Збірка текстів для перевірки наички читання мовчки

Про матеріал

Збірка текстів із завданнями розроблена спеціально для перевірки наички читання мовчки. Зручна для редагування

Перегляд файлу

ДІАГНОСТИЧНІ РОБОТИ

Читання мовчки

3 клас

НУШ

Поточна перевірка навички читання мовчки у 3-му класі здійснюється в письмовій формі фронтально за показниками: спосіб, темп, розуміння прочитаного.

Учні можуть прочитати текст мовчки і письмово виконати завдання (4 завдання закритого типу і 2 завдання відкритого типу). Вчитель пропонує учням узяти в руки олівці. Після сигналу «Старт» розпочинають читання тексту. Через три хвилини вчитель говорить «Фініш», і учні ставлять олівцем крапку над словом, на якому зупинились. Далі дочитують текст і виконують запропоновані завдання.

За читання мовчки (спосіб і темп) передбачається максимальна кількість балів — 4(1 бал — спосіб читання, 3 бали — темп читання), а за розуміння прочитаного — 8 (4 бали за 4 завдання закритого типу і 4 бали — за 2 завдання відкритого типу). Перевірка розуміння прочитаного мовчки тексту повторного його перечитування не передбачає.

Діагностична картка 1

Прочитай текст мовчки.

2. Виконай завдання, подані після тексту.

Осіннє листя

Шелестить під ногами листячко в садку: ш-ш-ш. Вітер наче зрадів, що так багато йому роботи, зриває останні листочки з дерев, не жаліє. Вкриває ними стежки в садку, крутить їх у повітрі. І неначе приспівує листкам до таночка:

Не сердьтеся, не сердьтеся на мене, на вітра веселого! Ви тут розпустилися навесні, зазеленіли влітку, гріло вас сонечко, пили ви свіжі роси на світанку і годували цим дерево, освіжали в садку повітря. Ви багато зробили, листки, за літо. А тепер холодні ночі, дощі, сонце не гріє, і ви пожовкли. Я зірву вас, я вкрию вами матусю-землю. А навесні нове листячко розпуститься на деревах.
Ш-ш-ш, чуємо! — прошепотіли листки. А далі стиха: — А ми? Ми вже ні на що не здатні? Ми вже помремо?

Коли ось по стежці повзе великий жук.

Он яку купу листя хтось добрий мені нагріб, — каже жук. — Під ним я добре перезимую.

І заліз аж під листя. Шелестять листочки:

Ми гріємо, ходіть до нас!
От бачите, листочки, ви ще станете комусь у пригоді, — каже вітер. — Ще не один до вас звернеться.

І справді — під купою листя назбиралося багато уся ких маленьких тварин, що завмирають на зиму, і жучки, й павучки.

Аж ось повзе щось велике, колюче, усе в голках. Притихла дрібнота. А це їжак. Йому теж потрібне листя для зимового житла. Понатикував листочків на свої колючки і побрів далі.

А вітер наче звеселився, рве останнє листячко з дерев, крутить ним у таночку, кидає на землю. (213 слів)

Яка пора року описана в оповіданні?

А літо Б осінь В зима

Хто говорив з листочками?

А вітер Б дощ В мурашка

Хто зрадів купі листя?

А діти Б жучки В сонечко

Кому ще стало в пригоді опале листя?

А їжачку Б зайчику В бобру

Впиши у речення пропущені слова, що означають дію вітра.

А вітер наче ________________, ___________________ останнє листячко з дерев, ним у таночку, на ________________землю.

Встанови послідовність словосполучень, що характеризують розвиток листочків на дереві (за словами вітра).

освіжали в садку повітря

розпустилися навесні

пили свіжі роси на світанку

зазеленіли влітку

годували дерево

Самооцінювання

Обведи смайлик, який відображає твої почуття

$C:\Users\User\Desktop\веселе.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\ровное.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\печальное.jpg$

Завдання для мене були:

Дуже легкі Легкі Складні Дуже складні Не знаю

$C:\Users\User\Desktop\гнр2.PNG$

Оцінювання вчителем

++ має значні успіхи;

+ демонструє помітний прогрес;

? потребує допомоги;

! потребує значної уваги і допомоги

Діагностична картка 2

Прочитай текст мовчки.

2. Виконай завдання, подані після тексту.

Добрий день

Коло річки стоїть хата. В ній живуть Гриць із мамою. Стане хлопчик на порозі — в кінці городу ростуть верби, у вербах тече річка, за річкою луг аж до поля.

