Збірник тестових завдань для підготовки до ЗНО. Історичні джерела та документи.
В збірнику розміщені різнорівневі завдання з історії України. Матеріал за 7 клас. Робота з історичними джерелами. Допомога учням розвинути уміння аналізувати, визначати основні події та історичних постатей за історичними джерелами. Встановлення хронологічної послідовності.
7 КЛАС
Історичні джерела та документи
Збірник тестових завдань
Підготовка до ЗНО
7 КЛАС
РОЗДІЛ І
Виникнення та розквіт Київської русі
Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Про які події розповідається в джерелі?
«Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і сталії самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були особиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: «Пошукаємо самі собі князя, який би володів нами і рядив за угодою, по праву».
А. прихід Олега та початок його князювання в Києві;
Б. про прикликання варягів і князювання Аскольда і Діра в Києві;
В. князювання Рюрика в Києві;
Г. заснування міста Києва.
2. Назва якого племені пропущена в джерелі?
«І знайшли їх_______, коли вони сиділи в лісі на горах, і сказали: “Платіть нам данину”. Поляни тоді, порадившись, дали їм від кожної родини по мечу. І понесли це ________князеві своєму і старійшинам своїм, і сказали їм: “Ось знайшли ми данину нову”. А ті запитали їх: “Звідки?” І вони сказали їм: “У лісі на горах, над рікою Дніпровською”. А ті запитали: “Що вам дали?”, і вони показали мечі, і мовили старці хозарські: “Недобра се данина, княже».
А. печенігів; Б. варягів; В. хозар; Г. половців.
3. Про якого князя розповідається в джерелі?
«(? — 882) уславився своїми воєнними походами проти Візантії у 860, 866 та 874 рр. Справжнім жахом для візантійців став світанок 18 червня 860 р., коли вони побачили 200 лодій (човнів) руського флоту під стінами Константинополя. Русичі взяли місто в облогу, і візантійський імператор був змушений погодитися на укладення з ними угоди та сплату данини».
А. Олега; Б. Рюрика; В. Аскольда; Г. Ігоря.
4. Коли відбулась подія, описана в уривку з джерела?
« Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. Я єсмь роду княжого. — І [тут] — винесли Ігоря. — А се — син Рюриків».
І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли на гору, і погребли [Аскольда] на горі, яка нині зветься Угорське і де ото нині Ольжин двір. На тій могилі поставив [боярин] Ольга церкву святого Миколая [Мирлікійського]. А Дірова могила — за святою Ориною».
А. 862; Б. 882; В. 880; Г. 860.
5. Про якого князя йдеться в уривку з історичного джерела?
«? — 912 р. (за Лаврентіївським літописом), 922 р. (за Новгородським першим літописом) — давньоруський князь, якому, за літописами, Рюрик, умираючи, передав у 879 р. опіку над своїм неповнолітнім сином Ігорем і князювання в Новгороді. Мав велику дружину. Захопив Смоленськ і Любеч (882 р.), пізніше підкорив деревлян, сіверян, радимичів».
А. Олега; Б. Рюрика; В. Аскольда; Г. Ігоря.
6. Про якого князя йдеться в уривку з історичного джерела?
«Приєднав до своєї держави східнослов'янські племена (деревлян, уличів та ін.), що відокремилися від неї на початку його князювання. Уклав мир із печенігами. У 941 р. здійснив невдалий похід на Константинополь. 944 р. уклав договір із Візантією».
А. Олега; Б. Рюрика; В. Аскольда; Г. Ігоря.
7. Коли відбулась подія, описана в уривку з джерела?
«Рушила зі своїм сином на Іскоростевь. І стала коло города. І стояла Ольга ціле літо, і не могла взяти города, і задумала ось що. Послала в город послів зі словами:
— Чого хочете ви досидітися? Усі ваші городи піддалися мені і платять данину, і обробляють свої ниви і свою землю, а ви хочете з голоду померти».
А. 944; Б. 945; В. 950; Г. 955.
8. Чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Святослава Ігоревича?
1. «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».
2. «А було ж печенігів без числа. Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір».
А. Обидві події; Б. Лише перша; В. Лише друга; Г. Жодна з подій.
9. Про якого великого київського князя йдеться в уривку з історичного джерела:
«Отець бо його... землю... хрещенням просвітив, а сей великий князь... засіяв книжними словами серця віруючих людей...»?
А. Святослава Ігоревича; Б. Володимира Великого;
В. Ярослава Мудрого; Г. Володимира Мономаха.
10. Який варіант заповнення пропусків у поданому нижче уривку є правильним?
«В другій половині Х ст. київський князь Володимир приєднав територію _______ до Київської Русі. Під час війни між синами за батьківську спадщину ця територія опинилася під владою_______. Але у 1030 та 1031 рр. князь _______ зі своїм братом Мстиславом здійснили два військові походи й знов захопили її».
А. міст Переяславця й Доростолу, Болгарського царства, Святослав;
Б. міст Тмутаракані й Саркелу, Хозарського каганату, Володимир;
В. Червенських міст, Польського королівства, Ярослав;
Г. міст Корсуня й Сурожа, Візантійської імперії, Ізяслав.
11. Чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Ярослава Мудрого?
1. «Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав – ту. І перестали усобиця й заколот, і була тиша велика в землі Руській».
2. «А було ж печенігів без числа. Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір».
А. Обидві події; Б. Лише перша; В. Лише друга; Г. Жодна з подій.
12. Кому із князів належить опис зовнішності візантійського історика Лева Диякона?
«На вигляд він був таким: середній на зріст, не надто високий, не надто малий, із густими бровами, із блакитними очима, із рівним носом, із голеною головою і густим довгим волоссям, що висіло на верхній губі. Голова в нього була зовсім гола, і лише на одному її боці висіло пасмо волосся, що означало знатність роду, і шия товста, плечі широкі й весь стан досить стрункий. Він виглядав похмурим і суворим».
А. Ігор; Б. Олег; В. Святослав; Г. Володимир.
13. Про якого князя йдеться в уривку з історичного джерела?
«І сказали греки: "Чого хочете — (того) ми й дамо тобі". І зажадав (він) дати воям на дві тисячі кораблів по дванадцять гривень... а потім давати уклади на руські городи — спершу на Київ, а тоді й на Чернігів, і на Переяславль, і на Полоцьк, і на Ростов, і на Любеч...».
А. Аскольд; Б. Олег; В. Ігор; Г. Святослав.
14. Про якого князя йдеться в уривку з історичного джерела?
«Вони ж послухали його, і послали йому меч та іншу зброю. А він прийняв і почав любуватися і хвалити й висловлювати подяку цареві. І сказали бояри: "Лютий цей муж буде, бо не дбає про маєток, а хапає за зброю, зобов'яжись платити данину"».
А. Аскольд; Б. Олег; В. Ігор; Г. Святослав.
15. Коли відбулась подія, описана в уривку з джерела?
Володимир... прийшов у Київ, зразу звелів скинути (язичницьких) кумирів — одних порубати, а інших спалити. А Перуна звелів прив'язати до хвоста коня і стягти з гори по Воричеву узвозу в Ручай і приставив 12 мужів штовхати Перуна жердинами... Коли тягли Перуна по Ручаю до Дніпра, віруючі люди оплакували його. І, притягти Перуна, укинули його' в Дніпро...
Після цього Володимир послав (гінців) по всьому місту зі словами: «Кого не буде завтра на річці, чи багатого, чи убогого, жебрака або раба, той іде проти мене».
А. 987; Б. 988; В. 989; Г. 990.
16. Про яку реформу Володимира Великого йдеться в історичному джерелі?
«Змієвими валами» , які захищали Київ із півдня, сходу й заходу, простягаючись майже на тисячу кілометрів уздовж проток Дніпра. Назва походила від легенди про богатирів, які боролися з велетенським змієм, що нападав на слов’янські землі. Вони начебто запрягали Змія в плуг й орали гігантські борозни, доки він не сконав».
А. військову; Б. оборонну; В. релігійну; Г. адміністративну.
17. Ім’я якого князя пропущено в історичному джерелі?
«Володимир залишив після себе дорослих синів. Після його смерті київським князем став його найстарший син ___________. Це був чоловік лихої вдачі. Кияни не хотіли мати ___________ князем і просили його молодшого брата Бориса, щоб той сів на батьківському престолі. Борис відповів, що не піднесе руки на старшого брата. Але __________ бачив, що кияни до нього неприхильні, і задумав убити молодших братів».
А. Святослав; Б. Гліб; В. Святополк; Г. Ярослав.
18. Якому історичному джерелу належать ці рядки?
«1. Якщо вб'є вільна людина вільну, то за неї мають помститися брат за брата, або син за батька, або батько за сина, або сини брата та сестри; якщо хто з них не бажає або не ма можливості помститися, то нехай одержить 40 гривень за вбитого; якщо вбитий буде русин, чи гридин, чи купчина, чи ябед- ник, чи мечник, якщо він ізгой буде, чи словени, то сплатні за нього 40 гривень.
