Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради
Науково-методичний центр управління освіти і науки
Білоцерківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 ім. Т.Г. Шевченка
Білоцерківської міської ради Київської області
Сніжко Наталія Анатоліївна
Біла Церква
2020
Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради
Науково-методичний центр управління освіти і науки
Білоцерківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 ім. Т.Г. Шевченка
Білоцерківської міської ради Київської області
Автор: Сніжко Наталія Анатоліївна, учитель української мови і літератури Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 ім. Т.Г. Шевченка Білоцерківської міської ради Київської області
Біла Церква
2020
Схвалено рішенням методичної ради Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 ім. Т.Г. Шевченка Білоцерківської міської ради Київської області
(протокол №3 від 11.11.2019р.)
Схвалено рішенням науково-методичного центру науково-методичною радою Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради
(протокол №___ від _________р.)
Сніжко Н.А.
Збірник тестових завдань і літературних диктантів для тематичного контролю та корекції навчальних досягнень з української літератури учнів 5 класів. / Н.А. Сніжко. – Біла Церква, 2020. – 40 с.
Рецензенти:
Баранова Вікторія Анатоліївна, заступник начальника Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради, учитель-методист БСШ №1
Лазарєва Людмила Андріївна, учитель української мови та літератури БЗШ №3 ім. Т.Г. Шевченка, старший учитель
Збірник містить тестові завдання та літературні диктанти за програмою з української літератури для 5 класу.
Завдання спрямовані на перевірку знань текстів, літературних жанрів, літературних термінів, біографій письменників.
Для вчителів української мови та літератури закладів загальної середньої освіти.
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….5
ТЕСТИ………………………………………………………………………..6-23
Тест №1. Світ фантазії, мудрості: міфи, легенди,
народні перекази. Народні казки……………………………..6-9
Тест №2. Літературні казки……………………………………………….10-14
Тест №3. Історичне минуле нашого народу……………………………..14-17
Тест №4. Рідна Україна. Світ природи…………………………………..17-23
ЛІТЕРАТУРНІ ДИКТАНТИ (орієнтовні питання, завдання)……….24-35
Літературний диктант №1. Міфи, легенди, народні перекази………..24
Літературний диктант №2. Народні казки………………………………25-26
Літературний диктант №3. Літературні казки………………………….26-28
Літературний диктант №4. Прислів’я та приказки……………………28-29
Літературний диктант №5. Історичне минуле нашого народу……….29-31
Літературний диктант №6. Рідна Україна. Світ природи…………….31-34
Літературний диктант №7.
Літературні поняття, літературні роди, жанри…………........................34-35
КОРОТКИЙ ДОВІДНИК З ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………….36-39
Літературні роди, жанри…………………………………………………...36-37
Основні теоретико-літературні поняття…………………………………37-39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….40
ВСТУП
Завдання, що містяться в збірнику, спрямовані на перевірку знань програмового матеріалу учнів 5 класу. Завдання складено відповідно до вимог чинної програми з української літератури (Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804) та підручника Л.Т. Коваленко «Українська література». 5 клас (рекомендовано Міністерством освіти і науки України, наказ МОН України від 10.01.2018 №22).
Запропоновані тести, літературні диктанти є ефективним видом перевірки та контролю знань і вмінь учнів. Такі форми роботи допоможуть перевірити досягнення учнів з тем, що вивчаються в 5 класі.
Тестові завдання і літературні диктанти підвищують інтерес учнів до предмета, сприяють розвитку самоконтролю, тобто формують уміння спостерігати, узагальнювати, робити висновки й обґрунтовувати їх.
Усі тестові завдання погруповано за типами: 1) з вибором однієї правильної відповіді; 2) на встановлення відповідності; 3) завдання з відкритою відповіддю.
Тестові завдання до кожної з тем складено у двох варіантах.