— Гей, гей! — подає він свій голос. Так вітається з деревами, річкою, лугом, полем, даючи їм на добридень. Верби шелестять, річка шумить, луг розлягається, а з полів вертається луна: «Добрий день, Грицю...».

Біля порога лежить прут. Це не просто собі вербова гілка, а Гриців кінь. Його треба напасти, напоїти й викупати. Вскакує, поганяє в кінець городу й раптом зупиняється. Там за річкою пасеться кобила, а коло неї стоїть лошатко. Обоє гніді й гарні. Лошатко підійшло до своєї мами, схилило до неї свою голову. Мама йому щось сказала. Лошатко виструнилося і як пуститься берегом. Його грива так і грає. Крутнуло, жене назад як вітер.

Гриць пришпорив свого коника, давай і собі навскач. Лошатко на одному березі, а він гарцює на другому. Та де там лошатку перегнати хлопчика! Його кінь дуже баский. Він ще й ірже людським голосом. І здається Грицеві, що кінь несе його поверх дерев, що земля миготить під копитами.

Лошатко набігалося, стало коло своєї мами. Кобила перестала пастися, обнюхує своє гніденьке, а воно оповідає їй, напевно, про те, як йому добре.

Гриць не зупинив свого коня. їде з берега додому. Йому теж хочеться розповісти мамі, де він був і що бачив. Як перескакував через ріки й моря, як бачив високі горі й великі міста — цілий світ. Скрізь гарно. Але тут, на березі річки, де їхня біла хата, — найкраще. Він поганяє, щоб швидше розказати про це рідній мамі. (255 слів)

Що служило Грицеві за іграшкового коня?

А вербова гілка

Б калинова гілка

В суха лозина

Хто пасся за річкою?

А корова з телям

Б кобила з лошам

В кінь із лошам

Яким було лоша?

А білим Б гнідим В сірим

Що здається Грицеві?

А що кінь несе його поверх дерев

Б що кінь біжить швидко

В що кінь несе його через річку

5.Запиши, якими словами можна замінити слово оповідає

________________________________________________________________________________________________________________________

Де найкраще місце для Гриця? Чому? Запиши.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Самооцінювання

Обведи смайлик, який відображає твої почуття

$C:\Users\User\Desktop\веселе.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\ровное.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\печальное.jpg$

Завдання для мене були:

Дуже легкі Легкі Складні Дуже складні Не знаю

$C:\Users\User\Desktop\гнр2.PNG$

Оцінювання вчителем

++ має значні успіхи;

+ демонструє помітний прогрес;

? потребує допомоги;

! потребує значної уваги і допомоги

Діагностична картка 3

Прочитай текст мовчки.
Виконай завдання, подані після тексту.

ПОЄДИНОК

Того дня приїхали ми з Павликом до Маркіяна Васильовича дуже рано: ще до сніданку вирішили походити трохи узліссям.

Ранок був чудовий. Перші промені сонця купалися в рясних росах. На кінчику кожної травинки висіла краплина і сяяла веселковими барвами.

І враз цю ранкову благодать сколотив розпачливий писк, схожий на зойк дитини. За ним пролунали лютий клекіт і лопотіння. Стривожено глянули ми на Маркіяна Васильовича.

Він кивнув на кущі неподалік і пояснив коротко:

— Сова. Зайця заскочила.

І справді з-за кущів знялася велика сова, шугнула вгору й знову каменем упала вниз. Знов пролунав той же розпачливий писк і розлютований клекіт.

Ми підбігли ближче й побачили: заєць лежить на спині й одчайдушно відбивається лапами від напасниці.

Сова не звернула на нас ніякісінької уваги. Вона жадала одного: скоріше вхопити кігтями здобич. Та заєць не переставав верещати, вправно відбиваючи її напади.

Ось хижачка знову злетіла в небо. Заєць, мабуть, побачив нас й обережно, бочком, почав підповзати ближче. Ми закричали на сову, замахали руками. А їй хоч би що! Ще лютіше кидається на свою жертву.

Та ось заєць підповз до самих наших ніг. Тремтить, бідолаха, а сердечко калатає, що я ногою відчуваю його стукіт. Сова шугає кругом нас, злісно клекоче, б’є крильми. Врешті зрозуміла, що програла поєдинок, і майнула до лісу.

Заєць пильно стежив за нею, а коли сова зникла, стрепенувся, стрибнув убік, сів на задні лапи. Підняв вуха свічками, потім кілька разів прищулив їх, ніби дякував за порятунок.

— Що, радієш? — засміявся Маркіян Васильович. — Молодець! Захищався ти геройськи...

