Збірник текстів і текстових завдань для перевірки аудіативних вмінь учнів 1 класу

 

 

 

 

 

Збірник

 текстів і текстових завдань для перевірки

аудіативних умінь

учнів 1 класу

 

 

 

 

 

 

 

 

Укладачі:

Дубчак Оксана Юріївна

вчитель початкових класів

Майстровільської ЗОШ І ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Новоград-Волинська міська територіальна громада – 2021

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….…3

 

1 КЛАС

 

Казка про рукавичку. Платон Воронько………………………………………...5

Бідна лисиця. Олена Пчілка……………………………………………………...6

Про двох цапків. Михайло Коцюбинський……………………………………..7

Як ворона дітей правди  навчила ( Казочка )……………………………………8

Білка ( Казочка)………………………………………………………………..…..9

Ввічливий кролик ( Мексиканська народна казка)………………………...….10

Хто дужче любить? Олег Буцень……………………………………………….11

Сніжинки. Тетянка Пустова…………………………………………………….12

Ялинка.Дмитро Чередниченко …………………………………………………13

Білі мухи. Максим Рильський………………………………………………..…14

Хто на собі хатку носить? Світлана Єфіменко……………………………...…15

Снігова баба. Галина Малик …………………………………………………....16

Ведмідь і мишка ( Латиська народна казка)………………………………...…17

Славкові вареники. Тетяна Волгіна…………………………………………….18

Як котові соромно стало.   Василь Сухомлинський………………………..…19

Пригоди краплинки. Аліна Максакова…………………………………………20

Пожалів…Валентина Нижеголенко…………………………………..…….….21

Лисенятко. Станіслав Шаповалов………………………………………………22

Хліб святий. Дмитро Чередниченко………………………………………...….23

Все в лісі співає. Василь Сухомлинський……………………………………...24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Духовне відродження українського народу неможливе без впливу літератури на формування національної свідомості.  Для того, щоб література здійснювала свою виховну роль, треба виробити у людини вміння сприймати на слух художні твори, прагнення самовдосконалюватись, критично мислити, оцінювати вчинки  героїв.

         В основі формування мовленнєвої компетентності учнів початкових класів лежить уміння слухати і розуміти усне мовлення. Тому на уроках української мови в початковій школі передбачена робота над формуванням аудіативних умінь. Особливість розвитку в молодших школярів умінь слухати-розуміти полягає в тому, що на уроці все, що вимовляється, водночас і аудіюється. На кожному уроці здійснюється реальне аудіювання. Навчаючи слухати і розуміти текст на уроках української мови, привчаємо дітей визначати мету аудіювання.

Я слухаю для того, щоб:

• отримати нові знання  
• виконувати певні дії
• отримувати естетичну насолоду від почутого
• реагувати певним чином на запитання, прохання.

Цим самим створюємо мотиваційну настанову, спрямовану на виникнення в учнів бажання слухати, інтересу до роботи на уроці. Пропонуючи дітям текст, наголошуємо на уважність.

В умовах сьогодення  формування аудіативних умінь і навичок є  основою для розвитку культури спілкування кожного учня в подальшому навчанні і житті. Вміти висловлювати свої думки, міркувати вголос, доводити свою правоту, ставити запитання, розповідати - головне завдання учнів початкової школи. 

      Щоб перевірити аудіативні уміння учнів, глибину сприймання та розуміння тексту, пропоную виконати відповідні завдання. Одним з ефективних засобів перевірки розуміння тексту є запитання за його змістом з кількома варіантами відповіді на кожне з них, серед яких треба вибрати правильну.

          В збірнику дібрані різні види текстів для 1 класу.

          Перевіряються вміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного прослуховування. При цьому повинні знати  фактичний зміст,  встановлювати причинно – наслідкові зв’язки та виділяти головну думку тексту.

           В збірнику зібрані   невеликі тексти для першокласників, які належать до художнього або науково – художнього стилів об’ємом 0,5 сторінки ( до 120  слів), тривалістю звучання до 1   хвилини.

