Збірник віршів для дітей "Для маляток-дошкільняток"

Про матеріал
У збірнику поезії для дітей зібрано і впорядковано малі фольклорні твори поетів Шепетівщини, які сприятимуть збагаченню духовного та естетичного світу дошкільників, розвитку мовлення, та творчих нахилів, здібностей, обдарувань. Збірник поділений на тематичні розділи: "Абетка для малечі про корисні речі", "Малятам про звіряток", "Моє майбутнє - з рідною землею", "Про рослинки для дитинки"
Перегляд файлу

Ленковецька сільська рада (ОТГ)

Шепетівського району Хмельницької області

Старобейзимський дошкільний навчальний заклад «Веселка»

Для

маляток-

дошкільняток

(Збірка віршів для дітей

авторів Шепетівського району)

      (на допомогу вихователям, батькам)

                    D:\Документація садочка\Фото 2015\Сонце\CAM00101.jpg         

                                   -2017-

 

Упорядник:  Петрова Л. В.

 

Рецензент: Гнатюк Т.С., методист з дошкільного виховання управління освіти Ленковецької сільської ради (ОТГ).

 

   У збірнику поезії для дітей зібрано і впорядковано малі фольклорні твори поетів Шепетівщини, які сприятимуть збагаченню духовного та естетичного світу дошкільників,  розвитку мовлення, та творчих нахилів, здібностей, обдарувань .

Дитячий фольклор – невідємна складова особистісного становлення дитини та її гармонійного розвитку. А знайомство та вивчення літератури рідного краю – важлива складова не лише художнього розвитку дошкільнят, а й їх соціального гарту, громадянського виховання. Адже саме з шанобливого ставлення до скарбу культури нашого народу зароджується почуття любові до Батьківщини, справжнього патріотизму, яке має стати невідємною рисою кожного українця. Спостерігаючи красу художнього слова, малюк пізнає не лише навколишній світ, а й самого себе, налаштовує свою душу на сприймання краси й мудрості, на високі естетичні почуття, починає бережно ставитися до всього живого.

 

 

 

 

 

 

Посібник рекомендований для вихователів ДНЗ, батьків та всіх, кому дорогі духовні скарби українського народу.

 

                               Передмова

   Створення сприятливих умов для становлення та творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої  компетенції, розвитку в неї ціннісного ставлення до світу й до самої себе – головне завдання дошкільної освіти на сучасному етапі.

           Малюк, який прийшов сьогодні в дитячий садок, - це майбутній творець, активний учасник грандіозних звершень, що відбуваються в нашій країні. До того дня, поки він стане самостійним – прийматиме обдумані рішення, освоїть професію й почне лікувати людей, вчити дітей, або зводити будинки мине чимало років. Він ходитиме в дитячий садок, навчатиметься в школі. І весь цей час має стати підготовкою  до майбутнього самостійного життя. Дитячий садок – перша сходинка на цьому шляху.

   Особливе значення у формуванні життєвої компетентності дитини має володіння словом, осягнення культури народу через мову. Ознайомлення дитини з навколишнім світом через усну народну творчість має велике значення.

   Сьогодні, коли відбувається повернення до джерел духовної культури, традицій, звичаїв, ведеться активний пошук народознавчого матеріалу для дошкільників – високохудожнього скарбу культури і мистецтва нашого народу, який і тепер збагачує, примножує народну спадщину,

 

свідчить про невичерпну талановитість, високі естетичні почуття.

Я помітила, що в де-яких дітей виникає бажання римувати та добре це виходить. І щоб підтримати ці літературні починання, почала застосовувати різні спеціальні віршувальні вправи, призначені для формування поетичних здібностей. Систематичне і поетапне їх використання стало результатом роботи над проблемою розвитку творчих здібностей молодших школярів .

Розвиваючи поетичні здібності на гуртку «Перлинка», діти навчаються слухати поезію, аналізувати поетичні твори, та складати їх самостійно. Девіз нашого гуртка: «Віршуємо, римуємо, ніколи не сумуємо». Всі власноруч написані твори ми записуємо в спеціальний альбом «Перлинки-віршовинки».

 

 

Основні напрями роботи з розвитку поетичної творчості

 

-         розвиток уяви, фантазії;

-         адекватне сприймання поезії;

-         розуміння жанрових особливостей,  аналіз поетичних творів;

-         віршування (складання віршів);


Розвиток поетичних здібностей  визначається як процес формування здібності до безпосереднього сприймання поетичних творів, умінь свідомо аналізувати та оцінювати почуте, керуючись при цьому естетичними критеріями та художнім смаком, виробленими при спілкуванні з мистецтвом.

Повноцінному сприйманню поетичних творів сприяє розуміння дошкільнятами таких складових твору, як тема, ідея, мова твору, автор та інше. Ці літературознавчі поняття розглядаються в дитячому садку тією мірою, якою вони допомагають дитині повноцінно осмислити поетичний твір, відтворити систему художніх образів.

Звичайно, сприймання і розуміння поетичного твору не може зводитись лише до засвоєння літературних знань. Важливо, щоб аналіз поетичного твору не був нав’язаний, а став їхньою творчою, колективно-пошуковою діяльністю.

У міру того, як діти починають систематично творити залежно від своїх індивідуальних особливостей, формуються компоненти поетичних здібностей (поетичне сприймання, творча уява, образне мислення тощо).

В. Левін визначив етапи формування поетичних здібностей дітей.

 

Перший етап: включення в ігрову творчість і спілкування в дитячій групі. Цей етап потрібний для того, щоб компенсувати недоліки в розвитку уяви, спілкування і мотивації дитини, які виникають якраз в дошкільному віці.

Другий етап: засвоєння елементів поетичної форми у грі. Його завдання – розвинути практичні вміння ігрового оволодіння художніми засобами: римою, розміром, звукописом, інтонацією, тропами (епітетами, порівняннями, метафорами, гіперболами); розвинути самооцінку — сформувати готовність і вміння оцінювати свою роботу з літературним матеріалом.

Третій етап є кульмінаційним, на якому дитина усвідомлює комунікативні можливості художніх засобів (які на другому етапі були засобами гри); починає бачити у собі поета, здатного впливати на інших людей, їхній настрій, світогляд.

Четвертий етап: формування комунікативно-оціночного ставлення до мистецтва. На цьому етапі відбувається перенесення художньо-комунікативної позиції з власної творчості дітей на твори майстрів. Критерієм результативності поетичної творчості, яка сформувалася у власній навчально-поетичній діяльності, є усвідомлення учнями власних досягнень.

 

Особливості саме перших двох етапів використовуються на заняттях гуртка в дошкільному закладі. Варто зазначити, що розвиток поетичної творчості  це інтегрований безперервний процес, який триває не лише на цих заняттях, а й у позанавчальний час. Коли навчально-виховний процес наповнюється творчістю, то він стає цікавим. «Може маленька дитина повторює те, що було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння – плід її власних розумових зусиль, – вона творець, її розумова діяльність – творчість», – зазначав В. Сухомлинський.  Організовуючи такий гурток, ми  виявляємо обдарованих дітей та допомагаємо  їм розвиватися, а далі – передаємо естафету вчителям початкових класів.

Щоб підтримати літературні починання, на заняттях застосовуємо спеціальні віршувальні вправи, призначені для формування поетичних здібностей. Систематичне і поетапне  їх використання неодмінно буде результативним. До того ж вправи з віршування дітям подобаються і розвивають мовлення.

 А ще – використовуємо і як приклад для віршування, і як матеріал для розучування, і як додаток при вивченні літератури рідного краю, вірші кращих авторів дитячої літератури Шепетівщини.

                   

 

            Петрова Людмила Василівна

   Народилася 22 березня 1976 року в селі Коськів, Шепетівського району, Хмельницької області. З дитинства була творчою та креативною, не любила одноманітності.  Закінчивши Коськівську ЗОШ І-ІІ ступенів, поступила в Рівненський гуманітарний університет,  по закінченню якого почала працювати вчителем історії та української мови й літератури в Старобейзимській ЗОШ І-ІІ ступенів. З 2010 року – завідувач Старобейзимського дошкільного навчального закладу «Веселка».

   Зважаючи на те, що життя Людмили Василівни проходить у світі дитинства, велика кількість її віршів присвячена  дітям. Святкові ранки та дитячі  концерти проводяться за її авторськими сценаріями, в супроводі її пісень та з використанням її віршів. 

   Її збірки «Дар Божий – вчительська душа», «Сонце майбутнього в наших долоньках», «Безцінний дар – життя людини», «Квітне маками відгук війни», «Моє майбутнє – з рідною землею» містять твори для дітей, торкаються тем милосердя, патріотизму, любові до природи та рідної землі.

   Має трьох дітей – два синочки й донечку.

IMG_3664

                Кухарук Віра Василівна

Народилася 15  грудня  1954 року  в  мальовничому  селі Селище  поблизу  Вінниці.

Закінчила  Львівський  торгово-економічний  інститут.

Працювала  на різних керівних посадах. В даний час — пенсіонерка.

Пише вірші на різну тематику, любить малювати. Її вірші друкувалися в газетах “Шепетівський вісник”, “Шепетівка”, газеті “Діаспора” та журналі “Погляд” м. Сакраменто, штат Каліфорнія, США; увійшли до альманаху “Шепетівка в шепоти путівка” (2007), “Пишу про Шепетівку” (2011), книги поезій “Пензлі різнобарв” (Київ, 2012), “Вілаг почуттів” (Ужгород, 2012), міжнародного літературно-художнього журналу “Твої вірші” (Київ, 2013,  № 1).

Автор збірок “Промінь надії” (2011), “Таїнство воскресіння” (2012), “Осіння симфонія” (2012).

Упорядник  збірок  поезій Леоніда Жмурко  «Приозёрная стань», “Небесный странник” і членів студії «Доля» - «Мамина яблуня», «В Шепетівці зацвіли сади», «Доки співають дзвони», “Не заживає в серці рана”  та  альманаху «Спориші».

Керівник літературно-мистецької студії “Доля” з 2000 року.

 

                   DSC03714

                 Карпінська  Ольга Іванівна

Народилася 04 квітня 1986 року в с. Жижниківці, Білогірського району, Хмельницької області.

У 2003 році закінчила Білогірський навчально-виховний комплекс “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. І.О. Ткачука, гімназія”.

2003-2005 роки — навчання у Шепетівському медичному  училищі за спеціальністю “Сестринська справа”.

2005-2009 роки — навчання у Рівненському міжнародному економіко-гуманітарному університеті ім. Академіка С. Дем'янчука за спеціальністю “Практична психологія, соціальна педагогіка”.

Після закінчення навчання працювала у м. Шепетівка в закладах освіти.

Має маленьку донечку Ангелінку.

 

Дяченко Катерина Павлівна

Народилася 27 лютого 1947 року у м. Вінниця.

   У 1965 році разом з батьками переїхала до міста Шепетівка, де проживає й зараз. Працювала в Шепетівській школі “Пансіон” секретарем.

Вірші стала писати, коли виповнилося 60 років, вони друкуються у місцевих газетах “Шепетівка”, “Шепетівський вісник”.

   Видані поетичні збірки “Осіння рапсдія”, “Полум'я калини”, “Заповіт любові”, “Над шляхом чаєчка кигиче”, дитячі “Абетка”, “Колискова”, “Сонячна галявина”.

 

 

          

 

            Марія Веніамінівна Карнаух

Народилася 4 серпня 1960 року в селі Сасанівка Полонського району, Хмельницької області, де мама працювала вчителькою, а тато — водієм.Закінчила Крачалівську середню школу і Кам'янець-Подільський педінститут (1982 р.) за спеціальністю вчитель історії. З 1986 року працює вчителем суспільних дисциплін у школі-гімназії м. Шепетівка. Має дві доньки.

   Серйозно захопилася поезією з 2013 року. Має власні збірки: “Думки з приводу”, “Абетка”, “Малятам про звіряток”.

 

 

         ДЛЯ МАЛЯТОК-

 

       ДОШКІЛЬНЯТОК

D:\картинки\Новая папка\b4f049a04f78a9cd0112713b17d1137d.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                 

                 Людмила Петрова

        У селі відкрився дитячий садок

        Щастя мамі з татом, радість для діток.

        Та зявилась не одна в кожного проблема:

         В мам, у дІток, вчителів – то окрема тема.

       Садочок очима батьків

Мама каже: «Є садочок! Руки розвязались!
Віддала на цілий день – до роботи взЯлась.
Встигну все переробити – їсти наварити,
І прибрати, й відпочити, і в Інтернет вийти!
Додалось мені, звичайно, не одне завдання:                                                 

Як збудити своє чадо – солодкий сон зрання.
Але саме головне – дитина в садочку
І в затишку, і в теплі, як квітка у віночку.
З радістю йому куплю олівці та фарби,
Нехай вчиться  малювати й фарбувати гарно!
Не встигаю купувати папір кольоровий,
Кожен день на виставці -  експонат готовий!
І костюми на свята треба готувати
«Ангелочок» чи «Весна»? Шити чи купляти?

Але всі ті клопоти одразу забуваються,                                                        

Як приходиш на концерт–а діти усміхаються,                                            

Як танцює і жартує рідненьке маля -                                                            

То для мами кращого нічого нема!                                                               

За дитячу посмішку, затишок в садочку                                                       

Працівникам дякуємо за сина і дочку!»

 

Садочок очима дітей
Прийде «Сонечко» додому і давай хвалитись:
«Ми сьогодні на зірки вчилися дивитись.
Знаємо, що є Венера, і Сатурн, і Марс,
Але сама краща в світі – то Земля у нас.
Про «маленьку» Батьківщину вмію розказати                                                                      
І вже букви голосні можу я назвати.
Знаю про всі пори року, про тварин і час,
Про здоровя як подбати, щоб було у нас.
Вмію з усіма дружити, старших поважати,
І про свого братика можу сам подбати.
Про травинку і комашку слухаю уважно,
На прогулянку до парку крокую поважно.
На пісочку малювати пальчиками вмію,
Називається це складно – піскотерапія!
Зате легко намалюю серце на пісочку
Так по-своєму скажу: «Люблю тебе, садочку!»
Майже зовсім я дорослий,

Можу йти до школи,
Та садочок не забуду

У житті ніколи!»

 

Садочок очима працівників
Життя – то райдуга, веселка кольорова,
В якій купається, як в морі, білий світ…
А життя вчителя – то доля виняткова,
Тут кожен день – емоцій зорецвіт.  

      Емоції бувають дуже різні:
     Любов і смуток, радість і печаль,
     Але бажання запалити в душах світло
     Відгонить десь  далеко сум і жаль.
Бажання бачити дитячі оченята,
Бажання їх навчити щось нове…
Ні з чим це відчуття не порівняти,
Коли дітьми в садочку ти живеш.
     Живеш проблемами дитячими, їх сміхом,
     Коли ти друг їм старший, мама і сестра.
     Живеш, забувши про буденне лихо,
     Коли тебе долає сум чи страх.
Заходиш в групу вранці – сонце сяє,
Хай навіть надворі зима мете,
Коли маля до тебе підбігає:
«Сьогодні знову будем вчити щось нове?
     Чи, може, зліпимо казкове місто
     Із пластиліну, з тіста чи з піску?
     Чи разом заспіваємо ми пісню
     Про наш садочок – гарну і дзвінку?»

          Малята – наші музи і натхнення,

          Спасибі Долі за щасливий шанс!

Ми будемо в садок іти натхненно,
Щоб вогник мудрості їм перейшов від нас!

 

 

 

 

 

        АБЕТКА

 

   ДЛЯ  МАЛЕЧІ

 

            ПРО

 

 КОРИСНІ  РЕЧІ

F:\84CD7A40.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           Марія Веніамінівна Карнаух

 

D:\картинки\Новая папка\абрикоси.jpgА.

Абрикос, алича, апельсини

Дуже корисні для дитини,

Вітаміну «С» в них багато,

Їсти треба їх вам, малята.

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (37).jpg 

Б. 

Бараболя прийшла з поля,

З нею біб і квасоля,

Ще буряк і броколлі

Залишилися у полі.

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (38).jpgВ.

Виноград росте в саду,

Доглядаю я лозу,

Дощик з неба поливає,

Сонце грона наливає.

D:\картинки\Новая папка\173.jpgГ.

Груші висаджені в ряд,

Дід Грицько плекає сад,

Каже дідові Гордію:

Япронові сорти мрію.

D:\картинки\imgpreview (77).jpgҐ

Ґелготіли вранці гуси:

Відірвався в шубці ґудзик.

Гусенятко змерзне в груди,

Якщо холод взимку буде.

D:\картинки\Новая папка\party2.jpg                                      Д.

Дуб розрісся на узліссі,

Дубу стало мало місця.

Дуже густе в дуба гілля,

Затінює все довкілля.

D:\картинки\Новая папка\Depositphotos_2901307_original.jpgЕ.

Еврика! Кричать хлопята,

Є на глобусі екватор,

Тут екзотика така,

Ельфи творять чудеса!

                                     Є.

D:\картинки\Новая папка\hH8y5_lijMg.jpgЄнот єноту мовив стиха;

Моя люба єнотиха

Доглядає єнотят-

Двійко є у нас малят!

 

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (58).jpgЖ.

Женці жито жнуть у полі,

А жінки снопи кладуть,

Потім будуть молотити-

З житом вдосталь будем жити.

 

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (42).jpg                                     З.

Закувала зозуля в окрузі,

Зацвіла калина у лузі,

Зеленіє у полі жито

І роса на траві не збита…

 

          І.

Індик ходить по двору

І скликає дітвору:

Індичата- йдіть до тата,

Котик вийшов полювати!

 

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (45).jpgЇ.

Їжак їде за їдою,

Малюків бере з собою.

Їзда видалась важка

Для малого їжачка.

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (46).jpgЙ.

Йорж – дрібнаствкова рибка,

Йоржик - модна нині стрижка,

Йоржиком стоїть волосся,

Мов змолочене колосся.

 

D:\картинки\Новая папка\кит.png                                    К.

Кіт і кит,

D:\картинки\Новая папка\109912451_pers6.jpgКріт і Крит.

Букву «і»на «и»змінилась,

Слово нове появилось.

D:\картинки\imgpreview (32).jpg 

Л.

Ластівки летять, лелеки,

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (48).jpgУ краї теплі й далекі,

Люта дуже в нас зима,

Для птахів їди нема!  

 

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (51).jpg                                                М.                                 

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (49).jpgМеліса, мята і малина-

Усе це лікарські рослини.

Мама в чай їх добавляє-

Це- здоров’я укріпляє.

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (52).jpgН.

Нічне небо зоряне,                                                                                    Нива наша зорана.

Наміри єдині –

Слава Україні!

 

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (59).jpg                                О.

Оберіг сплету я із калини

Для своєї неньки України.

Онікс і опал візьму в оправу,

Нею я пишаюся по праву.

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (60).jpgП.

Пліт пливе по річці,

Плід росте на гілці

,Паслін зріє в полі,

Птах співа на волі.

                                   Р.

D:\картинки\Новая папка\12529982_94565818.jpgРосте рута – м'ята

І ряст коло хати,

Посадила рожу мати,

                                        Ще й барвінок крислатий

 

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (61).jpgС.

Сова і сич вночі не сплять,

Вони за здобиччю летять,

Із ними пугач конкурує,

На мишей також полює!

                                         Т.

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (63).jpgТерен росте на Поліссі,

Тетерук мешкає в лісі,

Туї парки прикрашють,

Трави на лугах буяють.

 

D:\картинки\Новая папка\22283.jpgУ.

Урожай зібрали в полі,

Заховали у стодолі,

Ущерть насипали мішки.

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (64).jpgБудем їсти пиріжки.

                                         Ф.

Федора стурбувалася:

Фарба розіллялася,

Нічим тепер фабувати.

Треба фарбу купувати!

 

D:\картинки\Новая папка\1356465235_0lik.ru_c2d8b173c2f5.jpgХ.

Хата мамина біла,

Хризантеми цвітуть у саду,

Хліб її найсмачніший,

Мамі хвала і труду!

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (65).jpg                                   Ц.

Цукор нам буряк дає,

Цукор у крамниці –є!

Роблять з цукру смоктунці,

 Їх купують покупці.

 

Ч.

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (66).jpgЧастували гостей чаєм,                                                                               Чаша меду - за  звичаєм,

Чорнослив їли, горіхи

І чорниці для утіхи

 

D:\картинки\Новая папка\1449225129_shipshina.jpg                         Ш.

Шовкові віти верба похилила,

Шипшина червоне намисто вдягла,

Шумить вітер у долині,

Шепоче осінь: я прийшла.

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (67).jpgЩ.

Щебече – тьохка соловейко,

Серце у грудях щемить,

Дай, Боже, щастя для Вкраїни,

Щоб ми могли у мирі жить!

 

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (68).jpg                                   Ю.

Юрко рибки наловив,

Юшки з неї наварив,

Юля гостей частувала,

Юрба юшку смакувала!

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (70).jpgЯ.

Ячмінь уже зібрали в полі.

Яблука дозріли у саду.

Ягоди червоні в горобини,

Як же не любити пору цю!

 

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (73).jpg                                    Ь.

Кінь -  біжить,

Джміль – летить,

Шашіль – точить,

Повінь – мочить.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                  

 

     МАЛЯТКАМ

 

          ПРО

 

     ЗВІРЯТОК

 

 

 

 

 

D:\картинки\WP_20160212_13_32_01_Pro.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Марія Веніамінівна Карнаух

                 ***

Мама киця доглядає

П’ять пухнастих кошенят,

Миє лапки, чистить вушка,

Любить всіх своїх малят.

                                                 ***

Гелготять га-га гусята,

Так-так-так – твердять качата,М’яу, плаче котенятко,Де-е, питає козенятко?

                 ***

Йти зібралися до школи,

Бо не були там ніколи

Котик, півник, порося,

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (13).jpgКаченятко і ягня.

Стали вони сперечатись,

Як до школи  зібратись.

Чи потрібен вже рюкзак ?

Каченятко твердить- так!

Брати зошити мені,

Запитав півник, чи ні?

Каже півник до ягняти:

Ти умієш вже писати,

Рахувати в умі,

Ще й співати пісні?

З ляку каже воно – бе-е,

 

              ***

Я вже знаю, мабуть все!

А кумедне поросятко

Обізвалося – хро -хро,

Ще мале, каже мій татко,

Треба, щоби підросло!

Довго вони сперечались,

Так до школи й не зібрались!

                                                       ***

На галяві лісовій, Навколо ялинки, Зустрічала рік новий Пухнасті сніжинки.

Разом з ними танцювали Лісові звірята,                Дід Мороз привіз дарунки На швидких санчатах!

                 ***

Неслухняне кошеня

Бігло полем навманя,

Лише тоді  зупинилось,

Як у травах заблудилось!

Мяу, плаче кошеня,

Де це опинилось я?

А колюча їжачиха

Промовила йому стиха:

Відведу тебе до хати.

Не смій  більше пустувати!

 

                                                 ***

Ква, озвалось жабенятко,

Ква, пропав зелений татко,

Ква, немає жаби мами,

Ква, хвилююсь до безтями!

Не журися, жабенятко,

Знайдеться зелений татко.

Мама – жаба пострибала,

Мух, комашок назбирала,

Повернеться разом з татком,

Не хвилюйся, жабенятко!

               ***

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (14).jpgПівник вилетів на пліт.

Вдалим видався політ.

Ку-ку-ріку він співає,

Всім про ранок сповіщає!

               ***

Мама- квочка розгубилась,

Десь  дитятко загубилось!

Кво-кво-кво, кличе курчатко,

Я біжу, пищить пташатко!

                                                       ***

У качиній сім’ї

Каченята є малі: 

Двоє чорних, троє білих,

І семеро зовсім сірих,

Ще з десяток є рябих -

Порахуйте, скільки всіх?

                ***

У гніздечку в ластівок

Троє славних є діток.

Мама всіх їх прив*язала,

D:\картинки\Rrr\imgpreview (47).jpg Щоб вони не випадали!

Цілий день годують з татком

Жовторотих ластів’яток!

вибрали погожу днину,

йдуть до білки на гостину!

В їжака гриби на спині,

Ягоди в мишка в корзині,

Жолуді у поросяти,

 А капуста у зайчати.

Влаштували в білки свято,

Веселились завзято!

Танцювали брейк і твіст,

Відірвали зайцю хвіст,

Порося   й лісовичок

Вининали гопачок

 

                ***

Дуже гарна нині днина-

D:\картинки\Новая папка\imgpreview (5) - копия.jpgВ кота Васьки іменини!

Зібралася вся родина-

Це ж вагома причина!

Принесли смачні дарунки:

Повні ласощів пакунки!

Навіть є яскрава книжка-

Головний герой там– мишка!

D:\картинки\images4.jpeg          ***

 На галявку лісову

Збіглись всі звірятка .

Під дубочком , в холодку,

Буде в них зарядка!

Присідає їжачок,

Крос біжить хом’ячок,

В висоту стрибає білка,

Де найвища є гілка!

11. Двоє сірих  мишеняток

Несли 25 зерняток!

Всім: для мами,тата , брата

Постарались мишенята!

Не страшна їм вже зима,

Запаслись зерном сповна!

                                                       ***

                                      Мурчик наш чепуриться,

Миє лапки у водиці,

Чекає сніданку

Із самого ранку!

Лагідно муркоче,

Бо сметанки хоче!

                 ***

Котик Мурчик встав зарання

І пішов на полювання.

Не виходить мишка з нірки,

Лише грається в піжмурки!

Мяу- мяу, зачекаю,

Всеодно тебе впіймаю!

               ***

Я – відважне кошенятко,

Маю дуже прудкі лапки,

Гострі кігті, зубетята,

Бійтесь мене мишенята!

           ***

sobaka_sobachka_pesik_schenok_schenochek_malenkiy_milyy_simpatichnyy_prevКлаповухе  щеня

Встає зранку щодня,

Треба дім охороняти,

Чужих в двір не пускати!

Я в господу не пущу,

А як зайдеш- то вкушу!

                                                             ***

Поспішаю я, жу - жу,

Пропустіть мене осу,

Не захочте пропустити-

                  ***                    можу боляче вжалити!

Десь цвіркоче цвіркун,

Заховався у буркун.

Півник хоче упіймати,

Та не може дістати!                   ***

Дятел дзьобом –  стук-стук,

Страшно нам, гуде жук!

Як  до нас добереться ,

              ***               Нам не легко прийдеться!

Снігу випало багато,

Нам не легко , кажуть птахи!

Принесіть для нас зерняток,

Просять вони у маляток!

 

               ***

D:\картинки\images5678.jpeg Працьовита дуже бджілка,

 Летить з гілки на гілку,

                                  Кожну квітку облітає,

                                  Гуде тихо, обіцяє

                                  Всіх у гості запрошу,

                                  Смачним медом пригощу!

 

           ***

Подружились каченята

І веселі жабенята.

У ставку купаються,

Кожен день змагаються!

Кря - кря - кря, пірнаю я,

репетує каченя,

жабеня скрегоче - ква! Вище всіх стрибаю я!

 

            ***

D:\картинки\images 1.jpegЯ- зелене жабеня.

І у мене є сім’я!

Є сестрички-малята,

Вони теж жабенята!

Тато- жаба, мама- жаба,

І, напевне, жаба-баба!

Лиш одне скажіть мені-

Дід мій –жаба, чи ні?

 

 

         ***

Кошеня бешкетує,

У дворі- порядкує!

Розілляло  водичку,

Витовкло травичку!

Віник затягло до плота,

Мамі – киці є робота!

Як прийде із ловів татко,

Стережися , кошенятко!

           ***

 Журавлі курличуть - кру!

D:\картинки\multyashnye-belochki-3332.jpgЛетимо на чужину

Скоро буде тут зима,

Теплих шуб у нас нема!

Як прийдуть весняні дні,

 Ми повернемося всі!

 

         ***

Безтурботні звірята

Зайченя, поросята,

Ведмежа, іжачок,

І рудий лісовичок,

Підніма гантелі вовк.

 

                                                    ***

В лісі два старих єноти

Знають дуже добре ноти.

Можуть тих вони навчати,

Хто їх дуже хоче знати!

                                                ***

В нас лисичка – господиня,

Майна в неї - повна скриня,

Для сім’ї старається,

 Хитро посміхаєтья:

                                Одягну гарне намисто,

Піду завтра рано в місто,

Капелюх куплю крислатий,

Буде гарне в мене свято!

           ***

Зажурилися звірята,

Дуже сніг летить лапатий,

Відгортати треба сніг,

D:\картинки\imgpreview (82).jpgРукавиць немає в них,

Не візьмеш без них лотату,

 не потрапиш в свою хату!

 

            ***

Тьохкає у лузі соловейко,

Одягнувшись в сіру кацавейку.

Горобець цвірінькає в дворі,

Ластівки щебечуть угорі

Жайвір заливається у небі,

І клекоче бусол без потреби.

              ***

Добрий зір має лелека,

Мишей бачить він здалека,

Як на поле він сідає,

Швидко мишка утікає!

D:\картинки\imgpreview (87).jpg                 ***

Кар, кричить стара ворона,

Десь пропала охорона,

В ліс забрався кіт давно,

Може влізти у гніздо!

Захистіть мене, ворону,

Знайдіть нашу охорону!

Він у цьому знає толк!

Штангу взяв ведмідь в ривку,

Заєць скаче в холодку!

Борсук спис метає,

Лис ядро штовхає!

Кабан вдало кинув диск,

 Чути в лісі крик і виск!

Єнот віджимається-

Фініш наближаєься!

Потрудилися - на славу.

Всі зробили добру справу!

                     ***

У старого верблюда-

Горб на спиніначе буда.

Навіть  є такі верблюди,

Що на спині  дві в них буди!

 

                                                 ***

Сіровухий заєць-тато,

Купив лижі для зайчаток,

Швидко мчать вони з гори,

Радість це для дітвори!

               ***

 В білки-мами у дуплі

D:\картинки\1.jpgбільченята є руді.

Носить білка їм горіхи,
і сухі гриби для втіхи,

Смачні шишечки кедрові,

Щоб росли вони здорові!

                                              ***

У лисички – сестрички

на підборах черевички ,

Є червона спідничка,

Чепуриться лисичка!

Одягає вишиванку,

І намисто рясне з ранку,

Гарні стрічки  ще й вінок,

Піде, певне, у танок.

                   ***

Обізвалась хмарка з неба:

Вам дощу часом не треба?

Їй з землі віповідать:

Тут його  усі чекають.            ***

D:\картинки\images678.jpeg           На весняному лугу,

           У  веселому танку,

           Танцювали джміль і бджілка,
              Гграв              комарик на сопілці,

           А на скрипці –таракан,

           Бив павук у барабан,

           Танцювали, веселились,

           Але дуже всі стомились!

***

D:\картинки\images7.jpeg Котик й півник пішли в поле,

Як же гарно тут навколо!

Можна бігати, стрибати,

По  травичці покачатись,

Подружитись з їжаком,

Позмагатись з бабаком!

                                              ***

Вийшла миша до воріт,

Пропищала:де той кіт,

Що грозився  упіймати?

Годі вже мене лякати!

Я вже маю оборону,

Їжака, хруща й ворону!

З переляку старий кіт

Миттю видерся на пліт!

Всім хвалилась  мишка та:

Я провчили  вже кота!

 

             ***

Горобець злетів угору,

Заглядає у комору:

Чим би йому поживитись

І водиці де б напитись,

Де б це влаштуватись,

 від холоду сховатись!

 

 

 

D:\картинки\images 3.jpeg 

             ***

Є бандура у лисички

І червоні черевички,

Вона  вправно грає,

 Ще й пісень співає!

В черевичках танцює,

півник бачить все і чує!

Він до співу ласий.

Та лисичка любить м’ясо!

 

 

D:\картинки\kot-aristokrati-kartinki-7.jpgНова зачiска
Хто зробив моїй кицюнi
Зачiску новеньку -
Тiтка - може,
Чи бабуня,
Татко, а чи ненька?
Я за ножицi й до кицi,
Киця з вискоком з свiтлицi.
Щось вона не зрозумiла,
Коли взявся я до дiла.
Враз залiзла на горiх
Свiй спокутувати грiх.

 

 

 

Доля квакотунчика
Що ото там на лататтi

У зеленiм диво-платтi?

Очi вирячило дуже???

-Мо’ щось сталось, любий друже?

D:\картинки\ogoom.com_1288952365_c78d5f9b4b88.jpg 

Рятувать, можливо, треба?

Допомогою не гребуй!

Щось шубовсьнуло у воду,

Кварегоче на догоду

 

Квабратам своїм, квасестрам…

Придививсь – воно воскресло.

 Вмить сорока без вагання

Свої брехнi рознесла:

 

«Я iз моря (ще iз рання),

D:\картинки\4.jpg квакотунчика спасла».
          ***

Напровесні, здалека,

Прилетів  лелека,

Згубив чоботи в дорозі,

Мерзнуть ноги на морозі!

                                                   ***

                                        Десь сорока – білобока

Заховалася високо,

Голосно стрекоче-

Щось украсти хоче!

 

            ***

Жолудь з дуба відірвався

І в травичці заховався ,

Буде він весни чекати,

щоб дубочком потім стати!

 

            ***

D:\картинки\images.66jpeg.jpegВпав ведмідь у сплячку,

Спить і бачить казку:

Горщик меду цілий,

Кущ малини спілий!

Та проснувся косолапий-

Тільки смокче  свою лапу!

 

             ***

Спить у будці пес рудий,

Кажуть, що він дуже злий,

Він до котика гарчить,

Як повз буду той біжить.

             ***

Котик всівся на віконці,

Мружить очі він на сонці,

Хвостиком вкривається,

ліниво потягається.

 

 

 

 

            ***

Ходить півень по двору,

 Все співа: ку – ку- рі - ку!

Крильми радісно тріпоче,

Сповіщає всім охоче:

-Запрошую на гостину,

D:\картинки\4156.jpgВ свою курячу родину,

Бо зявилися курчата

І тепер я півень-тато!

 

Пiвник-кукурiка
I кому це там не спиться,
Чи то песику, чи кицi?
Чи то куця там кувiка?
Та це ж пiвник-кукурiка.

Сам не спить i нас всiх будить -
Прокидайтесь, добрi люди,
Я принiс Вам гарнi вiстi -
Новий день в селii в мiстi.

Ось i сонечко зiйшло,
Щоб Вам радiсно було.

 

 

 

 

 

 

                           Свято для синичок

Коля з татком длясинички
Змайстрували годiвничку.
Простелили там дорiжку,
Щоб не змерзла птаха в нiжки.

Почепили у куточку
Шмат сальця на мотузочку.
є й насiнячко, й водичка,
Щоб втiшалася синичка,
Трiшки хлiбчика малятам…

У синичок справжнє свято.
 

Щось її злiпило, зжало,
Глянув – просто жах.
Киця наша начiпляла
Все це в рiп’яхах.
 

«Пожалiв»

WP_20141008_005Ловить рибку наш татусь. Котик каже – доберусь           I до карпа, i до щуки,              I вiзьму їх на поруки…         Рибку котик «пожалiв» -    Ще до вечора всю з’їв.

D:\картинки\imgpreview (75).jpg
Вiтамiнчик зросту
Бiга, бiга зайчик полем -
Видно щось шукає.
Ось петрушка, бараболя…
Та чогось немає.                                                                         

Є квасолька  злененька,
Є боби i рiпа.
Бiга зайчик весь мокренький,
Щось з земельки нипа.

Є й цибулька, є й часник - зїсти їх не просто.
Тож сумує зайчик – зник вiтамiнчик зросту.
Все шукає безупинно
Гарну, мов картинку,
Вiтамiнно-каротинну
Чарiвну морквинку

D:\картинки\images8.pngТурботливий пiвник
Турботи в пiвника, турботи
Зимою, влiтку… навеснi.   По-перше – вiдданiсть роботi Ось день iде…Тут не до снiв.
Талант у пiвника – що треба,
Сам Бог велiв йому спiвать,
А ще у нього є потреба
Красунь своїх оберiгать.

       Пробач  друже
В полi, далеко-далеко вiд дому
Квiточка враз розцвiла.
Бджiлочка стежкою, їй лиш вiдомою,
В гостi до неї зайшла.
 

D:\картинки\images5678.jpegНизько вклонилась, трiшки знiтилась -
Я обережно, не плач.
Меду живильного мовчки напилась -
Дякую, друже, пробач.

Як не любити таку працьовиту
Бджiлочку гарну, метку.
В полi мiж квiтами цiлеє лiто

Дiткам шукає медку.
Отакий-то вiн,  котик


Хто  там?
Хто це там, у кукурудзi
Гiрко-гiрко плаче в тузi?
Нiби чується – няв, няв,
Може наше кошеня?
Спритник наш – Рябко – гав-гав,
Котика за шкiрку взяв
Та й понiс аж в споришi
Стало легше на душi.
                                                  

 

                                                     ***

D:\картинки\images.jpegНа пеньочку – глечик.
Молочка малечi
Кiзонька давала,
В глечик наливала.

Та навiдавсь котик,
Лагiдний животик,
Зачепивсь за глечик -
Плаче вся малеча.

Гiрко, гiрко на душi.
Плаче моя доня.
А наш котик в споришi
Лиже собi моню.

D:\картинки\dekorativni-mishi-zmist-i-dogljad1.jpgБез зубчика – бiда
Загубила мишка зубчик.
Я тепер один лиш супчик
зможу з’їсти? А що далi?
Господинею в пiдвалi
Я була багато рокiв,
А тепер така морока?
Анi сиру, нi скоринки,
Нi капустки, нi морквинки
Не вгризе беззуба мишка,
Все шукає супчик нишком.
 

D:\картинки\imgpreview (74).jpg Не по модi
Полем, полем навмання
Бiгло сiре зайченя.
I стогнало, i тремтiло…
Раптом котика зустрiло.

- I куди летить вуханчик
Запитав себе вусаньчик?
Одягнувся не по модi
Досi порався в городi?

Вже зима прийшла бiленька,
Мабуть зайчикова ненька
У лiску згубила шубку…
В зайця он трясеться губка.

D:\картинки\images2.jpegСпритна бiлочка
Спритна бiлочка з горiшком
Посварились тишком-нишком,
- Я в росi тебе купала,
В павутиннi колисала…
Ти ж в травичку раптом – скiк,
Iз оселi раптом втiк.
Вiд усих тебе сховаю,
У земельку заховаю.
Скiльки тих горiшок в лiсi
У земельцi на узлiссi.

 

Свято у зайчат

Зайчик пiд вечiр
Торбу на плечi
I у поля – гайда!
Враз потемнiло,
Це вже не дiло,
Порожньо в торбi - бiда.
Вдома малята -
Сiрi зайчата.
Голодно. Мабуть край… Раптом (прислухавсь),
Хтось прямо в вухо
Крикнув - iди, збирай.
В чистому полi,
Де бараболi
Стали, мов темний лiс,

                     Було капусти
                     Й моркви доволi, -
                    Ледве вiн все це донiс.
                    Радi зайчата,
                    Мама i тато -
                    Вдома смаколики в них.

Вельми щаслива
Орава вухата -
Чути їх радiсний смiх.

D:\картинки\cartoon-kitten14.jpg        Чарiвний котик
Котик наш милий, гарненький наш котик,
Лапками чеше  пухнастий животик,
Щiчки та шубку чистенько вимиває,
Доню маленьку мою забавляє.

Де заманеться - гуляє наш кiт.
В полi, в коморi, стрибає на плiт.
З  мишками сiрими вiн заграє…
Що не кажiть - хист господаря є!

Кiт наш вживає млинцi та сметанку.
Все ж полюбляє найбiльше  кров’янку.

Гарно iдуть ковбаса і сосиски…
Ой, покладiть  іще трiшки до миски.

D:\картинки\imgpreview (79).jpgБез молочка, щоб заснути – нii!
Кiт молочко бачить навiть ввi снi.

Тiльки корiвка наллє повну банку -
Вiн зразу вип’є аж цiлую склянку.

На телевiзорi котик наш спить.
Грiє там лапки і те, що болить.
В дуже холодную днинку
Носик ховає в перинку.

Радii тато, i мама, і доня -
є в них чарiвна й пухнастенька соня.

D:\картинки\001.png      Святковий пирiг
В гайку, де чарiвнi синички,
Лисичка збирала сунички,
В ошатну торбинку складала,
Чи визрiли ще де, гадала.
     Що сталось, кумасечко мила,
     Чи курку впiймати несила?
     Щоб лиска сунички вживала -
     Такого iще не бувало.
Лисичка всмiхнулась хитренько,
Сунички гарненькi, смачненькi.
Ми дiткам готуєм на свято
Вiд мами - пирiг, сiк - вiд тата.                  Довгенько блукала лисичка.
Допiзна шукала сунички.
Зiбралась додому по тому,
Як в нiжечки вдарила втома.
      Суничок набрала не мало.
     До тiста красу ту поклала.
     Пирiг вдався гарний, нiвроку,
     Пишався пiдсмаженим боком.
Всi знають – лисичка вредненька.
Проте, хоч i звiр, але ж ненька.
Ходила у лiс, ой не близько.
Не ганьте красунечку-лиску.                               Всмiхалися нiжнi сунички до братикiв i до         сестрички.                                                                        А гостi пирiг споживали, всiм щастя-здоров’я бажали.

                            Мале поросятко Кувi

D:\картинки\imgpreview (76).jpgМале поросятко Кувi
Знайшло гарну квiтку в травi,
Лишень п’ятачкомпритулилось-
Заледве вiд бджiлки вiдбилось.
Понюхав ту квiтку Кувi,
Враз памороки в головi.
Зустрiлось маленьке iз сумом.
Лежить та про квiточку дума.
- Колючий у неї бочок,
Можливо це вiн, будячок?


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Віра Василівна Кухарук

Цуценятко

Мале цуценятко стрибає раденьке,

І лащиться щиро до любої неньки.

Від щастя і гордості та промениться.

В матусі шерсть чорна на сонці лосниться,

 

А цуцик біленький... лише чорні латки

На носі, на лобі і ще чорні лапки.

Є латка руденька на хвостику, спинці -

Від батька дарунок дістався дитинці.

 

Ще грудка широка і кігтики чорні,

350418Хоч лапки короткі та дуже проворні.