Літературний диктант – добре знаний вид вправ, який залишається актуальним і не втрачає своєї привабливості завдяки чіткості структури та здатності до якісної трансформації. Він дає змогу швидко й різносторонньо перевірити знання учнів з теми, що вивчається. Літературні диктанти подібні до тестових завдань, бо також є вправами зворотної дії: можна відразу ж проконтролювати правильність виконання роботи. Проте, на відміну від тестів, де потрібно вибрати одну відповідь з-поміж інших, пропонований вид роботи вимагає відповідного пояснення, коментування тощо.
Подані в збірнику літературні диктанти містять орієнтовні питання та завдання, що мають на меті самостійно дати відповідь словом, словосполученням чи реченням, а також розгорнуту відповідь на запитання.
Збірник тестових завдань і літературних диктантів для тематичного контролю та корекції навчальних досягнень з української літератури учнів 5 класів можна використовувати як для колективних форм роботи, так і для індивідуальних занять з учнями різних рівнів підготовки. Основна його мета – допомогти вчителеві в організації роботи на уроках та в позаурочний час. Пропоновані завдання допоможуть учням удосконалювати практичні вміння та навички.
ТЕСТИ
Тест №1. Світ фантазії, мудрості: міфи, легенди, народні перекази. Народні казки
Перший варіант
1. Слово фольклор у перекладі з англійської мови означає...
А народні книги, перекази
Б народна мудрість, народні знання
В народні казки, легенди
Г міфи давніх народів
2. Визначте жанр твору „Берегиня“:
А міф Б легенда В казка Г байка
3. Рожевоквітна неопалима купина символізує (за твором „Неопалима купина“):
А цілющу й живлющу воду
Б красу української природи
В незнищенність Вітчизни, народу
Г любов до матері
4. Народне оповідання про незвичайні, часом фантастичні події називається:
А легендою Б казкою В байкою Г переказом
5. Казка „Летючий корабель“ належить до різновиду казок:
А фантастичних Б про рослин В про тварин Г соціально-побутових
6. Головну думку казки „Про правду і кривду“ можна передати таким українським прислів'ям:
А Неправдою світ пройдеш, та назад не вернешся
Б Хочеш їсти калачі — не сиди на печі
В Злий плаче від заздростей, а добрий — від радостей
Г Посієш вчасно — вродить рясно
7. Основні особливості народної казки:
А Обов'язкове задіяння міфологічних персонажів
Б Наявність казкових героїв, чарівних предметів
В Віддзеркалення індивідуальності автора
Г Своєрідність побудови (зачин, трикратність, кінцівка)
8. Маруся не відгадувала таку загадку
А Що є у світі ситніше над усе?
Б Що є у світі прудкіше над усе?
В Що є у світі солодше над усе?
Г Що є у світі миліше над усе?
9. Яке твердження доводить, що казка „Ох“ належить до фантастичних казок
А Повтори слів і виразів, співзвучні слова, казкові вислови
Б Змалювання надзвичайних подій, чарівних предметів
В Дівчина з чорної, як вуглина, стає білою
Г Ритмічність мови, інтенсивна зміна епізодів
10. Бог Сонце (міф «Дажбог») був...
А джерелом багатства й благополуччя Б джерелом мудрості й сили
В джерелом успіху й шани Г джерелом молодості й щастя
11. Прислів'я „Щедрий той, хто дає тим, хто не просить“ з героїв народної казки „Про правду і кривду“ характеризує...
А дядька Б чоловіка, якого дядько з небожем зустріли дорогою
В пана Г небожа
12. Хто виплив до дівчини, коли вона сиділа біля моря (Легенда „Чому в морі є перли і мушлі“)?