           Тренувальні вправи з аудіювання дають змогу школярам навчитися сприймати і правильно розуміти тон, тембр, силу і темп голосу читця, виявляти на слух образні і влучні вирази, висловлювати свою думку, зіставляти почуте із власними спостереженнями та життєвим досвідом.

            Подані матеріали мають практичне значення. Вони допоможуть учителям початкових класів на уроках та батькам в позаурочний час ефективно організувати  роботу  з формування  аудіативних умінь і навичок  молодших школярів. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 КЛАС

 

КАЗКА ПРО РУКАВИЧКУ

 

Вчора Галочка – сестричка

Казку прочитала,

Як у лісі рукавичка

Звірам домом стала.

 

Я залишив рукавичку

За городом, там, де ліс.

Та ні зайчик, ні лисичка

Й вовк у неї не заліз.

 

Мабуть, дуже замала

В мене рукавичка.

Взяв у мами зі стола,

З ліжка у сестрички

 

Рукавичок, мабуть, з п’ять

В ліс відніс –

Хай звірі сплять.

 

Я не знаю, як було,

Що у лісі сталось,

А мені не пощастило –

Від усі дісталось.

( Платон Воронько, 75 слів )

                                Тестові  завдання

1. Хто читав казочку?

    а) Мама;

    б) сестричка Галочка.

 

2. Що залишив хлопчик для звірів?

    а) Книжку;

    б) рукавички.

 

3. Де залишив хлопчик рукавички?

    а) У лісі;

    б) на столі.

 

4. Чим закінчилася пригода?

    а) Звірі поселилися в рукавичці;

    б) від усіх дісталось.

БІДНА ЛИСИЦЯ

 

   Жалілася раз лисиця собаці:

• Яка я бідна та нещаслива! Ніхто мене не любить, цураються мене!...

Мабуть, вже така моя доля!

• Е, ні, голубко! – одказав собака. – Не так доля, як лиха воля. Коли б ти

добра була, то й дружили б з тобою, а лукавого всі цураються.

 

                                                                                         ( Олена Пчілка, 48 слів)

 

                                Тестові  завдання

 

1. Хто жалівся собаці?

    а) Кіт;

    б) лисиця.

 

2. На що жалілася лисиця?

    а) На долю;

    б) на вдачу.

 

3. Що не подобається нікому в лисиці?

    а)  Вона лукава;

    б) вона дуже гарна.

 

4. Що має змінити в собі лисиця, щоб її всі полюбили?

    а) Має стати доброю;

    б) має стати ще хитрішою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРО ДВОХ ЦАПКІВ

 

   З одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега надходить чорний цапок. І той хоче через річку перебратися, і другий. А через річку кладка. Така вузенька, що тільки один може перейти, а двом тісно.

   Не схотів білий цапок зачекати, поки перейде кладку чорний, а чорний і собі не схотів заждати, щоб перейшов білий.

   Ступили обидва на кладку, зійшлися посередині та й ну один одного лобами й рогами бити! Бились, бились, та й скінчилося на тому, що обидва в воду попадали і потопились.

                                                                    

    ( Михайло Коцюбинський, 88 слів)

                               

Тестові  завдання

 

1. Хто зустрівся біля річки?

    а) Два баранчики;

    б) два цапки.

 

2. Що було покладено через річку?

    а)  Великий міст;

    б) вузенька кладочка.

 

3. Що зробили цапки?

    а) Вирішили обійти річку;

    б) вирішили не уступати дороги іншому.

 

4. Що сталося з нерозумними цапками?

    а) Помирилися;

    б) потопилися.

 

 

 

 

                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЯК ВОРОНА ДІТЕЙ ПРАВДИ НАВЧИЛА

                                                   ( Казочка )

 

   Рубали ліс. Ворона переносила своїх дітей через річку на другий берег. Несе вона перше вороненя й питає: « Чи ти мене будеш так любити, як я тебе?»  Воно й відказує: « Буду ». Ворона і пустила його в воду.

   Те ж сталося з другим.

   Несе вона третє і знову питає: « Чи будеш ти мене так любити, як я тебе? » А воно й каже: « Ні, мамо, як я буду мати своїх дітей, то їх любитиму так, як ти мене».

