збірник задач з географії 6 клас

Задачі з географії на зміну температури повітря

Задача 1.

На вершині гори температура повітря –12˚С, а біля підніжжя +23˚С. Визначте, яка висота цієї гори в метрах.

Розв’язання:

23˚С – (–12˚С) = 35˚С (різниця між температурою повітря біля підніжжя гори та на її вершині);

Пам’ятаємо, що із підняттям вгору на кожні 1000 метрів температура знижується на 6˚С. Отже: 35˚С : 6˚С × 1000 м = 5833 м (висота гори в метрах).

Відповідь: висота гори в метрах – 5833 метри.

Задача 2

Визначте температуру повітря в Кримських горах на висоті 1500 м, якщо на рівні моря вона становить 10˚С.

Розв’язання:

Визначаємо, на скільки ˚С зміниться температура повітря, якщо ми піднімемося на висоту 1500 м. Адже відомо, що з підняттям на кожні 1000 м вона знижується на 6˚С. Отже: 1500 : 1000 ∙ 6 = 9˚С.

Далі визначаємо температуру повітря в Кримських горах на висоті 1500 м:  10˚С – 9˚С = 1˚С

Відповідь: температура повітря в Кримських горах на висоті 1500 м становитиме 1˚С.

Задача 3

Якою буде температура повітря на вершині гори Джомолунгма, якщо біля підніжжя (2620 метрів над рівнем моря) вона становить 15˚С.

Розв’язання:

Для розв’язання цієї задачі ми повинні пам’ятати висоту Джомолунгми. У атласах для 6 класу зазначається, що її висота – 8850 м.

Визначаємо відносну висоту між вершиною гори і підніжжям: 8850 – 2620 = 6230 м;

Визначаємо, на скільки ˚С зміниться температура повітря, якщо ми піднімемося на висоту 6230 м. Адже відомо, що з підняттям на кожні 1000 м вона знижується на 6˚С. Отже: 6230 : 1000 ∙ 6 = 37,38˚С;

Далі визначаємо, якою буде температура повітря на вершині гори: 15 – 37,38 = –22,38˚С.

Відповідь: температура повітря на вершині гори Джомолунгма становитиме –22,38˚С. 

 

Задачі з теми "Атмосферний тиск"

Теорія та задачі до теми "Атмосферний тиск"

Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при зменшенні густини повітря з висотою.

У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм рт. ст.

Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися (опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1 мб). У середньому баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм.

Ізобари – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковим атмосферним тиском.

Під час закріплення матеріалу й розв’язування задач на зміну атмосферного тиску слід наголосити, що на кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м підйому – 10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.;

 

Задача 1.

Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)

Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:

500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.

2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:

740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.

Задача 2.

 Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.

Розв’язок:

1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878 м

2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м. Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст., знаходимо:

1878м : 100м × 10 мм рт. ст.  = 188 мм рт. ст.

3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:

720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.

Задача 3.

Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм рт. ст. Визначити висоту гори.

Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:

760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.

2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м  атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст., визначаємо висоту гори:

210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м 

Відповідь: висота гори 2100 м

Сильнішим учням можна запропонувати задачі більш складні:

Задача 4.

 Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.

Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:

18°С – 15°С = 3°С

2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6°С:

3°С × 1000 м : 6°С = 500 м

3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)

500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.

4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:

760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.

 

 

 

 

 

 

Задачі з теми "Водяна пара в атмосфері"

Теорія та задачі з теми "Водяна пара в атмосфері"

 

В атмосфері завжди є певна кількість водяної пари. Вона потрапляє в повітря завдяки випаровуванню. Вивчаючи цю тему, ми знайомимося з такими поняттями, як абсолютна й відносна вологість повітря.

Абсолютна вологість – це кількість водяної пари в 1 м ³ повітря (в грамах).

Відносна вологість повітря – це відношення фактичного вмісту водяної пари до можливого при даній температурі, виражене у відсотках.  Відносну вологість повітря визначають за формулою: r = q / Q × 100%;  де r – відносна вологість, q – абсолютна вологість, Q – стан насичення.

Дефіцит вологи – це кількість водяної пари, якої не вистачає для повного насичення повітря. Насиченим вважається повітря, яке не може вмістити більше водяної пари, ніж воно вже містить.

