Збірник вправ та завдань "Реп'яшок" (правопис слів з апострофом)

Управління освіти і науки

Білоцерківської міської ради

  Науково-методичний центр

Білоцерківська загальноосвітня школа І–ІІІ  ступенів № 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Управління освіти і науки

Білоцерківської міської ради

  Науково-методичний центр

Білоцерківська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Збірник вправ та завдань

 

 

Узгоджено з Програмами

для загальноосвітніх навчальних закладів

з навчанням українською мовою 1–4 класи

(затвердженими МОН молоді та спорту,

наказ № 1050 від 12. 09. 2011;

 К.,«Освіта», 2012)

 

 

м. Біла Церква

2018

Рекомендовано до друку науково-методичним центром

управління освіти і науки

 

 

      Омельчук Н. М. Реп’яшок. 1–4 класи: збірник вправ та завдань / Наталія Михайлівна Омельчук. – Біла Церква, 2018. – 132 с.

 

Рецензент:

       Висторонський В. Г. – завідуючий науково-методичним центром управління

       освіти і науки Білоцерківської міської ради

 

 

 

 Різноманітні й цікаві вправи систематизовані за розділами змістовної лінії ґалузі «Українська мова» для учнів початкової школи, завдання включа-ють тексти різних стилів і жанрів пізнавального та виховного спрямування. Матеріал розташовано за тематичним принципом, що забезпечує системність у здійсненні контролю щодо засвоєння програмового матеріалу написання слів з апострофом.

          Видання призначене для організації роботи на уроках, у групах подовже-ного дня, під час виконання домашніх завдань.

          Адресовано вчителям, вихователям ГПД, учням початкових класів та їх зацікавленим батькам.

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

           У початкових класах відбувається  формування вмінь грамотного письма, закладаються  базові  навички,  в  тому  числі  граматичні.  Основне  завдання – сформувати у школяра  основи  грамотності, допомогти  йому запам’ятати клю-чові принципи  орфографії. Від того, наскільки успішно  пройде цей процес, за-лежить, чи грамотно будуть писати діти.

          Даний навчальний збірник вправ та завдань допоможе у вирішенні  цих питань, створено відповідно до Нової програми з української  мови.  Кожен  розділ  включає  вправи  для засвоєння, закріплення матеріалу.  Система  подачі  матеріалу  пропонує  поступове ускладнення завдань, за принципом «від прос-того – до складного».

          Дитина  повинна  навчитися  аналізувати, порівнювати, робити  висновки, пояснювати  хід міркувань, обґрунтовувати  правильність своєї відповіді. Вико-нання  завдань  допомагає  розвитку  у  школярів  логічного  мислення,  творчих здібностей,  спонукає  до  збагачення  та  активізації  словникового  запасу, до вдумливого  читання, забезпечує практичне  засвоєння орфоепічних та орфогра-фічних правил. Тому робота передбачає самостійне виконання завдань під кері-

вництвом учителя чи батьків.

          Збірник дає можливість вчителю більш раціонально побудувати роботу на уроці, більш  докладно  відпрацювати  на  практиці  тему «Апостроф»  у призмі різних навчальних розділів. Учитель може давати  завдання вибірково, на свій розсуд, враховуючи індивідуальні особливості учнів.

          Видання  може  бути  використане і батьками, які беруть активну участь у навчанні  своїх дітей, зацікавлені в тому, щоб легко і доступно  пояснити дитині навчальний матеріал або організувати повторення та закріпити вивчене.

 

 

 

 

ЗАГАДКИ ПРО АПОСТРОФ

 

1) Я такий же, як знак розділовий,     Я пишусь не внизу, а вгорі. 

    І відомий шкільній дітворі,            Спробуй лиш написати ім’я,

    Та в словах української мови         Зразу стану потрібний і я.  (Д. Білоус)

2) Я є у п’явці, у в’юні,      Але в воді мене немає.

    Я є в риб’ячій сім’ї,       Скажіть: хіба таке буває? (Апостроф)

3) Я в слові, ну просто зайда, а то й невідомо хто,            

    В алфавіті навіть з прожектором мене не знайде ніхто.

    Без мене – в м’яча не зіграти і не одержати «п’ять»,

    Ім’я своє не згадати, в кав’ярні не ласувать. (А. Андрієнко)

4) Я – товариш голосних,          Тільки над є, і, ю, я

    Та стараюсь не для всіх.        Висить скибочка моя. (Апостроф)

5) Акровірш - загадка

         А чи знаєте ви, діти,

         Про найцікавіший знак на світі?

         Округлий, пузатенький, із хвостиком маленьким.

         Став після приголосних лиш

         Та після р, мій друг, облиш,

         Рідню хорошу знак цей має:

         Орфоепія про нього дбає,

         Фонетика найважчі справи доручає.

6) Що за особливий знак,                           Я є в під’їзді і в сім’ї,

    Що не вимовляється ніяк.                      Є я і в слові солов’ї,

    Але з ним поруч звуки інші                   А от зі слова п’ять

    Звучать при вимові твердіше.                Мене не витягнеш ніяк.

    Я такий собі графічний знак,                 Я не риба і не птах,

    Але не вимовляюсь ніяк.                        Є в ганчір’ї, в реп’яхах.

    Відгадайте, діти, хто я,                           Я не звір і не людина,

    Живу у слові я сім’я.                              Але зна мене й дитина. (Апостроф)

7) Це не літера, а знак -               З ким у нього дружба є?

    не поставиш абияк!                 Тільки з ю, я, ї та є! (Апостроф)

8)      Я унікальний, бо ж не в кожній мові є! От  в українській я є, а в російській

    мене немає! І  тому мене  не  можна губити і забувати, бо від цього мова збід-

    ніє, стане  незрозумілою. Я дуже потрібний  на  письмі. І такий важливий, що

    навіть стоїть трошечки вище від усіх ... (Н. Красоткіна)

 

ЛІНГВІСТИЧНІ КАЗКИ ПРО АПОСТРОФ

 

Зникнення апострофа

     У тридев’ятому царстві є незвичайна країна Фонетика. Правлять нею три сестри: сувора і розумна Орфографія, точна Графіка і миловидна та співуча Ор-фоепія. Якось у цій країні сталася надзвичайна подія – зник Апостроф. У Фоне-тиці почався страшний безлад. Графіка та Орфоепія хапалися за голову, бо лю-ди почали неграмотно писати. Орфоепія потерпала від неправильної вимови. Люди не могли нормально порозумітися! Треба негайно шукати Апостроф! До пошуків залучили найкращі сили. І ось що з'ясували слідчі. Кома, що мешкала у сусідній країні, давно заздрила Апострофу, оскільки він  був такий же,

як вона, але завжди стояв вище. Можливо, це її рук справа? (О. Власюк)

Апостроф заблукав

        В одному селі, на околиці, жила багатодітна сім’я. Будинок у них був вели-кий,  просторий. Кожна дитина мала свою кімнату, тримала її в чистоті, адже мама  привчала діток ще змалку до порядку. Жили вони всі дружно, вели  гос-подарство. Діти ходили в школу, а у вільний час у всьому допомагали батькам.  Росли вони чемними, ввічливими, добрими. Та був у цій сім’ї найменшенький, мізинчик. Любили його дуже і мама Орфографія, і тато Алфавіт, і брати, і сест-ри Звуки й Букви. А він ріс примхливим і загадковим. Частенько, граючись, міг  заховатися так, що шукати приходилося його довго. Вирішив якось Апостроф   помандрувати, щоб краще пізнати світ. То в Гайок речень забіжить, то на Галя-вині слів затримається. Весело було йому. Та ось… на його шляху зустрівся  дрімучий і густий Текст. Заблукав Апостроф у ньому: майже кожне Слово кли-кало хлопчика до себе, манило. А він, розгублений, ніяк не міг зрозуміти, до  якого Слова йому пристати. Сів на пеньочку і гірко заплакав … (К. Свистун)

Казка про апостроф

Апостроф в алфавиті жив,                           Усі годинники стоять:

Із буквами завжди дружив.                          Дев’ятка зникла й цифра п’ять!

Аж поки якось буква Я                                Із гаю зникли солов’ї,

Сказала: «Геть від нас!                                А ще реп’ях і в’яз.

Бо Алфавіт – це букв сім’я,                      В’юнів неначе хто поїв,

Нас тридцять три якраз!                           Хлоп’ята зникли враз.

А ти не буква, просто знак,                      А у дівчат рум’янець зник …

Ти нам чужий, не рідний, знай!»             Так жити Алфавіт не звик!

Почув Апостроф ці слова –                         Усі кричать на букву Я:

Аж закрутилась голова.                               «Тепер ми зовсім не сім’я!»

Ніколи ще таких образ                                 «Апостроф треба привести, –

Не чув він у житті.                                       Сказала буква М, –

Заплакав він, схопився враз –                  Нам треба всім шукати йти,

І ось він уже в путі.                                   Щоб не було проблем».

Залишив місто Алфавіт.                           На пошуки гуртом пішли

«Піду, побачу цілий світ».                        І через день таки знайшли!

Та що тут сталося! Хоч плач:                      Усі зраділи, обнялись,

У малюків зник раптом м’яч.                      За руки міцно узялись:

Саме подвір’я зникло теж.                           І буква С, і І, і М,

І м’ята, і бур’янець.                                     Апостроф, буква Я.

І на подвір’ї щось не те:                            І заспівали солов’ї,

Без м’яса холодець!                                   І знов була сім’я!

А курка? Бідолашний птах:                      У курки пір’я відросло.

Немає пір’я! Просто жах!                          Всім дуже весело було! (Н. Красоткіна)                                          

Сумно бути одному

      Жив собі на світі маленький знак Апостроф. Сумно йому було жити одному.

 Вирішив він одного разу помандрувати і пошукати справжніх друзів. Потрапив до чарівної країни Граматики. В головному палаці цієї країни жили мешканці – Літери. Скільки їх було? З багатьма спілкувався апостроф, але справжніми дру-зями для нього стали такі: Б, П, В, М, Ф, Р та Я, Ю, Є, Ї . Ттепер він постійно з ними подорожує та запрошує і вас… (О. Власюк)

 

ВІРШІ ПРО АПОСТРОФ

 

 «Автобіографія Апострофа»

Я у полум’ї, в сузір’ї,                                         Хоч малий, та є здоров’я,

в пам’яті і у сім’ї,                                             щоб побути скрізь зумів.

в надвечір’ї, у міжгір’ї,                                    Я прив’язаний любов’ю

в п’єсі, в м’яті, в солов’ї.                                 до таких хороших слів.

В п’ятниці, в м’ячі, у пір’ї,                      В бур’янах я теж гуляю,

в черв’яку і у в’юні,                                   часом весь у реп’яхах!

в п’явці, в’язі, у подвір’ї.                           В риб’ячій сім’ї буваю

В п’ятці добре теж мені!                          І в м’яких дитячих снах.

В’ю, б’ю, п’ю, в’яжу, не в’яну,                        У п’ятірці, у дев’ятці,

у кар’єр мій шлях лежить.                               у солом’янім брилі.

І на лаву дерев’яну                                            У Дем’янку, у Мар’янці,

часом ляжу відпочить.                                      в гороб’ятка на крилі.

З матір’ю пісні співаю                            У прив’ялому листочку,

для рум’яних немовлят.                            Що давно води не п’є.

В м’яч з хлоп’ятами ганяю                     У зав’язанім клубочку

двадцять п’ять хвилин підряд.               і у м’ясі також є!  (Н. Красоткіна)

                               Знак апострофа

Знак апострофа у слові         Вимовляємо плавно й н

лиш тоді поставиться,          свято, мавпячий, зоря.

якщо голос через [й]            Але рвучко й неспокійно:

раптом спотикається.           Б’ю, п’ю, в’янути, бур’ян. (Н. Красоткіна)

Правила вживання апострофа (Н. Красоткіна)

Відтепер апостроф дружить з є, ю, я:        Це б, п, в, м, ф та р.   

Подвір’я, в’ється, в’юн, сім’я.                   І ми їх вивчили тепер!

А ще апостроф дружить з ї:                       А після префіксів зустріти

Під’їхав, з’їсти, солов’ї.                             Апостроф також можна, діти.

Апостроф пишуть після них –                   Лиш перед я, ї, ю та є:

П’яти відомих букв «губних»,                  Об’ява, з’їв, з’юрбивсь, об’єм.                 

Правила апострофа

І розповів цей знак про себе                           Даремно й ти не став мене:

Усе, що всім бі знати треба:                           Зоря, морквяний, свято.

«Запам’ятай: я, ю, є, ї –                                   Вимова слова – головне,

Завжди супутники мої.                                   А ще потрібно знати:

Атож! У кожному слівці                                 Крім р, є приголосних збіг –

Зі мною поруч букви ці,                                 Я не потрібен після них.

Лише вони за мною йдуть:                            Ще після префіксів стою,

Сім’я, пір’їна, в’ється, п’ють.                      Де також відділяю

Б, п, в, м, ф – губні,                                         Наступні я, є, ї та ю.

Ці букви завжди при мені.                             Свою я справу знаю!

Я після них люблю стояти:                            З’явився, з’їхати, об’єм,

Б’є, п’ять, в’язати, верф’ю, м’ята.             Під’їхати, з’юрбився.

Й до р прихільність маю я:                            От бачиш, як у цих словах

Подвір’я, пір’ячко, бур’ян.                             Апостроф знадобився.

Звичайно, як потрібно їх                                Коли на приголосний звук

Роздільно вимовляти,                                     Закінчується префікс,

Інакше не потрібно там                                  Таким словам я – вірний друг» , –

Апострофу стояти.                                          Сказав Апостроф Лесі.

(Л. Полтавська)

 

 

 

СЦЕНКА ПРО АПОСТРОФ

Апостроф

Ой, яка образа, діти,                      Це Нехайло і Недбайло

Що тепер мені робити?                 Так підводять дружній клас!

Просто комою назвали,                 У науці – шкандибайла!

В зошитах не написали!                Назавжди піду від вас!

Вчитель

Валер’ян, Мар’ян з Дем’яном                  І Мар’яночка побігла,

«Повернись» йому кричать.                   Як же їй без нього буть?

Невдоволені цим станом                         За хлоп’ятами ледь встигла,

Мчать Апострофа шукать.                      Щоб Апострофа вернуть.

Валер’ян

А його ніде немає...                      Чи в кар’єрі він блукає,

Десь пропав, чи десь зав’яз.       Чи заліз в дупло на в’яз...

Дем’ян

Чи пірнув, як в’юн, у річку,                   Чи з холодну вліз криничку

Чи гніздо у м’яті в’є?                             І з води сузір’я п’є?

Мар’ян

Може він у цьому світі              Йдіть шукати його, діти,

Заблудився в бур’янах?             На подвір’ї, в реп’яхах.

Мар’яночка

Може п’явка проковтнула                    Чи роззява десь забула

Або риб’яча сім’я?                                Дописати до ім’я?

Дем’ян

Дев’ять днів його шукали,       Але де знайти  не знали –

П’ятдесят і п’ять хвилин.      І лишився він один...

Валер’ян

Наш обов’язок, хлоп’ята,                     Цей Апостроф розшукати

Рівно через кілька днів                         І приставити до слів.

 

Вчитель

Солов’ї в саду співали,           Що Апостроф не знайшли.

Пісню коники вели...              Гороб’ятко й голуб’ятко

Діти дуже сумували,              Здогадалися учить.

Гороб’ятко, голуб’ятко

Пір’ячко візьміть, хлоп’ятка,                 І новенький напишіть.

Та й новенький напишіть!                      Й назавжди запам'ятайте,

Він же був такий маленький,                 Де, коли його писать.

Може кіт його злизав?                            Добре правила вивчайте,

Чи вітрець підняв легенький,                 Правила ці треба знать.

Він у полум’я упав?                                 Після букв, запам'ятайте:

Не сумуйте, не журіться,                        Бе, Пе, Ве, еФ, еМ та еР —

Пір’ячко до рук беріть!                           Всі апостроф проставляйте

Пригадайте, придивіться                        Між Я, Ю, Є, Ї тепер!

Вчитель

Тут Апостроф схаменувся, бо втомився він блукать.

Апостроф

Добрий день! Я повернувся! Що, зумів вас налякать?

Діти

Дуже, дуже, що й казати!             Не втікай від нас ніколи

Був великий переляк!                    І не треба так лякать!

Довелось пошукати,                      Всі ми ходимо до школи,

Не роби вже більше так!               Щоб чудово мову знать.

Апостроф

Добре, та запам'ятайте:                       І щоб правильно писати

В мові теж нема дрібниць,                    Та висловлювать думки.

Правила усі вивчайте,                            Рідну мову треба знати,

Щоб не мати одиниць.                           Треба вчити залюбки!

(Н. Красоткіна)

 

Розділ І. З ТЕОРЕТИЧНОГО

 

* Апостроф – унікальний знак. Він є не в кожній мові. Позначає роздільну ви-мову. Стоїть після твердих приголосних, а букви я, ю, є, ї після апострофа по-значають два звуки!

          Щоб приголосний був твердим,

          Апостроф ставлять поруч з ним.

          Цей знак у тих словах стоїть,

          Де далі йдуть я, ю, є, ї. (Н. Красоткіна)

П’явка, в’юн, пір’їна, в’ється –           Добре правила вивчайте,    

Знак ... (апострофом) зоветься.          Щоб одержувати «12».

П’ять цукерок з’їв хом’як –                Після букв, запам’ятайте,

Дуже симпатичний знак.                     «Бе», «пе», «ве», «еф», «ем» та «ер» -

Й завжди запам’ятайте,                       Всі апостроф проставляйте

Де  й коли його писать -                      перед «я», «ю», «є», «ї» тепер!

* Апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:

          1) після б, п, в, ф – вимова тверда, роздільна (б’є, п’ять, солов’ї, кров’ю,

              м’ясо, черв’я, верф’ю; але свято, цвях);

          2) після р, що передає твердий звук [р] (пір’я, подвір’я, бар’єр, матір’ю);

          3) після префіксів, які закінчуються буквами, що позначають тверді при-       

              голосні (роз’яснити, з’юрмитись, об’єднати, від’їжджати);

          4) після к  в слові Лук’ян та похідних від нього (Лук’янець, Лук’яненко,

             Лук’янівка);

         5) у словах іншомовного походження (миш’як, ін’єкція, Руж’є);

         6) у складних словах, перша частина яких закінчується на твердий приго-

            лосний (двох’ярусний, дит’ясла).

* Апостроф не треба писати:

          1) після [р'] (ряска, звірячий, гарячий, рядно, рябий);

          2) якщо перед складом немає р, голосного (тьмяний – торф’яний, морквя-

              ний – черв’як, медвяний – верф’ю;

          3) після б, п, в, ф, м, якщо букви я, ю, є позначають м’якість попереднього

              приголосного (мавпячий, духмяний, медвяний);

          4) перед сполученням йо (Соловйов, серйозний, курйоз).

Не вдягайте колір тьмяний,                Що апострофа немає

Як на свято їдете!                                 Ще у деяких словах.

Пийте, діти, сік морквяний.                Ці слова хай кожен знає:

Не забудьте і про те,                            Мавпячий, бюро і цвях. (Н. Красоткіна)

* Мнемотехніка                                                   

            1) МаВПа  БуФ.

            2) Бабуся подарувала внучці Марійці робочий фартушок: БПВМФ+Р.

            3) Вправа «Твої руки»

 

 

 

 

 

           4) Вулкан «Апостроф»

 

 

 

 

* Алгоритм

                           Щоб дізнатись, чи треба в слові писати апостроф,

                      

                           визначаю, який приголосний звук позначає буква,

                                              що стоїть перед я, ю, є, ї –

 

                          твердий                                                             м’який

 

                          ставлю апостроф                      не ставлю апостроф

Розділ ІІ. СПИСУВАННЯ

 

* Виконай каліграфічні вправи. Спиши слова та речення красиво.

             1. Щоб рівно і гарно слова написати,

                 нам з’єднання букв слід усім пригадати.

                  1) Вв Вв Вв

                  2) Що зайве? В’юн, в’юнок, в’є, в’яжу, вишні, в’яз, в’язь.

                  3) Невловими в’юнами вітри в’ються в вогкій вовні. (О. Слісаренко)

                      В своїм селі, в своїм краю           весняний гомін ручаю

                      Люблю я співи солов’їні,              і руту-м’яту при долині.

                      (Т. Коломієць)

             2.  1) Кк Кк Кк

                  2) В назвах яких тварин пишеться апостроф (+буква к)?

                      Хом’як, черв’як, гороб’ятко, голуб’ятко.

                  3) Курка кудлата клює черв’яка.

             3.  1) Сс Сс Сс

                  2) Добери слова з буквою с та апострофом.

                           Cолов’ї, п’єса, п’єдестал, сім’я, В’ячеслав, дев’ятсот, п’ятсот,

                      прислів’я, сузір’я, слов’яни.

                  3) Без букви «с» не було б солов’я. Серце, слово, сніжинка, сім’я.

* Гра «Мозковий штурм»

   Спиши, встав в словах, де треба, апостроф.

              1)      Гороб…ята, солов…їний, бур...яки, кам...яне, пор...ядок, пам...т-

                  ник, Прокоф...єв, р...ясний, кар...єр, арф...яр, прислів...я, св...ятий, пі-

                  р...їна, Р...ябко, безвір...я, пуп...янок, прем...єра, кар...єра, від...ємник,

                  в...язання, сором…язливий, повітр...яний, львів...янин, харків...янин.

              2)      Довір...я, мор...як, мавп..ячий, п...єдестал, пір...їна, повітр...яний,

                  сім...я, св...яткувати, дев...ять, полум...яний, п...єса, дерев...яний, р...я-

                  дно, м...який, черв...як, тьм...яний, Дар...я, р...юкзак, В...ячеслав, різд-

                  в..ний, дев...ятсот, арф...яр, багр...янець, інтерв...ю.

              3)      Р...яст, духм...яний, верхів...я, св...ящений, Мар...яна, слов...яни,

                  подвір...я, здоров...я, моркв...яний, Прип...ять, зор...я, торф...яний,

                  сузір...я, жаб...ячий, в...юни, зв...язок, зав...язь, б...язевий, круп...яний,

                  кав...ярня, пом...янути.

              4)      Підгір...я, м...язи, в...яз, р...док, обов...язок, в...юн, в...яжу, б....є,

                  р...яса, тім...я, п...ята, ім...я, матір...ю, дзв...якнути, в...язниця, п...яв-

                  ка, звір...ячий, п…ятниця, р...яска, пір...я, мавп...ячий, риб...ячий, по-

                  в...язка, комп...ютер, пом…якшення, повітр...я, надвечір…я, р...ябий.

* Гра «Діряві слова»

                  Ганчір...я, підгір...я, міжбрів...я, бездощів...я, трьох...ярусний (виня-

              ток), мавп...ячий, р...яска, б...ється, св...яткувати, дев...ять, пам...ять.

* Постав, де треба, апостроф замість крапок. Поясни правопис слів.

              1)      Як потрудишся та погнешся, то чогось доб…єшся. Як ніч не зі-

                  б...єш, то шл...яху не пройдеш. Як гл...яне – трава в...яне. На 7 днів –

                  дев...ять св...ят. І левен...я ласе до м...яса.  (Прислів’я, поговорки)

              2)      Біжить, петляє в...юнка стежка. Ось і зарості терну. Здал...я бачу,

                  що верхівки  чагарників аж сині від р...ясних дощів. Саме пора збира-

                  ти їх. Післ...я морозу вони пом...якшали, стали приємні на смак. Зни-

                  зу плодів обмаль, найбільше їх на  верхівках. Трапл...яються прив...я-

                  лі, так самі і прос...яться, щоб їх хтось з...їв.

* Прочитай речення. Спиши, підкресли букви, між якими стоїть апостроф.

                  1) Бджоли п’ють нектар – сік квітів. 2) Перелітні птахи в чужих кра-

             ях гнізд не в’ють, пісень не співають. (Прислівя) 3) Б’ється серце спій-

             маної птиці. (Д. Павличко) 4) Вийшли гуси на подвір’я, натрусили всю-

             ди пір’я. (Загадка) 5) Стежки ледарів  бур’янами поросли. (Т. Патлань) 

             6) М’ята ароматно пахне і корисна для здоров’я.

* Прочитай текст, спиши, добираючи заголовок.

                  Знялася буря. Стовп чорної куряви залетів у подвір’я, потім поко-  

             тився дорогою. Він підхоплював і ніс сіхий бур’ян, солому, пісок. На-

             летів на ряд молодих тополь. Деревця нагнулися, але не зламались.

* Спиши, вставляючи слова з довідки за змістом.

              1)      Гарно в нашому дворі. На ___ є клумби. Під парканом багато ___ .

                  Жодної ___ не видно у садочку.

                  Слова для довідки: подвір’я, м’ята, бур’янина.

2. ___ зацвіли сади. Здається, що все ___ вкрилося білими шапками.

     ___ яблунь чисті, без ___ .

                  Слова для довідки: рясно, узгір’я, рядки, бур’янів.

              3)      У кімнатах ___ будинку світло й чисто. Тут люди  ходять в білих

                  халатах. У багатьох на обличчі ___ . Це лікарі. Вони лікують дітей та

                  дорослих. ___ лікаря – допомогти вам одужати, якщо ви захворіли.

                  Може, ви й не ___ прізвища лікаря, але завжди вдячні йому за ___ .

                  Слова для довідки: запам’ятали, п’ятиповерхового, допомогу, обо-

                  в’язок, пов’язки.

3. На ___ Мар’янка гралася ___ . Раптом біля неї упала біла ___ .

    Мар’янка підняла голову і побачила голубину зграйку. Старі голуби

    літали плавно і красиво. А ___ тільки вчилися літати.

                  Слова для довідок: голуб’ята, м’ячем, подвір’я, пір’їнка.

* Спиши, вставляючи за змістом слова.

             1) В’язь – риба, а м’ята – … (трав’яниста рослина).

             2) У тварин – кличка, а в людей – ... (ім’я).

             3) У горобців – горобенята, а у голубів – ... (голуб’ята).

             4) Залізо тверде, а хутро – ... (м’яке).

             5) В’юрок – птах, а будяк – ... (бур’ян).

             6) П’ять – число, а п’ятниця – … (п’ятий день тижня).

             7) Дерев’янко – прізвище, а Дем’янко – … (ім’я).

             8) Пір’їна легка, а камінь – … (твердий).

             9) В’яз – дерево, а черв’як – … (тварина).

           10) Голуб’ятко – пташка, а в’юн – ... (риба).

           11) Солов’ї щебечуть, а горобці … (цвірінькають).

           12) Хом’яки – звірі, а солов’ї – ... (птахи).

           13) Валер’ян – ім’я, а м’яч – ... (іграшка).

           14) Лікоть – частина руки, а п’ята – ... (частина ступні).

* Спиши, підкресли слова з апострофом.

             1) Є значок маленький,            Міцно з ним пов’язана

                 Йому наголос ім’я.               Вся голосних сім’я.

             2) Я виросту – збудую хату,          А там я поселю крилату,

                 На хаті колесо приб’ю.              Лелечу, клекітну сім’ю. (Д. Павличко)

             3)      На подвір’ї Мар’янка гралася м’ячем.

             4) Сосни лапами м’якими       Підняли свої верхів’я

                 Переймають кожну птаху.  Й голосують біля шляху. (Т. Герасименко)

             5) Під гаєм в’ється річечка,          Край берега, у затишку,

                 Як скло, вона блищить.              Прив’язані човни. (Л. Глібов)

             6)      Барвінок носили в косах дівчата. Бо за повір’ям він мав магічну

                 силу. Квіти насаджували на могилах батьків як символ нев’янучої

                 пам’яті. (З журналу)

             7) Невеличкі дві хатини,         По п’ять братиків малих
                 В них м’які і теплі стіни.    Проживає в стінах тих. (Загадка)

             8)      Вимкни комп’ютер, облиш телевізор, ходімо сьогодні до лісу.

                 Туди в’ється стежка від хати, там осінь нас кличе на свято.

             9) Запам’ятати ці святі слова,

                 Що математика – цариця всіх наук!

                 Гаус недаремно нам надав

                 Свій заповіт: «У полум’ї творити праці й мук!» (З Інтернет-ресурсу)

           10)      Я п’ю медвяні аромати достиглих яблук, груш і м’яти. (І. Кохан)

           11)      Хліб – народне багатство. Без нього не можна уявити собі життя

                 людини. Тому народ завжди віддавав і віддає шану хлібові. З давніх-

                 давен люди складали про хліб пісні, прислів’я, приказки. Дорожіть

                 хлібом! У хлібі – наш добробут, здоров’я і сила. (З газети)

           12) – Мамо, вже прийшов татусь? –    Обіцяв футбольний м’яч

                 втретє запитав Петрусь.                  він мені за п’ять задач. (Смішинка)                                  

           13)      Восени падає листячко, воно кружляє між гілками і лягає м’яким

                 шаром на подвір’я. (Г. Скребицький)

           14) Білий сніг покрив подвір’я,

                 Він м’якесенький, як пір’я. (А. Кичинський)

           15)      Розкішним трав’яним килимом усміхається земля. Як п’янко

                 пахне малина! (В. Прохоренко)

           16) Поховайте та вставайте,           І мене в сім’ї великій,

                  Кайдани порвіте                       В сім’ї вольній, новій

                  І вражою злою кров’ю             Не забудьте пом’янути

                  Волю окропіте.                         Незлим тихим слоовом. (Т. Шевченко)

           17)      Найбільшою увагою і любов’ю користувалась у вишивальниць

                  калина. Її кущ прикрашав подвір’я.

           18) Вийди серед ночі на подвір’я,    Десь палає Лебедя сузір’я

                  У зоряну безодню подивись.     ніби манить у небесну вись. (О.Олесь)

           19)      Прив’ялі від пекучого сонця стебла піднімались від свіжої роси.

                 Усякі квіти розкручували свої пуп’яночки та розгортали листочки.

           20)     Плакала м’ята: «Погані хлоп’ята! Кинули м’яч, і тепер я зім’ята.»

           21)     Хто п’є чай із заваркою з сушеного липового цвіту, той зміцнює

                  своє здоров’я.

           22) Всі люди звуть фламінго їх,   Вони виправдують ім’я:

                 Бо кольором пір’їн своїх         Фламінго – значить «полум’я». (С. Май)

           23) Індика малі качата дражнять у подвір’ї:

                 – Борода у тебе м’ята, висить, як ганчір’я.

                 Лисий, злющий і пихатий, ходиш, ледве сунеш ...