   Ворона й перенесла його на нове місце. А брехунів потопила.

                                                                                                                      ( 90 слів)

                               

Тестові  завдання

 

1. Хто переносив своїх дітей на інший берег?

    а) Журавель;

    б) ворона.

2. Що сталося з двома вороненятами?

    а) Поселилися на іншому березі річки;

    б) потопилися в річці.

 

3. Що розсердило маму – ворону?

    а) Сини були дуже важкі;

    б) сини були брехунами.

 

4. Що сталося з третім вороненям?

    а) Перенесла його на нове місце;

    б) втопила в річці.

         

                                 

                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БІЛКА

( Казочка)

 

   Вовк лежав під деревом і спав. Білка стрибала по дереву і впала на вовка. Вовк прокинувсь і хотів її з’їсти.  Білка почала прохати: « Пусти мене!». Вовк сказав: « Добре! Я пущу тебе, тільки ти скаже мені, чого ви, білки, такі веселі? Мені завсіди нудьга, а ви все там угорі граєтесь та стрибаєте». Білка відказала: « Спершу відпусти на дерево, тоді й скажу, а то я тебе боюся». Вовк був не голодний і пустив.

   Білка збігла на дерево і відтіля сказала: « Тобі тим нудьга, що ти злий. Тобі злість серце  палить. А ми веселі тим, що нам ніколи не хочеться  зла робити».                                                                                                     ( 100 слів)

 

                                Тестові  завдання

 

1. Хто лежав під деревом і спав?

    а) Ведмідь;

    б) вовк.

 

2. Хто стрибав по дереву і впав на вовка?

    а) Білка;

    б) Пташеня.

 

3. Яким був вовк, що відпустив білку?

    а) Добрий;

    б) не голодний.

 

4. Що змушує вовка нудьгувати?

    а) Він злий і йому серце злість палить;

    б) йому нічим зайнятися.

                                     

 

 

ВВІЧЛИВИЙ КРОЛИК

                               ( Мексиканська народна казка )   

 

   Жив собі кролик, дуже скромний і ввічливий. Якось йшов він додому і раптом побачив лисицю. Вона була голодна і сердита. Кролик миттю кинувся до печери, щоб заховатися. Він не знав, що там живе змія, але на всяк випадок вирішив привітатися – хоча б і з печерою – адже він був вихованим:

• Здрастуйте, добра печеро. Будь ласка, дозвольте мені увійти.

Змія дуже зраділа, почувши кроликів голос, - адже вона так любила

кроляче м'ясо!

• Заходьте, заходьте, гостинно запросила вона.

Але кролик уже здогадався, з ким має справу.

• Пробачте, що потурбував вас, - сказав він. – Я зовсім забув, що мене

чекає кролиця. До побачення.

Вдома кролик подумав про те, що ввічливість ще нікому не завадила. 

                                                                                                                ( 109 слів)

 

                                   Тестові  завдання

 

1.  Хто зустрівся кролику по дорозі додому?

    а) Лисиця;

    б) вовк.

 

2. Що зробив кролик, наблизившись до печери?

    а)  Відразу вбіг;

    б) привітався.

 

3. Хто жив у печері?

    а) Кролик;

    б) змія.

 

4. Що врятувало кроликові життя?

    а) Ввічливість;

    б) вміння швидко бігати.

 

                                         

 

 

 

 

 

 

 

                                 

ХТО ДУЖЧЕ ЛЮБИТЬ?

 

   Були якось Петько з Миколою в лісі. Суниць вони назбирали мало, зате двох їжаків зловили. Трапились вони на дорозі – ну як їх не взяти?

   Понесли хлопці їжаків додому, кожний до себе.

   Минуло кілька днів. Знову зустрілися хлопчики і засперечалися, хто з них більше любить свого їжака. Петько хвалиться, що годує їжака молоком, усякого ганчір’я намостив у кутку комори, щоб добре було спати йому, мало не голки йому чистить…

• А що ти зробив для свого їжака? – питає Миколу.
• Нічого, - похмуро відповів хлопчик.
• От бачиш, - сказав Петько, - не любиш ти свого їжака.
• Ні, люблю, - заперечив Микола, - я його оце до лісу відніс, випустив на

волю.

                                                                                           ( Олег Буцень, 105 слів )

                                Тестові  завдання

1. Де були хлопчики?

    а) У полі;

    б) у лісі.

 

2. По що вони ходили до лісу?

    а) По суниці;

    б) по чорниці.

 

3. Кого вони принесли з лісу?

    а) Їжаків;

    б) зайченят.

 

4. Хто більше любить свого їжачка?

    а) Петько;

    б) Миколка.

 

                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СНІЖИНКИ

 

   Жила собі мама – хмарина. І були в неї дітки – сніжинки. Цілими днями вони бавились на хмарці з вітровими дітками. Та якось вітерець – пустунець захопив у веселому танку одну із сніжинок, покружляв з нею в повітрі й опустив на землю. « Ой, як тут гарно!» - сказала сніжинка та й покликала до себе сестричок. Всі вони повільно опустилися додолу. Заснула земля під білою ковдрою. І сніжинки, притомившись після довгого польоту, задрімали.

« Нехай  відпочивають, - подумала мама – хмарина. – А навесні, коли пригріє сонечко і мої дітки перетворяться на крапельки, я прилечу за ними».

                                                                                      ( Тетянка Пустова, 88 слів )

 

                                Тестові  завдання

1. Де жили сніжинки?

    а) На небі біля мами – хмари;

    б) на землі.

 

2. Хто опустив на землю сніжинок?

    а) Мама – хмара;

    б) вітерець – пустунець.

 

3. Де відпочивали сніжинки?

    а) На землі;

    б) на небі.

 

4. Коли мама – хмара прилетить за сніжинками?

    а) Весною;

    б) літом.

 

 

ЯЛИНКА

 

   Ярослав пішов у ліс по ялинку. Шукав, шукав і таки набачив. Он вона, красуня. Струнка, як дівчинка. Рясна та пишна. Очі милує. А дома його чекає сестричка Марія. І Ярослава, і ялинку. Хоче убрати її  прикрасами.

   А Ярославові та ялинка така мила. Як її рубати? Вона мов дівчинка. Ні, не рубатиме Ярослав ялинки. А прийде до лісової красуні на свято. Він  і Марія. І тоді – нумо її вбирати бубликами та пряниками. Аби й пташки поласували.

                                                                          ( Дмитро Чередниченко, 76 слів)

 

 

 

                                Тестові  завдання

 

1. Куди пішов Ярослав?

    а) У школу;

    б) у ліс.

 

2. Що шукав Ярослав у лісі?

    а) Шишки;

    б) ялинку.

 

3. Що зробить Ярослав?

    а) Зрубає ялинку, бо дома її жде Марійка;

    б)  ні, не рубатиме Ярослав ялинки. А прийде до лісової красуні на свято.

 

4. Чим прикрасять ялинку діти?

    а) Іграшками, ліхтариками;

    б) бубликами та пряниками. Аби й пташки поласували.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БІЛІ МУХИ

Білі мухи налетіли –

Все подвір’я стало біле.

Не злічити білих мух,

Що летять, неначе пух.

• Галю, Петрику, Кіндрате,

Годі, ледарі, вам спати! –

І побігли до санчат

Галя, Петрик і Кіндрат.

Всі з гори летять щодуху,

Щоб спіймати білу муху,

А санчата їм усім

Змайстрував старий Максим.

 (Максим Рильський, 48 слів )

 

                                     Тестові  завдання

 

1. Хто налетів на подвір’я?

    а) Білі мухи;

    б) сороки - білобоки.

 

2. Що мають робити діти?

    а) Вставати;

    б) спати.

 

3. На чому катаються діти?

    а) На лижах;

    б) на санчатах.

 

4. Хто змайстрував санчата?

    а) Дід Назар;

    б) Дід Максим.

                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХТО НА СОБІ ХАТКУ НОСИТЬ?

