, застосовуваних у роботі з підлітками:

«Вчимося вирішувати проблеми»

Кожній дитині ведучий тренінгу роздає аркуш паперу ручку і пропонує виписати всі існуючі в житті проблеми по мірі убування їх значущості.

Тобто перша проблема - найсуттєвіша і вимагає дозволу в першу чергу. Коли всі учасники тренінгу напишуть свої проблеми, ведучий розповідає про те, що будь-яка проблема може бути вирішена.

Головне - правильно підійти до її вирішення і ніколи не брати до уваги будь-яку критичну ситуацію безвихідною.

    Потім ведучий на дошці або на аркуші ватману пише етапи вирішення будь-якої проблеми і пропонує дітям переписати і зберегти дану інформацію для подальшого застосування її на практиці. 

Етапи вирішення проблеми наступні:

•             визначити реальність існування проблеми;
•             проаналізувати ситуацію;
•             визначити існуючі перешкоди;
•             поставити мету;
•             написати на папері всі можливі варіанти вирішення   

    питання

•             прийняти рішення;
•             проаналізувати наслідки.

«Емоції і вчинки»

Ведучий роздає дітям листи паперу, на яких написані такі незакінчені пропозиції:

1.             Я сумую, коли ...
2.             Я щаслива, коли ...

 

3.             Мені погано, коли ...
4.             Мені добре, коли ...
5.             Я спокійний, коли ...
6.             Я злюся, коли ...
7.             Мені подобається, коли ...
8.             Мені не подобається, коли ...

Спочатку дітям дається завдання закінчити пропозицію відповідно до власних уявлень і досвідом. Коли цю частину всі присутні виконають, ведучий пропонує поруч з кожною фразою написати, що підліток робить для вирішення ситуації, що склалася.

Наприклад: «Я сумую, коли батьки на мене кричать через мого поганого поводження. В цьому випадку я намагаюся вибачитися за свою поведінку і виправитися ».

Далі ведучий пояснює дітям, що кожен вчинок призводить до яких-небудь наслідків. І перш ніж що-небудь робити і говорити, потрібно завжди проаналізувати, що буде далі.

До учасників тренінгу необхідно донести наступне: спочатку йде думка, а потім дію.

«Заверши фразу»

Ведучий задає кожному присутньому хоча б по одному питанню, на який він повинен відповісти.

Питання повинні бути складені таким чином, щоб за відповідями на них можна було зробити висновки про рівень соціальної адаптації, Про розуміння основ міжособистісної взаємодії, про існуючі проблеми.

Приблизний перелік питань, які можна задати дітям:

1.             Якими якостями володіє справжній друг?
2.             Який друг ти?
3.             Чого тобі не вистачає в спілкуванні з іншими людьми?
4.             Які позитивні риси в своєму характері ти можеш назвати?

 

Психологічні ігри:

Психологічні ігри проводяться відповідним фахівцем з психологічною освітою, який прагне в ігровій формі прищепити дітям  навички спілкування між собою,

.

1.             «Заговори з незнайомцем». Кожна дитина по черзі виходить у центр кола. До нього приєднується інший учасник. Завдання першого підлітка - завести бесіду «з незнайомцем», який дуже йому сподобався і зацікавив. Завдання другого підлітка - відповідати на репліки і вступати в діалог. Хлопці не обмежені в своїй фантазії. Місцем спілкування може стати вагон поїзда, автобусна обстановка, каса магазину і т.д. Незнайомець може бути звичайною людиною, популярним кіноактором і т.д. На весь процес від початку діалогу і до прощання дається 3 хвилини.

Завдання дітей - побудувати в цей короткий проміжок ефективну взаємодію і пройти етапи всі етапи комунікації: знайомство, спілкування, прощання.

2.             «Гороховий король». Кожному підлітку лунає по п'ять горошин. Діти підходять один до одного і вступають в діалоги. Час діалогів обмежена 1 хвилиною. Через цей час співрозмовники міняються. Під час розмови діти задають по черзі один одному питання, мета яких - отримання відповідей «так» чи «ні». Під час спілкування не можна мовчати, уникати відповідей. Той, хто під час розмови відповів одним з позначених слів, віддає одну горошину. Після втрати всіх 5 горошин гравець вибуває. Самий «багатий гравець стає королем.

 

 

 

 

 «Семеро козенят». Гра будується за мотивами відомої    казки. Діти діляться на дві групи по чотири учасники. Перші чотири людини виходять в центр. Вони - козенята, які залишилися самі вдома і втратили своїх трьох братів. Десь на вулиці ходить сірий вовк, який прикидається козеням. Завдання підлітків - виявити, хто з усіх інших козенят (члени другої групи) дійсно їх брати, а хто - сірий вовк. З'ясування правди відбувається в процесі активного спілкування. Справжні козенята запускаються в будинок.

"Магазин". Підліткам пропонується подумати про своїх поганих і хороших рисах. Потім по черзі викликаються пари, які вступають у взаємодію. Один підліток - покупець, інший - продавець.

Покупець віддає продавцю непотрібне йому негативне якість свого характеру і отримує у відповідь позитивний, якого йому не вистачає. Потім діти міняються місцями.+

Таким чином, в підлітковому віці діти стикаються з безліччю сумнівів і переживань. Завдання суспільства в особі родини і педагогів - допомогти підліткам подолати їх проблеми і успішно пройти процес соціалізації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНСПЕКТИ ЗАНЯТЬ

 за програмою „ Кроки дорослості ”, яка допоможе формувати життєві перспективи, систему цінностей та уявлень про світ дорослих, дає змогу дитині через активні форми та методи роботи розкрити і розвинути життєвий потенціал особистості.

 

МОЯ ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ

 

Мета: розвиток підлітка як особистості, розкриття його позитивних здібностей, за­своєння визначеного життєвими та суспіль­ними потребами обсягу знань про особистість, взаєморозуміння.

Завдання:

•     створювати оптимальний соціально-психологічний мікроклімат у колективі з метою сприяння 

     духовному і творчому самороз­криттю учасників;

•     допомагати дітям усвідомлювати і ро­зуміти свої позитивні та негативні риси;
•     сприяти розвитку навичок самоаналізу.

Матеріали: м'яка іграшка, плакат із «Правилами роботи», бейджики, вислови філософів

(«У кожної людини є дзеркало, в якому вона може чітко розглядати себе», «Пізнай себе, пізнай свою природу — і ти пізнаєш Істину» ).

Вправа «Мій образ»

Мета: підготовка учасників до роботи, створення позитивної атмосфери, хорошого настрою, визначення особливостей кожного.

Ведучий вітається з групою, роздає кож­ному учаснику аркуш паперу А4, на якому потрібно написати своє ім'я і намалювати власний образ (це може бути певний символ, предмет — будь-що).

ІІісля того як учасники виконали завдан­ня, психолог пропонує по черзі назвати своє ім'я і представити власний образ.

Малюнки прикріплюються на дошку. Так створюється «галерея портретів» учасників групи.

Вправа «Правила роботи»

Мета: прийняття правил роботи групи. Учасники читають написане на плакаті і приймають правила роботи групи.

Правила роботі:

1. Бути активним.
2. Звертатися одне до одного на ім'я.
3. Не критикувати.
4. Правило піднятої руки.
5. Бути щирим.
6. Не оцінювати одне одного.
7. Принцип «тут і тепер».
8. Принцип «конфіденційності».
9. Дотримуватися запропонованих правил.

Вправа «Очікування»

Мета: визначення очікувань учасників щодо занять.

Ведучий на дошку прикріплює плакат із малюнкові чаші, а дітям роздає стікери чер­воного кольору у вигляді сердечок. Пропонує подумати, чого вони очікують від заняття, і написати на сердечках. Потім прочитати написане і приклеїти їх у символічну чашу, зображену на плакаті.

Притча «Істина»

Колись люди вірили, що є не один, а бага­то богів. Одного разу боги вирішили створити Всесвіт: створили зірки, сонце, моря, гори. Людину та Істину.

Однак постало питання про те, куди схо­вати цю Істину, щоб людина її не змогла від­шукати.

•           Давайте сховаємо її на далекій зірці, — сказав один із богів.
•           А давайте на найвищій гірській вер­шині, — запропонував інший.
•           Ні, давайте покладемо її на дно най­глибшої безодні, — промовив третій.
•           Може, сховаємо її на Місяці?
  А наймудріший Бог сказав:
•           Ні, ми сховаємо Істину в серці людини. Тоді вона шукатиме її в усьому всесвіті,
  не знаючи, що постійно носить у собі.

Ведучий. Діти, як ви думаєте, що таке Іс­тина? Це те, заради чого живе людина; знан­ня про те, як побороти зло.

Тепер подумайте, чому боги все-таки ви­рішили сховати Істину в серці людини?