Заєць, мабуть, справді радів, бо пострибав від нас зигзагами, а тоді, наче згадав щось важливе, чкурнув щодуху до лісу. (258 слів)

Коли оповідач з Павликом приїхали до Маркіяна Васильовича?

А ввечері Б дуже рано В вдень

Що їх стривожило у лісі?

А тріск дерева

Б шум бурі

В розпачливий писк

Чий поєдинок вони побачили?

А зайця і сови

Б зайця і лисиці

В сови і миші

Як заєць подякував людям?

А стрибнув у кущі

Б розпачливо заверещав

В підняв вуха свічками і кілька разів прищулив їх

Підкресли слова, які характеризують вдачу зайця.

Полохливий, сміливий, боязкий, геройський, хитрий, злий, нетерплячий, відчайдушний, нерішучий, млявий, спокійний.

6.Запиши головну думку оповідання.

Самооцінювання

Обведи смайлик, який відображає твої почуття

$C:\Users\User\Desktop\веселе.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\ровное.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\печальное.jpg$

Завдання для мене були:

Дуже легкі Легкі Складні Дуже складні Не знаю

$C:\Users\User\Desktop\гнр2.PNG$

Оцінювання вчителем

++ має значні успіхи;

+ демонструє помітний прогрес;

? потребує допомоги;

! потребує значної уваги і допомоги

Діагностична картка 4

Прочитай текст мовчки.
Виконай завдання, подані після тексту.

Малий музика Моцарт

Славутній німецький музика Моцарт почав грати на фортепіано, ще бувши зовсім малим. Про його великий хист дійшла чутка аж до короля. Оповідано королеві, що малий Моцарт може заграти чималу річ (сонату) навіть тоді, як накрити клавіші хусткою. Забажав король почути Моцарта.

Приведіть мені, — каже, — того хлопця, коли він такий митець! Хочу його послухати.

Взяв Моцартовий батько свого сина-музику й повів у будинок до короля.

Приведено їх у велику світлицю. Вийшов король, зібралися і всі його прибічні³. Тоді привели Моцарта до фортепіано, накрили клавіші хусткою й казали грати.

Моцарт грає, всі дивуються та хвалять, що який то він талановитий. Потім король і каже:

Ну, грай іще що-небудь, уже без хустки. Я чув, що ти там зі своєї голови щось компонуєш!

Ну, король слухав, а потім щось таке почав говорити зі своїми прибічними. Пішла розмова, далі вже й сміх чути — щось там веселе розповідали...

Малий музика тоді, бачивши, що на грання його вже не вважають, як схопиться зі стільчика, як грюкне накривкою від фортепіано, — та й

побіг із світлиці. За ним погнався батько і дехто з інших, і кажуть йому:

Що це ти? Як же можна так поводитись у королівській господі? Не скінчив, не вклонився королеві, не подякував за ласку.
За яку ласку? — каже малий Моцарт. — За те, що король просив мене грати, а потім не слухав? Це теж зневага для мене! Коли просив, повинен слухать!
Але ж то король! — кажуть хлопцеві.
То що! — каже музика. — Королів багато, а Моцарт-музика — один.

Минув час. Моцарт виріс та став славутнім музикою по всіх краях. Приїхав він раз у свою столицю давати концерт. Ох, так-то вже пильно слухали його вся громада присутня і король зі своїм товариством.

Кого забажав послухати король?

А Шопена

Б Бетховена

В Моцарта

Чому розгнівався Моцарт?

А бо погано заграв

Б бо його не слухали

В бо в нього забрали ноти

Як він захищав свою гідність?

А грюкнув накривкою від фортепіано й вибіг із світлиці

Б дограв сонату до кінця

В низько вклонився королеві

Яким музикантом став Моцарт?

А славетним

Б невідомим

В бездарним

Віднови послідовність пунктів плану тексту.

Славетний музикант.

Бажання короля.

Відповідь на зневагу.

Хто з героїв твору сподобався, а хто — ні? Чому? Запиши.

Самооцінювання

Обведи смайлик, який відображає твої почуття

$C:\Users\User\Desktop\веселе.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\ровное.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\печальное.jpg$

Завдання для мене були:

Дуже легкі Легкі Складні Дуже складні Не знаю

$C:\Users\User\Desktop\гнр2.PNG$

Оцінювання вчителем

++ має значні успіхи;

+ демонструє помітний прогрес;

? потребує допомоги;

! потребує значної уваги і допомоги

Діагностична картка 5

Прочитай текст мовчки.
Виконай завдання, подані після тексту.