   Бачиш, на листочку ромашки оселився равлик. Він ніколи своєї хатки не полишає. Тож зручно равликові: де зупинився, там і мешкає. Дощик його не намочить, сонечко не припече. Та й не заблукає равлик ніколи. Ось він виткнувся з хатки і їсть листочок. На голові в нього можна побачити ріжки з чорними цяточками на кінцях. Але це не цяточки, а його очі. Якщо доторкнутися до равлика, він умить сховає ріжки і зникне у хатинці.

                                                                                  ( Світлана Єфименко, 78 слів)

 

                                Тестові  завдання

 

1. Хто оселився на листочку ромашки?

    а) Жук;

    б) равлик.

 

2. Що носить на собі равлик?

    а) Свої речі;

    б) свою хатку.

 

3. Що у равлика на голові?

    а) Капелюх;

    б) ріжки.

 

4. Що це за чорні цяточки на кінцях ріжок?

    а) Цяточки;

    б) очі.

 

                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СНІГОВА БАБА

 

Ми сьогодні працювали

У дворі.

Нам пісень своїх співали

Снігурі.

Ми мітлу взяли у мами

Ще нову.

Адже бабу ми качали

Снігову.

З моркви бабі приладнали

Довгий ніс.

Капелюх – відро діряве

Хтось приніс.

Мов жива, стоїть

І двір наш заміта.

Отепер вже буде в ньому

Чистота!

 

( Галина Малик, 48 слів )

                                Тестові  завдання

 

1. Де працювали діти?

    а) У дворі;

    б) на дорозі.

 

2. Хто звеселяв настрій дітей?

    а) Синички;

    б) снігурі.

 

3.  Що качали діти?

    а) Снігову кулю;

    б) снігову бабу.

 

4. Що буде робити снігова баба у дворі?

    а) Слідкувати за чистотою;

    б) охороняти двір.

 

ВЕДМІДЬ І МИШКА

                             ( Латиська народна казка)

 

   Спіймав ведмідь  якось у своєму барлозі бешкетницю мишку.

   Почала мишка просити ведмедя:

• Відпусти мене… І я тобі колись  у пригоді стану.

Посміявся ведмідь з такої помічниці і відпустив мишку.

Ось одного разу заплутався ведмідь  у мисливських тенетах. Рвався, рвався – ніяк не виплутається. Тут прибігла мишка, перегризла петлю і допомогла

ведмедеві визволився.                                                                          ( 54 слова)

 

                                  Тестові  завдання

 

1.  Кого спіймав ведмідь у своєму барлозі;

    а) Жука;

    б) мишку.

 

2. Що попросила мишка у ведмедя?

    а) Нагодувати її;

    б) відпустити її.

3. Яка прикрість сталася з ведмедем?

    а) Провалився в яму;

    б) заплутався в тенетах.

 

4. Хто визволив ведмедя з неволі?

    а) Мишка;

    б) мисливець.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СЛАВКОВІ ВАРЕНИКИ

 

   Мама ліпила вареники з вишнями. Діти теж стали ліпити.

   Оксана сім вареників зліпила і в окріп кинула. Петрик – п’ять, а Славко – три.

   Зварилися вареники.

   Мама їх сметаною полила, цукром посипала.

• Їжте, мої любі, на здоров’я.

Сіли діти за стіл, вареники уминають.

Раптом Славко як зарепетує:

• У –у – у… Мені вареник порожній попався!

Дивляться всі – і справді вареник без вишень.

• Ой! І в мене порожній! – сказала Оксанка.
• І в мене! – додав Петрик.

Що за дивина!

• Я ж кожний вареник вишні клав, - сказав Петрик.
• І я, озвалася Оксанка.

Тільки Славко мовчить: почервонів, нахнюпився. І тут всі зрозуміли, чому

три вареники були без начинки.

                                                                                      (Тетяна Волгіна, 101 слово) 

      

                                Тестові  завдання

 

1. Що робила мама з вишнями?

    а) Варила варення;

    б) варила вареники.

 

2. Хто допомагав мамі?

    а) Діти;

    б) тато.

 

3. Чому кричали діти?

    а) Вареники були гарячі;

    б) вареники були без вишень.

 

4.  Чому почервонів Славко?