Тому, що кожен із нас — це маленький Всесвіт, це якась Істина. Ми можемо знайти Істину, якщо зазирнемо в себе, вивчимо себе. Давай те зробимо це — пошукаємо Істину.

Вправа «Промінчик сонця»

Мета: усвідомлення своїх позитивних і негативних рис характеру

Дітям пропонується на аркуші паперу на­малювати сонечко і написати на промінчиках 5 позитивних і 5 негативних рис.

Обговорення:

• Чи важко було визначити риси харак­теру?
• Що важче і чому?

Ведучий говорить: «Хваліть себе. Критика руйнує внутрішній дух, а похвала зміцнює його».

Вправа «Самокритика»

Мета: навчання об'єктивно оцінювати свої якості; усвідомлювання власних слабких сторін; формування адекватної самооцінки.

Кожен учасник отримує модель-малюнок сніговика, на якому записує свої «мінуси» — негативні якості і зачитує написане вголос.

Обговорення:

•                   Які труднощі виникали у вас упродовж виконання вправи?

Ведучий. Приймайте свої недоліки. Ви­знайте, що вони — ваша відповідь на якусь потребу, і зараз ви шукаєте спосіб задовольнити цю потребу. Тому з любов'ю попрощайтеся зі старою негатив­ною поведінкою. Зумійте побороти свої вади за допомогою гарячих, лагідних промінців вашого серця, здатних розтопити все негативне.

 (Діти накривають малюнок сніговика аркушем із сонечком, на промінцях якого написані позитивні риси.)

Вправа «Що я даю людям і чого від ч від них чекаю?»

Мета: розвиток навичок самоаналізу

Ведучий дає дітям аркуш паперу А4 і пропонує умовно поділити його на дві частинки. На одній намалювати те, що учасник дає людям, а на іншій — що отримує від них.

Обговорення. малюнків:

— Що я відчував, коли працював над малюнком?

 Вправа «Комплімент»

 Мета: підвищення самооцінки іншої людини, усвідомлення своїх позитивних рис.

 Ведучий кидає дитині іграшку, при цьому каже комплімент. Комплімент – це люб’язний вислів із похвалою. Отже, згадайте найкращі рими своїх однокласників, скажіть комплімент.

 Обговорення:

 - Кому було важко сказати товаришеві комплімент?

 - Кому було приємно чути гарні слова на свою адресу?

 Вправа: «Іскорка добра»

 Мета: створювати відчуття згуртованості групи.

 Психолог пропонує всім встати і взятися за руки. Далі по колу передає іскорку добра, а учасники передають її іншим учасникам.

 Вправа «Ваш настрій»

 Учасники по колу говорять про свій настрій і висловлюють побажання.

 

 

ПІЗНАЙ СЕБЕ

 

 Мета: формування позитивного ставлення до себе і до інших, усвідомлюючи себе.

 Завдання:

•    розширити знання учнів про специфіку міжособистісних стосунків;
•    формувати позитивне ставлення до себе;
•    розвинути почуття толерантності;
•    формувати адекватну самооцінку.

 

 Вправа «Бінго»

 Мета: продовжити знайомство підлітків, створити позитивну атмосферу.

 Ведучий пропонує дітям узяти аркуш паперу А4, руками «вирізати» фігурку «Бінго», розмалювати фломастерами і на зворотному боці написати:

•    на голові – твоя найзаповітніша мрія;
•    на правій руці – твоя риса характеру;
•    на лівій руці – риса характеру, яку ти хочеш сформувати;
•    на правій нозі – улюблене місце відпочинку;
•    на лівій нозі – улюблена страва;
•    на тулубі – як ти хочеш, щоб тебе називали однолітки.

 Після того, як діти виконали завдання, ведучий просить усіх встати, рухаючись кімнатою, підійти одне до одного, знайти і записати на відповідних частинах «Бінго» імена тих, із ким у них збіглася одна або кілька позицій. Після цього учасники повертаються в коло.

 

 

 

 

 

Вправа «Очікування»

 Мета: дізнатися, що очікують учасники від сьогоднішнього заняття.

 Підлітки по черзі висловлюють очікування від заняття.

 

 Вправа «Грамота»

 Мета: підвищувати самооцінку дитини.

 Ведучий роздає кожному учаснику аркуш паперу А4 і пропонує написати похвальну грамоту собі, вказати, зо що він її отримує. Кожен учасник зачитує свої напрацювання.

 Обговорення:

•   Чи важко було писати грамоту собі?

•   Якщо так, то чому?

•   Чи сподобалася вам ця вправа?

 

 Вправа «Усі ми - різні»

 Мета: усвідомлення своєї індивідуальності, неповторності..

 Ведучий зачитує записаний на дошці епіграф: «Люди, як ріки: вода у всіх однакова і всюди одна і та сама, але кожна річка буває то вузька, то швидка, то широка, то тиха, то тепла» (Л.Толстой).

 Ведучий. Дійсно, всі ми різні. Але щось особливе виокремлює нас серед інших. Що саме?

 Назвіть і напишіть на пелюстці квіточки свою особливу неповторну рису, прикріпивши її до середини квітки.

 А тепер погляньте, яка у нас чудова квітка. Вона одна, а нас багато.

 

 Вправа «Плутанина»

 Мета: зняти напруження, розслабитися.

 Один учасник виходить за двері. Психолог пропонує учням утворити ланцюжок (змію), що має початок (голову) і кінець (хвіст), і заплутатися. Завдання підлітка, який зайшов у клас, - розплутати змію.

 

 Вправа «Мої поради»

 Мета: усвідомити, що потрібно змінити в собі; побачити себе очима інших.

 Ведучий роздає кожному часнику аркуш паперу А4 і пропонує написати своє ім’я. Потім усі за годинниковою стрілкою передають свої аркуші, на яких кожен по черзі пише рекомендацію щодо недоліків характеру.

 Обговорення:

•                   Чи важко було писати друзям рекомендації?
•                   Чи задоволені ви тим, що написали друзі?

 Вправа «Усе одно ти молодець»

 Мета: підняти самооцінку підлітка, знати психоемоційне напруження.

 Ведучий пропонує учасникам об’єднатися у групи по двоє, за ознакою «день» і «ніч».

 Один учасник говорить про свій недолік , а інший відповідає: «Ну і що, все одно ти молодець, тому що…»

 Обговорення:

•       Які відчуття викликала вправа?

 

Притча про майстра

 

 Якось увечері зібралися разом музичні інструменти: скрипка, саксофон, труба, сопілка й контрабас. І виникла між ними суперечка: хто найкраще грає.

 Кожен інструмент почав виводити свою мелодію, показувати власну майстерність. Але виходила не музика, а жахливі звуки. І що більше кожен старався, то  незрозумілішою і потворнішою ставала мелодія.

 Ось з’явилася людина й помахом руки зупинила ці звуки, сказавши: «Друзі, мелодія – це одне ціле. Нехай кожен прислухається до іншого, й ви побачите, що вийде».

 Людина знову змахнула рукою, і спочатку несміливо, а потім усе краще зазвучала мелодія, в якій було чути смуток скрипки, ліричність саксофона, оптимізм труби, унікальність сопілки, величність контрабаса. Інструменти грали, із замилуванням стежили за чарівними помахами рук людини. А мелодія все звучала і звучала, поєднуючи виконавців і слухачів у одне ціле.

 Як важливо, щоб оркестром хтось диригував! Досягнення гармонії можливе лише тоді, коли всі об’єднані однією метою і спрямовані єдиною волею в єдиному пориві…

 

 Прощання

 Мета: сприяння згуртованості групи; створення гарного настрою.

 Усі учасники стають у коло, щоб правою рукою утворити зірочку, і намагаються нею передавати тепло рук одне одному. Усі дякують і прощаються.

 

 Мета: формування і розвиток настановлення на самопізнання і саморозвиток, розвиток                                           особистісно значущих якостей.

 Завдання:

•    усвідомлення того, як тебе бачать інші;
•    відпрацювання навичок співпраці та формування вміння подобатися, співпереживати;
•    формування адекватної самооцінки.

 

Вступне слово ведучого

 Для кожного важливо, як його бачать і розуміють інші. Що в ньому хорошого і поганого? Як показати хороше і що робити з поганим? Сьогодні на занятті ми спробуємо це з’ясувати.

 

 Вправа «Мій друг сказав би про мене, що я …»

 Мета: відпрацювати вміння позитивної самопрезентації. І говорить фразу, яка починається зі слів: «Мій друг сказав би про мене, що я …». Висловлюються всі, починаючи з ведучого.

 

 Вправа «Правила роботи у групі»

 Мета: пригадати правила роботи у групі.

 Ведучий пропонує назвати одне правило і пояснити його, при цьому праву руку ставить на плече сусіда справа.

