Збірка "Слухаю, відповідаю, мовні здібності розвиваю"- тексти для перевірки аудіативних вмінь учнів початкових класів

 

 

 

 

 

 

Маріупольська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 37

Донецької обласної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(завдання для перевірки рівня сформованості аудіативних вмінь учнів початкової школи з особливими освітніми потребами)

 

 

м. Маріуполь

2018 рік

 

 

 

 

 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

 

Пропоную до вашої уваги збірку текстів та тестових запитань до них, які допоможуть  не лише визначити рівень сформованості аудіативних вмінь учнів а також сприятимуть підвищенню пізнавального інтересу та мотивації навчання дітей.

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

 Завдання вчителя початкової школи полягає у створенні сприятливих умов для формування у дитини здатності сприймати предмети та явища різнобічно, системно, емоційно.

 Дидактичний матеріал збірки буде сприяти розширенню світогляду учнів, формуванню в них вмінь застосовувати знання з української літератури на уроках і в повсякденному житті.

 Особлива увага звертається на розуміння змісту тексту твору. Для дітей з особливими освітніми потребами характерні порушення сприймання, розуміння та усвідомлення навчального матеріалу. Навіть якщо учень відтворює зміст тексту, це ще не означає, що він розуміє його сутність. Розуміння прочитаного полягає в умінні знаходити істотні зв’язки (причинно-наслідкові, часові, просторові) в зображуваному, класифікувати істотне й неістотне, порівнювати, узагальнювати, висловлювати особисте ставлення до зображених подій, до героїв, їх вчинків.

 Для кращого сприймання на слух, розуміння та запам’ятовування учитель коментує події, факти, проводить супровідну роботу над словом, чим забезпечує усвідомленість прочитаного чи почутого; вчить фіксувати початок та кінець тексту, усвідомлювати елементи фактичного змісту (хто, де, коли, як), логічні зв’язки між ними; формує уміння уявляти те, про що йдеться в тексті, який прослуховується; співпереживати з діючими особами у процесі слухання тексту.

Підготувала збірник Соха Оксана Миколаївна, вчитель початкових класів МСЗШІ №37.

 

МИШЕНЯ ТА ОЛІВЕЦЬ.

(Казка)

Жив-був у Володі на столі Олівець. Одного разу, коли Володя вже спав, на стіл забралося мишеня. Побачило Олівця, схопило його і потягло до своєї  нори.

• Відпусти мене, будь ласка! – попросив Олівець. – Навіщо я тобі? Я дерев’яний, мене не можна їсти.
• Я буду тебе гризти! – сказало Мишеня – В мене чешуться зуби і я маю весь час що-небудь гризти. Ось так! – І Мишеня боляче вкусило Олівця.
• Ой, - Зойкнув Олівець. – Тоді дай мені можливість що-небудь намалювати востаннє, а потім роби, що хочеш.
• Добре, - погодилось Мишеня, - малюй! Але потім я тебе все одно погризу на дрібні кусочки.

    Гірко зітхнув Олівець і намалював кружечок.

• Це сир? – спитало Мишеня.
• Може й сир, - сказав Олівець і намалював ще три маленьких кружечки.
• Ну, звичайно, це сир, а це – дірки у ньому, - здогадалося Мишеня.
• Можливо й дірочки, - погодився Олівець і намалював ще один великий круг.
• Це яблуко! – запищало мишеня.
• Може бути і яблуко, - відповів Олівець і намалював ще декілька видовжених кружечків.
• Я знаю – це сардельки! – закричало, облизуючись, Мишеня. – Ну, закінчуй скоріше, у мене дуже чешуться зуби.
• Почекай хвилинку! – сказав Олівець.

І коли він почав малювати кутики, мишеня закричало:                    - Це схоже на ко… Не малюй більше!

Та  Олівець вже намалював великі вуса…

• Та це ж справжній кіт! – пискнуло налякане Мишеня.  Рятуйте! – і кинулось до своєї нори.

З того часу Мишеня звідки не показує свого носа. А Олівець у Володі досі живе, тільки став трішки меншим.

І ти своїм олівцем спробуй намалювати такого кота на страх мишам. 

                                                     3                                            В. Сутєєв

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ.

 

1. Де жив Олівець?

       а) у портфелі;            б) у пеналі;              в) у Володі на столі. 

 

2. Хто забрав Олівця?

   а) Мишеня;               б) Володя;                в) сусід по парті.

 

3. З якими чарівними словами звернувся Олівець до Мишеняти?

   а)  прошу;                 б) будь ласка;           в) благаю.

 

4. Що хотіло зробити Мишеня з Олівцем?

   а) погризти;             б) погратися;             в) заховати в нірку.

 

5. Чого забажав Олівець?

       а) повернутися до Володі;         б) що-небудь намалювати;

                                              в) утекти.

 

6. Доповни речення.

Мишеня злякалося…

   а) яблука;                  б) собаку;             в) кота.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

ЛЕЛЕКИ

У нас на городі, за хатою, на старезному в’язі, жили лелеки. Вони не боялися нічого. Чи то дощ, чи гроза – нікуди не ховалися. Сиділи собі у гнізді в парі. Щороку наші лелеки виводили маленьких лелеченят. Цього літа старі лелеки вивели п’ятьох лелеченят. Цілий день носили їм їжу.

Непомітно якось виросли лелеченята. Одного разу я побачив, що наші лелеки кружляють над селом. Та не всі пташенята покинули гніздо. Одне з них сиділо на місці і заздрісно дивилося в небо. Лелеченя чекало сніданку. Але старі лелеки не принесли нічого. Вони посідали на гніздо і, мабуть, говорили: «А досить - но тобі сидіти в гнізді! Летімо з нами в небо».

І старі лелеки знялися з місця, а лелеченя залишилося. Десь аж в обід принесла лелека скупий сніданок, нагодувала дитя і полетіла за луг сама.

Три дні минуло, а лелеки не з’являлись. Одиноке лелеченя сиділо в гнізді. Воно було голодне і зажурене.