6. Якщо палець відрубає в будь-кого, то сплатити потерпілому 3 гривні за кривду.
7. А за вирваний вус або жмут бороди сплатити потерпілому 12 гривень.
12. Якщо хтось украде чужого коня, або зброю, або одяг, або знайде крадене у своїй общині, то дістає своє та 3 гривні кривду».
А. «Правда Ярославичив»; Б. «Руська правда»;
В. «Ізборник Святослава»; Г. «Повчання дітям».
19. Про якого князя йдеться в уривку з історичного джерела?
«Після смерті Володимира, перемігши у війні з братами, став київським князем. Проте до 1036 р. правив Руссю разом із братом Мстиславом».
А. Святополк; Б. Святослав; В. Ярослав; Г. Гліб.
20. Назва якого племені пропущена в історичному джерелі?
«А було ж __________ без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину. І поставив він варягів посередині, а на правій стороні киян, а на лівім крилі — новгородців, і стали вони перед городом. А __________ почали йти на приступ, і зступилися вони на тім місці, де ото є нині Свята Софія, митрополія руська; бо тоді це було поле поза городом».
А. хозари; Б. половці; В. печеніги; Г. монголи.
Завдання на встановлення відповідності
21. Установіть відповідність між історичними джерелами та князями яких вони стосуються.
1. Аскольд. 2. Олег. 3. Ігор. 4. Ярослав.
А. (? — 945) продовжував справу свого попередника, наполегливо згуртовуючи східних слов’ян у єдину державу. Він діяв жорстокіше і відвертіше, зміцнюючи центральну владу. Завдяки широкомасштабним воєнним походам південний напрямок у його зовнішній політиці набув пріоритетного значення. Загинув під час повстання деревлян.
Б. «Близько 860 р. очолили руську військову дружину під час першого походу па Константинополь. За літописом, близько 882 р. був вбиті в Києві за наказом Олега».
В. «Заложив город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих Воротах, кам'яну, Благовіщення Святої Богородиці... Після цього він звів монастир Святого Георгія (Побідоносця) і (монастир) святої Орини».
Г. «Послідовно і наполегливо він підкорював східнослов’янські племінні союзи і княжіння, сприяючи перетворенню Русі на централізовану державу. Обставини смерті остаточно не з’ясовані. За свідченням Нестора-літописця, князь помер після 911 р. від укусу гадюки, за іншою версією — загинув у поході».
22. Установіть відповідність між історичними джерелами та князями яких вони стосуються.
1. Ольга. 2. Святослав. 3. Володимир. 4. Ярослав.
А. «Уславився насамперед як відважний воїн і талановитий полководець. Ставши самостійним правителем, здійснив декілька походів із метою зміцнення Русі й примусив сусідні держави зважати на її інтереси. Нестор-літописець із великою пошаною розповідав про князя, порівнюючи його за хоробрість із гепардом. За роки свого порівняно нетривалого правління він пройшов походами від Середнього Поволжя до Каспію й далі Північним Кавказом і Причорномор’ям до візантійських володінь на Балканах, подолавши щонайменше 8000—8500 км.»
Б. «Володимир, старший син, був одружений із Гідою, донькою англійського короля Гаральда, переможеного Вільгельмом Завойовником. Руськовізантійську угоду 1046 р., яка врегульовувала відносини двох держав після війни 1043 р., було незабаром скріплено шлюбом Всеволода з Марією, дочкою візантійського імператора Константина IX Мономаха. Шлюб його сина Святослава з онукою німецького імператора Генріха II сприяв зміцненню відносин Русі з Німеччиною».
В. «Зміцнила торговельні й політичні відносини а Візантією, установила порядок збирання данини та її розміри. У 955 р. (за іншими відомостями— у 957 р.) прийняла християнство. Канонізована православною церквою».
Г. «За наказом князя у Києві було зведено церкву Богородиці. Це був перший на Русі кам’яний храм, збудований руськими та візантійськими майстрами. На утримання церкви князь віддавав десяту частину власних прибутків, тому її називали Десятинною».
Завдання на встановлення правильної послідовності
23. Розташуйте події, про які йдеться в уривках із літописів, у хронологічній послідовності.
А. «А деревляни зраділи, погодились, і зібрали від двора по три голуби й по три горобці й послали їх до Ольги з поклоном. А Ольга роздала воякам кожному по голубові, а іншим по горобцеві, і повеліла пов'язати сірку кожному голубові й горобцеві...»
Б. «І прибули (Олег та Ігор) до гір київських, і довідався Олег, що тут Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшош на берег Дніпра, несучи Ігоря малого»
В. «Коли ж почули деревляни, що він знову йде, порадилися деревляни з князем своїм Малом і сказали: "Якщо, внадиться вовк до овець, то виносить по одній усе стадо, якщо не вб'ють його. Так і сей: якщо не вб'ємо його, то він усіх нас погубить"»
Г. «Вони ж послухали його, і послали йому меч і іншу зброю. А він прийняв і почав любуватись і хвалити й висловлювати подяку цареві. І сказали бояри: "Лютий цей муж буде, бо не дбає про маєток, а хапає за зброю,] зобов'яжись платити данину"»
24. Розташуйте події, про які йдеться в уривках із літописів, у хронологічній послідовності.
А. «Князь під виглядом купців прибув до міста і вбив місцевого князя. За літописом, захопивши престол, убивця назвав Київ «матір'ю міст руських »
Б. «Князь вирушив у похід на Оку та Волгу, щоб підкорити Хозарський каганат. Війна тривала два роки. Русичі розгромили фортеці Хозарії».
В. «Оттон І задовольнив прохання руських послів і надіслав до Києва кількох священиків на чолі з єпископом Адальбертом. Але поширити християнство на всю Русь так і не вдалося»
Г. «Князь на чолі 80-тисячного війська здійснив похід на Константинополь. За угодою Візантія виплатила контрибуцію, а також, щорічну данину Києву, Чернігову, Переяславу та іншим містам. На воротах Константинополя був прибитий щит на честь цієї перемоги».
25. Розташуйте події, про які йдеться в уривках із літописів, у хронологічній послідовності.
Б. «Діставшись околиць Константинополя, наказав прикріпити до лодій колеса. Коли повіяв погожий вітер, човни суходолом рушили до стін міста з того боку, де їх ніхто не чекав. Приголомшені раптовою появою війська русичів, візантійці запропонували їм укласти мирну угоду. Відповідно до цього договору, Візантія гарантувала руським купцям сприятливі умови для торгівлі, сплачувала викуп, обіцяла давати щорічну данину Києву та іншим руським містам. На знак своєї перемоги Олег прибив свій щит на воротах Константинополя».
Г. «Поїхала в Грецію і прибула до Царгороду. А був тоді царем Костянтин. Побачивши, що вона гарна а обличчя і дуже розумна... цар розмовляв із нею і сказав:
— Ти гідна царювати в цьому городі з нами. А вона зрозуміла та сказала:
— Я поганка; так, якщо хочеш, охрести мене, та охрести мене сам.
І охрестив її цар із патріярхом. А будучи охрещена, зраділа душею і тілом».
А. «Рушив Святослав на хозар. Почувши ж про це, хозари вийшли насупроти з князем своїм… і зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів Святослав хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв, і ясів переміг він, і касогів, і прийшов до Києва».
В. «Став єдиновладним правителем Русі. У роки його князювання загалом завершилося формування державності Русі. Князь Володимир був видатним державним діячем, увійшов в історію як талановитий політик і реформатор».
РОЗДІЛ ІІ
Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава.
Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Ім’я якого князя пропущено в історичному джерелі?
«Під час повстання 1068 р. в Києві жителі міста звільнили з в’язниці полоцького князя __________, що був підступно взятий у полон Ізяславом. На вічі ___________ був проголошений київським князем. Зібравши ополчення з киян, ____________ відбив половецький наступ, але вже незабаром був вигнаний із Києва братами Ярославичами».
А. Всеслав; Б. Всеволод; В. Олег; Г. Святослав.
2. Із ким зійшлися в битві руські князі?
«Прийшли іноплемінники на Руську землю. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на (річку) Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних... І побігли руські князі, і були переможені...».
А. хозарами; Б. печенігами; В. монголами; Г. половцями.
3. Яка пам’ятка давньоруської літератури містить такі настанови?
«... Паче всього – убогих не забувайте, годуйте й подавайте сироті... не давайте сильним погубити людину... гордості не майте в серці і в умі. Старих шануй, як отця, а молодих – як братів. Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. А се вам основа всього: страх божий майте вище над усе...»
А. «Слово о полку Ігоревім»;
Б. «Руська правда» Ярослава Мудрого;
В. «Повчання дітям» Володимира Мономаха;
Г. «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.
4. До якого князя звертаються купці та бояри?
«Іди, князю, у Київ, а як не підеш, то знай, що багато лиха вчиниться, це не тільки двір чи соцьких… пограбують, а ще й нападуть… і на бояр, і на монастирі, і будеш ти відповідати, князю, коли пограбують і монастирі».
А. Ярослав Мудрий; Б. Володимир Мономах;
В. Ізяслав Ярославович; Г. Всеволод Ярославович.
5. У якому уривку з історичного джерела йдеться про події походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича 1185 р.?
А. «Сказала дружина Ігореві: «...Піди-но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми»... І послухав їх Ігор, пішов у Деревляни по данину...»
Б. «Що то шумить, що то дзвенить перед зорею ранньою? Ігор полки свої повертає... Бились день та бились і другий, а на третій, в південну годину, похилились Ігореві стяги!»
В. «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? ... Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою…»
Г. «Пішов Ігор на Греків... І порадилися руси, і вийшли, проти греків, і битва межи ними обома була люта, і заледве одоліли греки».
6. Про кого з князів йдеться в історичному джерелі?
«Високо сидиш ти На своїм золотокованім престолі, Підперши гори угорські Своїми залізними військами, Заступивши королеві дорогу, Зачинивши ворота на Дунаї, Через хмари каміння кидаючи, Суд по Дунай рядячи».
А. Володимирко; Б. Ярослав Осмомисл; В. Данило Галицький; Г. Ігор.
7. В якому році помер князь про якого йдеться в джерелі?
«Володимирко галицький князь від 1141 р (за іншими джерелами — від 1144 p.), син Володаря Ростиславича. Спочатку був Звенигородським князем, потім захопив Перемишль. Поступово об'єднав Перемишльську, Звенигородську Галицьку і Теребовлянську землі в єдине князівство».
А. 1153; Б. 1155; В. 1157; Г. 1159.
8. Про діяльність якого князя йдеться у джерелі?
«Йому приписують розробку проекту «доброго порядку» на Русі. Він пропонував покласти край міжусобицям, які ослаблюють державу і роблять її легкою здобиччю для половців. Головною умовою «доброго порядку» було те, що в разі смерті великого князя його наступника мали обирати шість наймогутніших князів: галицький, суздальський, чернігівський, смоленський, полоцький і рязанський».
А. Володимирко; Б. Ярослав Осмомисл;
В. Данило Галицький; Г. Роман Мстиславович.
9. Назву якого міста пропущено в історичному джерелі?
«…Місто же ______ було споруджено за Божим велінням. Коли ото Данило княжив у Володимирі, спорудив він місто Угровськ і поставив у ньому єпископа (Іоасафа). Однак [якось], коли він [Данило] їздив по полю і діяв лови (полювання), то побачив він на горі гарне і лісисте місце, оточене навкруги його полем, і запитав тамтешніх жителів: «Як іменується це місце?» І вони сказали: «________ його ім’я є». І, уподобавши місце це, надумав він, що поставить на ньому невеликий город. Він дав обітницю Богові й святому Іоанну Златоусту, що спорудить на честь його церкву».
А. Львів; Б. Володимир; В. Холм; Г. Переяслав.
10. Про якого князя йдеться в уривку із джерела?
«І оддав він Київ у руки [воєводі] Дмитрові [щоб] удержати [город] проти іноплемінних народів, безбожних татар (монголів)…»
А. Роман Мстиславич; Б. Ярослав Осмомисл;
В. Данило Галицький; Г. Володимир Мономах.
11. У якому році відбулась подія, описана в уривку із джерела?
«Данило вийшов з військом із Холма та на третій день став у Галичі… увійшов у свій город… та прийняв стіл свого батька, та проголосив перемогу…»
А. 1199 р. Б. 1205 р. В. 1238 р. Г. 1245 р.
12. Яка битва, описана в уривку із джерела?
«Була однією з найбільших битв на Русі в ХІІІ ст. У ході цієї битви Данило проявив неабиякий талант полководця. Він розмістив війська так, що навмисно послабив центр своїх позицій. Це дало змогу під час бою заманити угорське військо і дружину Ростислава під фланговий удар добірної кінноти. Під час бою Данило перебував у самому центрі подій. Він особисто захопив хоругву командувача угорськими військами Фільнія і порвав її, засвідчивши повну й остаточну перемогу».
А. під Ярословом; Б. під Дорогочином;
В. під Завихостом; Г. на річці Калка.
13. Ім’я якого князя пропущено в історичному джерелі?
«________ одначе не мирився з підданством татарам і ждав тільки хвилі, щоб скинути його із себе та вирвати з татарських рук Київщину. Під час своєї подорожі до татар _________ стрівся з послами від папи, що їхали до хана, і ті багато йому наговорили, як то папа збирає для боротьби з татарами всі християнські держави Європи. Вони радили вдатися під опіку пани, і ________, з братом справді почали переговори з папою, щоб дістати від нього поміч».
А. Володимирко; Б. Ярослав Осмомисл;
В. Данило Галицький; Г. Роман Мстиславович.
14. В якому році відбулася подія, описана в джерелі?
«Настала тиша по всій землі, то в ті дні весілля було у Василька-князя у Володимирі-городі. Став він оддавати дочку свою Ольгу за Андрія-князя Всеволодовича до Чернігова, і був тоді [тут] брат Васильків Данило-князь з обома синами своїми, і зі Львом і з Шварном, і інших князів багато і бояр багато».
А. 1250; Б. 1256; В. 1260; Г. 1261.
15. Ім’я якого князя пропущено в історичному джерелі?
«Прислали ятвяги своїх послів до ___________, таке кажучи: “Пане наш князю _________! Приїхали ми до тебе від усіх ятвягів, сподіваючись на Бога і на твоє здоров’я. Пане, не помори нас [голодом], допоможи нам прогодуватися”. ___________ прислухався до благань і послав їм жита, хоча і в його володіннях було сутужно з хлібом».
А. Володимир Василькович; Б. Лев Данилович;
В. Юрій І Львович; Г. Лев ІІ.
16. Про якого князя йдеться в історичному джерелі?
«(1250 — після 1308) — галицько-волинський князь. Онук Данила Романовича. Князював у Холмщині та Підляшші. Об'єднав під своєю владою землі Галицько-Волинського князівства. Отримав згоду константинопольського патріарха на утворення окремої галицької митрополії. Титулувався королем і підписувався так: «Король Руський, Великий князі Київський, Володимир-Волинський, Галицький, Луцький і Дорогочинський».
А. Володимир Василькович; Б. Лев Данилович;
В. Юрій І Львович; Г. Лев ІІ.
17. Позначте висловлювання, яке належить Роману Мстиславичу.
А. «Не можна безпечно їсти меду, не винищивши рою»;
Б. «Досі я не пив. А нині ти велиш — я п'ю»;
В. «Краще на своїй землі кістками лягти, ніж на чужій славним бути»;
Г. «Хто з мечем на нас піде, той від меча і загине».
18. Позначте ім'я князя Галицько-Волинської держави, пре якого літописець залишив такі слова: «Книжник великий і філософ, якого не було перед цим у цілій землі і по ньому не буде».
А. Данило Галицький; Б. Лев Данилович;
В. Володимир Васйлькович; Г. Юрій І Левович.
19. Про якого князя йдеться в історичному джерелі?
«Галицько-волинський князь у 1340-1349 pp. і волинський у 1349—1385 pp. Під його владою перебували Волинська, Холмська і Белзька землі, а у Львові за нього правив воєвода Дмитро Дедько. У союзі з великим литовський князем Кейстутом вів тривалу боротьбу з Польщею та Угорщиною за землі Галицько-Волинської держави. Був прихильним до українців».
А. Данило Галицький; Б. Лев Данилович;
В. Дмитро-Любарт; Г. Юрій І Левович.
20. В якому році відбулася подія, описана в джерелі?
«Такий крок Юрія І був продиктований подією, яка сталася в 1299 р., коли митрополит київський і всієї Русі перебрався до Московської землі. Першим митрополитом галицьким був, імовірно, грек Нифонт, а другим — русич Петро, який згодом під тиском константинопольського патріарха перебрався до Володимира-на-Клязьмі».
А. 1301; Б. 1303; В. 1305; Г. 1307.
Завдання на встановлення відповідності
21. Установіть відповідність між історичними джерелами та князями яких вони стосуються.
1. Данило Галицький; 2. Лев Данилович;
3. Ярослав Мудрий; 4. Святослав Ярославич.
А. «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим».
Б. «Галицький князь. Після смерті батька Данила Галицького 1264 р. успадкував Перемишльське князівство і Львів, після смерті брата Шварна. 1269 р. — Белзьке, Холмське і Дорогочинське князівства. Був одружений з угорською королівною Констанцією, підтримував дипломатичні зв'язки із Заходом».
В. « Посів київський престол у 1073 р. в ході боротьби з Ізяславом, який утік до Польщі; уважався найздібнішим з усіх Ярославичів. У своїй політиці нагадував батька — Ярослава Мудрого; об'єднав під своєю владою майже всі українські землі; мав потяг до книг, дбав про розвиток освіти, але водночас прославився своєю жорстокістю; 20 років князював у Чернігові. Був родоначальником Чернігівської династії Ольговичів».
Г. «Князь волинський і галицький, король Русі від 1254 р. Після смерті батька 1205 р. разом із матір'ю перебувай при угорському дворі, рятуючись від боярських заворушень. Князював із братом Васильком у дрібних волинських князівствах. Об'єднав Волинь (1229 р.), здобув Галич (1238 р.) та Київ (1239 p.). Після перемоги 1246 р. над коаліцією Угорщини та Польщі поширив владу на Галичину».
22. Установіть відповідність між історичними джерелами та князями яких вони стосуються.
1. Володимир Мономах; 2. Данило Галицький;
3. Святополк Ізяславич; 4. Всеоволод Ярославич.
А. «Був дуже освіченою та розумною людиною, знав п'ять мов; розширив зв'язки з іншими державами. Віддав дочку заміж за німецького цісаря, а його син Володимир одружився з дочкою англійського короля; посів Київський престол за правом старшинства після загибелі Ізяслава; із його смертю закінчилося правління першого покоління Ярославичів».
Б. «Понад усе майте страх Божий... Не лінуйтеся... Шануйте старого чоловіка, як батька, а молодих, як братів... Ні на кого не покладайтеся у домі своїм...»
В. «Період його правління відносять до трагічних сторінок історії України; під час його правління половці здійснили низку вдалих походів на Русь; учинив розправу над князем Васильком, запідозривши його в змові; на Вітичівському з'їзді разом із Володимиром Мономахом зміг припинити міжусобиці; згодом відійшов від державних справ і зайнявся торгівлею».
Г. «[Був] князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив… і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком».
23. Установіть відповідність між історичними джерелами та князями яких вони стосуються.
1. Роман Мстиславич; 2. Мстислав;
3. Володимир Мономах; 4. Ярослав Осмомисл.
А. «Смерть князя 15 квітня 1132 року поклала край могутності династії Мономаховичів. У середині ХІІ ст. за київський стіл розпочали боротись їх спадкоємці».
Б. «Князь галицький (1153— 1187 pp.), син Володимирка. Приєднав до свого князівства землі між Дністром і Карпатами, пониз Дунаю. Мав добрі союзницькі відносини з Угорщиною, віддавши 1167 р. свою дочку за угорського короля Стефана ІІІ».
В. «Галицько-волинський князь від 1199 p., державний і військовий діяч. Син волинського князя Мстислава Ізяславича. Одержав від батька Новгородське та Волинське князівства. Після смерті Володимира, останнього галицького князя з династії Ростиславичів, створив Галицько-Волинське князівство, об'єднавши Галицьке князівство з Володимиро-Волинським».
Г. «Великий князь київський від 1113 р. Онук Ярослава Мудрого. Відновив великокнязівську владу на більшій частині давньоруських земель. Ініціатор Любецького з'їзду 1097 р. Виступив за припинення князівських міжусобиць. Здобув славу боротьбою проти половців (1103 і 1111 pp.»..
24. Установіть відповідність між назвами князівств та їх описом в історичних джереламх.
1. Київське; 2. Переяславське; 3. Галицьке; 4. Чернігово-Сіверське.
А. «Тут розташовувалися численні двори бояр і купців, великі ремісничі майстерні. Проживало близько 50 тис. осіб. Авторитет міста підтримувався й церквою. Залишалася резиденція митрополитів. Величі стольного міста відповідали й прилеглі землі. Було найзаселенішим князівством Київської Русі. Літописи називають близько 80 міст і містечок, які були тут розташовані. Серед них були й такі великі, як Вишгород, Білгород, Василів, Іскоростень, Овруч, Городськ, Туров, Корсунь, Юріїв тощо. На півночі — це велика частина Полісся, на заході — землі аж до Волині. На півдні межувало з половецькими степами, і лише на сході йому належала вузька смуга вздовж лівого берега Дніпра».
Б. «Князівство остаточно сформувалося в XI ст., із волі Ярослава Мудрого, хоча землі належали до найдавнішого осередку Руської держави. На початку XII ст. територія князівства охоплювала лівобережні землі в басейнах Десни і Сейму, Сожу і верхньої Оки. Від Київської землі відділяв Дніпро. До другої половини XII ст. князям належало міста Тмутаракань — великий порт у Керченській затоці. За доби розробленості князівство розпалося на меші уділи. У князівстві було чимало міст. Найбільші з них —Путивль, Брянськ, Курськ, Стародуб — згадуються в джерелах у зв'язку з багатьма подіями руської історії. Стольне місто поступалося розмірами лише Києву. Князі ревно дбали про розбудову міста. Протягом XII ст. в місті було збудовано славетний Борисоглібський собор — один із найкращих на Русі Михайлівську, Благовіщенську, П'ятницьку, Успенську церкви, кожна з яких була гідна називатися перлиною давньоруської архітектури».
В. «Князівство сформувалося за Ярослава Мудрого. Порівняно з іншими князівствами його територія була не великою, обмежуючись на заході й півночі Дніпром, Десною, Остром, на північному сході — верхів'ями Удаю, Сули, Хоролу, Псла. На сході й півдні безпосередньо межували зі Степом. Таке географічне розташування багато в чому визначало життя, адже їхня земля служила щитом І для Києва і решти руських територій. Саме тому в князівстві великі князі київські споруджували потужні захисні укріплення. Князівство загалом не мало політичної незалежності й майже цілковито залежало від Києва».
Г. «Розташовувалося у східному передгір’ї Карпат, у верхів'ях річок Дністер і Прут. Територію заселяли племена дулібів, тиверців, білих хорватів. Сусідами були угорці та поляки, із якими часто доводилося вести війни. Центром було спочатку місто Перемишль, потім — Галич. Першими князями були Ростиславичи нащадки Ярослава Мудрого. На князя великий вплив мали бояри, які були найбагатшими та могутнішими на всіх руських землях. На території були зосереджені великі запаси солі — товару, від якого залежала вся Русь».
Завдання на встановлення правильної послідовності
25. Розташуйте події, про які йдеться в уривках із літописів, у хронологічній послідовності.
А. «Прийшли Святополк, Володимир, Давид Ігорович, Василько Ростиславич, Давид Святославич і брат його Олег і з'їхалися в Любечі для встановлення миру, говорячи поміж себе: «Навіщо ми губимо руську землю, учиняючи розбрат між собою? А половці нашу землю розоряють і раді, що між нами міжусобиці. Від цієї пори будемо всі однодушні і бережімо землю руську, хай кожен держить отчину свою…».
Б. «Руські купці, що поверталися з Моравії (Чеське королівство), були пограбовані поляками. Тільки-но про це стало відомо Мстиславу, він негайно відправив посла до польського короля Болеслава з вимогою відшкодувати збитки, завдані купцям. Болеслав відразу дав відповідь, що компенсує всі збитки, а в подальшому надаватиме руським купцям на території своїх володінь охорону».
В. «Відбувся грандіозний похід руських дружин проти половців. Натхненник походу Володимир Мономах надав йому характеру хрестового походу за зразком західноєвропейських хрестових походів, спрямованих на мусульманський Схід».
Г. «Володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський вчинив страшний розгром Києва та його розорення, спаливши місто та знищивши велику кількість населення. З цього моменту Київ втратив своє значення як центр руських земель».
26. Розташуйте події, про які йдеться в уривках із літописів, у хронологічній послідовності.
А. «Монгольське військо, увірвавшись до міста Рязань, вчинило жорстоку різанину, нищачи все на своєму шляху. Унаслідок цього князі та їхні родини загинули, місто було знищено вщент. Проте рязанці не припинили опору. Загін воєводи Євпатія Коловрата ще довго завдавав відчутних ударів монголам, здійснюючи стрімкі набіги».
Б. «Дізнавшись про те, що київський князь Рюрик спільно з чернігівським князем готують похід на Галич, Роман Мстиславич вирішив випередити їх. Швидко організувавши похід на Київ, він несподівано для противника опинився під стінами міста. На вічі кияни визнали його своїм князем».
В. «У тому ж році прийшов хан Батий до міста Києва з величезною кількістю воїнів і оточив місто. Облягла його сила татарська, і неможливо було нікому з міста вийти, ні в місто ввійти. І не можна було чути в місті один одного від скрипіння возів, ревіння верблюдів, від звуків труб і органів, від іржани стад кінських і від крику та галасу незчисленної кількості людей. І вся земля була переповнена татарами. ..».
Г. «У той же рік прийшла нечувана рать: безбожні моавитяни, прозвані татарами, прийшли на землю Половецьку, і половці стали супроти них. Але навіть хан Юрій Кончакович, що був найбільший між усіх половців, не зміг вистоя перед ними. І побіг він до ріки Дніпра, і многі [половці] побиті були. А татари, вернувшись, пішли у вежі свої».
РОЗДІЛ ІІІ
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – на початку ХVІ століття).
Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Про яку державу ідеться в історичному джерелі?
«Назва держави, на думку деяких вчених, походить від слов’янського слова «лити». Спочатку слово могло позначати злиття трьох річок. Сучасні вчені пов’язують назву цієї країни з межайтським (межайти — одне з племен) словом «летува», що означає «свобода», «вільний край».
А. Угорщина; Б. Литва; В. Польща; Г. Московська держава.
2. Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.
«...государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще нехрещеними братами, ближніми, ...що проживають на його землях, жагуче бажає й просить прийняти їх у католицьку віру святої римської церкви... Нарешті, князь Ягайло обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського».
У якій угоді були зазначені ці умови?
А. Кревській унії 1385 р. Б. Городельській унії 1413 р.
В. Люблінській унії 1569 р. Г. Берестейській унії 1596 р.
3. Про який регіон ідеться в уривку з джерела?
«Після смерті короля Казимира цей край перейшов під владу Угорщини. Однак після укладення Кревської унії Польща знову набирає силу і остаточно приєднує його до своїх володінь».
А. Волинь; Б. Галичину; В. Поділля; Г. Закарпаття.
4. Прочитайте уривок з тексту Привілею малярському цеху у Львові та виконайте завдання.
«Постановляємо, що всі товариства художні [Львова], коли вони не створені згідно з приписами і в послухові католицькій церкві, треба розпустити. Бо хто ж не бачить, що товариства схизматиків порушують цеховий лад і підривають послух римському костьолу...»
Зміст Привілею є свідченням
А. прагнення католицької церкви вкладати кошти у виробництво;
Б. дискримінації ремісників, що сповідували православ’я;
В. встановлення державного контролю над цехами;
Г. ліквідації цехової організації в місті.
5. Назва якої держави пропущена в історичному джерелі?
«Швидкий перехід українських земель під владу __________ пояснюється тим, що князі дотримувалися православ’я, культура Русі мала на них великий вплив. Фактично не змінювали існуючих відносин, не порушували традицій, які склалися на цих землях. Зберігалися віра, мова, судочинство. Діяли за принципом: «Ми старовини не рушимо і новини не вводимо»».
А. Угорщина; Б. Польща; В. Литва; Г. Московська держава.
6. Ім’я якого історичного діяча пропущено в джерелі?
«Коли господарем Литовської землі був великий князь _________, він пішов із литовським військом у поле (степ) і побив на Синіх Водах татар, трьох братів: князів Качибея, Кутлубягу і Дмитра. А ці три брати були отчичі і дідичі Подільської землі, а від них завідували отамани, а баскаки, збірники доходів, брали дань з Подільської землі. А був брат в __________ князь Коріят... і було в нього три сини: князі Юрій, Олександр, Костянтин».
А. Ольгерд; Б. Міндовг; В. Гедемін; Г. Казимир.
7. Назва якого князівства пропущено в історичному джерелі?
«Литовські пани дуже хотіли, щоб це князівство [__________] знову було повернене на звичайну провінцію великого князівства, як і інші руські князівства, і вимагали то від короля, щоб він тут призначив намісником Мартіна Гаштольда».
А. Галицьке; Б. Волинське; В. Подільське; Г. Київське.
8. В якому році відбулася подія описана в історичному джерелі?
«Упокоївся Семен Олелькович, князь київський. Після його смерті Казимир, король польський, бажаючи, щоб перестало існувати князівство Київське, не посадив уже там Семенового сина Мартіна, а посадив воєводу з Литви Мартіна Гаштольда, ляха, якого не хотіли кияни прийняти не тільки тому, що він не був князем, а більше тому, що він був ляхом; однак будучи примушені, погодилися. І з цього часу в Києві перестали бути князі, а замість князів стали воєводи».
А. 1468; Б. 1471; В. 1475; Г. 1479.
9. Яка верства населення пропущена у джерелі?
«У Львові українські православні __________ перетворилися на найбільш безправну групу населення міста. Їм заборонялося займатися торгівлею, жити в місті поза межами визначеного кварталу — Руської вулиці. Усі ділові документи в місті мали вестися винятково латиною або польською мовою».
А. міщани; Б. духовенство; Б. князі; Г. ремісники.
10. Яка галузь господарства Буковини, описана в джерелі, була найбільш розвинутою?
«…Вивозиться багато биків, м’ясом яких значною мірою харчується не лише населення Угорщини і Русі, а й поляки, німці, навіть Італія, головним чином місто Венеція».
А. землеробство; Б. садівництво; В. скотарство; Г. ремесло.
11. Про напади кого, на українські землі, ідеться у джерелі?
«Українські землі були одним з основних об'єктів їхніх набігів. ...Це було зумовлено тим, що їх економіка не могла забезпечити ні потреб держави, ні прожиткового мінімуму місцевому населенню, що підштовхувало правлячу верхівку вирішувати внутрішні проблеми країни за рахунок внутрішньої активності — союзів із тією чи іншою державою та грабіжницьких набігів на сусідні землі».
А. угорці; Б. поляки; В. монголи; Г. татари.
12. Під владою якої держави знаходилося князівство описане в джерелі?
«...У 1531—1534 рр. у Чернігові на місці стародавніх укріплень (на Валу) споруджено фортецю і розташовано гарнізон військ. Фортеця була обнесена валом, глибоким ровом, дубовими стінами з баштами та бійницями. ...Тут було встановлено 27 великих гармат».
А. Польщі; Б. Литви; В. Москви; Г. Угорщини.
13. До якої верстви суспільства відноситься форма господарювання описана в джерелі?
« Кількісне зростання феодального землеволодіння супроводжувалося якісними змінами у формах організації праці. У XIV—XVI ст. прогресував розвиток товартіо-грошових відносин, бурхливо зростав ринок сільськогосподарської продукції. За цих умов... феодали перетворили свої земельні володіння на фільварки — багатогалузеві господарчі комплекси, що базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян, були орієнтовані на товарно-грошові відносини, хоча й зберігали значні риси натурального господарства ».
А. міщани; Б. шляхта; В. селяни; Г. козаки.
14. Яка категорія селянства описана в історичному джерелі?
«Так називали селян, які вели господарство на земельних ділянках, що належали феодалам. Основними формами експлуатації цієї категорії селянства були відробіткова рента (панщина), державні податки (серебщина), державні повинності (будування мостів, прокладання доріг, ремонт замків тощо)».
А. чиншові; Б. данники; В. тяглі; Г. службові.
15. Про який суспільний стан ідеться в історичному джерелі?
«Привілейований панівний стан у Польщі, Угорщині, Литві, на українських та білоруських землях, що в ХІV—ХVІІІ ст. входили до складу Польського королівства, Великого князівства Литовського, а з 1569 р. — до Речі Посполитої. Належність до стану забезпечувала людині широкі права й привілеї, що відрізняли її від інших верств суспільства. Головним обов’язком була військова служба власним коштом і сплата невеликого грошового збору. За відбуття військової служби отримувала різні привілеї».
А. міщани; Б. шляхта; В. князі; Г. козаки.
16. Про якого історичного діяча ідеться у джерелі?
«Москву з татарами поклав, отримавши 63 перемоги над ними. Пригадай криваві води Росі, Дніпра, Ольшанки, пригадай церкви, замки, монастирі, побудовані ним в Острозі та Вільно, пригадай лікарні й школи, які він заснував, Марсову академію для людей рицарського звання і поклонись найвищому гетьману Великого князівства Литовського».
А. Ю. Дрогобич; Б. К. Острозький; В. Сигизмунд; Г. Ягайло.
17. Назва якого князівства пропущена в історичному джерелі?
«Магдебурзьке право походить від привілеїв 1188 р., які отримало німецьке місто Магдебург. Спочатку воно поширилося в Чехії, Польщі, Литві. Магдебурзьке право на українських землях запроваджували литовські князі. Уперше його положення було введено в XIV ст. в містах
___________________ князівства».
А. Голицько-Волинського; Б. Київського;
В. Чернігово-Сіверського; Г. Переяславського.
18. Про який орган управління ідеться у джерелі?
«Орган міського самоуправління, що здійснював адміністративно-судові функції і складався з двох колегій, члени яких обиралися довічно».
А. рада; Б. лава; В. магістрат; Г. колегія.
19. Яка назва пропущена в історичному джерелі?
«У ХІV ст. у Львові проживали 10 тис. осіб, із яких 500 були ремісниками. Вони об’єднувалися в 14 _______. Згодом кількість __________ зросла до 35. Зберігся реєстр __________ міста першої половини ХІV ст. Кожен _______ мав свій порядковий номер згідно з послідовністю їх заснування. У реєстрі поданий такий перелік _________: купці, різники, пекарі, ковалі, шевці, кравці, римарі й сідельники, солодовники (пивовари), грабарі, кушніри. Ремісники рідкісних спеціальностей у ______не об’єднувалися».