Точка роси – це температура, при якій вологе ненасичене повітря, що охолоджується, стає насиченим.

Отже, наступним етапом математичного вирішення географічних завдань є задачі на знаходження відносної і абсолютної вологості повітря.

 

Задача 1.

Визначте відносну вологість повітря, якщо відомо, що при температурі 20°С в 1м³ повітря водяної пари міститься 15 г (при даній температурі в 1м³ повітря може міститися 17 г водяної пари).

Розв’язок: відносна вологість повітря – це відношення тієї кількості водяної пари, що є в повітрі, до можливої при даній температурі, виражене у відсотках. Отже, 15/17 × 100% = 88,2%  

Відповідь: відносна вологість повітря  88,2%.

Задача 2. 

Температура повітря 20°С, а дефіцит вологи становить 3,2 г/м³. Визначте відносну вологість повітря, якщо точка роси при даній температурі становить 17 г/м³ водяної пари.

Розв’язок: щоб визначити відносну вологість повітря, потрібно знайти відношення тієї кількості водяної пари, що є в повітрі, до можливої при даній температурі.

1.    Ми знаємо, що дефіцит вологи  3,2 г/м³. Отже, у 1 м³ повітрі міститься 13,8 г водяної пари:

17 г/м³ – 3,2 г/м³ = 13,8 г/м³.

2. Далі визначаємо відносну вологість повітря:

13,8/17 × 100% = 81%

Відповідь: відносна вологість повітря 81%.

Задача 3.

Класна кімната має розміри 6 м × 4 м × 3 м. Визначити, при якій кількості водяної пари в повітрі буде відбуватися конденсація, якщо  температура у класній кімнаті 20°С.

Розв’язок:

1.    Визначаємо об’єм класної кімнати:

6 м × 4 м × 3 м = 72 м³

2.    Обчислюємо вміст водяної пари, яка може втриматись в повітрі, (відомо, що точка роси при температурі 20°С становить 17г/м³):

72 м³ × 17 г/м³ = 1224 г = 1 кг 224 г

Відповідь: конденсація буде відбуватися, якщо вміст водяної пари в повітрі перевищуватиме 1224 г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задачі з теми "Літосфера"

Теорія і задачі з розв"язками до теми "Літосфера"

 

Літосфера – це верхній шар земної кулі, до складу якої входить земна кора і верхній шар мантії.

При вивченні теми «Літосфера» звертається увага на такі поняття, як абсолютна і відносна висота.

Поверхня земної кори не рівна, вона характеризується значними змінами абсолютних висот. Абсолютна висота – це висота пункту над рівнем моря або океану. Різниця між абсолютними висотами пунктів становить їх відносну висоту.

Відносна висота – це перевищення однієї точки рельєфу над іншою, що відлічується по прямовисній лінії та визначається за формулою:

 h = h1 – h2 , де h – відносна висота, h1,h2 – абсолютна висота 1 і 2 пунктів.

Можна запропонувати задачі на визначення абсолютної і відносної висоти.

 

Задача 1.

Обчисліть відносну висоту між найвищою та найнижчою точками земної кулі.

Розв’язок: Найвищою точкою земної кулі є гора Джомолунгма, висота якої 8848 м, а найнижчою – Маріанський жолоб – 11022 м. Тому відносна висота буде становити 19870 м:

8848 м – (– 11022 м) = 19870 м

Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами земної кулі становить 19870 м.

Задача 2.

Обчисліть відносну висоту між найвищим і найнижчим пунктами материка Євразія.

Розв’язок: Найвищий пункт материка Євразія – гора Джомолунгма (8848 м), а найнижчий – западина Мертвого моря (– 400 м). Отже, відносна висота буде становити 9248 м:

8848 м – (– 400 м) = 9248 м 

Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами материка Євразія  становить 9248 м.

Задача 3.

Найнижчий пункт Північної Америки (Долина Смерті) знаходиться нижче рівня океану на 85 м, а відносна висота між найнижчим і найвищим пунктами становить 6279 м. Визначте абсолютну висоту найвищого пункту материка та вкажіть його назву.

Розв’язок: 6279 = Х –  (– 85)

Х = 6279 м + (– 85м) = 6279 м – 85 м 

Х = 6194 м

Відповідь:  найвища точка Північної Америки – гора Мак-Кінлі – має висоту 6194 м.

Ізотермічний горизонт, геотермічний градієнт, геотермічний ступінь

На теплові процеси літосфери впливає тепло, що надходить від Сонця, але тільки до глибини 20-30 м, а більшою мірою – процеси радіоактивного розпаду, що відбуваються в надрах Землі. Добові коливання температури повітря відчутні до глибини 1-2 м, а річні – значно глибше. Так, у помірних широтах і в районах з континентальним кліматом вони сягають глибини 20-30 м, де залягає шар постійної температури – ізотермічний горизонт.

Отже, ізотермічний горизонт – це шар постійної температури земної кори, яка не залежить від пори року і часу доби. Температура ізотермічного горизонту в середньому дорівнює середньорічній температурі даної місцевості.

Нижче ізотермічного горизонту температура поступово підвищується.

Геотермічний градієнт – це величина, на яку зростає температура земної кори з опусканням на кожні 100 м. У середньому геотермічний градієнт земної кори становить 3°С на кожні 100 м глибини.

Геотермічний ступінь – це величина, яка вказує, на яку кількість метрів потрібно опуститися, щоб температура зросла на 1°С. У середньому геотермічний ступінь становить 33 м/°С.

З глибини приблизно 20 км зростання температури сповільнюється, і всередині Землі вона досягає 4000-5000°С.

Задача 1.

Якою приблизно буде температура на дні шахти глибиною 845м, якщо середньорічна температура у цій місцевості 8,4°С, геотермічний градієнт – 30°С на кожен кілометр, а ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м?

Розв’язок: 1) Оскільки ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м, то збільшення температури відбуватиметься на протязі 825 м:

845 м – 20 м = 825 м;

2) Визначаємо, на скільки зміниться температура, якщо опуститися на глибину 825м:

 825м : 1000м × 30°С = 24,75°С;

3) Визначаємо температуру на дні шахти, знаючи, що середньорічна температура (температура ізотермічного горизонту) становить 8,4°С:

 8,4°С + 24,75°С = 33,15°С

Відповідь: температура на дні шахти глибиною 845 м буде становити приблизно 33°С.

Задача 2.

В Італії на Флегрейських полях (область Тоскана) геотермічний ступінь гірських порід 0,7 м/ºС. Середня річна температура 14ºС. Визначити, на якій глибині температура становитиме 100ºС, якщо ізотермічний горизонт міститься на глибині 10 м.

 Розв’язок:

Дано:

Гт. ст. (геотермічний ступінь) – 0,7м/ºС; а середній – 33м/ºС;

Середня річна температура – 14ºС;

Із.г. (ізотермічний горизонт) – 10 м.

Визначити: глибину, де температура становитиме 100ºС.

1.    100ºС – 14ºС = 86ºС;

2.    0,7 м/ºС  × 86ºС = 60,2 м;

3.    60,2 м + 10 м = 70,2 м.

Відповідь: температура 100ºС буде приблизно на глибині 70 м.

Задача 3.

 Один з найбільших геотермічних ступенів виявлено в районі штату Алабама (США). Визначити його величину, якщо відомо, що вода тут може закипіти на глибині 11584,2 м, ізотермічний горизонт міститься на глибині приблизно 9 м, а середньорічна температура 16ºС.

Розв’язок:

Дано:

Температура 100ºС – 11584,2 м;

Ізотермічний горизонт – 9 м;

Середня річна температура – 16ºС;

Геотермічний ступінь (м/ºС) - ?

Розв’язок:

1.    11584,2 м – 9 м = 11575,2 м;

2.    100ºС – 16ºС = 84ºС;

3.    11575,2 м : 84ºС = 137,8 м/ºС.

Відповідь: геотермічний ступінь становить 137,8 м/ºС.

 

 

Масштаб, види масштабів

Задача 1. Переведіть і запишіть числові масштаби у вигляді іменованих.

Числовий масштаб	Іменований масштаб
1 : 10 000	в 1 см 100 м
1 : 200 000	в 1 см 2 км
1 : 22 000 000	в 1 см 220 км
1 : 5 000	в 1 см 50 м

 

Задача 2. Переведіть і запишіть іменовані масштаби у вигляді числових.

Числовий масштаб	Іменований масштаб
1 : 10 000	В 1 см 100 м
1 : 200 000	В 1 см 2 км
1 : 22 000 000	В 1 см  220 км
1 : 5 000	В 1 см 50 м

 

Задача 3. Побудуйте на аркуші паперу учнівського зошита у масштабі 1:500 відрізки довжиною: а) 25 м; б) 50 м; в) 10 м; г) 13 м.

Задача 4. Поміркуйте, чи можна на аркуші паперу учнівського зошита накреслити відрізок, який на місцевості має довжину 5 км у масштабі:

а) 1 : 10 000; б) 1: 25 000; в) 1 : 100 000; г) 1 : 1 000 000.

2. Розв’язування задач з переведення числового масштабу

в іменований і навпаки

Задача 1. Переведіть числовий масштаб настінної фізичної карти України в іменований.

Розв’язання: Учні визначають, що числовий масштаб карти 1: 1 000 000.

А це означає, що 1 см на цій карті відповідає 1 000 000 см на місцевості.

1 000 000 см потрібно спочатку перевести у метри, а потім у кілометри. Якщо 1 м = 100 см, то тоді 1 000 000 : 100 = 10 000 м (перевели сантиметри у метри).

1 км = 1 000 м, значить 10 000 : 1000 = 10 км (перевели метри у кілометри).

Отже, іменований масштаб карти: в 1 см 10 км.

Відповідь: в 1 см 10 км.

Задача 2.

Визначте, який числовий масштаб відповідає іменованому – в 1 см 500 м.
А 1 : 500 Б 1 : 5000 В 1 : 50 000 Г 1 : 500 000	А Б В Г     +

 

Задача 3.

Визначте, який числовий масштаб відповідає іменованому – в 1 см 100 м.
А 1 : 100 Б 1 : 1000 В 1 : 10 000 Г 1 : 100 000	А Б В Г     +

 

Задача 4.

Визначте, який числовий масштаб відповідає іменованому – в 1 см 10 км.
А 1 : 10 Б 1 : 100 000 В 1 : 10 000 Г 1 : 1 000 000	А Б В Г       +

 

Задача 5.

Визначте, який іменований масштаб відповідає числовому – 1 : 200 000.
А в 1 см 2000 км Б в 1 см 200 км В в 1 см 2 км Г в 1 см 20 км	А Б В Г     +

 

Задача 6.

Визначте, який іменований масштаб відповідає числовому – 1 : 1000 000.
А в 1 см 10 км Б в 1 см 100 км В в 1 см 1000 км Г в 1 см 1 км	А Б В Г +

 

3. Визначення масштабів планів та карт за даними про відстані на місцевості та відрізками на карті, що відповідають цим відстаням

Якщо потрібно визначити масштаб плану чи карти, то це можна зробити в тому випадку, коли відома відстань між двома об’єктами на місцевості. Знаючи відстань між ними на плані чи карті, складаємо відношення:

, де М – масштаб; L – відстань на місцевості і відстань на плані, карті чи глобусі.

Задача 1. Визначте масштаб плану місцевості, якщо відстань від школи до озера на ньому становить 5 см, а на місцевості – 500 м.

Задача 2. Визначте масштаб карти, якщо відстань між двома населеними пунктами на місцевості становить 1500 м, а на карті – 1,5 см.

Розв’язання: ; отже, якщо даний масштаб записати у вигляді іменованого, то в 1 см 1 000 м, або в 1 см 1 км.

Числовий масштаб: 1 : 100 000.

Відповідь: масштаб карти 1 : 100 000.

Задача 3. Визначте відстань на місцевості, якщо на карті це відрізок довжиною 5 см, а масштаб карти 1 : 10 000.

Розв’язання: 1) Переводимо числовий масштаб у іменований – в 1 см 100 м.

2) Далі визначаємо відстань на місцевості. Вона буде становити 500 м

(5 × 100 = 500 м)

Відповідь: відстань на місцевості буде становити 500 м.

Задача 4. Визначте масштаб карти, якщо відомо, що 10 см на карті відповідають 1 000 км на місцевості.

Розв’язання: складаємо відношення, у якому запишемо, як відстань на карті відноситься до відстані на місцевості:

М =

Таким чином, ми отримали іменований масштаб, який переведемо у числовий: 1 : 10 000 000.

Задача 5. Визначте масштаб плану, на якому вулиця завдовжки 700 м має довжину 7 см. Запишіть цей масштаб у вигляді числового, іменованого та лінійного.

Задача 6. Визначте масштаб карти, на якій відстань від Києва до Мурманська 2 050км зображено відрізком 4,1см.

Розв’язання: 2 050 : 4,1 = 500 км. Іменований масштаб – у 1см 500 км, а числовий – 1 : 50 000 000.

Задача 7. Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості між Києвом і Тернополем становить 480 км, а на карті вона дорівнює 48 см.

Розв’язання: для того щоб визначити масштаб карти, потрібно скласти відношення відстані на карті до відстані на місцевості:

М =

Ми отримали іменований масштаб в 1 см 10 км, який переведемо у числовий, тобто кілометри переводимо в сантиметри: 1 : 1 000 000.

Відповідь: масштаб карти 1 : 1 000 000.

Задача 8. Відстань від Києва до Тернополя – 480 км. Визначте масштаби карт, якщо на них відстань становить а) 24 см; б) 8 см; в) 4,8 см.

Розв’язання:

а) 480 км = 48 000 000 см : 24 см = 2 000 000, 1 : 2 000 000;

б) 480 км = 48 000 000 см : 8 см = 6 000 000,  1 : 6 000 000;

в) 480 км = 48 000 000 см : 4,8 см = 10 000 000,   1 : 10 000 000.

Задача 9. Визначте масштаб глобуса, якщо відстань на ньому між екватором і 10-ю паралеллю становить 2,2 см.

Розв’язання: для того щоб визначити масштаб глобуса, потрібно скласти відношення, де чисельник – це відстань на глобусі між двома об’єктами, а знаменник – відстань між цими об’єктами на місцевості.

1) Визначаємо відстань між двома точками на місцевості. Потрібно 10° (10° – 0° = 10°) помножити на довжину дуги 1° мери­діана, яка, як відомо, становить 111,1 км:

10° × 111,1 км = 1111 км;

2) складаємо відношення, оскільки відстань між двома точками на глобусі нам відома – 2,2 см:

М =

Отриманий іменований масштаб глобуса переводимо у числовий: 

1 : 50 000 000.

Відповідь: масштаб глобуса 1 : 50 000 000.

4. Класифікація  карт за масштабом

Задача 3. Визначте масштаби карт, якщо відстань на місцевості між населеними пунктами становить 10 км, а на картах ця відстань відповідно становить 5 см і 50 см. Порівняйте масштаби цих карт і вкажіть, яка з них матиме більший масштаб, а яка – менший.

Розв’язання: 1) Визначаємо масштаб першої карти:

5 см – 10 км

1 см – 2 км (10 км : 5 см =2 км).

Якщо 1 см на карті відповідає 2 км на місцевості, то її масштаб буде

1 : 200 000, тому що 2 км = 2 000 м = 200 000 см.

Отже, масштаб першої карти 1 : 200 000.

2) Визначаємо масштаб другої карти:

50 см – 10 км

1 см – 200 м (10 км : 50 см = 0,2 км = 200 м)

Якщо 1 см на карті відповідає 200 м на місцевості, то її масштаб буде

1 : 20 000, тому що 200 м = 20 000 см.

Отже, масштаб другої карти 1 : 20 000.

Відповідь: масштаб першої карти 1: 200 000, а другої – 1 : 20 000. Друга карта має більший масштаб.

 

 

 

 

 

 

Задачі на визначення температури повітря

Вертикальний температурний градієнт – це величина, на яку змінюється температура повітря з підняттям вгору на кожні 100 м (у середньому вертикальний температурний градієнт становить приблизно 0,6°С на  кожні 100 м).

Сухе (ненасичене) повітря, піднімаючись угору, охолоджується приблизно на 1°С на кожні 100 м.

Термічний ступінь – це величина, яка показує, на яку висоту в метрах потрібно піднятися, щоб температура знизилась на 1°С. У тропосфері він в середньому становить 200 – 166 м/°С.

Задача 1. Визначте, якою буде температура повітря на висоті 2 км, якщо на рівні моря вона становить 22°С.

Розв’язання:

Якщо з підняттям на кожні 100 м висоти температура знижується на 0,6°С, то з підняттям на 1 км вона знизиться на 6°С. Звідси ми можемо визначити на скільки градусів знизиться температура при піднятті на 2 км:

1. 2 × 6 = 12°С.

Далі визначаємо, якою буде температура на висоті 2 км:

1. 22 – 12 = 10°С.

Відповідь: на висоті 2 км температура становитиме10°С.

 Задача 2. Визначте, якою буде температура повітря за бортом літака, який летить на висоті 10 000 м, якщо біля земної поверхні вона становить 20°С.

Розв’язання:

На кожні 1000 м підйому температура знижується на 6°С.

Звідси можна визначити на скільки градусів знизиться температура при піднятті на висоту 10 000 м:

1. 10 000 : 1000 × 6 = 60°С.

Далі визначаємо температуру повітря за бортом літака:

20 – 60 = – 40°С.

Відповідь: температура повітря за бортом літака становить – 40°С.

Задача 3. Визначте температуру повітря за бортом  літака, що вилетів з аеропорту при температурі +27°С  і піднявся на висоту 6500 м.

Розв’язання: Визначимо температуру повітря на висоті 6500 м:

27°С – (6500 : 1000м × 6°С) =  27°С – 39°С =  – 12°С.

Відповідь: – 12°С.

Задача 4. Визначте температуру повітря на одній з вершин Кримських гір, де атмосферний тиск становить 646 мм рт. ст., якщо біля підніжжя гори у цей момент атмосферний тиск – 756 мм рт. ст., а температура повітря – +13 °С.

Розв’язання:

1. Різниця в атмосферному тиску між вершиною і підніжжям:

756 – 646 = 110 мм рт. ст.

1. Різниця у висоті:

100 мм рт. ст. – 1 км

110 мм рт. ст. – Х км, Х = 1,1 км.

1. Різниця температур:

1 км – 6°С

1,1 км – Х°С, Х = 6,6°С.

1. Температура на вершині гори:

13° – 6,6° = 6,4°С.

Відповідь: 6,4°С.

 

Задача 5. Визначте, якою буде температура за бортом літака, який летить на висоті 5 км, якщо біля земної поверхні вона становить 12°С?

Розв’язання:

1. 5 × 6°С = 30°С;   
2. 12°С – 30°С = – 18°С.

Відповідь: – 18°С.

 При піднятті вгору на 1 км (1000 м) температура знижується на 6 °С.

Різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря називається амплітудою коливань температур. Розрізняють добову, місячну, річну амплітуди.

Приклади задач із розв’язками.

Задача 1.

Визначте температуру повітря на висоті 2061 м (г. Говерла), якщо біля підніжжя вона становить 16 °С.

Розв’язання: 

Відомо, що при піднятті на 1 км температура знижується на 6⁰.

Якщо 1км = 6°С,
то 2,061 км = Х °С.
Х = 2,061 × 6 / 1= 12,366 = 12,4 °С.
Біля підніжжя 16 °С, значить на висоті 2061 м вона становитиме: 16 – 12,4 = 3,6 °С. 

Відповідь: 3,6 °С. 

Задача 2.

У  Карпатах,  неподалік  Говерли,  працює найвисокогірніша метеорологічна станція України «Пожижевська». Температура повітря тут лише на 3,8 °С вища, ніж на головній вершині Українських Карпат. Пригадавши висоту Говерли, розрахуйте, на якій абсолютній висоті працює ця метеостанція. 

Розв’язання: 

Абсолютну  висоту,  на  якій  розташована метеостанція «Пожижевська», позначимо h₁, висоту  Говерли – h₂ (2061  м).  Температурний  градієнт складає: t : h = 6 °С : 1000 м .

Абсолютну висоту метеостанції знаходимо за формулою:

h₁ = h₂ – (t₁ – t₂) : t : h, де t₁ – t₂ – різниця температур. Підставивши в цю формулу дані, знаходимо: h₁  =  2061 –  3,8  :  6  :  1000  =  2061  –  3,8  ×  100  :  6  = 1430 (м).

Отже, найвисокогірніша метеостанція України розташована на абсолютній висоті 1430 м. 

Відповідь: 1430 м.

Задача 3.

На якій приблизно висоті в горах з’явиться зона снігів та льодовиків, якщо біля підніжжя середня річна температура становить +16 °С?
А. 2 км.; Б. 2,6 км.; В. 3 км.; Г. 3,6 км.

Розв’язання: 

1 км – 6 °С
Зона снігів з'явиться при 0 °С, отже,
16 : 6 = 2,6 км. 

Відповідь: правильна відповідь Б.

Задача 4.

Січнева температура повітря на вершині гори у середньому дорівнює – 4°С, а біля її підніжжя на висоті 400 м над рівнем моря + 2°С. Визначте абсолютну висоту гори.

Розв'язання:

Було 2 °С, а стало – 4 °С. Різниця становить 6 °С. Тобто різниця між вершиною і підніжжям у 1 кілометр. 400 м + 1 км = 1400 м = 1,4 км – висота гори.

Відповідь: висота гори 1,4 км.

Задача 5.

Визначте, чому дорівнює температура повітря на вершині гори Аконкагуа (6959 м), якщо температура повітря біля її підніжжя становить + 24 °С.

Розв'язання:

Піднімаючись на кожен 1 км віднімаємо 6 °С , приблизна висота гори 7 км, отже потрібно 7 × 6 = 42 °С.

Візьмемо 6 °С, тоді 24 – (7 × 6) = – 18 °С.

Відповідь: температура на вершині гори Аконкагуа складе  – 18 °С.

Задача 6.

За даними таблиці визначте річну амплітуду коливань середньомісячних температур повітря:

Січень = – 6 °С   Лютий = – 4 °С  Березень = 2 °С Квітень = 9 °С Травень = 15 °С

Червень = 18 °С Липень = 20°С Серпень = 19 °С Вересень = 14 °С Жовтень = 8 °С

Листопад = 2°С Грудень = –2 °С

Розв'язання:

Амплітудою називається різниця між екстремальними значеннями тієї чи іншої величини, в даному випадку температури. Це важлива характеристика клімату тієї чи іншої місцевості.

За зазначеним даними знайдіть найвищу температуру і найнижчу. Відніміть від другої першу. Ви отримаєте числове значення амплітуди.

Отже, 20 – (– 6) = 20 + 6 = 26 °С.

Відповідь: 26 °С .

Задача 7.

Визначте річну амплітуду середніх місячних температур повітря в Києві упродовж 1961-2005 років, якщо середня температура січня становила −2,9°С, а середня температура липня +20,9°С.

Розв'язання:

Отже, 20,9 – (– 2,9) = 20,9 + 2,9 = 23,8 °С.

Відповідь: 23,8°С.

Задача 8.

Яка середня липнева температура біля підніжжя гори Аконкагуа, якщо в цій місцевості проходить ізотерма січня +16 °С, а річна амплітуда коливання середньомісячних температур становить 8 °С? 

Розв'язання:

Отже, 16 – 8 = 8 °С.

Відповідь: +8 °С.

Задача 9.

Визначте температуру повітря за бортом  літака, що вилетів з аеропорту при температурі +27 °С  і піднявся на висоту 6500 м.

Розв'язання:

Визначаємо температуру повітря на висоті 6500м:

27°С – (6500 м : 1000 м × 6°С) =  27°С – 39°С =  – 12°С.

Відповідь: температура повітря за бортом літака становитиме – 12°С.

Задача 10.

Чи може утворитися льодовик на вершині гори Кіліманджаро в Африці, якщо температура біля підніжжя гори +25°С ? А через кожен км висоти температура повітря знижується в середньому на 6°.

Розв'язання:

Висота гори Кіліманджаро – 5 895 м або 5,895 км ~5,9 км.

1. На скільки знизиться температура повітря з підняттям на вершину гори? 
2. 5,9 км × 6° С = 35,4 °С (на стільки знизиться температура повітря).
3. Яка температура на вершині гори?
4. +25° – 35,4°С= – 10,4 ° С (температура на вершині гори).

Відповідь: отже, на вершині гори Кіліманджаро сніг танути не буде і утвориться льодовик.

 

Задача 11.

Яка температура на вершині г. Джомолунгма, якщо біля підніжжя вона становить +30 °С.

Розв'язання:

Висоту Джомолунгми ми можемо заокруглити до 9000 м, або 9 км, адже точна її висота – 8850 м.

1)  6° × 9 км = 54°С – на стільки знизиться температура повітря;

2) 30°– 54 °= – 24°С – температура на вершині гори.

Відповідь: температура на вершині Джомолунгми становитиме – 24°С.