Та ось четвертого дня на гніздо впала стомлена стара лелека. Вона, видно, здалеку повернулася, але не забула принести своїй дитині їсти. Лелеченя жадібно ковтало їжу, а лелека дивилась на нього сумовита, мовчазна.

На світанку з жадібним клекотом вона знялася і полетіла на південь. Її кликав той далекий і загадковий край, який всі звуть вирієм.

Лелеченя лишилося одне. Ненадовго йому вистачило тієї їжі. Сиділо голодне. Ждало маму. А вона більше не прилітала.

І тоді я не витримав. Поліз на в’яза, дістав з гнізда лелеченя. Коли зніс на землю, ми побачили: воно – калічка. Одне крильце в нього чомусь зовсім засохло і було безсиле.

Живе те лелеченя у школі. Ми його годуємо і доглядаємо. Воно, мабуть, дуже задоволене. Жде весни. А разом з ним ждемо й ми. Хай тільки зійдуть сніги, хай заспівають жайворонки! Я відразу полізу на того в’яза. Посаджу на гніздо лелеченя, а там і старі лелеки повернуться! Ото буде радості, ото буде щаслива лелека!

За Юрієм Збанацьким. 

5

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

 

1. Де поселилися лелеки?

а) у селі;             б) на в’язі;          в) на хаті.

 

     2. Скільки лелеченят вивели лелеки?

         а) два;                  б) чотири;          в) пять.

 

    3. Скільки лелеченят літало над селом?

        а) усі;                   б) четверо;          в) одне.

 

    4. Чого чекало лелеченя.

        а) слушного часу, щоб здійнятися в небо;

                       б) сніданку;           в) гарної поради.

 

    5. Скільки днів минуло, а лелеки не зявлялись?

         а) один;                б) два;                в) три.   

 

6. Що сталося з лелеченям на четвертий день?

а) до нього прилетіла стара лелека;     б) воно випало з гнізда.

 

7. Куди вранці полетіла стара лелека?

а) по їжу для лелеченяти;  б) на південь.

 

8. Чому лелеченя не полетіло з усіма в теплі краї?

а) воно було калічка – у нього боліло крило;

б) боялося літати.

     9.Де тепер живе лелеченя?

         а) у гнізді;             б) у школі.

 

     10. Яка радість чекає стару лелеку?

         а) відремонтоване гніздо;               б) живе лелеченя.

 

 

 

 

 

6

СОЛОВ’Ї УКРАЇНИ

 

Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом на пташину мову пісень нашої Батьківщини. Ця пташка – соловей.

Повідали старі люди, що колись давно ці давні птахи не жили на наших землях. Гніздилися в далеких краях і не знали дороги на Україну. Але що були вони дуже співучі, то літали по всьому світу і збирали пісні всіх народів для індійського царя.

Залетів один соловейко на Україну, сів спочити в одному селі. Люди в той час були в полі, і село, немов вимерло. «Що то за люди там живуть? – подумав соловей. – Ні тобі пісні, ані музики не чути».

Але зайшло сонечко і селяни почали повертатися додому. То тут, то там чулися пісні – соловей зрадів. Та пісні були сумними, бо тяжка праця за день забрала багато сил. Тут соловей заспівав, щоб звеселити їх. Забули люди про втому і так заспівали своєму морському гостю, що він сам собі не повірив…

І ось до всіх земель злетілися до царського саду солов’ї, співаючи йому принесені звідусіль пісні. Але ці пісні вже були знайомі цареві; він сердився. Аж ось під вікнами заспівав соловей з України – і цар втратив спокій. Таких пісень він ще не чув і звелів тому солов’ю співати день і ніч.

Зачудовані солов’ї навесні гуртом полетіли на Україну, щоб слухати наших пісень, перекладати їх на пташину мову і нести в далеку Індію. Саме у нас вони висиджують пташенят, щоб від самого народження солов’ята чули найкращі у світі пісні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

 

1. Де жили колись солов’ї?

а) в Україні;       б) у далеких краях;       в) за морями-океанами

 

 

2. Для кого солов’ї збирали пісні?

а) для себе;        б) для індійського царя;  в) для всіх народів

 

 

3. Що здивувало солов’я, який випадково залетів в Україну?

а) щоб не чути ні пісень, ні музики;       б) мертва тишина;

                                   в) білі хатки

 

 

4. Які пісні почув соловей після заходу сонця?

а) веселі;           б) чарівні, мелодійні;             в) сумні

 

 

5. Пісні з яких країн сподобалися індійському цареві?

а) з України;        б) із заморських країв;       в) із своїх країв

 

 

6. За чим летять солов’ї в України?

  а) За новим піснями;    б) за приємними враженнями;

                в) за найкращими піснями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

ШИФРОВАНЕ ПРОХАННЯ

• Максимку, я помітив, що ти не завжди цінуєш моє прохання, сказав дід Левко. – Учора я попросив, щоб ти кинув гратися і швидко йшов вечеряти, а ти ще довго розважався. Тим часом страва прохолола…
• Я більше не буду, дідуню, - мовив онук.
• Ні, Максимку, твоїм обіцянка я більше не вірю. Тому тепер буду зашифровувати свої думки.
• Як це зашифровувати? – здивувався хлопчик.
• А так: казатиму одне, а ти роби друге. Оце і буде наш шифр. Наприклад, я тобі загадаю: «Максимко, не принось мені лопати, яка стоїть у коморі». А ти – гайда по лопату. Або: «Внучку, грайся у футбол ще довго – довго». А ти прощаєшся з хлопцями і йдеш до хати.
• Зрозумів, дідуню! Спробуємо, - погодився Максимко.

Якось дід Левко попросив онука не дивитися на великий годинник, що клацає на стіні в кухні, і не казати котра година. Повертається Максимко та й каже: «Двадцять хвилин на четверту». Дід Левко тільки усміхнувся у вуса.

• У тебе, Максимку, дуже погані черевики. В них навряд чи можна збігати до сусіда і принести рубанок. Щось так мені не хочеться постругати дошки.

