Збірка "Поетичний світ очима дітей"

Управління освіти і науки Славутицької міської ради

Вишгородського району Київської області

 

 

 

 

 

ПОЕТИЧНИЙ СВІТ ОЧИМА ДІТЕЙ

    

Із досвіду роботи                                              вчителя української мови                                       та літератури вищої                                              кваліфікаційної категорії,                                        «старшого вчителя»                                       СлавутицькогоЗЗСО                                 І-ІІІ ступенів № 3                                            Купрієнко Тетяни Василівни

 

Славутич, 2021

ЗМІСТ

ВСТУП.... …………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. ПЕДАГОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА СИСТЕМА РОБОТИ

НАД ОСНОВАМИ ВІРШОСКЛАДАННЯ З УЧНЯМИ …………………………3

РОЗДІЛ ІІ. ПОЕТИЧНІ ТВОРИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

2.1. Поетичні твори КатериниІгнатенко..................................................................9

2. 2. Поетичні твори Єви Камишної.........................................................................15

2.3. Поетичні твори Давида Даценка ………………………………......................21

2.4. Поетичні твори ї Софії Сухоставської……………………………………….25

2.5. Поетичні твори Софії Сухоставської ………………………………………..28

2.6.Поетичні твори Оксани Дідовець ……………………………………………37

2.7. Поетичні твори Ганни Літвішко ……………………………………..............43

2.8.Поетичні твори Микити Санцевича ………………………………………....50

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….....56

 

 

 

 

 

 

Опис експозиційного матеріалу

 

1. Номінація (розділ «Презентація»): «Робота з обдарованими дітьми» розділ «Презентація»
2. Автор (П.І.Б., посада, місце роботи): _Купрієнко Тетяна Василівна, учитель української мови та літератури, Славутицький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області
3. Назва матеріалу: «Поетичний світ очима дітей»
4. Кількість сторінок: 56
5. Де, коли і ким схвалено:Методичною радою закладу від 30.03.2021 року протокол №3
6. Місце зберігання (адреса, контактний телефон): Славутицький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3, каб.313, 0954717387
7. Анотація на досвідКупрієнко, Т.В. Поетичний світ очима дітей [Текст] / Т.В.Купрієнко. – Славутич: СЗЗСО №3, 2021. – с.56 -  (Робота з обдарованими дітьми розділ Презентація)

 

У збірнику представлено поетичні твори учнів.Ці віршіу деяких перша спроба, перший дотик до поетичного світу. Поета свого світу. Дитячого. Але й нашого – дорослого. Дитяча безпосередність звучить природно й органічно. Спроба впіймати  відчуття ритму, свіжість образів, залюблене оживлення природи,любов до рідних. Їх серця ще не обтяжені дорослими проблемами. Але душа вчиться бачити  глибоко і детально. У віршах затишно і якось – дивно. І це чудово.

Адресовано прихильникам дитячої поезії, вчителям української мови та літератури.

 

ВСТУП

У Марини Цвєтаєвої є такі чудові рядки:

«Я розрізняю вірш як творчий процес, необхідність висловити свої думки і почуття в поезії, і просте римування. Мені досить-таки часто доводилося створювати віршовані тексти: колискові для своїх дітей, для привітань, проведення конкурсів, святкових сценаріїв, але ніколи не було потреби ліричної, душевної, виплеснути свої переживання та емоції в поетичну в'язь. Найчастіше це роблять «юнаки бліді з поглядом що горить» в період закоханості. Потім, як правило, потреба в цьому відпадає.Ось дочка моя писала вірші з самого дитинства, і я завжди дивувалася, як вона створила такий образ, звідки у неї такі асоціації - адже ми з нею проходили разом по цих місцяхб римований текст став віршем, в ньому повинен бути присутнім поетичний образ, що знаходить відгук у душах інших людей. Хоча в якості словесного вправи віршування, звичайно, дуже благотворно, тому нехай пишуть все, «якщо тягнеться рука до пера, перо - до паперу».

Йосип Бродський називав поезію «вищою формою мови», і в цьому, безсумнівно, є істина, адже хороша поезія гармонійна і в змісті, і у формі.

 

РОЗДІЛ І. ПЕДАГОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА СИСТЕМА РОБОТИ НАД ОСНОВАМИ ВІРШОСКЛАДАННЯ З УЧНЯМИ

«Як навчити маленьку дитину писати вірш…»

Методичні спостереження вчителя Славутицького ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 3 Вишгородського району Київської області Купрієнко Тетяни Василівни

Кожного дня я стикаюсь з маленькими поетами, в їхніх душах живебажання творити прекрасне. У роботі  застосовую досвід вчителя літератури Київської інженерної гімназії Некрилової Олени Миколаївни.

Свою роботу я починаю ще з 5 класу, коли вчу учнів спостерігати за навколишнім світом .