                 Качка каже: «Циць, малята, припиніть, бо клюне.» (Л. Омельченко)

           24) Люблю я руту-м’яту,            Травичку, ледь прим’яту,

                 Що вся в срібних росах,        Де я ступаю боса ... (О. Копиленко)

           25)      Із покоління в покоління, синам та онукам передавали майстри-

                 тесляри свій досвід. Казкові птиці, коники, різнобарв’я кольорів при-

                 крашали будівлі. А чи ж уціліли старовинні дерев’яні споруди? Так,

                 але небагато. Держава дбає про них, охороняє як пам’ятки народного

                 зодчества. (З газети)

           26) На подвір’ї в руті-м’яті в’ється стежечка у сад.

                 Там рум’яна Катеринка поливає виноград.

                 Навпростець крізь бур’яни мчить Лук’янко на коні.

                 Ти не бався, не гукай, краще воду подавай,

                 Щоб не в’янув виноград, розцвітав наш чудо-сад. (Н. Красоткіна)

   * Спиши, підкресли букви в слові, між якими стоїть апостроф.

             1) Сім’я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає. (Т. Шевченко)

             2) Нехай вода іскриться,            Нехай жива криниця

                 холодний струмінь б’є.          здоров’я нам дає. (В. Адамчук)

             3)      Взимку відвар барвінку п’ють від застуди. Безсмертник дарує

                 здоров’я нашому народу. Ромашка у віночку приносить не тільки

                 здоров’я, а й доброту та ніжність. (З народного)

             4)      У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не з’являлись люди,

                 жило поміж коріння дерев плем’я дерев’яних чоловічків. (А. Дімаров)

             5) Кожне слово пахне, мов листочок м’яти.

   Та, мов квітка з короваю, пахне слово «мати». (Д. Павличко)

             6) Баранчики на подвір’ї          Бо малі баранчики

                 Потоптали біле пір’я.           Гралися у м’ячика. (О. Пастух)

             7)      Волосся мили в кип’яченій воді, додаючи любистку, м’яти, рома-

                 шки, кропиви, кореня лопуха, бруньок берези, звіробою. (З газети)

             8) В своїм селі, в своїм краю    весняний гомін ручаю

                 люблю я співи солов’їні,       і руту-м’яту при долині. (Т. Коломієць)

             9)      Сім’я – святиня людського духу, благородних людських почуттів,

                 звичаїв, традицій, пам’яті предків.

           10) А в синім небі чисто-чисто,

                  а в бузку аж п’яні солов’ї. (Н. Красоткіна)

           11)      Кожне зело в букеті мало символ. М’ята оберігала від напасті й

                 додавала здоров’я. (Г. Корицька)

           12) Як вечірня заграва,                      Мелодійна, співуча, м’яка,

                  Ти стобарвна, яскрава,               Щира, образна, гостра, метка.

                  Осяйна, соковита, палка,           І дотепна, й велична така,

                  Ти багата і пишна,                      Моя мово прекрасна, чудова,

                  Поетична і ніжна,                       Солов’їна моя, веселкова. (В. Бутрім)

           13) Хвилі бавляться та б’ються,           І стрибають,і сміються,

                  Наче неслухи-хлоп’ята.                  Вітер їм лоскоче п’яти. (Л. Колос)

           14)      Надвечір’я. Спить на подвір’ї жито в снопах. 

           15)      Вона перша в світі навчила мене любити роси, легенький ранко-

                 вий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, осінню горобину

                 і калину. (М. Стельмах) 

           16) Стане ясно і малому,                    Справді, тільки примічай:

                  річ побачивши таку:                     чорних птиць імлисте пір’я

                 йде гроза з-за верхогір’я.              затемнило небокрай. (М. Рильський)

           17)      Маком обсипали подвір’я, щоб жоден злий дух до нього не про-

                 ник. З маком пов’язані українські приказки, прислів’я, обрядові пісні,

                 дитячі ігри.

           18) Зникнуть явір, в’яз, ялина,         Соняшник, ячмінь, пшениця,

                  Яблуко, а в нім черв’як.             Зникнуть дятел і синиця,

                  Зникнуть яйця, м’ясо зникне,   Зникне навіть голуб’я,

                  І картопля, і буряк.                    Як не буде букви Я. («Вірші з абетки»)

           19)      Ти повинен знати і все життя пам’ятати день народження мами,

                  тата, дідуся, бабусі, братів, сестер. Адже щастя сім’ї в тому, що ми

                  даруємо один одному теплоту своїх сердець. (За В. Сухомлинським)

           20)      Надвечір’я було світле і м’яке, наче вистелене сизуватим пір’ям.

                  (За В. Тереном)

* Спиши. Встав, де потрібно, замість крапок апостроф.

             1)      Д...ятел – лісовий санітар. Бабус...я Дарина просапує бур...ян. Де-

                  м...ян спіймав п...ять в...юнів. З далекого плавання повернулися мо-

                  р...яки. У Мар...янки велика сім...я.

             2)      Солов...ї селяться у зелених парках, в...ють гнізда, весело співа-

                  ють. А ластівки нос...ять у дзьобах грудочки м...якої глини для гніз-

                  дечка. У гніздечку вивелись маленькі ластів...ята. Тепер додастся

                  мамі-ласт...івці пташиних турбот!

             3)                                                    М...ята

                      Об...їхав я багато кра...їв. Гарних, дивних, цікавих. Тепер у місті

                 живу. Та враз я згадав хлоп...ячі забави на батьківському подвір...ї.

                 Почув трав...яний дух. Дух, де в...ється моя Рось. Задзвеніли мені со-

                 лов...ї, кропив...янки, очерет...янки, заворкотіли голуб...ята. Запахли в

                 рідному саду р...яст, рум...янок, п...ятиперстень. І м...ята. Холодна,

                 кучерява. (Д. Чередниченко)

            4)                                               Наша сім...я

                      Наша сім...я велика і дружна. Є у мене п...ять братів і сестричок.

                 Валер...ян прац...ює на фабриці. Льоня ходить у дев...ятий клас. Ми з

                 Мар...янкою вчимося в п...ятому класі. Олесь першокласник. А Федь-

                 ко та Дем...ян ще в дит...ячому садку.

             5)      Назва першого пагінця осені пов...язана з вересом – рослиною,

                 вельми поширеною на всій Україні. Найпишніше рожево-бузкове

                 суцв...іття вкриває соснові бори, торф...яники та піщані пагорби саме          

                 у вересні. (З газети)

* Прочитай, спиши, розкриваючи дужки.

             1)     Сім(я) наша невеличка: тато, мама і сестричка. Ми всі любимо їз-

                 дити в село да бабусі Мар(я)ни і дідуся Дем(я)на. Там ми ловимо ка-

                 расів, линів, в(ю)нів.

             2) Пес кудлатий...                            Став індик на повен зр...іст:

                 Вранці все оббіг подвір(я),         - Ти мене не зачіпай,

                 Скубнув курочку за пір(я),         я король тут,

                 А індика хап за хв...іст!               пам(я)тай! (І. Блажкевич)

             3) Там росте холодна м(я)та – добре пахне, як пом(я)та. (В. Боїшко)

             4)      Нас у сім(ї) п(я)теро: тато, мама, брат Валер(я)н, бабуся і я. Наша

                 сім(я) дружна. Я вчусь у п(я)тому класі, а Валер(я)н у дев(я)тому. Та-

                 то працює на заводі, а мама на фабриці. Бабуся часом в(я)же рукавич-

                 ки. Увечері ми дивимось по телевізору виставу або слухаємо концерт.              

* Прочитай. У яких словах ти поставиш ь, а в яких апостроф? Чому? Спиши.

             1)      Розцвіла привіл...но дика м...ята. Хлоп...ята грали на подвір...ї

                 м...ячем. Гриц... пам...ятав багато віршів. Полум...я запалало над

                 скиртою соломи.

             2) Я спекла смачний пиріг.              Трет...ся в мене біля ніг -

                 В хату кіт прибіг з подвір...я,       хоче втертися в довір...я.

                 (М. Герасименко)

            3) Летят... листки пожовклі і зів...ялі,

                Летят... до ніг і сумно шелестят... . (І. Савицька)

            4)      Солов...ї селяться у зелених парках, в...ють гнізда, весло співают...

                Ластівки носят... у дз...обах грудочки м...якої глини для гніздечка. У

                гніздечку вивелис... мален...кі ластів...ята.

* Спиши,  вставляючи потрібні слова з довідки.

             1) І мене в _____ великій,         не забудьте _____

                 в сім’ї вольній, новій            незлим тихим словом. (Т. Шевченко)

             2) Велике багаття горіло яскравим _____.

             3) Восени _____ відлітають у вирій.

             4) Петро з _____ їздили до дідуся в село _____.

             Слова для довідок: сім’ї, полум’ям, пом’янути, матір’ю, солов’ї,   

             Мар’янівку.

* Гра «Полювання»

   Прочитай. Випиши слова з апострофом.

             1) Жайворонок в небі в’ється,    І легка, немов пір’їнка,

                 Ясне сонечко сміється,            десь розтанула хмаринка. (В. Мордань)

             2)      Ранні пташки росу п’ють, а пізні – слізки ллють. Мати  однією ру-

                 кою б’є, другою гладить. Був би сад, а солов’ї прилетять. (Прислів’я)

             3)      Наше подвір’я велике. Дівчата випололи на ньому бур’ян. Потім

                 вони розбили квітник. Хлоп’ята зробили майданчик. На ньому всі

                 грали в м’яча. Весело і гарно на нашому подвір’ї! (З журналу)

             4)      Сердега в клітці рветься, б’ється. (Л. Глібов)

             5) В п’ятницю, у надвечір’я,       відпочить,  побути разом

                 як туманцем потягло,              та послухать солов’я.

                 сонце плавало, у міжгір’я       Вечоріє на подвір’ї.

                 спочивати попливло.                Вся сім’я разом сидить…

                 На подвір’ячку, під в’язом       Перше випливало сузір’я:

                 вся зібралася сім’я:                   вабить, манить і мигтить. (Л. Костенко)

             6)                                        Червневий ранок

                       Раненько прокидається червневий ранок і ніяк не хоче лягати в

                 свою полум’яну колиску. Голосно  співають пташки. У кущах над

                 ставками голосно заливаються солов’ї. На квіточках з’являються   

                 черв’яки та метелики, які п’ють вранішню росу.

             7)  Знай повір’я! Для порядку…   Не клади п’ятак під п’ятку,

                 Та одне запам’ятай.                 Краще правила вивчай! (Н. Красоткіна)

             8)      За ніч сова з’їдає до п’ятнадцяти гризунів.

             9) Народна мудрість легко ляже в розмові, то ж не забувай.

                 Народ так скаже, як зав’яже, тому прислів’я добре знай! (Красоткіна)                     

           10)      Червоні черешні полум’ям горіли на сонці.

           11) Жив у саду веселий шпак.             Хазяїн вздрів біду таку,

                 Було щебече та співає.                   Прожогом вибіг на подвір’я,

                 А тільки виткнеться черв’як –       Пальнув з рушниці по шпаку,

                 Летить стрілою та хапає.               Аж полетіло пір’я.

                 Садок буяв і процвітав.             Давно в садку шпака нема,

                 Та, спочиваючи від праці,         І шпаченята там не свищуть,

                 Той шпак знічев’я поклював     А люта гусінь, як чума,

                 Десяток ягід на гілляці.             Плоди псує і листя нищить. (Глазовий)

           12)      Учителька дорікнула п’ятикласниці: «Мар’янко, ти ж мені обіцяла

                 вивчити вірш на п’ятницю, але свого слова не дотримала.» Але тут

                 хтось із учнів підмітив: «Та у Мар’янки сім п’ятниць на тиждень».

           13) На дерев’яні прутики           Облизуються котики

                 Ми нанизали м’ясо.              І поглядають ласо. (Н. Красоткіна)     

           14)      Ледве заходжу, було, хлоп’ям до саду, відчуваю, як вільно дихати.

                 Як пахучий холодок наповнює груди. А там ластів’я озветься, заще-

                 бече, ніби щось промовляє. А із сусіднього саду вітається дід Лук’ян.

                 А поруч аж клей вишневий, мов півник полив’яний. Мені все дуже

                 пахне м’ята. (Д. Чередниченко)

           15) Співає мама для дитини,      А навесні в кущах калини

                 Як повелося у сім’ї.              Щебечуть дзвінко солов’ї. (Н. Красоткіна)

           16) У нас заквітчане подвір’я     І журавель криничний є.

                 Вночі рахує він сузір’я,        З криниці вранці воду п’є. (Н. Красоткіна)

           17) Бур’ян – шкідлива рослина. У ластівки – ластів’ята, у горобця –

                 гороб’ята. Дрова горіли яскравим полум’ям. Хлоп’ята грали у фут-             

                 бол.

           18) Пекарі з борошна випечуть рум’яні булки. Їжте їх на здоров’я, дя-

                 куйте хлібові!

           19) На широкому подвір’ї              А півник в кольоровім пір’ї

                 Курочка зерно клює.                 Із мисочки водичку п’є. (Н. Красоткіна)

           20) Мед корисний дорослим і дітям. На здоров’я! Обов’язково їжте його!

           21) Б’ють хлоп’ята м’яч ногами,  щоб забить в ворота гол.  

                 А ворота між стовпами, гра відома всім – футбол! (Н. Красоткіна).

          22) Сім’єю вдень трудилися,          А ввечері дивилися

                Доклавши сил, завзяття.           На полум’я багаття. (Н. Красоткіна) 

          23) З матір’ю у п’ятницю          було так гарно нам —

                Ми чар-зілля рвали.               Ми пісні співали. (Н. Красоткіна) 

* Гра «Магазин»

   «Купи» (випиши) тільки ті речі (слова),в яких є апостроф.

             1)  В’ється стежечка в’юнка             Гарна дівчинка, метка,

                 Через поле і долину.                      Йде в ліс по ... (малину).

             2)      У маленьких дерев’яних будиночках на пасіці живуть дружні

                  бджолині сім’ї. (З газети)

             3)      На місці яблуневих квіток з’явилась зелена зав’язь. До осені вирос-

                 туть великі, рум’яні, солодкі яблука. (К. Ушинський)

            4)      До гомінкого щебету пташок приєдналися чарівні трелі солов’я.

            5) Рве Мар’янка у торбинку        Петрик, Оля і Дем’янко

                 Подорожник, материнку.        Накопали валер’янки. (Ф. Петров)

            6)      Твій робочий зошит – це твоя праця, твій обов’язок перед батьком                 

                і матір’ю.

            7)                                             Пам’ятний день

                      Сьогодні неділя. Малий Мар’янко з матір’ю поїдуть до діда Де-

                 м’яна в сусіднє село Валер’янівку. Це для нього свято. Вони будуть

                 їхати в’юнкою польовою стежкою на велосипедах. Потім вони об’ї-

                 дуть підгір’я з невеликим підйомом і спустяться прямо до дідового

                 подвір’я. Мар’янко уявляє, як вони під’їдуть до широких дерев’яних

                 воріт, як дзвянкне клямка хвіртки. А тоді ... .

                      А тоді викотиться м’ячиком по трав’янистому м’якому подвір’ю

                 маленький Рябко. А в нього хвостик десь назбирав по бур’янах досить

                 реп’яшків. Буде Мар’янку робота. Аж ось … .

                      Аж ось на rанок з’явиться дід Дем’ян у солом’ячному брилі та лагі-

                 дною усмішкою під вусами. Мар’янко пам’ятає, що дідусь обов’язко-

                 ково скаже словами прислів’я: «Свято в тій сім’ї, яку пам’ятають до-

                 брі люди!» А потім дід Дем’ян поведе Мар’янка на пасіку в сад. Там

                 рясно вишень, груш, яблук, слив. Там повітря напоєне духмяним за-

                 пахом ... (З часопису «Розкажіть онуку»)

* Гра «Завдання з ключем»

       Записати слова у два стовпчики: 1 – слова з апострофом, 2 – без апострофа.

                      Дев’ятсот, серм’яга, хуторянин, зв’язок, духмяне, порядок, бур’ян,

                 без’язикі, тьмяно, цвях, присвята, реп’ях, п’ятдесят, з’ясовано, Соло-

                 вйов.

                 Ключ: з останніх букв колонок утвориться назва вірша В. Сосюри

                 «Так ніхто не кохав...»

* Гра «Гол!»

   Прочитай, випиши слово з апострофом. Поясни його написання.

             З-за кущів калинових чути: «Го-о-ол!» Зайченята бавляться в футбол.

             Розпашіли мордочки – гаряче! І футболять яблуком, як м’ячем.

             А два воротарики – їжачки спритно ловлять яблуко на голки.(О. Коваль)

* Гра «Вчитель»

   Прочитай слова, знайди помилки та виправ їх.

                 1) деревяний стіл              маряна лагідна             пять бубликів             

                     подвіря біле-біле          пахне м’ята                 компютер вимкнено

                 2)      Цв’ях, солов’їний, Лукянченко, р’ясний, хомьяк, Вячеслав, вербя.

* Гра «Війна з помилками»

   Ой, які ж важкі завдання           Не підкоримось цариці,

   Надіслала на урок                       Доведемо Помилиці:

   Нам цариця Помилиця               Ми не неуки ліниві,

   З царства грубих помилок.        А розумники сміливі!

              1)      Ясної тихої днини літає надземлею павутиня. Мята сонно зітхає,

                  бо скоро зівяне.

             2)      Поховалися восини в землю червяки. Йіжачок ладнає собі тепле

                 зимівя, тягне сухе лисьтя, мох.

             3)      Під косим проміням сонця золотом сяяло жовте листя лип та беріс.

                 Скоро осінній вітер зірве і це останнє вбраня, встеле подвіря мяким

                 різнобарвним килемом.

             4)      Куди не закине житя – памятай про хліб. Твій обовязок – дати ьо-

                 го голодному.

             5)      Батьки ночей неспали біля твоєї колиски, коли ти хворів. Вони

                 прислухалися до твого диханя, до битя твого сердця. Дорожи чесьтю

                 сімї, оберігй її, як св’ятиню.

             6)      Крони каштанів, вкриті пишним суцвітям, поширюють довкола

                 пянкий запах, котрий віщує наближеня літа. Минає св’ятковий тра-

                 вень, зівялі пелюстки запорошують асвальт. На каштанах зявляється

                 завязь. Каштани – окраса києва.

* Гра «Я – редактор»                                       

   Уявіть себе редактором нашої міської газети. Як вона називається? До якого

   стилю мовлення належить газета? Вам принесли текст, щоб ви надрукували в 

   газеті. Але спочатку треба перевірити, чи немає в ньому помилок у словах на 

   вживання апострофа і здати до друку.

                  На верхів’ях гір ще лежить сніг.  Це – пам'ять про зиму. А долина     

             прибралася немов на св’ято. Мяка трава вкрила все навкруги.    

                  З’явилися червоні та рожеві квіти. Зацвіла пахуча м’ята. Привялі 

             листочки стогнуть під поваленим деревом. А небо – ніби полум’я.

 

Розділ ІІІ. ДИКТАНТИ

 

* Запишіть текст під диктовку.

              1)                                       На батьковому подвір’ї

                      Згадав я хлоп’ячі забави на батьковому подвір’ї. Почув трав’яний

                  дух. Задзвеніли мені солов’ї, кропив’янки. Запахли в рідному саду 

                  ряст, рум’янок і холодна кучерява м’ята. Я хочу додому, у батьків

                  сад. (За Д. Чередниченко) (30 слів)

             2)                                                   Натела

                      На кам’янистому схилі зеленіла гущавина дерев. Там видно лісни-

                  кову хату. Від хати по крутизні в’ється стежечка до потоку. Кожного

                  ранку бігає цією стежкою чорняве смугле дівчатко років дев’яти.

                  Ім’я цієї дівчинки Натела. Вона лісникова дочка. Шумить, вирує вни-

                  зу потік. Натела все жтиття своє пам’ятає цей шум. Всю велику сі-

                  м’ю струмків вбирає цей могутній потік. (За О. Гончаром) (53 слова)

             3)      Дев’ятеро хлоп’ят на подвір’ї грали у футбол. Дем’янко умудрив-

                 ся забити гол у самісіньке вікно. Це була квартира п’ятикласниці Ма-

                 р’янки. Пішли діти до дівчинки і чемно попросили вибачення за не-

                 слухняного м’ячика. А вікно наступного дня засклили. (35 слів)

             4)      Дем’янко грався на подвір’ї. Раптом він побачив у бур’яні біля в’ю-

                 нку та м’яти маленьке гороб’ятко. Пір’ячко на ньому було мокре, ні-

                 жка переломана. Хлопець забрав пташеня додому. Зробив гороб’яче

                 гніздо, вимостив його м’яким пір’ячком. Через дев’ять днів Дем’янко

                 випустив горобенятко на волю. (41 слово)

             5)                                                   Хом’ячок

                      Купила бабуся внукам хом’яка. Біленька м’яка шерсть, червоні

                 оченята. Ротик – наче бантик. І такий уже спритний. Діти назвали йо-

                 го Хомкою. Гриз він сухарі, моркву, бурячок. Щоки в нього роздува-

                 лися. З’їдав усе і кудись зникав. Одного разу Мар’ян хотів узяти свої

                 гумові чобітки. А там – чималий запас їжі. Замість нірки Хомка чобі-

                 ток пристосував. (53 слова)

             6)      У п’ятницю  після  уроків  на подвір’ї  школи  з’юрмились  діти. О

                 п’ятнадцятій  годині  прибуде  автобус. Усі  діти  з’явилися  вчасно.

                 Хлоп’ята і дівчата чекають на учасників обласного кубку «Шкіряний

                 м’яч”. Адже переможцями змагань стали саме їх однокласники.

             7)      Українські віночки плели обов’язково з живих квітів: калини, бар-

                 вінку, ромашок, волошок, маку, хмелю, м’яти. Кожна квітка має своє

                значення: волошка означає красу та ніжність, мак – молодість, маль-

                ва – красу, дзвоник польовий – вдячність, ромашка – кохання й злаго-

                ду, фіалка – сором’язливість, м’ята – здоров’я. До вінка прив’язували

                стрічки. (43 слова)

            8)                                                       У селі

                     Павлусь і Остап полюбили село Вишневе. Часто купалися в річці

                Прип’ять. Рвали бур’ян кролям. Пасли гусей та козу М’ятку. Збирали

                траву на зиму . Часом коза підстереже у хлоп’ят пучок трави і з’їсть.

                Тоді вони збирають знову і ховають від хитрої кози. Ввечері любили

                гратися на подвір’ї із собакою Бровком і кішкою Муркою у м’ячик.

* «Загадковий» диктант

           1) П’ятий день тижня – …  п’ятниця.

           2) Спортивне знаряддя – … м’яч.

           3) Влучний вислів повчального характеру – … прислів’я.

           4) Видовжена риба – … в’юн.

           5) Рослина, що завдає шкоди овочевим культурам – … бур’ян.

* Відгадування слів з апострофом, запис їх під диктовку.

           1) Лікарська рослина (м’ята),

           2) річкова риба (в’юн),

           3) розумна машина (комп’ютер),

           4) родина (сім’я),

           5) іграшка (м’яч),

           6) пташки (солов’ї),

           7) одна з ознак птахів (пір’я).  

* Вибірковий диктант

      1. Запишіть лише ті слова, в яких пишеться апостроф.

                      Пір’я, бадьорий, майорить, завдання, дзвінок, м’ята, сьогодні, ма-

                 йонез, оповідання, джміль, п’ють, льонарі, майори, суддя, кукурудза,

                 зів’яли, синього, йод, життя, джерело, п’ятниця, зілля, в’юн, м’ясо.

      2. Послухайте текст. Випишіть слова з апострофом.

             1)                                          Тарасові солов’ї

                       Зійди у травні на Тарасову гору. І тебе зачарують  співом  солов’ї.

                 Бо  солов’ї  тут особливі. Це єдине місце  на  Україні, де, кажуть, живе

                12  видів  цих  птахів.  Солов’ї  сюди  ніби  злетілись  в  гості до Тараса

                 Шевченка, наспівати йому, звеселити його. Як тільки спаде надвечі-

                 р’я, солов’ї  тут  змагаються  своїм  хистом. І  кожен  соловей  витинає

                 свої  неповторні  колінця,  виводить  свої  чарівні співанки. З кожного

                 гаю лине своя полум’яна пісня. І звучить над тарасовою горою багато-

                 голосий хор. І слухає цю солов’їну хвалу Кобзареві Дніпро, що в’єть-

                 ся в підгір’ї. Слухає українське поле і вся Україна. (За О. Гончаром)

             2)                                                   М’ята

                      Об’їхвав я багато країв. Гарних, дивних, цікавих. Тепер у місті

                 живу. Та враз я згадав хлоп’ячі забави на батьковому подвір’ї. 

                      Почув трав’яний дух лук, де в’ється моя Рось. Задзвеніли мені

                 солов’ї, кропив’янки, очеретянки, заворкотіли голуб’ята. Запахли в

                 рідному саду ряст, рум’янок, п’ятиперстень. І м’ята. Холодна, куче-

                 рява. Ледве заходжу, було, хлоп’ям до саду, відчуваю, як вільно ди-

                 хати. Як пахучий холодок наповнює груди. А там ластів’я озветься,

                 ніби щось промовляє. А із сусіднього саду вітається добрим усміхом                 

                 дід Лук’ян. Скинув бриля – махає. А поруч он клей вишневий, мов

                 півник полив’яний. Мені все дужче пахне м’ята. Холодна, кучерява.

                 Я хочу додому. У батьків сад. Прийти й сказати: «Доброго роанку,

                 мій драголюбе!» (Д. Чередниченко)

             3)      У нас під дахом минулої весни оселилась весела гороб’яча сім’я.

                 Наносили дорослі горобці у гніздо багато пір’їнок, соломинок, прути-

                 ків. Невдовзі вилупилося і гніздечку п’ятеро малесеньких гороб’я-

                 ток. Дзьобики у них жовті й м’якенькі. А замість пір’ячка у них тіль-

                 ки ріденький пушок.

             4)      Прилітають лелеки у село Миколаївку. Повернулися якось, а сели-

                 тися ніде. Зникли солом’яні стріхи. Тоді одна лелеча сім’я поселилася

                 на телеграфному стовпі. Довелося людям допомогти пернатим дру-

                 зям. Вони вкопали дерев’яні стовпи з дротяними кошиками. Лелеки

                 зрозуміли і переселилися.

             5)                        Найсильніша мова

                 У природі має місце мішанина всяка.

                 Подружились на подвір’ї кіт і злий собака.

                 Кіт собаці присягався: «Більш не буду нявкать.

                 Щоб міцніла дружба наша, научуся гавкать.»

                 А коти  і кошенята занявчали хором:

                 «Рідну мову забувати? Як тобі не сором?»

                 Те почувши, розізлився, розлютився псище

                 І загнав котяче плем’я на брудне горище.

                 «Ах ви ж гади довгохвості! Я вас наскрізь бачу!

                 Пам’ятайте: мов немає кращих за собачу!»

                Тож давайте поміркуєм, в кого мова краща.

                 Чи не в того, хто сильніший, в кого більша паща? (П. Глазовий)

6.    Слово  «олівець»  бере свій початок з дуже давніх часів. Пов’язане

    воно  зі  словом олово, назвою металу. Олов’яними паличками  в дере-

    в’яній оправі люди писали до 17 століття, а потім придумали олівці з

                 графітом, якими користуємося й ми з вами. Для письма застосовували

                 не  тільки  олов’яні  палички, але й гусячі пір’я. Воно  було  необхідні-

                 шим  знаряддям  для  літописців, академіків. Сучасне  перо зовсім не

                 схоже на пір’їну, але назва закріпилася назавжди. (З журналу)

             7)      Грифам не обов’язково вбивати здобич, вони харчуються мертве-

                 чиною. У грифа сильні кігті й дзьоб, а голова без оперення, тому він

                 видзьовбує м’ясо, не мараючи пір’я. Нерідко бородач-ягнятник підби-

                 рає кістки, піднімається з ними в повітря і розбиває їх об скелі узгір’я,

                 щоб поласувати кістковим мозком. (З енциклопедії)

             8)                                         Оберігайте мурашники

                      Нерідко можна побачити, як хлоп’ята, потрапивши до лісу, знечі-

                 в’я руйнують мурашники. Тим часом мурашки – найкорисніші для лі-

                 су створіння. За один день мурашина сім’я знищує кілограм шкідли-

                 вих комах.

             9)      Більше двох тисяч років тому, ще з часів стародавньої Греції, існує

                 прислів’я: одна ластівка весни не робить. Люди спостерігали, що при-

                 літ ластівки не зв’язується ні з точним часом, ні з погодою. Ці птахи

                 летять з вирію, в’ють гнізда протягом всієї весни.

           10)      Змійкою в’ється крута стежка до річки Прип’ять. По ній біжить

                 Дем’янко з вудкою та жерстяною коробочкою. Там лежать черв’ячки

                 для принади. На березі хлопчика вже чекали хлоп’ята. Всі разом ста-

                 ли ловити рибу. Раптом на  ґачок Дем’янка піймалась невеличка риб-

                 ка. «В’юн!» – закричали діти.

           11)      Дем’янко та Мар’ян живуть в новому районі великого міста. Хло-

                 п’ята вчаться в другому класі й живуть в одному будинку. Дем’янко

                 живе на п’ятому поверсі, а Мар’ян – на дев’ятому. Поряд з будинком

                 великий майдан. Його названо ім’ям першого льотчика-космонавта

                 Юрія Гагаріна. У цьому районі є чудова бібліотека. Хлоп’ята у віль-

                 ний час читають там книжки, газети, журнали. Вони вчать молодших

                 школярів шанувати книжки. Берегти книги – обов’язок кожного чита-

                 ча. Весною юні читачі разом з дорослими посадили біля бібліотеки

                 п’ять яблунь і багато квітів. Раділи діти, коли на трояндах з’явилися

                 перші пуп’янки. На подвір’ї стало красиво та затишно!

12.      Наша Мар’янка – відмінниця. Вона вчиться в третьому класі. Ду-

       же любить дівчинка розв’язувати задачі, вчити вірші напам’ять.

       Сьогодні Мар’янка чергова. Її обов’язок – першою прийти до школи.

       Треба перевірити, чи чисто в класі, полити квіти, щоб не зів’яли. Але

       першим до школи з’явилося сонечко. Воно заглянуло в просторі чис-

       ті класи, заграло полум’ям у вікнах, привітало дітей на подір’ї. Радіс-

       но дітям жити, приємно вчитися!

           13)      Найважливішим елементом хатнього інтер’єру в Україні вважала-

       ся  піч.  Вона  була  центром житла, вважалася його душею. Найперші

       печі  слов’ян – глиняні склепи на  дерев’яному  каркасі.  Вже в середні

                 віки  українці  облаштували  печі  коми­нами. Площина над і за піччю,

                 де  сушилося  збіжжя, бавилися  діти, грілися  старі  люди, називалась

                 лежанкою. Печі прикрашали різноманітними візерунками або покри-

                 ва­ли кахлями – тонкими полив’яними цеглинками. Пічний вогонь був

                 не лише годувальником. За кольором полум’я господарі передбачали

       погоду та різні події. (Із книги «Світ моєї України»)    

  * Диктанти-недомовки

       1. Послухай, запиши лише слова – «добавлянки».

             1) Серед усіх птахів на землі     Ідеш – не помічаєш. А спів почуєш у гаї,            

                  Нас, друже, упізнаєш.           Зупинишся і скажеш:

                  Сіренькі, правда, ми й малі.  – В гаю співають ... (солов’ї).

             2) Ми пішли до гаю вдвох –             Та іще так дзвінко.

                 Я й сестра Маринка.                      Що за співанки? Чиї?

                  І в гаю тім «тьох» та «тьох»        То співають ... (солов’ї).

             3) Б’ють – не плаче, вгору скаче.         Не сказав хоч раз «пробач».

                 І ніхто йому, одначе,                          Бо на те і є він ... (м’яч).

             4) Молоток – чах, забив у дошку … (цвях).

             5) Мама, тато, дід, бабуся,               Не спиняйте, бо зіб’юся.

                 Всіх назву, не помилюся.             Мама, тато, дід, бабуся.

                 Старший братик і сестричка –     Старший брат, сестра і я –

                 В нас сімейка невеличка.             Отака у нас ... (сім’я).

             6) Кожна країна, кожна дитина, ти (або я) має своє ... (ім’я).

             7) Я спекла смачний пиріг.              Треться в мене біля ніг, –

                 В хату кіт прибіг з подвір’я.        Хоче втертися в ... (довір’я).

             8) На прополці кукурудзи обігнав Михайлик друзів.

                 Перевиконавши план. Де стояла качаниста,

                 Відтепер там чисто-чисто. Та залишився ... (бур’ян).

             9) У сестриці справ багато:          Ще й для всіх порадниця –

                 То помити, то прибрати.           Працьовита ... (п’ятниця).

           10) Хизувалась якось синя слива:             Променем сонця оповита.»

                 «Я красива, я красива, я красива.        Хизувалась та й впала на бочок,

                 Я смачна, солодка, соковита,               А із неї виліз ... (черв’ячок).

           11) Песик, півник і три курки стали гратися у ... (піжмурки).

                 Песик перебіг подвір’я і скуб-скуб курей за ... (пір’я).

                 Він ловив їх так завзято, що всі кури фурр-р-р на ... (хату).

       2. Послухай, запиши під диктовку текст «недомовок».

             1) На курей я вельми ласа –               Вовку-брату я сестриця,

                 В них таке смачненьке м’ясо.        А зовуть мене ... (лисиця).

             2) Соловей лежить під пледом, п’є гарячий чай із … (медом).

             3) М’яч. Удар. І крики: «Го-о-ол!» Пречудова гра ... (футбол).

             4) Красивий, щедрий рідний край         Люби, шануй, оберігай

                  І мова наша солов’їна.                       Усе, що зветься ... (Україна).

* Диктант «Пастка» (взаємодиктант)

   Діти працюють в парах. Кожний учень отримає аркуш із словами. Спочатку 

   диктує один із пари свої слова, а потім навпаки. Після написання учні обмі-

   нюються зошитами і перевіряють.

             І варіант: сім’я, п’єса,  прясти, в’юни. 

             ІІ варіант: черв’як, мавпячий, буряк, В’ячеслав.

* Диктант «Відгадайка»

             1) бити – 1 ос., одн., теп. ч.                                   –       б’ю

             2) іменник, ч. р., синонім до слова хробак         –        черв’як

             3) пити – 2 ос., одн., теп. ч.                                   –        п’єш

             4) іменник, с. р.,  синонім до слова вогонь         –       полум’я 

             5) числівник, кількість пальців на руці               –       п’ять   

             6) прикметник, ч. р., антонім до слова твердий  –      м’який

             7) іменник, с. р., синонім до слова торжество     –     свято    ?!

             8) іменник, с. р., споріднене до слова здоровий  –      здоров’я

 

Розділ ІV. ЗВУКИ. ЗВУКОВИЙ АНАЛІЗ СЛІВ

 

* Прочитай, правильно вимовляючи слова.

             голуб’ята         в’яз                    ім’я                  пам’ять

             п’ятниця          в’янути             п’ять               пам’ятник

             м’яч                  м’ята                дев’ять           пам’ятати

* Прочитай пари слів. Назви звуки, позначені підкресленими буквами. Спиши.

             рядок – пір’я           буря – бур’ян       мати – м’ята        пава – п’явка

             рясно – подвір’я     буряк – узгір’я     вал – в’ялий           масло – м’ясо

             піраміда – пір’я      мазь – м’язи         звати – в’язати     буран – подвір’я

* Назви однакові букви в словах. Чи однакові звуки позначено ними? Склади

   звукові моделі цих слів.

             Пір’я – моря.

* Прочитай, чітко вимовляючи звуки у слові з апострофом, спиши.

             1) Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я!

             2) Хомка, Хомка, хом’ячок,       В Хомки гарна звичка є –

                 Посмугований бочок.             Хомка рано устає. (А. Камінчук)

             3)                                   Що не так?

                 Каже Ліночка мала:          Позавчора був четвер,

                 «Вчора середа була,          Значить, п’ятниця тепер». (Логічна задача)

             4) Як прислів’я чудове,                Що народ – зодчий мови,

                  Йде від роду до роду,             Мова – зодчий народу. (Д. Білоус)

             5) В лісі сталася біда:        Солов’ї, шпаки, синиці

                  Гусінь листя об’їда –    Вмить злетілись, як годиться. (К. Приходько)

             6) ... І пишний кущ калини під віконцем,

                 Де пташечка своє гніздечко в’є. (Н. Красоткіна)

 * Гра «Відзеркалення»

    Уважно роздивись записи. Що не так? «Помий» дзеркало (правильно запиши

    слова), зроби до них звукові схеми.

              Рреепп’яяхх (реп’ях), ззддоорроовв’яя (здоров’я), мм’яячч (м’яч).

* З’єднай звукову модель із відповідним словом. Порівняй ці моделі та вимову

   слів з апострофом і без нього.

             бур’ян                        - = о - о              бюро                                  - = о

             буряк                         - о - = о -            в’яну                                - = о - о

             свято                           - о = о -             б’ю                                   = о – о

             Примітка: звуки [в’], [б’] –напівпом’якшені.

* Прочитай, випиши слова з апострофом, склади до них звукові схеми.

             1) Засмаглі хлоп’ята,           перегукуються від одного

                 як зернята в кавуні,          краю землі до другого. (М. Воробйов)

             2) М’яч стрибає без упину з животика на спину. (Г. Паламарчук)

             3) О, мово рідна! Золота колиско,       З тобою серцем і по-українськи

                 В яких краях не побувала я, -          Я вимовляю мамине ім’я.

                 (З. Кучерява)     

             4) Свою Україну любіть,          В останню тяжкую хвилину

                 Любіть її, во врем’я люте,    За неї Господа моліть. (Т. Шевченко)

             5)      Цікаво! Метелики розміром до 26 см зустрічаються на півночі 

                 Австралії. Місцеві жителі вживають їхнє м’ясо в їжу. На метеликів

                 полюють, стріляють із лука. (З журналу)

             6) Рік старий на відході – рік новий на народі.

                 Рум’яніє на сході небосхил на морозі. (З часопису «Розкажіть онуку»)

             7) Схиляючись до джерела, вклоняюся людині, –

                 Тут  світиться її ім’я, мов сонце у краплині.

                 Вона, мов скарб душі, знайшла це зоряне джерельце,

                 Тому у пам’яті людській її думки і серце. (М. Данилевська)

             8) Україно! Сонях остигає              Україно! Дай мені на долю

                 І лоскоче золотом щоку.             Голубого вітру висоти!

                 Я любов’ю тихо присягаю          Дощовою чистою водою

                 На твоєму полі-рушнику.           Посивілу пам’ять освяти.

                 (П. Перебийніс)

 * Спиши, вставляючи, де потрібно, апостроф. Запиши транскрипцію слів.

             1) Як парость виноградної лози,        Політь бур...ян.

                 Плекайте мову,                                Чистіше від сльози

                 Пильно й ненастанно                      Вона хай буде. (М. Рильський)

                 Бур’ян – [бурйан].

             2) Бур...як – не дурак, на дорозі не росте.       Буряк – [бур'ак].

             3)      Куди ведеш Чумацький Шлях? Тривога б...ється у серцях. 

                 (Н. Яремчук)                       

                  Б’ється – [бйец’:а].             Примітка: звук [б’] – напівпом’якшений.

             4) Взимку мешканців городу       Із пап’є-маше зліплю

                 Я зроблю усім на подив.           Овочі, які люблю.      Пап’є – [папйе].

* Прочитай чистомовки, випиши слова з апострофом, склади звукові схеми.

             1) Жу-жу-жу – в коси стрічку зав’яжу.

             2) За-за-за, за-за-за – тут прив’язана коза.

                 Зу-зу-зу, зу-зу-зу – відв’яжу козу.

             3) Є-є-є – хай земля водицю п’є.

             4) Ого-ого-ого – здоров’я всім міцного.

             5) Ча-ча-ча – кинь мені м’яча.

             6) Ят-ят-ят – бачив я там двох хлоп’ят.

* Прочитай, заміни одним словом, користуючись довідкою та звуковою схе-   

   мою. Чому обрали саме це слово?

             Колюча рослина, яка шкодить високому врожаю, –   - о = о -    .              

                Довідка: бур’ян, будяк.          

* Гра «Що не так?»

   Прочитай словосполучення, виправ змістовну помилку, запиши праильно. До  

   виділеного слова склади транскрипцію.

                  орлина шуба                             Запис: орлине плем’я, ведмежа шуба.

                  ведмеже плем’я                         Плем’я – [племйа].

* Прочитай за транскрипцією слова, запиши їх без помилок.

             [репйах] – реп’ях       [арфйарка] – арф’ярка    [звйазати] – зв’язати

             [вйунок] – в’юнок      [р'із'б’ар] – різб’яр          [моркв’аний] –  морквяний

             [пйут'] – п’ють          [подв’ірйа] – подвір’я      [кавйарн'а] – кав’ярня                                           

             [верфйу] – верф’ю     [бйут'] – б’ють                [бур'ак] – буряк

* Прочитай, випиши слова з апострофом, запиши їх транскрипції.

             1) Стала смерена, як мати,       Там, де пахощі м’яти

                 Над подвір’ям старим.          Куряться, наче дим. (Д. Павличко)

                      Подвір’ям – [подв’ірйам]; м’яти – [мйати].

                 Примітка: звук [в’] –напівпом’якшений.

             2) Він шишкатий і рум’яний, ліг на шитий ручничок,

                 А на тому короваї – солі білої дрібок. (М. Познанська)  

                 Рум’яний – [румйаний].

* Випиши слова, в яких букв менше, ніж звуків.

                  Довір’я, явір, дев’ять, м’яч, зозуля, подвір’я, калина, торф’яний,

             гривня, пам’ять, яблуко, щука, зошит, в’юн, їжак.

* Спиши; замінюючи звуковий запис буквами, впиши ці слова.

                  У мене є котик [мйавко]. Йому вже [пйат'] місяців. Шерсть у котика

             [мйакен'ка]. Моя сестра [марйанка] дуже любить котика і завжди дає

             йому [мйасо], а іноді – смажених [уйун'іу].

* Вибірковий словниковий диктант за звуковими моделями

   Запиши слова, що відповідають поданим моделям.

             1) М’ята, в’яз, пір’я.                         - = о - о

             2) Подвір’я, реп’ях, довір’я.                                - о - = o -

             3) Хлоп’ята, бур’ян, м’яч.                 - = о -

             4) Сім’я, п’явка, напам’ять.                               - = о - - о

* Тести

             1. Постав «+» навпроти рядка, в якому позначені букви для позначення

                 твердих приголосних в словах перед апострофом.

                           1) б, п, в, м, л, р;

                           2) б, п, в, ф, м, р;         +

                           3) б, в, д, м, п, р.

             2. Познач значком «+» рядок літер, які позначають два звуки після апо-

                 строфа.

                           1) я, ю, є, ї;                   +

                           2) й, я, ю, є;

                           3) а, я, ю, у.

             3. Закресли слово, в якому неправильно підкреслена буква, що позначає

                 наголошений голосний. 

                           1) під’їзд;

                           2) комп’ютер;

                           3) Лук’ян.

             4. Обведи правильне ствердження.

                           1) Апостроф пишеться після букв, що позначають м’які приго-

                               лосні звуки.

                           2) Апостроф пишетьтся після букв, що позначають тверді при-

                               голосні звуки.

                           3) Після апострофа букви я, ю, є, ї позначають один голосний

                               звук.

                           4) Після апострофа йотовані букви я, ю, є, ї позначають 2 звуки.

 

Розділ V. СКЛАДИ. ПЕРЕНОС СЛІВ

 

Пам’ятай! При переносі слів апостроф не відокремлюється від попередньої букви.

* Випиши слова в 4 стовпчики за кількістю складів у слові.

                  В’юн, п’ятка, голуб’ята, солов’ї, б’єш, п’ятниця, в’язка, м’ясорубка,

             хом’ячок, п’ю, кип’ятильник, бур’ян.

* Спиши, поділяючи слова на склади для переносу. 

                  Прислів’я, в’ялий, пам’ятник, хом’як, кропив’яний, узгір’я, верхів’я,

             хлоп’ята, всухом’ятку.

* Прочитай загадки, випиши слова з апострофом. Поділи їх на склади для пе-  

   реносу.

             1) Поля скляні, дороги дерев’яні. (Вікно)

             2) Плету хлівець на четверо овець, а на п’яту кізку – окремо. 

                  (Рукавичка)

              3) Не кінь, не віл, а прив’язаний. (Огірок, гарбуз)

              4) Не п’є – живе, а нап’ється – умре. (Вогонь)

              5) Не пташка, а з пір’ям. (Подушка)

* Спиши. Які слова не можна розділити на склади для переносу? Чому? Склади

   та запиши з ними речення.

                  В’язка, п’ять, в’яз, комп’ютер, м’яч, солов’їний, пуп’яночки, дев’ять,

              солом’яний.

* Спиши слова, поділи їх на склади. Постав апостроф у відповідних словах.

                    Моря, бурян, буряк, сімя, пірїна, свято, память, цвях, мячі, соловї,

               мякий, мякоть, девятий.

* Гра «Хто у слові командир?»

   Прочитай текст. Випиши виділене слово, розділи його на склади. Підкресли

   наголошений склад.

                  В школах Індії діти першого класу при вивченні азбуки не переказу-

              ють назв букв, а проспівують їх. Виявляється, що в процесі співу букви

              запам’ятовуються (7 складів) швидше. А всі письмові роботи в класі

              виконуються олівцем, чорнилом – лише контрольні роботи.

* Гра «Закреслялочка»

   Закресли слово, яке неправильно розділене на склади для переносу.

               М’я-та, комп-’ю-тер, в’юн-ок, Ма-р’ян-ка, о-лов’-яний.

* Гра «Ланцюжки»

   Склади читай, слова складай.

              

             

 

               Комп’ютерна, солов’їний.

* Гра «Складалочка»

   Утвори нове слово, взявши:

4 склад в слові подарунки, 1 склад в слові п’ята, 3 склад в слові молоток. (Кип’яток)

* Гра «Слідчий»

   Спиши рчення, знайди слово з 5 складів.

              Пір’ячко в жайворонка сіро-коричневого кольору.

*Гра «Телеграф»

  «Відправте» телеграфом слова. Діти відстукують кількість складів.

              Здоров’я, б’ю, олов’яний, м’язи, дерев’яні, сузір’я.

* Спиши слова, у дужках познач кількість складів.

              Як (1) пом’яти (3) в пальцях (2) м’яту (2) –

              Будеш (2) пахнуть (2) цілий (2) день (1).

* Гра «Склади загубились»

   Знайди місце складам, прочитай та запиши загадку.

             жутьрі неме жанокою,       за те неме тако лятьгуб,

             б’ють неме макоюло,         що всі неме жеду лятьлюб.

                     Ріжуть мене ножакою,     за те мене отак гублять,

                     б’ють мене ломакою,      що всі мене дуже люблять. (Хліб)

* Гра «Що зайве?»

             1) М’ячі, м’ята, м’язи, в’язи. (Наголос на 2 склад)

             2) Солом’яна, кам’яний, олов’яні, солов’їна. (В слові 3 склади)

* Гра «Випадайка»

             Со__в’ї, голу__та, о__в’яна, __рев’яні, ком__тер, здоро__, м’я__.

 

Розділ VІ. ЗНАЧЕННЯ СЛІВ

 

1. Антоніми

    * Гра «Дуель»

       До поданих слів добери слова з протилежним значенням.

                 твердо – ... (м’яко)                       рухливий, моторний – ... (в’ялий)

                 забувати – ... (пам’ятати)         хвороба – ... (здоров’я)

                 зав’язка – ... (розв’язка)              суворий – ... (м’який)

                 достатки – ... (безгрошів’я)         важливий – ... (дріб’язковий)

                 низина – ... (верхів’я)                   відвага – ... (страх, сором’язливість)

                 грубий – ... (люб’язний)               будень –  ...(свято)                 

    * Добери антонімічний фразеологічний вислів.

                 Стоїть як вкопаний – ... (намастив п’яти салом).

    * Спиши прислів’я, підкресли антоніми.

                 1) М’яко стеле, а твердо спати.

                 2) Праця – здоров’я, а лінь – хвороба.

    * Заміни в поданих словах префікси, щоб утворити антонімічні пари.

                 зав’язати – … (розв’язати)        прив’язати – … (відв’язати)

    * Спиши речення, замінюючи виділені слова антонімами.

                 Взимку наша сім’я працювала в Карпатах.

                 Запис: Влітку наша сім’я відпочивала в Карпатах.

2. Синоніми

    * До поданих слів добери синоніми:

                 1) іменники

                               верх – ... (верхів’я)                  вогонь – ... (полум’я)               

                               дорога – ... (кам’янка)           

                               згадка, спомин, сувенір – ... (пам’ятка)            

                               кінець, закінчення – ... (розв’язка)            

                               предмет – ... (об’єкт)             мускули – ... (м’язи)

                               родина – ... (сім’я)                  яр – … (міжгір’я)

                2) прикметники

                               ввічливий, чемний, гречний – ... (люб’язний)

                               грузький, липкий, клейкий, тягучий – ... (в’язкий) 

                               давній – ... (непам’ятний)

                               жовтий – ... (солом’яний)

                               зелений – ... (трав’янистий)

                               меморіальний – ... (пам’ятний)

                               мускулистий – ... (м’язистий)

                               нетвердий, еластичний – ... (м’який)

                               покрівля – ... (солом’яна стріха)

                               рухливий, верткий, проворний – ... (в’юнкий)                

                               скромний, бентежний, розгублений – ... (сором’язливий)

                               червоний – … (рум’яний, кров’яний, полум’яний)

                               чутливий, добрий – ... (м’якосердний)

                 3) дієслово

                               затям – ... (запам’ятай)

                               зберігати в голові – ... (пам’ятати)

                               не цураймося – ... (пам’ятаймо)

                 4) прислівник              

                               раптово, несподівано – ... (знечів’я)

                               ніжно – ... (м’яко)

    * Заміни вислів синонімічним словосполученням.

                Садити за ґрати – ... (садити у в’язницю).

    * Прочитай, спиши. Підкресли синоніми.

                 Йдуть школярі раненько в клас.

                 День покоротшав на годину.

                 Тікає літечко від нас

                  У зав’югу, в стужу, в хуртовину. (Л. Компанієць)

    * З ряду близьких за значенням слів добери та встав замість крапок найвлуч-

       ніше.

                 1) На сході небо стало ___ .

                 2) Щічки дівчинки стали ___ .

                 3) Ліс восени став ___ .

                     Слова для довідки: багряний, рум’яний, червоний, рожевий, мали-

                 новий.

    * З близьких за значенням дієслів вибери те, яке найбільше підходить за

       змістом.

                      Ніжне зелене листячко почало (кволитись, в’янути). Хлопчики

                  (підвели, підняли) берізку і (прив’язали, прикріпили) до кремезного

                  в’яза.

    * Прочитай. Виділені слова заміни близькими за значенням з довідки.

                 1) Діти впорядковували двір.

                 2) Над пасікою кружляють бджілки.

                 3) Важкі червонобокі яблука звисають з гілок.

                 4) За вікном ластівки ліплять гніздечко.

                 Слова для довідки: в’ються, подвір’я, в’ють, рум’яні.

3. Омоніми

    * Вправа «Близнюки»

       Спиши, постав наголос у виділених словах, поясни їх значення.

                 1) І щоб всяке добре сім’я               І щоб світу добра служба

                     Ти повік плекала,                         З твого плоду стала. (І. Франко)

                 2)      Наша сила – сім’я єдина.

    * Вправа «Цікаві читалочки»

                   п’ята – п’ята                    

                 (година)  (п’ятка)

    * Гра «Кмітливчик»

       Хочете програти? Скільки слів у реченні, нумо, рахувати!

                 1) Був сюрприз для Лесі (в)ранці,

                     Хом’ячок сховався (в)ранці.     (Дев’ять)

                 2) Жук пішов у сад (за)дачу    У смолі липкій (за)в’яз,

                     І розв’язує (за)дачу.              Зачепивсь крилом (за)в’яз. (17)

                     (В. Плахотников)

                 3) – Ось пройду, – шумить потік, – (між)гір’я, –

                     Затоплю усе (між)гір’я. (В. Плахотников) (Дев’ять)

4. Багатозначність слів

    * Прочитай, спиши. Підкресли слова, які мають різне значення.

                 1) Коляд, коляд, колядниця,           Одчиняйте скриньку

                     Добра з медом паляниця.            Та давайте сливку.

                     А без меду не така,                      Одчиняйте сундучок

                     Дайте, дядьку, п’ятака.               Та давайте п’ятачок. (Колядка)

                 2) В мене шубка з колючок,      Ніс, як чорний п’ятачок,

                     В мене сіра спинка.                Очі – намистинки. (Їжак)

                 3) Свиня навчала діточок:

                     – Вмивайте вранці … (ніжки, п’ятачок, хвостик).

                 4)      Дем’янко завжди любив перебивати дорослих в розмові, тому

                     мама сказала йому не вструмляти свого «п’ятачка». 

5. Пряме та переносне значення слів

    * Прочитай, поясни значення виділених слів. Спиши словосполучення у

       2 стовпчики (пряме та переносне значення).

                      Рум’яний вечір, рум’яні щічки. М’який хліб, м’яке серце. Кам’яна  

                 душа, кам’яний будинок. Солов’їний спів, солов’їна мова. Дерев’яне

                 весілля, дерев’яна ложка.

* Спиши речення. Визнач, в якому з них виділені слова вжиті в прямому

       значенні, а в якому – в переносному.

                 1) Хлопчик ногою б’є по шкіряному м’ячу.

                 2) У міському зеленому сквері б’є фонтан з холодною водою.

                 3) Вітер снігом б’є в обличчя.

                 4) З моря насуваються тумани        А чубатий одуд вже востаннє

                     І пасуться вранці на стерні.         Б’є поклони рідній стороні.

                     (А. Качан)

                 5) Куранти б’ють у ранній час, день почася знову!

                 6) І гуркоче грім у небі: го-го-го! Блискавиця б’є по хмарі батогом.

                     (Д. Мостовий)

6. Значення слів

    * Гра «Розсипанка»

       «Збери» розсипані склади, поясни значення слова.

                 го                   луб              Голубці – страва з м’ясного або іншого

                 ці                                       фаршу, тушкованого в капустяних листках.

    * Поясни значення слів.

                      Полени – … (слов’янське плем’я людей, яке жило вздовж серед-

                  ньої течії Дніпра). 

                      Тротуар – ... (пішоходна доріжка з дерев’яних чи кам’яних плит).

                      Фарш – ... (подрібнене м’ясо або будь-яка начинка для страви).

                      Явір – ... ( дерево з великим п’ятилопатевим листям з роду клено-         

                  вих, білий клен).

                      Янтар (бурштин) – … (скам’яніла живиця хвойних дерев).

    * Етимологічний словник

                  Ім’я – від давньослов’янського слова «назва».

                  Знечів’я – від «нічого не робити».

                  М’яч – від «предмет, який можна стиснути».

                  Сім’я – від праслов’янського слова «робітник», «слуга».

* Значення слів. Етно-культурний словник 

                  Бур’ян – трав’яниста рослина, що росте в посівах культурних рос-

                       лин.

                  В’юн – надзвичайно рухлива риба з видовженим гнучким тілом.

                  В’юнкий – рухливий, верткий, проворний, жвавий у рухах і діях.

                  Ім’я – власна, особиста назва людини, що дається їй при народженні.

                  Інтер’єр – архітектурно і художньо оздоблена внутрішня частина

                       приміщення.

                  М’ясо – частина туші убитої тварини, що використовують в їжу.    

                  М’яч – куля з пружного тугого матеріалу для гри, яка, вдаряючись об

                       тверду поверхню, відскакує.

                  Пам’ять – здатність зберігати і відтворювати у свідомості раніше

                       отримані враження.

                  Перемир’я – тимчасове припинення воєнних дій на підставі угоди

                       між воюючими сторонами.

                  П’єса – драматичний твір, призначений для театральної вистави, не-

                       великий музичний твір.

                  Повір’я – перекази, легенди, в основі яких лежать народні уявлення

                       про зв’язки між явищами навколишнього світу і долею людини.

                  Подвір’я – відгороджена площа біля житлового будинку.

                  Полум’я – вогонь, що здіймається над предметом, який горить.

                  Прем’єр – глава уряду, голова Ради Міністрів.

                  Прислів’я – короткий влучний образний вислів  повчального змісту.

                  П’явка – прісноводна тварина типу кільчастих червів, яка живиться

                       кров’ю тварин, до тіла яких присмоктується; кровопивчий хробак.

                  Сап’янці – чоботи або черевики, пошиті із сап’яну.

                  Сім’я – група близьких родичів; група людей, що складається з чоло-     

                       віка, жінки, дітей та інших родичів, які живуть поруч.

                  Узгір’я – невисока гора, височина, схил гори, височини.

                  Черв’як – довгаста м’якотіла тварина без кісток.

7. Порівняння

    * Спиши, підкресли слова-порівняння та сполучники.

                 1) Закрутилися сніжинки,          Наче зграї білих мух,

                     Як веселі комашинки,            Як м’який холодний пух. (Н.Забіла)

                 2) І легка, немов пір’їнка, десь розтанула хмаринка. (В. Мордань)

                 3) На високих місцях поріс, як джунглі, сивий полин і п’янив повітря

                     гіркими пахощами, густими й задушливими. (М. Коцюбинський) 

 

Розділ VІІ. БУДОВА СЛІВ

 

1. Корінь слова

    * Прочитай, спиши. Познач корінь в споріднених словах.

                 1. 1) Цифра «дев’ять» чи «дев’ятка», наче в цирку акробатка.

                         (С. Маршак)

                     2) Як дев'ятку нам здобути?          Між собою, мов близнятка,

                         Треба «шість» перевернути.       Схожі шістка та дев’ятка.

                          (Л. Погонець)

                     3) «Тридев’яте царство» – дуже віддалені країни, місця.

                 2. Велика і могутня слов’янська родина,

                     Колись у слов’ян була і мова єдина. (А. Свашенко)

                 3. 1) У вареннях, смачних соках,     У напоях від застуди –

                         В пиріжках рум’янобоких,        Плід калиновий усюди. (А. Гай)

                     2) Після зарядки вранці на щоках моїх рум’янці.

                     3) Осінь слалася листками і закутала в тумани

                          яблука смачні, рум’яні. (З часопису «Розкажіть онуку»)

                     4) Лісове невтомне царство      Зарум’янену шипшину,

                         Буде нишпорити часто          Глід, і терен, і калину

                         Взимку серед віт                    Знайде на обід.

                         І примерзлу горобину,          (В. Скомаровський)

                 4. Із соломи цей дружок, в нього солом’яний бочок. (Загадка)

                 5. 1) П’ятий день тижня – п’ятниця.

                     2) Цифру «п’ять» малює Костик:         А якщо їх поєднати,

                         Ось півкола, риска, хвостик.     То п’ятірку будем мати.

                         (Л. Погонець)

                     3) – Четвертий день ти, ледацюго, приносиш по одиниці! Коли по-

                         радуєш хоч п’ятіркою? – переглядає батько щоденник сина.

                         – Ще один день, татку, і буде п’ять. (Смішинка)

                     4) Колядин, колядин, а я в батька один,

                         По колінця кожушок, дайте, дядьку, п’ятачок.

                         А п’ятак недорогий, дайте, тітко, ще й другий.

                         Із Святим вечором! (Колядка)

                 6. 1) Завмаг кота критикував жорстоко:

                         «Лежиш? Уже як виварка живіт!

                         Чому мишей не ловиш, лежебоко?»

                         «Відсталий ви суб’єкт, – муркоче Кіт.

                         Уже дідівські методи не модні,

                         Бо все тече й міняється щомить.

                         На першім плані техніка сьогодні,

                         Пора б і мишоловку вже купить!» (С. Грищенко)

                     2) Федір, мій найстарший брат,     Але так і не зробив,

                         Якось взяв фотоапарат                Було сміху, було сліз.

                         І каже: «З бегемота                      Бо у фотооб’єктив

                         Я зроблю сьогодні фото.»           Бегемотище не вліз! (Смішинка)

                7. Свій малюк – найкращий самий!

                    Горобчисі – гороб’я. А моїй матусі – я! (В. Бутрім)

                8. 1) Знає навіть голуб’я цю гордячку – букву «я». (Л. Погонець)

                    2) Сизі голуби воркотіли на даху.

                9. 1)      Більше, ніж будь коли, ми зобов’язані думати зараз про те, що

                        вкладаємо в душу дитини. (В. Сухомлинський)

                    2)      Хіба не наш обов’язок робити життя кращим? (Ю. Мушкетик)

              10. 1) У річки голубої – струмочки гомінкі.

                        В дороги степової – стежиночки в’юнкі. (Т. Коломієць)

                    2) В’юн розправив собі вуса, в річці весело пливе. (О. Радушинська)

              11. 1) Має втіху солов’їха, солов’ята – всі у тата,                 

                        Всі співучі, голосисті, всі із хистом, всі – артисти. (С. Шаповалов)

                    2)      Затьохкають у садах солов’ї, закує зозуля.

                    3) І рідненько тьохкає у лузі соловей до солов’яти. (М. Тимчак)

                    4) У саду в нас, на калині,        Я прокинусь рано-рано,

                        кожен ранок навесні,             у садочок вийду я,

                        мов дзвіночки, солов’їні        під калинонькою стану,

                        розливаються пісні.               вивчу пісню солов’я. (М. Познанська)

              12. Виростив собі животик знак м’який; м’який, як котик.         

                    Потрапивши до слова, він пом’якшує вимову. (Л. Погонець)

              13. Поза лісом, коло дач           «Що воно за штука?»

                    Плив собі по річці м’яч.      Хап та хап його вона.

                    Здивувалась щука:               М’ячик знову вирина. (Смішинка)

              14. 1) Навкруги казкові шати,        Спробуй зразу відгадати,

                        Сиве плетиво гілок.               Де тут в’яз, а де дубок. (П. Амбросій)

                    2)      На столі була маленька грибна країна. Схожі на хитрих звірю-

                        чок – жовті лисички, опеньки – довгов’язі жевжики під парасоль-

                        ками, пречериці – бабусі у білих очіпках. (О. Донченко)

              15. У солом’яних брилях ми збирали м’яту,

                    Бо спекотно надворі, сонечка багато.

                    Взимку буде м’ятний чай, а це так чудово!

                    Пригадаєм літечко всі обов’язково! (Н, Красоткіна)

             16. На безриб’ї і рак – риба. (Поговорка)

    * Утвори спільнокореневі слова – різні частини мови.

                 в’язка – ... (в’язаний, в’язати)

    * Добери якомога більше споріднених слів до даного.

                      Кипіти – ... (закипіти, кип’яча, кип’яток, перекипіти, накип, кип’я-

                 тильник).

                      Комп’ютер – … (комп’ютерщик, комп’ютерна)

    * Випиши спочатку форми цього слова, а потім спільнокореневі слова.

                 1) М’ята, м’ятний, м’ятою, м’яти.

                 2) Пір’я, пір’ю, пір’ячко, пір’ям, пір’їстий.

    * Випиши слова з апострофом у корені.

                      Від’їзд, п’ятірка, в’юн, з’юрмились, об’єднання, п’ятнадцятий,

                  роз’яснення, подвір’я, п’ятниця, з’явились, напам’ять, рум’яний,

                  в’ється, від’їхали.

    * Запиши лише спільнокореневі слова.

                  1) М’ята, пом’яти, м’ятний.

                  2) Кипарис, кип’яток, перекип’ятити.

                  3) Реп’ях, бур’ян, реп’яшок.

    * Яке слово зайве?

                  1) Олів’є, п’ятикутник, пуп’янки. (2 корені)

                  2) Зорепад, місяцехід, сузір’я. (1 корінь)

2. Префікс

    * Утвори за допомогою префіксів нові слова, познач їх.

                  П’ю – вип’ю, зап’ю, поп’ю ...

* Подумай, який префікс треба писати. Чому?

             с-                  в’язати        

                 з-

    * Прочитай, спиши, познач префікси в словах.

                  1)      Прислів’я і приказки – це мудрість народу. В них коротко сказа-

                      но про найголовніше в житті.

                  2) Шоб гарно написати,

                      Треба пальці розім’яти. (Пальчикова гімнастика)

                  3) Я тії сніги ніжками потопчу, я тії криги крильцями поб’ю.     

                      І кубелечко я собі зів’ю, і в кубелечці діток виведу. (Веснянка)

                  4) Книжку ту в руках пом’яв і ... на яблуко зміняв. (Смішинка)

                  5) Пластилін я вибираю,                 І в долоньках, у теплі,

                      Грію, в пальчиках стискаю,        Розм’якає пластилін. (В. Собко)

                  6) Ой у лісі лист зів’яв! Білий сніг на землю впав. (М. Познанська)

    * Прочитай, випиши слова з апострофом, познач в них префікси.

                  1)      Другокласниця Наталочка розв’язує задачі з математики. Мама

                      запитує: «А що таке сума?» Наталочка, не задумуючись, відпові-

                      дає: «Це те, що кладуть у сумку». (Смішинка)

                  2) Ти зрікся мови рідної. Тобі

                      твоя земля родити перестане. 

                      Зелена гілка в лузі на вербі

                      від дотику твого зів’яне. (Д. Павличко) 

                  3) Пов’язала кізка хустку            А ми кізку упізнали

                      І помчала у капустку.               І з капустки геть прогнали. (Лічилка)              

    * Прочитай. Випиши споріднені слова, познач в них префікси.

                  1. 1) Народився із землі,               І з’явився на столі

                          Зарум’янивсь на вогні,         До борщу тобі й мені. (Загадка)

                      2) Червень літо зарум’янив, а липень громами розпік. (З народного)

                  2.     Тихе надвечір’я. Зимового вечора так приємно погрітись біля ка-

                      міна!

                  3. 1) Край села, де осокори          Виростає дім просторний

                          Над рікою, на узгір’ї,            На селянському подвір’ї. (Б. Чалий)

                      2) Підгір’я – гарна сторона, до серця кожного вона. (Р. Завадович)

                  4.      Слов’яни поважали традиції предків. З пошаною ставились до

                      народного досвіду... В праслов’ян була вона смолистим «деревом із

                      соком чистим». (З часопису «Розкажіть онуку»)

                 5. 1) Вітрець, розм’яклий на осонні,

                         На мить шугнув у верховіть. (П. Осадчук)

                     2) Після «ша» та перед «ю» в алфавиті я стою.

                         Де з’являюся у слові – там пом’якшую вимову. (Л. Біленька)

                 6. 1) Пахне прив’ялим цвітом –   

                         З гаю, з городу, з двора.  (М. Сингаївський)

                     2) Розквітлі квіти ще рожеві,

                         а вже зів’ялі – фіолет. ( Загадка про медунку)

                     3) Тихо сіяв на прив’яле листя дрібний дощ. (С. Васильченко)

                     4)       Вітер зривав з пожовклих дерев зів’яле листя і кружляв ним

                         над лісом.

                     5) Зів’яли пишні квіти,       Туманом ліг на віти

                         затих осінній сад.            холодний листопад. (Д. Мегелик)

                 7. 1) Ні рак, ні риба, на звір, ні приця.

                          Голос тоненький, а ніс довгенький.

                          Хто його уб’є – той свою вров проллє. (Загадка)

                     2)      Як ідеш, дивись під ноги: хоч грошей не знайдеш, так носа не

                          розіб’єш. (Прислів’я)

                 8. 1) У киці лапка перев’язана,       Лікував їх Едик -

                         У пса зеленкою намазана.       Славнозвісний медик. (І. Орубець)

                     2)      Погано зав’язані шнурки можуть зробити ваш носик величи-

                         ною, як картопля. (Жарт)

                     3) Підв’язав я ковзани –      

                         хай несуть мене вони  

                         вздовж по річці, по дьоду.       

                         Хоч і слизько – не впаду. (В. Кочевський)

                     4)      Який вузол не можна розв’язати? (Залізничний, морський)

                     5)      Розв’язати суперечку – означає прислухатись до іншого, зро-

                         бити крок назустріч.

                     6) Край берега, у затишку, прив’язані човни… (Л. Глібов)

                     7) Скручене, зв’язане, а по хаті скаче. (Загадка)

                     8)      Діти перев’язали совеняті зламане крильце, вимостили йому

                          м’якеньке кубельце. (К. Ушинський)

                     9)      Слово і думка нерозривно пов’язані. (В. Сухомлинський)

                   10) На хвилиночку у гості           та прив’язаний за хвостик

                          я б до друзів покотився,        з того дня, як народився. (Загадка)

                   11) – Чому не розв’язав задачі? – спитала мама у Павла.

                          – А менший братик поруч скаче: «Вона зав’язана була?»

                          (Смішинка)

                 9. 1) Вип’яли лани проти хмар

                         широкі груди й заніміли. (С. Васильченко)   

                     2) Тополі і кленці ледь зіп’ялись з корінців.

3. Суфікс

    * Прочитай. Випиши слова з апострофом, познач в них суфікси.

                 1)      Древній слов’янський народ, який селився над Дніпром, здавна

                     називався полянами. (В. Близнець)

                 2)      Кудкудак за п’ятак, кукуріку за копійку. (Поговорка)

                 3) Вперся віл, і впало з воза вісім в’язок верболозу. (Ю. Кругляк)

                 4) Саранка-лілія – сміливість,        Фіалочка – сором’язливість,

                     Півонія – життя багато літ,         Любов минуща – первоцвіт.

                     (Д. Білоус)

                 5) Пробудився на зорі,        – Де сховався жучок,

                     Застрибав по корі:           короїд-черв’ячок? (Загадка)

                 6) Рідна мова ожива весняним цвітом

                      І п’янким пахучим літом. (З часопису «Розкажіть онуку»)

                 7)      Усякі квіти розкручували свої пуп’яночки, розгортали листочки.

                 8) Я на гору круту крем’яную              І, несучи вагу ту страшную,

                      Буду камінь важкий підіймать       Буду пісню веселу співать. 

                      (Л. Українка)

                 9) Дуже смачно з чаєм їсти рум’яненькі … (пиріжки). (Добавлянка)

               10)      У бузині було гніздечко кропив’янки. (Ю. Старостенко)

               11) Доброта зцілити вміє

                     І здоров’ячко дає. (Н. Красоткіна)

               12) Дай же вам на двір щастячко,

                     На двір щастячко, в дім здоров’ячко.

                     Дай же вам в городі зело,

                     В городі зело, вдома весело. (Колядка)

               13) Там стояла біла хатина під солом’яною стріхою. (А. Ліндгрен)

               14) Жили собі Дід і Баба,           Тому втіхою стареньким

                     Не було в них діточок.          Став солом’яний бичок. (З журналу)

               15) А на ногах – чоботята

                     Червоненькі, сап’янові! (Ю. Шкрумеляк)

               16) Учепився реп’яшок              І кричить, щоб чули всі:

                     За ведмежий кожушок         «Я катаюсь на таксі!» (Смішинка)

               17) Вітер вербу нахилив, в річку листків натрусив. Не листків,

                     а човників... Човники пливуть, за ними в’язики йдуть. (В. Гаркало)

               18) Де ж метелик білий?     Розтанула. Відгадайте, діти.

                      М’якенька пушинка?    То була ... (сніжинка). (Загадка-добавлянка)

               19) У затінку, над річкою,         хвилюються-бентежаться

                     де сокори старі,                     хлоп’ята-вудкарі. (В. Діденко)

    * Прочитай. Випиши споріднені слова, познач в них суфікси.

                 1. 1) Спитав хом’як у ховраха:

                         «Чи є гризун на букву «ха»? (Проблемна ситуація)

                     2) Хом’ячки побіля хати  почали в хокей гуляти.          

                         Чути веселий сміх, хтось з гравців пірнув у сніг. (В. Лучук)

                     3) Хом’ячок тягнув пір’їнку,  Так по крихті позбирали

                         Хом’ячиха теж пушинку.     Та на зиму ковдру мали. (Л. Лабовка)

                     4) Хом’ячок наш захворів –          Хом’ячкові нудно в ліжку,

                         Хтось холодним напоїв.            Ходить в гості сіра мишка.                          

                         (О. Кононенко)

                 2. 1) Біле, як пір’їна. а холодне, як крижина. (Загадка)

                     2)      На голові й шиї ремеза біле пір’ячко.

                     3) Горобець несе у дзьобику пір’їнку,

                         пригодиться діточкам не перинку. (Л. Костенко)

                     4)      Якщо сонце заходить у густу низьку хмару на обрії, але над

                         хмарою немає шару інших пір’ястих хмар – погода буде міняти-

                         ся, можливий дощ. (Народна прикмета)

                     5) Ой, ходила павочка по горі,

                         погубила пір’ячко на траві. (Білоруська народна пісня)

4. Закінчення слова

    * Прочитай. Випиши слова з апострофом, познач в них закінчення.

                 1.      Древній слов’янський народ, який оселився над Дніпром, здавна

                     називався полянами. Кожному, хто приходив з чистими помисла-

                     ми, підносили хліб як давню слов’янську святиню. (В. Близнець)

                 2.      Тільки верхів’я дерев про щось гомонять між собою.

                 3. 1) Маму, тата поважаю, їм здоро’ячка бажаю. (О. Диняк) 

                     2) Соньки-дрімки в колисоньки...

                         Здоров’ячко в сердечко. (Колискова)

                 4. – Ти давно сидиш з вудками на Дніпрі?

                     – Та не дуже – від ранкової зорі.

                     – А чому нема улову в рибака?

                     – Не ловив я, вчив плавать черв’яка. (Г. Бойко)

                5. 1) Коли ходить ніч надворі,        На чиєсь подвір’я,

                        Укривають небо зорі,              Вони тримаються за руки

                        І щоб їм не впасти з неба         Й утворюють сузір’я. (З журналу)

                    2) На подвір’ї біло-біло, ні стежиночки нема.

                        Завихрило, засвистіло – знов прийшла до нас зима. (П. Сиченко)

                6. 1)  ... тобі казка, мені – бубликів в’язка. (Примовка)

                    2) Скажу, діти, вам казку:

                        приніс зайчик дров в’язку. (М. Підгірянка)

                7. 1) Прилетіли солов’ї – звеселили всі гаї. (Г. Чубач)

                    2) Під калиною вивчу пісню солов’я. (М. Познанська)

    * Прочитай текст. Чим він для тебе цікавий? Випиши слова з апострофом,

       познач в них закінчення.

                                                       У комп’ютерному класі 

                      У нашій школі є комп’ютерний клас. Там стоїть дев’ять комп’ю-

                 терів. Біля кожного «сидить» мишка на кольоровому килимку. Вона

                 допомагає виконувати різні дії на екрані.

                      У комп’ютера гарна пам’ять. За допомогою дискети він може пе-

                 редавати текст або малюнок до іншого комп’ютера.

                      Завтра ми оформимо виставку з дев’яти комп’ютерних малюнків.

5. Розбір слів за будовою

    * Розбери слова за будовою.

                 Дерев’яний, солов’їна, голуб’ята.

   * Гра «Подумай!»

     Запиши слово, розбери його за будовою.

                 Корінь – в’яз-, слово відповідає на питання що? (В’язка)

   * Склади слова з морфем.

                 солов’-, -о, -ятк- – ... (солов’ятко)         -к-, -и, реп’яш- – … (реп’яшки)

                 по-, -о-, -двір’-, -ячк- – … (подвір’ячко)   -ий, -н-, м’ят- – … (м’ятний)                    

   * Прочитай. Випиши слова з апострофом, розбери їх за будовою.

                1) Ласкою серце бабуся гріла,        І в ізголов’ї сиділа

                     Гріла і душу мою.                       Тихо, поки не засну.

                     (З часопису «Розкажіть онуку») 

                 2) Вийди, вийди, сонечко,          на бабине зіллячко,

                     на дідове полечко,                   на наше подвір’ячко. (Укр. нар. пісня)

                 3)      Бурштин – закам’яніла смола рослинного походження.

                 4) Як почув Василь пташок,  Взяв пшона і хліба скибку,

                     Одягнувся в кожушок,       На подвір’я вибіг швидко. (І. Блажкевич)

                 5)      Суниця лісова – багаторічна трав’яниста рослина.

                 6) Постійно в книгу заглядайте,        Народ у них усіх нас вчить,

                     Прислів’я, приказки читайте.         Як мудро в цьому світі жить.

                     (Р. Завадович)

                 7)      Край берега у затишку прив’язані човни. (Л. Глібов)

                 8) Песик шишки з лісу ніс   Довелось Трезора звати,

                     І подряпав нею ніс.           Щоб наклав пов’язку з вати. (Скоромовка)

                 9) Ось, будь ласка, вам ключів велика зв’язка.

                10) Носатий Микита,        Де носом поведе,

                      Дерев’яна свита,         Там доріжку прокладе. (Загадка)

                11)      Цвіт тополі нагадує розм’яклі сережки. (В. Пархоменко)

                12) Поглань: це пам’ятник солдатам.        До неї ми несемо м’яту,

                      Ось їх могила у вінках.                          Барвінок в голубих квітках.

                      (М. Познанська)

                13) Пречиста рідна мова з непам’ятних глибин співуча. (Б. Стельмах)

                14) Дощ полив, і день такий, полив’яний,

                      Все блищить, і люди як нові.

                      Лиш дідок старесенький, кропив’яний,

                      Блискавки визбирує в траві. (Л. Костенко)

                15) Прислів’я вік живе. (Народна мудрість)

                16) У міжгір’ї сходить сонце.

                17)      Дерево з верхів’я сохне. (Прислів’я)

                18)      Попри розвиток систем зв’язку, більшість жителів планети ще

                      жодного разу в житті не розмовляла по телефону. (З газети)

                19) Як святиню, зброю грізну         Йдуть зв’язківці і мінери,

                      Їм довірила Вітчизна.                 Прикордонники, сапери.

                      В них обов’язок високий:          Йдуть десантники, танкісти,

                      Берегти наш мир і спокій.         Моряки, артилеристи. (В. Губарець)

                20) З надвечір’я визирає ніч, виповнився, визрів ярий обрій. (В. Стус)

                21) На узліссі, під горою,       Невідомому герою

                      В шумі верховіть              Пам’ятник стоїть. (М. Упеник)

Розділ VІІІ. ЧАСТИНИ МОВИ

 

1. Іменник

    Іменник як частина мови

         * Спиши, підкресли іменники. На які питання вони відповідають?

                           Кам’яний, солов’ї, п’є, розіб’ють, в’яз, м’який, п’ятка, черв’як,

                      дев’ять.

         * Прочитай. Випиши іменники – назви рослин.

                      1) Навкруги казкові шати –          Де тут в’яз, а де дубок,        

                          Сиве плетиво гілок.                  Де калина, де шипшина,

                          Спробуй зразу відгадати,         Де черешенька мала?

                          (В. Скомаровський)

                      2) Підбери таке слівце,       М’ята, в’яз, бур’ян, ожина,

                          Що об’єднує все це:        Дуб, береза та горобина. (Рослини)

         * Допиши, хто в кого є.

                      У горобчихи – ... (гороб’ятко).       У голубки – ... (голуб’ятко).

                      У солов’їхи – … (солов’ятко).        У ластівочки – ... (ластів’ятко).

         * Спробуй слово підібрати, щоб усе це об’єднати.

                      Щука, карась, в’язь – … (риби).

    Лексичне значення іменників

         * Гра «Третій зайвий?»

                      1. Солов’ї, в’ють, гніздів’я.            

                      2. Черв’як, в’яз, хом’як.            

                      3. Ім’я, Мар’яна, В’ячеслав.

                      4. Гороб’ятко, голуб’ятко, м’ята.

* Знайди спільне і виділи суттєве. Для кожного ряда слів знайди два слова,

   які за змістом ближче від інших до першого, узагальнюючого слова в  

   рядку.

                      М’ята – листочки, чай, ліс, запах.

                      Пір’я – гніздо, птахи, ластів’ятко, дзьоб.   

    Істота, неістота

         * Прочитай. Випиши назви істот.

                      Заєць, м’ята, полум’я, в’яз, пеньок, хлоп’я.

         * Спиши. Підкресли іменники – назви неістот.

                      Життя вам – довгого,        Щастя – безхмарного,

                      Здоров’я – доброго,           Настрою – гарного. (М. Малашенко)

         * Прочитай. Випиши іменники – назви неістот.

                            І кожний з дітей, хто посадив і виростив деревце, поставив собі

                      за життя чудовий зелений пам’ятник на віки. (В. Біанкі)

* Гра «Оживи іменники»

   «Утвори» з неістоти істоту.

              комп’ютер – ... (комп’ютерщик)

              Харків – ... (харків’янин)

              Львів – ... (львів’янин)

* «Утвори» з істоти – неістоту.

              голуб’ята – ... (голуб’ятня)

 * Гра «Пташиний базар»

                    Горобець – гороб’ята, соловей – ... (солов’ята), голуб – …(го-    

               луб’ята), ластівка – ... (ластів’ята).

    Власні та загальні назви

         * Спиши. Підкресли власні назви.

                      1) Рве Мар’янка у торбинку        Петрик, Оля і Дем’янко

                          Подорожник, материнку.         Накопали валер’янки. (Ф. Петров)

                      2)      Якщо вітер на Кузьму-Дем’яна  (14.11) – зима буде тверда і

                          рання. (Народна прикмета)

                      3) Ціле літо бабуня навчала              Де ростуть кропива і чебрець,

                          Щоб Мар’янка сама визначала,    Де жовтіє у лузі жовтець.

                          (В. Вакулич)

                      4)      Якщо Кузьма-Дем’ян (14.11) скує землю морозом – до весни

                          земля вже не розмерзнеться. (Народна прикмета)

                      5) Край Лукомор’я, дуб зелений

                           І золотий ланцюг на нім. (О. Пушкін)

                      6)      У п’ятницю народилися: Майкл Джексон – відомий співак,

                          Юрій Гагарін – перший космонавт, Альберт Енштейн – фізик.

                      7) Рве Мар’янка у торбинку              Рвуть ромашку, деревій.

                          Звіробій і материнку.                     А Тарасик на дубочку

                          Оля, Толя, Шура, Ната                   Рве собі ...

                           Вже сніпок нарвали м’яти.          Штанці й сорочку.

                           Клава, Боря і Сергій                      (М. Томенко)

                       8) Металургам Придніпров’я на сто літ усім здоров’я!

                            (З часопису «Розкажіть онуку»)

                       9)      Живою скарбницею Асканії-Нової є тваринний світ. Тут

                            прижилися навіть гуси та качки з холодного Заполяр’я.

                     10)      За народним повір’ям, в ніч на Івана Купала на коротку мить

                           на папороті з’являється вогненна квітка. (З журналу)

                     11) Рум’яний ранок прокидався,      Дем’ян Мар’янкові всміхався,

                           Подвір’я квітами цвіло.              Хлоп’ятам весело було.

                           (Н. Красоткіна)                       

                     12) З’їжджати з гір в зимову пору     Везе санки Тетянка вгору

                           Мар’янка любить і Тарас.                І падає вже п’ятий раз.

                           (Н. Красоткіна)

                     13) Брів Василь по бур’янах        Виліз весь у реп’яхах

                           Й сумував невтішно.              І було всім смішно. (Н. Красоткіна)

                     14) Валер’ян у сад побрів,     Для рибалки черв’яків

                           Беручи лопату.                  Накопав багато. (Н. Красоткіна)

                     15) Гарне в хлопчика ім’я –        Любить хлопчика сім’я

                           Зветься він Микола.               І усі довкола. (Н. Красоткіна)

                    16) На подвір’ї біля школи                Раптом м’ячик швидко зник,

                      Петрик м’ячик кинув Олі...        І ніхто знайти не зміг.

                           (Фізкультхвилинка)

         * Добери імена, в яких пишеться апостроф. Запиши їх в алфавітному по-

            рядку.

                      Валер’ян, Дем’ян, Лук’ян, Мар’яна, В’ячеслав, Дар’я.

         * Добери та запиши прізвища, в яких пишеться апостроф. Поділи слова на

            склади для переносу.

                     Довідка: М’ястківський, Григор’єва, Лук’янець, Стеф’юк, Ареф’єв,  

                     Водоп’янов, Аляб’єв, В’яльцева, Григор’єв, Захар’їн, Пом’яловський,

                     Лук’янов, Юр’єв, Луб’янцев, Прокоф’єв ...

         * Добери географічні назви, в яких пишеться апостроф. До одного слова

   (на вибір) склади звукову схему.

                         Ріка Прип’ять, місто Прокоп’євськ, країна В’єтнам, місто Гу-

                     р’єв, село Лук’янівка, місто Дем’янськ, ріка Амудар’я, місто П’я-

                     тигорськ, містечко В’язники.

         * Спиши, розкриваючи дужки. За яким правилом напишеш ці слова?

                      1)                                              З якої казки?

                               Голубок злинув під небо та й полетів додому, на подвір’я до

                          князя. А діти бігали саме по подвір’ю й побачили голуба. (З каз-

                          ки «Кирило (К, к)ожум’яка»)

                      2)      Були на Україні і (К, к)ожум’яки, і лимарі.

     Число іменників

         * Спиши. Визнач число виділених іменників.

                      1. 1)      Над каштанами малесенькими пірамідками звелись пуп’ян-

                              ки (множ.) майбутнього цвіту. (За В. Пархоменком)

                          2) Набубнявіли пуп’янки (множ.) на галузках.

                          3) Квіткова брунька – пуп’янок (одн.).

                      2. 1) Жив жучок між бур’янами (множ.),

                              жив без тата і без мами. (Е. Григор’єва)

                          2) Пильно і ненастанно політь бур’ян (одн.). (М. Рильський)

                      3. 1) Лелека живе на старому в’язі (одн.).

                          2) Великі жовті брилі одягли в’язи (множ.).

                      4. 1)      Герб – ключ до історії сім’ї, міста, національного утворен-

                              ня держави. Це пам’ятка (одн.) духовної культури.

                          2)      Золоті ворота – одна з найцікавіших стародавніх пам’яток

                             (множ.) нашої історії. (Е. Каганов)

                      5. В кущах бузкових вічні солов’ї (множ.). (Н. Красоткіна)

                      6. 1) Ластівки, ластівки, візьміть собі веснянки,

                              нате вам камінці, дайте мені рум’янці (множ.) (Веснянка)

                          2)      Червень – рум’янець (одн.) року.

                      7. 1) За нею редиска аж п’ятами (множ.) блиска. (М. Стельмах)

                          2) Акторці режисер потиснув руку:

                              – Ви так правдиво зобразили муку!

                              – Ще б пак! Мені в п’яту (одн.) цвяшок заліз, –

                              Акторка стогне. – Боляче до сліз!

– То знаєте, щоб вам зажити слави,

Нехай стирчить він до кінця вистави! (Смішинка)         

                      8. 1) М’язи (множ.) – наче тятива,

                              бо робимо звично

                              вправи гімнастичні. (О. Пархоменко)

                          2) Сила героя не в м’язах (множ.), а в серці, в труді. (Прислів’я)

                      9. 1) Волинь – казок і див країна,

                              Повір’їв (множ.), чарів сторона.

                              Ласкава, ніжна, мов дитина,

                              І наче все чогось сумна. (Р. Завадович)

                          2)      В усіх народів світу існує повір’я (одн.), що той, хто забув

                             звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом.

                             (За О. Воропаєм)

         * Випиши іменники в множині.

                      1)      Горобець, солов’ї, синиця, ластів’ята, голуб’ята, сова.

                      2) До води схиляються квіти запашні.

                          Кам’янці поблискують в темній глибині. (Н. Забіла)

                      3) Журилася жабка: « Вже скоро зима.

                          А в мене ні шапки, ні шубки нема.

                          Доспіла калина. Став голим кленок.

                          А тут – ні свитини, ані чобіток.

                          Зариюся в мулі й просплю до весни,

                          Де раки заснули, в’юни і лини». (З часопису «Розкажіть онуку»)

                      4) Хвилі бавляться та б’ються, наче неслухи – хлоп’ята. (Л. Колос)

                      5) Давним-давно крізь млу віків, де відблиски багряні,             

                          Жили народи на Землі, що звалися слов’яне. (Л. Мельниченко)

    Рід іменників

         * Випиши іменники в три стовпчики за родами (ч. р., ж. р., с. р.).

                            Голуб’ятко, м’ята, в’яз, хлоп’ятко, м’язи (множ.), солов’ятко,   

                       Мар’янка, Дем’янко, пір’ячко, п’ятак, дев’ять (числівник).

         * З’єднай іменники з відповідним родом.

                       ім’я                                                     в’язка

                       солов’ї                      ч. р.                   Дем’ян

                       пам’ять                   ж. р.                   гороб’ятко

                       м’яч                          с. р.                    п’ятірка  

                       полум’я                                               в’яз

* Запишіть слова, визначте рід іменників.

              1) Горобець (ч. р.), горбчиха (ж. р.), гороб’ятко (с. р.).

              2) Голуб (ч. р.), голубка (ж. р.), голуб’ятко (с. р.).

              3) Соловей (ч. р.), солов’їха (ж. р.), солов’ятко (с. р.).

     Відмінки іменників

* Прочитай. Спиши. Визнач в дужках відмінки підкреслених іменників.

             1. Здоров’я

                      1)      Здоров’я (Н. в.) – це єдине благо, яке кожен відбирає у

                          себе сам. (М. Мамчич)

                      2) Новий рік на землю прибуває, мороз зі скрипом двері

                          відчиняє, здоров’я (Р. в.), щастя, радості бажає.     

                      3) Вітаміни  корисні для здоров’я (Р. в).

                      4) Ми про славу козацьку пам’ятаємо,

                          про здоров’я (З. в.) дбаємо.

                      5) На щастя, на здоров’я (З. в.), на Новий рік,

                         Аби вам си родило краще, як торік,

                         Жито, пшениця, всяка пашниця. (Народна засівалка)

             2. Ім’я

                      1) Це ім’я (Н. в.) відомого мультиплікаційного миротворця,

                          Борця за мир та дружбу. (Загадка про Леопольда)

                      2) Добре ім’я (Н. в.) – найкраще багатство. (Прислів’я)

                      3) Ти себе Українкою звала,  

                          І чи краще знайти ім’я (З. в.)  

                          Тій, що радістю в муках сіяла,

                          Як Вітчизна вешня твоя. (М. Рильський)

                      4) Де ясні зорі й тихі води,

                          до столу древнього Дніпра

                          зійшлись побратані народи

                          в ім’я (З. в.) життя, в ім’я (З. в.) добра. (О. Орач)

                      5) – Звешся як? – дівча питає, –  будьмо друзі – ти  і я.              

                         А їжак із переляку геть забув своє ім’я (З. в.). (О. Орач)

             3. М’ясо

                      Кіт облизувався ласо: ґава в дзьобі держить м’ясо (З. в.).

                      Подивилась ґава вбік – кіт за м’ясо (З. в.) та й утік. (Г. Бойко)

             4. М’ята

                      1) Посадила м’яту (З. в.) мати, пахне м’ята (Н. в.) коло хати.  

                          Буду м’яту (З. в.) поливати, хай цвіте пахуча м’ята (Н. в.). 

                          (Скоромовка)

                      2)      Україна – розкішний вінок із м’яти-рути (Р. в.), бар-

                          вінку, що над ними світять заплакані золоті зорі.

                          (С. Васильченко)

                      3) Оля, Толя, Шура, Ната

                          вже сніпок нарвали м’яти (Р. в.). (М. Томенко)

                      4) Настелю в колиску м’яти (Р. в.),

                          стану діток колихати. (С. Жупанин)

                     5) Колискова пісня, колискова –

                          то найперша материна мова.

                          Пахне вона м’ятою (О. в.) і цвітом,

                          Чебрецевим і суничним літом. (М. Сингаївський)

             5. М’яч

                      1)     Зараз словом, як з м’ячем (О. в.) дружно гратися почнем.

                      2) Грали на подвір’ї                       Йде дідусь Кирило

                          Хлопчаки в футбол.                   І несе м’яча (З. в.):

                          Петрик як ударить                     – Чий це, признавайтесь!

                          І відразу «гол»!                          Та гравці – мовчать.

                          М’яч (Н. в.) в чужу квартиру    – А вікно розбилось? –

                          Тільки зашумів:                         Зважився Андрій.

                          Пауза у хлопців,                         Дід мугикнув: «Ціле».

                          Петрик занімів.                          – Ціле? Значить, мій!

                          (С. Гриценко)

                     3) М’яч (Н. в.) летить! Ловіть його!

                          Ой, не м’яч (Н. в.)! Це буква «о»!

                          (З часопису «Розкажіть онуку»)

                     4) Із клубочка зробимо м’яч (З. в.), ми не знаємо невдач.

                         М’ячиком (О. в.) заб’ємо гол, ось такий у нас футбол!

                     5) Давай назви його м’ячем (О. в.)!

                         А хочеш, бубликом назвем. Та як його не називай –

                          Це цифра нуль – ти так і знай. (З Інтернет-ресурсу)   

                     6) Хочеш бути силачем –              з ковзанами і м’ячем (О. в.),

                          подружись зі спортом:             стадіоном, кортом!

                          (О. Пархоменко)   

             6. Пам’ять

                      1) На узліссі, під горою, в шумі верховіть

                           невмирущому герою пам’ятник (Н.в.) стоїть. (М. Упеник)

                      2)      На могилах і біля пам’ятника (Р. в.) завжди червоніють                       

                          квіти.

                      3)      Калина – символ народної пам’яті (Р. в.).

                      4)      Прислів’я – короткі влучні вислови з навчальним зміс-

                          том, вони є узагальненою пам’яттю (О. в.) народу.

                      5)     Дивовижним пам’ятником (О. в.) чумацтву є звичай зу-

                          стрічати гостей хлібом-сіллю.

                      6) Ось і вересень знехотя     У пам’яті (М. в.) спалахи

                          умиває віконця.                 Молодих блискавиць. (Я. Бабич)

             7. Пір’я

                      1) Песик перебіг подвір’я і скуб-скуб курей за пір’я (З. в.).

                           (Скоромовка)

                      2)      Кину не палку, уб’ю не галку, скубу не пір’я (З. в.), їм не

                                   м’ясо. (Загадка)

                               3)     Горобчине гніздо щільно зліплене, соломою і пір’ячком               

                                   (О. в.) встелене. (П. Панч)

                      8. Прислів’я

                               1)      Прислів’я (Н. в.) нам допомагають, хоч інколи гіркі бу-

                                   вають. (Приказка)

                               2)      Прислів’я (З. в.) сказав – дорогу показав, приказку ска-

                                   зав – душу розрадив.

                      9. Пуп’янок

                               1)      Коли на городі з’явивлявся перший пуп’янок (Н. в.) огір-

                                   ка, мати брала мене, малого, за руку і вела подивитися на

                                   це диво. (За М. Стельмахом)

                               2)      Трохи пізніше надівають намисто із сріблястих набубня-

                                   вілих пуп’янків (Р. в.) черемхи. (З журналу)

                               3)      Вбирається в намисто з пуп’янків (Р. в.) черемха.

                     10. П’ятки

                               1) Довга шия, червоні лапки,

                                   Хвата за п’ятки (З. в.) – тікай без оглядки. (Загадка)

                               2)      Накивати п’ятами (О. в.) – втекти. (Фразеологізм)

                               3) Дайте відповідь, малята:    

                                   чи буває душа в п’ятах (М. в.)? (Так, коли злякаєшся.)

                     11. Сім’я

                               1) Сім’я (Н. в.) вечеря коло хати,

                                   вечірня зіронька встає. (Т. Шевченко)

                               2)      Мурашина сім’я (Н. в.) живе дружно. Кожен має свої

                                   обов’язки, чітко їх виконує.

                               3)      Яка сім’я (Н. в.), такі й діти. (Поговорка)

                               4)      Для себе жити – тліти, для сім’ї (Р. в.) – горіти, для

                                   народу – світити. (Прислів’я)

                               5)      Без сім’ї (Р. в.) немає щастя. (Прислів’я)

                               6) Ось чому в сім’ї  (М. в.) великій у цвіту садів прекрасних

                                   буде жити він вовіки, як безсмертний наш сучасник.

                                   (М. Рильський)

                               7)      Нащо ліпший клад, коли у сім’ї (М. в.) лад. (Прислів’я)  

                               8) І мене в сім’ї (М. в.) великій,

                                   в сім’ї (М. в.) вольній, новій

                                   не забудьте пом’янути

                                   незлим тихим словом. (Т. Шевченко)

                     12. Слов’яни

                               1)      Для стародавніх слов’ян (Р. в.) мед і продукти з нього

                                   були одним з головних товарів у торгівлі з іншими країна-

                                   ми. У слов’ян (Р. в.) бджолиний рій коштував півгривні, а

                                   кінь – усього 3 гривні. (З журналу)

                               2)      Дуб був священим деревом слов’ян (Р. в.).

                     13. Солов’ї

                               1) Мова кожного народу

                                   неповторна і – своя;

                                   в ній гримлять громи в негоду,

                                   в тиші – трелі солов’я (Р. в.). (О. Забужко)

                               2) Ти мене з дитинства підіймала,

                                   хліб дала з піснями солов’я (Р. в.), 

                                   відвела доріг мені немало,

                                   земле, зореносице моя! (А. Малишко)  

                              3)     Солов’я (З. в.) треба шукати серед чагарників у листяних              

                                  лісах або біля озера чи річки. А ти чув пісні цього співака? 

                                  (Із книги «Цікава орнітологія»)

                              4) Батьківщини рідної гаї  

                                  Кличуть серце в затінки свої.

                                  Зупинись і слухай солов’я (З. в.),

                                  І відчуй, що це земля твоя. (М. Сингаївський)

                      14. Сузір’я

                                    Уночі я зачаровано дивлюся на іскристі сузір’я (З, в.). Бі-

                               льшість сузір’їв (Р. в.) ще за глибокої давнини були названі

                               іменами тварин. Число основних сузір’їв (Р. в.) збігається з

                               числом місяців у році. (За В. Запорожцем)

            15. Хлоп’ята

                      Перепілка – гарна птиця,

                      Та хлоп’ят (З. в.) вона боїться.

                      А хлоп’ята (Н. в.) візьмуть гілку

                      І лякають перепілку. (Г. Чубач)

            16. Черв’як

                      1)      Личинка комара – червоні вертляві черв’яки (Н. в.). Жи-

                          вуть у воді: в озерцях, болотах і навіть у калюжах. Плава-

                          ють вони доволі смішно, догори ногами. (З журналу)

                      2)                                         Здібні «учні»

                               Виявляється,  рибу  можна  дресирувати. Це  довів  один

                          австрійський риболов-аматор. Його веселкові форелі добре

                          знають свої імена, вміють за командою плигати через пали-

                          цю, яку  дресирувальник  ставить над водою, діставати чер-

                          в’яків  (З. в.) зі  склянки. Вони не бояться,  навіть коли  він

                          обережно бере їх руками. (З журналу)

* Спиши. Усно визнач відмінок виділених іменників. Пригадай правило їх

   написання.

             1.      Червоні вишні полум’ям (О. в.) горіли на деревах. Земля під

                 ними червоніла, як полита свіжою кров’ю (О. в.). (М. Коцюбин-

                 ський)

             2.      Пташка красива своїм пір’ям (О. в.), а людина – знаннями.

                  (Прислів’я)

             3. 1)      Хліб пахне любов’ю (О. в.) трударів. (М. Коцюбинський)

                 2) Красу помітить той, хто дивиться з любов’ю (О. в.).

                 3)      Очі матері світяться любов’ю. (О. в.)

                 4) Пахне хліб. Як тепло пахне хліб!

                              Любов’ю (О. в.) трударів і радістю земною. (П. Воронько)

                      4.      Безліч зірок мерехтить уночі над головою. Придивись уваж-

                 но! Зірки скупчені в певні фігури, візерунки. Люди давно це по-

                 мітили. Тоді ж почали давати назви зіркам та сузір’ям (О. в.). Ба-

                 гато назв пов’язувалося з працею, мисливством.                  

             5.      Гніздечко пташки було вимощено м’яким  пір’ячком (О.в.) та

                 сухою соломою.

         * Спиши, розкриваючи дужки. В якому відмінку вжиті ці іменники? (О. в.)

             1. Кров’ю

                      1)      Червоний гребінь півня палахкотить соковитою, живою

                          (кров). (За Є. Гуцалом)

                      2)      Козацька земля сполощена червоною (кров), усіяна

                           стальними кулями. (З журналу)

             2. Любов’ю

                      1) Наповніть душу ніжністю й теплом,

                          Добром, (любов), мудрістю зростайте! (Побажання)

                      2) Для біленького підсніжника ...

                                    (любов) холод розвію. (Л. Пронь)

                      3) І той (любов) світиться до світу,

                          хто рідну землю має під собою. (М. Вінграновський)

                      4) Нам, маленьким і дорослим, – все дають вони з (любов):

                          ніжне серце, світлий розум, сили нашому здоров’ю.

                          (С. Олійник)

                      5)      Не роз’єднає й океан серця, що з’єднані (любов).

                      6) Образ твій ми збережем з (любов) в граніті,

                           В бронзі і в серцях своїх. (В. Сосюра)

                      7) Гостей дорогих вітаємо щиро,

                          стрічаємо з хлібом, (любов), миром. (Привітання)

                      8) Осінь йде від нас з (любов) в серці. (Т. Яремко)

              3. Полум’ям

                      1)       Сонце сипало (полум’я) високого неба. (І. Нечуй-Леви-

                          цький)

                      2) Квітка (полум’я) палає, ясне сонечко блищить.

                      3)      Різнобарвним (полум’я) горять осики. (З газети)

* Спиши. Визнач відмінки іменників.

             1)      За повір’ям (О. в.), бузкові квіточки (Н. в.) приносять щастя

                  (З. в.).

             2)      У деяких місцевостях (М. в.) України (Р. в.) існувало повір’я

                  (Н. в.), що, якщо у день (З. в.) Покрови (Р. в.) піти до лісу (Р. в.),

                  зірвати кілька листків (Р. в.) папороті (Р. в.) та носити їх при со-

                  бі, то того, хто носить, не полишить щастя (Н. в.).

                     3)      Літньої пори (Р. в.)  на подвір’ї (М. в.) ходить квочка (Н. в.) з

                         курчатами (О. в.). Побачивши їх, Наталочка (Н. в.) вбігла в хату 

                         (З. в.) і радісно вигукнула: «Мамо (Кл .в.) , а в нас квочка (Н. в.) з

                         квоченятами (О. в.)!» (Смішинка)

                     4) Їжачки (З. в.) і кактус (З. в.) веселі мишенята (Н.. в.),

                         Щоб росли великими, взялись поливати.

                         А вони, невдячні, біжать від мишенят (Р. в.),

                         Щоб не бути мокрими з голови (Р. в.) до п’ят (Р. в.). (Смішинка)

                     5) На подвір’ї (М. в.) біля діжки (Р. в.)

                         На кота (З. в.) напали мишки (Н. в.). (Несінитниця)

2. Прикметник

    Прикметник як частина мови

* Спиши, підкресли прикметники.

             1)      Кам’яне вугілля утворилося з дерев стародавнього лісу.

             2) У риб’ячому жирі, яйцях, молоці міститься вітамін Д!

             3)      Над вікном будинку було ластів’яче гніздо.

             4) Іди, іди, дошику, зварю тобі борщику

                 В полив’янім горщику. (Закличка)

             5)      Літо косить духмяні трави.

             6) І пісню слухає земля – шумить пшеницею та житом.

                 Дорогу пісні простеля п’янким гречаним медоцвітом. (В. Бичко)

             7) – Що спільного між домашньою кішкою і комп’ютерною миш-

                 кою?

                 – Комп’ютерна мишка, так само, як і домашня кішка, заслужи-

                 ла право мати свій килимок. (Загадка-смішинка)

             8) Цей ліс – немов ковток п’янкого щастя, ні, не на мить,

                  а вірим – на віки! (З часопису «Розкажіть онуку»)

             9) Сонечко прокинулось в променях рум’яних,

                  Встало, в морі вмилось, в бризках полум’яних. (В. Сорока)

            10)      Зелена трава, густа, як щітка, м’яка, як шовк, піднялася висо-

                  ко вгору; заквітчали її тонкі стебла червоноокої трав’яночки,

                  жовті, голубі іван-да-мар’я, сизі фіалки, синій ряст. (П.Мирний)

            11) Півні кричать у мегафони мальв –

                  Аж деренчить полив’яний світанок ... (Л. Костенко)

            12) А вересневе сонечко,        До школи дзвоночком

                  Рум’яне й молоде,              За дітками іде. (В. Діденко)

                     13) Кам’яний валун твердий,        Є підказка для діток,

                           Не зіб’є нас з кроку.                 Тут на кожнім кроці.

                           Бо на ньому мох м’який           І у в’яза менш гілок

                           З північного боку.                    На північнім боці. (Н. Красоткіна)

         * Від поданих слів утвори прикметники за зразком: солома – солом’яний.

   Вимов їх, запиши, поясни правопис.

             дерево – ... (дерев’яні)                   олово – ... (олов’яний)

                      морква – ... (морквяний)               соловей – ... (солов’їна)

                      Різдво – ... (різдвяне)                     камінь – ... (кам’яне) 

                      хлопець – ... (хлоп’ячий)               м’ята – … (м’ятні)

                      дрова – ... (дров’яні)                      кров – ... (кров’яний)

                      полум’я – … (полум’яні)               м'ясо – ... (м’ясна)

                      солома – ... (солом’яна)                трава – ... (трав’янисте)

                      кропива - ... (кропив’яні)               риба – ... (риб’яча)

                      жаба – ... (жаб’яче)                       перо – ... (пір’їсті)

         * Утвори словосполучення за даним зразком: шафа з дерева – дерев’яна

            шафа.

                      будинки з каменю – ... (кам’яні будинки)

                      пісні солов’я – ... (солов’їні пісні)

                      запах м’яти – … (м’ятний запах)

                      пір’я гусака – ... (гусяче пір’я)

                      бриль із соломи – ... (солом’яний бриль)

                      ліжко з дерева – ... (дерев’яне ліжко)

                      луска риби – ... (риб’яча луска)

                      квакання жаб – ... (жаб’яче квакання)  

         * Заміни подані вислови словосполученнями прикметник + іменник.

                      ґрунт, в якому багато каміння – ... (кам’янистий ґрунт)

                      ложка, зроблена з дерева – ... (дерев’яна ложка)

                      стіна, зроблена з каменю – ... (кам’яна стіна)

                      бичок, зроблений із соломи – ... (солом’яний бичок)

         * Спиши. У словосполученнях поясни значення прикметників.

                           Дерев’яна стіна, олов’яний солдатик.

         * Гра «Порівнялочка»

                      круглий, як ... (м’яч)

                      м’який, ніби ... (вата)

* Запиши словосполучення, добираючи прикметники з дужок за змістом.

             (м’ятний, веселий, червоний) запах

             (солодкий, дитячий, новий) м’яч

             (домашні, солов’їні, чорні) співи

* Спиши речення, добираючи прикметник з дужок за змістом.

                           Щічки у дівчинки були ... (багряні, рожеві, рум’яні).

* Склади словосполучення, ставлячи прикметники в потрібну форму.

                      (рум’яна) яблуко – ... (рум’яне яблуко)

                      (солом’яне) дах – ... (солом’яний дах)

         * Спиши віршик, утворюючи прикметник від іменника в дужках.

                      А по дорозі на метро знайшов я (павич) перо. (В. Пишалко) 

                      (Пав’яче)

         * За прикметниками впізнай предмет.

                      В’юнка, прудка, луската – … (ящірка).

                      Гумовий, футбольний, великий – ... (м’яч).

                      Цікаві, комп’ютерні, різноманітні – … (ігри).

                      Кольоровий, зламаний, дерев’яний – … (олівець).

        * До поданих прикметників добери іменник.

                          Червоний, дерев’яний, тонкий, м’який – … (олівець).

                      Слова для довідок: дуб, олівець, день.

        * Поясни значення прикметника.

                      працьовитий                          несміливий у спілкуванні

                      ріщучий                                 самостійно приймає рішення

                      сором’язливий                       любить працювати

                      дріб’язковий                          вихований, привітний

                      ввічливий                              звертає велику увагу на непотрібні  

                      люб’язний                              дрібниці

* Запиши речення, замінюючи слова в дужках так, щоб вони були пов’яза-

   ні з іншими словами за змістом.

             1)      Курчата залізли під крилечко курки, зарилися в її (м’яка)

                 пір’ячко.

             2)      Заслухалася райдуга (солов’їні) піснею.

             3) Ясного променя жало торкнулося (м’який) снігу –

                 І (напівсонний) джерело озвалось раптом, ожило

                 І захлинулося од сміху. (К. Степанченко)

* Гра «Смішно»

   Заміни прикметники за змістом словами з апострофом.

                  Листя синє (в’яле), клуб кислий (комп’ютерний), березовий   

                     (м’ятний) чай, змія капронова (в’юнка).

    Число прикметників

         * Прочитай, випиши прикметники у 2 стовпчики за числами: одн, множ.

                      1. 1) У саду в нас, на калині,        Мов дзвіночки, солов’їні (множ.)

                              Як стемніє, навесні,              Все дзвенять, дзвенять пісні.

                              (М. Познанська)

                          2) Мово ж моя, мово,     ти моя казкова (одн.)

                              Мово України,            пісня солов’їна (одн.) (А. Зарудний)

                      2. 1) Наші луки трав’янисті (множ.),

                              Грає хвилями трава. (М. Сингаївський)

                          2)      Багаторічна (одн.) трав’яниста (одн.) рослина, з якої виго-

                              товляли папір, одяг – папірус.

                      3. 1)      Сопілка – відомий (одн.) на Україні музичний (одн.) інст-

                              румент. Це дерев’яна (одн.) трубка з отворами для пальців і 

                              свистком на денці.

                          2)      Особливо славляться дерев’яні (множ.) духові (множ.) інст-

                              рументи з клену. (Б. Александров) 

                      4. 1)      Мар’янка з великим (одн.) апетитом з’їла рум’яний (одн.)

                              пиріжок з вишнями.

                          2) В синьому (одн.) тумані, в сині димовій (одн.) –      

                              яблука рум’яні (множ.), груші медові (множ.) (М. Рильський)

                          3)     На полі достигає золота (одн.) пшениця. Скоро вийдуть

                              комбайни та зберуть багатий (одн.) урожай. Запашна рум’яна

                              (одн.) булка – це дарунок золотого (одн.) сонця та великої

                              (одн.) праці.                        

                      5. 1)      М’які (множ.) зелені (множ.) береги обгорнули з обох боків

                              невеличку (одн.) річку Раставицю. (І. Нечуй-Левицький)

                          2) М’якенькі (множ.) котики вербові (множ.)

                              зіткані із сонця та любові. (Н. Гуржій)

                          3)      М’яка (одн.) зелена (одн.) трава лоскотала п’ятки малень- 

                             кого (одн.) Дем'янка.

         * Спиши, підкресли прикметники, визнач в дужках їх число.

                      1)      Солов’їні (множ.) трелі наповнювали повітря. (Б. Комар)

                      2) В дороги степової (одн.) –

                          стежиночки в’юнкі (множ.). (Т. Коломієць)

                      3)      Землю вкриває м’який (одн.) жовтий (одн.) килим опалого

                          (одн.) листя.

                      4) Це ж чому у Тані щічки свіжі (множ.) та рум’яні (множ.)?

                          А тому, що Таня наша їсть і борщ, і хліб, і кашу. (Г. Демченко)

    Рід прикметників

         * Спиши, визнач рід підкреслених прикметників.

                      1. 1) Рум’яна (ж. р.) осінь схилить віти,

                              Горіхи змокнуть на ліщині. (М. Стельмах)

                          2)      Рум’яне (с. р.) сонечко весело посміхнулося Мар’янці.

                          3) Він (коровай), шишкатий і рум’яний (ч. р.),

                              ліг на шитий ручничок. (М. Познанська)

                          4) Дорога весела пливе повз оселі,

                              і осінь рум’яна (ж. р.) заходить у села. (М. Стельмах)

                      2. 1)      Солов’їний (ч. р.) спів було чутно іздаля.

                          2) Дніпро щирокий, пісня солов’їна (ж. р.),

                              На каштанах голуба роса... (І. Нехода)

                          3)      У кущах черемхи Дем’янко побачив солов’їне (с. р.) гніздо.

                          4) Красивий, щедрий, рідний край і мова наша – солов’їна (ж. р.).

                              Люби, шануй, оберігай усе, що зветься Україна. (І. Січовик)

                      3. 1) А малинова сон-трава      Така малесенька, м’яка (ж. р.),

                              Вклоняється привітно.      Це дуже ніжна квітка. (З. Степчук)

                          2) Біле, а не цукор, м’яке (с. р.), а не вата, без ніг, а іде. (Загадка)

                          3)      Смарагдом іскриться м’яке (с. р.) ніжне листя липи.

                          4) Звір, що схожий на кота,                Не захочуть мами ваші

                              Всіх розгублено пита:                     наварити мені каші.

– Загубив я м’який (ч. р.) знак,       (Л. Куліш-Зіньків)

                              А без нього жити як?                       (Рись-рис)

                          5) Ласкавий промінчик за щічку лоскоче,

                             м’який (ч. р.) вітерець заблукав у саду. (О. Дідик)

                          6) Закрутилися сніжинки, чк веселі комашинки,

                              наче зграї білих мух, як м’який (ч.р.) холодний пух. (Н. Забіла)

 * До малюнків добери слова з апострофом, які вказують на їх ознаку.   

    Визнач рід прикметників.

 

 

 

                рум’яне (с. р.)                кам’яний (ч. р.)                 в’юнка (ж. р.)               

   Відмінювання прикметників

         * Спиши, вкажи відмінки виділених прикметників.

                      1. 1) Це м’який (Н. в.) хитрющий знак,

                              бо не вимовиш ніяк. (Загадка)

                          2) Ось м’якого (Р.  в.) знака фокус:

                              синь, немає сина зовсім. (Метаграма: син – синь) 

                          3)      До жовтих м’якеньких (Р. в.) суцвіть верби поспішили

                              бджоли.

                          4) Сну серпанком мене огорни,

                               я вже чую м’який (З. в.) його дотик. (С. Сіроченко)

                          5)      Гнізда горобці вимощують м’якою (О. в.) травичкою та пі-

                              р’ячком.

                          6)      М’яким (О. в.) мохом поріс старий пень. (О Копиленко)

                          7)      І тоді все оживе у лісі, причаїться, замре і слухає, як під

                              м’якими (О. в.) стрибками смугастого звіра хрустить сушняк.

                              (М. Стельмах)

                          8) Йдемо по листу золотому,

                              мов по килиму м’якому (М. в.). (Н. Бурик)

                      2. 1) В своїм селі, в своїм краю

                              Люблю я співи солов’їні (З. в.). (Т. Коломієць)

                          2) Дрімають вишні в холодку, і ніжну пісню солов’їну (З. в.)

                               я чую в кожному садку. (В. Левчук)

                          3)      Солов’їними (О. в.) гаями відшуміло літо. (Л. Вознюк)

                      3. 1)      Добра людина – надійніша кам’яного (Р. в.) моста.

                               (Прислів’я)

                          2)      Пазурі гірських козлів вп’ялися в кам’яні (З. в.) виступи.

                              (М. Звєрєв)

                          3)      Живе за ним, як за кам’яною (О, в.) стіною. (Поговорка)

                      4. Дорогу пісні простеля п’янким (О. в.)

                          гречаним медоцвітом. (А. Малишко)

    Розрізнення іменника та прикметника за змістом та питаннями   

         *Спиши, визнач чистину мови виділеного слова.

                    1) Перина в комашки була із барвінку та в’юнка. (Н. Омельчук)

                        (Обери питання: яка? з чого?) (іменник)

                    2) Через поле і долину в’ється стежечка в’юнка. (Л. Савчук)

                        (Обери питання: яка? з чого?) (прикметник)

3. Дієслово

    Дієслово як частина мови

         * Спиши, підкресли дієслова.

                      1)      Дуб скидає жолуді, і вони б’ють по траві, неначе важкі до-

                          щові краплини. Урожайний дощ!

                      2)      Від користі серце кам’яніє. (Прислів’я)

                      3) Падає листя додолу, в’яне трава, пропадає.

                          (П. Капельгородський)                            

         * Гра «Пустощі»

            До дієслів додай за змістом потрібні іменники.

                      Пригвинтив ___, пришив ___, приклеїв ___, прив’язав ___ .

         * З’єднай з відповідними діями. Запиши.

                                                                        малюють.

                      На                                             друкують.

                                                                        сплять.

                                      (комп’ютері)           грають.

         * Прочитай прислів’я. Допиши потрібні за змістом слова.

                      1) Дружба, як дзеркало: ___ – не складеш.

                      2) Осінь збирає, а весна ___ .

                      3) Щоб розумнішим стати, треба свої помилки ___ .

                      Слова для довідок: з’їдає, пам’ятати, розіб’єш.

    Число дієслів

* Прочитай, випиши виділені дієслова в 2 стовпчики за часами, вкажи число (одн., множ.).

                      1. 1) У полі при долині, як вийти за село,

                              В живій криниці б’ється (одн.) прозоре джерело.

                              (М. Сингаївський)

                          2) Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється (одн.) –

                              ожива, як їх почує. (Т. Шевченко)       

                          3)      16-ту годину старий годинник б’є (одн.). (Л. Андрієнко)

                          4) Мова – то чиста криниця, де б’є (одн.),

                              мов сльоза, джерело. (Ф. Пантов)

                          5) Вітер-прудкокрилець

                             пальцем в шибку б’є (одн.). (Г. Пономаренко)    

                          6)      Вітер снігом б’є (одн.) в обличчя. (Н. Забіла)

                          7) Б’ються (множ.) цуценя і цап.

                              Цуценятко цапа – цап! (Скоромовка)

                          8) Дніпрові хвилі б’ються (множ.) об гранітну набережну.

                          9)      Б’ють (множ.) живі джерела під землею.

                        10)  Яблука і груші падають на землю, боки, спини б’ють (множ.)

                      2. 1) Править хтось малим човенцем,

                              В’ється (одн.) стежечка злотиста. (Л. Українка)

                          2) Наче білі хвилі, в’ються (множ.)

                               і під музику пасуться. (М. Петренко)   

     Час дієслів

         * Спиши. Визнач час виділених дієслів.

                      1. Пити (н. ф.)

                                1) Кожна квітка запашна,

                                    якщо сонця п’є (теп. ч.) сповна. (Л. Шевель)

                                2) Рання пташка росу п’є (теп. ч.), а пізня слізки ллє.                

                                    (Прислів’я)

                                3) Молоко й кислячок дуже любить їжачок.  

                                    П’є (теп. ч), ще й чхає, будь здоров!

                                    Жаль, пилять не любить дров! (Смішинка)

                                4) Соловейко чисті роси п’є (теп. ч.). (Н. Красоткіна)

                                5) Тут журавель стоїть біля криниці

                                    і воду п’є (теп. ч.) живу із джерела. (Н. Красоткіна)

                               6) Цапок водицю п’є (теп. ч.) з цеберка,

                                   скубе травицю у садку. (Н. Забіла)

                               7) Я все люблю в своїм краю! ...               

                                   Криницю, звідки воду п’ю (теп. ч.). (М. Сингаївський)

                               8) Засміялася Шипшина: «Ти забула, що в морози      

                                   Всі від авітамінозу завжди п’ють (теп.ч.) відвар шипшини?

                                   Я – найбільша вітамінна і рослинна королева!» (З газети)

                               9) У спеку хлібороби            і радісно джерельцю,

                                   до нього часто йдуть,       що з нього воду п’ють (теп. ч.).

                                   (М. Сингаївський)

                             10) На чиїй землі живеш, того й воду п’єш (теп. ч.). (Прислів’я)

                             11) Кізка «Ме-ке-ке!» кричить,          Наша кізка не скупенька –

                                   Молока не дає,                               Просто кізка ще маленька.

                                   Все сама з дійничики п’є (теп. ч.).              (Дитяча пісенька)  

                            12) Мене нап’ються (майб. ч.) трави

                                   і стануть наче вмиті. (Л. Компанієць)

                            13) В березні курка з калюжі нап’ється (майб. ч.). (Народна

                                  прикмета)

                      3. Бити (н. ф.)

                               1) Блищить веселка крізь тумани

                                   І ніжно хвилі в берег б’ють (теп. ч.). (М. Рильський)

                               2) Ну що б, здавалося, слова ... Слова та голос – більш нічого,

                                   а серце б’ється (теп.) – ожива, як їх почуєш. (Т. Шевченко)

                               3) Не спиняйте, бо зіб’юся (майб. ч.):

                                   мама, тато, дід, бабуся.  (В. Гринько)

                               4) Летюче, маленьке, із носом довгеньким,                    

                                   Хто його вб’є (майб .ч.), той свою кров проллє. (Загадка)

                               5)      Як ідеш, дивись під ноги: хоч грошей не знайдеш, так і

                                  носа не розіб’єш (майб. ч.). (Прислів’я)

                      4. В’язати (н. ф.)

                               1)      Маринці сподобалась пісня, яку співали на святковому           

                                  ранку. Вона дістала носовичок та зав’язала (мин. ч.) вузли-

                                  ка.

    – Навіщо? – запитали подруги.

                                  – Щоб не забути мелодію. (Смішинка)

                              2) Я узяв нитки червоні і зв’язав (мин. ч.) дві букви «ка». 

                                  І зв’язалась (мин. ч.) на долоні

                                  буква, схожа на жука. (Т. Коломієць)

                              3) І ножами різали, і дротами в’язали (мин. ч.),

                                  А він не плаче – по закутках скаче. (Загадка)

                              4) Коза в’язала (мин. ч.) макраме –      

                                  Зав’яже (майб .ч.) вузлик, скаже: «Ме».

                                  Погляне знову на обнову,

                                  Зав’яже (майб. ч.) другий, мекне знову. (Смішинка)

                              5)      Плаття шиється, а шкарпетки ... (в’яжуться) (теп. ч.).

                               6) Пелюстка за пелюсткою – будується дашок.

                                   Розв’язується (теп. ч.) начебто дитина з пелюшок.

                                   (Д. Павличко)

                               7) В’яже (теп. ч.) осінь рукавички з бабиного літа. (О. Булега)

                               8) Я сьогодні рано встану,              Поки мама на роботі,

                                   фартушок пов’яжу (майб. ч.).    у квартирі приберу.

                                   (К. Малицька)

                               9) Народ скаже – як зав’яже (майб. ч.). (Прислів’я)

                     5. Пам’ятати (н. ф.)

                              1) Щоб на все життя з тобою    Як з колиски дорогої

                                  Ми запам’ятали (мин.ч.),     Мовоньку кохали. (Л. Забашта)

                              2) А мій пропав десь безвісти, не знаю,

                                  Чи хоч над ним горбочок нагорнули?

                                  Як я ж тепер чужих тут поминаю,

                                  Щоб і мого десь люди пом’янули (мин. ч.). (Л. Костенко)

                             3) Заграй мені ще хоч разок        матусі голосок – світ казок

                                  пісні моєї хати,                        я буду пам’ятати (майб. ч.).

                                  (Українська народна пісня «Заграй мені, скрипалю»)

                     6. В’янути (н. ф.)

                             1) А щоб цвіт її не стерся,                   посадіте коло серця,

                                  не зів’янув (мин. ч.) в спориші,      щоб цвіла вона в душі.

                                  (А. Листопад)

                             2) Ой у лісі лист зів’яв (мин. ч.),

                                 Білий сніг у лісі впав. (М. Підгірянка)

                             3) Тане сніг. Тануть, в’януть (теп. ч.) сніги, –       

                                 Як скрізь хмари летючі гляне сонце блискуче.              

                                 Усміхнеться в привіті. Розіллється в блакиті.

                                 Тане сніг. В’яне (теп. ч.) сніг. (О. Олесь)

                            4) Ось я – за сосною, ось і листя в’яне (теп. ч.) …

                                 Осінь я. За мною йдуть густі тумани. (А. М’ястківський)

                            5) Зелена гілка в лузі на вербі

                                 від доторку твого зів’яне (майб. ч.). (Д. Павличко)

    Рід дієслів ( минулий час однини)

         * Спиши. Визнач рід дієслів у минулому часі (однини).

                      1. Вона квітам щось казала (ж. р.)      Там гуляє травень з нею

                          І в пучечок пов’язала (ж. р.).            Барвінковою землею.

                          (М. Сингаївський)

                      2.      Полум’янів (ч. р.) густий пахучий мед.

                      3. 1) Соком калини очищали обличчя, щоб рум’янилось (с. р.).

                          2) Липень рум’янив (ч. р.) лісові ягоди.

                      4. На паркан зіп’явсь (ч. р.) гарбузик,

                          Наче хлочик- карапузик. (В. Гринько)

    Особа дієслів

         * Прочитай, визнач особу виділених дієслів.

                      1) Літня спека, літня спека,

                           Дзьобом б’є (3 ос.) своїм лелека. (О. Єрох)

                      2) Верба б’є (3 ос.), не я б’ю (1 ос.).

                           За тиждень Великдень.

                           Уже недалечко червоне яєчко. (Народна пісенька)

                      3) Слова то б’ють (3 ос.), немов гармати,

                          То чистим дзвоном зазвучать. (Л. Козачок)

    Неозначена форма дієслова

* Спиши, підкресли дієслова, вжиті в неозначеній формі.

             1)      Плести віночки – ціла наука, тому розв’язувати стрічки тре-

                 ба вміти.

             2) Електропраска – кожен знає –     Та пам’ятати має кожний:

                 У побуті допомагає.                      Лишать без нагляду не можна.

                          (М. Ковальчук) 

             3) До нових віників пам’ятати – дуже довго, тривалий час.     

             4) Я ходив туди із татом,         ще й ведмедя, крокодила.

                 звірів бачив там багато:       всіх запам’ятать – несила.

                 мавпу, лева і слона,              (Загадка)

                 – Назви тварин з апострофом? (Черв’як, в’юн, в’юрок, хом’як)

            5) На бешкетника Микиту насварилась мати:

                – Я навчу тебе курити! Будеш пам’ятати!

                Він ображено бурчить: «Я не розумію:

                Нащо вам мене учить?! Я вже сам умію.» (Смішинка)

            6) Щоб читати й рахувати,        Про природу добре знати,

                Всі задачі розв’язати,            Шторми і цунамі грізні розрізняти.

           7) До п’яти додати два,       Школа дружбою навчає дорожити,

                Злити букви у словах,      Україну і сім’ю любити.

                         (М. Ковальчук)

                    8) А на полум’я свічі ми дивилися вночі,                

                        а воно угору в’ється, мов сказати щось береться. (Н. Красоткіна)

     Частка не з дієсловами

         * Спиши, відкриваюючи дужки.

                      1) Лікарі лікують хворих, здоров’я вони (не)творять. (В. Ярош)

                      2)      Є люди, що й солов’я (не)люблять. (Прислів’я)

                      3) Добрий сміх (не)б’є, (не)мучить,

                          Він на світі жити учить. (М. Ковальчук)

                      4)      В морі тому так води багато, що її ніхто (не)п’є. (Прислів’я)

                      5) І тобі рости й (не)в’януть зроду,     бо в тобі – великого народу

                          квітувать в поемах і віршах,             ніжна і замріяна душа.

                          (В. Симоненко)

                      6) Я з любов’ю бурячки доглядала славно,

                          Поливала і бур’ян виривала вправно.

                          (Не)зів’яли бурячки, а вродили гарно.

                          Кожна праця на землі не проходить марно. (Н. Красоткіна)

                      7) Здоров’я – найбільше багатство людини.

                          Про це має знати і кожна дитина.

                          Тому треба працю і спорт полюбити,

                          Щоб враз (не)зів’яти, а довго прожити. (Н. Красоткіна)

4. Числівник

    Загальне поняття про числівник як частину мови

         * Спиши, підкресли числівники.

                      1) Прибирає двір і хатку й почина робить зарядку:

                          Раз, два, чотири, п’ять. Хоче Хомка дужим стать. (А. Камінчук)    

                      2) Один муршник знищує за літо п’ять мільйонів комах. (З газети)

                      3) Шість і дев’ять – близнюки.

                          Дев’ять – шістка навпаки. (А. Заїка)

                      4)      Летіло п’ять качок, три мисливець убив. Скільки качок зо-

                          сталося? (Задача-жарт. Відповідь: три, решта полетіли далі.)

                      5) Раз, два, три, чотири, п’ять –

                          вийшов зайчик погулять.(Лічилка)

                      6)      Плету хлівець на четверо овець, а на п’яту окремо. (Загадка)

                      7) Де йшла сотня косарів,          Косять, в’яжуть, заодно

                          Вийшли п’ять богатирів.      І молотять на зерно. (Загадка)

                      8)      Виходило дванадцять молодців, випускали п’ятдесят два

                           соколи та триста шістдесят п’ять лебедів. (Загадка)

                      9)      Водяна лілія  стуляє свої чашечки о п’ятій. (П. Утєвська)

                    10) Мне хустиночку в руці,                Взявся братик рахувать:

                           Гірко плаче Віра:                           «Раз, два, три, чотири, п’ять!

                           – В мене п’ять було стільців.       Віро, плакати облиш:

                           А тепер чотири.                              Ти ж на п’ятому сидиш.»

                           (Г. Бойко)      

                    11) Гойда, гойда, гойдалочка,     Раз, два, три, чотири, п’ять –

                           Гойдається Наталочка.          Буду лялечку гойдать. (В. Гринько)

                    12)      Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.

                          (Прислів’я)

                    13) Щоб заснули я й брати,                   Вже давно у ліжку сплять ...

                           Вголос лічим до п’яти:                   Наші мама й тато.

                           – Раз, два, три, чотири, п’ять…      (І. Січовик)

                    14)      Квітки цикорію прокидаються між четвертою та п’ятою го-

                           динами ранку. (П. Утєвська)

                    15) Болить бік дев’ятий рік, та й досі до болю не звик. (Прислів’я)     

                    16)      П’ять подібна до серпа, що уміє жати. (А. Заїка)

                    17) – Мамо, можна я піду погуляю? – запитує Галинка.

                          – З цією діркою на колготах?

                          – Ні, з Маринкою з п’ятого поверху. (Анекдот)

                    18) – Васильку, скажи, скільки літер ти вже вивчив за минуле літо.

                          – Аж дев’ять. Я їх по порядку назву хоч зараз:

                          ш-о-к-о-л-а-д-к-а. (І. Січовик) 

                    19) Йде болотом чапля-тато,       А за ними п’ять малят –

                           А за татом чапля-мати,          доовгоногих чапленят.

                           (Л. Куліш-Зіньків)       

                    20) Нам зайчисько Куцохвіст

                           П’ять пучечків моркви ніс. (А. Заїка)

         * Спиши, замінюючи числа словами. Підкресли числівники. 

                      1) – Назви 10 птахів.

                           – 5 горобців та 5 синиць. (Смішинка)

                      2) 5 морозив 5 хлоп’ят ураз за 5 хвилин з’їдять. (Скоромовка)

                      3) Посадив ведмідь в лісочку            Та не може полічить.

                          6 берізок,  3 дубочки,                     Ану, ж ви допоможіть!

                          Грушки 3 і 5 кленків.                     (І. Січовик)

                          Й двійко яблунь посадив.              (Дев’ятнадцять дерев)

                      4) 1, 2, 3, 4, 5  – учімося рахувать! (Лічилка)

                      5)      5 разів подумай, а 1 говори. (Прислів’я)

                      6) Є в зайчихи  малят, 5 сіреньких зайченят. (Т. Коломієць)

                      7) У новий портфель поклав я 9 ручок,

                          2 пенали, 7 машинок, пиріжок.

                          Немає місця для книжок! (І. Січовик)

                      8) Ляльки 2 і ведмежатко,           Раз, 2, 3, 4, 5 –

                          Круглий м’ячик і зайчатко.     Будем всіх нас рахувать! (Лічилка)  

                      9) Он грибочки у садочку     2 грибочки, 3 грибочки.

                          Купками стоять.                 Разом буде ... (п’ять). (М. Ковальчук)

                    10)                                  Скільки років футболу?

                               Думаєте, 100 чи 50? Знайдена давньогрецька ваза із зображе-

                          нням футболіста, що б’є по м’ячу. Праворуч від нього стоїть тре-

                          нер і дає вказівку, як треба направляти удар. Вазі 2000 років.

                          (З журналу)

         * Запишіть числівники словами.

                       50, 90, 1995 рік.

         * Спиши слова, підкресли числівники.

                       П’ятеро, п’ятак, п’ятірка, п’ять, дев’ять, дев’ятка.                        

         * Утвори словосполучення, запиши словами.

                            29 (дерево), 15 (машина), 9 (година), 5 (книга).

                       Запис: двадцять дев’ять дерев, п’ятнадцять машин, дев’ять го-

                       дин, п’ять книг.

         * Запиши словами лише ті числівники, в яких пишеться апостроф.

                       3, 5, 8, 9, 15, 19, 26, 37, 50, 99.

         * Які числа «дружать» з апострофом? Запиши їх.

                            П’ять, п’ятий, дев’ять, дев’ятий, п’ятнадцять, п’ятнадця-

                       тий, дев’ятнадцять, дев’ятнадцятий, п’ятдесят, п’ятидесятий,

                       дев’яносто, дев’яностий, п’ятсот, п’ятисотий, дев’ятсот, де-

                       в’ятисотий.

         * Як, не виконуючи записів додавання, збільшити 69 на 27?

                            Треба число шістдесят дев’ять перевернути, вийде число де-

                       в’яносто шість.

         * Спиши смішинки, замінюючи числа словами. Підкресли числівники.

                       1) – 2 (два) верблюди й 3 (три) верблюди.

                           Скільки всіх разом буде?

                           Довго міркував баран

                           І промовив: «Караван». (С. Шаповалова) (П’ять)

                       2)      5 (п’ять) днів не робимо, а 2 (два) відпочиваємо.

                       3) Вчили Івана рахувать: «Скільки буде 5(п’ять) і 5(п’ять)?» 

                           Вчиться Іван наш зплюбки, каже: «Буде 2(дві) руки.» (Жарт)

        * Прочитай. Випиши із фізкультхвилинки числівники, які пишуться з апо-

           строфом.

                      Раз, два – всі пірнають,               Сім, вісім – що є сили

                      Три, чотири – виринають,           Всі до берега поплили.

                      П’ять, шість – на воді                 Дев’ять, десять – тихо сіли,

                      Кріпнуть крильця молоді.           Щоб сусіда не заділи.

     Кількісні та порядкові числівники

* Запиши «зайве» слово, склади з ним словосполучення.

             1) Дев’ятий, третій, п’ять, другий.

             2) Сім, два, дев’ятий, три, вісім.

         * Запиши числівники у два стовпчики: скільки? котрий?

                      П’ятий, п’ять, дев’ять, дев’яносто, дев’ятий, п’ятдесятий,

                      п’ятсот.

         * Від кількісного числівника утвори порядковий.

                      п’ять – ... (п’ятий)                 дев’ятнадцять – ... (дев’ятнадцятий)

                      дев’ять – ... (дев’ятий)          п’ятнадцять – ... (п’ятнадцятий)

         * Від порядкового числівник утвори кількісний.    

                      п’ятидесятий –  ... (п’ятдесят)        п’ятисотий – ... (п’ятсот)

                      дев’яностий – ... (дев’яносто)           дев’ятисотий – ... (дев’ятсот)

         * Спиши вірш, підкресли порядковий числівник.

                      1) Павутинка в небі в’ється,  п’ятий день стоїть тепло.     

                          Осінь. Сонечко сміється. Літо бабине прийшло. (Н. Красоткіна)

                      2) Рибин багато так спіймали,        Коли ж їх рахувати стали –  

                          Що навіть втратили їм лік.         Дев’ятий в’юн від нас утік …

                          (Н. Красоткіна)

5. Прислівник

    * Спиши, підкресли прислівники. Поясни їх написання.

                 1) Що то за ліхтарик там      Це ж суничка солодко,

                     У листі червоніє?              П’янко духмяніє. (А. Камінчук)

                 2) Коли м’яко осідає біла пелена,

                     ніби небо розстеляє сувої полотна. (В. Яременко)

                 3)      В червні маки полум’яно цвітуть.

                 4) Усміхнися всім навколо:  небу, сонцю, квітам, людям.

                      І тоді обов’язково день тобі веселим буде! (А. Костецький)

                 5)      Все, що сходить тобі з рук, обов’язково колись звалиться на

                     твою голову. (О. Перлюк)

                 6)      Хай м’яко стелиться життя дорога! (Побажання)

                 7) У дерева могутнього,         Обов’язково корінь є.

                     У лагідної квітки                Це ми вже знаєм, дітки. (С. Стороженко)

                 8) Я уже казки читаю,                Розв’язок задач шукаю,

                     Віршика напам’ять вчу.       І читаю, і пишу. (Т. Головань)

    * Спиши, розкриваючи дужки.

                 Хлопчик вивчив вірш (на)пам’ять.   (напам’ять)

                 Я подарував (на)пам’ять листівку.    (на пам’ять)

   * Фразу заміни одним словом. Поясни правопис записаних слів.

                       Добре вивчене – … (напам’ять), міняючи напрям руху – … (в’юн-

                 ко), їсти, не запиваючи – ... (всухом’ятку).

6. Прийменник

    * Прочитай. Яких слів не вистачає в реченні? Для чого служать ці слова?

       Запиши «відредаговані» речення.

                 1) ___ парку стоїть пам’ятник Невідомому солдату.

                 2) Ведмежі сім’ї вкладаються спати ___ м’який сніг.          

 

Розділ ІХ. СИНТАКСИС

 

1. Складання речень, схем

    * Склади речення.

                 сьогодні             у             театрі

 

                 вистави                           ляльковому

                                      прем’єра

    * З кожної групи слів склади та запиши словосполучення.

                 1)      М’ячем, з, гратися; радістю, зустріти, з; п’ятому, у, класі; для,

                     іграшка, Мар’янки; солов’ї, голосисті; дружних, у, хлоп’ят; довір’я,

                     в, входити; полум’яний, серце; задача, розв’язати; різб’яр, обдаро-

                     вана.

                 2)     Обов’язки, учень; крем’янисті, гора; запах, духм?яний; другові,

                     присв?ятити; шия, жираф’яча; волосся, кучер?яве; від, сонця, при-

                     в’ялий; долиною, в’ється.

    * З кожної групи слів склади та запиши речення.

           Щоб помилки, хитрі й спритні,    Опинились на місцях,

           Не ховались у рядках,                    Будем гарно працювати,

           Щоб слова у кожнім реченні         Мовну пильність розвивати.

                 1) На, проміння, сонечко, землю, ллє, любов’ю, з, гаряче.

                 2) Струмочки, м’яти, серед, дзюркотять, весело, лісової.

                 3) На, з’явилися, яскраві, місяць, сузір’я, небі, та.

                 4) Вистава, о, годині, дев’ятій, розпочнеться.

                 5) В’ється, між, швидка, берегів, зелених, річка.

                 6) Випало, маленьке, з, голуб’ятко, гнізда.

                 7) Солов’ї, навесні, співають, гарно, ой, як.

                 8) Садку, у, вашому, м’ята, росте, чи.

                 9) Маленька, п’є, молочко, Мар’янка.

               10) Реп’ях, дороги, росте, край, колючий.

    * Склади та запиши народні прикмети.

                 1)                                                          літо

                         опеньки                                                         м’яке

                                      з’явилися –                          скінчилося

                     Опеньки з’явилися – літо м’яке скінчилося.

                 2) весна           жовтіти            –            листя                 рання

                        10                        4                    7                   1                             9

                     берези            буде               з           починає            верхів’я

                         2                        8                     5                   3                            6

                         Листя берези починає жовтіти з верхів’я – буде рання весна.

                 3) На, негоду, дно, у, опускається, в’юн, водойми.

     * Прочитай. Чи можна ці групи слів назвати реченнями? Чому? Відредагуй,

       доповнюючи за змістом словами з апострофом.

                 1) Квіти відцвіли і ... (зав’яли).

                 2) Виполюйте на грядках ... (бур’яни).

                 3) Пташку від холоду захищає ... (пір’я).

                 4) Весною пташки ... (в’ють) собі гнізда.

     * Гра «Закінчи речення»

                 1) Змійкою в’ється крута … (стежка, доріжка).

                 2) Найбільше багатство – ... (золото, машина, здоров’я).

                 3) Без здоров’я нема … (щастя, освіти, плаття).

    * З поданих слів склади речення, додаючи необхідні за змістом прийменники.

       Поясни правопис слів з апострофом.

                 Школа, хлоп’ята, подвір’я, доглядають, троянди, любов’ю.

    * Поєднай частини речення за допомогою сполучників а, але.

                 щебече як соловей                (але) в кишеню лізе

                 в душі в’ється                       (а) кусає як гадюка

    * Спиши, роз’єднуючи слова між собою.

                 Короткийвлучнийвислів, якиймаєнавчальнезначення – ... (прислів’я).

    * З’єднай слова за пунктирною лінією синього кольору. Прочитай прислів’я.

                                 ріднім                                  солов’ї

                  краї                    в             Тільки                                 співають.

 

                  Тільки в ріднім краї солов’ї співають. (Прислів’я)

    * Прочитай. Запиши «вилікувані» речення.

                 Б’ється серце           гаряче серце.

                 Бабуся виполює        виполює бур’яни.

                 Солов’ї співають      співають у гаях.

     * Спиши речення, запиши його схематично.

                 1) Ластівки в’ють свої гнізда під дахами.

                 2) У нашій сім’ї сьогодні велике свято.

     * Склади та запиши речення за моделями.

                 1) Які? хто? що роблять? у що? де?

                 2) Хто? що роблять? коли? куди?

                 Довідка: хлоп’ята, солов’ї, у вирій, на подвір’ї, веселі, у м’яча, гра-

                 ють, улітають, восени.

* Гра «Лікар Айболить»

        «Вилікуй» речення, запиши його правильно.

           Дем’янб’єпом’ячу. (Дем’ян б’є по м’ячу.)

2. Основа речення

    * Спишіть, підкресліть основу речень.

                 1)      Сонячні промені зеленим полум’ям запалили крони дерев.

                     (О. Столбін)

                 2)      Сипляться на землю крилатки в’язів.

                 3)      Вершечки синіх хмар зайнялися червоним полум’ям. (М. Коцю-                  

                     бинський)

                 4)      Боротися за мир – почесний обов’язок кожного.

                 5)      Повітря в саду напоєне незвичайним п’янким ароматом білих

                     квіток черешні.

                 6)      Берегти природу – обов’язок кожного громадянина планети

                     Земля.

                 7)      Здоров’я – дитя праці. (Прислів’я)

                 8) Найбільше щастя в житті – здоров’я.

                 9)      З хмар порошить на землю м’який пухкий сніг. (За О. Іваненко)  

               10) Турбота про здоров’я – обов’язок усіх членів сім’ї. 

               11)     Сім’я – джерело, водами якого живитьcя повноводна річка нашої

                     держави. (В. Сухомлинський)  

    * Гра «Несінитниця»

       Прочитайте речення. Що не так? Виправте. Підкресліть основу речень.

                 1) У садку було чутно, як кукурікали (співали) солов’ї. 

                 2) Дем’янко забив гол футбольною пірамідкою (м’ячем).

    * Спиши. Підкресли основи в складному реченні

                 1) Діло добре ладиться, як настала п’ятниця. (Поговорка)

                 2) А квасольки в’ялі до землі припали,

                     Наче під листочком вогник догора. (К. Перелісна)

                3) Над рікою у калині солов’ї гніздечка в’ють,

                    Із криниць по Україні журавлі водичку п’ють. (Н. Красоткіна)

   * Об’єднай два простих речення в одне складне за схемами.

                 Пролунав шкільний дзвоник. Школярі висипали на подвір’я.

                 Шпаргалка: 1) ___ , і ___ . 2) Коли ___, ___ .

3. Мета висловлювання

    * Спиши, визнач мету висловлювання речень.

            1) Розповідне

                     1) Духм.?.яні пахощі із лугу весняний вітер нам приніс. (розп.)

                     2)      Золоті верхів’я дубів шаруділи вгорі. (За О. Десняком) (розп.)

                     3) Хата моя, біла хата,           Стежка від тебе хрещата            (розп.)

                         Казко тепла й доброти.      В’ється в далекі світи. (Д. Луценко)

            2) Питальне

                     1)      Вчора була середа. На вулиці була похмура погода. Сьогодні 

                         йде дощ, а завтра буде сонячна погода. В який день тижня буде

                         сонячна погода? (У п’ятницю) (пит.)

                     2)      Хто ж добродій той маленький, що зробив усе м’якеньким?

                         (Загадка. Знак м’якшення – ь) (пит.)

                     3) Б’є підкову хто? (Кінь) (пит.) Побіжить, а ззаду? (Тінь) (пит.)

                     4)      Як називається день, коли було розіп’ято на хресті Ісуса

                         Хреста? (Страсна п’ятниця) (пит.)

            3) Спонукальне 

                    1) Політь бур’ян! Чистіше від сльози

                        вона (мова) хай буде. (М. Рильський) (спон.)

                    2) Пам’ятай ночами, як ти був маленький,

                        Мати називала сином дорогеньким. (В. Пилат) (спон.)

                    3) Та і те запам’ятайте,        Ще одна є книжка           (спон.)

                        Що для всякого народу      Та, що ми зовем природа. (Я. Щоголів)

                    4)      Пам’ятайте правила поведінки біля водойм! (спон.)

                    5) Труднощів на бійся і запам’ятай:

                        На словник надійся – правила вивчай! (Г. Бойко) (спон.)

                    6)      Пам’ятайте і дотримуйтесь правил дорожнього руху! (спон.)

                    7) У січневу холодну добу

                        пам’ятай про худобу. (Прислів’я) (спон.)

                    8)      Пам’ятай, коли треба – шапку здійми, коли треба – дукатом

                        дзенькни, а коли – то й на шаблю гостру зоприся. (Ю. Липа)

                        (спон.)

                    9) Ой ну, коте, коточок, не йди рано в садочок,

                        Не полохай галочок – нехай зів’ють віночок

                        І руточки, із м’яточки Олесеньці до шапочки,

                        З хрещатого барвіночку, з запашного васильочку.

                        (Л. Михайленко) (спон.)

                  10)      В ніч найтемнішу про сонце пам’ятай! (Прислів’я) (спон.)

                  11) Ти в руках олівець тримай,  що не можна сильно нажимати,

                        але знай і пам’ятай:             щоб стержня часом не зламати.(спон.)

    * Перебудуй розповідне речення в спонукальне.

                   1) Терпко пахне рута-м’ята. (Г. Корнієнко)

                   2) З в’яза зірвався листочок і поволі закружляв у повітрі.                                      

     * Перебудуй питальне речення у розповідне.

                   Це ж чому завжди у Тані щічки свіжі та рум’яні? (Г. Демченко)

4. Однорідні члени речення

    * Спиши, підкресли однорідні члени речення.

                 1) Колискова пісня, колискова –     пахне вона м’ятою і цвітом,

                     то найперша материна мова.       чебрецевим і суничним літом.

                     (М. Сингаївський)                       

                 2)      Калина – це користь і здоров’я.

                 3)      На луках ростуть нив’яник, м’ятлик, голубі дзвіночки, запашна

                     м’ята.

                 4)      Як дитина бігає, грається, так і здоров’я їй посміхається.

                 5) Тук-тук-тук, так-так-так,        і жучок-короїд –    

                      І комашка, і черв’як,               мій сніданок і обід.

                      І личинка-біла спинка,           (Загадка)

                 6)      Рідна домівка, рідна сім’я – тут виростає доля моя. (К. Оніщук)

                 7) Рід, родина і сім’я, серед них – маленька я. (О. Диняк)

                 8) Моя Батьківщина – це наша сім’я,

                     затишний куточок і хата. (Н. Красоткіна)

                 9) Як не буде букви «я», зникне все: дитя, сім’я. (К. Кононенко)

               10) Тут ти живеш і вчишся в школі,     Не нищ нічого і ніколи

                     Тут в тебе друзі і сім’я.                    Людина ж бо тобі ім’я!

                     (Н. Красоткіна)

               11) Дівчаточко й хлоп’яточко         Простягають рученята

                     Під деревцем  скачуть,               Та мало не плачуть. (Л. Українка)

               12) Ой медяні, ой смачні булики у Тані:

                     Запашні, смачні, із маком, ще рум’яні,

                     Медяні, запашні Танечка поїла,

                     А для нас, а для нас дірочки лишила. (Г. Бойко)

               13)      Здається, що Дніпро вилитий із скла, наче блакитний дзеркаль-

                     ний шлях пливе і в’ється по зеленому світу. (М. Гоголь)

               14) Танець – це мова, на всякий є смак:

                     Полька чи вальс, чи стрімкий краков’як. (З журналу)

               15) Рве Мар’янка у торбинку      Петрик, Оля і Дем’янко

                     Подорожник, материнку.       Накопали валер’янки. (Ф. Петров)

               16) Пахне любисток і м’ята. Мальви ростуть край вікна. (Д. Луценко)

               17)      Суп м’ясний, картопляний, рибний – … (юшка).

               18) Хай промінь ласкавий і спів солов’я щиро прийдуть до нас іздаля.

               19) Солов’їну, барвінкову,        українську рідну мову

                     Колосисту – на віки –         в дар мені дали батьки. (О. Забужко)

               20) Не вчи орла літати, а солов’я співати. (Приказка)

               21) Про радісну долю, про щастя хлоп’ят

                     У нас біля школи берізки шумлять. (В. Свистун)

               22) Вірю в пам’ять і серце людське. (Б. Олійник)

               23) Крізь сніг і кригу на зло зав’юзі,

                     Коли ще ліс був у сні і тузі. (З часопису «Розкажіть онуку»)

               24)      Українська вишивка багата різними орнаментами. Їх народні

                     назви стверджують, що в орнаменті зображені рослини, тварини,

                     предмети побуту. Найпопулярнішими є: хміль, реп’яхи, вишеньки,

                     в’юнок, гребінці, зозульки, хвильки. (Д. Чугай)

               25) На подвір’ї стали в ряд       І з командою хлоп’ят

                     Ясени і в’язи                         розминають м’язи. (Скоромовка)

               26)      В’ються дзвінкі струмки і збігають у річку.

               27) Ой цікаві для малят ці часи дозвілля –

                     Скоромовки і казки, загадки й прислів’я. (М. Підгірянка)

               28)       Розквітають чорнобривці у пахучім листі чарівні, духмяні.

    * Спиши. Підкресли однорідні члени речення, встав коми між ними.

                 1) Мова в нас така чудова(,)          Солов’їна(,) світанкова

                     Мелодійна і ясна.                        І чарівна, як весна. (Н. Красоткіна)

                 2) Тут почув я зозулю(,)      Щедрий голос природи

                      Сойку(,) спів солов’я.     Змалку слухаю я. (М. Сингаївський)

                 3) Ти мене з дитинства підіймала(,)

                     Хліб дала і пісню солов’я. (А, Малишко)

                 4) Ви знаєте, як сплять старі гаї? Вони все бачать крізь тумани.

                     Ось місяць(,) зорі(,) солов’ї… (П. Тичина)

                 5)      Понеділок і вівторок(,) середа(,) четвер(,) п’ятниця(,) ще субота

                     і неділя – ми назвали всі дні тижня.

                 6) О місячне сяйво і спів солов’я(,) півонії(,) мальви(,) жоржини(,)       

                     Моря діамантів, це мова – моя, це мова моєї Вкраїни! (В. Сосюра)

                 7)      У полі лежить тільки одна велика дорога, а далі від неї по оби-

                     два боки багато і стежок(,) і доріжок в’ється. (З журналу)

                 8) В небі жайворонки в’ються(,) заливаються(,) сміються. (О. Олесь)

                 9) Ой весела в нас зима, веселішої нема,

                     Грає срібними зірками(,) в’ється синіми димками(,)

                     Снігом землю обійма. (М. Рильський)

               10)      Гаряче і вогке повітря вливало в тіло силу(,) здоров’я.

                     (За І. Нечуй-Левицьким)

               11)      З півночі вітер летить(,) квіти в’ялить. (Б. Лепкий)

               12) Здоров’я міцного ми зичимо щиро(,)

                     усмішок(,) добра(,) неба чистого й миру. (Побажання)

               13)      День за днем в’яне(,) згасає пишне літо.

               14) На струнах весна пісню підбира.

                     Ми сьогодні з радістю й любов’ю

                     Бажаєм всім вам довгих років і добра(,)

                     Веселощів(,) прекрасного здоров’я. (Т. Єфімова)

               15)      На свіжу квітку бджола сідає(,) а зів’ялу обминає. (Приказка)   

               16)      Бринить(,) співає мова(,) чарує(,) тішить і п’янить. (О. Гончар)      

               17) Всіх метеликів строкатих легше так запам’ятати:

                     Голуб’янка(,) кропив’янка(,) перламутрівка(,) жовтянка(,)

                     Махаон і жалібниця(,) аполлон і зоряниця. (З Інтернет-ресурсу)

               18) Сонячні промінці бігають(,) стрибають по м’якій траві.