Казка про екскаватор

Жила собі курка. Вона несла яєчка і потім їх висиджувала. Одного разу з її яєць вилупилося п’ятнадцять курчат і — один маленький екскаватор.

Курчата бігали по двору і пищали, а екскаватор рив пісок своїм маленьким ківшиком. Курка дивилася на нього, дивилася, а тоді сказала: «Здається, мені підсунули яйце екскаватора. Та дарма: буду виховувати його як рідного сина».

Так вона й зробила. Курчата росли, перетворювалися на курочок та півників, але екскаватор ріс найшвидше. Невдовзі він став більший за маму, потім за курник, і довелося виділити йому спеціальне місце у дворі. Всі його любили: він був добрий. А ще — він так глибоко рив землю, що у курей зникли всі турботи про їжу. Екскаватор своїм ківшиком викопував для них багато хробаків. Не треба було самим ритися в землі, не треба було шукати зернята.

Якось уночі екскаватор прокинувся від того, що тоненький голос повторював: «Прокинься, прокинься!» Він розплющив фари і побачив королеву хробаків. Вона була маленька, в золотій короні, і сиділа на самісінькому вершечку земляної купи.

Вона сказала:

Екскаваторе! Зглянься над моїм народом! Відтоді, як ти почав рити для курей землю, ми просвітку не бачимо. Коли курка сама шукає їжу — ми можемо від неї сховатися, ми можемо поборотися за життя. А від твого ковша нема порятунку. Наше королівство гине. Не народжуються нові хробачата. Скоро ми всі помремо, а через це навіть курям буде гірше, бо не буде більше хробаків!
Що ж мені робити? — запитав екскаватор.
На твоєму місці, — сказала королева хробаків, — я пішла б далеко-далеко і пошукала місто, де живуть такі, як ти!

Наступного ранку екскаватор зібрав собі вузлика, попрощався з мамою, братами та сестрами і пішов шукати таке місто, де живуть екскаватори.

І знайшов!

Там були і трактори, і вантажівки, але екскаваторів — найбільше.

Вони рили котлован. І всі дуже зраділи, побачивши, що прийшов новий молодий екскаватор.

Він почав працювати разом з усіма і скоро закохався в молоду екскаваторку.

Вони побралися. У них народилося п’ятнадцять екскаваторів і одне курча.

1. Визнач жанр тексту.

А народна казка

Б літературна казка

В легенда

Що незвичайного сталося в сім’ї курки?

А народилося п’ятнадцять курчат

Б народився один маленький екскаватор
В народилося гидке каченя

Яким ріс екскаватор?

А добрим

Б злим
В заздрісним

Хто звернувся до нього з проханням про допомогу?
А королева мишей

Б королева хробаків
В королева машин

З’єднай стрілками частини відповідних речень.

але екскаваторів — найбільше.

Курчата бігали по •
двору і пищали,

А ще — він так глибоко рив землю,

Там були і трактори, і вантажівки,

а екскаватор рив пісок своїм маленьким ківшиком.

що у курей зникли всі турботи про їжу.

До поданих слів добери і запиши антоніми

Добрий _______________________________________________

маленький_____________________________________________

рідний _________________________________________________

Самооцінювання

Обведи смайлик, який відображає твої почуття

$C:\Users\User\Desktop\веселе.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\ровное.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\печальное.jpg$

Завдання для мене були:

Дуже легкі Легкі Складні Дуже складні Не знаю

$C:\Users\User\Desktop\гнр2.PNG$

Оцінювання вчителем

++ має значні успіхи;

+ демонструє помітний прогрес;

? потребує допомоги;

! потребує значної уваги і допомоги

Діагностична картка 6

Прочитай текст мовчки.
Виконай завдання, подані після тексту.

Здрастуй, курчатко!

Воно було таке маленьке, таке безсиле, що не могло зіп’ястися навіть на свої тоненькі лапки. Це курчатко, що вилупилося останнім. Бабуся Наталя дістала його з-під квочки і поклала долі, коло гнізда. Воно так і заклякло, розпластавши мокрі крильця та припавши груденятами до землі.

Дивись-но, яка крихітка, — сказала бабуся Славкові. — Чи хоч виживе?

Вирішили забрати курчатко від квочки, відігріти в хаті. Бабуся вистелила старе сито чистою вовняною тряпчиною і поклала туди курчатко. Під сито прилаштувала грілку, а зверху прикрила теплою хусткою.

Цілу ніч курчатко мовчало. Славко, тільки-но прокинувшись, підійшов до сита з курчам.