 Правила роботи у групі:

•    активна участь дітей у занятті;
•    один говорить – інші слухають;
•    правило піднятої руки;
•    конфіденційність;
•    дотримуватись принципу «тут і тепер»;
•    поважати думку одне одного.

 

 

 

 

Вправа «Очікування»

 Мета: визначити, що учасники очікують від заняття.

 Учасникам роздають невеликі аркуші паперу. Тренер просить написати на них, чого саме підлітки чекають від їх заняття. Після цього аркуші вивішують на дошці.

 

Вправа «Тваринка»

 Мета: визначення особистісних особливостей кожного учасника.

 Матеріали: аркуші паперу А4.

 Кожному учаснику на папері пропонують написати ім’я, не обов’язково справжнє. Під ім’ям малюють тваринку і називають її.

 Після індивідуальної роботи учасники по черзі називають своє ім’я і характеризують свою тваринку. Усі тваринки презентуються.

 

 Вправа «Біле і чорне»

 Мета: розвивати вміння критично ставитися до себе.

 Учасники на аркуші білого паперу записують позитивні риси характеру, а на чорному – негативні.

 Обговорення:

•                   Що відчували учасники при виконанні цього завдання?
•                   Які риси характеру було важче виділити?

 

 Вправа «Супермаркет»

 Мета: формування навичок самоаналізу, самопізнання, поглиблення знань одне про одного через розкриття якостей кожного учасника.

 Ведучий розповідає підліткам, що вони знаходяться у супермаркеті, де можна продавати і купувати риси характеру..

 Після цього він роздає їм по 2 смужки паперу. Учасники на одній смужці записують рису характеру, яку хотіли б продати, а на іншій – рису характеру, яку хотіли б купити. Далі всі учасники по черзі зачитують те, що написали на смужках паперу, і кидають їх у картонну коробку. Тренер перемішує смужки, не дивлячись, витягує по 2 смужки і роздає підліткам.

 

Обговорення:

•                   Які риси характеру ви змушені були витягнути?
•                   Чи можете ви прийняти такі риси характеру?
•                   Для чого, на вашу думку, була ця вправа?

 

 

 

 

Вправа «Інша думка»

 Мета: розвиток моральних якостей особистості, можливість побачити себе очима друзів.

 Діти називають по черзі всі пори року й відповідно об’єднуються у 4 групи. Один учасник із кожної групи виходить за двері. Кожна група

 Матеріали: аркуші паперу А4, список особистісних якостей.

 Діти називають по черзі всі пори року й відповідно об’єднуються у 4 групи. Один учасник із кожної групи виходить за двері. Кожна група складає характеристику свого представника. Діти запрошуються до класу, і представник групи зачитує їхні характеристики. Вправа закінчується, коли кожен учасник отримав характеристику.

 Обговорення:

•                   Що дала вам ця вправа?
•                   Із чим ви погодилися?
•                   Із чим не погоджуєтеся?

 

 Вправа «Незакінчене речення»

 Мета: усвідомлення значимості своєї ролі у формуванні соціально-психологічного клімату в групі.

 Учасники продовжують речення:

•    Мені притаманні такі риси характеру…
•    Я хотів би, щоб у нашому класі всі були…
•    Мені подобаються такі якості в людях…
•    У майбутньому я…

Обговорення:

• Чи важко було говорити про притаманні вам риси характеру?
• Що дала вам ця вправа?

 

 Вправа «Підсумок»

 Ведучий запитує:

• Що нового ви дізналися сьогодні на занятті?
• Чи змінили ставлення одне до одного?

 

 

 

 

Спробуй подолати свої недоліки

Мета: створення позитивного психологічного клімату; формування навичок самоаналізу та               самоконтролю.

 

 Вправа «Не хочу хвалитися, але я…»

 Мета: відпрацювання вміння само презентації; зняття психоемоційного напруження.

 Ведучий пропонує підліткам по колу закінчити фразу: «Не хочу хвалитися, але я …»

 

 Вправа «Спілкуємося»

 Мета: дізнатися про свого друга якнайбільше; розвивати комунікативні навички.

 Учасники за принципом «день і ніч» об’єднуються в пари по двоє. Завдання дітям: за 5 хвилин дізнатися від свого партнера якнайбільше інформації про нього. Потім учасники обмінюються ролями.

 Після завершення інтерв’ю учасники по колу представляють свого сусіда, виходячи з того, що про нього дізналися. Якщо учасники вперше виконують таку вправу, тренер може запропонувати підказки на теми: «Чого ще не знає група?», «Що я люблю, а чого не люблю?» тощо.

 

 Вправа «Мокрий собака»

 Мета: зняти психоемоційне напруження, створити позитивну атмосферу.

 Ведучий пропонує учасникам утворити коло й уявити таке: «Ви мокрий собака, який вийшов із води. Зараз струсіть воду з голови, тепер із правої лапки, з лівої, із задніх лапок, з усього тіла».

 Вправу можна повторити декілька разів.

 

 Вправа «Мої досягнення»

 Мета: виявити досягнення і прагнення групи.

 Ведучий пропонує учасникам продовжити незакінчені речення:

•     Я досягнув…
•     Я прагну…
•     Я впевнений…
•     Я дуже хочу…
•     Я намагаюся…

 Обговорення. Ведучий пропонує висловлюватися з кожного твердження.

 

 Вправа «Бар’єри»

 Мета: усвідомлення майбутніх життєвих перспектив.

 Ведучий пропонує подумати декілька хвилин і відповісти на запитання: «Що вам заважає в досягненні ваших мрій?»

 Необхідно написати ваші якості, риси характеру, що заважають у досягненні мрій.

Обговорення:

 

 Вправа «Подолання невдачі »

 Мета: допомога в подоланні комплексу невдахи.

 Діти об’єднуються у три групи за кольорами світлофору. Їм пропонується розіграти ситуації про незадоволення якоюсь діяльністю чи розмовою:

•     Я не вмію малювати;
•     Знову мені не вдалося добре виконати вправу;
•     Я зробив багато помилок у контрольній.

 Обговорення:

•                   Чому виникають такі ситуації?
•                   Як зробити так, щоб не потрапляти в них?

 

 Вправа «Компліменти»»

 Мета: підняти самооцінку підлітка.

 Психолог пропонує зробити коло і , кидаючи учаснику м’яку іграшку, говорити комплімент.

 

 Вправа «Емоційний ланцюжок»

 Мета: створення позитивної ситуації у групі, зняття напруження.

 Ведучий запитує у підлітків: «З якою емоцією ви завершуєте заняття?»

 Усі учасники по колу називають емоцію.

 

 

Позитивний образ «Я»

 

Мета: формування вміння знаходити позитивне в собі та в інших, здатність говорити про своє ставлення до себе.

 Завдання:

•     формувати навички взаємоповаги;
•     формувати уявлення підлітка про позитивний образ «Я»;
•     сприяти виробленню адекватної самооцінки;
•     формувати навички спілкування без оцінок.

 

 Вправа «Очікування»

 Мета: актуалізувати увагу учасників, отримати інформацію про те, що вони очікують від заняття.

 Психолог роздає підліткам стікери у вигляді листочків, на яких учні пишуть свої очікування, озвучують їх і прикріплюють на дерево.

 

 Гра-розминка «Емоції та ситуації»

 Мета: активізація учасників для роботи у групі, тренування навичок контролю емоцій.

 Матеріал: м’яч.

 Учасники стають у коло.

 Ведучий. Зараз кожен учасник назве одну емоцію або почуття запам’ятає, що він назвав. Я починаю: «Радість».

 Коли всі назвали по одній емоції і запам’ятали її, ведучий продовжує вправу.

 Ведучий. А тепер кожен називає якусь ситуацію і кидає м’яча іншому учасникові, пропонуючи продовжити речення і назвати свою емоцію чи почуття. Наприклад: «Коли я працюю на роботі, то відчуваю радість!».

 Гра закінчується, коли м’ячик побуває у кожного з учасників.

 

 

 

Вправа «Репортер»

 Мета: формування вміння оцінювати власні позитивні якості.

 Один з учасників групи бере інтерв’ю в інших членів групи, пропонуючи кожному сказати кілька слів про себе для святкової телепередачі на честь успішного завершення якоїсь важливої справи, в якій брали участь підлітки.

 Обговорення:

•                   Чи важко було говорити про себе?
•                   Можливо, ви ще хотіли б зробити добру справу? Чому?

 

 Вправа «Бомбардування позитивним якостями»

 Мета: формування вміння знаходити позитивне в собі та в інших.

 Підліток сідає на стілець, що стоїть у центрі кола, і заплющує очі. Кожен учасник групи по черзі підходить до нього та пошепки промовляє кілька слів про його грані риси, за які він його цінує і любить.

 Таке «бомбардування» позитивними емоціями отримує кожен учасник групи.