   Хлопчик миттю повернувся від дядька Івана з рубанком. А потім цілий день не виходив з повітки, бо дід розповідав цікаві бувальщини. Максимко теж трудився: складав у мішок стружку.

    Хтозна, чи дідів шифр подіяв, чи Максимко трохи підріс та порозумнішав, але він став слухнянішим і спритнішим. Усі прохання дідові виконував без затримки і …навпаки.

    А ось дядько Іван садив дерево у своєму саду.

- Ану, подай мені, хлопче, найменшу щепу! – гукає сусід.

Максимко стоїть і дивиться.

• Ти що, Максимку, недочуваєш? – запитує дядько.

Максимко схаменувся, вибрав найменшу грушу, подав дядькові і чомусь почервонів…

• Знаєте що, дідуню? – сказав удома Максимко. – Може, вже будемо без шифру, просто?..
• Про мене Семене, як без шифру, то й без шифру, - усміхнувся дід Левко.                                                         Віталій Святовець  

9

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

 

1. Що помітив дід Левко?

а) що внук дуже чемний;    б) що внук його не поважає;

                    в) що внук не завжди цінує його прохання.

 

2. Що вирішив зробити дідусь?

а) зашифрувати свої думки;    б) не звертати на внука уваги;

                    в) покарати внука.

 

3. Що мав робити внук?

      а) слухатися дідуся;    б) не слухатися дідуся;

                           в) виконувати прохання дідуся, але навпаки.

 

    4. Від чого вирішив відмовитися Максимко?

а) від вечері;      б) від шифру;       в) від поганих звичок.

 

5. Чи погодився дід Левко з проханням хлопчика? 

а) погодився;      б) погодився, але не відразу;  в) не погодився.

 

 

6. Що можна сказати про Максимка?

а) він не змінився;                       б) він подорослішав;

               в) дідова наука пішла йому на користь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

РІЧКА ЛИБІДЬ

(Народна легенда)

 

    Річка Либідь утворилася зі сліз Либідь, доньки одного із київських князів.

    Княжна була дуже вродлива. З усіх країв з’їжджалися молоді лицарі, князі й королевичі просити її руки. Та княжна й чути не хотіла про весілля. «Не піду – та й годі!» - казала вона всім.

    Лицарі та королевичі хотіли звабити княжну своїм багатством, хоробрістю: не один поклав голову, щоб сподобатися їй, та ніщо не допомогло. Королевичі порадились між собою, здвигнули плечима, припоясали булатні мечі, сили на вірних коней і роз’їхалися.

    Сумно стало в княжому палаці: не було ні хоробрих лицарів, ні прекрасних королевичів. Княжна, як горличка в клітці, сиділа в опустілому теремі: може, й хотіла, щоб хтось приїхав, та ніхто не з’являвся.

    Минуло так кілька літ. Помер батько-князь, і княжна мусила вибратися із палацу. Вона побудувала собі хатку за Києвом на горі й жила в ній сама-самісінька. Сумним-сумним було черниче життя молодої дівчини. Дні і ночі вона плакала. З цих слів утворився струмочок, який назвали Либіддю. А гора, на якій жила княжна, зветься тепер Дівич-горою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

 

1. Хто така Либідь?

    а) селянська дівчина;           б) донька київського князя;

                          в) донька воєводи.

 

2. Хто просив руки княжни?

    а) прості смерди;                  б) молоді воїни;

                         в) князі й королевичі.

 

3. Чим хотіли звабити княжну Либідь молоді рицарі?

     а) красою;                            б) багатством, хоробрістю;

                           в) рицарськими турнірами.

 

3. Куди перебралася княжна Либідь після смерті батька?

 а) до нового палацу;            б) до нареченого;

                           в) в хатинку за Києвом.

 

    5. Як жилося княжні в тій хатинці?

                 а) весело;                         б) самотньо;   

           в) княжна проводила час на балах, рицарських турнірах.

 

7. Що утворилося зі сліз дівчини-черниці?

а) струмок;              б) озеро;            в) могутня ріка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

ЧОМУ РИПИТЬ СНІЖОК

 

А й справді: чому рипить сніжок? Не знаєте? То я вам розповім. Якось ішов лісом Дід Мороз. Нечутно, по м’якому, наче  вата сніжку. Стомився. Присів на пеньок, а мішок з гостинцями поруч поклав. Довгу бороду гребінцем розчесав.

Дивиться: аж під ялинкою зайчик сидить і плаче. Дідусеві жаль стало зайчика. Підійшов до нього та й питає: «Чому це ти, вуханчику, плачеш?». А той, схлипуючи, відповідає: «Заблукав, додому нія-а-а-к не втраплю!» 

Здивувався дідусь: отакої, заєць – і раптом заблукав у лісі! Як же це могло статися? Усе ще схлипуючи, куцохвостий розповів старому свою пригоду.

Вранці він гуляв з братиками та сестричками на галявині. Їм було так весело, так добре стрибати з розгону в снігові кучугури, що й незчулися, як мисливець підійшов. Пролунав постріл. Зайчата кинулися тікати. Найдалі, в лісову гущавину, забіг той зайчик, якого оце й зустрів Дід Мороз…

Добрий дідусь заспокоїв малюка, і вони разом знайшли стежинку до зайчикової хати. А там  уже зібралися його братики й сестрички. Всі живі та здорові. Мама з татом уже ходили шукати свого найменшенького. Шукали, гукали та вже й зневірилися, що він живий. Ото радощів було, коли побачили свого синочка, та ще й з Дідом Морозом!

Дідусь привітав усю заячу родину з Новим роком, гостинці роздав: кожному по великій соковитій морквині. А на прощання, погладжуючи довгу бороду, сказав: «Я зроблю так, що сніжок рипітиме. Щоб ви, зайці, чули, коли хтось буде до вас підкрадатися».

Як сказав, так і сталося: відтоді сніжок рипить, тобто попереджає зайців про небезпеку. Ось так: рип-ртп – хтось іде, пильнуй!

                                                                     Василь Струтинський

 

 

 

 

13

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Хто йшов лісом?

а) Баба Яга;                  б) сірий вовк;      в) Дід Мороз.

 

2. Що було у мішку Діда Мороза?

а) гостинці для дітей;  б) дрова;             в) ялинка.

 

3. Кого зустрів дідусь у лісі?

а) вовчика;                    б) зайчика;          в) мисливця.

 

4. Хто злякав зайчика?

а) руда лисиця;           б) сірий вовк;        в) мисливця.

 

5. Куди пішли Дід Мороз та зайчик?

а) додому до зайчика;          б) на ялинку до дітей;

                        в) на прогулянку.

 

6. Що пообіцяв зробити Дід Мороз?

а) мисливці вже не полюватимуть на зайців;

б) вовки й лисиці будуть дружити із зайцями;

             в) сніжок рипітиме, щоб зайці чули наближення ворога.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14

ЩО СТАЛОСЯ З МОЇМИ ДІТКАМИ?

 

    Під квочку поклали десятеро качиних яєць. Вона довго сиділа на них, чекала діток. Вилупилися маленькі жовтенькі пташенята, їм зараз же захотілося гуляти. Квочка повела їх на подвір’я. Привела до купи гною, гребеться й малих кличе, а вони вбік дивляться. Побачили ставок, побігли до нього, поплигали у воду та й попливли.

    Закудкудакала тривожно квочка, дивиться на своїх діток і кричить:

- Вертайтеся! Ви ж потонете!

    А пташенята мов і не чують. Бо це не курчата були, а качата. Довго вони плавали, тільки надвечір повернулися на берег.

    Квочка терпляче їх ждала. А як діждалась, повела додому. Веде й дорікає їм:

- Які ви неслухняні. І хто це вас навчив плавати? Ні батько, ні мати не плавають, а ви плаваєте. Більше не пущу я вас на ставок.

    А каченята пищать їй у відповідь:

- Мамо, завтра попливемо разом. Як гарно на воді!

    Дивиться квочка на малих і не розуміє: «Що сталося з моїми дітками?»

 

                                                                    В. Сухомлинський.

 

 

 

 

 

 

15

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Які яйця поклали під квочку?

а) курячі;           б) качині;             в) гусячі.

2. Скільки яєць поклали під квочку?

     а) десяток;         б) два десятки.

3. Що захотіли пташенята щойно вилупившись з яйця?

     а) їсти;                б) гуляти;            в) плавати.

4. Хто вилупивсь з яєць?

     а) гусенята;        б) курчата;          в) каченята.

5. Куди вивела їх квочка?

      а) на подвір’я;   б) в садок;           в) на поле.

6. Що робила квочка біля купи гною?

      а) квоктала;       б) греблася.

7. Що побачили каченята коли глянули в бік?

     а) ставок;            б) річку;              в) квочку.

8. Що робила квочка поки каченята плавали у ставку?

     а) терпляче ждала;  б) плакала.

9. Що кричала квочка каченятам коли вони пострибали у воду?

     а) ви потонете;   б) ви намокнете.

10. Коли повернулись каченята на берег?

      а) зранку;           б) в обід;            в) надвечір.

11. Куди повела каченят квочка після того, як вони наплавались?

      а) на річку;        б) додому;          в) ліс.

12. Що грозилася зробити квочка?

       а) не пускати їх більше на ставок;

       б) поставити в куток.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

ДУБ ПІД ВІКНОМ.

 

    Молодий лісник побудував у лісі велику кам’яну хату й посадив дуба під вікном.

    Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник.

    І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що заступив вікно. Стало темно в кімнаті, а в ній жила красуня – лісникова внучка.

    - Зрубайте дуба, дідусю, - просить внучка, - темно в кімнаті.

    - Завтра вранці почнемо…- відповів дідусь.

    Настав ранок. Покликав дідусь трьох синів і дев’ятьох онуків, покликав онучку-красуню й сказав:

• Будемо хату переносити в інше місце.

    І пішов з лопатою копати рівчак під фундамент. За ним пішли три сини, дев’ять онуків і красуня-внучка. 

 

В. Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Що побудував лісник в лісі?

    а) маленьку хатинку;

    б) велику кам’яну хату;

    в) школу.

 

2. Що посадив лісник під вікном?

    а) березу;

    б) клен;

    в) дуб.

 

3. Чому стало темно в кімнаті де жила внучка лісника?

    а) тому що зайшло сонце;

    б) тому що бела ніч;

    в) тому що дуб розрісся і заступив вікно.

 

4. Що попросила красуня-онучка в дідуся?

    а) купити цукерок;

    б) зрубати  велике дерево;

    в) піти до подружки в гості.

 

5. Скільки синів було в дідуся?

    а) 3.            б) 4.             в) 9.

 

6. Що запропонував зробити дідусь?

    а) Зрубати дерево;

    б) Пересилити дівчинку в іншу кімнату;

    в) Перенести хату в інше місце.  

 

 

 

 

 

 

 

 

18

ЯК ІВАСИК МАЛЮВАВ.

(Казка)

 

Маленький Івасик малював. Ось що він намалював: хатку, квітку, дівчинку і сонце.

- Як тебе звати? – спитав Івасик у дівчинки.

- Зоряна, - відповіла вона. – Ходімо до мене в гості.

- Охоче, - Івасик подав дівчинці руку, і вони обоє ввійшли до Зоряниної хатки. Там було тепло і затишно. В кутку на лаві сидів великий Синій Кіт.

- Добридень, - чемно привітався до нього хлопчик.

- Дзиґлики-миглики, - відповів Кіт.

    «Мабуть, саме так слід вітатися з котами», - подумав Івасик і випалив скоромовкою:

- Пундики-мундики.

      Кіт зіскочив з лави і подав Івасикові велику синю лапу:

- Нумо гратись!

- В котики-мишки, - зрадів Івасик.

- Краще граймося в хованки. Хто знає лічилку? – втрутилась Зорянка.

- Еники-беники їли вареники, - почав Івасик.

   Жмуритись випало Котові.

 

                            Ірина Калинець

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Як звали хлопчика?

     а) Івасик;                 б) Тарасик.

 

2. Що намалював хлопчик?

         а) тата, маму, пташку;    б) хатку, квітку, дівчинку і сонце.

 

3. Куди  запросила дівчинка Івасика?

    а) на урок;                 б) в гості.

 

4. Як було в будиночку куди потрапив хлопчик?

    а) тепло і затишно;   б) холодно і брудно.

 

5. Хто сидів на лаві у кутку?

    а) зелений Песик;     б) синій Кіт.

 

6. В яку гру хотів гратися Івасик?

    а) «котики-мишки»;  б) «наздожени мене».

 

7. Хто з діток знав лічилку?

    а) Зорянка;                 б) Івасик.

 

8. Кому випало жмуритися?

    а) дівчинці;                б) котові.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20

КОНВАЛІЯ

 

 Не мала з ким дружити лісникова онука. Єдиними друзями в неї були квіти.

 Одного разу Леся й каже дідусеві:

- Поглянь, яка розкіш мої квіти?

- Дуже гарні квіти, - погодився старий лісник. – Та росте в лісовій хащі самотня конвалія, така ніжна й запашна, що тільки на неї й дивився б.

 Минув якийсь час – засумувала Леся.

- Що мені робити, квіточки: дідусь мій занедужав, на серце нарікає.

 Мовчать квіти. Тоді Леся заплакала та й пішла далі.

- Чого ти плачеш, дівчинко? Чи можу я тобі чимось допомогти?

- Нічим ти мені, конваліє, не допоможеш.

 І вона заридала так гірко, що конвалія, дивлячись на неї, заплакала теж. Її прозорі сльози закрапали просто на простягнуті Лесині долоні. Обережно зібрала їх Леся і понесла додому. Подивився лісник на прозорі краплі, вдихнув їх чудові пахощі, його хворе серце заспокоїлося. Одужав дідусь, а Леся зрозуміла, що справжній друг той, котрий горю зарадить.

Іван Прокопенко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Хто жив з лісником?

     а) онучка;                        б) донька.

 

2. Як звали онучку лісника?

    а) Оленка;                         б) Леся.

 

3. За чим доглядала Леся?

   а) за тваринами;                б) за квітами.

 

4. Чого засумувала Леся?

   а) вона захворіла;              б) захворів дідусь.

 

5. В кого вона спитала поради?

    а) у квітів;                         б) у дерев.

 

6. Хто пожалів дівчинку?

    а) пролісок;                       б) конвалія.

 

7. Що зробила конвалія, коли Леся заплакала?

   а) посміхнулась;                б) теж заплакала.

 

8. Куди закапали слізки конвалії?

   а) в долоньки Лесі;            б) на землю.

 

9. Кому понесла дівчинка слізки конвалії?

   а) дідусеві;                         б) квітам.

 

10. Що зробив лісник з прозорими крапельками?

    а) вилив на землю;           б) вдихнув їх пахощі.

 

11. Чи одужав дідусь?

     а) так;                                б) ні.

 

12. Де росла конвалія?

     а) у дворі;                         б) у лісовій хащі.

 

22

ЯК ОЛЕНКА ХОТІЛА ВЕСНУ НАБЛИЗИТИ.

 

На стіні висить відривний календар. Сьогодні – п’яте січня. Оленка маленька, їй усього три рочки, але вона знає: щодня з календаря відривають один листочок. Вона просить бабусю:

 - Покажіть, де буде весна.

Бабуся показує.

Оленка сумує: так багато ще листочків треба відірвати.

Вночі Оленка тихенько встала та й ну відривати один за одним листочки. Аж до весни відірвала. Зібрала листочки, поклала під подушку й заснула.

І сниться їй весна.

  Прокинулась на світанку. Підійшла до бабусиного ліжка.

 - Бабусю, вставайте, весна прийшла!

Бабуся здивовано поглядає на Оленку.

• Дивіться, на календарі вже весняний листочок.

Бабуся усміхнулася і каже:

• Листочок весняний, а мороз зимовий. Глянь у вікно. Що там – зима чи весна?

Оленка подивилась у вікно й замислилась.

В. Сухомлинський.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1.Де висів календар?

   а) на вікні;         б) на стіні.

 

2.Яке число показував відривний календар?

    а) 5 грудня;      б) 5 січня.

 

3.Як звали дівчинку?

   а) Оленка;         б) Марійка.

 

4. Скільки років Оленці?

   а) два;                б) три.

 

5.Скільки листочків відривали щодня з календаря?

   а) один;              б) два.

 

6. Що попросила Оленка у бабусі?

   а) їсти;        б) пити;    в) Показати на календарі, де буде весна.

 

7. Чому сумувала Оленка?

    а) тому-що холодно;     б) ще багато листочків треба відривати;

    в) хотіла спати.

 

8. Що зробила Оленка, щоб наблизити весну?

   а) намалювала на календарі «1 березня»;

   б) повідривали листочки до 1 березня;

   в) викинула календар.

 

9. Куди сховала дівчинка відірвані листочки?

   а) в пічку.

   б) бабусі під подушку.

   в) собі під подушку.

 

10. Що зробила Бабуся?

  а)  посварила Оленку;

  б) посміхнулася і запропонувала подивитися у вікно;

  в) заплакала.

24

МИ ЛЮБИМО МАЛЮВАТИ

 

 Це було в одній школі-інтернаті. На літо всі діти роз’їхались додому. Залишилось в гуртожитку троє дітей – Маринка, Володя й Василько. Всі вони закінчили п’ятий клас. І в усіх трьох не було ні батька ні матері.

 Працювала в тій школі-інтернаті вчителька малювання Олександра Миколаївна. Вона недавно закінчила інститут. П’ятикласники частенько не слухалися молодої вчительки на її уроках, пустували. Найбільшими шибениками були Володя й Василько. Іноді їм не хотілося малювати й вони робили з паперу журавлів і пускали по класу.

 От бачать ці дітки, що Олександра Миколаївна не їде на канікули , та й дивуються. Чому це вона залишилися на літо?

 А вранці учителька приходить до них і каже:

• Діти, хочете, підемо до лісу?

Ой, як зраділи вони! Як захотілося їм до лісу.

Василько, Володя й Маринка взяли їжі на цілий день.

А потім Василько шепнув тихенько:

• Візьмемо й альбоми. Будемо в лісі малювати.

У лісі було весело. Олександра Миколаївна знала багато казок.

Ось гуртом пообідали. Дітки розгорнули альбоми й стали малювати. Малювали вони ліс, пташок, квіти.

• Невже ви любите малювання? - здивувалась  Олександра Миколаївна.
• Любимо. Ой, як любимо,- кажуть хлопці.

А Маринка і собі:

• Я тепер щодня малюватиму.

В. Сухомлинський

 

 

25

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Скільки дітей залишилося в школі-інтернаті?

а) 3;                                      б) 2.

 

    2. Чому вони залишилися в школі?

        а) у них не було батьків;     б) Любили школу.

 

    3. Який клас закінчили діти?

       а) третій;                                б) п’ятий.

 

    4. Як звали вчительку малювання?

       а) Олександра Миколаївна;   б) Оксана Миколаївна.

 

    5. Хто був найбільшими шибениками на уроці малювання?

       а) Володя й Василько;            б) Маринка і Володя.

 

    6. Куди запросила вчителька дітей?

        а) до лісу;                                б) до класу.

 

    7. Що взяли з собою діти до лісу?

        а) книжки;                               б) альбоми для малювання.

 

    8. Хто запропонував взяти альбоми до лісу?

       а) Маринка;                             б) Василько.

 

    9. Що розповідала вчителька дітям в лісі?

       а) казки;                                   б) вірші.

 

   10. Що малювали діти в альбомах?

       а) вчительку;                           б) ліс, пташок, квіти. 

 

 

 

 

 

 

 

26

ВСЕ СПІВАЄ В ЛІСІ

 

 Навесні діти ходили бо лісу.

 Зійшло сонце, дихнув легенький вітерець, і всі дерева в лісі заспівали.

 Кожне співало свою пісню.

 Береза співала свою ніжну пісню. Слухаючи цей спів, хотілось підійти до білокорої красуні, обійняти її.

 Дуб співав мужню пісню. Коли ми слухали цей спів, нам хотілося бути сильними, мужніми.

 Верба, що схилилася над ставом, співала задумливу пісню. Прислухаючись до цього співу, ми думали, що прийде осінь та й опаде-осиплеться листячко з дерев. Горобина співала тривожну пісню. Від цього співу набігала думка про темну ніч і бурхливу грозу, від якої гнеться тонка горобина, шукаючи захисту.              

 Ось які пісні ми почули в лісі.

В. Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

27

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

 

1. Куди ходили діти?

а) в поле;                       б) до лісу.

 

2. Коли діти ходили до лісу?

    а) навесні;                      б) восени.

 

3. Дмухнув…__________(який?) вітерець?

   а) легенький вітерець;   б) сильний вітер.

 

4. Що зробили дерева в лісі?

   а) заплакали;                  б) заспівали.

 

5. Яку пісню співала береза?

   а) сумну;                        б) ніжну.

 

6. Яку пісню співав дуб?

   а) мужню;                      б) ніжну.

 

7. Яке дерево схилилося над ставом?

   а) верба;                         б) береза.

 

8. Яке дерево співало тривожну пісню?

   а) верба;                         б) горобина .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28

ЯЛИНКА ДЛЯ ГОРОБЧИКІВ

 

За три дні Новий рік, а Вітько хворий в постелі лежить. Поставила мама перед ліжком ялинку, повісила на неї чимало прикрас, цукерки, яблука. Увечері засвітились на ялинці лампочки.

Настав останній перед Новим роком ранок. Подивився Вітько у вікно. Побачив трьох маленьких горобчиків. Скачуть, їсти шукають. Жаль стало йому пташок.

— Мамо, — каже Вітько, — влаштуймо і горобчикам ялинку.

— Як? — подивувалась мама.

— Гляньте як, — відповідає Вітько.

Застромив гілку ялинки в коробку з-під цукерок, насипав зерна і крихт.

Винесла мама ту маленьку ялинку й поставила на подвір’ї.

Побачили горобчики, прилетіли до зерна, бенкетують, весело цвірінькають.

Ну й радісний був Новий рік у Вітька!

В. Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

29

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Яке свято наближалося за три дні?

а) Новий Рік;                  б) Різдво.

 

    2. Як звали хлопчика?

        а) Вітько;                          б) Василько.

 

    3. Чому хлопчик лежав в постелі?

       а) був ледачий;                б) він хворів.

 

    4. Що поставила мама перед ліжком хлопчика?

       а) комп’ютер;                   б) ялинку.

 

    5. Що повісила мама на ялинку?

       а) прикраси, цукерки, яблука;           

       б) груші, ягоди.

 

    6. Що засвітилось на ялинці увечері?

        а) лампочки;                     б) свічки.

 

    7. Кого побачив у вікно хлопчик?

        а) синичок;                       б) горобчиків.

 

    8. Скільки пташок побачив хлопчик?

       а) трьох;                            б) одну.

 

    9. Що запропонував зробити хлопчик?

       а) влаштувати ялинку для горобчиків;                

       б) погратися в сніжки.

 

   10. Чим пригощали горобчиків мама з Вітьком?

       а) цукерками;                   б) зерном та крихтами. 

 

 

 

 

30

ЧОМУ СЬОГОДНІ ЧЕРСТВИЙ ХЛІБ?

 

У Сергійка тато пекар. Десять років працює він у сільській пекарні. Встає рано-рано, до сходу сонця, і йде на роботу.

Опівдні з пекарні до крамниці привозять свіжий хліб. І до їдальні шкільної.

Сьогодні Сергійків тато занедужав. Уперше за десять років не встав, не пішов на роботу. Біля його ліжка сидить мама.

— Сергійку, скажи діткам у школі, що сьогодні буде черствий хліб... — тихо мовить батько.

Опівдні дітки ідуть у їдальню.

На столі лежать скибки хліба. Але він черствуватий.

Діти питають:

— Чому сьогодні черствий хліб?

Сергійко й каже:

— Мій тато захворів... Хліб сьогодні буде черствий. А може, й завтра.

Діти беруть скибочки хліба і дивляться (хвилюються), щоб ні крихти не впало додолу.

В. Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

31

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Як звали хлопчика?

а) Сашко;                         б) Сергійко.

 

    2. Яку професію мав татко хлопчика?

        а) пекар;                            б) будівельник.

 

    3. Скільки років тато Сергійка працює у сільській пекарні?

       а) один рік;                         б) десять років.

 

    4. Куди йде татко Сергійка рано-вранці?

       а) в школу;                         б) на роботу .

 

    5. Куди опівдні привозять хліб з пекарні?

       а) в магазин та школу;       б) в поле.

 

    6. Чому одного разу татко Сергійка не пішов на роботу?

        а) він проспав;                   б) він занедужав.

 

    7. Хто сидів біль ліжка хворого батька?

        а) бабуся;                           б) мама.

 

    8. Що попросив батько сказати дітям в школі?

       а) що сьогодні буде черствий хліб;          

       б) щоб діти добре вчилися.

 

    9. Що лежало на столі у шкільній їдальні?

       а) скидки свіжого хліба;                

       б) скибки черствуватого хліба.

 

   10. За що хвилювались діти?

       а) щоб завтра був свіжий хліб;    

       б) щоб ні крихти не впало додолу . 

 

 

 

 

32

ЯК ДІВЧИНКА ОБРАЗИЛА БУКВАРЯ

 

Дівчинка пішла в школу. Мама дала їй Буквар. Новенький, із барвистими малюнками. Швидко навчилась Дівчинка читати. Та й закинула його. Лежить Буквар поміж давніми газетами. Боляче йому.

Якось прийшла Дівчинка із школи, поклала ранець, пообідала. Відкрила ранець, вийняла книжку з червоними вітрилами на обкладинці й читає.

Коли чує, хтось говорить тоненьким-тоненьким голосом, як маленьке дитя:

— Чого ти про мене забула, Дівчинко? Я ж навчив тебе читати.

Здивувалася Дівчинка: як це Буквар заговорив?

Вийняла його з-під газет. Стало їй жаль Букваря — витерла пил із його обкладинки й каже:

— Пробач мені, Букварику. Я все життя буду пам’ятати, що ти навчив мене читати.

Поставила Дівчинка Букваря на полиці. Від того часу він стоїть поруч із найцікавішими книгами.

                                                                                      В. Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

33

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Куди пішла дівчинка?

а) на прогулянку;                  б) в школу.

 

    2. Що дівчинці дала мама?

        а) Буквар;                                б) іграшки.

 

    3. Який був буквар?

       а) новенький;                           б) брудний.

 

    4. Що зробила дівчинка з букварем, коли навчилась читати?

       а) подарувала подрузі;          б) закинула його.

 

    5. Де лежав буквар?

       а) поміж давніми газетами;   б) на столі.

 

    6. Що вийняла дівчинка із свого ранця?

        а) книжку;                              б) зошити.

 

    7.  Хто заговорив до дівчинки тоненьким голосом?

        а) мишеня;                             б) буквар.

 

    8. Що запитав буквар у дівчинки?

       а) Чого ти про мене забула?           

       б) Що ти робиш?

 

    9. Що пообіцяла дівчинка букварику?

       а) добре поводитися;                

       б) пам’ятати все життя, що він навчив її читати.

 

   10. Куди поставила дівчинка букварик ?

       а) в куток;                           

       б) на полицю, поряд з найцікавішими книжками.

 

 

 

34

 

СИДИТЬ ЮРКО НА САНЧАТАХ...

 

Був добрячий мороз. Лежав сніг. Юрко, Микола й Петро вибралися на високу гору. З вершини її в долину пролягала ковзанка.

Хлопці сіли на санчата й поїхали вниз. Вони летіли так швидко, що аж у вухах співало. Як було радісно летіти з високої гори! Перехоплювало дух от стрімкого руху.

З’їхали. Спинились аж серед ставка, вкритого снігом.

Хлопці встали й оглянулись.

— Ой, висока ж гора! — сказали вони. — Треба ж на неї санчата тягти.

Микола й Петро потягли санки на гору. Йти було нелегко, але хлопці знали, що після важкого шляху буде легкий і стрімкий політ униз.

А Юрко ступив кілька кроків і спинився.

"Як важко на гору йти! — подумав він. — Посиджу тут, у долині".

Сів Юрко на санчата й сидить.

Ось Петро й Микола вже на вершині. Ось вони летять на санчатах... А Юрко сидить.

Ще раз Петро й Микола зійшли на гору, ще раз стрімко злетіли вниз, а Юрко сидить. Мерзне, а сидить.

Хочеться Юркові з’їхати вниз, ой, як хочеться... та не хочеться на гору санчата тягти.

До вечора так і просидів. А Петро й Микола раз за разом літали з гори на долину.

В. Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

 

35

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Яка пора року описується в оповіданні?

а) літо;                                  б) зима.

 

    2. Куди вибралися хлопці?

        а) на високу гору;                 б) в ліс.

 

    3. Що пролягало з вершини в долину?

       а) ковзанка;                            б) дорога.

 

    4.  На чому спускалися хлопці з гірки?

       а) на санчатах;                       б) на лижах.

 

    5. Де зупинилися хлопці?

       а) серед гірки;           

       б) серед ставка вкритого снігом.

 

    6. Хто потягнув санчата на гірку?

        а) Микола й Петро;             б) Юрко.

 

    7. Що вирішив Юрко?

        а) сидіти в долині;              б) підніматися на гірку.

 

    8. На чому сидів Юрко в долині?

       а) на снігу;                           б) на санчатах.

 

    9. Що робили Микола та Петро поки Юрко сидів в долині?

       а) багато разів спускалися з гірки;                

       б) сиділи поряд з Юрком.

 

   10. Чому Юрко не спускався з гірки?

       а) боявся;                             б) бо не хотів тягти санчата на гірку. 

 

 

 

 

 

36

ВОГНИК У ВІКНІ

 

Школа стоїть на околиці села. Микола живе за яром, за кілометр до школи.

Йому з дому видно, як світиться в школі вікно. На вікні стоїть акваріум із рибками. Вдень і вночі воду підігріває електрична лампочка — її видно Миколі.

Стояли люті морози. Одного разу навіть до школи малюки не поприходили — так було холодно.

Сидів Микола якось увечері дома, дивився в темінь і милувався тремтячим вогником у шкільному вікні.

Коли це вогник погас. "Лампочка перегоріла. — подумав собі. — Рибки до ранку загинуть, мороз он який".

Микола одягнув пальто, шапку й рукавиці та й подався до школи. Була вже ніч.

Знайшов сторожа, попросив ключа. Відчинив школу, зайшов до класу, в якому акваріум. Вода була вже холодна. Він вийняв лампочку, що перегоріла, і вставив нову.

— Грійтеся, рибки, — тихо сказав Микола, зачинив школу й пішов додому.

Ще тричі взимку доводилося приходити хлопцеві серед ночі до школи — рибок рятувати. Тепер він не боявся ні морозу, ні темноти.

— Ти став мужній, Миколо, — сказав йому вчитель.

В. Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

37

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Де стоїть школа?

а) на околиці села;                  б) на околиці міста.

 

    2. Де живе Микола?

        а) за яром;                                 б) біля школи.

 

    3. Що стояло на вікні у школі?

       а) книги;                                    б) акваріум.

 

    4. Чим підігрівали воду в акваріумі?

       а) кип’ятильником;                  б) електричною лампочкою.

 

    5. Що якось увечері помітив Микола?

       а) погас вогник у вікні школи;           

       б) на небі сяяли зорі.

 

    6. Що подумав собі хлопчик?

        а) лампочка перегоріла, і рибки можуть загинути від холоду;           

        б) завтра можна не йти до школи.

 

    7. Що попросив Миколка у сторожа щоб відчинити школу?

        а) віника;                                    б) ключі.

 

    8. Що зробив хлопчик для того, щоб рибки не замерзли?

       а) вставив нову лампочку;         б) забрав рибок додому.

 

    9. Що сказав хлопчик рибкам?

       а) грійтеся рибки;                

       б) їжте рибки.

 

   10. Хто похвалив хлопчика?

       а) тато;                                          б) вчитель. 

 

 

 

 

 

38

Зміст.

 

Мишеня та олівець. ………………………………………ст..3-4

Лелеки. ………………………..............................................ст..5-6 Солов’ї України. ……………………………………..........ст..7-8 Шифроване прохання. ……………………………………ст..9-10

Річка Либідь. ………………………………………….........ст..11-12

Чому рипить сніжок. ………………………........................ст..13-14

Що сталося з моїми дітками? …………………………….ст..15-16

Дуб під вікном. ………………………………………..........ст..17-18

Як Івасик малював. ……………………………………….ст..19-20

Конвалія. ……………………………………………………ст..21-22

Як Оленка хотіла весну наблизити. ……………………..ст..23-24

Ми любимо малювати. …………………………………….ст..25-26

Все співає в лісі. …………………………………………….ст..27-28

Ялинка для горобчиків. …………………………………...ст..29-30

Чому сьогодні черствий хліб. ……………………………..ст..31-32

Як дівчинка образила Букваря. ………………………….ст..33-34

Сидить Юрко на санчатах…  …………………………….ст..35-36

Вогник у вікні. …………………………………...................ст..37-38

Зміст. …………………………………………………………ст..39  

Використані інтернет – ресурси. …………………………ст..40

 

 

 

Література

В збірці використано твори відомих українських письменників: В. Сухомлинського, І.  Прокопенка, І.  Калинець, В. Струтинського, В.  Святовець, В. Сутєєва, Ю. Збанацького.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

39

Використані Інтернет-ресурси

 

http://allforchildren.com.ua/draw51.htm

http://purigok.ucoz.ru/publ/storinka_dlja_ditej/22

https://durdom.in.ua/ru/main/article/article_id/14784.phtml

http://zernyatko.te.ua/publ/105-1-0-1548

http://smartclever.com.ua/ru/landmark/20

https://mala.storinka.org/

https://vidomosti-ua.com/fun/43297

http://www.primetour.ua/uk/excursions/weekend/K-shevchenkovskim-svyatyinyam-CHerkaschinyi.html

https://otvet.mail.ru/question/190028173

http://novoston.com/sonnik/k/sonnik-kalendar-k-chemu-snitsya-kalendar-vo-sne-polnoe-tolkovanie-sna-kalendar/

https://www.megakniga.com.ua/catalog/kantselyariya-ta-shkilne-priladdya/zoshiti-papir-shchodenniki-albomi-diplomi-podyaki/albomi/albom-dlya-malyuvannya-12-arkushiv-av-30.html#.Wn1RalTFLIU

http://nobacks.com/pencils-fourteen/

http://lesovod.blogspot.com/2015/09/blog-post_67.html

http://ptach21.blogspot.com/

https://xn----7sbnbacaxoeehuadkjsh3b6fzj4f.xn--j1amh/traditions/gorobec-u-svitogljadi-ukrayinciv.html

http://montessoriself.ru/novogodnyaya-elka-kartinka-dlya-detey/

http://www.usiko.ru/pshhenitsa/

http://halytskazdoba.com.ua/bread_rye_wheat_bread_with_caraway_seeds_galician_packed-uk.html

https://www.twirpx.com/file/1599073/

http://www.planetaskazok.ru/oseevavalskzsth/zajachjashapkaoseevaval

 

 

 

 

 

 

 

40