    а) Йому стало соромно, бо це його робота;

    б) у нього пекло в роті від гарячого вареника.

 

                                    

 

                                     

 

 

 

 

ЯК КОТОВІ СОРОМНО СТАЛО

 

   Вийшов кіт на поріг. Мружиться від ясного сонечка. Раптом чує – горобці зацвірінькали. Принишк кіт, насторожився. Тихенько почав пробиратися до паркана. А там сидять горобці.

   Підповз аж до паркана та як стрибне. Хотів горобця схопити. А горобчик – пух та й утік. Кіт перелетів через паркан та  в калюжу й упав. Вискочив мокрий, брудний.

   Іде кіт додому. Соромно йому. А горобці позліталися з усього подвір’я, літають над невдахою й цвірінькають. То вони сміються з кота.

                                                                           ( Василь Сухомлинський, 77 слів)

 

                                Тестові  завдання

 

1. Куди вийшов кіт, мружачись від ясного сонечка?

    а) На поріг;

    б) на дорогу.

 

2. Кого вчув кіт?

    а) Горобців;

    б) собак.

 

3. Що захотів зробити кіт?

    а) Стрибнути на паркан;

    б) схопити горобця.

4. Чому горобці сміялися з кота?

 

    а) Бо він не зміг зловити горобця, а впав у калюжу;

    б) бо кіт був мокрий та брудний.

 

                                 

 

                              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРИГОДИ КРАПЛИНКИ

   Жила собі краплинка, у білогривій хмарці, маленька краплинка. Одного літнього дня хмарка обважніла, зупинилась над садом, і краплинка разом з іншими своїми сестричками полетіла до землі. Прозора бешкетниця довго стрибала з листочка на листочок, зрошуючи їх своєю вологою. Та раптом побачила геть засохлу стеблину й віддала тій усе, що лишилося.

   Щедро пригріло сонечко, волога випарувалась і невдовзі знов стала хмаркою. Може, й зараз вона мандрує небом, колихаючи маленьку краплинку.

                                                                                 (Аліна Максакова, 72 слова)

 

                                  Тестові  завдання

 

1.Де жила маленька краплинка?

    а)  У хмарці;

    б) у небі.

 

2. Куди полетіла маленька бешкетниця?

    а) До землі;

    б) до іншої хмарки.

 

3. Що побачила маленька краплинка?

    а) Геть засохлу стеблину й віддала тій усе, що лишилося;

    б) цікавий зелений листочок.

 

4. Куди зникла маленька краплинка?

    а)  Залишилися жити з і стеблинкою;

    б) пригріло сонечко, волога випарувалась і невдовзі знов стала хмаркою. Може, й зараз вона мандрує небом, колихаючи маленьку краплинку.

                

                                         

                                              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЖАЛІВ

 

   Маленький Ромчик із сусідським Юрком ганяв м’яча по подвір’ю і

ненароком упав. Забивши руку, він голосно заплакав. Сльози горохом котилися з очей. Зачувши плач, мама вибігла з хати, підхопила сина, поцілувала забиту руку, витерла сльози, ніжно притулила до себе і почала втішати:

• Я знаю, що боляче, але ти ж мужчина, потерпи трішечки. Ти ж у мене

найкращий синочок, ти моє сонечко, мій горобчик… Заспокойся!

Увечері мама різала цибулю на салат. На очах з’явилися сльози. Ромчик

подумав, що мама врізала пальця і плаче. Підбіг до неї, ніжно обійняв і почав заспокоювати:

• Не плач, мамочко! Ти у мене найкраща. Ти мій зайчик, ти мій

малесенький крокодильчик і чебурашка…

                                                                    ( Валентина Нижеголенко, 107 слів)

 

                                Тестові  завдання

 

1.  Що робив маленький Ромчик, коли упав на подвір’ї?

    а)  Плакав;

    б) сміявся.

 

2. Хто вибіг його втішати?

    а) Сусідський хлопчик Юрко;

    б) мама.

 

3. Що робила мама, що в неї на очах з’явилися сльози?

    а) Різала цибулю;

    б) врізала палець.