Методика роботи:

1) Підготовча робота: запис в блокнотиках спостережень прикмет про зиму, замальовування змін в природі,підбір прикметників, дієслів для опису зими

Зима (яка?) чарівна, морозна, весела, сумна __________________________

Що роблять тварини взимку?________________________________________

Сплять, міняють шубку..____________________________________________

Яке небо взимку? ___________________________________________________

Який ранок?____________________________________________

Які дерева?______________________________________________

Які прикмети зими ви знаєте?

Після того як діти обмінялись спостереженнями про зиму, на уроці мови ми пробуємо підбирати прикметники до слів

Зима- холодна, зла, ______________

Вітер –

Мороз –

Сніг –

2) Створення вірша про зиму

Велике значення у віршуванні має кінцівка віршових рядків від останнього наголошеного складу, тобто знаходження рими

Рима—це коли два слова схожі за звучанням і часто закінчуються однаково.

Підготовча робота ( мовні ігри):

1. «Луна»

Ідея: луна повторює слова або закінчення їх. Нехай і діти будуть трохи схожими на луну, що недочуває і змінює слова, залишаючи правильними лише закінчення.

Опис: учитель називає слово; діти, як луна, називають інше, що римується з ним.

Зразок: сонечко — віконечко, жити - радіти, калина - дівчина, діти - квіти, крок - урок, коса -роса, рід - плід, сім'я - ім'я, сніжок - пушок...

 

2)"Хто останній?"

Ідея: поповнити ряд слів для римування.

Опис: до запропонованого слова треба дібрати якомога більше слів для римування. Чиє слово звучить останнім, той і є переможцем.

Зразок: весна - красна, принесла, рясна...; хмаринка - рослинка, хвилинка, краплинка...; наймудріший - наймиліший, найсумніший...; багато - та­то, картати...;летіти - радіти,зомліти, згасити...

 

Римування залежить від розташування рим. Воно буває суміжним, коли римуються два суміжні рядки, перехресним, коли римуються перший і третій, другий і четвертий рядки, та кільцевим, коли співзвучні перший і четвертий, другий і третій рядки.

Вправа 1. На картці записано строфу, розбиту на окремі слова. Треба повернути їй первісний вигляд, беручи до уваги слова-рими. Їх учні мають відшукати самостійно. Аби їм легше було відшукати співзвучні слова, можна додати схему римування.

 

Картка 3. АБАБ	Відповідь
Федько, голова, розумна;   робить, все, а, недбало;   зуби, крізь, він, слова, цідить;   говорить, попало, як;	Федько - розумна голова,   а робить все недбало.   Крізь зуби цідить він слова,   говорить як попало.   Д.Білоус

 

Систематично проводячи таку роботу на уроках української мови, збагачуючи словниковий запас учнів, діти самі починають знаходити рими та писати вірші.

Самостійне творення дива

1. Підготовча робота: запис в блокнотиках спостережень прикмет про зиму, замальовування змін в природі,підбір прикметників, дієслів для опису зими

Зима (яка?) чарівна, морозна, весела, сумна __________________________

Що роблять тварини взимку?________________________________________

Сплять, міняють шубку..____________________________________________

Яке небо взимку? ___________________________________________________

Який ранок?____________________________________________

Які дерева?______________________________________________

Які прикмети зими ви знаєте?

Крок за кроком наші діти наближаються до справжнього дива. Вони й самі не помітили, як ста­ли майже чарівниками. Як чарівники за допомогою диво-палички змінюють світ, учні можуть помітити щось незвичайне, проявити його в ху­дожній формі. Тільки в них немає чарівної палички! Не біда. Адже в них є чарівний поетичний дар.

1. Створеннявірша про зиму ( сенкан)

Розумію:  для того, щоб СТВОРИТИ  ВІРШ, потрібноматихист… Але, може, така форма допоможекомусьвисловитися. Мовапіде про сенкан - східний стиль написаннявіршів.

Сенкандопомагаєузагальнитиінформацію, схоплюватискладніідеї та формулюватиїхдекількома словами. Як правило, на йогонаписаннябагато часу не потрібно, йогопишутьвсьогокілька ...хвилин.

Добре, теперприступимо до найголовнішого: як йогонаписати?

Сенкан повинен складатися з 5 рядків:

- У першомумає бути те, про що ми пишемо, маємістити слово, яке позначає тему ( наприклад : матуся)

- У другому - два слова, якіописують тему    (наприклад, рідна, мила).

- У третьому - три слова, щовідповідають на запитання «Щоробить» (наприклад, любить, чекає, сподівається).

- У четвертомуцілеречення; вонорозкриває суть того, щоробить предмет,  про якийпишуть (наприклад, Піклується і думає про своїхдітей).

- У п'ятому - синонім до першого слова (може бути епітет, синонім, цемає бути своєріднийпідсумок) (Наприклад, ненька).

  Або ж так (формула):

1.     Тема (іменник).

2.     Опис (два прикметники).

3.     Дія (три слова).

4.     Ставлення (фраза – чотири слова).

5.     Перефразуваннясутності( одне слово).

( залежновідкласузмінюєтьсярівеньскладностінаписання)

Сенкан не обов'язково повинен мати ритм і риму. Цевільнийтвір.