А. гільдія; Б. цех; В. фільварок; Г. лава.
20. Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?
«...навчався в Краківському університеті. Викладав медицину, філософію та астрономію в Болонському університеті, упродовж 1481 – 1482 рр. – ректор цього навчального закладу. Перший відомий нам український автор друкованої книги – «Прогностична оцінка поточного 1483 року».
А. С. Оріховського; Б. І. Вишенського;
В. Ю. Дрогобича; Г. С. Кленовича.
Завдання на встановлення відповідності
21. Установіть відповідність між історичними джерелами та діячами яких вони стосуються.
1. Міндовг; 2. Ольгерд; 3. Казимир ІІІ Великий; 4. Гедемін.
А. «Король Польщі. Проводив політику зміцнення королівської влади і централізації країни, загарбницьку політику проти Галицько-Волинської держави. У 1349 р. захопив Галичину. За його правління тривала війна між Польщею та Литвою за Галицько- Волинські землі. У 1352 р. остаточно закріпив за собою Галицько-Волинські землі. Розпочав процес полонізації українських земель. У 1364 р. заснував Краківський університет».
Б. «Великий князь литовський від 30-х pp. ХІІІ ст. Об'єднав під своєю владою більшість литовських земель. У 1251р. прийняв католицтво і був коронований із благословення Папи Римського. У 1250—1253 pp. вів війну з Данилом Галицьким, по завершенні якої уклав із ним угоду і віддав йому Чорну Русь із містом Новогрудком. У 1254 р. уклав союз із Галицько-Волинською державою проти татар».
В. «Великий князь литовський від 1316 р. Знову зібрав литовські землі під своєю владою. Вів боротьбу з німецькими рицарями, уклав угоду з польським королем Владиславом проти німців. Активно проводив політику захоплення руських земель. У 1319—1320 pp. захопив Берестейську землю, Дорогочін, потім Кам'янець. У васальній залежності від нього перебували Мінськ, Вітебськ, Друцьке і Турово-Пінське князівства, завершив підкорення Полоцького князівства. У 1340 р. зробив свого сина Любарта князем Волині й почав титулувати себе «князем литовців і руських». Заснував нову столицю Литви Вільно (Вільнюс)».
Г. «Великий князь литовський від 1345 р. Прагнув розширити володіння Литовського князівства за рахунок українських земель. Вів боротьбу проти Золотой Орди, Московського князівства, Польщі та Тевтонського ордену. У 1355—1356 рр. відвоював у татар Чернігово-Сіверщину. У 1362 р. розгромив татар на річці Сині Води й приєднав Київщину, Поділля та Переяславщину. Посадив удільним князем у Києві свого сина Володимира Ольгердовича. Вів боротьбу з Польщею за Волинь, унаслідок якої в 1377 р. до Литви ввійшли Берестейський, Володимирський і Луцький уділи».
22. Установіть відповідність між історичними джерелами та діячами яких вони стосуються.
1. Сиґізмунд; 2. Вітовт ; 3. Свидриґайло; 4. Казимир IV.
А. «Литовський князь. Після підписання Кревської унії домігся від польського короля Яґайла визнання за собою Литовського князівства. У 20-х pp. XV ст. розширив володіння Литви до Чорноморського узбережжя, усунув із Киэва Володимира Ольґердовича. Ліквідував на території України, Білорусії удільні князівства і створив воєводства з литовськими намісниками. Вів постійну боротьбу проти німецьких рицарів. У Ґрюнвальдській битві 1410 р. Очолив військо, яке розгромило Тевтонський орден. Підписав Городельську унію 1413 р.».
Б. «Молодший брат Яґайла. Став князем литовським після смерті Вітовта. Виступав за скасування Кревськ унії. Його князювання почалося воєнними діями з поляками, які в 1430 р. захопили Західне Поділля, а в 1431р. Кам'янець і Володимир, узяли в облогу Луцьк. Воєнні дії закінчилися укладанням дворічного перемир'я, за яким Західне Поділля відійшло до Польщі, а Волинь залишилася за Литвою. Був усунений із влади в результаті змови, яку очолив бра Вітовта Сиґізмунд».
В. «Син Кейстута, брат Вітовта, вів боротьбу проти Свидриґайла, у 1432 р. був проголошений великим князем. Поширив на українських князів та бояр привілеї, якими користувалася литовська знать. Поступився Польщі Подільськими землями та території на волинськом прикордонні. У вересні 1435 р. остаточно розбив українсько- литовські війська під керівництвом Свидриґайла в битві під Вількомиром. Його правління зміцнило польські впливи на українських і польських землях. Убитий у результаті змови князів Чорторийських».
Г. «Великий князь литовський від 1440 р. і король польський від 1447 р. Намагався зміцнити королівську владу, послабити політичну роль магнатів, розширивши при цьому права шляхти. Проводив політику остаточної ліквідації залишків автономії українських земель. У 1452 р. скасував Волинське, у 1471 р. — Київське удільні князівства і перетворив їх на литовські провінції. За його правління було здійснено остаточний поділ Київської митрополії на Київську та Московську. У 1468 р. був укладений збірник законів — Судебник великого князя. Викрив спробу підготовки проти нього повстання українських князів».
23. Установіть відповідність між категорією селян та їх описом у джерелі.
1. Службові; 2. Данники; 3. Тяглі; 4. Чиншові.
А. «Селяни (данники). Вони сплачували феодалам натуральну та грошову ренту (чинш)».
Б. «Це особисто вільні й економічно незалежні селяни общинники. У ході формування фільваркової системи сільського господарства ця категорія селян поступово зникає».
В. «Так називали селян, які вели господарство на земельних ділянках, що належали феодалам. Основними формами експлуатації цієї категорії селянства були відробіткова рента (панщина), державні податки (серебщина), державні повинності (будування мостів, прокладання доріг, ремонт замків тощо)».
Г. «Це ремісники, рибалки, конюхи, бортники, які обслуговували двір феодала. ...Крім виконання своєї основної спеціальної служби, залучалися до відбування панщини та сплачували данину».
Завдання на встановлення правильної послідовності
24. Розташуйте події, про які йдеться в історичних джерелах, у хронологічній послідовності.
А. «…Вельмишановна пані, прийми князя Ягайла за сина та віддай йому в дружини свою дочку Ядвігу, королеву Польщі… Государ Ягайло з усіма своїми ще не хрещеними братами, ближніми, що проживають на його землях, просить прийняти їх у католицьку віру… Обіцяє свої литовські і руські землі навік приєднати до королівства Польського».
Б. «Із поданого до нас прохання цього короля (Казимира) ми недавно довідалися, що, коли схизматський народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава, князя Русі, сина віруючих батьків і двоюрідного родича згаданого короля, а також деяких інших християн, які були слухняними цьому князеві за його життя, тоді король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав своїм військом на Руську землю, щоб завоювати цей народ, який і йому самому завдав багато шкоди..».
В. «Уся земля тепер гине без Закону, бо пропадає Закон. Від віків Галич, відомий по всіх краях яко митрополія і митрополичий стіл із віку віків. Першим митрополитом за благословенням Вашим був Нифонт, другим митрополитом Петро, третім митрополитом Гавриїл, четвертим митрополитом Теодор; усі воні були на Галицькім столі. Князі руські були нашими свояками але ці руські князі погинули, і земля стала порожньою, і потім здобув Руську землю я, король Лехії Казимир. І тепер, Святий Отче, патріарх Вселенського собору, просимо собі від тебе архієреєм того, кого з ласки Божої... з нашими князями й боярами собі вибрали... А як на це не буде ласки Божої і Вашого благословення, то потім не жалуйте на нас: прийдеться хрестити русинів на латинську віру, як не буде на Русі митрополита, бо земля не може бути без Закону».
Г. «Битва на річці Ворскла мала ще один трагічний наслідок для українських земель: під час збройної сутички загинуло понад 500 нащадків Рюриковичів, що значно послабило українську знать».
25. Розташуйте події, про які йдеться в історичних джерелах, у хронологічній послідовності.
А. «Це угода між польським королем Владиславом II Яґайлом та великим князем литовським Вітовтом, укладена в місті Городлі. Ця унія підтверджувала існування Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави. Разом із тим визнавалася політична зверхність польського короля, який мав стати великим князем литовським після смерті Вітовта».
Б. «Київський воєвода Іван Ходкевич надто пізно дізнався про наближення татар на чолі з ханом Менглі-Гіреєм і не встиг організувати оборону міста. Київ був пограбований і спалений. Крім того, Менглі-Гірей узяв багато полонених, серед яких були воєвода та ігумен Києво-Печерської лаври. Також татари знищили 11 прикордонних міст. На знак дотримання своїх союзницьких зобов’язань кримський хан надіслав Івану ІІІ золоту чашу й таріль із пограбованого Софійського собору».
В. «За польсько-литовської доби в містах України поширюється магдебурзьке право. Уперше воно було запроваджене в німецькому місті Магдебурзі й остаточно сформувалося ще в XIII ст. Його суть полягала у звільненні міста від управління і суду державних урядовців і феодалів та дарування права на створення органів місцевого самоуправління. Першим містом України, було надано магдебурзьке право, стало місто Галицько-Волинського князівства Санок. Згодом воно було надане Львову, Кременцю, Києву та іншим містам».
Г. «Найвідомішою перемогою князя Костянтина Івановича була битва під Оршею під час литовсько-московської війни. У ході цього збройного протистояння він розгромив московське військо, кількість якого удвічі переважала литовське. У полон було взято понад 1,5 тис. знатних «московитів»; загалом московське військо втратило близько 30 тис. осіб загиблими та полоненими».
РОЗДІЛ ІV
Суспільно-політичний устрій та господарське життя.
Культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави
в ІХ-ХV столітті
Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Який термін пропущений в історичному джерелі?
«Збори городян Києва, які виникли ще до появи князів. ________ скликалося князем або городянами, коли виникала потреба порадитися. Тут обговорювалися питання про військові походи, укладення угод, розподіл посад в державі. _______ могло критикувати князівську політику, могло укласти з князем «ряд» — угоду».
А. боярська рада; Б. віче; В. з’їзд князів; Г. збори городян.
2. Яка пам’ятка давньоруської літератури містить такі настанови?
«... Паче всього – убогих не забувайте, годуйте й подавайте сироті... не давайте сильним погубити людину... гордості не майте в серці і в умі. Старих шануй, як отця, а молодих – як братів. Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. А се вам основа всього: страх божий майте вище над усе...»
А. «Слово о полку Ігоревім»;
Б. «Руська правда» Ярослава Мудрого;
В. «Повчання дітям» Володимира Мономаха;
Г. «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.
3. Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?
«Чернець Києво-Печерського монастиря, учасник розпису Успенського собору Києво-Печерської лаври. Зажив слави серед сучасників написанням чудотворних ікон. Дві з них збереглися до наших днів: «Печерська Богородиця» і «Ярославська Оранта».
А. Алімпія; Б. Феодосія; В. Агапіта; Г. Нестора.
4. Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?
«...навчався в Краківському університеті. Викладав медицину, філософію та астрономію в Болонському університеті, упродовж 1481 – 1482 рр. – ректор цього навчального закладу. Перший відомий нам український автор друкованої книги – «Прогностична оцінка поточного 1483 року».
А. С. Оріховського; Б. І. Вишенського;
В. Ю. Дрогобича; Г. С. Кленовича.
5. Позначте поняття, про яке йдеться у джерелі.
«Прикрашення ювелірних виробів складним візерунком зі скріплених між собою завитків плоского або скрученого дроту».
А. Техніка скані; Б. Техніка черні; В. Техніка зерні; Г. Техніка філіграні.
6. Назва якої пам’ятки архітектури пропущена у джерелі?
«Єдиною спорудою давнього Галича, що збереглася до нашого часу, є церква _____________ , побудована в другій половині XII ст. (сучасне селище Крилос Івано-Франківської області)».
А. Св. Пантелеймона; Б. Успенська; В. Св. Юра; Г. Покровська.
7. Про яку архітектурну споруду йдеться у джерелі?
«Збудував він (Данило) церкву, гарну й ошатну. Будівля її була влаштована так: чотири склепіння; у кожному куті — арка, що стояла на чотирьох людських головах, вирізьблених якимось майстром. Три вікна були прикрашені римським склом (вітражами); при вході до вівтаря стояли два стовпи з цілого каменю, а над ними склепіння і баня, прикрашена золотими зірками на лазурі. Підлога ж усередині була відлита з міді й чистого олова, і блищала вона, мов дзеркало... Візерунки, різнобарвні й золоті, зроблені були умільцем Аздієм... Він (Данило) прикрасив ікони, що привіз із Киева, коштовним камінням і золотим бісером... Дзвони він привіз із Києва, а інші було відлито тут... Яку князь Данило відновив після пожежі Холма 1256 р.»
А. Іоанна Златоуста; Б. Успенська; В. Св. Юра; Г. Покровська.
8. Ім’я якого князя пропущено у джерелі?
«У Галицько-Волинській державі було створено й переписано багато книжок. Велика книгописна майстерня існувала, зокрема, при дворі князя __________ ___________ — книжника й філософа, рівного якому, як сказано в літописі, «не було у всій землі, і після нього не буде». Літопис розповідає, що князь робив щедрі дарунки церквам у своїх містах Володимирі, Бересті, Більську, Кам'янці, а також церквам інших князівств. Серед дарів літописець описав 36 книг».
А. Данило Галицький; Б. Лев Данилович;
В. Володимир Васйлькович; Г. Юрій І Левович.
9. Прочитайте історичне джерело та дайте відповідь на запитання.
«Перші східнослов'янські книжки кириличним шрифтом Часослов і Осмогласник були видані в 1491 р. у Кракові. Через декілька років вийшли ще дві Тріоді. Замовники цих книжок невідомі. Припускають, що вони були пов'язані з Київською митрополією. Основний текст книг — церковнослов'янський. У післямовах ужито українську мову. Загалом збереглося 79 примірників видань, зокрема в бібліотеках Киева, Львова, Одеси».
Хто видав перші друковані твори кириличним шрифтом для українських земель?
А. Кирило; Б. Мефодій; В. К. Острозький; Г. Швайпольт Фіоль.
10. Про яке основне заняття населення Київської Русі в Х-ХІ столітті йдеться у джерелі?
«У житті східних слов’ян це заняття відігравало важливу роль і користувалося особливою повагою. Недарма свою основну культуру вони називали «житом», від дієслова «жити». Давні язичницькі обряди і весь цикл річних язичницьких свят східних слов’ян відображали глибоко вкорінену традицію вважати обробіток землі джерелом свого існування».
А. землеробство; Б. тваринництво; В. ремесло; Г. торгівля.
11. Назва якої архітектурної споруди пропущена в джерелі?
«А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину. І поставив він варягів посередині, а на правій стороні киян, а на лівім крилі — новгородців, і стали вони перед городом. А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на тім місці, де ото є нині, _______ _________ митрополія руська; бо тоді це було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати, і ті, втікаючи, тонули в ріці Ситомлі, а інші — в інших ріках».
А. Києво-Печерська лавра; Б. Свята Софія Київська;
В. Золоті ворота; Г. Десятинна церква.
12. Ім’я якого князя пропущено в джерелі?
«Доля бібліотеки князя ______ __________ й сьогодні залишається однією з нерозгаданих таємниць історії. Досі її не знайдено. Деякі вчені вважають, що вона зберігалася в Софійському соборі й загинула під час штурму монголами Києва в грудні 1240 р. Проте залишається незрозумілим, чому тоді вцілів сам собор».
А. Данило Галицький; Б. Ярослава Мудрого;
В. Володимир Васйлькович; Г. Володимира Великого.
13. Про якого князя йдеться в історичному джерелі?
«Першим карбувати власні монети, як ви вже знаєте, став князь після прийняття християнства. Проте до початку XI ст. в грошовому обігу Русі переважали арабські срібні монети — диргеми. Поряд із ними, на думку багатьох дослідників, як засіб обміну використовували хутро дикого звіра — куниці, вивірки тощо. Від тривалого використання диргеми зношувалися, а інколи їхній край обрізали шахраї. Тому на початку XI ст. з них стали виробляти срібні зливки — гривні».
А. Данило Галицький; Б. Ярослава Мудрого;
В. Володимир Васйлькович; Г. Володимира Великого.
14. Назву якого собору пропущено в джерелі?
«У мозаїках ________ собору руські майстри використали смальту (кольорове скло) 177 відтінків. Близько 3000 м2 у соборі займають фрески. Особливістю ___________ собору стало те, що його прикрашають одночасно мозаїки і фрески: за візантійською традицією їх не поєднували в одному храмі».
А. Успенського; Б. Софійського;
В. Спасо-Преображенського; Г. Михайлівського Золотоверхого.
15. Який вид народної творчості пропущено в джерелі?
«До цієї доби належать __________ , де згадується Змій Горинич. Літописець неодноразово називає половецького хана Тугоркана «змієвичем», а розповідаючи про перемогу 1103 р. над половцями, говорить, що Володимир Мономах «розтрощив голови зміям». Таким чином, вчені вважають Змія Горинича узагальненим образом половців».
А. билини; Б. думи; В. казки; Г. епос.
16. Про яку споруду йдеться в історичному джерелі?
«У результаті прийняття християнства Київська держава приєдналася до східноєвропейської християнської цивілізації. Церква стала відігравати провідну роль у розвитку культури й духовного життя Русі, осередками яких були монастирі. У них працювали тогочасні вчені, митці, письменники, діяли лікарні, іконописні майстерні та інші заклади. Значне місце посідала __________ , заснована 1051 р. поблизу князівської резиденції Берестове на околиці Києва».
А. Києво-Печерська лавра; Б. Свята Софія Київська;
В. Спасо-Преображенського; Г. Михайлівського Золотоверхого.
17. Назва якої ікони пропущена в джерелі?
«Композиція ікони «_______________» (XII ст.) побудована на зіставленні двох фігур — архангела Гавриїла і Діви Марії. Марія, схиливши голову в бік Гавриїла, ніби уважно дослухається до його слів. Права рука архангела простягнута до Марії, а пильний погляд його великих очей прикутий до її обличчя».
А. Вишгородська; Б. Свенська; В. Холмська; Г. Благовіщення.
18. Про яку прекрасу йдеться у джерелі?
«Шедевром ювелірів є золота прикраса, знайдена в селі Сахнівка на Черкащині в 1900 р. Прикраса була частиною парадного вбрання княгині. Вона складалася з дев’яти золотих пластин. На центральній пластині білою, синьою, зеленою, червоною та жовтою емаллю зображено людину з короною на голові й двох міфічних істот — грифонів. За легендою, це Александр Македонський, що піднімається на небо колісницею, запряженою грифонами».
А. діадема; Б. корона; В. браслет; Г. пектораль.
19. Яка пам’ятка давньоруської літератури містить такі настанови?
«Хто вб’є князівську людину… а община вбивцю не шукає, то виру за нього 80 гривень платити тій общині»
А. «Слово о полку Ігоревім»; Б. «Руська правда» Ярослава Мудрого;
В. «Повчання дітям» Володимира Мономаха;
Г. «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.
20. В якому місті була збудована церква описана в джерелі?
«Збудував він церкву Святого Іоанна, гарну й ошатну. Будівля її була влаштована так: чотири склепіння; у кожному куті — арка, що стояла на чотирьох людських головах, вирізьблених якимось майстром. Три вікна були прикрашені римським склом (вітражами — Авт.); при вході до вівтаря стояли два стовпи з цілого каменю, а над ними — склепіння і купол, прикрашений золотими зірками на лазурі. Підлога всередині була відлита з міді й чистого олова, і блищала вона, мов дзеркало… Візерунки, різнобарвні й золоті, зроблені умільцем Овдієм… Скульптурні прикраси були пофарбовані всіма кольорами і золотом».
А. Київ; Б. Львів; В. Холм; Г. Чернігів.
21. Про який храм йдеться у історичному джерелі?
«Цей київський храм став останнім центром опору киян під час облоги міста монгольськими військами хана Батия в 1240 р.».
А. Києво-Печерська лавра; Б. Свята Софія Київська;
В. Спасо-Преображенський; Г. Десятинна церква.
22. Яке місто пропущене в історичному джерелі?
«Однією з найвизначніших пам’яток замкового будівництва в Україні є Верхній замок у _________. Його будівництво почалося ще в ХІІІ ст. Він був зведений на пагорбі в долині річки Стир із великоформатної цегли, що було типовим для волинської архітектурної школи. За мурами замку розташовувалися князівський та єпископський палаци, собор, будинки шляхти. У замку були три прямокутні муровані вежі — Надбрамна (В’їзна), Стирова (Свидригайлова), Владича».
А. Луцьк; Б. Львів; В. Холм; Г. Чернігів.
Завдання на встановлення відповідності
23. Установіть відповідність між історичними джерелами та політичними термінами яких вони стосуються.
1. Старші дружинники; 2. Військова дружина; 3. Віче; 4. Великий князь.
А. «Управляв територією полян, оскільки па місцях правили князі-васали; організовував ополчення; командував військом; підкоряв нові землі; визначав розміри данини».
Б. «Утворювали адміністративний апарат, на який спирався князь; були радниками князя в усіх питаннях державного управління».
В. «Виконувала роль війська; стягувала данину; здійснювала судочинство на місцях».
Г. «Скликалося з ініціативи князя, народних мас чи дружинників для окремих питань у сфері економічного, політичного та культурного розвитку; часто було методом тиску на супротивну сторону».
24. Установіть відповідність між історичними джерелами та поняттями яких вони стосуються.
1. Холопи; 2. Закупи; 3. Челядь; 5. Рядовичи.
А. «Перебували в тимчасовій залежності на умовах «ряду» — договору»;
Б. «Розорені смерди, які потрапляли в кабалу до князів і бояр, беручи у феодала «купу» — позику, яку й відпрацьовували в його маєтку»;
В. «Або раби, ставали ними в разі неповернення «купи», за втечу від свого господаря, крадіжку, розбій, а також народжені від рабів, одружені з рабом без згоди феодала, ті, що продали себе в рабство»;
Г. «Прислуговували в маєтку князя або феодала: тіуни, чашники, стольники, конюші та ін.».
Завдання на встановлення правильної послідовності
А. «Перші східнослов'янські книжки кириличним шрифтом Часослов і Осмогласник були видані у Кракові. Керівником цієї друкарні був Швайпольт Фіоль. Через декілька років вийшли ще дві Тріоді. Замовники цих книжок невідомі. Припускають, що вони були пов'язані з Київською митрополією. Основний текст книг — церковнослов'янський. У післямовах ужито українську мову. Загалом збереглося 79 примірників видань Швайпольта Фіоля, зокрема в бібліотеках Киева, Львова, Одеси».
Б. «Серед збережених храмових споруд Волині найстарішим є Успенський собор у Володимирі, збудований князем Мстиславом Ізяславичем».
В. «Спорудив він також превелику церкву в городі Холмі на честь пресвятої приснодіви Марії, величиною і красою не меншу од тих, що були раніш, і прикрасив її пречудовими іконами; приніс він також чашу із землі Угорської з багряного мармуру, вирізьблену з дивовижним умінням — навіть змієві голови були навкруг неї, — і поставив її перед дверима церковними, що їх називають царськими. Зробив він також у ній хрещальню — хрестити воду на святе Богоявления, а блаженний єпископ Іоанн зробив у ній вирізаний із гарного дерева і позолочений усередині та ззовні, диву подобен».
Г. «До особливостей галицької архітектури належить також спосіб облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, воїнів, із рослинним і геометричним орнаментом тощо. Зразком галицької архітектури є Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом Осмомислом. Його фундамент було відкрито в 30-х pp. XX ст. То був чотиристовпний храм, оточений галереями та оздоблений білокам'яною різьбою».
ВІДПОВІДІ
РОЗДІЛ І
Виникнення та розквіт Київської русі
1. Б. 2. В. 3. В. 4. Б. 5. А. 6. Г. 7. Б. 8. Б. 9. В. 10. В. 11. А. 12. В. 13. Б.
14. Г. 15. Б. 16. Б. 17. В. 18. Б. 19. В. 20. В.
21. 1-Б; 2-Г; 3-А; 4-В. 22. 1-В; 2-А; 3-Г; 4-Б. 23. 1-Б; 2-В; 3-А; 4-Г.
24. 1-А; 2-Г; 3-Б; 4-В. 25. 1-Б; 2-Г; 3-А; 4-В.
РОЗДІЛ ІІ
Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава.
1. А. 2. Г. 3. В. 4. Б. 5. Б. 6. Б. 7. А. 8. Г. 9. В. 10. В. 11. В. 12. А. 13. В.
14. Г. 15. А. 16. В. 17. А. 18. Г. 19. В. 20. Б.
21. 1-Г; 2-Б; 3-А; 4-В. 22. 1-Б; 2-Г; 3-В; 4-А. 23. 1-В; 2-А; 3-Г; 4-Б.
24. 1-А; 2-В; 3-Г; 4-Б. 25. 1-А; 2-В; 3-Б; 4-Г. 26. 1-Б; 2-Г; 3-А; 4-В.
РОЗДІЛ ІІІ
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – на початку ХVІ століття).
1. Б. 2. А. 3. Б. 4. Б. 5. В. 6. А. 7. Г. 8. Б. 9. А. 10. В. 11. Г. 12. В. 13. Б.
14. В. 15. Б. 16. Б. 17. А. 18. В. 19. Б. 20. В.
21. 1-Б; 2-Г; 3-А; 4-В. 22. 1-В; 2-А; 3-Б; 4-Г. 23. 1-Г; 2-Б; 3-В; 4-А.
24. 1-Б; 2-В; 3-А; 4-Г. 25. 1-В; 2-А; 3-Б; 4-Г.
РОЗДІЛ ІV
Суспільно-політичний устрій та господарське життя.
Культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави
в ІХ-ХV столітті
1. Б. 2. В. 3. А. 4. В. 5. Г. 6. А. 7. А. 8. В. 9. Г. 10. А. 11. Б. 12. Б. 13. Г.
14. Б. 15. В. 16. А. 17. Г. 18. А. 19. Б. 20. В. 21. Г. 22. А.
23. 1-Б; 2-В; 3-Г; 4-А. 24. 1-В; 2-Б; 3-Г; 4-А. 25. 1-Г; 2-Б; 3-В; 4-А.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку