Збірник тез доповідей науково-практичної конференції "Крок до зірок"

Департамент освіти і науки

Полтавської обласної державної адміністрації

Відділ освіти Пирятинської міської ради Полтавської області

Районний методичний кабінет

Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради

Полтавської області

 

 

 

Збірник тез доповідей

науково-практичної конференції

 

 

«КРОК ДО ЗІРОК»

 

 

 

 

 

 

 

Пирятин – 2017

 

Департамент освіти і науки

Полтавської обласної державної адміністрації

Відділ освіти Пирятинської міської ради Полтавської області

Районний методичний кабінет

Пирятинський ліцей Пирятинської міської ради

Полтавської області

 

 

 

Збірник тез доповідей

науково-практичної конференції

 

 

«КРОК ДО ЗІРОК»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пирятин – 2017

 

       Філімонова Марія Олександрівна,

       учитель математики Пирятинського ліцею

       Пирятинської міської ради Полтавської області,

       стаж за фахом – 10 років,

       спеціаліст вищої категорії,

       старший учитель,

       кандидат педагогічних наук

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У збірнику подано тези доповідей учасників науково-практичної конференції «Крок до зірок», яка проводилася на базі Пирятинського ліцею Пирятинської міської ради Полтавської області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Сучасний розвиток освіти диктує нові підходи в організації діяльності учнів на уроках та в позаурочний час. Технологія класно-урочної системи протягом століть виявлялася найбільш ефективною для масової передачі знань, умінь та навичок молодому поколінню. Сьогодні акцент переноситься на виховання справді вільної особистості, на формування в учнів здатності самостійно мислити, здобувати і застосовувати знання, ретельно обмірковувати прийняті рішення і чітко планувати дії, ефективно співпрацювати в різноманітних за складом і профілем групах, бути відкритими для нових контактів і культурних зв'язків. Це вимагає широкого впровадження в освітній процес альтернативних форм і способів освітньої діяльності.

Цим і обумовлено введення в навчально-виховний процес методів та технологій, що ґрунтуються на дослідницькій діяльності учнів. Зупинимося докладніше на різних видах дослідницької діяльності школярів.

Науково-дослідницька діяльність учнів – це така форма організації роботи, яка пов'язана із розв’язанням творчого дослідницького завдання із заздалегідь невідомим результатом, і передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковій сфері, тобто постановку проблеми, вивчення теорії, присвяченої даній проблематиці, підбір методик дослідження і

практичне оволодіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз та узагальнення, науковий коментар, власні висновки. Будь-яке дослідження, неважливо, в якій області природничих або гуманітарних наук воно виконується, має подібну структуру. Такий ланцюжок є невід’ємним елементом дослідницької діяльності, нормою її проведення.

Проектна діяльність учнів – це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова форма організації роботи школярів, що має спільну мету, узгоджені методи та способи діяльності і спрямована на досягнення загального результату. Неодмінною умовою проектної діяльності є наявність заздалегідь вироблених уявлень про кінцевий результат, етапи здійснення (вироблення концепції, визначення цілей та завдань проекту, доступних і оптимальних ресурсів) та реалізації проекту, включаючи його осмислення і рефлексію результатів діяльності.

Проектно-дослідницька діяльність – діяльність з проектування власного дослідження, що припускає виділення цілей і завдань, принципів відбору методик, планування ходу дослідження, визначення очікуваних результатів та необхідних ресурсів. Є організаційною рамкою дослідження.

Далі піде мова про організацію науково-дослідницької роботи школярів. Така діяльність має ряд своїх особливостей і займає значне місце в системі позаурочної роботи. Але для того, щоб досягти в цьому напрямку позитивних результатів, необхідним є виконання цілого ряду умов.

Головне – високий рівень викладання в школі і наявність педагогів, готових здійснювати цю роботу. Значну роль відіграє і сприятливий мікроклімат в колективі учнів, однак вирішальним є наявність школярів, здатних до даного виду діяльності.

У школі все частіше говорять про ведення дослідницької роботи учнями середнього і старшого шкільного віку, але досвiд керування написанням наукових робiт та врахування психологічних вікових особливостей школярів свiдчить про те, що дослідження є особливо вдалими і мають позитивні результати, коли вчитель починає працювати з учнем вже з 5-го класу. Така діяльність формує у школярів навички пошукової роботи, уміння обробляти отримані дані, узагальнювати і систематизувати, виховує самостійність, впевненість у собі, розкутість, уміння відстоювати власну точку зору. У подальшому робота вчителя зводиться до складання сумісно з учнями розширеного плану наукової роботи, який у процесі написання може уточнюватися та змінюватися, і контролю результату. Також корисно давати школярам додаткову літературу та настанови щодо пошуку інформації в інших джерелах (бібліотеці, Інтернеті тощо).

У першу чергу, вчителю необхідно чітко уявляти мету та завдання науково-дослідницької роботи учнів. Тільки тоді він зможе правильно організувати свою педагогічну діяльність і досягти бажаних результатів.

Головна мета науково-дослідницької роботи школярів – це поетапне здійснення пізнавального процесу шляхом безпосередньої участі в ньому учня. Усі етапи цієї роботи повинні здійснюватися школярем самостійно. Учитель в даному випадку виступає в ролі консультанта.

Особливим є те, що шкільне дослідження не ставить перед собою за мету встановити будь-які нові наукові істини і факти, хоча досвід показує, що учнівські відкриття бувають дуже цікавими і з точки зору професійних вчених.

Звідси випливають завдання науково-дослідницької діяльності школярів.

1. Розвиток самостійності. В основі лежить пошук нових знань, здійснюваний безпосередньо учнем. У цьому випадку відбувається розвиток самостійності, необхідної для правильної соціальної адаптації.

2. Самореалізація особистості учня. Науково-дослідницька робота допомагає знайти себе, об'єктивно оцінити свої здібності. Тут важливим стає правильне визначення можливостей кожної дитини, спрямування процесу в потрібне русло.

3. Розвиток комунікативних здібностей. Науково-дослідницька робота сприяє розвитку образного мислення, пам'яті, логіки, змушує вчитися чітко формулювати свою точку зору та наводити аргументи.

4. Розвиток комунікабельних здібностей. У процесі здійснення науково-дослідницької діяльності дитина стає відкритою, соціально активною, вчиться спілкуванню.

Педагогу, який вирішив зайнятися організацією дослідницької діяльності учнів, необхідно пам'ятати, що науковою діяльністю можуть займатися не всі. За даними досліджень тільки 16 % населення здатні по-справжньому здійснювати такого роду роботу. Тому вчителю важливо вміти визначати тих учнів, які мають схильність до наукової роботи. Варто враховувати, що загальний рівень успішності школяра не є показником його реальних здібностей до проведення повноцінного дослідження. І на допомогу вчителю може прийти цілий ряд методик, спрямованих на визначення нахилів до творчої або пошукової діяльності.

Запорукою успіху шкільного дослідження може стати зацікавленість учня, прагнення до пошуку і бажання щось відкрити. Зрозуміло, що дослідницька робота вимагає багато сил, часу, а значить, дитина повинна бути зацікавленою в результаті. Необхідно, щоб вчитель зміг захопити учня, так як не завжди школярі виявляють бажання займатися дослідженням, особливо на початку роботи. У цьому випадку педагогу необхідно зробити акцент на відповідальність учня і його виконавську дисципліну. Це важливо, тому що без зацікавленості не можна досягти високих результатів. Отже, перш ніж почати роботу, вчитель повинен пробудити інтерес і прагнення до творчої діяльності школяра.

Як же правильно організувати роботу з учнями? Перш за все, повинні бути створені необхідні умови в освітньому закладі:

•   зацікавленість адміністрації;
•   педагоги, які здатні бути керівниками досліджень школярів і мають намір ними бути;
•   учні, яким цікава ця діяльність і які здатні її здійснювати.

Дослідження передбачає деякі традиційні моменти, які можуть бути представлені у вигляді наступного плану:

1. Постановка проблеми або питання дослідження.
2. Вивчення теорії, присвяченої даній проблемі.
3. Підбір методів дослідження.
4. Збір власного матеріалу (складання карток, виписок і т.п.).
5. Основна частина роботи.
6. Обробка і зіставлення даних.
7. Аналіз і узагальнення, власні висновки.
8. Представлення роботи.

Представлення своєї роботи – важливий етап дослідницької діяльності. Кожному досліднику завжди важливо почути думку колег, опонентів, простих слухачів або читачів. У школі можливостей для публічного виступу досить багато: виступ у класі, перед членами наукового товариства учнів, перед учителями, батьками, але особливе місце займають шкільні наукові конференції. Адже це необхідний елемент шкільного життя, особливо там, де на високому рівні здійснюється науково-дослідницька робота школярів.

Конференції виконують такі завдання:

1. Вчать виступати публічно і не боятися аудиторії.

2. Сприяють самореалізації та соціалізації особистості.

3. Вчать правильно вести дискусію, поважати чужу думку.

4. Дозволяють обмінюватися науковим досвідом, вчитися у інших.

Звичайно, тільки цими пунктами завдання конференції не обмежуються.

Проведення наукової конференції вимагає серйозної підготовки. Нижче містяться кілька рекомендацій, які необхідно врахувати при підготовці учнівської конференції в школі.

1. Конференцію не можна проводити спонтанно, вона повинна плануватися заздалегідь. Добре, якщо подібні конференції традиційно проводяться в школі у визначений час і всі учасники мають можливість ґрунтовно до них підготуватися.

2. Конференцію необхідно розбити на кілька етапів (пленарне засідання, вступне слово, доповіді, питання, перерва, круглий стіл).

3. Необхідно ретельно продумати всі етапи конференції, кожен учасник повинен знати, де він задіяний.

4. Час – один із найважливіших моментів для проведення конференції. Пам'ятайте, що діти не можуть нормально працювати, якщо конференція триває більше 2 годин. Тому рекомендується не влаштовувати велику кількість виступів і доповідей. Виступати має обмежена кількість осіб.

5. Заздалегідь потрібно розробити регламент виступів, дебатів і круглого столу. Учня потрібно відразу привчити до думки, що його виступ має тривати не більше визначеного проміжку часу (7 – 15 хвилин).

6. Перерву необхідно робити, якщо конференція триває більше двох годин.

7. Пам'ятайте, що ведення дискусії – обов'язковий етап. Постарайтеся, щоб учні задавали запитання один одному і дискутували.

8. Конференція передбачає особливу манеру спілкування, серйозність, строгість. Все це створює особливу атмосферу.

9. На конференцію не рекомендується збирати всіх учнів. Аудиторія повинна бути підібрана відповідним чином. Насильно залучати до участі в конференції не потрібно.

10. Важливо правильно обрати час для конференції. Бажано не залишати учнів надовго після уроків. Якщо конференція загальношкільна або проводиться для певної паралелі, можна цей день за погодженням з адміністрацією звільнити від занять або провести конференцію на канікулах.

11. Збирайте матеріали конференції. Конференція повинна залишитися в пам'яті дітей як значна подія.

12. Не проводьте конференції занадто часто (в деяких школах практика проведення конференцій зводиться до 1 разу на рік за різними напрямками діяльності).

13. Атмосфера, в якій проходить конференція, повинна бути відповідним чином продумана. Приміщення, освітлення, столи і стільці – все це важливо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЛЬ МАТЕМАТИКИ У ЗДІЙСНЕННІ РЕМОНТУ МОЄЇ КІМНАТИ

 

Виконав: БОЖКО Роман, 5-А клас

       Мої батьки уже кілька років роблять ремонт у квартирі. Ремонт – це справа, звісно приємна, але разом з тим потребує великих матеріальних затрат та математичних розрахунків. Часто дивлячись по телевізору передачі, присвячені ремонту «Квартирне питання», «Фазенда», «Ідеальний ремонт», я вирішив зробити за своїм смаком ремонт у власній кімнаті.  В магазинах сьогодні великий асортимент будівельних матеріалів і ціни, на жаль, високі. Щоб ремонт не влетів нам в «копієчку» важливо правильно все підрахувати. 

Актуальність моєї теми полягає в тому, що багато людей перед ремонтом не підраховують витрати і роблять все «на око», а коли виявляються помилки, то звинувачують продавців та консультантів. Я вирішив дослідити роль математики у проведенні ремонту квартири.

Мета: з’ясувати роль математики в ремонті кімнати.

Завдання:

1. Визначити, які екологічно чисті матеріали можна використовувати в ремонті кімнати.
2. Розглянути, які математичні обрахунки необхідні при здійсненні ремонту.
3. Зробити розрахунки витрат на матеріали для ремонту моєї кімнати

Об’єкт дослідження: кімната

Предмет дослідження: площа кімнати, розрахунок кількості та вартості матеріалів.

При здійсненні ремонту кімнати з урахуванням власних можливостей необхідно мати чітке уявлення того, який він буде, які матеріали будуть використані. Рівень комфорту залежить від якості використаних матеріалів, витрати на придбання яких будуть більші, але експлуатація кімнати їх виправдає.

Сьогодні випускається багато будівельних синтетичних матеріалів, в тому числі і для ремонту житла. Синтетична сировина є дешевою і безпроблемною у використанні, але не варто забувати про те, що їх якість не відповідає екологічним нормам. За експертними оцінками лише четверту частину будівельних матеріалів України можна назвати повністю безпечними для використання в квартирах. Створити для себе абсолютно здорове середовище практично неможливо. Реально лише звести шкоду до мінімуму. Я вирішив пофарбувати стелю водоемульсійною фарбою, стіни обклеїти вініловими шпалерами, а підлогу полакувати.

Для визначення витрат на ремонтні роботи в першу чергу необхідно виміряти поверхні: підлогу, стіни та стелю. Ці виміри дадуть можливість прорахувати затрати обраних матеріалів, а також строки та вартість робіт. Я накреслив план своєї кімнати і записав її виміри. Потім склав перелік робіт, які необхідно здійснити. А потім склав перелік необхідних матеріалів із зазначенням їх вартості. Зараз ви можете спостерігати його на слайді. Таким чином ремонт моєї кімнати коштуватиме 8 677 грн.

Наступним важливим етапом є визначення кольорової гами. Для дитячої кімнати підходять пастельні тони. Так як моя кімната маленька і не дуже світла, то я обрав ніжно персиковий та пісочний кольори.