***Ще одна умова: слова не повинніповторюватися і бути спільнокореневими.

 

СкладанняСенкану

-А теперпопрацюємотворчо. Складемовірші про зиму

Тема  (іменник)

Опис  (2 прикметники)

Дія  (3 дієслова)

Ставленняречення

                                                        Зима

     А ось і зима -

     Сніжно – біла, чарівна.

     Все морозить, замітає,

     Всіх в домівкизаганяє

Всі віршовані спроби учнів я щорічно подаю для участі у Всеукраїнському конкурсі «Білий голуб».

Головне не заважати дітям творити диво.

ВИСНОВОК

Отже, використання методів навчання написання віршів  – це той розумовий і емоційний позитив, який забезпечує активну роботу мислення, уяви, пам’яті  учнів і дає  хороший результат,  підтримує в учнів інтерес до вивчення української мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. ПОЕТИЧНІ ТВОРИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

2.1. Поетичні твори Катерини Ігнатенко

Ігнатенко Катерина Миколаївна.

Дата народження :17 листопада 2000 рік

Адреса :м.Славутич, Добринінський квартал,буд. 10, квартира 14

Анотація:

*У вірші «Герої» йдеться про землі України та про українських героїв які відважно захищають свою Батьківщину
*У вірші «Добро» головна думка донести людям що потрібно  робити добро безкорисливо
*У вірші «Лист до тата» йдеться про надію , віру , переживання та про велику любов Марусі до свого батька , її турбування за ним
*У вірші «Ранок» головна думка донести людям про величну красу України !
*У вірші «Чому розсердилась зима?» йдеться про зневолені землі України.

Поезії  складені    2014-2015 н. р.

 

 

 

 

*Чомурозсердилась зима?

Розсердилась на нас чогось зима.

Закрила враз мороз і сніг у скриню.

Що ж ми зробили, що розсердилась стара?

Який закон природи обманули?

А ми образили її самі,

Бо за наживою,забули все на світі,

Що помагать нам треба страждущим усім.

А ми лиш дбаємо про себе «незабутніх».

Враз світ піднявся з ніг до голови.

Стріляє брат у брата, як це страшно!

А отзима не хоче заморозити нас – ні!

Бо Україна й досі потерпає від нещастя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*Ранок

Встало сонце із –за лісу.

Землю освітило.

Розбудило ліс і поле.

Серце звеселило.

Ось берізки захитались,

Немов стрепенулись,

Що ласкавий подих сонця

До них доторкнувся.

Вибіг зайчик на доріжку.

Вуха насторожив.

Чи чатує небезпека

Його в день погожий?

Стрепенулася травичка,

Слізки обтрусила.

Потягнулася до сонця.

Ніжно щось зашепотіла.

Як же щиро все радіє –

Ніжності та ласці

І стискається від страху

Від злості й напасті.

 

 

 

*Лист до тата

Плаче тихо дівчинка маленька

Притуливши зошит до грудей.

Гіркі сльози капають дрібненько

На листа зіпсованого в руці.

Це його подряпала кицюня Муся

Погострила кігтики свої.

Та вона не знала, що Маруся.

Лист до тата старанно виводила на нім.

А татусь далеко десь воює.

Захищає мирний сон її.

Гірко крає серденько Манюні,

Що зіпсованим став ніжний лист її.

В нім вона так добре написала.

Що страшенно скучила за ним,

Що до всіх вона була ласкава.

І нехай він повертається живим!

 

 

 

 

 

 

 

*Герої

Україна – наша ненька.

А ми – її діти.

Як же рідну не любити?

Найкращу у світі!

Світить сонце на Вкраїні

Світить та не гріє.

Але віримо ми щиро,

Що добро поспіє.

Любі , хлопці – українці.

Ви наша надія.

Молим бога неупинно

За вашу перемогу.

Збережіть  ви , любі наші,

Життя у двобої.

Й повертайтеся до нас ви

Живі та здорові.

 

 

 

 

 

 

 

*ДОБРО

Добро – добро, всі знають це прекрасне слово.

З дитинства вчать нас всіх чудово,

Робить добро на користь всім,

Приносити усмішку й радість в кожний дім

Добро допомагає людям жити,

Але багато хто не поспішає це робити.

Пройдуть роки… Настане мить…

І в серці кожного із них розтане лід,

І подобрішає весь світ!

Роби добро для всіх щодня,

Тобі вернеться в сто раз більше!

І та частиночка добра одна

З тобою буде все життя, як віршик.

Як віршик… Той що написала ти сама,

Чи сам – немає в тім різниці…

Який складав ти по крупинці,

Крупинці щастя і добра,

Робивши все, як можна краще,

І ввечері, і вдень, і вранці, і щодня!