Здрастуй, курча! Як тобі там? — стиха сказав хлопчик, підіймаючи хустку.
Не займай, — порадила бабуся. — Нехай обігріється, набереться сили...

Ранок був напрочуд сонячний, теплий і ніби рожевий — чи то від осяйного проміння, чи від яблуневого цвіту, що ряснів по всьому подвір’ю.

Бабуся випустила квочку з курчатами надвір. Удвох зі Славком поставили годівницю, сипнули пшінця. Квоч-

ка-мати голосно кликала своїх діточок до сніданку. А вони й не барилися: дзьобали корм навперейми з матір’ю.

Нумо ж і ти йди на свіже повітря, — бабуся винесла сито з останнім курчам, поставила його на стілець неподалік від годівниці.

Що тут зчинилося! Почувши материн голос, курчатко почало голосно цяпати, тривожно метатися під накривкою.

На той писк відгукнулася збентежена квочка. Вона метушилась навколо стільця і кликала курчатко до себе.

Може, випустимо його? — спитав Славко. — Глянь- те, як мати хвилюється...
Атож, — посміхнулася бабуся. — Віднеси його до гурту.

Славко взяв сито, скинув хустину. Курчатко було просто чарівне: чорненьке, пухнасте, немов оксамитове. Шийку і животик його прикрашала світла широка смужка.

Яке гарненьке! — радів Славко. — Гляньте, ба!

Бабуся Наталя винесла з кухні неглибоке коритчатко

з водою, посередині поклала перевернуте догори дном блюдце, щоб курчата, бува, не потопилися. Мати-квочка підійшла до води і показала дітям, як її треба пити.

Малому з сім’єю ліпше, — сказала бабуся Славкові.

Хлопчик присів навпочіпки і ще довго спостерігав за курчатами. «Я назву тебе Малюком, — подумки звернувся Славко до чорненького курчати. — До зустрічі, Малюче!»

Яким було курчатко, що народилося останнім?

А маленьким і безсилим

Б симпатичним

В пухнастим

Куди помістили мале курчатко?

А у дерев’яний ящик

Б у старе сито

В у плетений кошик

Чим бабуся годувала квочку з курчатами?

А пшоном

Б хлібом

В молоком

Як Славко назвав маленьке курчатко?

А Пушок

Б Малюк

В Клубочок

Впиши у речення пропущені слова.

Курчатко було просто чарівне:___________________, немов Шийку і

Животик його прикрашала_______________________.

Чи погоджуєшся ти зі словами бабусі: «Малому з сім’єю ліпше»? Чому? Запиши.

Самооцінювання

Обведи смайлик, який відображає твої почуття

$C:\Users\User\Desktop\веселе.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\ровное.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\печальное.jpg$

Завдання для мене були:

Дуже легкі Легкі Складні Дуже складні Не знаю

$C:\Users\User\Desktop\гнр2.PNG$

Оцінювання вчителем

++ має значні успіхи;

+ демонструє помітний прогрес;

? потребує допомоги;

! потребує значної уваги і допомо

Діагностична картка 7

Прочитай текст мовчки.
Виконай завдання, подані після тексту.

Крила

Блискавиці освітлювали дорогу громам, щоб ті бачили, в яке дерево цілитись. На високій сосні сидів Вітер. Грім ударив сосну, розколов її, поранив Вітра. Як почав поранений Вітер завивати з болю, то Дмитрик не витримав. Вистрибнув босоніж на ґанок, з ґанку — на подвір’я і привів пораненого Вітра до хати.

Дякую тобі, хлопчику, — ледве шелестів Вітер, — перев’яжи мені рану.

Дмитрик одшматував білий рукав своєї сорочки, одну рану Вітрові перев’язав. Відірвав другий — і другу рану перев’язав.

Уже легше мені, — мовив Вітер, піднявся з лави і зник за дверима.

А на другий день у Дмитрика виросли крила. Ніхто їх не бачив. Сам Дмитрик теж не знав, що в нього є крила, бо навіть коли лягав спати, вони йому зовсім не заважали.

...Одного разу захворіла мати. Дмитрик побіг до лікаря, потім — в аптеку, відтак наносив дров до хати, води — і все це робив так швидко, що мама сказала:

Ти, Дмитрику, як на крилах літаєш. Перепочинь трохи, бо з ніг упадеш.

Та Дмитрик зовсім не втомився. Він міг зробити ще тисячу робіт, щоб тільки видужала мама. Адже хвороба її не кидала.

Подвір’ям крутився березень. То підморгне сонцеві, то знову нахмуриться.

Синку, — шепотіла мама, — уже березень, а весна забарилась. Як прийде вона, принесеш мені пролісків.