На уроках математики ми розв’язували багато задач на обчислення площі, периметру, задачі з величинами: ціна, кількість, вартість. Але для мене вони не мали практичного змісту до даної роботи. Тепер я знаю, що без математики не можна вирішити багато життєвих проблем. Знання з математики дозволили зробити необхідні розрахунки для ремонту моєї кімнати, вирахувати вартість і зекономити на ремонті. Я думаю, що учні повинні зрозуміти це і відноситися до математики з більшою цікавістю, захопленням і розумінням цінності математичних знань.

 

 

 

 

МЕД У ЖИТТІ ЛЮДИНИ

 

Виконала: ГЕРБІЧЕНКО Євгенія, 5-А клас

Актуальність дослідження полягає в тому, що, вживаючи мед в якості солодкого продукту або лікарського засобу, люди можуть не замислюватися про його походження та якість, а також індивідуальний вплив на організм. У той же час ми часто чуємо про продаж неякісної та підробленої продукції, а складний процес отримання якісного меду і як наслідок високі ціни на нього провокують появу непотрібних або навіть небезпечних підробок.

Об'єкт дослідження: мед.

Предмет дослідження: процес визначення якості меду.

Мета: вивчення корисних властивостей меду і визначення його якості в домашніх умовах.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати наступні завдання:

1) поспостерігати за роботою бджіл і дізнатися, як бджоли роблять мед;

2) ознайомитися з технологією отримання меду з вуликів, і з'ясувати які існують види меду;

3) визначити, де і як використовується мед;

4) вивчити лікувальні властивості меду;

5) встановити, які речовини входять до складу меду та визначити його властивості;

6) дослідити зразки меду доступними способами, оцінити їх якість.

Мед – продукт життєдіяльності бджіл і квіткових рослин. Бджоли вважаються одними з найбільш високоорганізованих і працьовитих комах.

Яким же чином бджоли виробляють мед? Для того щоб це зрозуміти, я вирушила на пасіку. Виробництво меду починається з того моменту, як робоча бджола-збиральниця залишає вулик в пошуках необхідної квітки. За один політ бджола обстежує понад 500 квіток. Спеціальним хоботком висмоктує нектар з квіток, наповнює ним свій медовий зобик. А в спеціальні заглиблення на задніх лапках бджілки збирають пилок і змочують його нектаром. Перший етап виготовлення меду починається в порожнині бджоли. Робочі бджоли, своїми щелепами обробляють нектар протягом двадцяти хвилин. Невелику дозу проковтнутого нектару бджола використовує для свого харчування, решту несе в вулик. Там її зустрічають бджоли-приймальниці. Вони звільняють збиральницю від нектару, і деякий час зберігають його в своєму шлуночку, де нектар піддається складній переробці. В організмі бджоли крапелька нектару збагачується ферментами та органічними кислотами. Потім вони відкладають краплю нектару в вільну шестигранну воскову комірку, але згодом багаторазово переносять з однієї воскового гнізда в інше, поки недозрілий мед не стане густим. Це необхідно для видалення зайвої води з меду. Помахами крил (а кожна бджола робить 26 400 помахів в хвилину) вони створюють додаткову циркуляцію повітря у вулику, прискорюючи процес випаровування. Потім комірки запечатують восковими кришечками. Запечатаний мед продовжує дозрівати ще 3-4 тижні і в такому вигляді мед може зберігатися протягом багатьох років.

Натуральний мед може бути квітковим, змішаним і падевий.

Квітковий мед отримують при переробці бджолами нектару рослин. Він буває монофлорним (з квітки однієї рослини) і поліфлорним (з квіток декількох видів рослин). Серед квіткових монофлорних найбільшого поширення мають: акацієвий, глодовий, гречаний, каштановий і липовий мед Змішаний мед виходить з нектару, зібраного бджолами з квіток багатьох рослин. Зазвичай такий мед називають за місцем збору: гірський, луговий, степовий, лісовий.

Падевий мед утворюється при переробці бджолами паді - солодкої рідини, яку вони збирають зі стебел і листя рослин. Він густіший, ніж квітковий мед, в ньому більше мінеральних солей та інших сполук. Застосовується в кондитерській промисловості, але непридатний до харчування бджіл.

Буває і штучний мед, який виробляють на фабриках з цукру, кукурудзи, соку кавунів, дині та інших цукристих речовин і він, звичайно, не містить ніяких корисних речовин. Але частіше зустрічається фальсифікований мед, отриманий або на самій пасіці при підгодівлі бджіл цукровим сиропом, або в результаті розведення меду цукровим сиропом чи додаванні в мед крейди або крохмалю.

Як же визначити якість меду?

Запах меду. Справжній мед відрізняється запашним, приємним солодко-терпким ароматом. Деякі рідкісні сорти меду, мед з домішкою цукру, а також падевий не має аромату. Якщо мед починає закисати, то від нього відходить сильний і різкий фруктовий запах.

Колір меду краще визначати при денному освітленні. Розрізняють світлий, середній і темний мед. Колір меду не є ознакою, на підставі якої можна визначати якість цього продукту, але при тривалому зберіганні будь-який мед темніє.

Зрілість меду можна визначити по його в'язкості, якщо взяти ложку меду і швидкими круговими рухами перевернути її кілька разів. Зрілий мед не стікає з ложки, а накручується на неї довгою безперервною ниткою, а потім опускається, утворюючи на поверхні меду башточку, яка повільно розтікається.

Консистенція у справжнього меду тонка і ніжна. Якісний мед легко розтирається між пальцями і вбирається в шкіру. У фальсифікованого меду структура груба, при розтиранні на пальцях залишаються грудочки.

За допомогою літератури я дізналася, що мед завдяки своїм унікальним властивостями з давніх часів широко використовується людиною в кулінарії, косметології, а також в лікуванні і профілактиці різних захворювань.

Мед використовують в їжу, намазуючи його на млинці і хліб, вживаючи зі свіжими фруктами і ягодами, а також підсолоджуючи ним каші, творог і напої. Вивчивши різні рецепти, я помітила, що мед часто використовують у випічці, а також в приготуванні птиці і м'яса.

Як косметичний засіб мед відомий своїми властивостями ще з часів цариці Клеопатри. Мед сприяє оновленню клітин шкіри, тому маски і обгортання є дуже популярними і сьогодні. Мед додається до складу шампунів, бальзамів і масок для волосся, а також до складу деяких зубних паст.

Але головна перевага меду серед інших корисних продуктів полягає в його лікувальних властивостях. Мед давно відомий як загальнозміцнюючий, заспокійливий, відновлюючий сили засіб, який сприяє травленню, поліпшує апетит. Мед поліпшує загальний стан, самопочуття, зовнішній вигляд, сон, усуває втому і запаморочення, сприяє підвищенню маси тіла. Застосовують мед для лікування пошкоджень шкіри, опіків, виразок, ран і наривів. Але не слід при цьому забувати, що мед не лікує, а прискорює лікування багатьох захворювань. Застосовувати мед потрібно тільки в комплексі з лікарськими препаратами за рекомендаціями лікаря. Однак в профілактичних цілях йому немає рівних.