 

 

 

 

2.2. Поетичні твори Єви Камишної

            Учениця Славутицького ЗЗСО І-ІІІ ст.№3  9-А класу Камишна Єва Олексіївна,09.10.00р.н.              Київський квартал,б. 1.,квартира 111             

Учитель КупрієнкоТетяна Василівна

Пише про вічне. Про те, що відбувалося в житті. або  ще відбудеться. Пише про Україну, про те, як боляче терпіти зраду . Намагається передати  страждання нашого людства. Прагне розповісти, як нас поміняв Інтернет з віком.

 

 

 

 

 

 

 

 

Зорі

Там було чудово.

Там тихо ,красиво ,затишно..

Це там , де падають зорі..
  Це там де збуваються мрії.

Там тільки місячне сяйво

Тобі там ніхто не завадить,

Але ж ,буває так шкода,

Коли ховається місяць,

Коли покресли вже зорі…

Коли світає від сонця…

Коли проходить тьма ніжна

Сонце також чудове.

Але із зорями життя неспроможне

 

 

 

 

 

 

 

Біль душі

Я тебе не просто любила,

Без тебе немає душі...

Я тебе, не те, щоб забула

Намагалась спалити містки.

Я  в тобі,не те ,щоб потребувала

Просто було важко без тебе,

Просто без тебе не посміхалась,

Просто ненавиділа себе…

Я тобі,не те, щоб довіряла,

Просто прив̛язалася

Просто…все закінчилось

Зараз,по венах тече ртуть.

 

Дитинство

У дитинстві  було легше,

Там чесні та щирі друзі.

Там солодко пахла каша,

Там мама годувала з ложки,

Коли боліло дула,й витирала сльози.

Там не було інтернету ,тому ми кричали у вікна,

Ходили з мамою за руку, любили в схованки пограть.

Як жаль,що час не повернуть назад.

 

 

 

 

 

 

 

Зрадник

Нам хочеться всім вже миру!

Не бажаємо  втрат людських!

Нас вже бісить,що відлітають душі,

Душі будуть на своїх місцях!

Хто зробив це,за все заплатить!

І за смерть людей, і за біль матерів,

за страждальниць дружин,

та за сльози дітей!

Що ж ви робите?Демони в людях.

Нащо губите душі людські?

Давайте нарешті жити у мирі?!

Ми не хочемо  ще одної війни!

Ти , мабуть, ще не знаєш"друже ",

Те ,що вбивство- великий гріх!

І не тільки вбивство людини!

А вбивство рідної Землі…

 

Ми діти 21 століття

Ми діти 21 століття,

Ми гаємо  свій час на Інтернет!

Шматочок щастя це?Щастя в нас немає!

Тому і віртуального життя бажаєм.

В нас немає щастя в сім̛  ї,

Завжди сварки,крики на всіх,

В нас немає щастя на двох,а чому?

Тому що життя віртуальне?

Хтось скаже : "Та це не секрет",

А я скажу, що : " секрет",

Бо ти не знаєш дітей забаганки!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Поетичні твори Давида Доценко

 

Анотація

 до поезій, Доценка Давида Євгеновича, учня 5-Б класу

СлавутицькогоЗЗСО І-ІІІ ступенів №3 Вишгородського району Київської області

Давид ще дитина, справжній патріот, пише про мир, рідну землю, мову. Хоче, щоб «у кожному серці, наче сонячна мрія, засіяла веселка на добро і надію»

Напрям творчої роботи Зв'язок літературної творчості з долею рідного краю

Назва роботи «Щоб у кожному серці, наче сонячна мрія, засіяла веселка на добро та надію»

 

 

 

 

 

 

 

Зона АТО

Кожен день іде війна,

Кожен день десь біда!

Захопили вже наш Крим -

Кожен день вогонь і дим.

Кожен воїн каже:

Я в дитинстві тільки грався,

І тепер не здамся!

Я країну свою не кину,

З перемогою загину.

Ворог скільки хоч стріляй,

Але знай - країну не чіпай.

Захищала Батьківщину

Вся моя родина

І тепер буду я

Захищать свою країну

Рідну і єдину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ліквідаторам

Вони нас рятували - ліквідували..

Що таке сім'я й родина не знали,

Але в майбутньому ми допоможем,

Разом ми все зможем.

Якщо не допомагати -

Не буде взуття й одежі

Будуть тільки одні чорнобильські пожежі.

 Пожежники рятують людей -

Кожен день,

Кожен знає

Що герой допомагає.

Ми живемо в Україні

Ми живемо в Україні.

А не в якійсь іншій країні.

Любіть рідну мову

Й не забувати ніколи.

Любили Вітчизну іще козаки

І ми ,як вони, будем любить,

За свою родину будемо міцно стояти,

І все це заради Вітчизни.

Наша країна дуже гарна

У нас річки Десна і Дніпро.

У нас іде, на жаль, зараз війна

Якщо ми допоможем

Та разом ми все зможем

Наша мова дуже красива

Лише послухайте,

Ну хіба не мило.

Заклик
А не в якійсь іншій країні.

Незабудем ніколи.

Нашу родину

Якщо її забудеш

То вже ніхто.

І вона тобі не батько, не мати.