А щука Б дельфін В золота черепаха Г великий кит
13. Установіть відповідність між назвою твору і його героєм
А |
„Про правду і кривду“ |
1 |
Маруся |
Б |
„Ох“ |
2 |
Скороход |
В |
„Летючий корабель“ |
3 |
Ледачий син |
Г |
„Мудра дівчина“ |
4 |
Микита |
|
|
5 |
Багатий брат |
14. Установіть відповідність між назвою твору і його жанром
А |
„Чому пес живе коло людини?“ |
1 |
Фантастична казка |
Б |
„Дажбог“ |
2 |
Міф |
В |
„Летючий корабель“ |
3 |
Соціально-побутова казка |
Г |
„Мудра дівчина“ |
4 |
Легенда |
|
|
5 |
Оповідання |
У завданнях 15-16 дайте визначення літературних жанрів.
15. Легенда — це ...
16. Казка — це ...
Другий варіант
А у скелі Б на жаб В у гниль Г у пісок
А потоп Б посуха В ураган Г вулканічна лава
А золотом Б сріблом В водою Г перлинами
А Петром Б Михайлом В Карпом Г Миколою
А щоб спасти спраглих перехожих Б щоб напоїти селян
В щоб не вмерла її мати Г щоб напоїти худобу
А чи вміє битися Б чи на коні їздить
В чи знає козацькі пісні Г чи вміє кашу варити.
А ворону Б горобця В ластівку Г синичку
А у гречку Б у рис В у пшоно Г у пшеницю
А героїко-фантастична Б соціально-побутова
В про тварин Г фантастична
А фантастична Б героїко-фантастична
В соціально-побутова Г про тварин
А присутній автор Б персонажі казки
В фантастичний сюжет казки Г немає автора
А Слухала, Скорохода, Скородума, Стрільця, Обпивайла, Морозка
Б Морозка, Скорохода, Слухала, Об’їдайла, Обпивайла, Скоророба
В Слухала, Скорохода, Стрільця, Об’їдайла, Обпивайла, Морозка, чоловіка з в’язкою дров
Г Слухала, Скорохода, Скородума, Стрільця, Обпивайла, Морозка, Об’їдайла, чоловіка з в’язкою дров
А «Дажбог» |
1 легенда |
Б «Неопалима купина» |
2 чарівна казка |
В «Яйце-райце» |
3 соціально-побутова казка |
Г «Мудра дівчина» |
4 переказ |
|
|
14. Установіть відповідність між назвою твору і його героєм
А «Яйце-райце» |
1 Маруся |
Б «Мудра дівчина» |
2 орел |
В «Про правду і кривду» |
3 білий дід |
Г «Ох» |
4 Михайло |
|
5 небіж |
У завданнях 15-16 дайте визначення літературних жанрів.
Тест №2. Літературні казки
Перший варіант
А ранньою весною Б пізньою осінню В влітку Г взимку
А перевтілюватися в людей Б змінювала своє забарвлення
В ніжно співала В відгадувала чужі думки
А «Фарбований Лис»
Б «Цар Плаксій та Лоскотон»
В «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»
Г «Хуха-Моховинка»
А «Хуха-Моховинка»
Б «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»
В «Цар Плаксій та Лоскотон»
Г «Фарбований Лис»
А у норі Б у діжі В у будці Г у хаті
А ведмідь Б пси В мавпа Г осел
А «Фарбований Лис»
Б «Хуха-Моховинка»
В «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»
Г «Цар Плаксій та Лоскотон»
А «голова його мов бочка» |
1 епітет |
Б «голосний та щирий сміх» |
2 порівняння |
В «сльози відрами лили» |
3 метафора |
Г «всіх колише сон» |
4 гіпербола |
|
5 персоніфікація |
9. Установіть відповідність між назвою твору і його автором.
А «Хуха-Моховинка» |
1 Галина Малик |
Б «Незвичайні пригоди Алі в країні «Недоладії» |
2 Іван Франко |
В «Цар Плаксій та Лоскотон» |
3 Василь Королів-Старий |
Г «Фарбований Лис» |
4 Василь Симоненко |
|
5 Всеволод Нестайко |
10. Про кого автор розповідав (казка «Хуха-Моховинка»)?