Дізнавшись стільки цікавого про мед, я вирішила перевірити як часто і з якою метою застосовують мед мої знайомі. Для цього я склала анкету  і попросила відповісти на запитання про мед. В опитуванні взяли участь 50 осіб. З результатів анкетування видно, що люблять мед більшість з опитаних людей, але в їжу вживають його не часто. Рідкий, твердий мед і мед в сотах люблять майже однакова кількість людей, при цьому не виділяють мед за сортами, хоча і відзначають особливість липового меду. Багато хто вважає, що вживати мед потрібно для лікування захворювань і для отримання організмом корисних речовин. На жаль, багато хто не враховує косметичні та кулінарні властивості меду. Більшість вважає, що мед корисний всім без винятку, але деякі відзначають, що в родині зустрічається алергія на мед.

 

 

 

 

 

 

 

ЩО ЧИТАЮТЬ У 5-А КЛАСІ

 

Виконала: ДЕДЯЄВА Софія, 5-А клас

Книги розвивають і збагачують нашу мову, розширюють словниковий запас, приносять радість і задоволення. Це і розвага, і пригода. Вони здатні змусити нас відчувати найсильніші емоції: плакати, сміятися, злитися, співпереживати, вчать нас співпереживати, дозволяють поставити себе на місце іншої людини і зрозуміти, які почуття опановують людьми, що потрапляють в ту чи іншу ситуацію.

Чому ж багато дітей неохоче і мало читають? Чому з року в рік знижується інтерес до читання, до класичної дитячої літератури, до поезії? Що цікаво читати моїм одноліткам і чи читають вони взагалі? Які літературні герої сьогодні є кумирами дітей мого віку? Як відродити інтерес школярів до літератури?

Щоб відповісти на ці хвилюючі мене питання, я спробувала вивчити читацькі інтереси учнів свого класу.

Актуальність піднятої мною проблеми підтверджують дані про стан читацької культури школярів, знайдені мною в журналі «Шкільний бібліотекар». Ці цифри говорять про зниження інтересу до читання від молодшого школяра до старшого.

Мета дослідження – виявити коло читацьких інтересів моїх однолітків, скласти читацьке досьє класу.

Для досягнення поставленої мети я поставила перед собою наступні завдання:

1.Проаналізувати ставлення однокласників до читання художньої літератури.

2. Визначити перелік художніх творів, які є цікавими для моїх однолітків.

3. Скласти перелік «Улюблені книжки 5-А класу».

4. Провести анкетування.

Об'єкт дослідження – учні 5-А класу

Предметом дослідження – читацькі інтереси учнів 5-А класу нашої школи.

Колись наша країна була найбільш читаючою країною в світі. Зараз, на жаль, між людиною і книгою владно стали комп'ютери, мобільні телефони, телебачення, відсунувши головне джерело знань на другий план.

Які ж книги подобаються моїм однолітка? П'ятикласникам було запропоновано з переліку вибрати жанри творів, яким вони віддають перевагу.

З отриманих даних ми бачимо, що найбільшу перевагу учні віддають таким жанрам як гумор, казка, фантастика, пригоди.

  Серед найулюбленіших книг в читацькому досьє мого класу: «Країна сонячних зайчиків», «Пригоди Тома Сойєра», «Синева», «Вінні-Пух та його друзі», «Гаррі Поттер», «Аліса в країні чудес», «Казки братів Грімм», «Справжня панянка», «Ганнуся», «Кобзар».

Таким чином, спостерігається змішування у смаках дітей класичної та сучасної дитячої літератури.

Питання «Твій улюблений літературний герой» виявив велику різноманітність пристрастей моїх однокласників. Улюбленими літературними героями визнані Гаррі Поттер, Аліса, Том Сойєр, Баба Яга, Вінні-Пух, Джессі, Кося Вухань, Попелюшка.

Своїм улюбленим письменником або поетом мої однокласники  вважають: Тараса Шевченка, Марка Твена, Лесю Українку, Наталю Забілу, Всеволода Нестайка, Анну Ахматову та Олександра Олесяю

Скільки ж часу приділяють читанню мої однолітки і як часто вони читають? 42 % читають 30 хв в день, 31 % читають від 1 до 3 год, 21 % приділяють читанню 1 – 2 год, 5 %  більше 2 год за день.

Скільки сторінок в день читають? 26 % читають до 3 сторінок в день,

20 % читають 3 – 10 сторінок в день, 15 % читають 10 – 15 сторінок в день,

31 %  читають більше 20 сторінок в день.

На питання: «З якою метою ти читаєш?» - Відповіді теж неоднозначні.   15 % - люблять читати, 31 % - потреба школи, 10 % - змушують батьки, 52 % - інші причини. 

З іншого боку радує те, що переважна частина учнів займається власною літературною творчістю і пишуть комікси, вірші, оповідання, казки та пісні.

Дослідження дозволяє зробити висновок про те, що пізнавальна роль читання сьогодні все ще є важливою для учнів. Це підтверджує відповідь на питання «Читання для тебе - це ...»: 5 % - відпочинок, 63 %  - пізнання нового, 32% - допомога в навчанні. Можна зробити висновок, що хорошим прикладом для моїх однокласників виступають їхні батьки. Адже 73% батьків читають книги.

Результати наших досліджень переконують у тому, що читацький інтерес моїх однокласників досить високий. Однак поки що мої однокласники читають літературу «з примусу», а не «для душі, розуму і серця». Але є і позитивні сторони: це використання нових інформаційних технологій, незалежність у формуванні кола свого читання. Проте, нам ще дуже багато потрібно зробити, щоб повернути книзі її колишню роль джерела знань, друга, що допомагає пізнати себе і навколишній світ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВОДА – ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ. ЕКОНОМІЯ ВОДИ У ПОБУТІ

Виконала: ДОННИК Вікторія, 5-А клас

Вода є унікальним елементом земної поверхні, і саме через наявність великої кількості води нашу Землю також називають «блакитною планетою». Незважаючи на таку кількість води, більша її частина міститься в океанах і морях, і тільки дуже незначна кількість живильної вологи придатна для споживання. Вже сьогодні існує загроза виникнення та загострення проблем із питною водою на кшталт проблем з використанням енергоносіїв таких, як нафта, газ та вугілля. За ступенем водозабезпечення Україна посідає одне з останніх місць у Європі. Водні ресурси України використовуються, а отже, і забруднюються, у декілька разів інтенсивніше, ніж в інших країнах. Поверхневі, ґрунтові та підземні води є важливими елементами гідрологічного циклу землі. Поверхневі води включають річки, озера, моря, океани та льодовики. Ґрунтові та підземні води залишаються одним з найменш досліджених і найважчих для обліку та контролю водних ресурсів. Вода використовується у сільському господарстві (зрошення), промисловості (як сировина, а також як охолоджувальний та нагрівальний засіб) та для побутових цілей (споживання, особистої гігієни, миття, відпочинку тощо). В наші часи нераціональне використання та забруднення води є достатньо серйозною проблемою, що може привести до катастрофи. Оскільки всі ми споживаємо воду, то й несемо відповідальність за її збереження. В основу збереження водних ресурсів покладено два принципи: раціональне використання та охорона.

Вода – це найдивовижніший мінерал на Землі. Дивовижний тому, що створює умови для розвитку й росту різних форм життя. Недарма вчені вважають, що було б правильніше назвати нашу планету Вода, оскільки її поверхня ¾ вкрита водою.  Це океани, моря, озера та ріки, які, неначе артерії, пронизують земну поверхню. Кожен день величезна маса води переміщується по земній кулі, випаровується, випадає на Землю у вигляді опадів, здійснюючи  кругообіг води в природі. Завдяки цьому підтримується тепловий режим і існує життя на планеті.

Вода – універсальний мінерал, найбільш розповсюджений серед інших мінералів на Землі. Роль води для живої та неживої природи дуже велика.

Мета дослідження теми: розглянути воду як джерело життя на Землі та за допомогою розрахунків довести можливість суттєвої економії води у побуті.

Завдання:

1.   Розглянути можливість економії води у побутових умовах.

Актуальність теми дослідження:

Без води неможливе життя людей, тварин і рослин. Людина без води може прожити не більше 5-6 діб. Людський організм значною мірою складається з води. І тому, від того яку воду буде вживати людина, залежить здоров’я людини. Щоб людина могла споживати якісну воду необхідно вчитися економити її не лише на підприємствах, але й в домашніх умовах.

Методи дослідження:

Проведення досліджень по витратам води за різних умов користування нею.

Очікуваний результат:

Після проведення досліджень та проведення розрахунків я зможу показати скільки коштів можна заощадити в моєму 5-поверховому будинку та використати їх для будівництва дитячого майданчика.

 

 

 

 

 

 

 

ШКІЛЬНИЙ ПОРТФЕЛЬ

 

Виконала: ОНІЩЕНКО Валерія,  6-Б клас

На сучасному етапі розвитку суспільства актуальною стала проблема формування і збереження гарної фігури і правильної постави тіла дитини. Цю проблему піднімають не тільки лікарі, а й вчителі, вона турбує самих дітей та їхніх батьків. Проблема розглядається широко на телебаченні і в пресі. Частково вивчається в школі, але ми вважаємо, що цього не достатньо, щоб знати про те, як зберегти своє здоров'я і красиву фігуру на довгі роки.

Однією з причин формування неправильної постави є наш шкільний портфель. Міністерство освіти створює нові правила, розробляє нові методики, але не займається дослідженнями фізичних навантажень. Вага шкільних ранців часто є непосильною ношею для незміцнілих дитячих плечей.

Мета роботи: вивчити вплив шкільного портфеля на здоров'я школярів різного віку і скласти рекомендації батькам для вибору правильної конструкції портфеля та запобігання його перевантаженості.

Завдання: 

 1. Вивчити літературу з даного питання.

 2. Здійснити опитування учнів щодо їхніх смаків по вибору портфеля.

 3. Вивчити вплив портфеля на здоров'я школяра.

 4. Розробити рекомендації для батьків з вибору правильної конструкції портфеля та запобігання його перевантаженості.

 5. Опрацювати отримані результати і зробити висновки

  Заслуга винаходу сумки для носіння паперу належить європейцям.

Що ж таке портфель, ранець? Нам довелося звернутися до словника. Портфель слово французького походження. Слово портфель утворено від двох французьких: potter - «носити» і feulle - «лист». У перекладі на українську «носити лист».

Видів шкільного портфеля з кожним роком стає більше. На сьогоднішній день можна виокремити наступні популярні види шкільного портфеля:

1. Рюкзак. Найпопулярніший вид шкільного портфеля. Має регульовані лямки. Є рюкзаки з різним ступенем твердості. Наприклад, рюкзаки типу речового мішка не тримають форму, підходять для малої кількості книг.
2. Ранець. Це рюкзак на каркасі. Не міняє свою форму. Бувають моделі, схожі на шкільний портфель - «візок», тобто з коліщатками та ручкою, що висовується.
3. Візок. На вигляд нагадує валізу або кофр. Рекомендується для тих, хто змушений носити в школу багато книг.
4. Сумка листоноші, розм. - «Планшетка». Це містка, але не дуже велика м'яка сумка, з одного довгою ручкою-ременем через плече.

Вага шкільного портфеля (з усім його вмістом) залежить від типу портфеля. Для рюкзака вага може бути від 10 до 15% від ваги дитини (для дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку - 10%). Тобто, якщо школяр важить 40 кг, то його рюкзак може важити 4 кг. Шкільні сумки, які носяться на одному плечі, повинні важити менше, до 10% від ваги дитини.

Будь-яке перевантаження шкільного портфеля може привести до серйозних проблем зі спиною вже в шкільному віці, і пізніше, в дорослому. Є дослідження, які доводять, що невірно підібраний тип шкільного портфеля збільшує шанси розвитку сколіозу на 50%, а надмірна вага – на 70%.

Колись давно був один розмір шкільного ранця, зараз їх безліч. Тому правильно підбирайте розмір рюкзака. Запам'ятайте одне нескладне правило, коли станете вибирати: верх рюкзака не повинен знаходитися вище лінії плечей, а низ – нижче стегон. Ширина ранця не повинна бути більше, ніж ширина плечей дитини. Важливо, щоб задня стінка ранця або рюкзака була ущільнена і добре прилягала до спини школяра, не даючи хребту викривлятися. Учневі молодших класів краще придбати рюкзак зі спеціальною ортопедичною спинкою.

Далі звертайте увагу на матеріал, з якого виготовлений рюкзак. Чим він легше, тим легше його буде носити. Вінілові або тканинні рюкзаки не менш міцні, ніж шкіряні, але легші за вагою. Подивіться, як виглядають ремені. Вони повинні бути не менше 8 см шириною і добре підганятися під зріст і об’єми дитини.

Неправильно підібрані ремені можуть передавлює нервові закінчення на плечах і руках, і викликати їх оніміння. Поверхня рюкзака, що прилягає до спини, повинна бути виконана у вигляді спеціальної подушечки.

Ефективним способом розподілу ваги навантаження рюкзака є використання ременів для пояса або стегон. 50 - 70% навантаження знімається з плечей і переноситься на нижні частини тіла.

Вибирайте рюкзак, який має кілька додаткових кишень замість однієї великої. Це дозволить більш рівномірно розподілити навантаження, та й речі будуть краще відокремлені одна від одної і їх легше буде знайти.

 Комп'ютерна асоціація з Тайваню створила групу, мета якої – сприяти поширенню в країні і за кордоном електронних шкільних ранців – комп'ютерів, які повинні об'єднати в собі шкільні підручники, зошити, щоденники і все інше, необхідне школяру для навчання. Багато експертів, і не тільки на Тайвані, передбачають, що ці пристрої поступово замінять традиційні друковані книги. Їх переваги не стільки в малій вазі (10-дюймовий планшетний ПК має масу лише трохи більше 1 кг), але і в тому, що перехід на них створить нове, з незрівнянно більшими можливостями навчальне середовище. Крім того, що в такому комп'ютері можна зберігати кілька десятків підручників з картинками, вчителі можуть централізовано перевіряти виконані на них роботи і роздавати матеріали і домашні завдання або, використовуючи електронні дошки, передавати свої лекції. Та й самі учні зможуть легко і швидко обмінюватися між собою будь-якою збереженою в «рюкзаку» інформацією.

 Нами було проведено анкетування 63 учнів різних вікових категорій нашої школи. Переважна частина учнів купували портфель не в Пирятині. Основною характеристикою при виборі портфеля учні називають його зручність. У більшості школярів глибокі портфелі з м’якою спинкою. У 5-класників портфелі нові, куплені на початку навчального року, у 6-класників та 9-класників портфелі в основному минулорічні. Середня вартість портфеля учня Пирятинського ліцею 600 грн.

висновок:

      З огляду на все вище сказане, дитина самостійно не зможе впоратися з проблемами викривлень хребта, їй необхідна допомога з боку батьків, лікарів та й усієї держави.

      1. Для цього необхідно організувати для більшості учнів спортивні секції, заняття аеробікою.

      2. Забезпечити школи меблями, що відповідають зросту учнів, розвантажити шкільний портфель – ці проблеми допоможе вирішити нам тільки Міністерство освіти.

      3. Розвантажити портфель можна, поставивши парні уроки, тоді приносити підручників до школи потрібно буде в два рази менше. Можна по комплекту підручників мати в кабінетах, щоб учні взагалі не носили навчальні книги, а в шкільному портфелі лежали тільки зошити і письмове приладдя.

      4. Збільшити кількість уроків фізичної культури в школах, що підвищить рухову активність підлітка, сприятиме розвитку м'язової системи і правильному формуванню скелета.

      5. Ввести в раціон додаткового харчування в школах продукти, багаті кальцієм і фосфором.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОМП’ЮТЕРНА ЗАЛЕЖНІСТЬ

 

Виконала: ОПАНАСЕНКО Дарина,  6-Б клас

Люди люблять грати.

Вони обожнюють, як Аліса з Країни чудес, представити себе "королями" і "королевами" і забути, що завтра треба йти в школу або на роботу. Гра і життя - поняття нероздільні. Ігри завжди були присутні в житті людини і поступово еволюціонували в ті форми, які дозволяли краще пристосовуватися до потреб середовища проживання. Сьогоднішні гри вийшли на рівень реалістичного комп'ютерного моделювання, але хіба змінилися їх природа і призначення?!

Мета дослідження: Виявити, яку кількість часу діти грають у комп'ютерні ігри, з чим це пов'язано і які наслідки має.

Завдання дослідження: Провести анкетування з метою визначення ставлення до комп'ютерних ігор учнів різного віку; Виявити проблеми зі здоров'ям, які є наслідком захоплення комп'ютерними іграми.

Історія комп'ютерних ігор нараховує більше 40 років. Першою в світі грою з використанням обчислювальної машини стала Space War - вона була розроблена для комп'ютера в 1962 році. Два гравці, сидячи за консоллю даної ЕОМ, керували рухом двох космічних кораблів, що оберталися навколо планети і стріляли один в одного ракетами. Гравці могли повертати кораблі і прискорювати їх рух, а мета гри була гранично проста - вивести супротивника з ладу перш, ніж це зробить він.

Нами було проведено анкетування, в якому взяли участь 48 учнів.

Результати анкетування, представили графічно, у вигляді діаграм.

Проводилося анонімне анкетування, тому відповіді в більшості випадків відповідають дійсності.

У опитуванні взяли участь 51% хлопців і 49% дівчат.

Основна частина опитуваних проводить за комп’ютером близько 2 год щодня, причому 30% опитуваних цей час проводять виключно в іграх.

94% опитуваних хоча б колись грали в комп’ютерні ігри.

Грають у стратегії, стрільбу та інші ігри, ігноруючи розвиваючі ігри.

Як правило, вживають їжу під час гри.

84% опитаних втомлюються під час гри.

Переважна більшість опитаних не одягає спеціальні окуляри для захисту очей від випромінювання комп’ютера.

Більшість опитуваних вважають, що комп’ютер шкодить їхньому здоров’ю.

Отже, в результаті дослідження можна зробити такі висновки:

•   Аналіз анкетування показує, що учні нашої школи велику кількість часу проводять, граючи за комп'ютером.
•   9% учнів, які грають в комп’ютерні ігри більше 2 год в день, знаходяться в групі ризику.
•   Граючи, діти споживають їжу і не використовують спецокуляри. Цим самим наносячи шкоду своєму організму.
•   У післяурочний час у місті працюють гуртки та спортивні секції. Тут кожен учень може знайти заняття за своїм смаком, використовуючи свій вільний час з користю. Ми рекомендуємо всім учням відвідувати гуртки та секції і не забувати, що комп’ютер можна використовувати і для власного розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСЯ ПРАВДА ПРО МИЛО

 

Виконала: ПЕТРЕНКО Валерія, 5-А клас

Мило – невід'ємна частина нашої гігієни. Мило м'яко очищає і зволожує, відновлює і зберігає здоров'я і красу шкіри. Навряд чи знайдеться будинок, де не буде жодного шматочка мила! Однак дуже часто, крім твердого, шматкового мила, ми можемо зустріти мило і в рідкій формі. І я вирішила запитати, якому милу найкраще довіряти: рідкому чи твердому? А попутно познайомитися з самим процесом отримання мила і його історією виникнення в світі і в нашій країні.

Мета роботи – вивчити історію виникнення і процесу отримання мила, а також з'ясувати, яке мило краще: рідке чи тверде?

Завдання:

1. Познайомитись з історією виникнення мила і миловаріння.

2. З'ясувати, якому милу краще довіряти: рідкому або твердому?

3. Провести анкетування серед учнів.

Історія мила налічує близько 6 тисяч років. До його появи люди намагалися очищати своє тіло за допомогою різних засобів. Наприклад, стародавні греки обтирали тіло дрібним піском, привезеним з берегів Нілу, а стародавні єгиптяни вмивалися розчиненим у воді бджолиним воском. Скіфи розтирали в порошок деревину кипариса і кедра, додавали до нього воду і ладан, а потім натираи цією сумішшю тіло і зіскрібали її разом з брудом.

 Також для миття використовувалися різні рослинні компоненти (рослина мильнянка (сапонарія), кора дерев, деревний попіл), які в поєднанні з тваринним жиром і поклали початок процесу миловаріння.

   Про те, де з'явилося перше мило, і який народ став родоначальником миловаріння, вчені сперечаються до цих пір, схиляючись до абсолютно різних і однаково правдоподібних версій.

    Відомо тільки, що з'явилося воно раніше пороху і паперу. Але таємниця його народження не розкрита досі. Є різні версії. Хтось вважає, що в переліку відкриттів людства мило стоїть на наступному місці після шашлика. І в цьому є логіка. Жир, що стікає з м'яса, падав на гарячий попіл в багатті. Речовини, що входять до складу жиру, реагували з речовинами, що містяться в попелі. А висока температура тільки полегшувала їх взаємодію. І вийшло те, що ми сьогодні називаємо милом.

Відповідно до іншої з гіпотез, миловаріння було винайдено в Шумері, першій цивілізації на Землі, що існувала в IV-III тисячоліттях до нашої ери. Шумерам приписується безліч винаходів, таких як колесо, писемність, сільськогосподарський реманент, гончарний круг, і навіть пивоваріння.

Відкриття мила як засобу гігієнічного догляду приписують знаменитому античному лікарю Галену, що жив у II столітті нашої ери. У своїх записах він залишив замітки про мило, його склад і властивості. Так, він писав, що мило отримують з розчину попелу і вапна з додаванням жиру. Крім того, Гален зазначив, що отриманою речовиною можна було не тільки очищати і пом'якшувати шкіру, але і позбавлятися від забруднень на одязі.