Треба її захищати

Щоб в серці її мати

Давайте підтримувати наших військових.

Які ризикують життям.

Хтось скаже - вони ні на що не здатні.

Але це не ненадовго.  

 

Що посієш, те й пожнеш

Добро добром вертається,

Із недругом змагається,

І сонцю посміхається,

З людьми добро це знається,

І в пісні так співається,

Добро добром вертається.

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4. Поетичні твори Софії Сухоставської

Анотація

 до поезійСухоставської Софії Сергіївни, учениці 5-А класу

Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3

У своїх віршах ученицявисвітлюєтему любові до Батьківщини та родини. Автор розповідає про своїх педагогів, які навчають її лише добрим і правильним речам. Намагається донести важливість родинної виховання та материнської любові.Напрям *творчої роботи Зв'язок літературної творчості з родиною, школою

Тема роботи «Педагогам», «Мати», «Дім», «Земля»

 2019-2021 нр.

 

 

 

 

 

 

 

Педагогам

В небі жайворонок в'ється,

мирну пісню він співа.

В Україні в нас ведеться,

Є на все у нас права.

Й до навчання, і до праці

змалку нас привчають всюди.

Щоб зросли із нас хороші,

Працьовиті й добрі люди.

Хто ж веде нас у життя,

У щасливе майбуття.

В українську нашу днину,

вожаки є в нас повсюди.

Педагоги - це герої,

Славні й серцем добрі люди.

Це вони на Україні,

Вчать відстоювати мир,

Щоб жилося гарно дітям,

і не ліз ворожий двір.

Щиро їм спасибі кажем,

будем приклад брать із них

І тепер в усьому ділі

Станем зміною для них.

 

 

 

 

 

 

Мати

Перше слово ми сказали Мама!

Мама, матуся, мамуля!

Ти найкраща на всьому світі!

Я завжди буду допомагати тобі!

Я тебе люблю! Дуже!

Дім

У домі ти живеш.

В домі вся любов.

У домі опіка!

В домі батьки.

А в деяких домівки нема.

Люби та цінуй свій Дім.

Там все твоє життя.

 

Земля

На землі

Твій дім.

Земля годує всіх!

Бо на землі природа.

Та на землю дивиться Бог.

За всіма спостерігає

Та доглядяє!

Земля

Будь милосердною людиною!

У всіх людей – одна планета:

Та радості нема  кордонів,

Як нема кордонів потоку світла!

 

2.5. Поетичні твори Софії Сухоставської

Анотація

 до  поезій Сухоставської СофіїСергіївни, учениці 6-А класу Славутицького ЗЗСО І-ІІІ ст. №3

м.Славутича Вишгородського району

Київської області Тбіліський квартал, б.5,кв.6.

Ці вірші  поета  дитячого світу. Софія багато  читає художньої літератури. Енергійна, має хист до співу,танців,малювання , залюбки допомагає мамі Марині готувати й любить її, і свого тата безмежно. Дуже - дуже заздрить тим дітям, у яких є бабусі. Її ж бабусі, котра була модельєром одягу й виростила п’ятеро дітей, уже поряд немає. Працелюбність Софія перейняла саме  від неї. Дівчинка обожнює своїх однокласників, школу, тварин, охоче бере участь у походах, має творчий характер. Цілеспрямована,позитивна.
        Дитяча безпосередність звучить у її віршах природно й органічно. Її поезії - це  спроба впіймати  відчуття ритму, свіжість образів, майстерне оживлення природи , любов до рідних, дитяче відчуття суспільних проблем. Так як дівчинка мешкає у м. Славутичі, а мама жила у м. Прип’яті, їй близька тема Чорнобильської трагедії.

   Саме матері, яка  зараз працює бухгалтером, Софія дуже мріяла присвятити вірш . Також із задоволенням проводить час із татом, котрий є заступником директора Інспекції з ядерної безпеки на ЧАЕС..

        Софія є також стажером у Молодіжній раді м.Славутича, хоче розвивати в собі творчу особистість, тому й зголосилася взяти участь у конкурсі.
Учитель української мови та літератури Купрієнко  Тетяна Василівна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В пам’ять про мою  бабусю …

Промайнуло життя  на Поліссі,

На замаєних луках, ланах…

До любистку свого, до криниці

Поринала щодня у піснях.

Атепер у небеснім  розмаї

Поглядаєш на діток  своїх…

У любові й пошані до праці

Щогодини леліяла їх.

Як лелеки до отчої хати,

Повертались вони звідусіль,

Щоб матусю свою обійняти-

На столі ж паляниці і сіль…

 

 

Світ порятує краса,світ порятує природа

Славутиче  рідний, Дніпро і  Десна,

Їх води нуртують, нема їм спочинку,

Хоча  карантин,  але квітне весна,

А я їх дитя - природи травинка.

Бо ж сила зелена й під снігом цвіте,

Людину в довкіллі втішає…

Квітне весна,буяє весна

В поліському краю,у рідному краю…

 

 

 

 

 

 

Ода святим Пантелеймонам у пандемію

Здоров’я –це УСЕ,

А без здоров’я УСЕ-це НІЩО!

У вражаючих жовтих спецівках…

Серед хворих стражденних людей

На роботі - до сьомого поту,

Аж допоки не скінчиться день.

На весь голос кликати мушу,

А ще й словом пропишу   зично-

Від корони рятуєте душу,

Невідомого і незвичного.

Так ,напевне ,трапляється з вами,

Що надовго уже не до сну,-

Тільки  серцю тривожно-тривожно-

Ви ж даруєте людям весну.

Треба жити- життям дорожити,

Бо ж здоров’я така благодать!

І йдете ви на ризик, даруючи

Людям надію- сіять і жать.

Проводжали сина у АТО

Біля подвір’я  -авто..

І невимовна тиша- проводжають брата в АТО..

Тільки клен листочок колише…

По щоці у мами скотилась сльозина:

-Ну чому,чому мого сина???

Із берізки скотилась роса,

А в чеканні завмерла родина…

-Що ти ,мамо,ну хто ж як не я?

Така в козаків усіх доля єдина.

Чорнобильське лихо пам’ять тримає

Годинник років на ЧАЕС відміряв 35…

Колись довершений прогрес вулканом став палать.

Четвертий блок увись злетів,

Забрав життя з собою:

Акімов , Новик ,   Кибенок і решта…

ви в нашій  пам’яті герої..!!!!

 

 

 

Шкільний рай

Мій ранок починається у 3-й школі,

О восьмій  рівно , і це мій другий дім,

Без нього жити вже незмога,-

Усе дитинство вирує  в нім.

Мені тут затишно і звично,

Навколо мене –шкільна рідня.

Тож попрошу у долі ласки-

Навчитися в житті не блукати навмання.

 

 

 

МАТУСІ  Марині  від донечки Софії

Твоє місто – Прип’ять,

А став рідним Славутич,

Дванадцять  років плекаєш мене.

Твої очі теплом пломеніють,

Молитвою вуста проводжають мене.

Я шукаю для тебе з дитинства

Хмари, хмаринки щемних слів:

Матусенько,нене, мудра і ніжна,-

Моє єство  - для моїх батьків.

Твої руки в обійсті, біля теплиці,
Біля любистку, що у нас під вікном.

Я буду за тебе щомиті молиться,

Щоб життя огортало любов’ю й теплом.

І заляжуть в душі твої тихі уроки ,

І наймиліше  твоє ім’я.

На ниві життєвій крізь пройдені роки

Скарбом буде наука твоя.

Неньо, моя материнко, якби тяжко мені не було,

Звідусіль прилечу і зумію поселить в твоїм серці тепло,

Щоби  в тобі не згасити надію.

2.6. Поетичні твори Оксани Дідовець

Анотація

 до  поезій  Дідовець Оксани Валеріївни, учениці 6-А класу Славутицького ЗЗСО І-ІІІ ступенів №3 Вишгородського району  Київської області    Чернігівський кв-л, 23

Ці вірші -перша спроба ,  перший дотик до поетичного світу. Поета свого світу. Дитячого. Але й нашого – дорослого. Оксана дуже багато читає художньої літератури, її улюблене місце відпочинку-це шкільна бібліотека. Вихована вродині педагогів, має тонку дитячу натуру, хист до співу та ужиткового мистецтва, відвідує  шкільний факультатив з української мови.
Дитяча безпосередність звучить природно й органічно.  Спроба впіймати  відчуття ритму, свіжість образів, залюблене оживлення природи ,любов до рідних.
ЇЇ  серце ще не обтяжене дорослими проблемами. Але  душа вчиться  бачити  глибоко і детально.  
У віршах Оксани затишно  і якось – дивно. І це чудово.
Учитель української мови та літератури Купрієнко  Тетяна Василівна.

 

ДОБРОГО РАНКУ

Доброго ранку! Доброго ранку!

З усмішкою лине усе на світанку!

І день буде добрий, і зустрічі добрі,

Щебече поруч горобчик хоробрий.

А потім на плечі опуститься вечір.

Доброї ночі ти всім побажай:

Солдату на варті, пілоту в машині,

І в ліжку дитині, і киці в корзині.

І в доброму гуморі ранок стрічай.

 

 

 

ТАТОВІ

Невтомні, умілі татові руки

пестять русяве волосся моє..

Найголовніше – це батько в родині.

Ми дуже щасливі, що він у нас є.

Мій тато – учитель,

До праці привчає, Вітчизну любити дітей научає.

Гучно мовлю в мегафон-

СЛОВО ТАТОВЕ- ЗАКОН!!!!

Спасибі тобі, доле,

Що він діставсь мені.

Його усмішка ясна,

Як промінь навесні.

 

МІЙ ДІДУСЬ МИХАЙЛО ПАВЛОВИЧ

Мій дідусь найкращий у світі,

Це з любов'ю всім кажу:

Ветеринар, художник, дбайливий господар.