А «Мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривало все її тільце» |
1 лісник |
Б «Тут його призвичаєне вухо здалеку вловило стук сокири. Він хутчій вхопив рушницю й побіг у ліс» |
2 хухи |
В «… не потребують подяки. Вони роблять добро з повинності» |
3 кози Лиска та Оришка |
Г «Щелепи в нього трусилися, зуби цокотіли, й він не міг вимовити жодного слова» |
4 хуха |
|
5 дід |
У завданнях 11-12 доповніть твердження.
Другий варіант
А у полі Б у саду В у лісі Г у річці
А вона була манісінька, як кошенятко Б гралася з іншими малими
В була красива й ніжна Г вона була добра, лагідна, слухняна, роботяща
А «Хуха-Моховинка»
Б «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»
В «Цар Плаксій та Лоскотон»
Г «Фарбований Лис»
А «Фарбований Лис»
Б «Цар Плаксій та Лоскотон»
В «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»
Г «Хуха-Моховинка»
А Миколай Б Остромисл В Микита Г Остросмисл
А суровим, мудрим Б легковажним, нерозумним
В добрим, справедливим Г простим, ввічливим
А «Фарбований Лис»
Б «Хуха-Моховинка»
В «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»
Г «Цар Плаксій та Лоскотон»
А «накидка сіра» |
1 персоніфікація |
Б «ллються сльози, як ріка» |
2 гіпербола |
В «море випив би» |
3 метафора |
Г «носив з собою сміх в розмальованій торбині» |
4 порівняння |
|
5 епітет |
9. Установіть відповідність між назвою твору і його героєм
А «Хуха-Моховинка» |
1 Капітан Макака |
Б «Незвичайні пригоди Алі в країні «Недоладії» |
2 Нечиста сила |
В «Цар Плаксій та Лоскотон» |
3 Остромисл |
Г «Фарбований Лис» |
4 Фарбований шакал |
|
5 Недороль Десятий |
10. Про кого автор розповідав (казка «Цар Плаксій та Лоскотон»)?
А «Жив у мандрах і митарстві… мав… вдачу теплу й щиру» |
1 дочки |
Б «Все ходив, усе він слухав і нарешті все рознюхав» |
2 Плаксій |
В «… ходив, пишався, він із зятем цілувався» |
3 капітан Макака |
Г «Всі сльозливі через край» |
4 Лоскотон |
|
5 робітники |
У завданнях 11-12 доповніть твердження.
Тест №3. Історичне минуле нашого народу
Перший варіант
А балада Б дума В оповідання Г літопис
А пагорбі Б річці В горі Г в місті
А Святослав Б Володимир В Олег Г Ярослав
А Олег Б Володимир В Святослав Г Ярослав
А Ярослав Б Володимир В Кий Г Святослав
А літературними Б розумними В книжними Г мудрими
А Кандиба Б Кабаєв В Калина Г Канаров
А зубр Б ведмідь В лисиця Г лось
А прилучити Царгород до України, щоб купці туди вільно ходили торгувати і купувати
Б побувати в Царгороді, помилуватися краєвидами
В познайомитися з населенням Царгорода
Г навчити своїх воїнів бойовій майстерності
А добрий Б мудрий В справедливий Г розумний
А «Тепер же я горю в огні, - Невже віддати мушу Змію дочку мою, красу, надію…» |
1 Дівчина |
Б «Всьому на світі край свій є… Княгине! Серце моє чує, що Змія лицар той уб’є» |
2 Князь |
В «Воєводи надворі ходять, радяться, міркують, А у Змія на горі, кажуть, зранку бенкетують» |
3 Князівна |
Г «Я не сам, народ увесь просить вас пораду дати, Як державу врятувати, як скрутити Змія злість…» |
4 Джура |
|
5 Княгиня |
12. Установіть відповідність між героями повісті З. Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» та їх характеристикою:
А «…чуб розметався, сорочка розхристана, очі палали...» |
1 Чортиця |
Б «…смілива й зарадна…» |
2 Антип |
В «…її руки трусилися, губи перекосилися…» |
3 Наталочка |
Г «… чудово все придумав. Він розважливий і рішучий» |
4 Старий січовик |
|
5 Северин |
У завданнях 13-16 доповніть твердження, визначення.