 

4. Хто втішив маму?

    а) Маленький Ромчик;

    б) тато.                                   

                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛИСЕНЯТКО

 

   Косив тато траву в лузі. Коли бачить – між покосів сидить лисенятко:

манюнє, як рукавичка, зовсім дурненьке, бо ніякісінького страху перед людьми не відчуває.

   Поклав тато знайду в торбинку й приніс додому! Ото вже була

Степанкові радість! Посадив хлопчик лисенятко в порожню  кролячу клітку

під хлівцем. Поставив перед ним повну миску козячого молока й довго спостерігав, як воно пожадливо хлебче його гостреньким рожевим язичком…

   Згодом Степанко став лозяним кошиком ловити лисеняткові пліточок та

красноперок. Ну, й молочком, звісно, пригощав.

   Минали дні. Лисенятко підростало і завжди радісно підбігало до дверцят,

як Степанко приносив йому свіженької рибки.

   Аж якось уранці вийшов Степанко надвір, глип – а дощечку в клітці

перегризено. Втекло лисенятко. Видно, зо своєю мамою скучило.

                                                                          (Станіслав Шаповалов, 116 слів)

 

                                Тестові  завдання

 

1. Кого приніс тато Степанкові?

    а) Їжачка;

    б) лисеня.

 

2. Що пожадливо хлебтало гостреньким рожевим язичком лисеня?

    а) Водичку;

    б) козяче молочко.

 

3. Чим став годувати Степанко лисеня пізніше?

    а) М’ясцем;

    б) рибкою.

 

4. Чому втекло лисенятко?

    а) Захотіло на волю;

    б) скучило за своєю мамою.

 

                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХЛІБ СВЯТИЙ

   Бабуся Харитя нам казала:

• Хліб святий.

А як упаде шматочок хліба додолу, бабуся підніме, зідме пил і покладе на

гіллячку:

   - Хай пташкам буде, - примовляє.

   - А чого хліб святий, бабо?

   - Бо трудно його ростити, онучку. А хліб усіх на світі тримає. Дурне й

сало без хліба.

   - На нашій землі такі гарні хлібні поля. Глянеш – то зеленіє, то половіє.

   - Бо Україна – хлібна країна.

                                                                        (Дмитро Чередниченко, 63 слова)

 

                                Тестові  завдання

 

1. Що казала бабуся дітям?

    а) Хліб дорогий;

    б) хліб святий.

 

2. Що робила бабуся, коли падав хліб?

    а) Піднімала, здмухувала пил, клала на гіллячку для птахів;

    б) залишала хліб на землі.

 

3. Без чого дурне й сало?

    а) Без хліба;

    б) без часнику.

 

4. Що є гарним на нашій землі?

    а) Квітучі сади;

    б) хлібні поля.

                                      

 

                                   

 

                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСЕ В ЛІСІ СПІВАЄ

 

   Весною ми пішли до лісу.

   Зійшло сонце, подихнув легенький вітерець, всі дерева в лісі заспівали.

   Кожне співало свою пісню.

   Береза співала ніжну пісню. Слухаючи її пісню, хотілось підійти до

білокорої красуні й обняти її.

   Дуб співав мужню пісню. Коли ми слухали пісню дуба, нам хотілося бути

сильними, відважними.

   Верба, що схилилася над ставом, співала задумливу пісню.

Прислухаючись до пісні верби, ми подумали, що прийде осінь і листячко з дерев осиплеться.

   Горобина співала тривожну пісню. Від цієї пісні до нас прилинула думка

про темну ніч і бурхливу грозу, від якої гнеться тонка горобина, немов шукаючи захисту.

   Ось які пісні почули ми в лісі.

                                                                    (   Василь Сухомлинський, 105 слів)

 

                                Тестові  завдання

 

1. Хто співав ніжну пісню?

    а) Береза;

    б) тополя.

 

2. Хто співав мужню пісню?

    а) Дуб;

    б) ясен.

 

3. Хто співав задумливу пісню?

    а)  Верба;

    б) осика.

4. Хто співав тривожну пісню?

    а) Горобина;                      

    б) калина.