 

 Вправа «Ти будеш мною, а я - тобою»

 Мета: розвиток здатності формування навичок безоціночного спілкування.

 Двоє учасників «обмінюються особистостями»: кожен вдає, що він – інший: для цього копіює його мову, жести, поведінку , висловлювання. Після того, як вони деякий час (15 хв) спілкуються в такий спосіб, кожен із двох розповідає, що він відчував, коли бачив своє зображення іншим. Як він вважає, це було справді схоже чи кумедно? Що він пізнав нового, коли побачив, як виглядає зі сторони тощо?

 Потім уся група обговорює побачене.

 Підлітки роблять висновок, що вміння поставити себе на місце іншого – дуже важливий елемент навичок комунікацій. У цій вправі  потрібно обов’язково дотримуватися правил: «Не роби навмисно нічого такого, що могло б неприємно зачепити почуття того, чию роль ти граєш.

 Вправа «Я – впевнена людина»

 Мета: сприяння вмінню формувати бажані риси характеру; підтримка бажання до самовдосконалення.

 Учасники по черзі називають пори року і відповідно об’єднуються в чотири групи.

 Кожна підгрупа отримує правило (і повинна його зобразити) формування особистості на аркуші А4 у довільній формі.

Правило 1

 Уранці докладіть максимум зусиль, щоб вийти з дому в найкращому вигляді. Упродовж дня намагайтеся заглянути у дзеркало, щоб переконатися, що у вас привабливий вигляд. Перед сном потіштеся собою. Ви – найкращі.

Правило 2

 Не заорюйте увагу на своїх фізичних вадах. Вони є у всіх. Адже більшість людей або не помічає їх, або не знає, що вони у вас є. Що менше  ви думаєте про них, то краще почуваєтеся.

Правило 3

 Не будьте надто критичні до іншого. Якщо ви часто наголошуєте на вадах інших людей, і така критичність стала для вас звичкою – її треба якомога швидше позбутися. Інакше ви будете щоразу думати, що ваш одяг і вигляд – найкраща підстава для критики. Впевненості це не додає.

Правило 4

 Пам’ятайте, що людям понад усе подобаються слухачі. Вам не обов’язково промовляти багато дотепних реплік, щоб привернути увагу та викликати прихильність. Слухайте уважно інших, і вони поважатимуть вас. Говоріть переважно на тему, приємну для вашого співрозмовника, цікавтеся його справами та виявляйте щирий інтерес до його захоплень.

 Після закінчення підготовки кожна підгрупа презентує своє правило. Учасники обмінюються думками про те, наскільки ці правила притаманні для них.

 

 Вправа «Закінчить фразу»

 Мета: підвищення самооцінки учасників.

 Учасники по черзі говорять таке:

• Сьогодні я дізнався про те, що я…
• Мені було приємно, коли…

 

 Вправа «Квітка побажань»

 Мета: релаксація.

 Для цієї вправи використовують квітучий вазон, кущик фіалки, які по черзі передають кожному учаснику тренінгу. Передавши квітку, говорять побажання: «Я тобі бажаю…».

 

 

 

 

Творімо добро і посміхаймося кожному

 

 Мета: формування в учнів почуття власної гідності і поваги до людей; пізнати себе.

 Завдання:

•     розвивати вміння поважати інших;
•     формувати здатність до вираження своїх почуттів;
•     формувати адекватну самооцінку;
•     розвивати вміння вести розмову, позитивно впливати на інших людей.

 

 Вправа «Правила групи»

 Мета: актуалізація правил групової роботи.

 Ведучий пропонує пригадати правила роботи у групі.

 

 Вправа «Доброта»

 Мета: визначити і з’ясувати сутність поняття «доброта» і «добрий вчинок».

 Учасники пишуть, як вони розуміють поняття «доброта».

 Ведучий пропонує дітям згадати і розказати про свої добрі вчинки. Після цього кожен висловлюється. Ведучий допомагає зробити загальний висновок.

 Доброта:

•     це допомога ближнім;
•     повага до інших;
•     здатність до співчуття;
•     уміння вибачати.

А зараз ми перейдемо до вправи, яка називається «Я тобі вибачаю».

 

 Вправа «Я тобі вибачаю»

 Мета: формування вміння вибачати образи.

 Учасники стають у коло, по черзі пригадують образи, які колись і хтось завдав (якщо їх немає, то вигадують). Ведучий вказує на одного з учасників групи і дає йому завдання: підійти до будь-яких трьох членів групи і вибачити їм образи, почуті у групі. Не можна, щоб учасник вибачав образи, висловлені тим учасником, до якого він підійшов.

 Наступним гравцем стає той, до кого підійшов попередній гравець. Ведучий наголошує, що учасники групи мають запам’ятовувати висловлювані у групі образи і вибачити, не задумуючись, стосуються вони учасників групи чи ні.

 Обговорення:

• Що ви відчували, коли виконували цю вправу?
• Що було найважчим?

 

 Вправа «Поважний стілець»

 Мета: формування позитивного образу «Я»; підняття самооцінки.

 Психолог пропонує учасникам сісти колом. Посередині стоїть порожній стілець, який умовно називають «поважним».

 Завдання: сідаючи на стілець, зобразити самоповагу, гідність і з упевненістю охарактеризувати себе з позитивного боку.

 Ведучий дає змогу всім учасника посидіти на «поважному стільці».

 

 Вправа «Сила дихання»

 Мета: навчання дітей за допомогою дихання нормалізувати психологічний стан.

 Ведучий. Сядьте зручно і зосередьтеся на своєму диханні. Коли ви видихаєте повітря, сконцентруйтеся на тому, чого прагне позбутися. А вдихаючи, побажайте собі сили, енергії, наснаги. Вправу виконують протягом хвилини.

 

 Вправа «Приказки»

 Мета:  усвідомлення своїх вчинків, формування навичок самоаналізу.

 Як ви розумієте такі твердження?

•    Дерево міцне корінням, а людина – друзями.
•    Брехнею світ пройдеш – та назад не вернешся.
•    Пташка красна пір’ям, а людина – своїм знанням.
•    Берись – дружно – не буде сутужно.
•    Хто бреше, тому легше, хто правдує – той бідує.
•    Хто чисте сумління має, той спокійно спаси лягає.

 Ведучий пропонує обговорити прислів’я.

 

 Вправа «Ситуації»

 Мета: формування навичок аналізу доброзичливого ставлення.

 Необхідно знайти позитивні слова у запропонованих ситуаціях (діти працюють у парах, ситуації надруковані на окремих картках):

•    картка 1. Друг занедужав;
•    картка 2. Поділися яблуком;
•    картка 3. Друг одержав погану оцінку;
•    картка 4. Хтось зателефонував;
•    картка 5. Приятель запропонував пограти у гру.
•    картка 6. Поділися цукерками.
•    картка 7. Тебе запросили у гості;
•    картка 8. Однокласник просить поділитися печивом;
•    картка 9. Ти не можеш виконати прохання друга;
•    картка 10. Друг штовхнув тебе;
•    картка 11. Ти заходиш до класу;
•    картка 12. На заміні ти хочеш узяти участь у грі;
•    картка 13. Ви зустрілися після розлуки;
•    картка 14. Сусід тебе скривдив;
•    картка 15. Ти втішаєш і розраджуєш друга.

 

 

Долина і пісок

 Дівчина, гуляючи разом із мамою пляжем, запитала:

• Мамо, як мені поводитися, щоб утримати своїх улюблених друзів?

 Мама подумала хвилинку, потім схилилась і взяла дві пригорщі піску. Підняла обидві руки вгору і затиснула міцно одну долоню. А пісок утікав крізь її пальці: що більше стикала пальці, то швидше висипався пісок. Друга долоня була відритою: весь пісок на ній залишився.

 Дівчинка дивилася здивовано, а потім вигукнула…

Обговорення:

• Як ви думаєте, що сказала дівчинка?
• Що треба робити, що не втрачати друзів?

 

 

 

спілкування – це здорово!

 

 Мета:  визначення, що таке «спілкування», від чого воно залежить і що потрібно робити,

 щоб спілкування було успішним, результативним і приємним.

 Завдання:  

•    формування вміння розуміти інших;
•    сприяти усвідомленню важливості ефективного спілкування;
•    формування навички ефективного спілкування.

 

 Вправа «Знайомство»

 Мета: відпрацювання вміння самопрезентації.

 Усі учасники сідають у коло. Кожен по черзі називає своє ім’я і говорить: «У вільний час я люблю…». Наступний учасник повторює ім’я і захоплення попереднього, а потім називає своє ім’я і те, чим полюбляє займатися у вільний час. Останній учасник має назвати імена і захоплення всіх учасників.

 

 Вправа «Очікування»

 Мета: усвідомлення того, що ти очікуєш від заняття.