13. Літопис – це історична пам’ятка, тому що…
14. Драматичний твір – це…
15. Ремарки – це…
16. Зовнішній вигляд сцени для вистави має відповідати подіям для того, щоб…
Другий варіант
А «Київський літопис» Б «Повість минулих літ»
В «Давній літопис» Г «Про князя Володимира»
А князем Б перевізником В мудрецем Г літописцем
А до Києва Б до Чернігова В до Царгорода Г до Новгорода
А Ярослав Б Володимир В Кий Г Святослав
А німці Б греки В євреї Г печеніги
А Олег Б Володимир В Святослав Г Ярослав
А село Біївці на Полтавщині
Б місто Білопілля на Сумщині
В місто Бердянськ Запорізька область
Г село Ладан на Чернігівщині
А граб Б вільха В сосна Г ялина
А орел Б сокіл В ворон Г яструб
А багато читати, щоб бути освіченими
Б постійно воювати, щоб приєднати ще більше земель
В берегти природу рідного краю
Г жити в злагоді та мирі, разом іти до спільної мети
11. Установіть відповідність між словами з драми-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка» та героями, яким вони належать
А «Я до Князя в серці чую і пошану, і любов» |
1 ІІ Воєвода |
Б «Гнулись ми, та досить гнутись: Час до вітру обернутись!..» |
2 Посланець |
В «… та в мені живе надія, що загине й він колись, І потоки людських сліз згодом висохнуть росою…» |
3 Дід |
Г «Лишає він тобі три дні… Оце сказать звелів мені» |
4 Князівна |
|
|
12. Установіть відповідність між героями повісті З. Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» та їх характеристикою:
А «…зарум’янилася від задоволення» |
1 Северин |
Б «…виструнчився, поправив на лівій кишені срібні шнури…» |
2 Привид |
В «…здивувався, …, а тоді схвально закивав головою, мовляв, так і буде» |
3 Антип |
Г «Мармиза розпливлася від задоволення» |
4 Богдан |
|
5 Наталочка |
У завданнях 13-16 доповніть визначення та тлумачення понять.
13. Літопис – це…
14. Літопис – це літературна пам’ятка, тому що…
15. Репліка – це…
16. Ремарки в тексті драматичного твору завжди виділено іншим шрифтом для того, щоб…
Тест №4. Рідна Україна. Світ природи
Перший варіант
А 1814 рік, село Моринці на Черкащині
Б 1816 рік, село Моринці на Чернігівщині
В 1814 рік, село Мориці на Черкащині
Г 1816 рік, село Морені на Черкащині
А на городі Б у лісі В біля річки Г в бур’янах
А бо він був обдертий і замурзаний
Б бо він малював карикатури
В бо він вигадував надзвичайні історії
Г бо він хотів подорожувати з чумаками
А Кармелюка Б Хмельницького В Мазепу Г Дорошенка
А Павло Тичина Б Максим Рильський
В Леся Українка Г Тарас Шевченко
А П. Тичини «Блакить мою душу обвіяла»
Б М. Рильського «Люби природу не як символ»
В Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати»
Г П. Тичини «Гаї шумлять …»
А епітет Б гіпербола В метафора Г персоніфікація
А восени Б влітку В взимку Г навесні
А щоб знайти їжу Б тікав від небезпеки
В почув людей Г щоб побачити друзів
А дядько Б охоронець В хлопчики Г лісник
А втекли Б плакали В пішли до охорони Г сховали його
А «Розбишакувато вишкірив зуби, … , заволав так, що шия одразу зробилась тоненькою» |
1 Діти |
Б «Дивилися співчутливо, з радістю чекали на те, що їхнього полку прибуде» |
2 Олесь |
В «Двома пальцями, як щипцями, ухопився за ніс» |
3 Мати |
Г «Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ» |
4 Дід Прокіп |
|
5 Федько Тойкало |
16. Установіть відповідність між назвою художнього засобу та його визначенням:
1 Гіпербола |
А це художній засіб (троп), у якому один предмет пояснюється через порівняння з іншим на основі схожості. |
2 Метафора |
Б це образне означення. Це означає, що таке слово додає образну, емоційну характеристику особи, явища, предмета. |
3 Персоніфікація |
В це різновид художнього тропу, у якому назву одного предмета перенесено на інший, якщо за якимись ознаками подібні. |
4 Порівняння |
Г це художній засіб, за допомогою якого предмет або явище зображають як живу істоту. |
|
Д надмірне перебільшення властивостей предметів чи явищ у художньому творі. |
17. Установіть відповідність між художнім засобом і прикладом:
1 Порівняння |
А Вже зорі вийшли землю цілувати |
2 Метафора |
Б Тиха вода; калинова земля |
3 Гіпербола |
В Горить осіннє листя |
4 Персоніфікація |
Г До синього вікна, де море сліз |
|
Д Мов рибки золоті, пливе вогонь |
18. Установіть відповідність між твором та уривком з нього:
1. «За сонцем хмаронька пливе» |
А Єсть там люди – й зросли у степах, Що не люблять, не вміють ридати. Що не можуть без пісні і нивки зорати! |
2. «Не бував ти у наших краях» |
Б Впав бадьоро, свіжо, дзвінко На закурені будинки Зголоднілих передмість. |
3. «Дощ» |
В Там розсипала вона роси сріблисті, Там тумани розливає, Ліс одягає у шати барвисті. |
4. «Садок вишневий коло хати…» |
Г Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить… |
|
Д Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. |
Другий варіант
А Пророк України; Великий Кобзар
Б Пророк української нації; Великий Кобзар
В Пророк української мудрості; Великий Кобзар
Г Пророк української пісні; Великий Кобзар
А буде неабияка людина – буде хорошим правителем
Б буде неабияка людина – буде багато малювати
В буде неабияка людина – буде змагатися з панами та царями
Г буде неабияка людина – буде багато читати
А сестра Катерина Б сусідка Катерина
В материна подруга Катерина Г баба Катерина
А щось розумне Б щось незвичайне
В щось добряще Г щось путяще
А Павло Тичина Б Максим Рильський
В Леся Українка Г Тарас Шевченко
А П. Тичини «Блакить мою душу обвіяла»
Б М. Рильського «Люби природу не як символ»
В Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати»
Г П. Тичини «Гаї шумлять…»
А епітет Б гіпербола В метафора Г персоніфікація
А повість Б оповідання В казка Г повість-казка
А з неволі Б з іншого заповідника В з тайги Г він там народився
А мисливці поранили його
Б його було перевезено до іншого заповідника
В у нього з’явилися нові друзі
Г мисливці врятували його від зграї вовків
А вбив дядько хлопчиків Б вбили мисливці В розірвали звірі Г захворів
А «Вставав раненько, йшов купатися, … , потім одягав нові штани, білу сорочку, галстук…» |
1 Сіроманець |
Б «Як мене… такого в хату впустить: подертий, живого місця нема на мені» |
2 Батько Сашка |
В «До вечора яма була викопана. … прикрив її тоненьким пруттям, зверху притрусив сухою травою» |
3 Шевчук |
Г «Він співав тихим старим голосом… Бурхлива темнота зацарювала в його очах…» |
4 Сашко |
|
5 Чепіжний |
16. Установіть відповідність між назвою художнього засобу та його визначенням:
1 Персоніфікація |
А Зіставлення одного предмета чи явища з іншим з метою більш наочної, яскравої характеристики одного з них |
2 Гіпербола |
Б Художнє означення, що надає слову більшої емоційності, виразності й поетичності |
3 Епітет |
В Слово чи словосполучення, що розкриває ознаки та властивості одного явища чи предмета через перенесення на них ознак іншого явища чи предмета (використання слів у переносному значенні) |