І вушка біленькі й таки чималенькі.

Синочок здоровий, є зубки міцненькі.

 

Ці зубки шматують усе, що попало:

Бабусі тапинки, старе покривало,

Подушку дідуся з качиного пір’я...

То ж білого пуху вже повне подвір’я.

Літають в повітрі веселі пір’їнки,

Сідають на носик, мов білі сніжинки.

 

 

    Переплутанки

D:\картинки\petuh-i-zhemchuzhnoe-zerno.jpgДiткам вiршика писала,                                                   все правдиво розказала.                                                            Але може щось не так?                                                Почитайте, дайте знак.                                                

Кукурiка цап на плотi,                                                           гарно крила розправляє.                                                       Ясне сонце на роботу                                                   кожну нiчку поспiшає.

Сокорить курча – ко, ко,                                                         в мене справжнє молочко,                                                          А корiвка веселенька                                                                нам знесла яйце смачненьке.

D:\картинки\imgpreview (84).jpgРаптом котик – гав, гав, гав,                                                Ой, у мене стiльки справ.                                                     Песик в вуса муркотить –                                           Молочка йому кортить.

Влiзла щука на гардинку,                                                       Все балака безупинку.                                                          Вовк до вулика добрався,                                                                З’їв весь мед, i спати вклався.

Їжачок принiс на плечах                                                      Цiлу в’язочку дровець.                                                                   А тепер скажи, малечо,                                                         Чи ж їжак не молодець?

Куця вранцi коло хати                                                            стала мишку полювати.
Спритнi бджiлки iз лiсочку                                                         на собi несуть грибочки.

Лиска з зайчиком удвох                                                                  із садочку вийшли,
Лиска з’їла весь горох,                                                    огiрочки лишнi.

В липнi хмарка прилетiла,                                                  все подвiр’я стало бiле,
Пiдкажiть, прошу, менi,                                                        що тут вiрно, а що нi.

D:\картинки\imgpreview (78).jpgЖабка тьохкає в гайку,                                                       аж бере за душу.
Знову щось не те пишу,                                                  а писати мушу.

Ходить повагом гусак –                                           все не вiрно, все не так!
Ocь i дятел на пеньочку,                                                    вбраний в вишиту сорочку.
Може дiйсно щось не так –                                       розберiться, хто мастак.
 

 

Павучок         

 Натомився павучок,                                            Зачепився за гачок,                                               Думав спати, та не спав –                                         Без роботи сумував.                                                Вiн сказав собi – й не ляжу,                                   Ось вiзьму клубочок пряжi,                                   Пару спиць i … ну до дiла.                                              Враз робота закипiла.                                                         Вправно спицями працює,                                                 Дiм для гостей вiн майструє,                                                     Величенький вельми дiм…                                              Скiльки душ тут буде в нiм?
 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Допитливий песик

 

Допитливий песик помчав до водички,

А там поспішали качата до річки.

Вела мама-качка жовтенькі клубочки,

Котилися донечки швидко й синочки.

 

indexЗ цікавістю песик малих роздивлявся,

Що плавати вміє усе нахвалявся.

Вмочив собі лапки і песик в водичку,

А потім з розгону за качкою в річку.

 

Качат мама-качка із річки дістала,

Малята кричали їй: «Мало нам! Мало!».

Качата у мами купатись просились,

А песик все лапками бовтав щосили.

 

Не зна на глибокому як опинився,

Бо плавати песик наш дуже боявся.

Дістати дна лапками він не мав змоги,

Отож став волати про допомогу.

 

Не думала качка... пірнула з розмаху,

І витягла швидко на берег невдаху.

Наш песик-хвалько ледь знесилений виліз,

Й сховався від сорому за верболіз.

 

 

Розумний песик

Від ранку наш песик набігавсь, втомився,

В траві щось цікаве знайшов і спинився.

Понюхав... під широколистим каштаном,

найкращі-казки-малюкам-укрЩо ріс під сусідським високим парканом

Лежали Казки – книжка гарна, барвиста,

Щоправда, уся від пилюки плямиста.

Очистивши книжечку трішки від бруду,

Знахідку свою поволік песик в буду.

Мабуть не спроста знайшов книжечку песик

І всунув у неї допитливий носик.

Бо з того моменту став ввічливим, чемним,

Було спілкування з ним навіть приємним.

Хоч букви не знав і читать не навчився,

                   Та песик наш любий на краще змінився.

Песик-художник

Наш песик із дітками в школу пішов.

Під лавкою в скверику пензлик знайшов,

А поряд в пакетику фарби лежали,

Неначе на песика зранку чекали.

Зрадів песик дуже: – Оце пощастило!Схопив пензлик, фарби, а хвостик мов шило

Крутився, вертівся і все підганяв:

- Йдем на художника вчитись! - вмовляв.

akrilov-farbi-dlya-malyuvannya-poradi-dlya-pochatkvcv_951 

 

 

 

 

До школи художньої песик подався,

І там малювати картину узявся.

Мокнув песик хвостик у фарбу зелену -

Горобину намалював і ялину.

 

В червону пірнув його кручений хвостик

Враз ягідки стали червоні і носик.

Засяяло сонечко жовте у небі,

І красень по річці поплив - білий лебідь.

 

А потім в травичці грибочки з’явились,

Руденькі лисички до нірки прибились,

Кумедний ведведик до кола пристав...

Так песик звичайний художником став.

 

Песик і хвостик

Песик доганяв кота,

im_20110715200343_29500Та впіймав свого хвоста.

Гру почав смішну таку -

Закрутився у танку.

Кіт на дерево заліз

І сміявся аж до сліз,

Як то песик доганяв

Хвостика... лиш пил здійняв.

 

 

       Песик і молоко

Наш песик любить молочко,

Як п’є то хвостика крючком

Закрутить й мисочки навкруг

Танцює... Є у нього друг

Пухнастий котичок-коток.

Заб’ються вдвох собі в куток,

І там довгенько щось бубнять,

Обнімуться і любо сплять.

Тож песик молочка попив,

І котикові залишив.

Коточок мишку принесе –

У друзів порівну усе.

 

 

 

Песик і рибка

Настрибався пес, втомився,

І маленькому наснився

Сон такий смішний, цікавий:

Він біжить до річки жвавий,

 

У руках довгенька вудка,

Поплавок на ній... ось кладка.

1234217760_6Сів на кладку, ноги звісив,

Поплавок ураз підвісив

 

І на рибку став чекати.

Тільки рибка та клювати

Все чомусь не поспішала...

Добре, що з собою сала

Шмат узяв розумний песик

Тільки він шматок у ротик,

Рибка з вудки в річку плиг.

Тут прокинувся наш песик

Й сала скоштувать не встиг.

 

images 6Веселий песик

У гарному гуморі в нас цуценятко,

Таке сміхотливе веселе малятко.

З усмішкою чемною нас зустрічає,

Навпроти присяде і пильно вивчає.

А кісточку кинеш – він радий-раденький,

Погриз і побіг у садок веселенький.

 

imagesХоробрий песик

Наш песик казку прочитав

Й мерщій побіг малий на став.

Івасик в човнику пливе,

А де ж страшна Яга живе?

Мабуть сховалася в кущах.

А раптом з’їсть малого?.. Жах!

Хоробрий песик гавкать став

Ранковий сон у всіх прогнав.

Він жабеняток розбудив,

Бобер в осоку десь заплив.

Сховались в мами під крило

Качата... Риб, як не було –

Занурилися в мул на дні.

Лелеки чапали сумні,

Бо песик (сам того не знав)

Сніданок бідним зіпсував.

 

 

Песик і квіти

zcJKnKkFLJMЗаліз наш песик у квітник.

Стурбовані: - Де ж песик зник?!

Та раптом із кущів: Чмих! Чмих!

Добравсь до матіол нічних.

Над квітами малих комах

Літає стільки, що аж страх

 

                          Цуцик і качан кукурудзи

Вже осінь надворі, дерева вже голі,

Скосив кукурудзу комбайн в жовтім полі.

Зібрали усе й на машини згрузили,

Врожай у комори перевозили.

                Ще тепло надворі, ще сонечко гріє,

               А цуцик по полю біжить і радіє,

Що гарною вдалася нинішня днина.

Та муляє в лапки колюча стернина.

g5alL11beKEВін зібраним полем вистрибує радо,

А ген по-під лісом корівок йде стадо.

Тут цуцик побачив качан не обдертий.

Згадав, що у нього дружок є упертий –

Бичок невеличкий з такими рогами,

А  цуцик ще п’є молочко його мами.

Схопив качан в зуби малюк наш кмітливий,

І друзів побіг пригощати щасливий.

 

Їжачок і цуценятко

Їжачок збирав грибочки.

Вдома донечки й синочки

Їх чекали і дружина.

Раптом лісова ожина

Ожила і цуценятко

Вистрибнуло звідти хутко.

 

unnamed-Ой-ой-ой! Яке колюче!

Хтось так голками болюче

Штрикав мені в бік і спину.

Десь згубив свою торбину,

І розсипались грибочки.

Покотився я з горбочка,

І влетів в колючі хащі.

Ой, штанці мої пропащі!..

- бідкалося цуценятко, -

 

Ще й розбив чуже горнятко.

Їжак глянув чорнооко,

І нараз зітхнув глибоко:

- Поділюся я грибами,

Виведу тебе стежками

Прямо у широке поле,

Де ростуть старі тополі.

Там додому недалечко,

Через поле і містечко

 

                     Ліза, песик й кицька Мурка

 

fk1yJ6h-Влітку гралися у жмурки

Ліза, песик й кицька Мурка.

Песик заховавсь в садочку,

Киця Мурка у куточку

Вмить згорнулася клубочком.

А Лізуня у віночку

Заховалась на горбочку

За високий камінець.

Хто знайшов – той молодець!

 

Нова будка для Дружка

 

f20140825135644-img_0609Дмитрик робить нову будку

Для маленького Дружка.

Дерев’яні в неї стіни,

А в щілини треба піни,

Щоби тепло восени,

Щоб не лізли гризуни.

Є поріг, і є дверцята...

У Дружка тепленька хата!

Посадив плюща, щоб вився.

- Гарна будка! – роздивився.

Шмиг! - Дружок сховався в будку,

Бо мороз надворі хутко.

А зробить чудову хатку допоміг дідусь внучатку.

Ольга Карпінська

 

Зайченя

 

Через поле навмання

Ішло сіре зайченя.

Ішло довго без зупинки

По капусту і морквинку.

Тут трава зашелестіла

Зайченятко вмить присіло.

Глянуло – навпроти жаба!

Налякала,  от незграба!

Зайченятко швидко встало

І щосили пострибало

Через поле без зупинки

По капусту і морквинку.

 

 

 

заясь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лисенятко

 

Лиска через ліс біжить

Лиска голосно кричить:

- Лишенько, горить мій дім,

Лисенятко моє в нім.

 

Тут команду дав ведмідь:

- Друзі, швидко всі біжіть

До лисиччиної хати

Лисенятко рятувати!

 

Ось по стоптаній стежині

Біжать швидко дикі свині,

Навпростець через багно

І несуть мокре рядно.

 

Сіре зайченятко Скок

У мішку несе пісок,

І щосили мчить до хати

Лисенятко рятувати.

 

Через хащі навмання

Біжить хитре вовченя,

І несе воно лопати,

Щоби вогник засипати.

 

 

Щоб уникнути біди

Лось несе відро води,

І мерщій через дорогу

Мчить ведмідь на допомогу.

 

Всі старалися щосили

І пожежу погасили,

Бо старались залюбки

Лісові рятівники.

 

Вдячна мама-лиска їм

А проблема була в тім:

Лисеня, лишивсь без мами,

Стало гратись сірниками.

 

Любі, друзі ви не грайтесь

Також сірниками,

Як щось маєте зробити,

4a2e5b49939aЗапитайте в мами.

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведмежатко і малина

 

Ведмежа по лісі йшло

Відро з малинкою знайшло,

На пеньочок вмить присіло

І малинку швидко зїло.

Ображаються звірята:

 -Друзям треба залишати!

 

mishka2_mid[1]

 

 

 

 

 

 

 

Жовтий колір

 

Жовтий колір – самий ясний,

Теплий, ніжний і прекрасний.

Жовта у Даринки шапка,

Жовта у траві кульбабка,

imagesCAD5AI9DСонях у жовтій хустині,

Жовті соковиті дині,

Жовта пахне алича,

Жовте бігає курча,

 

 

 

 

Жовті у траві гарбузи,

Жовта спіє кукурудза,

Жовті жита колосочки,

Жовті восени  листочки,

 

Жовті бантики в  Оксани,

Жовті Петрик  їсть банани,

Жовтий лимон – хоч і кислий

Та для нас всіх він корисний.

imagesCAJZ2UWV 

Навіть сонце жовте з неба

Посміхається до тебе.

 

 

Оси

 

Таня у гаю гуляла,

Квіточки в букет збирала,

Милувалась –« Ну й краса!»

Коли глянь, аж там оса.

 

Біля квіточки в  траві

Причаїлось іще дві.

З гаю Таня мчить щосили,

Щоби оси не вкусили.

 

images

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Равлик

 

В саду равлик проживав

Хатку там побудував.

Хатка в нього чепурненька

Дивна, кругла та маленька.

Пішов равлик жити в ліс

Хатку також переніс.

 

 

 

Опис : Fun snail - Стоковая фотография

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Півник

 

Півник книжечку читає

Бо він хоче знати:

Чом не може він як голуб

Високо літати?

Курочка його повчає:

-Знаю, безперечно,

Високо літати друже

Дуже небезпечно.

129532034

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1195131841_pic15[1]Зайчик-іменинник

 

Сьогодні в лісі свято

В зайчатка іменини,

Зібралося багато

Зайчат біля хатини.

 

Принесло ведмежатко

Відеречко малини.

548295_original[1]imagesCA6Q6227

Руденьке лисенятко

Дарує дві морквини.

А вовченя з торбини

Виймає капустини.

Ворона є на святі -

Принесла різні квіти.

Як можна зайченяті

Гостям цим не радіти?!

 

 

Сон у лісі

 

Лягло спати в небі ясне сонечко

Зазирнув вже місяць у віконечко

У мішку він сон для всіх приніс

Солодко вже спить дрімучий ліс.

imagesCA7EUX2J

 

А у нім всі звірі лісові

Хтось на дереві заснув, хтось – у траві.