 Психолог роздає підліткам стікери у вигляді піщинок, де вони записують свої очікування і прикріплюють до пісочного годинника.

 

Притча «Про рай і пекло»

 

 Якось мудрець звернувся до господа з проханням показати йому рай і пекло.

 Господь погодився і відвів мудреця до великої кімнати, серед якої стояв величезний казан з їжею, а навколо нього ходили і плакали голодні й нещасні люди. Вони страждали, бо не могли поїсти, хоча у них були ложки, а ручки у ложок були дуже довгі – довші за руки.

• Так, це справді пекло, - сказав мудрець.

 Тоді Господь відвів мудрець до іншої, точнісінько такої кімнати. Посеред кімнати стояв казан із їжею, а люди тримали в руках точнісінько такі самі ложки, проте вони були ситі, щасливі й веселі.

• Та це ж рай! - вигукнув мудрець.

 Висновок: порозумітися, вирішити проблеми люди можуть, взаємодіючи одне з одним –

спілкуючись.

 Мозковий штурм «Спілкування – це…»

 Мета: визначення, що таке спілкування.

 Ведучий запитує в учасників: «Як ви гадаєте, що таке спілкування?». Відповіді учасників записуються на дошці, після чого тренер усе підсумовує і зачитує інформаційне повідомлення «Спілкування».

 Інформаційне повідомлення «Спілкування»

 Мета: ознайомлення учасників із поняттям «спілкування» та способом конструктивного вирішення конфлікту за допомогою спілкування.

 Ведучий. Спілкування – один із важливіших процесів у житті людини, це процес розвитку контактів між людьми. Саме у спілкуванні (безпосередньому, за допомогою книжок, телебачення) ми можемо здобути необхідні знання й дізнатися про досвід інших людей. Спілкуючись, можемо реалізувати свої мрії і досягти мети. Лише під час спілкування людина стає особистістю.

 Науковці виокремлюють три аспекти спілкування:

•     комунікативний – обмін інформацією між людьми;
•     інтерактивний – організація взаємодії між людьми;
•     перцептивний – процес сприймання партнерами зі спілкування одне одного та встановлення на цій основі взаєморозуміння.

 Процес спілкування – не завжди задоволення, іноді це праця і пошук.

 Конфлікти – невід’ємна частина взаємодії між людьми, тому що всі ми різні, і кожен із нас прагне свого. Конструктивне вирішення конфлікту – це теж частина спілкування, і дуже важлива.

 Ефективне спілкування – шлях до успіху і реалізації задуманого, а тому навичками такого спілкування варто оволодіти. Ефективне спілкування передбачає, по-перше, урахування інтересів тих, із ким спілкуєшся, і, по-друге, зауваження можливих наслідків тих чи інших дій у процесі спілкування.

 Вправа «Передача інформації»

 Мета: показ механізмів неефективної комунікації, виявлення факторів, що впливають на               спотворення інформації у процесі спілкування.

 Ведучий об’єднує учасників у дві підгрупи. Перша підгрупа виконує роль телефоністів, які передають важливе повідомлення, а друга – експертів. Телефоністи виходять за двері, їм зачитують повідомлення. Потім вони по черзі заходять до кімнати і подають свою версію повідомлення. Експерти оцінюють, наскільки точно кожен із них передає зміст, потім групи можуть помінятися ролями.

 Варіант повідомлення.

 Сьогодні у нас незвична погода. Зранку я погано почуваюся, та й настрій поганий: болить голова, сумно, нічого не вдається. А в четвер у нас контрольна робота з математики, в неділю о десятій ми поїдемо на виставку котів, що у будинку за кінотеатром «Київ». Потрібно взяти три гривні й не запізнитися.

 Обговорення:

• Чи важко було передавати інформацію і чому?
• Чи була інформація передана точно?
• Що заважало передавати інформацію достовірно?
• Чому інформація спотворювалася?

 

 

 Вправа «Спілкування – це здорово»

 Мета: розвиток в учасників навичок ефективного спілкування; сприяння формуванню власного позитивного образу приємного співрозмовника.

 Психолог пропонує кожному учаснику індивідуально скласти перелік того, що повинен робити та яким має бути співрозмовник, щоб із ним було приємно спілкуватися. Тобто кожен складає власний список: «Мені приємно спілкуватися з людиною, коли…»

 Психолог пропонує учасникам написати плакат: «Добре спілкуватися, коли співрозмовник…». На плакаті записуються лише ті пропозиції, які після обговорення приймаються групою.

 Обговорення:

•         Які із зазначених на нашому плакаті якостей і вмінь притаманні вам?
•         Чи мають бути ці вміння та якості у вас?
•         Що для цього потрібно робити?

 

 

 

Вправа «Комплімент»

 Мета: формування вміння говорити хороше; сприяння формуванню адекватної самооцінки.

 Психолог пропонує зробити коло. Учасники кидають м’яча одне одному, говорячи компліменти.

 

 Вправа «Що мені сподобалося?»

 Мета: підбиття підсумків.

 Підлітки за бажанням висловлюють свої враження про заняття.

Як себе контролювати?

 

 Мета: розвиток навичок контролю емоційної ситуації.

 Завдання:

•     з’ясувати роль емоцій у міжособистісному спілкуванні;
•     розвивати самосвідомість підлітків;
•     розширювати знання учасників про методи самостійної регуляції власного емоційного стану.

 

 Вправа «Мій настрій»

 Ведучий пропонує кожному учаснику намалювати свій настрій. Після завершення – презентація малюнків і розповіді про них.

 

 Вправа «Відгадай»

 Мета: навчання дітей розпізнавання емоційних станів.

 Психолог роздає підліткам конверти із завданням: виразити мімікою певні емоції, а всі інші мають їх відгадати.

 Обговорення: Кожен висловлює свої враження.

•         Чи важко було показати власні емоції?

 

 Вправа «Спокійні та агресивні відповіді»

 Мета: формування адекватних реакцій у різних ситуаціях.

 Кожному учаснику пропонується продемонструвати в заданій ситуації спокійні, впевнені та агресивні відповіді. Для кожного учасника використовується лише одна ситуація.

 Ситуації:

•    друг розмовляє з вами, а ви вже хочете йти;
•    ваш колега відволікає вас від важливої справи, ставить запитання, які заважають працювати;
•    вас хтось дуже образив.

 

 Вправа «Склянка»

 Мета: емоційне усвідомлення своєї поведінки.

 Дітям пропонується взяти одноразову склянку і зробити з нею те, що ви зробили б у стані агресії. Потім ведучий пропонує повернути предмет до первісного вигляду.

 Обговорення:

•         Чи можемо ми після агресивних дій усе відновити?
•         Чи бувало, що після агресії ви шкодували про свої дій?

Висновок. Усе це – речі, в яких є певна цінність, а найцінніший скарб – душа людини. Як ми можемо відновити її, не залишивши слідів?

 

 Вправа «Дихання»

 Мета: зняття напруження, оптимізація емоційного стану.

 Сідаємо зручно, розслаблюємося і заплющуємо очі. Зосереджуємося на своєму диханні: на вдиху і на видиху. Видихаємо неспокій, втомленість,  тривогу, а вдихаємо силу, енергію, хороші почуття.

 Час виконання вправи – 5 хв.

 

 Вправа «Сердиті кульки»

 Мета: розвиток самоконтролю.

 Психолог пропонує дітям надути кульки і зав’язати їх. Кулька символізує тіло, а повітря

в ній – гнів. Як витягнути цей гнів ізсередини? Якщо не надувати кульку, що з нею станеться? А з людиною? Як зробити так, щоб повітря вийшло, а кулька залишилася цілою? Чи може людина контролювати свій гнів? Може! У формуванні самоконтролю перед агресією велику роль відіграє розвиток психічних процесів: емпатії, ідентифікації.

 

 Вправа «Згода, незгода, оцінка»

 Мета: навчання учасників висловлювати свої почуття без оцінок, невдоволення та образ.

 Ведучий об’єднує підлітків у три підгрупи за кольорами світлофору. Кожна підгрупа отримує аркуш паперу форматом А3 і картку із завданням.

 

 

 Варіанти завдань:

•     складіть перелік слів і висловів, за допомогою яких висловлюєте згоду;
•     складіть перелік слів і висловів, за допомогою яких висловлюєте незгоду;
•     складіть перелік слів і висловів, за допомогою яких оцінюєте дії або вчинки іншого.

 Кожна група по черзі презентує результати своєї роботи. Психолог наголошує, що для ефективного і толерантного спілкування важливо вміти висловлювати свою точку зору, не ображаючи інших.

 Обговорення:

• Чи була цікава вам ця вправа?
• Що ви зрозуміли?