               19) Коли трішки підростемо, ми до армії підемо(,)

                     Вийдуть славні з малих хлоп’ят генерал(,) офіцер і солдат! (В. Гай)

               20) Ой весела в нас зима, веселішої нема.  Грає срібними зірками(,)           .                     в’ється синіми димками(,) снігом землю обійма. (М. Рильський)

               21) Нам, маленьким і дорослим, – все дають вони (мами) з любов’ю:

                     Ніжне серце(,) світлий розум(,) сили нашому здоров’ю.

                     (С. Олійник)

               22)      Вогонь уп’явся у тонку кору(,) пропік її наскрізь.

               23)      Співали в лісі в’язи(,) липи(,) осики(,) шепотіли трави: м’ята(,)

                     чебрець. (В. Сухомлинський)

5. Звертання

    * Спиши. Підкресли звертання. Пригадай правило написання слів з апостро-

       фом.

                 1) Не лінуйтесь, ластів’ята, треба вчитися літати. (Г. Чубач)

                 2) Подивіться лиш, хлоп’ята, на луги:

                     Тезки ваші ось васильки навкруги,

                     Миколайчики й петрові батоги. (В. Кочевський)

                 3) Україно, мій духм...яний(?) дивоцвіт,

                     Через терни йшла по волі стільки літ. (З журналу)

                 4) Пам’ятаймо, милі діти,           що для нас у всьому світі

                     Пам’ятаймо, завжди з вами,   найдорожчі наші мами. (С. Олійник)

                 5) Виростай, дитино, й пам’ятай –

                     Батьківщина – то найкращий край. (Д. Павличко)

                 6) Опіки – не жарти, ні,              Пам’ятай, дитино кожна,

                     й смерть буває у вогні.           Гратися з вогнем не можна! (С. Гейко)

                7) Соловейку, солов’ю,        свіжу та барвисту,

                    я приспівочку зів’ю,        з золотого листу. (А. Малишко)

                8) – Мар’янко, виполи бур’ян, – сказав онуці дід Дем’ян.

                9) Зелен в’яз високий виріс.  Та зважай же, в’язолазе,

                    В’язолаз на в’яза виліз.      Не скрути ж на в’язі в’язи! (Скоромовка)

              10)      Зустрівся черв’ячок із шматочком дроту: «Чого розлігся? Повзи

                    зі мною, робота є.» «Я не повзаю і не працюю, черв’ячку. Я можу

                    тільки лежати», –  відповів дріт. «Ну лежи, лежи, поржавієш і про-

                    падеш,» – сказав черв’як і поліз далі. І нього багато справ. А дріт

                    залишився лежати, доки іржа його не з’їла». (Казка)

* Складіть та запишіть речення. Підкресліть звертання.

 

                                                                                  Гей, втікайте, бур’яни,

                                                                                  Не засмучуйте лани!

 

6. Зв’язок слів у реченні

    * Гра «Питання – відповідь»

                 Зробив дід солом’яного бичка.

                 – Хто?    – Що?     – Якого?

    * Встанови зв’язок слів у реченнях.

                 1) Між високими травами в’ється вузька стежка.

                 2) За високі гриви гір зачепилися в’ялі від сну хмарки.

                 3) Яр в’ється гадюкою між грутими горами.

                 4) Рум’яніє на сході небосхил на морозі.

 

Розділ Х. ТЕКСТ

 

1. Робота з деформованим текстом

    * Розмісти абзаци за планом, щоб утворився текст. Запиши.

                                                                  Лелеки

                      Молоді лелеки швидко навчилися літати. А восени лелеча сім’я

                 полетіла у вирій.

                      Незабаром у птахів вивелося п’ятеро малят. Вони жадібно розкри-

                 вали дзьобики і просили їсти. Батьки по черзі літали на болото і году-

                 вали своїх дітей. Вони майже ніколи не відпочивали.

                      Навесні на даху нашої хати поселилися лелеки. Вони наносили су-

                хого гілля, м’якої трави і вмостили собі розкішне гніздо. (З журналу)

                                                                  План

                 1) На даху поселилась сім’я лелек.

                 2) У птахів вивелися малята.

                 3) Восени лелеки полетіли у вирій.

    * Пронумеруй абзаци так, щоб вийшов текст, добери заголовок. Запиши  

       текст по пам’яті.

                         Одного разу Мар’ян хотів узяти свої гумові чобітки. А там – чи-

                  малий запас їжі. Замість нірки Хомка чобіток пристосував.

                         Купила бабуся онукам хом’яка. Біленька м’яка шерсть, червоні

                 оченята. Ротик – наче бантик. І такий уже спритний. Діти назвали йо-

                 го Хомкою.

                         Взялися хлоп’ята годувати хом’яка. Гриз він сухарі, моркву, бу-

                 рячок. Щоки в нього роздувалися. З’їдав усе і кудись зникав. Так було

                 кілька разів.

2. Встановлення послідовності віршованих рядків

    * Склади та запиши текст вірша, підкресли слова з апострофом.

                 1) 1 – По грядці походжав грачок,         3 – І вимовляє до грачка:

                     4 – «Ви викликали черв’ячка?»          2 – Аж тут вилазить черв’ячок.

                 2) 4 – Високим врожаєм.        3 – Зустрінем осінь

                     1 – Коріння підживим,       2 – Бур’ян позриваєм,     (Нар. творчість)

   * Встанови послідовність рядків вірша Д. Павличка.

                 Ще вчора не було,                         (2) 

                 як полум’я, зело.                            (4)

                 а нині відкривається,                    (3)

                 Найбільше диво – пуп’янок.         (1)

3. Редагування тексту

    * Гра «Редактор»

       Спиши текст, замінюючи слово, що повторюється.

                   Учня п’ятого класу збирали м’яту. М’ята – лікарська рослина.

              Діти сушили м’яту. М’ята зів’яла, висохла. Суху м’яту віднесли в

              аптеку. З м’яти зробили ліки.

 * Гра «Лист»

    Спиши текст, виправляючи орфографічні помилки.

                У мене  дружна та працовита сім’я. мого батька звуть Демян. Він     

           працює водіє’м. Даря – це моя матуся. Моя матуся – лікар. Маряна –

           старша сестра. Вона допомагає мамі по господарству. Ще є кіт – В’ю,

           він любить спати та  їсти мясо. Я люблю грати з друзями в м’яча ціли-

           ми днями. Допобачення! Валерян

4. Складання діалогу

     * Склади діалоги за малюнками та опорними питаннями.

                 1) – Де грають хлоп’ята?

                     – Які дерева ростуть на подвір’ї?

                     – Які пташки в’ють гнізда?

                     – Які будинки знаходяться поруч?

                     –  З чим грається Лук’ян?

                     – Як стрибає Мар’янка?

                     – З ким грає Дем’янко?

                 2) – Хто є у Дем’яна?

                     – Як її звати?

                     – Скільки їй років?

                     – Де зараз Дем’ян та Мар’янка?

                     – Що зв’язала бабуся? 

5.  Добір опорної лексики до слова

         * солов’ї

                 Іменники: гніздів’я, спів, пір’я.

                 Прикметники: співучі, сірі, голосисті, лісові.

                 Дієслова: в’ють, співають, заливаються.

                 Прислівники: дзвінко, вранці, здалеку, високо.

                 Порівняння: як дзвіночки, мов сопілка.

          * м’ята

                  Іменники: ліс, листочки, квіти.

                  Прикметники: запашна, лікарська, лісова, прим’ята.

                  Дієслова: квітне, лікує, пахне, в’яне.

                  Прислівники: загадково, п’яно, далеко.

                  Порівняння: як зірочки, немов парасольки, наче усміхнена.

6. Складання тексту за опорними словами

    * Склади текст за опорними словами.

                Сім’я, п’ятниця, в’яже, Мар’янка, п’є, Дем’ян.

7. Складання тексту за малюнкам

    * Склади текст за малюнками.

              1)                                        2)                                     3)

 

        

                4)                                        

 

 

8. Вправа «Сенкан»

                1) Слово, яке виражає тему (1 іменник).     4) Фраза.                                                      

                2) Опис теми (2 прикметника).                     5) Синонім (асоціація) до

                3) Дія, пов’язана з темою (3 дієслова).             першого слова.

                Сенкани: м’ята                                                черв’як

                                 запашна, лікарська                          дощовий, довгий

                                 квітне, пахне, лікує                         риє, знищує, гризе

                                 п’янким ароматом наповнена         повзає в землі  

                                 квітка (користь, аромат)                 шкідник

9. Вправа «Визначення основної думки»

                   Мова є найбільш живий, найбільш різносторонній і міцний зв’язок,

              що з’єднує минулі, сучасні і прийдешні покоління народу в одне вели-        

              ке, історично живе ціле. Вона не тільки виражає собою життєвість на-

              роду, а й є власне саме це життя. Коли зникає народна мова — народу

              немає більше! (К. Ушинський).

10. Вправа «Вивчи та запиши по пам’яті»

              В п’ятницю, у надвечір’я,        Відпочить, побути разом

              Як туманцем потягло,              Та послухать солов’я.

              Сонце плавно у міжгір’я         Вечоріє. На подвір’ї

              Спочивати попливло.               Вся сім’я рядком сидить...

              На подвір’ячку, під в’язом       Вперше випливло сузір’я:

              Вся зібралася сім’я:                  Вабить, манить і мигтить. (Н. Красоткіна)

Розділ ХІ. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Усе для перевірки знань – парад завдань та запитань

 

Диктант-тест

     * Обери та запиши номери правильних суджень.

                  1) Букви перед апострофом позначають тверді приголосні.

                  2) Букви перед апострофом позначають м’які приголосні.

                  3) Апостроф при переносі не відокремлюється від попередньої букви.

                  4) Апостроф при переносі відокремлюється від попередньої букви.

                  5) Апостроф ставиться після букв б, п, в, м, ф перед літерами я, ю, є,

                      ї, які позначають два звуки.

                  6) Апостроф ставиться після букв д, т, з, с, ц перед літерами я, ю, є, ї,

                      які позначають два звуки.

Гра «Кубування»

     Завітав сьогодні в клас          Кубик, діти, чарівний.

     На урок знову до нас             Він доріжку прокладає,

     Кубик, діти, не простий,       Знання ваші перевіряє.

                 1) Після яких букв пишеться апостроф?

                  2) Перед якими буквами пишеться апостроф?

                  3) Який звук позначає попередній приголосний перед апострофом?

                  4) Які звуки позначають йотовані букви після апострофа?

                  5) Наведіть приклади слів з апострофом.

                  6) Наведіть приклади слів, в яких не треба писати апостроф.

Гра «Хрестики-нулики»

                 1) Розкажи правило написання апострофа.

                 2) Як діляться слова з апострофом на склади для переносу?

                 3) Скільки звуків позначають йотовані букви після апострофа?

                 4) Після яких букв пишеться апостроф?

                 5) Скільки звуків в слові «солов’ї»?

                 6) Які звуки позначають приголосні перед апострофом?

                 7) Склади звукову схему слова в’юнок.

                 8) Перед якими буквами пишеться апостроф?

                 9) Розділи слово «апостроф» на склади для переносу.

Тест-гра «Сходинки до знань. 3 клас»

     1 сходинка

     Як правильно, безпомилково писати треба дане слово?

                    І варіант                            ІІ варіант                                ІІІ варіант

                 комп’ютир                        напам’ять                              соло в’ї                

                 комп’ютер                        на пам’ять                             соловї

                 камп’ютер                        напамять                                солов’ї

     2 сходинка

     Хто частини мови знає, зайве слово відгадає.

                    І варіант                           ІІ варіант                                ІІІ варіант

                 м’ята                                м’ячі                                        в’язати

                 хлоп’ята                           пекучі                                      грати

                 пом’ята                            гарячі                                       в’яз

     3 сходинка

     Тепер завдання № 3, синонім точний добери.

                     І варіант                            ІІ варіант                                ІІІ варіант

                    зелений                              вогонь                                     родина

                  болотний                           багаття                                     сім’я

                  трав’яний                         вогнище                                   Батьківщина

                  зелень                                полум’я                                    батьки

     4 сходинка

     Тепер повинен, друже, ти слова споріднені знайти.

                   І варіант                            ІІ варіант                               ІІІ варіант

                      гори                                  м’ята                                     реп’ях    

                  підгоріти                           м’ятна                                   бур’ян

                  підгір’я                              м’язи                                      порепаний

                  горизонт                            пом’ятий                               реп’яшок

     5 сходинка

     Відгадайте, що за слово має ось так будову.

                   І варіант                              ІІ варіант                               ІІІ варіант

 

                  солов’ї                                 вип’ю                                   поп’єш

                  гороб’ятко                         зав’язати                            комп’ютерний    

                  переб’єте                           б’ють                                  напам’ять

     6 сходинка

     Звуко-буквену модель кожне слово має,

     А цій моделі з трьох яка відповідає?

                  І варіант                              ІІ варіант                               ІІІ варіант

                   о - о - = о - о =                    - = о - о                                 - о = о - = о

                  солов’їний                          м’язи                                     подвір’я

                  олов’яний                           в’яз                                        голуб’я

                  кам’яний                            в’язь                                      довір’я

     7 сходинка

     Іменник має певний рід, знайти потрібне слово слід.

                  І варіант                              ІІ варіант                               ІІІ варіант

                     ж. р.                                     ч. р.                                          с. р.

                 кам’яна                               олів’є                                      здоров’я

                 м’ята                                  п’явка                                     солов’ї

                 м’язи                                   в’яз                                         бур’ян          Тест-гра «Сходинки до знань. 4 клас»

     1 сходинка

     Хто будову слова знає,

     «Зайве» слово відгадає.

                 І варіант                              ІІ варіант                               ІІІ варіант

              зв’язок                                  м’ячі                                       п’явка

              стрибок                                реп’яшок                                бур’яни

              дубок                                    м’язи                                      п’ятка

     2 сходинка

     І до дієслів також є антоніми. Атож!

                І варіант                              ІІ варіант                               ІІІ варіант

                виїхав                                  з’єднати                                   виб’є

              ввійшов                               склеїти                                    заб’є 

              в’їхав                                   зшити                                      витягне   

              вилетів                                роз’єднати                             зав’яже

     3 сходинка

     Чи зможеш відшукати слово, що написали помилково.

                І варіант                              ІІ варіант                               ІІІ варіант

              мар’яна                              в’язка                                     напам’ять     

              Дем’янко                            св’ято                                    м’яко

              Лук’ян                                п’ятка                                    в сухом’ятку

     4 сходинка

     Ну й цікаве є тут слово: різні це частини мови!

               І варіант                              ІІ варіант                               ІІІ варіант

             солов’ятко                          трав’янистий                     в’язка

             м’яко                                    кам’яна                               в’язати

             гороб’ятко                          низина                                 дов’яжу

     5 сходинка

     У даному відмінку іменник упізнати – таке завдання п’яте.

              І варіант                              ІІ варіант                               ІІІ варіант        

                 З. в.                                       О. в.                                       М. в.

             запашну м’яту                 жити у реп’яхах                  новий комп’ютер    

             цвіте м’ята                       підійти до реп’яха              грати на комп’ютері

             заварили з м’ятою           прикрився реп’яхом           зламати комп’ютер

     6 сходинка

     У словах сховалися займенники, які, ти знаєш. А чи особу відгадаєш?

І варіант                              ІІ варіант                               ІІІ варіант        

             пом’яти (2 ос.)                 в’язи (1 ос.)                         бур’янами (1 ос.)

             м’язи (1 ос.)                      виб’є (2 ос.)                         реп’яхи (1 ос.)

     7 сходинка

     Чи можеш слово відшукати, де не потрібно щось вставляти.

              І варіант                              ІІ варіант                               ІІІ варіант

             пуп_янки                            мавп_чий                            пам_ять            

             п_янкий                              черв_як                               р_яса

             св_ято                                 здоров_я                            В_ячеслав

     8 сходинка

     Чи знаєш першу (або другу) серед слів

     дієвідміну дієслів? (Завдання для всіх учнів)

                І дієвідміна                              ІІ дієвідміна

             ходити                                      творити

             ліпити                                       б’ю

             в’язати                                     нап’юсь

Тест "Вживання апострофа"

     1. Знайти слово, у корені якого ставиться апостроф:

              1) медв...яний;

              2) духм...яний;

              3) моркв...яний;

              4) рум...яний.                                                                                                  Х                      

     2. Знайти слово, у корені якого не ставиться апостроф:

              1) дерев...яний;

              2) олов...яний;

              3) мавп...ячий;                                                                                               Х

              4) круп...яний.

     3. Знайти слово, у якому після р ставиться апостроф:

              1) р...ясний;

              2) бур...ян;                                                                                                      Х

              3) кучер...явий;

              4) бур...як.

     4. Знайти слово, у якому після р не ставиться апостроф:

              1) сузір...я;

              2) дір...явий;                                                                                                   Х

              3) подвір...я;

              4) матір...ю.

     5. Знайти слово, у якому апостроф після префікса ставиться:

              1) з...агітувати;

              2) без...іменний;

              3) з...уміти;

              4) без...ядерний.                                                                                             Х

     6. Знайти слово, у якому апостроф після префікса не ставиться:

              1) з...ясувати;

              2) роз...єднати;

              3) з...економити;                                                                                            Х

              4) під...їхати.

Гра «Істинне – хибне»

     1) Букви перед апострофом позначають тверді приголосні звуки.                   +

     2) Апостроф ставиться після д, т, з, с, ц перед я, ю, є, ї, коли вони  позна-          

         чають два звуки.                                                                                                  –                                                           

     3) Апостроф ставиться після б, п, в, ф, м, р перед я, ю, є, ї, коли вони по-

         значають два звуки.                                                                                            +

     4) Апостроф при переносі можна відокремлювати від попередньої букви.     –

Міні-тест

             п’я                      ю’р                       р’ю                            ї’н

     [ п ]    [ йа ]         [ й ]    [ у ]            [ р ]    [ йу ]             [ йї ]    [ н ]

            +                            –                          +                                –

Гра «Мозкова атака»

     – Скільки в українській мові голосних звуків?

     – Скількома буквами на письмі вони позначаються?

     – У чому цікавість букв я, ю, є, ї?

     – Коли вони позначають 2 звуки? (Початок слова і складу, після апострофа.)

     – Для чого потрібен апостроф?

     – Що спільного та відмінного між ь і апострофом?

     – Які риси, на вашу думку, притаманні апострофу?

     – Чому в словах цвях, духмяний апостроф не пишеться, а в словах верб’я, че-  

     рв’як пишеться? (Спостереження за мовним матеріалом)

Тести для перевірки рівня засвоєння теми «Апостроф» 

     1. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з апострофом.

                  1) Пір...їнка, щаст...я, моркв...яний,  слов...яни.

                  2) Міжгір...я,  подвір...я, любов...ю,  Лук...ян.

                  3) Під...їзд,  св...ято,  пам...ять,  сім...я.

                  4) Зв...язок,  тьм...яний,  реп...яхи,  пор...ядок.

     2. Укажіть, у якому рядку всі слова пишуться без апострофа.

                  1) Цв...ях,  св…ято,  черв...як,  бур...як.

                  2) Пор...ядок,  мавп...ячий,  солов...їний,  в...ється.

                  3) Підгір...я,  в...язка,  р...яска,  зор...я.

                  4) Р...яст,  духм...яний,  гар...ячий,  повітр...я.

     3. Знайдіть третє «зайве» слово в кожному рядку.                                                                                               

                  1) Медв...ний, духм...яний, рум...яний.
                  2) Дерев...яний, олов...яний, мавп...ячий.
                  3) Р...ясний, бур...ян, кучер...явий.

  4) Кам...яний, моркв...ний, трав...яний.

    4. В кожному рядку знайди слово, яке записано з помилкою.

                 1) Дерев’яний, хом’як, Припять.

                 2) Мячі, інтерв’ю, в’юнкий.

                 3) Комп’ютерний, мар’янка, напам’ять.

                 4) Від’ємник, п’єса, полумяний.

     Якщо ти правильно виконав всі завдання – матеріал засвоїв на «відмінно». Вітаю! Якщо були помилки, не засмучуйся. Повтори правила. В тебе все вийде!

Розділ ХІІ. НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

 

ЗАГАДКИ

 

* Прочитай загадки. Запиши відгадки. Поясни правопис цих слів.

             1. 1) А відгадайте-но: що я таке?            

                     Всі хочуть, як народиться дитина,

                     Щоб я  було красиве і дзвінке,

                     Бо носить все життя мене людина. (Ім’я)

                 2) Воно належить мені, але інші вживають його частіше за мене.(Ім’я)

                 3) Нас не було – воно було.      Ніхто ні в кого його не бачив,

                     Нас не буде – воно буде.      А в кожного воно є. (Ім’я)

                 4) Ні се, ні те, а кожному треба, і кожний має та ніхто не вгадає. (Ім’я)

                 5) Як маленьке немовля            то дарують йому слово –

                     у світ цей двері відчиня,       слово це – його ... (ім’я). (Л. Українка)

             2. Дзень-дзелень, цінь-цвірінь.           Що зробив усе м’якеньким?

                 День-деньок, тінь-плетінь.              Він до «ер» подібний трішки,

                 Хто ж добродій той маленький,      Що дріма, задерши ніжку.

                 (М’який знак)

             3. 1) І не пташка, а літає,                  І хоч круглий, мов їжак,

                     І не зайчик, а стрибає.              Зовсім-зовсім не колючий,

                     Ляже вам і так, і сяк.                 Всередині – порожняк.

                     Він, як дзиґа, він котючий.       (М’яч)

                 2) Круглий, гарний і легенький,        Йому діти дуже раді,

                     Високо літає,                                    Бо ним кожен грає. (М’яч)

                 3) Плига, плига цілий день    Через кущ і через квіти.

                     Через лаву, через пень,       Що за іграшка це, діти? (М’яч)

                 4)     Скільки не бий – воно не плаче, і не злиться, тільки скаче. (М’яч)          

                 5) Хоч буваю часто битий, але зовсім не сердитий.

                    Я стрибаю, веселюся ... Чи вгадаєте, як звуся? (М’яч)

             4. То ж бувають у мові дива:       На шість літер – апострофів два,

                 Це слово інтригує недаром.     Значає місцину над яром. (Над’яр’я)

             5. 1) Летів птах та на воду – бах!

                     Води не замутив і сам не полетів. (Пір’їна)

                 2) Що підніме й найменша дитина,

                     А через хату не перекине й найдужча людина? (Пір’їна)

             6. Виростав на пустирях,    Став колючий, мов їжак,

                 Колихався на вітрах.       І вчепився на піджак. (Реп’ях)

             7. Яке слово складається з 7 однакових займенників? (Сім’я)

             8. Який птах загубився? Який птах не з’явився?

                 (Солов’ї, в’юрок, гороб’ята, голуб’ята, ластів’ята.)

             9. Сім братів і сестер човном пливуть, кожного ім’ям зовуть. (Дні ти-

                 жня: понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця, субота, неділя)

           10. 1) Хто зерно в щоках           Хазяйнує так

                     Носить, як в мішках?       Степовий ... (хом’як).

                 2) Це який дивак знадвору              Не на спині у мішку,

                     Носить здобич у «комору»          А сховавши за щоку? (Хом’як)

                 3) Ще питання вам моє: на букву Х тварина є? (Хом’як, ховрах)

           11. 1) На ділянці біля дачі працівник він неледачий,

                     І у дощову погоду не тікає він з городу.

                     Хто в землі живе і як, знає краще всіх ... (черв’як).

                 2) Може він в горіх залізти,      Все, що смачно, виїдає

                     Ну а потім його з’їсти.          І назовні виповзає. (Черв’як).

Добірка загадок, в написанні слів яких є апостроф

Природні явища, нежива природа

             1. Пахне слово те журбою,     І між матір’ю й тобою

                 Димом осені в полях.          В ньому – найкоротший шлях. (Вогонь)

             2. 1) Довго мене нема – все в’яне,

                     А як прийду – знов оживає. (Дощ)

                 2) Ішов довгов’яз, у землю ув’яз,

                     там шерхіт почув і радо гукнув:

                     «Великі й малі, вилазьте з землі!» (Дощ, рослини)

                 3) Один ллє, другий – п’є, третій – росте. (Дощ, земля, трава)

           3. Хто це ходить довговусий,     Ще й біленьке пір’я сипле

               В шапці-сивці, у кожусі?         на подвір’я. (Мороз, сніг)

           4. 1) Біленький, м’якенький,    Землі-трудівниці

                   Неначе пушок,                  зробив кожушок. (Сніг)

               2) Білі мухи налетіли – все подвір’я стало біле.

                   Не злічити білих мух, що летять, неначе пух. (Сніг)

               3) Впаде з неба – не розіб’ється, впаде у воду – розпливеться. (Сніг)

           5. Що горить без полум’я? (Сонце)

           6. По п’ятах за нами мчить,       А наступить темнота –

                Як погожий день стоїть.        Зникне вмить. То хто ж вона? (Тінь)

           7. По ланах, житах безкрайніх,      та сердешна в берег б’ється,

               По морях вона гуляє,                  в бризках піниться, сміється. (Хвиля)

Жива природа

      * Людина

           1. Ходить так по лану, де не стане – за ним в’яне. (Косар)

           2. Коло носа в’ється, а в руки не дається. (Запах)

           3. 1) Живуть п’ять братів, один одного менший. (Пальці)

               2) П’ять братів, а плуг один, орють, сіють білий клин. (Пальці, перо,

                   папір)

               3) П’ять братів, п’ять силачів,        І писати, майструвати ...

                   Хоч і здаються малими,                Хто вони? Зумій вгадати.

                   Можеш все робити ними:             (Пальці на руці)

               4)      У двох матерів по п’ять синів, а у кожного своє ім’я. (Пальці)

           4. П’ять на п’ять хлоп’ят летать.      До воріт не пропустити.

                Глядачі їм щось кричать.                Як звемо ми цих хлоп’ят?

                Вимагають щось зробити,               Що забити їм велять?

                (Хокеїсти, шайбу)

     * Рослини

        1. Дерева

                     1) Блищать у мене віти,          І навесні п’ють люди

                         Мов срібло на морозі.         Мої прозорі сльози. (Береза)

                     2) Плаче красуня над річкою:          Але вітер весь час налітає

                         «Пов’язала б коси стрічкою,        та коси мої розплітає». (Верба)

                     3) * Розіб’єш, а я смачний, недарма кладуть в пиріг.

                            Упізнаєш? Я – ... (горіх).

                         * Сам маленький, корисний, смачненький, а шубка дерев’яна.

                            (Горіх)

                     4) Стоїть дівчина в садочку          Прийде літо – зникнуть квіти.

                         У рожевому віночку.                 М’ячики висять на вітах. (Яблуня)

        2. Трав’янисті рослини

            * дикорослі

                     1) Колоситься в полі жито,         Квітка пишна, чарівна,

                         Там знайшов я синю квітку.   Та, на жаль, бур’ян вона. (Волошка)

                     2) Повна діжка жита п’ятачком накрита. (Мак)

                     3) Фіолетовий цвіт мій                 Квітку я довго в лісі серед

                         З п’яти пелюсток,                    інших квіток шукав. (Фіалка)

           * культурні (зернові, фрукти, овочі, ягоди)

                     1) Жовте, соковите, на дерев’янку надіте. (Абрикос)

                     2) Вус зелений я зав’ю,             І діткам-малюкам

                          В ґроно сонечко наллю        Все до крапельки віддам. (Виноград)

                     3) Червоний колір,         кам’яне серце.

                          а винний смак,           Чому то так? (Вишні)

                     4) * На хвилиночку у гості           Та прив’язаний за хвостик

                            я б до друзів покотився.        з того дня, як народився.

                            (Гарбуз, кавун)

                         * Стоять коні на припоні, не п’ють, не їдять,

                            завжди повні стоять. (Гарбуз, кавун)

                     5) Круглий, а не м’яч,          З хвостом, а не миша,

                         Зелений, а не трава,          Солодкий, а не мед. (Кавун)

                     6) * Без рук, без ніг, а в’ється на батіг. (Квасоля, огірок)

                         * Прив’язали нас в рядках на зелених ланцюгах. (Квасоля, огірок)

                         * Не кінь, не віл, а прив’язаний. (Огірок)

                     7) Маю жовтий вусок, запашний колосок.

                         Буде з мене мука й паляниця м’яка. (Пшениця)

                     8) Не б’є, не лає, а людина від неї плаче. (Цибуля)

                     9) Кругле, жовте і солодке,       Людям здоров’я додає.

                         Воно на дереві росте,             (Яблуко)

     * Тварини

        1. Комахи та ...

                     1) У темній хатині живуть Мартини,

                         В’яжуть мереживо без петлі й вузла. (Бджоли)

                     2) Голос тоненький, а ніс довгенький,

                         Хто його вб’є, той кров свою проллє. (Комар)

                     3)      Між людьми, як пташка, в’ється, у людей і їсть, і п’є. (Муха)

                     4) Тоненьке, вузеньке, по землі в’ється,

                          Як батіг довге, але зовсім не б’ється. (Вуж)

                     5) Без прядива пряде нитку         Ціле літо мушок душить,

                          І без глиці в’яже сітку.           М’ясо їсть, а хутро сушить. (Павук)

                     6)      У кого кам’яна сорочка? (Черепаха)

                     7) Я в’юнка, прудка, луската,       І коли хтось нападає –

                         Щілка-нірка – моя хата.           Хвіст одразу залишаю. (Ящірка)

        2. Птахи

                    1) * Б’ється, стука молоток,

                           що лікує нам садок. (Дятел)

                        * Хто комах з кори виймає, про здоров’я лісу дбає? (Дятел)

                    2) У нього високий дзвінкий голосочок,

                        Немов срібний б’є молоточок. (Жайворонок)

                    3) Шия довга і ніжна,            Крилами тріпоче.

                        Пір’я білосніжне,               Радісно ґелґоче. (Лебідь)

                    4)      Тропічний водяний птах з рожевим пір’ям. (Фламінго)

        3. Звірі

                    1) Хоч у нього шуба є,                  І не ходить, не гуляє,

                        Та як холод настає,                   А у лігво спать лягає.

                        Він не є їсть тоді, не п’є.          (Ведмідь)

                    2) * В мене шубка з колючок,         Ніс, як чорний п’ятачок,

                           В мене сіра спинка,                   Очі – намистинки. (Їжак)

                        * В тихе надвечір’я, з саду на подвір’я

                           Котиться колютина, в яблука закутана. Хто це? (Їжак)

                        * З гострим п’ятачком,          Має колючий піджачок.

                           називаюсь смільчаком.       Відгадали, хто це? (Їжачок)

                        * Так голок багато в мене є,        Та людей я не колю –

                           жалять, знаю, достеменно,       Часом молочко в них п’ю. (Їжак)

                        * То зів’ється у клубок,         ніс – як чорний п’ятачок,

                           то розправить спинку,         очі – намистинки. (Їжак)

                    3) Його домівка – океан, із спини в нього б’є фонтан. (Кит)

        4. Свійські тварини

                    1) Дивиться на землю,           Дивиться на небо,

                         Як зерно клює,                  Як водчичку п’є. (Гусак)

                    2) Шерсть гладенька і м’якенька,     

                        Спинка гнеться, хвостик в’ється.