Дмитрик не міг дочекатися весни. І раптом пригадав, що за Кам’яною горою на Збочі вже мусять бути проліски, бо весна приходить туди найшвидше. І побіг по найперші квіти. Не побіг —

полетів.

У хаті в маминих руках проліски заспівали тоненькими голосочками. І мама засміялася. Хвороба мусила покинути хату, бо хвороби радісних людей не тримаються. Березень під вікнами теж замугикав пісеньку. Земля її підхопила й собі:

А вже весна, а вже красна.

Дмитрикові крила голубіють, тому ніхто не бачить.

Але якщо чиясь мати, коли пратиме білизну, побачить у сина сорочку з обдертими рукавами, то не мусить думати, що в її дитини вже виросли крила.

Крила ростуть не просто. Не раз треба й останню сорочку віддати, щоб стати таким, як Дмитрик.

Як хлопчик допоміг пораненому Вітрові?

А відірвав рукави своєї сорочки і перев’язав рани

Б замазав рани йодом

В промив рани водою

Чому в хлопчика виросли крила?

А тому що він робив добрі справи

Б тому що він багато читав

В тому що він швидко бігав

З яким проханням звернулася мама до сина?

А почитати книжку

Б прибрати в кімнаті

В принести пролісків

Чому мама засміялася?

А бо син розповів кумедну історію

Б бо син заспівав веселу пісню

В бо син приніс їй проліски

Встанови послідовність дій Дмитрика, які він виконував, коли захворіла його мама.

наносив дров

збігав в аптеку

побіг до лікаря

приніс води

Які риси характеру хлопчика викликають повагу? Запиши

Самооцінювання

Обведи смайлик, який відображає твої почуття

$C:\Users\User\Desktop\веселе.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\ровное.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\печальное.jpg$

Завдання для мене були:

Дуже легкі Легкі Складні Дуже складні Не знаю

$C:\Users\User\Desktop\гнр2.PNG$

Оцінювання вчителем

++ має значні успіхи;

+ демонструє помітний прогрес;

? потребує допомоги;

! потребує значної уваги і допомо

Діагностична картка 8

Прочитай текст мовчки.
Виконай завдання, подані після тексту.

Як їжачок урятував ялинку

Колись давно на зеленій галявині під кучерявим дубком жив сіренький їжачок. Кирпатий, з чорними намистинками очей і геть без отих голочок, що ми звикли бачити на ньому сьогодні.

Тоді голочки мала тільки зелена Ялинка. Вона дуже пишалася своїм вбранням і нікого не підпускала до себе — боляче кололася. Іноді навіть насміхалася над їжачком, який сумлінно працював з ранку й до пізнього вечора, збираючи гриби, ягоди, яблучка.

— От мені нічого не потрібно! — гордовито промовляла Ялинка. — І ніхто мені не потрібен! Я найкрасивіша на цій галявині...

Пихата красуня навіть Ворона, який полюбляв відпочивати на одній з її гілок, відігнала від себе.

А Ворон узяв та й перебрався на дубок, під яким жив їжачок. Незабаром вони подружилися. Ворон навіть допомагав сіренькому другові переносити до його схованки лісові скарби. Невдовзі вони й забули про гордовиту Ялинку.

Та якось на галявину з Чорного болота увірвався розбишака Бобер. Уздрів Ялинку і почав своїми гостри- ми - прегострими зубами пиляти ніжний стовбур красуні. Це побачив Ворон і мерщій полетів до їжачка:

Швидше, сіренький, біжи на допомогу Ялинці! Там розбишакує злий Бобер! А я ще когось покличу!..

їжачок ураз забув про Ялинчині кепкування і чимдуж помчав на поміч. Ворон кликав інших мешканців лісу на підмогу, та чомусь ніхто не поспішав озиватися.

Тоді вони удвох заходилися боронити зелену красуню, проте Бобер не боявся таких рятувальників. Відлетів мудрий Ворон убік та й каже Ялинці:

Хай їжачок зайде з іншого боку під твої розкішні віти, а ти йому голок сипони трохи. Він стане колючим і налякає злюку з Чорного болота.

Так і вчинили. Поки хоробрий Ворон відволікав Бобра, їжачок став колючим. Розправив Ялинчині голки на спині й пішов у наступ.

Злякався Бобер, позадкував. А тут його Ворон давай скубати. Утік розбишака з галявини...

Відтоді всі їжаки мають колючки (правда, ті з часом потемнішали), ворони голосно каркають, коли хтось чужий до лісу заходить, ялинки скидають іноді частину своїх голок, а бобри вже не пиляють своїми гострими зубами красунь-ялинок, бо колючих їжаків бояться.

Хто жив на зеленій галявині під кучерявим дубом?

А Зайчик

Б Бобер

В їжачок

З ким подружився їжачок?

А з Ялинкою

Б з Вороном

В з Бобром

Що хотів зробити з Ялинкою Бобер?

А спиляти її

Б прикрасити іграшками

В пересадити

Що зробив мудрий Ворон?

А порадив сипонути голочок їжачкові

Б наказав не допомагати пихатій красуні

В відлетів убік

скромність

пихатість

доброта

хоробрість

сміливість

З’єднай назви героїв казки з характеристиками їхньої вдачі.

їжачок

Ялинка

Бобер

працьовитість
злість

гордовитість

щедрість

мудрість

6. Продовж речення.

Відтоді всі їжаки ___________________________________________

ворони ___________________________________________________

ялинки ________________________________________________

а бобри________________________________________________

Самооцінювання

Обведи смайлик, який відображає твої почуття

$C:\Users\User\Desktop\веселе.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\ровное.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\печальное.jpg$

Завдання для мене були:

Дуже легкі Легкі Складні Дуже складні Не знаю

$C:\Users\User\Desktop\гнр2.PNG$

Оцінювання вчителем

++ має значні успіхи;

+ демонструє помітний прогрес;

? потребує допомоги;

! потребує значної уваги і допомо

Діагностична картка 9

1.Прочитай текст мовчки.

2.Виконай завдання, подані після тексту.

Плаксій

Кримськотатарська казка

Колись дуже давно жив на світі один плаксивий хлопчик. Вранці, ледь почне світати, він прокидався і починав рюмсати. Плаче й плаче. І так цілісінький день. Ніхто не міг його зупинити — ні мама, ні тато, ні бабуся з дідусем.

Плакав він рік, плакав другий. І раптом сльози в нього кінчилися. Що робити? Не плакати ж йому без сліз...

Думав хлопчик, думав і вирішив піти пошукати собі сліз у широкому світі. Вийшов він потихеньку з дому, щоб ні тато, ні мама не бачили, і подався світ за очі. Ішов собі та йшов. Аж раптом бачить — крокодил. І теж плаче. Підійшов хлопчик до нього і каже:

Любий крокодиле, поділися зі мною слізьми.
А у тебе що, своїх нема? — питає крокодил.
Я дуже багато плакав — от і кінчилися мої сльози.
Мабуть, ти плакав знічев’я, — каже крокодил. — А я плачу, щоб свою здобич обманути. Отож забирайся геть, бо й тебе проковтну!

Побіг хлопчик від крокодила далі й по дорозі зачепився за березовий стовбур, по якому рясно текли сльози.

Березо, березо, — каже хлопчик, — поділися зі мною своїми слізьми.

Але й береза йому відмовила:

Це не сльози, — заперечила вона, — а мій солодкий сік. Я щедро ділюся ним із людьми. Та таким плаксивим, як ти, він ні до чого.

Побрів хлопчик далі. Дійшов до гір, піднявся на вершину, біля якої ночувала хмара, а з неї рясні сльози капають.

Хмарко, хмарко, — став просити хлопчик, — будь ласкава, поділися зі мною слізьми!
А для чого тобі сльози? — здивувалася хмара.
Щоб плакати.
Іди звідси геть! — почув хлопчик у відповідь. — Мої сльози — це дощ, який приносить людям користь. А щоб просто так рюмсати, в мене нема зайвої води.

Розгубився плаксій, не знає, що й робити. Облила його хмара холодною водою, і він кинувся від неї щодуху навтьоки. Після цього хлопчик вернувся додому.

Йдучи через поле, він нарвав для своїх рідних великий букет квітів. А тоді попросив вибачення у мами, тата, в дідуся з бабусею. Розповів їм про всі лиха, які спіткали його в пошуках сліз, і дав слово, що ніколи більше не зронить марної сльозинки.

Який хлопчик жив на світі колись дуже давно?

А плаксивий

Б добрий

В працелюбний

Куди помандрував хлопчик?

А на пошуки кращого життя

Б на пошуки сліз

В на пошуки друга

Яке слово є синонімом до слова мандри?

А пригода

Б зустріч

В подорож

Що пообіцяв хлопчик батькам?

А плакати ще три роки

Б не плакати марно

В плакати через день

Установи послідовність пошуку хлопчиком сліз.

Прохання до берези.

Зустріч з крокодилом.