Ним я пишаюся, ним я горжусь…

На світі вже сьомий десяток прожив,

Скарб безцінний длясебе нажив:

 Шестеро грайливих онучат

Біля нього посідають.

Про життя-буття питають .

Слухають його мову.

Міцний дім, його картини…

і… поважні  три сини.

Отак дідусь щоднини

у гості внуків вигляда –

цвітом чорнобривців, цвітуть його вуста.

МИ ЇДЕМ У СЕЛО, БО НАС ЧЕКАЄ ХУТІР

Ми їдем у село, бо вже чекає Хутір…

І щосуботи стрічають нас лелеки на стовпах.

І дужий клен над гаражем розрісся,

Гілками пестить над будинком дах…

Бджолиний рій над вуликом гуде,

Цвіте фацелія, бабуся Надя у воротах жде,

А збоку зашарілася калина…

А тато стільники  з дуплянок дістає.

Ми їдем у село: нас Хутір жде –

Бузковий і вишневий, мій рідний хутір.

 

 

ПОЛІТ У ВІЧНІСТЬ 737-169

Вони летіли в літаку,

І кожен з власними думками…

Остання мить – гуркіт, дзвін…

І по телефону: «Мамо! Мамо!...

Ми падаєм … горить двигун».

Остання мить, слова останні-

Безодня розірвала дзвін.

Політ у вічність без вагання.

 

 

 

 

 

 

 

 

2.7. Поетичні твори Ганни Літвішко

Доброго часу доби всім учасникам педагогічної виставки «Освіта Славутича-2021» і тим, хто буде читати мою поезію. Я юна славутичанка. Мене звати Літвішко Анна Вадимівна, навчаюся у 7-А класі Славутицького ЗЗСО І-ІІІ ступенів №3 Вишгородського району Київської області і це мій дебют. Охоче малюю, граю на фортепіано. Під час виконання музичних творів на думку спадають поетичні рядки. Моя матуся Тихонова Ольга Ігорівна народилася у місті Прип’яті, часто з любов’ю розповідає мені про свою поліську маленьку батьківщину. На жаль, вона після Чорнобильської аварії отримала «букет» проблем зі здоров’я. Про маму можу говорити годинами, я у неї одна, вона чуйна, турботлива, працює медичною сестрою, і ростять мене удвох з бабусею Тихоновою Юлею Олександрівною, котра дуже строга і серйозна, розумна, хоч і каже , що не чує та не бачить, але іноді вона бачить та чує краще нас. А ще у мене є брат,Сергійко, плаксивий і потішний, росте він з татом окремо. Також у мене є дідусь, два двоюрідні брати Михайло та Олексій, дві тітки, Юлія та Світлана, дві двоюрідні сестри,Єлизавета та Олена, та дядько Юрій. Я люблю своє багатонаціональне чистеньке місто Славутич, шаную нашого дбайливого мера Юрія Фомічова за  створену ним інфраструктуру для розвитку дітей.

      Люблю свою школу, «де тато- директор, а мами – вчителі, й найкращі учні  де? – У школі № 3», люблю свій клас,  поважаю  класного керівника Можегу Валентину Володимирівну та  учителя української мови та літератури  Купрієнко Тетяну Василівну.

     Я ще не вибрала , ким хочу стати, хочу отримати пофесію, щоб кожен день приносив емоції, екстрим і користь для суспільства. Свої вірші присвячую мамі, світу і дякую Всевишнім силам за кожну прожиту мить, цінуйте її.  З повагою Ганна Літвішко.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Просто моїй мамі й усім матерям

Мамо, твоє добро й крізь камінь проросте,

Із голови до ніг мене купає…

Уклінно Богу дякую за те,

Що зрощена тобою в ріднім краї.

Задля доні здолаєш найтяжче усе,

Заховаєш свій біль ти від мене.

Хай же доля тобі принесе

З небокраїв тепло, моя нене.

Я калиновим квітом до ніжок схилюсь,

І не зраджу в твоїм   серці надію..

Я до нього душею пригорнусь ,приторкнусь,

Щоб здійснить матусину мрію.

Моє дитинство, плекане тобою, мамо…

Моє дитинство- найкраще від усіх,

Бо поряд ти , як сонце серед тьми,

Як осінь рання , серед цієї суєти

Мені всміхаєшся щорання.

Щоб серце не зосталось в пустоті,

У тебе линуть думки за думками:

В житті і труд , і радість , гнів і грім,-

Якими ж я піду шляхами???

І хочеш ти , щоб я взяла оту твердую і священну

Любов до рідної землі й

Науку материнську осягненну,

Принесену на крилах журавлів.

Увесь цей світ лише в твоїх очах…

Увесь цей світ лише в твоїх очах,

Для мене ,нене, ти єдина…

Пройдуть роки, твої коси димом поростуть,

Твій погляд, крок і подих ніжний
Мені ніколи не забуть…

 

 

Зимова фантазія

Зима  чудова пора року,

Її наступниця весна…,

Та поки валить сніг і завиває вітер

Під звук фортепіано,

А сиджу  в своїй оселі і малюю

Її неперевершену красу.

 

 

ВІРТЕ СУЧАСНИМ АГАПІТАМ!

Але, попри все, нам лишається вірити,

Що далі гребти не бідою єдиною.

І кожному з нас — залишатись людиною.

Хоч все проти тебе — умови й обставини.

Мар’яна Савка

Ви від  болюстомились  в душі,

Вашесерцезчерствіло  неначе...

Ваші очі вже більше й не плачуть...

Ви від болю стомились  в душі.

Ви у Бога просили тепла -,

Хоть промінчик від Отчої ласки,

А настигла вас  доля лиха...

Де ж  хороша?... Невже  лиш у казці.?..

Сподівайтеся,- біль той мине,

Здоров’я настане ,а не корона …..,

Хвороба відступить і

Радість життя  повернеться знову.

 

2.8. Поетичні твори Микити Санцевича

 

Анотація

 до  поезійСанцевича Микити, учня7-А класу Славутицького ЗЗСО І-ІІІ ст. №3

м.Славутича    Вишгородського районуКиївської області  

Санцевич Микита-учень 7-А класу Славутицького ЗЗСО №3 Вишгородського району Київської області. Хлопчик переймається патріотичною тематикою.З розповіді учителя української мови та літератури, історії зрозумів, що  війни – це   не тільки захист Вітчизни, але й болючий спогад воїнів-ветеранів про участь у  «чужому» кровопролитті, це рана,  котра завжди кровитиме. Тому поезія Микити – це присвята рідній Україні, спроба поставити немеркнучусвічу на символічніймогилі жертв воєн і скласти молитву про вічнупам’ять невинно убієнних, про вічнупам’ятьлюдського болю...

Учитель української мови та літератури Купрієнко  Тетяна Василівна.

 

 

Зболена душа

Афганське кровопролиття вже скінчилося,

Однак у серцях залишилося воно,

У зболеній душі воїнів-афганців

На «чужій» війні,

Скільки вас скалічила– не знав?..

І душа в нас плаче та стражда…

Тож  хай забудеться та фраза

– Я тебе туди не посилав…

 

 

У ВСЕВЛАДНИХ свій підхід

А жити хотілось, життя ТАК манило,

Фугасом у горах афганських злетіло.

Упав боєць  в Афганістані

– Іще безвусий мій земляк.

Упав, а в очах бездонне море,

Темніла неба пелена…

О, Боже мій, що всевладні творять й

Людьми придумана війна!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лікарям Афганістану

У душі загасивши гіркоту,

Що болючим смутком пройма,

Починали ще засвіт роботу,

І було це усе не дарма.

Щоб не снилися дома могили,

Щоб у серці усіх зберегли,

Юнаків,що Батьківщину любили,

Захистить же себе не змогли.

І зжималося серце від болю,

Вже не стука воно, а гучить,

Хто йому нав’язав свою волю,

А в політиків совість мовчить.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Моя Україна

МояУкраїна -рідна земля,

Неосяжні ниви, гаї і поля,

Як можна її не любити-

Рідну країну,на якій живу.

Рідну солов’їнумову,яку я вчу,

Рідну землю,на якій стою.

Відправляли  наших безвусих

козаків на чужину воювати.

Далеко від рідної країни

було у них  афганське пекло- не  життя.

І рідної мови  не чули,

І в ріднім краю не стояли.

О, земле рідна!Пригорни

Усіхживихсвоїхсинів, як мати,

Щоб ми уже не бачиливійни,

Й не довелося більш стріляти.

 

Україна хоче миру

Україна хоче миру.

Щастя,радості в родині,

Щоб ніколи не стріляли,

Хлопців наших не вбивали,

Щоби серце материнське

Не щеміло би від болю,

Щоби кожен українець, зміг відстоять свою волю.

Життя і мир

Людям треба мирно жити,

один одного любити.

Поважати ,захищати

Та в біді не залишати.

Треба вміти домовлятись,

І ні з ким не сперечатись.

І тоді  настане МИР,

І війні ми скажемо «НІ!».

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Українська література. 5-9 класи[Текст] програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − Київ: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804. – 2013. – 45 с.

2.Заболотний, О.В. Українська мова: 5 кл. [Текст]:книжка для вчителя / О.В. Заболотний, С.І. Мірошник [та ін.]. – Київ: Генеза, 2013. – 328с.

3.Ладоня, І.О. Українська мова [Текст]: навчальний посібник. / І.О. Ладоня. – Київ: Вища школа, 1993. – 143с.

7.Лисиченко,Л.А. Поширеність поетичної мови. Я вивчаю українську. [Текст] /Л.А. Лисиченко //– Харків: Основа, 2010. – № 2. - С.33.

8.Як навчити маленьку дитину писати вірші...[Електронний ресурс] / Сайт Всеовіта. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/ak-navciti-malenku-ditinu-pisati-virsi-60590.html-назва. – Назва з екрана. – Дата перегляду 20.10.2020.