Під гіллячками заснуло ведмежатко,

imagesCAHO61T3На пеньочку спить сіре зайченятко,

Білченятко пухнасте дрімає в дуплі,

Їжачок колючий заснув на землі,

Спить у нірці руде лисенятко,

А під дубом мале вовченятко.

Листочком прикрившись, дрімає жучок

Під кущиком спить міцним сном борсучок.

 

 

А там далі  у тихій долині

Сплять поважні, старі дикі свині.

 

imagesCA2Y3LUS

 

Оченятка маленькі і ти закривай

Снів солодких бажаю тобі! Баю-бай!

 

Жабка і жабенятка

 

У зеленому жакеті

Сидить жаба в очереті.

А там далі біля кладки,

Сидять її жабенятка.

-Жабенятка, жабенятка!

Повертайтеся до хатки!

Жабенятка лиш скрекочуть,

Маму слухатись не хочуть.

imagesCAH27B3K 

 

 

 

Пекарі

 

У Мурчиковім дворі

Позбирались пекарі.

Поросятко Білосніжко

Принесло для тіста діжку,

Козенятко Баобан

принесло води казан.

Пес по імені Шоно

Приніс в мішку борошно.

А  ось корівка Дворяна

Принесла відро сметани.

cow[1]

Кошеня маленьке Тасло

Принесло шматочок масла.

Ряба курочка Ко-ко

Несе швидко яєчко.

А півник Крі, як годиться

Приніс меду  і кориці.

Все зібрали друзі вмить

І робота в них кипить.

Поросятко Білосніжко

imagesCA9BSM0H

Міцно тримає діжку,

imagesCAYE55FQКозенятко Баобан

Тягне до діжки казан,

Пес по імені Шоно

Насипає борошно,

Корівка Дворяна

В діжку ллє сметану,

Кошеня маленьке Тасло

Додало шматочок масла,

Ряба курочка Ко-ко

Вбила в тісто яєчко,

А півник Крі, як годиться,

Додав меду  і кориці.

Тісто разом всі місили

Потім пиріжки ліпили.

Ось вже ждуть і не діждуться,

Коли ж пиріжки спечуться?

novus

Лине запах по дворі

І радіють пекарі.

Ось і пиріжки спеклися!

Гарні і смачні вдалися.

 

 

 

 

 

 

 

Спека

 

На дворі безжальна спека

Лис сховався під смереку,

Їжачок заліз під пень

І сидить там цілий день.

Усе сонечком зігріте.

Ой, гаряче ж у нас літо!

 

imagesCALQDRKA

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дядько Хрущ

 

Під зелений, пишний кущ

Заховався дядько Хрущ.

Цілу ніч літав, трудився,

А під ранок вже й стомився.

Задзичали бджоленята:

-Дядьку, годі вже вам спати,

Знаємо ми точну річ

Що для сну існує ніч!

Бджілка-мама  їх повчає:

-Дядько Хрущ відпочиває,

Ви всі спали, він трудився,

Ось мабуть уже й стомився.

Ви йому не заважайте

Краще в полі політайте.

imagesCAEXRRX3 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Горобець

 

У дворі, хай йому грець,

Звідкись взявся горобець.

Дзьобнув у курей зерна,

У курчаток вкрав пшона,

Потім стрибнув на стілець -

Дзьобнув запашний хлібець.

Ось такий він горобець,

Жвавий, хитрий стрибунець!

 

 

             imagesCA5GYGPR

 

 

 

Гра в жмурки

 

Песик, мишка, півник й Мурка

Вирішили грати в жмурки,

І поки жмурила киця

Пес сховався за криницю,

Півник вибіг вмить на гірку,

Мишка заховалась в нірку.

Закричав півник крилатий:

-Можеш, Мурко, нас шукати!

І побігла швидко киця

Зазирнути за криницю.

Тихо-тихо підійшла

Там і песика знайшла,

Коли глянь, півник на гірці.

-А де ж мишка?

-Мишка в нірці.

imagesCAENO31A 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Півник-косарик

 

- Півнику,півнику, що ти робив?

-Зранку до ночі пшеницю косив,

Курочка ряба допомагала

Всі колосочки в мішечки збирала.

Ось підростуть наші дітки-курчата

Скажуть спасибі для мами і тата.

 

600024_html_4a494dba-150x150[1]

 

 

 

Поїзд

 

Їде поїзд – чух-чух-чух

Машиністом кішки друг,

Пасажири кошенята,

А кондуктор дядько Дятел.

Ось кондуктор підлетів

Біля кошенят присів,

І, тримаючи листочки,

Запитав: -Ваші квиточки?

Кошеня квитки дістало

І для дятла передало.

Посміхнувся той красиво

І промовив їм: -Щасливо!

Їде поїзд через ліс

Чух-чух-чух пихтить Маркіз.

imagesCASW857W 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Білочка-трудівниця

 

По гілках збирає шишки

Білка-трудівниця,

Бо на місці, а ні трішки,

Білці не сидиться.

У дупло вона складає

Жолуді й горішки

Вже й грибочків жменьку має

І шипшини трішки.

Усе білочка несе

До своєї хати

Буде мати вона чим

Взимку ласувати.

a3bbd4f7bcf3[1] 

 

 

g2946

 

Білочка і грибочки

 

У лісочку на пеньочку

Виросли смачні грибочки

Тільки білочка дізналась

Вмить збирати їх зібралась,

Взяла плетені корзинки,

І помчала  до ялинки.

Буде взимку вона мати

Чим звіряток частувати.

 

 

Мухтар і комар

 

Цілу ніч не спав Мухтар

imagesCAVUCY8T
В будку залетів комар.

То кусав він пса за ніс,

То у  вушко йому ліз.

Та ще й голосно дзижчав,

Злий Мухтар: ”Всю ніч не спав...”

 

 

 

 

 

 

 

 

Танок

 

На узліссі на весні

Танцював лис в жупані,

Й запросив в танок  лисицю

У шифоновій спідниці.

Ох, і гарно ж танцювали!..

Звірі всі аплодували.

 

imagesCAVG4S8O

 

 

 

 

Яся і ягнятко

 

Біля Ясиної хатки

Бігало мале ягнятко,

Мов дитятко пустувало

Ясі гратись не давало.

То лизне Ясині щічки,

То скубне смачні порічки,

Нюхне, весело брикне,

Стукне лобом, обмине.

Знов до Ясі підбіжить:

Яся вже йому кричить:

-Пустун, не чіпай мене!

У відповідь чує: - Ме-е-е-е!

imagesCASH8M0U 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кенгуру

 

Пострибала у траву

Швидко мама-кенгуру,

Поруч з нею навмання

Її маля-кенгуреня.

Де ж воно, мабуть злякалось?

Ні, в  сумочку заховалось!

 

 

 

61r[1]

 

 

 

 

Тітонька Сова

 

imagesCAP1D6DEВ лісі тітонька Сова

Вчила з дітками слова:

 

-Школа, шоколад, шипшина,

Шарф, шпаківня, шнур, ожина.

-Ну-мо, дітки, не дрімайте,

Зайве слово відшукайте!

 

 

Єноти і ноти

 

Біля річки три єноти

Безперервно вчили ноти –

До, ре, мі, фа,  со, ля, сі,

Ноти вивчимо ми всі,

Їх на пам’ять будем знати,

Будем гарно ми співати.

imagesCAJIA8TE 

 

 

 

 

 

 

 

Бегемотик

 

Коло річки бегемотик

Грів на сонечку животик

Жабки його розважали

Цілий день пісні співали.

 

 

imagesCAUL3UFD

 

 

 

 

Півник-тренер

imagesCA9PVKFWРано-вранці на току

Хтось співа: -Ку-ку-рі-ку!

На голівці гребінець -

Так, це півник- молодець!

Ось, крокуючи на грядку,

Кличе всіх він на зарядку.

Йдуть усі  за ним рядочком

Шість курчаток й мама - квочка.

А за ними козенятка,

Пес Сірко і кошенятка.

-Всі швиденько на доріжку,

Починаємо пробіжку.

imagesCA6WO41SІ біжать усі спортсмени

В зелен-гай, де ростуть клени.

-Ну-мо, друзі, зупиніться!

І на право поверніться,

-А тепер всі без вагання

Починаєм присідання.

Зупинились, відпочили,

І побігли знов щосили!

Далі друзі пострибаємо

І голівки повертаємо –

Вправо-вліво, вліво-вправо!

Всі старалися на славу!

І хвалив півник спортсменів

На зарядці біля кленів.

 

Журавель

 

В журавля питала Алла:

-Чом живеш у нас так мало?

В нас найкращий в світі край,

Є тут поле, ліс і гай,

Є річки, блакитне небо,

Що ж іще для тебе треба?

 

Відлітаю на край світу,

Де завжди буяє літо,

Там на чужині сумую,

Що в краю  цім не зимую.

Та коли весни діждуся

В рідний край знов повернуся.

imagesCANGDAFB 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кізонька

 

Ішла кізка коло броду

Тай заглянула  у воду.

-Ой, оце так дивина!

Адже я тут не одна,

Це, мабуть, сестра моя,

Бо точнісінько,  як я!

Я зігнусь - вона зігнеться!

Я сміюсь – вона сміється!

Довго кізонька гадала,

Як сестра туди попала.

 

 

imagesCAAOUPCK

 

 

 

Снігурі

 

Хто це в нашому дворі?

Це веселі снігурі.

Всі, маленькі, чепурненькі

Ще й одягнені гарненько.

У чорненьких шапочках,

У червоних фартушках.

По гілочках стрибають

І радісно співають.

 

 

imagesCA457SGC

 

 

 

 

Таня і жук

 

Таня грибочки збирала,

Під пеньочки зазирала.

Раптом щось зашелестіло

Таня вмить зніяковіла.

-А-я-я, а-я-я!

Лишенько, мабуть змія!

Випало відерце з рук,

Озирнулась – а то жук!..

 

 

 

imagesCAHFPLQ1

 

 

 

Хом'ячок

 

Ненажера хом’ячок

Їсть, немовби той бичок.

Щоки вже як два м’ячі

Бо їсть вдень він і вночі!

 

imagesCASKA0WI

Музикант

 

Іде індик на кошару

Під крилом несе гітару

Почепив на шию бант.

Шиплять гуси : - Музикант!

Вслід йому кричать курчата:

imagesCABUR5Y7-А нам можете зіграти?

 

 

 

 

 

 

Люлі-люлі

 

Сплять в пещері кажани,

Сплять ведмеді і слони

І ти очки закривай

Люлі-люлі!.. баю-бай!

 

 

МАМА  з дитям

 

 

 

 

 

 

 

Козенятко

 

Розумна кізонька  мати

Стала козеня повчати:

-Будь уважний мій синочку,

Не пасися на горбочку,

А то вовк тебе знайде

І в мішечок свій вкраде.

Як побачиш його синку,

Швидше поспішай в хатинку.

Козенятко маму слуха

Аж тремтять у нього вуха.

-Знаю, мамо, вовк страшний

Ще й зубатий й дуже злий.

Буду я оберігатись

У хатиночку ховатись.

imagesCAEHWVHN 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зайчик і морквина

 

На городі біля тину

Зайчик  їв смачну морквину,

Бо знав він правило просте –

Що в лісі морква не росте.

 

 

15[1]

 

Мама-гуска і гусенятка

 

Мама гуска діточок в річці покупала

Пір’ячко  їм гребінцем швидко розчесала,

Біля себе посадила, в черевички взула,

-Лишенько, та я ж для вас рушничок забула!

Вам завдання любі дітки – гусці підказати –

Чи потрібно їй своїх діток витирати?

 

 

imagesCAZAPHE3

 

Песик і снігова баба

Наш песик узявся сам бабу ліпити,

Бо сумно малому – нема з ким дружити.

Трудився від ранку... лише по обіді,

Зліпив бік і спину бабусі-приблуді.

Приніс сам морквину... встромив – має носа.

Та що ж за бабуся така безголоса?

Зробив очі, рота та ще круглі щоки,

Дві палки встромив по боках – будуть руки.

Відро примостив – буде шапка нівроку!

Мітлу почепив бабі з правого боку.

Трубу приволік в яку діти трубили

Ще влітку, а потім її десь згубили.

- Нехай же бабуся моя снігова

Подує в трубу... Ото будуть дива!

Маленька красуня

Собачка Масюня – маленька красуня.

Бо зранку до вечора чешуть Масюню,

І миють шампунем найкращим, пахнючим.

Gi3sE9heysAІ кігтики кремом намастять цілющи

В Масюні є кіски, і бантики є.

Маніжиться в ліжку - лежить не встає.

М’якенькі подушки підклала під боки,

Під ноги є килим рожевий широкий.

Бо кралечка наша вибаглива дуже,

Нервова особа і враз занедужать

Панянка ця може, якщо щось не так.

Ой прикро, не всіх таке щастя в собак.

 

 

           МОЄ

    МАЙБУТНЄ -

      З РІДНОЮ 

       ЗЕМЛЕЮ

 

 

D:\картинки\4 (1).jpg 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Людмила Василівна Петрова

                       

 Моє  майбутнє – з рідною землею.

 

Моє майбутнє – з рідною землею.

Я знаю добре це, і вірю в те,

Що праця на землі – це щось святеє,

І те, що на землі росте – святе!

D:\картинки\Rrr\fullsize.jpg 

Святі і люди ті, що рано-вранці

У трактори сідають навесні.

Святі жінки, які у вишиванці

Готують їм сніданки запашні.

 

Святі поля, які під товстим снігом

Зимою вигріють озимину.

А ще, святі робочі руки, що всю ниву

Змолотять влітку. Їм бо не до сну.

 

Моє майбутнє – з рідною землею.

Я знаю добре це, і вірю в те,

Що праця на землі – це щось святеє є                      

І те, що на землі ростесвятее.

 

 

 

 

 

   Моє  майбутнє  там, де я!

 

Поля легкі, ширококрилі,

І сонце сяє угорі.

Моя Вкраїна, землі милі,

Тут легко й любо так мені.

 

     А легко й любо так від того,

     Що землю люблю над усе:

     Пишні ліси, високі гори,

     Барвінок, килимком цвіте.