                        Тільки лапки цап-царапки. (Кіт)

                    3) Пасеться жваво на лужку,    Скубе собі смачну траву,

                        Нам молочко дає.                   В ставку водичку п’є. (Коза, корова)

                    4)      Хоч маленьке, а красиве, як біжить, то в’ється грива. (Лоша)

                    5) * Стоїть будильник на подвір’ї,    Будить сонце, сад, ріку:

                           Та чомусь він весь у пір’ї.          «Кукуріку! Кукуріку!» (Півень)

                        *      По подвір’ю ходить птах і співає по складах. (Півень)

                    6) * Замість хвостика ґачок,        п’ятачок дірявенький,

                           Замість носа – п’ятачок,      а ґачок вертлявенький. (Свиня)

                        * Перемурзану тваринку ти вгадаєш за хвилинку.

                           Довге рильце, хвіст ґачком, ніс рожевий п’ятачком. (Свиня)

                        * Хвіст крючком, ніс п’ятачком,

                           Під тином лежить, хвостиком вертить. (Свиня)

                        * Хвіст бубликом, ніс п’ятаком, ще й два ряди ґудзиків. (Свиня)

Життя та побут людини

     * Іграшки, розваги. Казкові герої

            1) З казок відомий я малятам,       В кінці у мене буква «йот».

                З’являюсь, щоб усіх лякати.      Я дуже злий, страшенний ... (змій).

            2) В діда і баби я був неслухняний,

                 Не захотів на віконці лежати рум’яний. (Колобок)

            3) * Дерев’яні дві конячки                 А коли я спотикаюсь,

                   Мчать мене униз навскачки.      За дві палиці тримаюсь. (Лижі)

                * Дерев’яні дві сестри швидко мчать мене з гори. (Лижі)

                * Прив’яжемо – підуть, відв’яжемо – стануть. (Лижі)

            4) * Б’ють – не плаче, вгору скаче,      не сказав хоч раз: «Пробач»,

                   І ніхто йому, одначе,                       бо на те і є він ... (м’яч).

                * Б’ють мене старі й малі      Та від того не вмираю,

                   І в повітрі, й на землі,          Тільки весело стрибаю. (М’яч)

                * Всі його ногами б’ють,             Він не журиться, не плаче –

                   відпочити не дають.                   На зеленім полі скаче. (М’яч)

            5) Гру цю люблять всі на світі:     М’яч! Удар! І крики: «Го-о-ол!»

                І дорослі, і їх діти.                      Пречудова гра ... (футбол)!

     * Машини, транспорт

            1) Де йшла сотня косарів –         Косять, в’яжуть заодно

                Вийшли п’ять богатирів:       І молотять на зерно. (Комбайни)

            2) Ось так кінь-волокінь. Масло їсть і воду п’є.

                Звідки оком не прикинь, видно, сила в нього є.

                Ходить  полем з краю в край, ріже чорний коровай. (Трактор)

            3) Не ягня, не кінь, не поні,                Біля берега живе,

                Стоїть смирно на припоні.              Відв’яжи – і попливе. (Човен)

            4) Судно давно б лишило порт,    Та міцно я вхопивсь за дно

                 Бо хвилі б’ють і б’ють.           І не пущу судно всеодно. (Якір)

     * Музичні інструменти

            В оркестрі поважають –

            Та б’ють мене, як грають. (Барабан)

     * На вулиці

             1) Стоїть верба серед села,

                 Розпустила пір’я у кожне подвір’я. (Дорога)

             2) Серед села стоїть бочка, хто хоче, той нап’ється. (Криниця)

             3) Ногами у воді зав’яз,       Він простягнувся над водою,

                 Вода до пояса якраз.        Два береги з’єднав собою. (Міст)

            4) Серед трав, кущів, калюж в’ється стрічка, наче вуж,      

                 Не плазує, не іде – та усіх кудись веде. (Стежка)

             5) Б’є вода на всі боки із залізного тюльпана. (Фонтан)

     * Одяг

             1) Чиї вушка зв’язуються вузликом? (Капелюха)

             2) * Кожушок п’ять ріжків має,       У деньок морозний там

                    П’ять братів туди ховає.            Тепло й хороше братам. (Рукавичка)

                 * Невеличкі дві хатинки,         По п’ять братиків малих

                    в них м’які й теплі стіни.      Прожива в хатинках тих. (Рукавички)

                 * Плету хлівець на четверо овець,а на п’яту кізочку окремо.

                 *  Щоб не мерзнуть, п’ять хлоп’ят в пічці в’язаній сидять. (Рукавиця)                 

     * Побутові предмети

             1) Поля скляні, дороги дерев’яні. (Вікно)

             2) * Зранку спати не дає,          Щоб подовше вранці спати,

                    І немов на сполох б’є,        Треба нам його зламати. (Годинник)

                 * Не їсть, не п’є, вік ходить та б’є. (Годинник)

             3) Дуже добру пам’ять має,       Де почує яку вість –

                 Хутко все запам’ятає.            Слово в слово розповість. (Магнітофон)

             4) Скручена, зв’язана, на кілок посаджена, по вулиці танцює. (Мітла)

             5) В клубок вона скується,              Все нам зшиє, полатає.

                 За голкою спритно в’ється.        Хто ж загадку відгадає? (Нитка)

             6) Не звір, а з рогами, не птиця, а з пір’ями,

                 не людина, а в одязі. (Подушка)

             7) Без язика живе, не їсть, не п’є.

                 Але грає і співає, ще й весело розмовляє. (Радіо)

             8) Коли миюсь чи вмиваюсь,     Витирати сухо звик

                 Потім ним я витираюсь.         Мій м’якесенький … (рушник).

             9) * Дерев’яні хлопці лежать у коробці.

                    Коли з ними граються, то вогнем займаються. (Cірники)

                 * Живуть в тесній темниці без страху темноти

                    Хлоп’ята яснолиці, вогню малі брати. (Cірники)

           10)      Хто в руки не візьме – по голові  б’є. (Цвях)

           11) Чистить курточку, штанці,      Дуже працьовита тітка.

                  Чобітки і сап’янці.                   Здогадались, хто це? (Щітка)

     * Продукти харчування

             1) Не сіють, не жнуть,          а всі його п’ють

                 не печуть, не варять,         і хвалять. (Молоко)

             2) * Народився із землі,               І з’явився на столі

                    Зарум’янивсь на вогні.          До борщу тобі й мені. (Хліб)

                 * Ріжуть мене ножакою,     за те мене отак гублять,

                    б’ють мене ломакою,      що всі мене дуже люблять. (Хліб)

             3) Є і кріп, і бараболя,                  цибулина і петрушка.

                 М’ясо, морква і квасоля,          От смачна в нас буде ... (юшка).

     * Школа. Канцелярські товари

             1) Я узяв нитки червоні і зв’язав дві букви «ка».

                 Вмить з’явилась на долоні буква, схожа на жука. (Буква Ж)

            2) Хто абетку з нас вивчав,           Лиш одна з них німа.

                 Різні букви зустрічав.               Здогадався, певно всяк!

                 Кожна з них від А до Я             Звуть цю букву ...

                 Промовля своє ім’я.                  (знак м’якшення).

            3) * Дерев’яний та довгенький,            На білому слід лишаю –

                   Маю носик я гостренький.            І всіх діток потішаю. (Олівець)

                 * У носатого Івана                    І по ньому носом водить,

                    Одежина дерев’яна,               Не стрижений, не чесаний –

                    Він у чистім полі ходить       Гострим ножем затесаний. (Олівець)

                 * Чорний Іван, дерев’яний каптан,

                    де носом поведе – там помітку кладе. (Олівець)

             4) Кинь на землю – не розіб’ється,

                 Кинь на воду – розпливеться. (Папір)

             5) Дає здоров’я – спорт.           Мед – працьовиті бджоли.

                 Вагу – солодкий торт.          Знання глибокі – ... (школа).

 

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ

 

* Прочитай народні прикмети, випиши слова з апострофом.

             1) Галки сідають на верхів’я дерев – до тепла.

             2) Граки з кри­ком в’ються над гніздами – погода зміниться.

             3) Грім у жовтні – на малосніжну, м’яку та коротку зиму.

             4) Жаб’ячий хор цілу ніч – на хорошу погоду.

             5) З’явилися на осиці листя як п’ятикопіїчна монета – сади картоплю.

             6) Качки б’ють крилами – на дощ.

             7) Рум’яний вечір і сірий ранок – на хорошу погоду.

             8) Рясно цвіте в’яз – на врожай гречки.

             9) Птахи в’ють гнізда на сонячній стороні – на прохолодне літо.

           10) Пташка б’ється до вікна – буде звістка сумна.

           11) Соковито пахне м’ята – невдовзі збереться дощ.

           12) Як літом бур’яни високі – зимою сніги глибокі.

           13) Якщо гостро пахне м’ята – чекай дощу.

           14) Якщо ластівка вранці п’є росу – на спекотний день.

           15) Метелики-кропив’янки поховалися й не літають – до дощу.

 

                                                   ПРИКАЗКИ

 

* Поясни приказку.

             1) Ні риба, ні м’ясо – ... (ні до чого не придатний, безвільний).

             2) М’яко стеле, та твердо спати – ... (багато обіцяє, але не виконує).

* Спиши приказки, підкресли слова з апострофом.

             1) Воно як трапиться: коли середа, коли п’ятниця.

             2) Де два б’ються, третій не мішайся.

             3) Не за те вовка б’ють, що сірий, а зе те, що овечку з’їв.

             4) У всякому подвір’ї свої повір’я.

* Доповни приказку, запиши.

             1) Була м’ята, і та … (пом’ята).

             2) Вам казка, а мені – бубликів ... (в’язка).

             3) Восени і буряк – ... (м’ясо).      

             4) Два лисі за гребінець ... (б’ються).

             5) Двох слів докупи не ... (зв’яже).

             6) З вогню та в ... (полум’я).

             7) Скривився, як середа на ... (п’ятницю).

 

ПРИСЛІВ'Я

 

* Прочитай прислів’я, поясни їх значення. Випиши слова з апострофом.

             1) Батогом обуха не переб’єш.

             2) Б’ють не лежачого, а ледачого.

             3) Добре ім’я краще від багатства.

             4) Добрий друг надійніший кам’яного мосту.

             5) Дорим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

             6) Думка голодного в їжі, пішохода – в п’ятах.

             7) Заздрість здоров’я їсть.

             8) Кого не вб’є слово, тому і палиця не допоможе.

             9) Одвага або мед п’є, або сльози ллє.

           10) Прислів'я мов комариний носок, а мудрості в ньому ціле озеро.

           11) Птицю пізнають за пір’ям, а людину – за мовою.

           12) П’ятками киває, бо діла не має.

           13) Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють.

           14) Словом заб’єш більше, ніж дубиною.

           15) У добрім житті кучері в’ються, а в поганім – січуться.

           16) Хороший друг міцніший від кам’яного муру.

           17) Хто в п’ятницю скаче, той в неділю плаче. 

           18) Щастя в повітрі не в’ється, працею дістається.

           19) Якщо на осла нав’ючити побільше, то він не піде швидше.

* Доповни прислів’я, запиши. Підкресли слова з апострофом.

             1) Батогом обуха не ... (переб’єш).

             2) Доброму і добра ... (пам’ять).

             3) Друга шукай, а знайдеш – ... (пам’ятай).

             4) Найбільше багатство – ... (здоров’я).

             5) Народ скаже – як ... (зав’яже).

             6) Лежачого не ... (б’ють).

             7) Удар забувається, а слово ... (пам’ятається).

* З групи слів склади та запиши прислів’я.

             1) Коли, нащо. й, клад, лад, в, сім’ї. (Нащо й клад, коли в сім’ї лад.)

             2) Будень, ледачому, і, в, свято. (Ледачому і в будень свято.)

             3) На, зав’ялий, свіжий, і, бджола, цвіт, сідає, а, обминає. (На свіжий

                 цвіт і бджола сідає, а зав’ялий обминає.)

             4) Добре, злеє, довго, а, ще, пам’ятається, довше. (Добре довго пам’я-

                 тається, а злеє ще довше.)

* Прочитай прислів’я. Встав замість крапок букви, що позначають голосні зву-

   ки. Підкресли слово з апострофом.

             З  пр.сл.в’.,  .к  з  п.сн.,  сл.в  н.  в.к.н.ш.

             З прислів’я, як з пісні, слів не викинеш.

* Добери та запиши «павутинку» прислів’їв про здоров’я.

                                              Здоров’я – то найбільший скарб.                 

             Нема щастя                                                                                       Чистота –

             без здоров’я.                                                                                       запорука

                                                                                                                          здоров’я.

   Лише здоров’я                        ЗДОРОВ’Я                                    Найбільше           

   як готові гроші.                                                                      благо, дароване

                                                                                             людині природою –

             Праця – здоров’я,                                                                              здоров’я.

             лінь – хвороба.            Шоб здоров’я добре мати,           Здоров’я дорожче   

                                                       треба дуба не рубати.                        за багатство.

* Гра «Чарівне лото»

   Учні отримують по 3 картки з початком і по 3 картки з кінцівкою (2 варіанти).

   Пари (учні, що сидять за однією партою) мають швидко скласти прислів’я,

   довести правильність, пояснивши зміст. А сьоме прислів’я, поділене навпіл,  

   знаходиться у різних учнів. Якщо всі прислів’я відновлено правильно, то й

   останнє прислів’я буде правильним.

* Гра «Бюро знахідок»

   З’єднай частини прислів’їв, запиши їх. Підкресли слова з апострофом.

             1) Мати однією рукою б’є,                           а в серці.

                 Не вчи орла літати,                                    горе плаче.

                 Сила героя не в м’язах,                              а другою гладить.                                                                                                                                                                   

                 Сім’я міцна –                                              а солов’я співати. 

             2) Щоб рибу з’їсти,            такий і я.

                 Яка сім’я,                         треба у воду лізти.

            3) Хто в п’ятницю скаче,                               що її ніхто не п’є.

                Дружба, як дзеркало:                                  розіб’єш – не складеш.

                Був би сад,                                                   а солов’ї прилетять.             

                В морі тому води багато,                           той в неділю плаче.

            4) На сім днів                                                  здоров’я не проси.

                Кип’ятиш молоко -                                    дев’ять свят.

                Добре ім’я всіх                                            про інше не думай.

                Нещирий -                                                   скарбів дорожче.

                Не в міру їси -                                             люб’язний без міри.

            5) Сім п’ятниць                                                        а стративши – плачемо.

                 Я такий,                                                                а лихо ще довше.

                 Скрививсь,                                                           як середа на п’ятницю.

                 Добро довго пам’ятається,                              як хліб м’який.

                 Здоров’я маємо – не дбаємо,                              на тиждень.

* Прочитай прислів’я про здоров’я. Запиши їх по пам’яті.

             1) Без здоров’я ніщо людині не миле.

             2) Бережи одежу знова, а здоров’я змолоду.

             3) Бережи одяг, поки новий, а здоров’я – доки молодий.

             4) Було б здоров’я, а все інше наживемо.

             5) Вартість здоров’я знає лише той, хто його втратив.

             6) Весела думка – половина здоров’я.

             7) Глянь на вигляд і про здоров’я не питай.

             8) Доки здоров’я служить, людина не тужить.

             9) Здоровому все на здоров’я іде.

            10) Здоров’я за гроші не купиш.

            11) Здоров’я і сила – в труді.

            12) Здоров’я маємо – не дбаємо, а  стративши – плачемо.

            13) Здоров’я – усьому голова.

            14) У ворожки лікуватись – без здоров’я зостатись.

            15) Як хочеш здоров’я мати, мусиш рано вставати, а звечора лягати.

СКОРОМОВКИ

 

* Гра «Слухняний ротик»

   Прочитай скоромовку, завчи і запиши з пам’яті. Поясни,  чому в слові ряд не

   вживається апостроф, а у виділених словах – вживається.

             На подвір’ї стали вряд          І з командою хлоп’ят

             Ясени і в’язи                          Розминають м’язи.

* Гра «Швидкий поїзд»

   Прочитай, спиши скоромовки, підкресли слова з апострофом.

             1) Возом віз верболіз –        Не довіз, з воза зліз:

                 Верболіз не довіз.            Верболіз б’є до сліз. (О. Кононенко)

             2) На подвір’ї зелен кущ,           Ми побігли до куща.

                 Над кущем літає хрущ.          Над кущем нема хруща.

             3) Цапок водицю п’є з цеберка,   

                 Скубе травицю у садку.            

                 Солодкий цукор та цукерка –

                 Це теж цапкові до смаку. (Н. Забіла)

             4) У Лук’яна в’язка м’яти, у Дем’яна дев’ять в’язок.

 

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ

 

* Гра «Чарівник»

   Поясни значення фразеологізмів. Уяви, що ти чарівник. Дотиком палички

   можеш перетворити вирази на одне слово.

              зарубати на носі – ... (запам’ятати)

              за тридев’ять земель – … (далеко)

              знати як свої п’ять пальців – … (добре)

              п’яте колесо до воза – … (зайвий)

              як в’юн в’ється – … (верткий)

* Поясни, як ти  розумієш ці вислови. Спиши фразеологізми.

             1) Ахілесова п’ята - … (за легендою, морська богиня Фетіда, бажаючи

                 зробити свого сина Ахілла безсмертним і невразливим для ворожих

                 стріл, скупала його у водах священої річки Стікс. Та, купаючи сина, 

                 вона тримала його за п’ятку, якої не торкнулася вода. П’ятка зали-

                 шилася незахищеною. В одному з боїв стріла вразила п’яту Ахіллеса.     

                 Від цього він загинув. З того часу будь-яке слабке, вразливе місце в

                 людини називають ахілесовою п’ятою).

             2) В’єтьтся в’юном – … ( про того, хто викручується, хитрує).

             3) Двох слів зв’язати не може – ... (про тих, хто не вміє гарно говорити).

             4) До нових віників пам’ятати – … (дуже довго пам’ятати).

             5) Куряча пам’ять – ... (слабка погана пам’ять).

             6) Нам’яти боки – ... (надавати стусанів).

             7) П’яте через десяте – … (коли робота виконана абияк).

             8) Сім п’ятниць на тиждень – … (про людину, яка часто змінює свої

                 погляди, рішення, не має ні про що сталої думки, непостійна).

             9) Скривився як середа на п’ятницю – … (перекосити обличчя чи від

                 болю, чи від чогось несмачного, чи від неприємних новин).

 * Коли так говорять? Спиши, підкресли слова з апострофом.

             1) Брати бар’єр.                                 5) На безриб’ї і рак – риба.

             2) В’ючна тварина.                            6) М’яко кажучи.

             3) З вогню та в полум’я.                    7) Пам’ять, як решето.

             4) Звивається, як посолений в’юн.   8) П’ядь за п’яддю.

* Гра «Договоріть за нього»

   Доповни фразеологічний вираз, запиши.

             1) Гавкає, мов собака на ... (прив’язі).

             2) Зав’язати ... (вузол).  

             3) Накивати ... (п’ятами).

* Спиши фразеологічні звороти, вставляючи в словах, де потрібно, апостроф.

             1) Л...якана сорока й куща боїться.           

             2) Краще солом...яна згода, ніж золота звада.

* З’єднай частини фразеологізмів. Запиши, вставляючи, де потрібно, апостроф.

             М...яко стеле,                                                 за Яремину вину.

             Бур...як – не дурак,                                        та твердо спати.

             Іноді б...ють Хому                                         на дорозі не росте.

* Гра «Що? Де? Коли?»

             Куди піти? (Піти в непам’ять, піти навмання.)

             Що будем мати? (Мати добре ім’я.)

* Гра «Фразеологізми змагаються»

            1) Про кого  говорять?

                     Майстер шкіряного м’яча (про футболіста).

            2) Як характеризують виступ п’ятиборців?

                     Лицарі п’яти якостей.

* Гра «Антонімічні пари»

            вкоротити язика – ... (розв’язати язика)

            втратити свідомість – … (прийти до пам’яті)

            забувати все на світі – ... (пам’ятати все на світі)

            рукою подати – ... (за тридев’ять земель)

* Гра «Синонімічні пари»

             байдики бити – ... (ханьки м’яти)

             дати драла – ... (накивати п’ятами)

             їздити верхи – ... (тримати під п’ятою)

             ні пава, ні ґава; ні те, ні се – ... (ні риба, ні м’ясо)

* Допиши речення, використовуючи фразеологізм.

             Місто він знає, як ... (свої п’ять пальців).

* Фразеологічна загадка

             Вони не квіти, а в’януть. (Вуха)

* Гра «Математичні фразеологізми»

  Добери фразеологізми, які містять числа.

             1) За тридев’ять земель.                    3) Не зв’яже двох слів.

             2) Знаю, як свої п’ять пальців.          4) Сім п’ятниць на тиждень.

* Робота з фразеологізмами

             1) Накивати п’ятами

                    1 рівень Прочитай. Добери з довідки правильне знгачення фразеоло-

                                   гізму. Запиши, підкресли іменник. Постав його в однині.

                                             Довідка: прибігти, зрадіти, утекти, спреречатись.

                                             Накивати п’ятами – утекти.

                                             П’яти – п’ята.

                    2 рівень Склади та запиши зі словосполученням речення. Слово

                                   п’ята провідміняй.

                    3 рівень Склади та запиши цікаву пригоду на тему «Як ми накивали

                                   п’ятами».

            2) Скривився як середа на п’ятницю

                    1 рівень Прочитай. Добери правильне значення, використовуючи

                                   довідку. Запиши. Підкресли іменник. Запиши по порядку

                                   всі дні тижня.

                                             Довідка: бути незадоволеним, тяжко працювати, гір-

                                             ко плакати, переживати за щось.

                                             Понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця, субо-

                                             та, неділя.

                    2 рівень Склади питальне речення, використовуючи звертання. Ви-

                                   знач число, рід іменників.

                   3 рівень Склади діалог «Чому Мар’янка скривилася як середа на

                                  п’ятницю?”

* Прочитай казковий фразеологізм, поясни його значення. Напиши міні-твір,

   починаючи цим виразом.

             У тридев’ятому царстві, в тридев’ятому государстві …

* Запиши тівір – пораду за обраною темою.

             1) Викреслити із пам’яті.      

             2) Заплямувати ім’я.

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Державний стандарт початкової загальної освіти: Затверджений

    Постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20 квітня 2011 року.

 2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українсь-

     кою мовою 1–4 класи. –  К. : Освіта, 2012.

 3. Будна Н. О. Творчі завдання з української мови: практичний матеріал для   

     вчителів початкових класів і самостійної роботи учнів 3 класів. / Н. О. Буд- 

     на, З. Л. Головко. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2008. – с. 24–33.

 4. Бутрім В. Л. Граматична веселочка. Збірник нестандартних дидактичних  

     матеріалів (1–4 класи). / Валентина Леонідівна Бутрім. – Харків : Основа,

     2006. – 124 с.

 5. Бутрім В. Л. Казкове місто Алфавіт : дидактичні матеріали до уроків

     навчання грамоти. / Валентина Леонідівна Бутрім. – Харків : Веста : Видав-

     ництво «Ранок», 2006. – 144 с.

 6. Вашуленко М. Компетентісний підхід до перевірки мовних і мовленнєвих    

     знань молодших школярів / М. Вашуленко // Початкова школа. – 2009. –

     № 2. – с. 39–43.                 

 7. Воскресенська Н. О.  Зошит з української мови для 2 класу «Горішок». /    

     Н. О. Воскресенська . – Харків : Веста : Видавництво «Ранок», 2008. – 80 с.

 8. Гамалій А. Т. Ігри та цікаві вправи з української мови для 1–3 класів. /         

     А. Т. Гамалій. – К. : Освіта, 2008. – 112 с.

 9. Головко З. Л. Цікава граматика в початкових класах. / З. Л. Головко,           

     Я. Ф. Морська. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2007. – 64 с.

10. Горобець Г. М. Система завдань до уроків навчання грамоти: навчально-

     методичний посібник. / Г. М. Горобець. – Біла Церква : КОІПОПК, 2009. –

     88 с.

       11. Грона Н. В. Використання різних видів списування для вироблення стійкої

     орфографічної навички у 2-класників / Н. В. Грона // Початкова школа. –

      2007. – № 10. – с. 39–43.                 

12. Данилко О. Ю. Дидактичні матеріали з української мови, 2 клас. / Ольга

      Юріївна Данилко. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. – 96 с.

13. Дівакова І. І. Інтерактивні технології навчання у початкових класах. / Іванна

      Іванівна Дівакова. – Тернопіль : Мандрівець, 2007. – 180 с.

        14. Зевако В. І., Непийвода С. О. Цікаві завдання з української мови в

              початковій школі. / В. Зевако, С. Непийвода. – Тернопіль : Підручники і

              посібники, 2004. – 128 с.

15. Ісаєнко О. В. Словниковий дивосвіт. / О. В. Ісаєнко. – Харків : Країна

              мрій, 2009. – 352 с.

16. Карнаух П. М. Цікавинки на уроках грамоти. / П. М. Карнаух. – Тернопіль :

      Підручники і посібники, 2001. – с. 62–70.

17. Ковтун Т. Ігрові завдання з логічним навантаженням на уроках української 

      мови у 2 класі. / Т. Ковтун // Початкова школа. – 2009. –  № 4. – с. 17.

18. Лабащук О., Скіпакевич О. Українська мова. Методичні рекомендації та

      завдання для контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів. 3 клас. –

      Тернопіль: Мандрівець, 2008.

19. Медюк І. В. Від слова до речення. / І. В. Медюк // Початкова освіта. –  

      2008. – № 40. –  с. 6–12.

20. Огієнко Т. М. Країна знань. / Т. М. Огієнко. – Харків : Країна мрій, 2009.

      – 152 с.

21. Одинцова Г. С. Цікавинки на уроках рідної мови: посібник вчителя почат-

      кових класів. / Г. С. Одинцова, Я. П. Кодлюк. – Тернопіль : Підручники і

      посібники, 2000. – 128 с.

22. Січовик І. П. Весела грамота. / Ігор Прокопович Січовик. – К. : Веселка,

      1993. – 86 с.

23. Терновська Т. П. Збірник орфографічних вправ для початкових класів. / 

      Т. П. Терновська, Т. С.Маркотенко. – К. : Рута, 2000. – 128 с.

24. Чирва Н. Г. Цікаві завдання для групової та індивідуальної роботи на

      уроках української мови. / Н. Г. Чірва // Розкажіть онуку. – 2010. – № 2. –    

      с. 38–40.

ЗМІСТ

 

Передмова  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Загадки про апостроф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4

Лінгвістичні казки про апостроф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5

                       1. Зникнення апострофа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5

                       2. Апостроф заблукав . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5

                       3. Казка про апостроф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

                       4. Сумно бути одному . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

Вірші про апостроф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7

                       1. Автобіографія апострофа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7

                       2. Знак апострофа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7

                       3. Правила вживання апострофа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .8

                       4. Правила апострофа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .8

Сценка про апостроф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Розділ І. З теоретичного . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

                       1. Апостроф – унікальний знак  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .11

                       2. Апостроф пишемо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .11

                       3. Апостроф не треба писати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

                       4. Мнемотехніка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

                       5. Алгоритм написання апострофа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 

Розділ ІІ. Списування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

Розділ ІІІ. Диктанти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  26

Розділ ІV. Звуки. Звуко-буквений аналіз слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .33 

Розділ V. Склади. Перенос слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

Розділ VІ. Значення слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40

1. Антоніми. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .40 

2. Синоніми. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .41 

3. Омоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43

4. Багатозначність слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43

5. Пряме та переносне значення слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .44 6. Значення слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44

                       7. Порівняння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .46

Розділ VІІ. Будова слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46

1. Корінь слова. Спільнокореневі слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46

2. Префікс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .49

3. Суфікс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .52

4. Закінчення слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .54

5. Розбір слів за будовою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55

Розділ VІІІ. Частини мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57

1. Іменник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .57     

         1) Іменник як частина мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .57

         2) Лексичне значення іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .57

         3) Істота, неістота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .58

         4) Власні та загальні назви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58

         5) Число іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60

         6) Рід іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .62

         7) Відмінки іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

2. Прикметник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .70            

         1) Прикметник як частина мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70

         2) Число прикметників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .73    

         3) Рід прикметників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74  

         4) Відмінювання прикметників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .76

         5) Розрізнення прикметників та іменників за змістом та

             питаннями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .77

3. Дієслово . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .77

         1) Дієслово як частина мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .77

         2) Число дієслів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77

         3) Час дієслів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78

         4) Рід дієслів (минулий час однини) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

         5) Особа дієслів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .82

         6) Неозначена форма даєслів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .82

         7) Частка не з дієсловами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .83

4. Числівник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83

          1) Загальне поняття про числівник як частину мови . . . . . 83

          2) Кількісні та порядкові числівники . . . . . . . . . . . . . . . . . .87

5. Прислівник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87 

6. Прийменник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88

Розділ ІХ.  Синтаксис. Речення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88

1. Складання речень, схем . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88

2. Основа речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91

3. Мета висловлювання речень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92

4. Однорідні члени речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93

5. Звертання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97

6. Зв’язок слів у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98 

Розділ Х. Текст . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98

                       1. Робота з деформованим текстом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98

                       2. Встановлення послідовності віршованих рядків . . . . . . . . . . . . 99

                       3. Редагування тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99

                       4. Складання діалогу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .100

                       5. Добір опорної лексики до слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .100

                       6. Складання тексту за опорними словами . . . . . . . . . . . . . . . . . .100

                       7. Складання тексту за малюнками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .101

                       8. Вправа «Сенкан» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .101

                       9. Вправа «Визначення основної думки тексту» . . . . . . . . . . . . . 101

                     10. Вправа «Вивчи та запиши по пам’яті» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101

Розділ ХІ. Закріплення матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .102

                       1. Диктант-тест . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .102

                       2. Гра «Кубування» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102

                       3. Гра «Хрестики-нулики» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102

                       4. Тест-гра «Сходинки до знань. 3 клас» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .103

                       5. Тест-гра «Сходинки до знань. 4 клас» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .104

                       6. Тест «Вживання апострофа» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106

                       7. Гра «Істинне – хибне» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .107

                       8. Міні-тест. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107                  

                       9. Гра «Мозкова атака» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .107                  

                     10. Тести перевірки рівня засвоєння теми «Апостроф» . . . . . . . .108

Розділ ХІІ. Народна творчість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .109

1. Загадки («Загадкова скринька») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .109

2. Народні прикмети . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118

3. Приказки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .119

4. Прислів’я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119

5. Скоромовки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123   6. Фразеологізми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123

Використана література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127

Зміст . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129