4 Метафора |
Г Художній прийом, що полягає в перебільшенні рис людини, предмета чи явища з метою надання зображуваному виняткової виразності |
|
Д Художній засіб, за допомогою якого на предмет або явище переносяться ознаки людини (олюднення) |
17. Установіть відповідність між художнім засобом і прикладом:
1.Персоніфікація |
А Червоні поли, синє море |
2. Гіпербола |
Б Мов ластівку, неба край – як золото |
3. Метафора |
В Добридень я світу сказав! |
4. Порівняння |
Г Дощ остудить, дощ звеселить |
|
Д Сонечко сміється, серце одпочине |
18. Установіть відповідність між твором та уривком з нього:
1 «Садок вишневий коло хати» |
А Струмок серед гаю, як стрічечка. На квітці метелик, мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля — Добридень тобі, Україна моя! |
2 «Не бував ти у наших краях!» |
Б А туман, наче ворог, Закриває море І хмароньку рожеву, І тьму за собою. |
3 «Гаї шумлять…» |
В Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. |
4 «За сонцем хмаронька пливе» |
Г Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш, Серце б’ється і б’ється в грудях… |
|
Д Гей, дзвін гуде —
іздалеку. |
ЛІТЕРАТУРНІ ДИКТАНТИ
(орієнтовні питання, завдання)
Літературний диктант №1.
Міфи, легенди, народні перекази
Літературний диктант №2.
Народні казки
Літературний диктант №3.
Літературні казки
Літературний диктант №4.
Прислів’я та приказки
Літературний диктант №5.
Історичне минуле нашого народу
Літературний диктант №6.
Рідна Україна. Світ природи
(за прочитаними прозовими творами)
Рідна Україна. Світ природи
(за прочитаними віршованими творами)
Літературний диктант №7.
Літературні поняття, літературні роди, жанри
КОРОТКИЙ ДОВІДНИК З ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ
(за програмою з української літератури для 5 класу)
Літературні роди, жанри
Жанр – форма художніх творів, що склалася історично й характеризується певною тематикою, композицією, обсягом і особливостями оповіді.
ЕПОС (здебільшого прозові твори, які обов’язково мають сюжет)
Загадка – це стислий поетичний, часто ритмізований вислів, що треба відгадати, у якому в прихованій формі зашифровано якийсь предмет чи явище. Жанр фольклору, дотепне запитання, часто у віршованій формі.
Казка – це твір усної народної творчості, в основу якого покладено захоплюючу розповідь про вигадані події. Один із основних жанрів усного походження про вигадані та фантастичні події.
Літературна казка – це фантастичний, чарівний твір, у якому перемагає добро і справедливість; має автора, тому її ще називають авторською.
Легенда – усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірна.
Літопис – це твір, у якому розповідь про події велася за роками (літами).
Міф – це розповідь про богів, духів, героїв, наприродні сили, які брали участь у створенні світу.
Оповідання – невеликий прозовий твір, у якому зображено переважно один епізод із життя одного або кількох персонажів.
Переказ – це твір народної творчості, у якому розповідається про історичні події та народних героїв.
Повість-казка – це авторський твір з чарівним сюжетом, довгою історією і великою кількістю казкових героїв, яких не існує в реальному житті.
Прислів’я – короткий стійкий народний вислів з повчальним змістом, що виражає закінчену думку.
Приказка – влучний вислів, який не виражає закінченої думки й не має повчального змісту.
ЛІРИКА (переважно віршовані твори, які не мають сюжету)
Вірш – невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків. Одиниця ритмізованої, поетичної мови, що складається з певної кількості стоп, з чергуванням наголошених і ненаголошених складів; рядок.
Акровірш – загадка, відгадку на яку можна прочитати за першими літерами кожного рядка.
ДРАМА (твори, які призначені для постановки на сцені; бувають як прозові, так і віршовані)
Драма (дав.-гр. δρᾶμα — «дія», «діяння», «дійство») — п'єса соціального, історичного чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі.
ЛІРО-ЕПОС (твори, що поєднують ознаки лірики й епосу)
Байка (від баяти — «розповідати») – один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту, з яскраво вираженою мораллю.
Основні теоретико-літературні поняття
Усна народна творчість, або фольклор (від англійського folk-lore – народна творчість, народне знання), - це твори, які виникли в сиву давнину й передавалися в усній формі.
Тема – основний предмет розповіді, те, про що йдеться у творі; основне питання, яке висловлює письменник у творі на певному життєвому матеріалі відповідно до своїх світоглядних позицій; коло життєвих явищ, обраних письменником.
Ідея художнього твору – емоційно-інтелектуальна, пафосна спрямованість художнього твору, яка приблизно може бути охарактеризована як провідна думка, ядро задуму автора.
Проблема – основне питання, порушене у творі, той бік життя, що особливо цікавить письменника.
Проблематика – коло проблем, які автор порушує у творі.
Композиція – побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність, зумовлену логікою зображеного, представленого читачеві світу, світоглядною позицією, естетичним ідеалом, задумом письменника, каноном, нормами обраного жанру, орієнтацією на адресата.
Головний персонаж – це дійова особа, про яку розповідається протягом усього твору і характер якої розкрито найповніше.
Другорядні персонажі – це дійові особи, які виконують у творі допоміжну роль і допомагають висвітлити характер головного персонажа.
Портрет – опис зовнішності персонажа в літературному творі.
Мова автора – це мова оповідача в художньому творі.
Мова персонажів – це мова дійових осіб твору. Вона передає їхні почуття, думки, допомагає зрозуміти характери.
Прозова мова – мова, що має вільний, неорганізований ритм, нагадує розмовну мову.
Віршована мова – це впорядкована ритмічна мова.
Ритм часто проявляється в послідовності наголошених і ненаголошених складів.
Рима – це співзвучне закінчення рядків.
Строфа – це поєднання кількох віршованих рядків, об’єднаних однією думкою, інтонацією та способом римування.
Ліричний герой – це образ такої людини, думки, почуття й переживання якої розкриває поет у ліричному творі.
Репліка – слова дійової особи, з якими вона звертається до іншої дійової особи у драматичному творі.
Ремарки – додаткові зауваження й пояснення у драматичному творі. Ремарки в тексті завжди виділено іншим шрифтом.
Сюжет – це основна подія чи кілька подій, які описані чи про які розповідається у творі.
Складові частини сюжету: зачин (зав’язка) – початок розповіді у творі; розвитку дії (основної частини) – послідовне розгортання наступних подій; розв’язки (кінцівки) – завершення підсумкової події.
Тропи
Художній засіб, або троп – це слова, ужиті в переносному значенні, які в художньому творі служать для характеристики певного явища чи персонажа.
Тропи: епітет, порівняння, метафора, персоніфікація, гіпербола.
Гіпербола – це надмірне перебільшення властивостей предметів чи явищ у художньому творі.
Епітет – це художнє означення. Це означає, що таке слово додає образну, емоційну характеристику особи, явища, предмета.
Метафора (означає перенесення) – це різновид художнього тропу, у якому назву одного предмета перенесено на інший, якщо за якимись ознаками подібні.
Персоніфікація – це художній засіб, за допомогою якого предмет або явище зображають як живу істоту.
Порівняння – це художній засіб (троп), у якому один предмет пояснюється через порівняння з іншим на основі схожості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