Звернення до хмарки.

Яку науку здобув у мандрах плаксій? Запиши.

Самооцінювання

Обведи смайлик, який відображає твої почуття

$C:\Users\User\Desktop\веселе.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\ровное.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\печальное.jpg$

Завдання для мене були:

Дуже легкі Легкі Складні Дуже складні Не знаю

$C:\Users\User\Desktop\гнр2.PNG$

Оцінювання вчителем

++ має значні успіхи;

+ демонструє помітний прогрес;

? потребує допомоги;

! потребує значної уваги і допомо

Діагностична картка 10

1.Прочитай текст мовчки.

2.Виконай завдання, подані після тексту.

Сопілонька з калиноньки, ясенове денце

Якось мама наводила лад у старому, ще бабусиному комоді й раптом вигукнула:

О, Вадику! Глянь, що я знайшла!

З-поміж альбомів з давніми вижовклими фотографіями, з-поміж старих листівок і конвертів вона дістала довгеньку дерев’яну паличку із шістьма круглими дірочками та нехитрим орнаментом по всьому стовбурці.

Дай-но! Дай! — нетерпляче простяг руку цікавий до всього Вадик.

Він вихопив у мами паличку й, ніби шпагою, заходився вимахувати нею як справжній мушкетер.

Вадику, перестань, — з докором сказала мама. — Це тобі не патичок який-небудь. Це чудовий музичний інструмент — сопілонька з калиноньки, ясенове денце. А в ній, щоб ти знав, і досі живе душа твого дідуся.
Як це? — не второпав Вадик.
А так. На цій сопілочці любив грати мій тато, а твій дідусь Василь.
А я заграти зможу? — засумнівався Вадик.
Головне, синочку, дуже, дуже захотіти. А де бажання, там буде й успіх...

Від того дня Вадик з ранку до вечора не випускав сопілку з рук. Він дмухав у неї так завзято, що йому терпли губи. Однак звуки народжувалися якісь немічні, придушено-хрипкі, з присвистом. Вони були позбавлені будь-якої мелодійності й тільки дратували вухо.

Вадик впадав у відчай.

Я так стараюся, а в мене геть нічого не виходить,
якось, мало не плачучи, поскаржився він мамі.
Видно, мій дударчику, правду каже народна примовка: «У

сопілку грає, а ладу не знає». Тому я напитала для тебе одного дядечка-сопілкаря. Він чудово володіє цим інструментом. Тож і тебе погодився навчити.

І почав Вадик брати уроки у справжнього майстра. Ох, і нелегко було йому о першій порі!

Але минав час, і поволі, невпоспіх, з кожним новим днем труднощі відступали.

Що слухнянішою ставала в його руках дідусева сопілка, що мелодійніше і проникливіше вона починала звучати, то з більшим завзяттям, навіть піднесенням Вадик намагався поліпшити свою гру. Він уже знав напам’ять усю від початку до кінця мелодію «Самотнього пастуха». Ця щира, задумлива, хвилююча пісня без слів просто зачаровувала його. І коли Вадик брався грати її, йому вочевидь починало здаватися, що то й справді тихим тужливим голосом десь із далекої далечіні промовляє до нього жива й рідна дідусева душа.

1. Що знайшла мама в бабусиному комоді?

А альбом з фотографіями

Б рушник

В сопілку

Хто любив грати на сопілці?

А мама

Б дідусь

В братик

Які звуки народжувалися в сопілці спочатку?

А дзвінкі та чисті

Б немічні та хрипкі

В глухі та фальшиві

Яку мелодію Вадик навчився грати?

А «Самотній пастух»

Б «Веселий соловейко»

В «Ой, у лісі калина»

Віднови послідовність пунктів плану тексту.

Де бажання, там буде й успіх.

Дідусева душа.

Цікава знахідка.

Яка головна думка тексту? Запиши.

Самооцінювання

Обведи смайлик, який відображає твої почуття

$C:\Users\User\Desktop\веселе.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\ровное.jpg$ $C:\Users\User\Desktop\печальное.jpg$

Завдання для мене були:

Дуже легкі Легкі Складні Дуже складні Не знаю

$C:\Users\User\Desktop\гнр2.PNG$

Оцінювання вчителем

++ має значні успіхи;

+ демонструє помітний прогрес;

? потребує допомоги;

! потребує значної уваги і допомо

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Боглаєва Дар'я Вікторівна

Пов’язані теми

Українська мова, 3 клас, Контрольні роботи

НУШ

Додано

1 травня 2023

Переглядів

1829

Оцінка розробки

Відгуки відсутні