 

 А влітку, коли вийдеш в поле,                                                   

 Коли повітря аж дзвенить,

 П’янкі меди пахнуть довкола

Співають пісню жнив щомить!

 

     Тоді і серце зрозуміє:

     Яка ж прекрасна в нас земля!

     І через те я твердо вірю:

     Моє майбутнє там, де я!

D:\картинки\imgpreview (36).jpg 

 

 

 

 

 

Люблю я тебе, Україно моя!

 

 Мій край – найчудовіша в світі країна

Така мила серденьку ця сторона!

Тут свіже повітря, тут пахне калина,

Тут мамина пісня так ніжно луна!

 

Люблю я тут сонце, і поле, і вітер.

Люблю я тут ранок і спів солов'я.

Люблю я тут землю, веселку на вітах.

Люблю я тебе, Україно моя!

 

Та ця Україна – не місто велике,

Це не мегаполіс, де згубиш себе.

Маленьке село це. Таке рідне й тихе,

Де місяць гойдається й казка живе.

 

Мій край – найчудовіша в світі країна

Така мила серденьку ця сторона!

Тут свіже повітря, тут пахне калина,

Тут мамина пісня так ніжно луна.

                                                                               

D:\картинки\Rrr\imgpreview (28).jpg 

 

 

 

 

 

                                     Свароже коло                               

                              Свароже коло крилами любові

Надійно обняло подільський               

                                          край

І трактори з весни іти готові

Орати й сіяти ще сплячий лан.

 

Як тільки ледь трава зазеленіє,

Як тільки сонце землю припече –

D:\картинки\imgpreview (2).jpgВесні душа робоча порадіє

Й робота швидко-стрімко потече.

 

І піснею поллється шум моторів,

Цілу весну співатимуть поля.

Ось так і літо прийде поступово,

Комбайни вийдуть в колосків 

                                           моря.

 

                            З весни до осені кипить в полях

                                          робота:

                             То посівна у краї, то жнива,

                             Щоб взимку повною була комора,

                             Щоб Україна ситою була.

.                                

 

 

 

 

  Як можна землю не любити?

                              

Як можна землю не любити?

Колиску щедрості, багатства і життя.

Ту землю, де нам поталанило жити,

Ту, для якої кожен з нас дитя.

 

Як можна землю не любити,

Де виросли, змужніли ти і я?

Де став шумить, калина квітне,

D:\картинки\P3210517.JPGДе квітучі буяють поля.

 

Як можна землю не любити,

Яка, як матінка, одна,

Для неї ж бо, усі ми – діти,

Для нас вона – як рід – свята.

 

Як рід – де мама, син і тато,

Бабуся, донька, дідусь,

Як рід, де родичів багато,

Який люблю, яким горджусь!

 

Як можна землю не любити?

Колиску щедрості, багатства і життя.

Ту землю, де нам поталанило жити,

Ту, для якої кожен з нас дитя.                                 

                                                                              

 

                                  Рідна сторона                     

  1. Яка прекрасна рідна сторона

Така у цілім світі лиш одна.

Тут найясніші зорі навесні

D:\картинки\Rrr\100_2891.jpgІ милі серцю мамині пісні.

            Приспів:

Завітайте у Лавринівці до нас,

Завжди хлібом-сіллю тут зустрінуть вас.

Ви побачите прекрасне це село

І захочете приїхать сюди знов. 

 

2. Я зрозуміла, де б я не була,

Ведуть мої стежки всі до села.

Хоч як прекрасні у містах вогні,

 Я рада, що живу у цім селі.

 

 

IMGP0785                          ***

На широких вкраїнських ланах

Колосяться жита золотаві,

Їх під небом блакитним, в полях

Пестять промені сонця ласкаві.

 

Духмяні квіти на світанку

Укриті краплями роси.

В селі весна всьому початок

У барвах справжньої краси.

                

                 ***         

Вкраїну я люблю й пишаюсь нею,

Вона ж найкраща, найрідніша і одна.

Моє майбутнє – з рідною землею!

Не змінить цього а ні час, а ні війна.

У місті гарно – і вітрини, і вокзали,

Асфальт рівненький, супермаркети, кіно…

Та не зрівняти цю красу яскраву

З чарівністю, якою славиться село.

Тут вийдеш навесні, вдихнеш повітря

Мякого, свіжого, що пахне соком трав,

Поглянеш в небо  на нічні сузіря,

Погладиш поглядом квітучий став…

Відчуєш, що живеш лиш нею,

Вкраїною, що найрідніша і одна.

Моє майбутнє – з рідною землею!

Не змінить цього а ні час, а ні війна.

D:\картинки\Rrr\P3210510.JPG 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Катерина Дяченко

        Рiднiй Українi

D:\картинки\zorina.jpgD:\картинки\32666578.pngБезмежне небо – синє, синє,
Дарунки сонечка – яснi.
Яскравi фарби України -
Це все вiд Боженьки менi.

I колискової звучання,
Що мама дiткам заспiва,
I та елегiя… остання,
I цвiт волошки у жнива.

I нiжна сповiдь материнства,
I малюка найпершi кроки,
В душi з нарождення, з дитинства,
Бабунi лагiднi уроки.

I споришi навколо хати,
Струнких тополь дороговказ.
Моя Вкраїно, рiдна мати,
Тобi вклонюся i не раз,

За нiжну пiсню солов’їну,
За першi пролiски в гаях.
Живи, рiдненька i єдина,
Хай буде cвiтлим долi шлях.
 

 

 

Сонце майбутнього в наших долоньках

Сонце майбутнього в наших долоньках,

Промінь надії в дитячих руках.

Скоро зростають – синочки і доньки

Гордість і радість в батьківських очах.

D:\картинки\Rrr\WP_20150409_11_06_42_Pro — копия.jpg 

 Мамина ніжність, для тата – надія,

 Зірку дістануть, моря обійдуть,

Тільки б здійснилась одвічна їх мрія –

 Діточки щастя в житті хай знайдуть.

 

А щастя – це мирне безхмарнеє небо,

Сонце яскраве, зірки золоті,

Більш, крім здоровя, нічого не треба,

Маленькі долоньки все зроблять самі.

 

Будинок збудують, і поле засіють,

І трактор сучасний освоять за мить,

Дитя приголублять… Як щось не зуміють –

Це теж не проблема – життя їх навчить.

 

А зараз, поки ще дитина маленька,

Ми їй допоможем творить чудеса,

Бо сонце майбутнього – в їхніх долоньках

І промінь надії в дитячих руках…

 

             ***

Я люблю весняне поле,

IMG_0062Де лелека в ріллі ходить,

Де земля парує ніжно

Не засіяна ще, свіжа.

   Я люблю, як йдуть у поле

   Трактори "Сварога",

   У повітрі – гул святковий:

   Посівна приходить.

Я люблю, як зеленіють

В полі перші сходи,

Колоски як зажевріють.

Літо вже надходить.

   Вже й жнива не за горами,

   Золоте вже поле.

   Вже комбайни з трударями

Аня Голик 547   Працювать готові.

Ну, і осінь-трудівниця

Байдиків не битиме

За високі врожаї

Трударів хвалитиме.

   А зима прийде – під снігом

   Поле відпочине.

   І з новими силами

   Посівну зустріне.

 

 

 

 

Моє місто 

1. Україно моя, в вишиванці красуне,

      Сотні сіл і містечок на карті твоїй,

      А сьогодні – у нас хто не був –хай почує,                                            

      Моє місто – найкраще на Подільській землі.

                                                      

              Приспів:

Ласкаво просимо: приїдьте й подивіться,                                       

Які прекрасні в Шепетівці є місця!

Нехай вони й далеко від столиці,

Але такі прекрасні, як саме життя!

 

2. Це не місто велике, де шумне метро,

    Не столиця яскрава, де вється Дніпро.

    Тут веселки у небі, як дощ теплий йде,

    Сонце грає на росах і казка живе.

Приспів:

 

D:\картинки\Rrr\raduga.jpg 

 

 

 


                      

Катерина Дяченко

D:\картинки\IMG_20150711_083448.jpgМиру й щастя Українi
Хто з лiсочку тупа, тупа,
В кожнi дверi гупа, гупа.
Вiдчиняйте, любi друзi,
досить нидiти у тузi.

Я несу Вам подарунки
I святковi обладунки,
Пiсню, вiршi ще й картинки,
Ще цукерки й мандаринки.
є в торбиноньцi у мене
Деревце вiчнозелене.
Подаруночком iз гаю
Щиро дiтки, Вас, вiтають:

Довговухiї зайчатка,
I кирпатi лисенятка,
I медведик також встиг,
Поки спатоньки не лiг.

Бiлий снiг присiв на плечi,
Бiля дива - вся малеча.
Дуже гарне свято нинi
Миру й щастя Українi.
Що за свято? Дiтки знають -
Рiк новий всi зустрiчають.

D:\картинки\Миколай 1.jpg              ***
Синє небо, гори синi,
Синє море в Українi,
Жовтогривiї поля,
Все це рiдная земля.
Миру нашiй Українi,
татку, мамii дитинi.                                                                   

D:\картинки\images (10).jpg                                              ***

                              Як нам, друзi, не радiти,
                              Ми Вкраїни любi дiти.
                              Знаєм гарно рiдну мову,
                              Нiжну пiсню колискову.
                              Людям всiм бажаєм щир
                              Щастя, радостi i миру.


         Фея           
Прилетiла нiжна фея,
Здивувалась, Боже, де я?
Чом тут дiток так багато?
Чи у Вас тут, друзi, свято?
- Знов до нас прийшла ялинка,
Ось чому пiсенно, дзвiнко.
- Люба феєчко, лишайся
I ялинкою втiшайся.
Всiх запрошуємо щиро.
Хай живе Вкраїна з миром.

D:\картинки\калина_kalin.jpgКвiтучий символ України
 

Їй вiтер – отака ж родина,
Як сонце, небо i вода.
Квiтучий символ УкраЇни -
Калини врода молода.
   Щасливi ранки зустрiчала,
   Росою бавилась вiки.
   Не раз, не два страшна навала
   Вставала поруч на дибки.
        І кров стiкала намистинно,
        Калина плакала щораз.
        «Вiтали» нелюдiв «гостинно»,
         А ще – давали «про запас».
         єдину рiдну Україну,
          Де пiвдень, пiвнiч, захiд, схiд,
          Спасемо люди неодмiнно,
          Зiтремо, друзi, чорний слiд.
             Калину вiтер заколише,
             Лунатимуть тут знов пiснi.
             Iсторiю нову напишуть
             ВкраЇни дочки i сини.
 

 

 

Спокою i миру дiткам
                України

Ой, i день цей був важкенький.
Спить Надiєчка маленька,
Поруч з нею кiт дрiмає -
Спiть, маленькi, баю, баю.


День прийде – усi проснуться
i до сонечка всмiхнуться.
Тато й мама – в справах з двору.
Хтось – в садочок. Хтось – в комору.
На обiйстiпес чатує -
Все вiн бачить, все вiн чує.

Знову гамiр. Знову вечiр.
Заколише нiч малечу.
Спить матуся, спить дитина,
Спить рiдненька Україна

D:\картинки\imgpreview.jpg 

 

 

 

 

        ***

Свою любов до матiнки – Вкраїни
Ти збережи у серденьку, дитя.
Привiтне сонце, лагiдна калина,
Рiдненька Мати – це i є життя.

 

D:\картинки\cvetuschee_pole_1600x1200.jpg   Земле моя
Земле моя тендiтна,
Сонечко в небi привiтне,
Зiроньки понад краєм,
Спiв солов’Їний у гаЇ,
Неперевершене диво
Вранiшнiх рос красивих,
Першi веснянi квiти,
Бiлих берiзок вiти,
Поклик душi – спiвати.
Слово святеє – МАТИ.
Пiсенька калинова -
Вiдданостiоснова.

 

 

 

 

 

            ПРО

 

     РОСЛИНКИ

 

 ДЛЯ ДИТИНКИ

 

 

 

D:\картинки\image (5).jpg 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Віра Кухарук

 

К у л ь б а б к и

imagesCAMTG9A8Кульбабки  -  сонечка  малі

В  траві  присіли  на  землі.

Стулили  поночі  пелюстки,

Сховали  промені  під  хустку.

А   вранці  сонечко  зійшло

Зазолотіло,  зацвіло.

Враз  золотою  лука  стала

imagesCAS1URLXКульбабку  сонце  привітало.

 

П а р а ш у т и к и

Літають   парашутики

Кульбабки  цвіт  сухий.

Лоскочуть  киці  вусики,

Аж  чмихає   малий 

 

 

Л і с о в і   д з в і н о ч к и

Голівками  кивають

241[1]Дзвіночки  лісові.

Як  небо  очки  мають,

Ті  квітоньки  малі.

Ось сонечко стрічають

І промені  ясні.

В озерця зазирають,

Де  хмарки    водяні.

 

10058722_eea4b033[1]М а к

Мак у  полі  на  горбочку

Одягнув  нову  сорочку.

А  круг  нього,  наче  діти,

У танку червоні  квіти.

 

     Ч   е  р  в  е  н  ь

012718200904220[1]Серед  жита  червень  жвавий

Скаче  радо  по  галявах.

Красить  пензликом  волошки,

Підмальовує  ромашки.

А  в  смачної  полунички

Підрум'янив  ніжно  щічки.

Змалював  у  небі  хмарку...

Хай  йде  дощ,  бо  дужежарко!

 

В е с н а

Чудовий час – прихід  весни…

Пливуть  хмаринок  каравани.

BankoboevПташкам щасливі сняться сни,

Танцюють весело краплини.

 

Струмок у лузі  виграє,

Сміються котики вербові.

Проміння сонце щедро ллє,

І  повно  гомону  в  діброві.

 

Весняне  сонце

Весняне  сонце  пригріває,

pozdnyaya-cheremuha01[1]Біжать  струмки  і  сніг  розтанув.

Поволі  лука  оживає,

Цвіт  пролісковий  оком  глянув.

 

Блакитний  простір  ген  тремтить,

Травичка  стелиться  під  ноги.

Проміння  сонячне  горить.

Струмок  співає  край  дороги.

 

Дзвінкий  високий  голосок

Над  гаєм  високо  лунає.