 

Історія «Скибка хліба»

 

 Якось один чоловік, який уже двадцять років не ходив до церкви, підійшов до священика. За хвилю вагання, майже з плачем, почав розповідати: «Мої руки забруднені кров’ю. Сталося це тоді, коли ми відступали на російському фронті. Щодня хтось із нас помирав від ран або голоду. Нам дали наказ – не входити до хат без рушниці і стріляти при найменших рухах місцевих жителів…

 У хаті, куди я увійшов, був лише один старий і дівчинка-підліток.

 - Хліба дайте хліба! – жадібно просив я. Дівчинка нахилилась… Я думав, що вона хотіла взяти якусь зброю, бомбу. Я вистрелив… Дівчинка впала…

 Коли я підійшов, то побачив, що вона тримала в руці скибку хліба. Я вбив чотирнадцятирічну дівчинку, яка хотіла дати мені хліба… Повернувшись додому, я почав пити, щоб забути все це… Але не можу… Чи простить мені Бог?».

 Хто ходить із зарядженим крісом, той вистрелить. Якщо єдиним знаряддям, яке ти маєш, є молоток, і ти носиш його за собою, то інші люди будуть для тебе цвяхами: цілий день будеш бити по них.

 Обговорення:

• Які агресивні та жорстокі дії людини впливають на життя?
• Як ставляться до таких людей у соціальному середовищі?

 

 Вправа «Емоція по колу»

 Мета: створення хорошого настрою.

 Психолог пропонує по колу сказати про свій емоційний стан у цей момент.

 

 

 

 

Формування свідомої відмови від шкідливих звичок та оволодіння технікою викорінення їх.

 

 

 

Вправа «Наші шкідливі звички»

 У кожної людини є недоліки, негативні звички, над викоріненням яких необхідно працювати. Звичайно йдеться не про ті внутрішні недоліки людини, які не можна виправити, а про недоліки в її характері, що заважають в повсякденному житті. (цей факт тренеру необхідно доказати, аналізуючи недоліки, щоб діти свідомо дійшли до висновку про необхідність їх виправлення): у когось можуть бути в словниковому записі слова – паразити, жаргони, нецензурщина, яких бажано позбутися, хтось занадто активно жестикулює під час бесіди… Дітям необхідно над цим задуматись і попробувати, протягом 2-3 хвилин, виявляти в себе схожі недоліки. Найефективнішими буде, якщо дитина сама виявила свої недоліки, які необхідно записати.

 Тренеру необхідно проявляти максимальну гнучкість при дальшому веденні заняття. Якщо відчувається, що діти не готові до того, щоб перерахувати вголос виявлені недоліки перед всією групою, цього ні в якому разі не можна робити. Необхідно також достатньо обережно вибирати кандидатів на виконанні ролі «обвинуваченого».

 

 Гра «Прокурори і адвокати».

 Група об’єднується у дві підгрупи: «прокурорів» і «адвокатів». Потім вибирають учасника, який на деякий час стає «обвинуваченим». Головне завдання «прокурорів» знайти слабкі строки «обвинуваченого».

 Після аргументів «прокурорів» до розмови стають «адвокати», які говорять про всі чесноти і позитивні якості «обвинуваченого».

 «Обвинувачений» має право зачитувати (або давати запитання) любій із сторін, якщо він з чимось не погоджується чи йому щось незрозуміло в обвинуваченнях або захисті.

 Ця гра сприяє самопізнанню дітей, корекції їх «Я образу» і самооцінки, вчить доброзичливо, аргументовано критикувати і конструктивно сприймати критику інших на свою адресу.

 

 Вправа «Напруження-розслаблення».

 Діти сідають на підлогу, згинають ноги в колінах, підборіддях ставлять на коліна, руками обнімають коліна – напруження. Розслаблення – вільна поза.

 Після пророблених вправ діти обговорюють, що вони відчували. Наприклад, при напруженні: «Я зрозумів, що мені неприємно, я відчуваю себе маленьким, незначним, колючим, мені хочеться когось ударити» тощо. При розслабленні: «Я зрозумів, що мені стає приємно, тепло, у мене гарний настрій, я добрий, мені не хочеться когось кривдити».

 

 Вправа «Мої бажання»

Інструкція тренера:

 Щоб позбутися шкідливої звички спочатку треба уяснити собі чи справді ви хочете змінитись. Для цього ви можете попросити ваше тіло підказати його глибинні бажання. Один із способів – використання тіла як маятника для відповідей «так-ні».

 Станьте прямо, трохи розставивши ноги, і уявіть що ваше тіло – маятник, який коливається назад і вперед при відповіді «так», вліво і вправо при відповіді «ні», здійснює кругові рухи при відповіді «можливо» або «зараз не впевнений(а)». Проекспериментуйте, використовуючи питання, на які ви точно знаєте відповіді до тих пір, поки ваше тіло почне відповідно реагувати на кожне запитання.

 Тепер починайте задавати питання:

•     Чи дійсно я хочу позбутися цієї шкідливої звички?
•     Чи готовий(а) позбутися її зараз?
•     Чи відповідає моїм інтересам зникнення цієї звички?

Якщо всі відповіді «так», то починайте працювати над викоріненням звички. Якщо ні, спитайте себе чому?

 

 

 Вправа «Формування неприязні до звички»

 Інструкція тренера:

 Для того, щоб виробити неприязнь до звички, треба уявити всі можливі негативні сторони на вас і що з вами буде відбуватися.

 Сядьте зручно. Закрийте очі і розслабтесь. Тепер постарайтесь побачити питання: «Що поганого в цій звичці» і кілька хвилин промедитуйте над ним. Нехай думки самі приходять. Не аналізуйте і не реагуйте на них. Якщо думки перестали приходити, виберіть одну, щоб випробувати на собі. Яскраво уявіть результат цієї звички для вас.

 Після того, як у вас виникнуть неприємні відчуття, обов’язково уявіть, що у вас немає цієї звички. Зафіксуйте позитивні відчуття.

 

 Вправа «Ура! Успіх!» (ауторелаксація)

 Ця вправа є продовженням попередньої, хоч може використовуватися самостійно.

 Інструкція тренера:  Для виконання вправи потрібно сісти зручно. Закрийте очі і розслабтесь.

 Слова тренера: «Уявіть, що у вас немає звички (подумки назвіть її). Вам весело і радісно. Ви працювали і позбулись негативної звички. А тепер святкуєте перемогу. Ваші батьки влаштували на вашу честь вечірку. Всі сміються і співають. Ваші друзі підходять і вітають вас. Ви збуджені і вам приємно. Вам вручають велику коробку перев’язану стрічкою. Ви відкриваєте і виймаєте великий приз, на якому написані слова: «Вітаємо – ти досягнув мети». Ви із захопленням піднімаєте його вверх і показуєте всім. Ви на вершині успіху».

 

 

 

 

 

Відповідальна поведінка

Мета: формування навичок відповідаль­ного прийняття рішень.

Завдання:

•    сприяти усвідомленню своєї поведінки, розумінню власних вчинків;

•    відпрацювати навички прийняття рі­шення.

 

Вправа «Очікування»

Мета: дізнатися, що кожен учасник очі­кує від заняття.

На аркуші ватману, що висить на дошці, намальоване сонечко.

Ведучий роздає виготовлені з паперу «промінчику сонця». На них підлітки записують свої очікування від заняття і прикріплюють до сонечка.

Гра «Вузли»

Мета: формування навичок аналізу у прийнятті рішення.

Психолог пропонує підліткам стати в ко­ло. Кожен член групи бере руку того, хто стоїть навпроти, і руку ще когось. Таким чи­ном група «зав'язується у вузлик». Завдання полягає в тому, щоб розв'язатися, не розпус­каючи рук.

Обговорення. Обговорюються засоби «розв'язання вузлів», за суттю засобів при­йняття рішень групою. Аналізують, які тактики прийняття рішень були у членів групи.

Вправа «Відсутні ключі»

Мета: формування навичок правиль­ного прийняття рішень, відчуття підлітка як суб'єкта діяльності.

Психолог роздає підліткам опис проблем­них ситуацій. Завдання групи-скласти спи­сок необхідної інформації, без якої неможли­во розв'язати цю проблему. Учасники виби­рають з усіх відомостей саме ті, що потрібні для прийняття правильного рішення.

Проблемна ситуація: «Як досягти успіху в житті?».

Пропонуємо такий список:

1. Я можу наполегливо працювати.
2. Я можу навчитися аналізувати свої дії.
3. Я можу бути хитрим і «видурити» гроші у багатія.
4. Я можу ретельно обирати собі друзів.
5. Я можу нічого не робити й очікувати удачі.
6. Я можу ходити на уроки і виконувати домашні завдання вдумливо й ретельно.
7. Я можу одного разу ризикнути й «обі­йти закон», щоб домогтися свого.
8. Я можу зупинитися і добре подумати, перш ніж діяти.
9. Я можу спокійно сприйняти свої невда­чі та критику від інших людей і навчитися виправляти помилки.
10. Я можу звинувачувати інших людей, якщо мені не щастить.
11. Я можу навчитися сам долати свої три­воги або гнів.
12. Я можу поліпшити свій поганий на­стрій за допомогою паління, ліків чи алко­голю...

Обговорення. Обговорюють з іншими учасниками та психологом наслідки вибору та разом шукають найефективніші засоби досягнення мети.

Вправа «Лінія життя»

Мета: формування навичок відповідаль­ної поведінки за наслідки своїх рішень.

Психолог пропонує учасникам намалю­вати свій життєвий шлях від народження до смерті у вигляді лінії. Потім підлітки розкладають картки, на яких коротко по­значені події їхнього минулого, теперіш­нього та майбутнього. Після цього психолог пропонує уявити, як зміниться сценарій їхньої лінії життя, якщо на певному етапі вони потраплять в алкогольну або нарко­тичну залежність.

Обговорення. Під час обговорення зробити акцент на негативному ставленні до зловжи­вання психотропними речовинами.

Вправа «Ювіляр»

Мета: формування позитивного образу «Я».

Ведучий пропонує підлітку сісти на стілець у центр кола. Діти по черзі висловлюють свою позитивну думку «Ювіляру» про його вчинки, особисті риси. «Ювіляром» має бути кожен учасник.

Обговорення:

—   Що ти відчуваєш?

• Чи подобається тобі бути в ролі «Юві­ляра»?

Вправа «Плутанка»

Мета: зняття психоемоційного напруження.

  Ведучий пропонує одному учаснику вийти за двері. Усі інші роблять руками ланцюжок, що має початок (голова змії) та кінець (хвіст змії). Учаснику пропону­ють розплутати змію, яка гріється на со­нечку.

Вправа «Ваш настрій і ваші побачення»

Мета: почути враження підлітків від за­няття.

Учасники по колу діляться враженнями від заняття.

 

 

 

 

Я І конфлікт

 

Мета: сприяння усвідомлення учасни­ками своєї поведінки; формування вміння позитивно вирішувати конфлікти.

Завдання:

•    актуалізувати знання учнів про кон­флікт;
•    ознайомити учасників зі стратегіями виходу з конфліктної ситуації;
•    формувати вміння знаходити взаємо­розуміння з людьми;
•    сприяти взаєморозумінню у класі;
•    навчати дітей адекватно оцінювати себе.

Ведучий. Відомий французький письмен­ник Антуан де Сент-Екзюпері назвав люд­ське спілкування найбільшою розкішшю на світі.

Спілкування людей — тонкий і склад­ний процес. Кожен із нас учиться цього все життя, здобуваючи досвід часто за рахунок помилок і розчарувань. На жаль, ми нерід­ко потрапляємо в ситуації, які визначаємо як конфліктні. Вони вносять напруження у стосунки, позбавляють спокою і радості, не дають можливості повноцінно працювати. Що менше виникає конфліктів, то краще можуть порозумітися люди, то тепліші й довір­ливіші їхні стосунки.

 

Вправа «Не хочу хвалитись, але я...»

 Мета: розвиток у підлітків здатності до самопрезентації.

Усі учасники сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім'я та продовжує фра­зу, що починається зі слів: «Не хочу хвали­тися, але я... чудовий друг».

Усі учасники висловлюються.

 

 Вправа «Повторення правил»

 Мета: закріплення правил і розвиток по­чуття відповідальності.

Кожен учасник по черзі називає одне пра­вило і пояснює його зміст.

 

 Психомалюнок «Моє уявлення про кон­флікт»

Мета: актуалізація учасників щодо по­няття конфлікту.

Психолог пропонує на аркуші А4 нама­лювати малюнок на тему «Моє уявлення про конфлікт». Після виконання роботи психолог пропонує по черзі розказати, що він намалював.

Обговорення:

— Які відчуття були у вас під час малювання?

— Чи сподобався вам малюнок?

 Вправа «Конфлікт — це...»

 Мета: з'ясування суті поняття «конфлікт».

 Психолог звертається до учасників груп із запитанням «Що таке конфлікт?». Усі варіанти відповідей записуються на ватмані.

 Після цього всі разом з'ясовують позитивну (+) і негативну (-) сторони конфлікту.

 Підбиття підсумків.

 Інформаційне повідомлення «Конфлікт»

 Слово «конфлікт» латинського походження, в перекладі означає зіткнення. Мається на увазі зіткнення протилежних ін­тересів, позицій. В основі конфлікту лежить конфліктна ситуація.

        Щоб конфлікт почав розвиватися, необхідний інцидент, тобто щоб одна зі сторін почала діяти. Причини конфліктів бувають найрізноманітнішими: нездатність зрозуміти іншу людину, нетерпимість: егоїзм, схильність до пліток, розбіжність думок і бажань.

 

Вправа «Скринька непорозумінь»

Мета: формування навичок успішного розв'язання конфліктів.

Формуються малі групи (об'єднання за вибором різних видів цукерок). Один у із кожної команди витягає зі «скриньки непорозумінь» опис певних ситуацій.

 Кожна ситуація — це ситуація зародження своєрідного конфлікту. Знайдіть правильний вихід із ситуації, не спровокувавши конфлікт.

 

1-ша ситуація. Один учень каже іншому:

 «Я ніколи не сидітиму з тобою за одною партою: розляжешся, як слон, а мені не зручно писати!».

Інший відповідає... (допишіть).

Прокоментуйте ситуацію.

2-га ситуація. Іде урок, учні виконують завдання. Раптом один учень починає стукати ручкою по парті. Учитель робить зауваження: «Сергію, не стукай, будь-ласка по парті, виконуй завдання».

Сергій відповідає: «Чому знову я крайній! Ви що, бачили?!».

• Яка реакція вчителя на слова Сергія?
• Як би вчинили ви у цій ситуації?

3-тя ситуація. Мама прийшла з роботи і каже доньці: «Скільки можна говорити?! Поприбирай за собою, порозкидала все, неначе смерч пронісся у квартирі! Не дівчина, а не­щастя якесь! Кажеш, а їй, як об стіну горох!».

• Яка реакція дівчини?
• Як би вчинили ви на місці мами?

4-та ситуація. Учитель перевіряє домаш­нє завдання. Дійшла черга і до Олега. Андрій Іванович, перевіряючи роботу учня, сказав: «Та що ж це таке? Цей нездара знову не зро­бив, як слід, написав у зошиті так, що нічого не розбереш!».

• Яка реакція учня?
• Як би вчинили ви на місці вчителя?

Висновок ведучого: серед звичок, які по­роджують конфлікти між людьми, особливо поширеними є надмірна емоційність, агре­сивність, вимогливість, неувага до потреб та інтересів інших, невміння вислухати інших.

Деструктивний спосіб мислення — розв'язання своїх проблем і конфліктів через насильство та агресію. Деструктивно мисли­ти — означає працювати у напрямку само­знищення, а не самовдосконалення. Якщо ви прагнете для себе миру і любові, то ваш шлях — це свідомий контроль негативних думок і вчинків.

Вправа «Австралійський дощ»

Мета: зменшення психологічного наван­таження учасників.

Психолог пропонує встати всім учасникам і повторювати рухи:

•    в Австралії здійнявся вітер (ведучий потирає долоні);
•    починає крапати дощ ( плескання доло­нями по грудях);
•    починається справжня злива (плескан­ня по стегнах );
•    а ось і град, справжня буря (тупіт но­гами );
•    краплі падають на землю (клацання пальцями );
•    тихий шелест вітру (потирання до­лонь);
•    сонце (руки догори ).

 

 Вправа «Ваш настрій і побажання»

 Мета: створення позитивного настрою. Усі учасники беруться за руки і по колу говорять про свої позитивні емоції та вислов­люють побажання іншим.

 

 

                я і вміння долати конфлікти

 

 Ведучий. Сьогодні ми з вами знову зу­стрілися, щоб зрозуміти і повторити, що таке конфлікт, побачити, які є стратегії виходу з конфліктної ситуації. На попередньому за­нятті ми вже почали ознайомлюватися з цим, а сьогодні продовжимо.

 

Вправа «Правила роботи у групі»

Вправа «Корабель і вітер»

Мета: налаштування групи на роботу.

Ведучий. Уявіть собі, що ваш вітрильник пливе на хвилях, але раптом він зупинився. Давайте допоможемо йому і запросимо на до­помогу вітер. Удихніть у себе повітря, сильно втягніть щоки... А тепер голосно видихніть через рот повітря, нехай вирветься на волю ві­тер, який підганяє корабель. Давайте спробує­мо ще раз. Я хочу почути, як шумить вітер!

Вправу можна повторити тричі.

 

Два горобчики

 

 На дереві спокійно сиділи два горобчи­ки. Один — угорі, а другий — нижче. Че­рез якийсь час один горобчик, який сидів на вершечку, щоб якось розпочати розмову, сказав:

 — Яке гарне зелене листячко ! Горобчик, який сидів нижче, зрозумів ці слова як виклик і одразу ж відповів:

 

• Чи ти сліпий?! Хіба не бачиш, що воно сіро-біле?
•        То ти сліпий! Листя — зелене. Горобчик знизу, певний, що правда на йо­го боці, зацвірінькав:

— Закладаюся пір'ям мого хвоста, що лис­тя сіро-біле. Ти нічого не розумієш, ти — дур­ний.

Горобчик, який сидів на вершечку, роз­сердився і з усієї сили кинувся на свого во­рога, щоб відповісти. Але перш ніж почати двобій, вони обидва поглянули вгору. Го­робчик, який злетів із вершечка, здивовано скрикнув:

— Дивись, дивись! Листя справді сіро-біле!

А потім додав:

— А ходи зі мною на вершечок, — і вони разом стрибнули туди.

— Дивись, дивись! Листя справді зелене!

 

Обговорення. Отже, послухавши притчу, що ми можемо сказати? Не осуджуй нікого, якщо ти не жив його життям.

Діти, ми бачимо, як виник конфлікт, тобто зіткнулися протилежні погляди, думки щодо ситуації. Небезпека конфліктів у тому, що вони супроводжуються різними негативними емоціями. Якщо конфлікт не вирішується своєчасно, це може при­звести до неврозів, стійкого розладу сто­сунків між людьми. У конфліктів висока психологічна ціна — розмаїття негатив­них емоцій, стресів, переживань. Щоб управляти конфліктами, необхідно добре розуміти стратегії виходу з конфліктної ситуації.

Вправа «Розв'язати проблему»

Мета: опрацювання конструктивних стратегій виходу з конфліктних ситуацій.

Ведучий ділить учасників на три групи.

Перша група — підлітки, друга — «бать­ки», третя — «вчителі».

Завдання    1. Визначити причини, що по­роджують конфліктну ситуацію.

Завдання   2. Згадати конфліктну ситуацію і програти її.

Завдання 3. Кожна група обирає одну проблему і пропонує шляхи її вирішення, використовуючи отримані знання.

Обговорення:

• Як ви почувалися під час гри?
• Як почуваєтеся після її завершення?

Вправа «Способи виходу з конфліктної ситуації»

1. «Черепаха» (ухиляння). «Черепахи» втікають і ховаються у свій панцир, щоб уникнути конфлікту. Вони відмовляються від власних цілей і тримаються осторонь як від суперечливих питань, через які ви­никає конфлікт, так і від людей, причетних до суперечки. Вони вважають, що вирішува­ти конфлікт — річ безнадійна. їм легше втек­ти (фізично чи психологічно) від конфлікту, ніж зустрітися з ним.
2. «Акула» (примус). «Акули» нама­гаються переконати опонентів, силоміць примусити їх розв'язувати конфлікт. Для «акул» найголовніше — власні цілі, а сто­сунки з людиною для них другорядні. Вони будь-якою ціною готові досягати свого. їх мало хвилює, чи вони комусь подобаються. «Акули» переконані, що конфлікти вирішу­ються тоді, коли хтось перемагає. Вони нама­гаються здобути перемогу, приголомшуючи суперників, нападаючи раптово, а також залякуючи або погрожуючи їм із позиції сили.
3. «Плюшевий ведмедик» (згладжуван­ня). Для «ведмедиків» найголовніше — хороші стосунки, а власні цілі не мають для них великого значення. Вони прагнуть усім подобатися, щоб усі їх любили й ці­нували.

4. «Лисиця» (компроміс). «Лисиці» не­вибагливі як у своїх цілях, так і в стосунках із людьми. «Лисиці» шукають компромісу. Вони жертвують частиною своїх домагань під час конфлікту й переконують іншого по­ступитися теж якоюсь частиною своїх цілей. Вони шукають такого рішення, щоб обидві сторони отримали «золоту середину». Вони готові пожертвувати заради досягнення зго­ди для спільного добра як частиною своїх домагань, так і стосунками.
5. «Сова» (переговори). «Сови» дуже ви­соко цінують власні цілі і стосунки. Вони розглядають конфлікт як проблему, яку тре­ба розв'язати, і шукають таке рішення, яке б задовольнило і їхні власні цілі, і цілі влас­ної сторони. «Сови» сприймають конфлікти як засіб поліпшення стосунків шляхом пос­лаблення напруження між двома людьми. «Сови» не заспокояться, доки не буде знай­дено рішення, яке б задовольнило й їх самих, і іншого.

Обговорення:

— Як ви думаєте, яка стратегія найпра­вильніша?

Підбиття підсумків. Усе залежить від ситуації, в якій ми опинилися.

 

Вправа «Маятник»

Мета: зняття напруження після отрима­них знань.

Усі учасники стають у коло, а один із них — у центр кола. Йому пропонують роз­слабитися і довіритися іншим. Група почи­нає повільно розгойдувати того, хто стоїть у центрі кола, ніби годинниковий маятник.

 

Вправа «Букет»

Мета: закріплення позитивних емо­цій; сприяння усвідомленню сили єдності і дружби.

Ведучий. Візьміть у руки квіточку. Кож­ну квітку легко переламати і викинути, а якщо я зберу і спробую переламати всі ра­зом, то мені це не вдасться. Ось так і в жит­ті. Кожного з вас окремо легко скривдити, образити, а якщо ви будете разом, у гурті, то ніякі вороги вас не здолають, усі нега­разди легко подолаєте. Ми з вами зберемо ці квіти у букет, і це буде букет нашої єд­ності. Ось і завершився наш тренінг. На все

 

Формування навичок позитивного впливу на інших, вміння проявляти увагу, довіру,               підтримку, впевнено, гідно приймати критику, похвалу

 

 Інформаційне повідомлення «Знаки уваги.

 

 Знак уваги – висловлювання або дія звернена до людини для того, щоб покращити її самопочуття і викликати радість. Серед них виділяють похвалу і компліменти.

 Похвала – оціночне судження, в якому людину порівнюють з іншою причому це порівняння на їх користь. Зазвичай людину хвалять доречно. Але буває, що від цієї хвальби стає огидно. Як правило такі неадекватні емоції виникають у наступних випадках

•    Вас хвалять за те, за що, на вашу думку не треба хвалити;
•    Вас хвалить людина, яку ви не поважаєте і вважаєте недостатньо компетентною, щоб оцінювати вас;
•    Вас хвалять так очевидно, порівнюючи з іншими, нехай і на вашу користь, що виникає відчуття, ніби не вас хвалять, а ганьблять іншого.

 Компліменти – знак уваги виражений у вербальній формі. Компліменти повинні бути простими і природними, перебільшення і пихатість роблять комплімент нещирим і смішним. Не варто плутати компліменти з лестощами, які обурюють кожну порядну людину.

 

 Вправа «Сильні сторони».

 Мета вправи допомогти учасникам групи зрозуміти, що будь-яку ситуацію можна проаналізувати без осуду, знаходячи в ній сильні сторони.

 Учасники об’єднуються в пари. Перший член протягом хвилини розказує партнеру про свої труднощі чи проблеми. Інший, вислухавши, повинен проаналізувати ситуацію таким чином, щоб знайти сильні сторони в поведінці партнера і докладно розповісти йому про них. Потім міняються ролями. Після виконання вправи  групі обговорюються питання: чи всі змогли знайти сильні сторони в поведінці партнера? Кому було важко це зробити? Хто не зміг втриматись від засудження? Чому?

 

 Вправа «Все одно ти молодець, тому що…».

 Учасники об’єднуються в пари. Перший учасник пари починає розповідь зі слів: «Мене не люблять за те, що…», а інший, вислухавши, повинен відповісти, починаючи словами: « Все одно ти молодець, тому що…». Потім учасники міняються ролями. Після виконання вправи в групі обговорюються питання: що відчував той, до кого була звернена підтримка? Що відчував той, хто здійснював підтримку?

 

 Вправа «Як виявляти і приймати знаки уваги?»

 Для багатьох людей виявляти увагу іншій людині не так просто. Для інших ще складніше прийняти знак уваги.

 Всі учасники групи утворюють два кола: внутрішній і зовнішній, стоячи обличчям один до одного утворюють пару. Перший член пари виявляє щирий знак уваги партнеру, який стоїть навпроти. Знаками уваги оцінюються вчинки, навички, зовнішність і т.д.

 Завдання того, хто приймає комплімент, - зробити це впевнено-гідно. Потім партнери міняються ролями. Далі всі учасники роблять крок вліво і таким чином утворюють нові пари. Все повторюється кілька разів. Після виконання вправи в групі обговорюються питання: що