Мило довго було предметом розкоші і цінувалося поряд з дорогими ліками і зіллям.

Тільки в XV столітті в Італії почали промислове виробництво твердого мила. При цьому жири з'єднували не з попелом, а з природною кальцинованою содою. Це дуже сильно здешевлювало мило. Для варіння мила використовували яловиче, бараняче, свиняче, кінське сало, кістяний, китовий і риб'ячий жир, відходи жирів різних виробництв. Додавали і рослинні олії - бавовняну, оливкову, мигдальну, кунжутну, кокосову і пальмову.

Сьогодні мило займає міцні позиції в повсякденному житті. Тільки зараз мило - це не звичайний засіб гігієни і не тільки засіб гігієни. Мило виконує різні завдання: лікування, ароматотерапевтичний вплив, використання для чутливої ​​шкіри, зняття напруги, боротьба зі старінням шкіри. Зараз стає популярним мило, виготовлене з використанням різних жирних і ефірних масел, а також парфюмерних композицій. Також актуальне мило оригінальної форми. Популярність дизайнерського мила постійно зростає, так як цінуються не тільки практичні, але і естетичні властивості мила.

Після того, як я познайомилася з інформацією про мило, я вирішила провести експеримент, мета якого було визначити, яке мило все-таки краще, тверде чи рідке?

Учням з різних класів було запропоновано помити руки, використовуючи тверде мило спочатку в гарячій, а потім в холодній воді. Після цього треба було повторити те ж саме, використовуючи рідке мило. При цьому учням пропонувалося витерти руки на вибір: тканинним рушником, або паперовими серветками.

 Для обробки результатів експерименту було проведено анкетування. Разом з вчителем математики ми склали анкету. Було опитано 43 учні нашої школи.

В анкету було включено питання про те, як часто учні миють руки, чи знають вони про те, чим краще мити руки і чим краще витирати їх після миття, а так само яке мило їм сподобалося більше: тверде або рідке?

Результати анкетування показали, що завжди миють руки:

 перед їжею та після прогулянки - 24 учні;

 після відвідування туалету – 31 учень;

 після спілкування з тваринами – 21 учень.

Дуже радує, що більше половини опитаних завжди миють руки в різних ситуаціях. Але в той же час значна частина не розуміють важливість цього процесу.

Переважна частина опитуваних в різних життєвих ситуаціях віддає перевагу використанню рідкого мила та тканинним рушникам.

Особливих уподобань стосовно фірми-виробника мила виявлено не було.

Цінова політика мила – 4-6 грн або більше 10 грн.

Стосовно аромату, то значна частина опитуваних віддали перевагу фруктовим ароматам або взагалі не акцентували увагу на ароматі.

Проаналізувавши відповіді на інші запитання анкети, а також використовуючи свій досвід і досвід дорослих можна зробити наступні висновки:

Тверде мило має наступні переваги:

• воно дуже затребуване за рахунок своєї низької ціни і невеликих розмірів;

• швидко змивається водою, причому як холодною, так і гарячою, що дозволяє використовувати його практично в будь-яких умовах;

• зручність – може не містити запаху, добре намилюється.

Існують у твердого шматка і свої недоліки:

• швидко сохне, швидко розкисає;

• високе лужне середовище;

• сушить шкіру;

• залишає після себе наліт.

Рідке мило має наступні переваги:

• не сушить шкіру;

• є дозатор;

• більш гігієнічно, немає прямого контакту з руками;

• не вислизає з рук;

• швидко піниться;

• має стійкий аромат.

До недоліків рідкого мила можна віднести:

• високу ціну (в порівнянні з шматковим);

• вимагає більшу кількість часу, який витрачається на те, щоб змити його з шкіри.

За своїм хімічним складом рідке і тверде мило практично нічим не відрізняється. Але слід зазначити, що деякі люди мають досить чутливу шкіру, тому їм підходить тільки рідке мило. Крім того, рідке мило більш гігієнічне, так як воно знаходиться всередині флакона з дозатором, а на кусковому милі залишаються бактерії, які дуже швидко розмножуються у вологому середовищі. Тому рідке мило викликає більшу довіру, ніж шматкове.

Працюючи над цим дослідженням, я дізналася для себе багато цікавої і корисної інформації. Крім цього, даний матеріал може бути використаний на уроках основ здоров’я і у позаурочній діяльності.

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

НА СУЧАСНИХ ШКОЛЯРІВ

 

Виконав: ТРИСТАН Данило, 6-В клас

Мета дослідження:

1. З'ясувати, що таке соціальна мережа та час її виникнення.
2. Виокремити найбільш популярні соціальні мережі в України  та  їх аудиторію.
3. Виділити  позитивні та негативні напрямки впливу соціальних мереж на людину.
4. Визначити ступінь впливу соціальних мереж на школярів різних вікових категорій

Гіпотеза дослідження: ступінь впливу соціальних мереж достатньо великий і прогресує у підлітковому віці.

Соціальна мережа – це соціальна структура, утворена індивідами  або організаціями. Термін виник в 1954 р., автор – Дж. А. Барнес. Але офіційним початком життя соціальних мереж прийнято вважати 2003-2004 роки. Саме в ці роки був запущений такий ресурс як: Facebook.

Найпопулярніші соціальні мережі:

1.Facebook

2.Twitter

3.Однокласники

4. Вконтакте

5. Google+.

До позитивних рис соціальних мереж можна віднести: можливість знайти старих та познайомитись з новими друзями;

•         можливість скачувати музику, ігри, картинки і фільми безкоштовно та на всі смаки;
•         користь при навчанні;
•         можливість до самонавчання онлайн;
•         можливість оплачувати рахунки прямо вдома;
•         пошук потрібної інформації.

Серед негативних рис соціальних мереж виділяють:

•         Не завжди достовірна інформація.
•         Фінансові затрати.
•         Приносить шкоду здоров'ю.
•         Виникнення залежності.
•         Відкритий доступ до негативної інформації.
•         Втрати часу.
•         Відкритий доступ до особистої інформації користувача.

 Мною проведено анкетування серед учнів 6, 7 та 9 класів. Загальна кількість опитаних 55 учнів.

Найбільш залежними від соціальної мережі вважають себе учні 7 класів

Учні 6 та 9 класів проводять у соціальних мережах щодня до 2 год, учні 7 класу – до 5 год.

Понад 3 роки в соціальній мережі зареєстровані більшість учнів 9 та  7 класів, значна частина учнів 6 класу від 1 місяця до 3 років..

Серед найкорисливіших факторів користування соціальною мережею учні 6 та 9 класу виділяють можливість знаходити корисну інформацію, учні 7 класу – пошук нових знайомств та друзів.

Погіршення стану здоров'я є найшкідливішим фактором користування соціальною мережею для учнів 6 та 7 класів, для учнів 9 класу таким фактором є втрата контролю над часом.

Учні 6 класу вважають, що спілкування людей в соціальних мережах зміцнює їх стосунки один з одним, учні 7 класу вважають, що віддаляє, а учні 9 класу надали перевагу варіанту «ніяк» не впливає.

У результаті проведених опитувань і обробки інформації, можна виділити шляхи вирішення проблем, пов'язаних з використанням соціальних мереж:

•    Обмеження часу перебування в мережі.
•    Пошук альтернативних способів проведення часу (наприклад,заняття спортом, малювання, вишивання, читання книг тощо).
•    Надання більшої уваги своєму реальному життю (проблемам в школі, в сім'ї, друзів).
•    Збільшення часу перебування в компанії друзів.

         Комп'ютер може стати другом або заклятим ворогом, може допомогти в біді, а може додати купу проблем, може допомогти знайти однодумців, а може привести до самотності. Вирішувати тільки ВАМ!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МОБІЛЬНИЙ ТЕЛЕФОН – ДРУГ ЧИ ВОРОГ?

 

Виконав: ТРУС Богдан, 6-Б клас

Мобільні телефони стали частиною нашого життя, як телевізори чи комп'ютери. Знайомство дітей з мобільним телефоном все частіше відбувається в досить малому віці. Я звернув увагу, що на перервах мої однокласники грають в ігри в телефоні, витрачають багато часу на розмови по мобільному.

  Вчителі пояснюють нам, що надмірне захоплення мобільними телефонами шкодить здоров'ю дітей.

Я вибрав цю тему тому, що мене зацікавило, як же впливає мобільний телефон на здоров'я людини, для чого потрібен мобільний телефон і що знають учні нашої школи про шкоду мобільного телефону і які у них смаки щодо вибору мобільного телефону?

Я вважаю, що обрана мною тема важлива, так як більшість школярів багато розмовляють і грають по мобільному телефону, він є невід'ємною частиною їхнього життя і не всі з них знають, яких правил треба дотримуватися, щоб зберегти своє здоров'я.

Мета мого дослідження: з'ясувати позитивні та негативні сторони впливу мобільного телефону в житті людини.

Я поставив перед собою наступні завдання:

1. Вивчити історію мобільного зв'язку.

2. З'ясувати, яку користь і яку шкоду несе для людини мобільний телефон.

3. Провести анкетування серед учнів нашої школи.

4. Дізнатися, як правильно користуватися мобільним телефоном, де і який телефон краще купляти

5. Скласти пам'ятку «Безпечне використання мобільного телефону».

Прочитавши літературу, вивчивши сайти Інтернету я дізнався, що перший мобільний телефон з'явився більше 60 років тому. Перший мобільний телефон займав два задніх сидіння машини. Апарат коштував, як половина автомобіля, і важив 35 кг. Таким був прадід сучасних мобільних телефонів.

  Уже в 50-ті роки почалася поступова мініатюризація телефонів, вони стали займати менше місця. У 70-ті роки вони стали важити близько 14 кілограмів.

Така ситуація проіснувала до 1973 року, коли Мартін Купер, інженер фірми Motorola, створив портативний телефон.

Ви тільки уявіть собі: це була трубка вагою близько 1 кг, висотою 25 см, по товщині і ширині близько 5 см. На панелі було розташовано всього 12 клавіш. З них 10 цифрових та дві для відправки виклику і припинення розмови. Ніякого дисплея, ніяких додаткових функцій. Розмовляти по ньому можна було близько півгодини, але ось заряджатися треба було більше 10 годин. Так було покладено початок.

Час минав, телефони ставали все дорожчіми, красивішими і функціональнішими. І сьогодні мобільний телефон став невід'ємним атрибутом повсякденного життя майже кожної людини. Поширення мобільних технологій зробило цей сервіс все більш дешевим, якісним і доступним.

Позитивний вплив - це всі функції мобільного апарату, які роблять життя людини простіше:

• зв'язок: завжди можна зв'язатися з навколишнім світом, зателефонувати

батькам, друзям;

• калькулятор: порахувати приклади на математиці;

• Інтернет: подивитися останні новини; зайти в ВК, однокласники, інстаграм

• музика: насолоджуватися улюбленими піснями;

• будильник: ніколи не проспиш, заводячи його;

• Bluetooth: маючи таку функцію на телефоні, можна передавати файли на відстані, при цьому абсолютно безкоштовно;

• Календар: заздалегідь відбувається оповіщення, у кого день народження найближчими днями, що дуже зручно.

Напрошується відповідь на наше питання - мобільний телефон один? Так, але ...

Весь жах в тому, що шкода мобільним телефоном наноситься не тільки, коли по ньому розмовляють, але і коли він просто лежить включеним. 

1. Мелодії, які звучать на уроках, і посилаються SMS відволікають учнів від уроку і заважають вчителям.

2. Прослуховування музики або бесіда по телефону робить людину неуважною: за статистикою люди на вулиці, які розмовляють по телефону або слухають музику в кілька разів частіше за інших пішоходів потрапляють під машину.

3. Частіше трапляються аварії, якщо ще і водій під час руху розмовляв по телефону.

4. Провокує крадіжки. Не кожен з батьків може придбати своїй дитині супермодний телефон. Тому телефон може стати об'єктом заздрощів і спровокувати підлітків на злочин.

5. На часті розмови і SMS-листування потрібні додаткові фінансові витрати (і часом не малі!).

Я не пропоную відмовитися від використання мобільних телефонів. Але треба подбати про те, щоб у дітей був якісний захист від електромагнітного випромінювання, і вони користувалися правилами використання мобільного телефону. Мною була складена відповідна пам’ятка.

• Слід обмежувати тривалість однієї розмови до трьох хвилин, максимально збільшувати період між двома розмовами (мінімальна пауза - 15 хвилин).

• Замість дзвінків відправляти SМS повідомлення.

• Не носити телефон у кишені або на шнурку, а тримати на столі або в сумці, щоб уникнути ракових пухлин.

• Не розмовляти по мобільному телефоні в машині або в автобусі.

• Під час сну вимикати телефон і прибирати подалі від спального місця.

• Під час самої розмови користуватися навушниками або гучним зв'язком.

•Використовувати для телефонів чохли, які послаблюють електромагнітне випромінювання в 500-1000 разів.

Я провів дослідження у вигляді анкетування учнів 6 і 9 класів. В опитуванні взяли участь 27 дітей. У кожного з них є телефон.

В учнів 6 класу переважає наявність більш дешевих телефонів, зокрема фірми S-TELL, у 9-тикласників – більш дорогі LENOVO і IPHONE.

Щодо напрямів використання, то учням 6 класу телефон потрібен для розмов з батьками та ігор, учням 9 класу – для спілкування з друзями та виходу в інтернет. І при цьому всі опитувані сказали, що не змогли б обійтися без телефону протягом місяця.

Половина опитуваних вважає, що мобільний телефон шкодить здоров’ю, але лише третина дотримується правил використання телефона.

У своїй роботі я не знайшов однозначної відповіді на питання: «Друг чи ворог нам мобільний телефон?», але прийшов до висновку, що краще знати про його шкоду, аніж потім страждати від наслідків. Тепер я знаю, що потрібно дотримуватися правил користування мобільним телефоном. Про це я розповім і іншим учням.

 За час роботи над темою, я сам дізнався багато нового про мобільний телефон, і це змінило моє ставлення до нього. Я став обмежувати тривалість розмов, майже не граю в ігри. Багато учнів мого класу теж скористалися моїми порадами.