Мов  срібний  б'ється  молоток,

То  дівчина  весну  стрічає!

Sambucus_nigra3[1] 

Бузина

Обсипав  білий  цвіт  кущі.

То в лісі бузина  зацвіла.

А  з неба теплі ллють дощі,

Навкруг  трава  зазеленіла.

 

Солодкий  запах  аж  п'янить.

Проснулась  трудівниця  бджілка.

Повітря  мов  струна  бринить.

Ледь   чутно  виграє  сопілка.

 

 

Черемуха

На  узліссі  зацвіла черемуха.

Загудів в повітрі перший джміль.

Пустотливий  вітер  ради  примхи

Пелюсткову  крутить  заметіль.

 

В е р б о в і    к о т и к и

Шумить   у  лузі  верболіз,

verbСміються  котики  вербові.

Тремтять  сережки  у  беріз,

Стежинки  в'ються   барвінкові.

 

Вертає  з  вирію  весна,

Прозорими   стають  світанки.

Шумить  вершиною  сосна

                              І  жайвір  будить  теплі  ранки.

Верболіз

Верболіз  немов  пливе  на  хвилях.

По  долині  розлилась  ріка.

iva[1]Заблищала  сріблом,  заіскрилась

У джерельну  воду  вмочена  рука.

 

Р я с т

Ряст  попід  деревами  розцвів.

Квіти  білі,  голубі,  рожево-сині.

Повінь  в  лісі,  повінь  на  Десні.

Котить  повінь  лісова  бузкові  хвилі.

 

vishnya_1_1[1]В и ш н е в а     г і л к а

Зацвіла   вишнева  гілка,

Прилетіла  перша  бджілка.

Нектар  зібрала  запашний.

Летить  до  вулика  мерщій.

 

Наповнить  стільники  воскові,

А  тільце  в  бджілки  у  пушкові.

Тріпочуть  ніжно-ніжно  крильця.

Бджола – невтомна  трудівниця.

 

П е р ш и й   ц в і т

Висунув голівку волохатий сон

885929964_ru_66[1]Розірвав сорочку  трохи  затісну.

Жайвір  й  соловейко   разом  в                     

                                            унісон

Заспівали  пісню  про  красу-

                                             весну.

Першим  цвітом-рястом  вкрилася 

                                              земля.

Усміхнулось  сонце  ясне  угорі.

Над віконцем ластівки  маля

Радісно  всміхнулось  дітворі.

 

 

 

 

 

П  р  о  м  і  н  е  ц  ь

Рано – вранці  сонця  промінець

Обережно  з  хмар  високих  зліз.

Влігся  на  холодний  камінець,

Заспаним  селом  до  річки  збіг.

Оченята  квітам  розтулив,

З джмелем в  жмурки   грався  серед  трав.

Жабенят  у  рясці  розбудив

Боки  пальчиком  полоскотав.

Він  навшпиньки  вбіг  в  ще  сонний  ліс

shining_light[1]Розбудив  в  гніздечку  пташенят.

Всівся  зайчику  на  теплий  ніс,

В  нірку  заглянув  до  лисенят.

Заблукав  малий  серед  дерев,

І заліз високо  на  сосну.

На  узліссі  всівся  на  терен,

І  пірнув  у  луку  запашну.

 

 

imagesCAXHBA6QВесна у лузі

Пташки  щось  радісно 

                               щебечуть,

Голівками  кивають  квіти.

Казки  вербиченька  шепоче

І  вітерець  гойдає  віти.

 

 

 

ser[1]У лісі

Дятел  кузню  відчиняє,

З  ліщини  білки  рвуть  горіхи.

Капусту  заєць  поливає,

І  ремонтують  дім  мурахи.

 

Д  о  щ  и  к     в     л  і  с  і

Осінній  ліс,  мов  давня  казка.

Гортає  вітерець  сторінки.

Ставок   рудава  вкрила  ряска,

Літають  в  небі  павутинки.

Десь  крячуть  жабки  -  дощик  буде.

90[1]З – під  камінця  вода  сочиться.

Враз  на  воді  з’явилась  булька

І  з  хмарки  полилась  водиця.

Малеча  пострибала  в  воду...

Ой,  любо  під  дощем  купатись!

Юрко  за  руку  взяв  Володю

І,   ну-мо,  у  воді  плескатись!

Аж  раптом  звір  страшний  зелений!..

Ось-ось на діток клятий  стрибне.

Крізь  ряску  дивиться   поганий

Булькаті  очі  добре  видно.

Осоку   жабка  сколихнула,

Стрілою  блиснув  лист  на  сонці.

У  воду  злякано  пірнула,

Лиш  бризнула  вода  на  штанці.

 

Квіти у  лісі

Ведмежі  вуха  волохаті,

Зозулин  льон  і  холодок.

„Дзінь – дзень!  Вставайте,  годі  спати !”

227451[1]Дзвіночки  кличуть  у  танок.

 

Багато  в  лісі  різних  квітів  -

Ліловий  верес,  звіробій.

І голосних  пташиних  криків,

Що  радо  линуть  звідусіль.

 

 

Струмок

Квітує  калинова  гілка,

Струмка  виспівує  сопілка.

10Чарівна  музика   бентежить

За   нами  пильне  око  стежить.

Животик жабка  ніжно  миє

В воді  занурена по шию.

Навкруг зелене жабуриння...

Як би ж то крила журавлині!..

Відразу б в небо полетіла,

І на вершину сосни  сіла.

Це ж  видно  звідтіля  півсвіту!

А скільки квітів, скільки цвіту!..

 

 

 

imagesCA5XDQ8T                                               Криниця

                              Край  лісу   -   копанка - криниця.

                              Студена  завжди  в  ній  водиця.

                              Прохожих  щедро  напуває

                              На  гілці  соловей  співає

 

Над ставком

Зеленіють  верболози,

post-6972-0-10893800-1308807226_thumb[1]Сміються  котики  вербові.

Верба  плакуча  довгі  коси

Полоще  у  воді  ставковій.

 

Ген  осока  зазеленіла,

І  тихе  плесо  вкрила  ряска.

Калина  знов  помолоділа

Шепоче  старовинну  казку.

 

Виводить  качка  каченяток

Сторожко  позирає  оком.

У  мулі  безліч  жабеняток.

Карасик  зблиснув  срібним  боком

 

5481[1]В  е  с  е  л  к  а

Пройшов  тепленький  дощик  літній

І  враз  веселка  в  небі  встала.

Взяла  початок  де  лан  житній,

А  кінці  у  ставок  сховала.

 

82a9aae9a68a[1]На  річці

Хлюпоче  в лузі   річка

Від  радості  співає.

Прозора  в ній  водичка,

На сонці  хвилька  грає.

Юрба  малечі  лине

Скупатись  в  річці  швидко.

По  хвилях  човен  плине,

Слід  за  човном  як  нитка.

 

 

9385780_f204f786[1]Д  о  щ  и  к

З  неба  падають  краплини

Стукають  в  віконечко.

Дощик  проситься  в  хатину,

Заховалось  сонечко.

 

Дощик  на  тоненьких  ніжках

У   дворі   вистрибує.

Пес  дрімає  в  будці  нишком

Тільки  носик  виглядає.

 

Веселий дощик 

1608b41cbd52abb967595c5b593c877d[1]Дощик  ріденький  крізь  ситечко  сіє,

Мріє  той  дощик:  хай  все  зеленіє!

Щоб  жартувала   весела    малеча,

То  не  водичка - роса  на  плечах!

 

Злива

Сиві  трави  вітер  ледь  колише

Світиться  пожухлий  очерет.

Ластівка   в  повітрі  кола  пише

Грім...  відлуння  котиться  вперед.

 

Раптом  небо  навпіл  розкололось,

Від ляку  здригнулася  земля.

Злива  зашуміла  в  повний  голос,

Викотилось  вогняне  маля.

 

 

b318070cbdde8fffb1c8a7200a17d55d[1]Золота  осінь

Нависли  пишні  грона -

Налився  соком  виноград.

Калинонька  червона,

І  груші,  мов солодкий  мед.

 

Аж  світяться  на  сонці

Всі  яблука  і  сливи.

Висить  на  павутинці

Павучок  пустотливий.

 

Він   помандрує  по  гаях...

Попробуй,  наздожени!

Літає  „літо”  по  дворах,

І  гордо  дмуться  кавуни.

 

Влітку

thumb2-d4fe7c1fac3bd9098025652ba60c4d8c[1]В  небі  яснім  світило  горить,

Сад  щасливо  назустріч  сміється.

В   траві   яблуко  стигле  лежить,

Малим   сонечком  нам  видається.

 

І  по  сонцем  прогрітій  землі

Лопотить  босоноге  хлоп’ятко.

Личко   -  сонях  на  довгім  стеблі.

Очі  -  яблука  спілі  зернятка.

 

Восени  в  саду

Ранесенько  в  садочку

У  сизому  тумані.

Виблискують  на  сонечку

Опис : http://www.turoboz.ru/cmsdb/article_images/images/28fruit8.jpgВ   ряд   яблучка  рум’яні.

Медові  груші  зріють

Духм’яні  та  хороші.

Рої  бджілок  літають.

Ой,  скоро  дні  холодні!

Прийде  вночі  морозець,

Впаде  на  гай  і  поле.

Скоро  вересню  кінець,

Дерева  стануть  голі.

То ж дні  цінуйте  теплі,

Збирайте  в  кошик  груші.

Дари  осінні  щедрі

Дні  сонячні  хороші.

 

Катерина Дяченко

 

D:\картинки\Rrr\27big.jpg       Часничок
На одвiрку – часничок
Зачепився за гачок,
Бiди в хату не пускає,
Хворi рiзнi проганяє.
   Холодець i пампушки,
   I з горохом пирiжки,
   Всi їмо ми завжди в смак…
   Часничку навiки так!

I вiд сонця знемагаю,
Спiкся ось, почервонiв,
А до осенi ще днiв…
Пестив вiтер той бочок,
Що пiдставив бурячок.

 

      Бурячок
Мовив вiтру бурячок -
- остуди менi бочок,
Кожен день я засмагаю,
I вiд сонця знемагаю,
Спiкся ось, почервонiв,
А до осенi ще днiв…
Пестив вiтер той бочок,
Що пiдставив бурячок.
 

prunus[1]С л и в и

В  саду  всі  сливи  сині  стали.

У кошик дітки їх   зібрали.

І радо  сплескують  в  долоньки.

Ой, смачні  сливи!  Ой, солодкі!

                                        

Бабине  літо

Надворі  гарно  -  просто  диво!

Високо  -  неба  ясна  просинь.

68784172[1] 

Пора  чарівна і зваблива.

Прийшла у гості щедра  осінь!

 

Летять  предовгі   білі  коси

І  лине  пісня  журавлина.

На трави  впали  сиві  роси...

Вродлива,  золота  година!

              Осінь

2435_html_69aaaebc[1]Завітала  в  гості  осінь

З  літом   бабиним,  з 

                             грибами.

Відцвітає  неба  просинь

З  журавлиними  клинами.

Ген  виблискує  шипшина,

Туляться  до  ніг  опеньки.

Усміхається   жоржина -

Ясне  сонечко   маленьке!

 

D:\картинки\Rainbow.jpgЩасливий дощик

Дощ. Просвiтку не видати.
Холодно i сиро.
Дощик проситься до хати -
- я прийшов iз миром.
Та не можем ми до себе
Гостя запросити,
Всi запаси, що є в небi
Сипле, наче з сита.

З днем прийдешнiм дощ веде
Дiлову розмову.
Трохи стихне, потiм йде
Знову, знову, знову…

Ой, плаксива ж в тебе доля,
Ти такий сльозливий.
є на те все Божа воля,
Вiрте, я щасливий!

                    ***

Посмiхнися, Весно, хай Земля воскресне,
Хай цвiте калина  в рiднiй Українi.
Чим побiльше сонечка
Дiточкам в вiконечко.

D:\картинки\22283.jpg   Дощиковi слiзоньки
Дощик в полi плаче, плаче,
Полем зайчик дрiбно скаче,
I пита його: «Чому,
(в тяму так i вiзьму),
Плачеш ти i день, i нiч?
Слiзки дуже мокра рiч.
   Подивися ти навколо -
   Гарнi квiти в чистiм полi,
   Бджiлочки медок збирають…
Слiзки, мабуть, заважають?
Дощ сльозинками промовив:
«Гарно, знаю,i чудово,
Та без слiз моїх мокреньких
Все б тут висохло давненько»

Сонечко ласкаве

Сонечко ласкаве,
Сонечко веселе,
Люд наш звеселяє
У мiстах i в селах.
Навеснi – чарує, восени – мiркує -
- Що ж зимою буде, мерзнуть добрi  люди.
Влiтку спать не хоче, рiже навпiл ночi.
Кличе всiх до справи сонечко яскраве,
До людей смiється - здавна так ведеться.


Неповторна щастя
              мить

Хто там ходить бiля хати -
дихає сердито,
Не дає малечi спати -
це – безсоннюх-вiтер.

То трясе грушки в садочку,
То лама калину.
Десь дитятко в сповиточку
Плаче безупину.

Раптом стало тихо-тихо.
У корчах заснуло лихо.

Мiсяць зiрцi щось шепоче,
Зiрка слухати не хоче
I зривається, летить…
Неповторна щастя мить.

D:\картинки\Rrr\72107470_1300229453_Lug3.jpg 

 

 

 

     Острiвець

D:\картинки\9140.jpegНевеличкий острiвець -
Серця мого пiсня,
Вiн квiтує, сяє весь
До зими i пiсля.                                          Ходить боцюн по рiллi
Смiло, гонористо,
Посила привiт менi
Щиро, урочисто.

Мiй гарнюнiй острiвок -
Серденька надiя,
Грiє боки огiрок,
I суничка зрiє.
Чорнобривцi – мами цвiт,
Нагiдки-хмаринки.
Чарiвний довкола свiт,
Поле, мов картинка.

Рiзнобарвним олiвцем осiнь пише прозу.
Я думками з острiвцем і в снiги, й в морози.
Притулився маслючок, наче на картинцi,
До ялинки пiд бочок… ось вам i гостинцi.

єпiд сонцем острiвець -
Серця мого втiха,
Хай живе мiй острiвець
Без бiди i лиха.


Невгамовнi морози

Йшов бiлесенький снiжок,
Зачепивсь за порiжок,
В дверi лагiдно постукав…
Та тихенькi тiї звуки.
   Снiг в дорозiнатомився,
   У куточку примостився,
   Встало сонечко – заплакав,
   Враз водичкою закапав.
Прихопили отi сльози
Невгамовнiї морози.
Що iз болем тим робити?
I куди бiду подiти?
   А морозець все трiщав,
   Дiткам звiстку сповiщав:
   «Нове диво, нова гра -
   Ковзанiв прийшла пора».
Всi ми вдячнi морозцю
За оказiю оцю.

Оказiя – незвичайна подiя

 

 

       Особливий годиник

О четвертiй годинi ночi
Розкриває шипшина очi,
Поруч красень – петровий батiг -
Вже прокинутись спритник встиг.

Мак з кульбабкою встали о шостiй -
Чепуряться, неначе йдуть в гостi.
А о сьомiй чарiвне латаття
Примiря пiсля сну нове плаття.

О десятiй рожева квасениця
Враз до сонечка личком обернеться.
Кожна квiточка знає годинку,
Що пора їй цвiсти безупинку.

Всi чарiвнi, привiтнi, прекраснi -
Допомогою їм сонце ясне.
I милуються очi людини
Нiжним цвiтом бузку та калини,
Нагiдок, чорнобривцiв та м’яти…
Але деяким час знову спати:

D:\картинки\Rrr\imgpreview (17).jpg- В два батiг закрива синi очi.
Й мiцно спить до середини ночi.
З ним кульбабка-красуня i мак,
I картопля – завжди буде так!

В три пополудю всi нагiдки
Враз згортають свої пелюстки.
Десь о п’ятiй - квасениця-киця
Засинає, - їй лiтечко сниться.
А о шостiй рiчкове латаття
В темну шафу хова диво-плаття.

В квiточок особливий годинник,
Що працює вiки неодмiнно.
кожна з них знає добре свiй час,
Коли спать, коли тiшити нас.

D:\картинки\Rrr\imgpreview (24).jpg 

 

 

 



                          

 

 


Сип побiльше снiгу,
           друже

Ми хмаринку в небi просим -
годi плакати вже, досить,
сиро в мiстi, в полi cиро…
мо’ розiйдемося з миром?
Зникла хмарка. Дощ змiлiв,
Мов побитий пес  побрiв.
А на ранок – справжнє свято,
Бiлий снiг летить лапатий.
Ми хмаринцi вдячнi дуже -
Сип побiльше снiгу, друже.

Сестрички для снiгової баби

Саночками залюбки
Снiг возили малюки.
Збили кульки двi великi.
Десь знайшли два черевики.
Й далi справ було доволi:
Принесли двi бараболi,
Ще - морквинку i вiдерце -
Все з любов’ю, все вiд серця.
Також шалик i спiдничку…
Снiжнiй бабi є сtстричка.

     Ольга Карпінська

 

Вітаміни

 

Говорила мама Діні:

-Доню їж черешні,

Яблука, банани, дині,

Персики і вишні.

imagesCA20RI9B

 

Діна як завжди скривилась:

imagesCAIB6KEH-Ні, не хочу їсти,

От цукерків я б наїлась

Й виробів із тіста!

Але тут сусідський хлопчик

Пояснив для Діни:

-Діно, фрукти у собі

Містять вітаміни,

imagesCAH4R2TH 

 

До цукерків вони, Діно,

Навіть не подібні,

І нашому організму

Украй необхідні.

 

Квіточки і діточки

 

На сукні у Наталки

Цвітуть рясні фіалки,

На фартушку в Оксани

Нарциси і тюльпани.

Вони в полі гуляли

І квіточок нарвали.

Ось сіли у садочку

Й плетуть собі віночки.

Сидять, де пахне м’ята

Заквітчані дівчата.

 

 

imagesCAQ7P8PG

 

 

Диво-сад

 

У Тарасика і Тані

Справжній диво-сад,

Є в нім яблучка рум’яні,

Груші й виноград,

А там в затінку малі сливи підростають

Ох, і гарно ж за садочком діти доглядають!

 

 

 

imagesCAPRSOEZ

 

 

 

 

Лісові дзвіночки

 

Дзень-дзень!.. дзень-дзень!..

Чути голосочки.

Це пахучі, це веселі

Лісові дзвіночки.

 

Дзень-дзень!.. дзень-дзень!..

Їм немає схожих,

Так щодень вони вітають

В лісі перехожих.

 

 

 

imagesCAHOSWWD

 

 

Ялиночка

 

У вогнях ялиночка світиться у нас

А на ній цукерочка й тисячі прикрас.

Прийшло до ялиночки дітвори багато

Це ж бо в гості завітало новорічне свято.

 

 

imagesCA2414U9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сніг

 

Падає лапатий сніг

На подвір’я, на поріг,

Вкрився в білу ковдру сад

Ой, вирує ж снігопад!

Уже снігом замело

Кожне місто і село.

І радіє дітвора:

-Випав сніг!.. Ура, ура!

 

 

imagesCAZGKIEW

 

 

 

 

 

Людмила Петрова

 

Осіння пригода

D:\Вірші посібник\Шаблони\456790.jpgОсінь кроком обережним

Тихо-тихо в сад зайшла

І під кущиком калини

відпочити прилягла.

 

Прилягла – та й задрімала

І забула зовсім, що

Пензлики не заховала

Й фарби різні з золотом.

 

А тим часом по доріжці

Вітерець-пустун летів

D:\Вірші посібник\Шаблони\1289833978.jpgІ пожартувати трішки

З тітонькою захотів.

 

Він тихесенько підкрався,

Миттю фарби підхопив

І дерева всі навколо

Рясно-рясно покропив.

 

Там – червоним, а тут – жовтим

Кольором пофарбував

І тихесенько під кущик

Фарби всі назад поклав.

 

795E9042Подрімала Осінь трішки,

Потягнулась, підвелась…

Та як глянула навколо,

Аж за голову взялась.

 

Лишенько! Дерева жовті

І осики золоті.

Хто без Королеви Жовтня

Все зробити так посмів?

 

Та як Осінь роздивилась

На красу цю навкруги ,

Задоволено всміхнулась:

"Дякую, помічники!"

 

 

Дощик з неба

 

D:\Вірші посібник\Шаблони\2-t-1-638.jpgОсінь хмари розпустила

В небі голубім

І густим туманом вкрила

Річок береги.

 

Ми побігли всі в садочок

В вересні яснім,

Ну а в жовтні листя падають

І ллють дощі.

D:\Вірші посібник\Шаблони\20110625-180040.jpg 

Дощик з неба, дощик з неба

Кап, кап, кап…

І на квіти й на дерева

Кап, кап, кап…

Скоро-скоро лист останній упаде

І у білих валянках зима прийде.

 

Люблять діти і дорослі

Осінь золоту,

D:\Вірші посібник\Шаблони\im57review.jpgКоли гріються на сонці

І нема дощу,

 

Але осінь дає рідко

Теплі нам деньки

Все частіше і частіше

Капають дощі.

 

Дощик з неба, дощик з неба

Кап, кап, кап…

І на квіти й на дерева

Кап, кап, кап…

Скоро-скоро лист останній упаде

І у білих валянках  зима прийде.

D:\Вірші посібник\Шаблони\imgprevi58w.jpg 

 

 

                                                          Додаток 1

 

Відкрите заняття гуртка «Перлинка» з розвитку поетичних здібностей

Тема: Римування за картинкою

Мета: вчити дітей римувати за картинкою, використовуючи різні граматичні конструкції. Розвивати творчу уяву та звязне мовлення, уміння передавати інтонацією голоси та характер персонажів. Виховувати любов до живої природи

Вихователь:  У нас у садочку сьогодні свято,

Гостей зібралося багато.

Ану ж, на них ви подивіться

І весело їм посміхніться.

І привітаймо їх у нас,

Що завітали в добрий час!

Я вітаю сонечко: Добрий день!

                              Добрий день!

Я вітаю тут присутніх: Добрий день!

                              Добрий день!

Добрий день вам, діточки,

                              Добрий день!

Нехай світлим, радісним буде день!

                              Добрий день!

   Дітки, а давайте пригадаємо, кого ми з вами вітали на минулому нашому занятті?   (Весну)

   А чи памтаєте ви віршик, який ми склали і розучили?

Вже розстав надворі сніг,

За вікном лунає сміх.

Сонце світить – жди тепла,

Бо прийшла до нас весна!

   Молодці, пам'ятаєте. а чи пам'ятаєте ви, що я просила вас придивитися до перших квіточок, помилуватися ними і уявити, як вони прокидаються від довгого зимового сну, як підставляють свої личка першим сонячним промінчикам і ми домовлялися, що ви це продемонструєте. Отже, давайте відтворимо це. (Музична композиція "Танок квітучого саду").

               Ось прийшла до нас весна

Все навколо ожива

Підсніжники прокидаються,

Всі квіточки розпускаються.

Пташки прилітають,

Дітки вибігають,

На галявинці стрибають.

Киця прокидається,

Лапками вмивається

   За допомогою такої музичної композиції ми провели фізкультхвилинку, а зараз давайте проведемо розминочку і пригадаємо рими, з якими ми вже складали віршики.

Маша – каша

мишка – шишка

Коля – Оля

хлопчик – горобчик

сніг – сміх

калина – хмарина

цвіт – світ

сонечко – віконечко

діти – квіти

   Чудово справилися із завданням і настав час спробувати скласти ще один віршик на цей раз – про весняні квіти. Будьте уважні, сходні ми складатимемо віршик не за допомогою порівняння чи зіставлення, а за картинками. Пам'ятаєте, я починаю складати рядок, а ви – закінчуєте, сказавши, що ви бачите на малюночку. Готові?

Навесні розквітли квіти

Й засміялись наші діти.

Поглянь у віконечко,

Бачиш, світить сонечко.

Повторюємо ще раз з вихователем, а потім самі з картинками.

Дітки, а хто помітив, хто повзає, літає навколо квіточок як тільки пригріє сонечко? Яких ви знаєте комах? Я вам нагадаю – це бджоли… оси, мурашки, сонечка, коники-стрибунці, бабки. А який вид комах можна порівняти з квіточкою, що літає над землею? Я вам підкажу за допомогою загадки:

На стеблинці росте квітка, пелюстки згортає,

Хотіла її торкнутись – а вона літає!

   Розумнички мої, звичайно ж це – метелик! Придивіться уважно до крил метелика – весна не пошкодувала барв заради їхньої краси: спробуйте назвати кольори на крильцях метелика.

Крильця:

чудові – кольорові

яскраві – цікаві

   Сьогодні ви вже були квіточками, а зараз уявіть на хвилинку, що ви – різнокольорові метелики. Давайте спробуємо, відтворюючи рухи цих комах, придумати не лише танець метелика, а й рими для нашого майбутнього віршика про метелика, який ми будемо складати на наступному занятті.

   Музика – рухи

Метелик:

літає – / крильцями що робить?/  махає

літає – /а коли стомився?/ сідає

сідає –/і крильця що робить?/ згортає

   Танець "Метелик"

   Наші дітки тільки роблять перші невпевнені кроки в житті. Але вже зараз у кожного з них можна розгледіти іскорку таланту. Ми в дитячому садочку робимо все можливе, щоб з цієї іскорки запалити яскраву зірку і щоб в майбутньому ми могли пишатися кожною талановитою дитиною. І ось зараз ми хочемо продемонструвати деякі з талантів наших вихованців.

 

Віка:   Вихователька моя

Каже: соловейко я

Голосочок гарний маю,

Де не граюсь – там співаю.

 

Пісня "Мамина наука"

 

Здавна Україну нашу славить

Вишита сорочка і рушник

Донька вчиться вишивати вправно

Мама вчить її, як чарівник:

            Приспів

Голка в пальцях оживає

Ось і квітка розцвіла.

Мрію я в шиття вплітаю,

Вчися, донечко моя.

Вишивання заспокоїть,

В ньому мудрість і краса,

Це і лебеді дитинства,

І блакитні небеса.

 

Посміхнись, як голку береш в руки,

Й нитка попливе по полотні,

Обминуть тебе жалі й розлуки

І барвисті стануть твої дні.

 

 

 

Руслан:   А я вже зараз добре знаю,

Що хорошу пам'ять маю.

Віршик про весну складу

І найкраще розкажу!

 

Весняні фарби навкруги

Різнобарв'я сиплять

Всі садки, поля, луги

Переливом вкриті.

Цього року навесні

Сталось диво дивне:

Дощик Краплик полюбив

Веселкове диво.

Закохався Краплик наш

В красуню Веселку

Як побачити її

У небі близенько?

Весна рання надворі,

Хмуриться негода,

Не буває в цій порі

Після дощу погоди.

Весна бачить його сни,

Та і мовить: "Дітки,

Теплий дощ в ранній весні –

Це велика рідкість

Але ви допомогти

Зможете цій парі,

Ваші щирі посмішки

Порозгонять хмари

Посміхніться навесні

Й ви, коли йде дощик

І наш Краплик побіжить

До Веселки в гості"!

 

 

Каміла:   Ну, а в нас талант такий,

Цікавий та нелегкИй.

Гарно ми танцюємо,

Посмішки даруємо

Настя:    Правда, тільки ще вчимося,

                Хочемо, щоб все вдалося!

 

           Танець «Україно моя, вишиванко»

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                              Додаток 2

Альбом «Перлинки-віршовинки»

      З циклу «Про Кицю»

Киця взимку грала в сніжки

Змерзла в хвостик, вушка, ніжки.

Треба киці так сказати:

«Як мороз – не йди гуляти!»

 

          ***

Вранці рано Киця встала

Глядь – щось в небі засіяло!

Сонце Киці посміхнулось,

Ніжно промінцем торкнулось,

Зрозуміла вмить, маленька,

Прийшло літечко тепленьке!

 

            ***

Киця вискочила з хати,

пішла квіточки збирати.

Пташка в небі заспівала…

Це – весна-красна настала!

 

            ***

Осінь листя розсипає,

Золотом сади вкриває.

Сумно Киця так муркоче

Літо повернути хоче.

   

     З циклу «Весна»        

Пішла голочка в танок

Вишивати рушничок: