збірник задач з географії 6 клас

Задачі з географії на зміну температури повітря

Задача 1.

На вершині гори температура повітря –12˚С, а біля підніжжя +23˚С. Визначте, яка висота цієї гори в метрах.

Розв’язання:

23˚С – (–12˚С) = 35˚С (різниця між температурою повітря біля підніжжя гори та на її вершині);

Пам’ятаємо, що із підняттям вгору на кожні 1000 метрів температура знижується на 6˚С. Отже: 35˚С : 6˚С × 1000 м = 5833 м (висота гори в метрах).

Відповідь: висота гори в метрах – 5833 метри.

Задача 2

Визначте температуру повітря в Кримських горах на висоті 1500 м, якщо на рівні моря вона становить 10˚С.

Розв’язання:

Визначаємо, на скільки ˚С зміниться температура повітря, якщо ми піднімемося на висоту 1500 м. Адже відомо, що з підняттям на кожні 1000 м вона знижується на 6˚С. Отже: 1500 : 1000 ∙ 6 = 9˚С.

Далі визначаємо температуру повітря в Кримських горах на висоті 1500 м:  10˚С – 9˚С = 1˚С

Відповідь: температура повітря в Кримських горах на висоті 1500 м становитиме 1˚С.

Задача 3

Якою буде температура повітря на вершині гори Джомолунгма, якщо біля підніжжя (2620 метрів над рівнем моря) вона становить 15˚С.

Розв’язання:

Для розв’язання цієї задачі ми повинні пам’ятати висоту Джомолунгми. У атласах для 6 класу зазначається, що її висота – 8850 м.

Визначаємо відносну висоту між вершиною гори і підніжжям: 8850 – 2620 = 6230 м;

Визначаємо, на скільки ˚С зміниться температура повітря, якщо ми піднімемося на висоту 6230 м. Адже відомо, що з підняттям на кожні 1000 м вона знижується на 6˚С. Отже: 6230 : 1000 ∙ 6 = 37,38˚С;

Далі визначаємо, якою буде температура повітря на вершині гори: 15 – 37,38 = –22,38˚С.

Відповідь: температура повітря на вершині гори Джомолунгма становитиме –22,38˚С. 

Задачі з теми "Атмосферний тиск"

Теорія та задачі до теми "Атмосферний тиск"

Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при зменшенні густини повітря з висотою.

У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм рт. ст.

Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися (опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1 мб). У середньому баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм.

Ізобари – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковим атмосферним тиском.

Під час закріплення матеріалу й розв’язування задач на зміну атмосферного тиску слід наголосити, що на кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м підйому – 10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.;

Задача 1.

Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)

Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:

500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.

2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:

740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.

Задача 2.

 Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.

Розв’язок:

1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878 м

2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м. Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст., знаходимо:

1878м : 100м × 10 мм рт. ст.  = 188 мм рт. ст.

3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:

720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.

Задача 3.

Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм рт. ст. Визначити висоту гори.

Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:

760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.

2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м  атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст., визначаємо висоту гори:

210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м 

Відповідь: висота гори 2100 м

Сильнішим учням можна запропонувати задачі більш складні:

Задача 4.

 Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.

Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:

18°С – 15°С = 3°С

2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6°С:

3°С × 1000 м : 6°С = 500 м

3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)

500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.

4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:

760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.

Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.

Задачі з теми "Водяна пара в атмосфері"

Теорія та задачі з теми "Водяна пара в атмосфері"

В атмосфері завжди є певна кількість водяної пари. Вона потрапляє в повітря завдяки випаровуванню. Вивчаючи цю тему, ми знайомимося з такими поняттями, як абсолютна й відносна вологість повітря.

Абсолютна вологість – це кількість водяної пари в 1 м ³ повітря (в грамах).

Відносна вологість повітря – це відношення фактичного вмісту водяної пари до можливого при даній температурі, виражене у відсотках.  Відносну вологість повітря визначають за формулою: r = q / Q × 100%;  де r – відносна вологість, q – абсолютна вологість, Q – стан насичення.

Дефіцит вологи – це кількість водяної пари, якої не вистачає для повного насичення повітря. Насиченим вважається повітря, яке не може вмістити більше водяної пари, ніж воно вже містить.

Точка роси – це температура, при якій вологе ненасичене повітря, що охолоджується, стає насиченим.

Отже, наступним етапом математичного вирішення географічних завдань є задачі на знаходження відносної і абсолютної вологості повітря.

Задача 1.

Визначте відносну вологість повітря, якщо відомо, що при температурі 20°С в 1м³ повітря водяної пари міститься 15 г (при даній температурі в 1м³ повітря може міститися 17 г водяної пари).

Розв’язок: відносна вологість повітря – це відношення тієї кількості водяної пари, що є в повітрі, до можливої при даній температурі, виражене у відсотках. Отже, 15/17 × 100% = 88,2%  

Відповідь: відносна вологість повітря  88,2%.

Задача 2. 

Температура повітря 20°С, а дефіцит вологи становить 3,2 г/м³. Визначте відносну вологість повітря, якщо точка роси при даній температурі становить 17 г/м³ водяної пари.

Розв’язок: щоб визначити відносну вологість повітря, потрібно знайти відношення тієї кількості водяної пари, що є в повітрі, до можливої при даній температурі.

1.    Ми знаємо, що дефіцит вологи  3,2 г/м³. Отже, у 1 м³ повітрі міститься 13,8 г водяної пари:

17 г/м³ – 3,2 г/м³ = 13,8 г/м³.

2. Далі визначаємо відносну вологість повітря:

13,8/17 × 100% = 81%

Відповідь: відносна вологість повітря 81%.

Задача 3.

Класна кімната має розміри 6 м × 4 м × 3 м. Визначити, при якій кількості водяної пари в повітрі буде відбуватися конденсація, якщо  температура у класній кімнаті 20°С.

Розв’язок:

1.    Визначаємо об’єм класної кімнати:

6 м × 4 м × 3 м = 72 м³

2.    Обчислюємо вміст водяної пари, яка може втриматись в повітрі, (відомо, що точка роси при температурі 20°С становить 17г/м³):

72 м³ × 17 г/м³ = 1224 г = 1 кг 224 г

Відповідь: конденсація буде відбуватися, якщо вміст водяної пари в повітрі перевищуватиме 1224 г.

Задачі з теми "Літосфера"

Теорія і задачі з розв"язками до теми "Літосфера"

Літосфера – це верхній шар земної кулі, до складу якої входить земна кора і верхній шар мантії.

При вивченні теми «Літосфера» звертається увага на такі поняття, як абсолютна і відносна висота.

Поверхня земної кори не рівна, вона характеризується значними змінами абсолютних висот. Абсолютна висота – це висота пункту над рівнем моря або океану. Різниця між абсолютними висотами пунктів становить їх відносну висоту.

Відносна висота – це перевищення однієї точки рельєфу над іншою, що відлічується по прямовисній лінії та визначається за формулою:

 h = h1 – h2 , де h – відносна висота, h1,h2 – абсолютна висота 1 і 2 пунктів.

Можна запропонувати задачі на визначення абсолютної і відносної висоти.

Задача 1.

Обчисліть відносну висоту між найвищою та найнижчою точками земної кулі.

Розв’язок: Найвищою точкою земної кулі є гора Джомолунгма, висота якої 8848 м, а найнижчою – Маріанський жолоб – 11022 м. Тому відносна висота буде становити 19870 м:

8848 м – (– 11022 м) = 19870 м

Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами земної кулі становить 19870 м.

Задача 2.

Обчисліть відносну висоту між найвищим і найнижчим пунктами материка Євразія.

Розв’язок: Найвищий пункт материка Євразія – гора Джомолунгма (8848 м), а найнижчий – западина Мертвого моря (– 400 м). Отже, відносна висота буде становити 9248 м:

8848 м – (– 400 м) = 9248 м 

Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами материка Євразія  становить 9248 м.

Задача 3.

Найнижчий пункт Північної Америки (Долина Смерті) знаходиться нижче рівня океану на 85 м, а відносна висота між найнижчим і найвищим пунктами становить 6279 м. Визначте абсолютну висоту найвищого пункту материка та вкажіть його назву.

Розв’язок: 6279 = Х –  (– 85)

Х = 6279 м + (– 85м) = 6279 м – 85 м 

Х = 6194 м

Відповідь:  найвища точка Північної Америки – гора Мак-Кінлі – має висоту 6194 м.

Ізотермічний горизонт, геотермічний градієнт, геотермічний ступінь

На теплові процеси літосфери впливає тепло, що надходить від Сонця, але тільки до глибини 20-30 м, а більшою мірою – процеси радіоактивного розпаду, що відбуваються в надрах Землі. Добові коливання температури повітря відчутні до глибини 1-2 м, а річні – значно глибше. Так, у помірних широтах і в районах з континентальним кліматом вони сягають глибини 20-30 м, де залягає шар постійної температури – ізотермічний горизонт.

Отже, ізотермічний горизонт – це шар постійної температури земної кори, яка не залежить від пори року і часу доби. Температура ізотермічного горизонту в середньому дорівнює середньорічній температурі даної місцевості.

Нижче ізотермічного горизонту температура поступово підвищується.

Геотермічний градієнт – це величина, на яку зростає температура земної кори з опусканням на кожні 100 м. У середньому геотермічний градієнт земної кори становить 3°С на кожні 100 м глибини.

Геотермічний ступінь – це величина, яка вказує, на яку кількість метрів потрібно опуститися, щоб температура зросла на 1°С. У середньому геотермічний ступінь становить 33 м/°С.

З глибини приблизно 20 км зростання температури сповільнюється, і всередині Землі вона досягає 4000-5000°С.

Задача 1.

Якою приблизно буде температура на дні шахти глибиною 845м, якщо середньорічна температура у цій місцевості 8,4°С, геотермічний градієнт – 30°С на кожен кілометр, а ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м?

Розв’язок: 1) Оскільки ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м, то збільшення температури відбуватиметься на протязі 825 м:

845 м – 20 м = 825 м;

2) Визначаємо, на скільки зміниться температура, якщо опуститися на глибину 825м:

 825м : 1000м × 30°С = 24,75°С;

3) Визначаємо температуру на дні шахти, знаючи, що середньорічна температура (температура ізотермічного горизонту) становить 8,4°С:

 8,4°С + 24,75°С = 33,15°С

Відповідь: температура на дні шахти глибиною 845 м буде становити приблизно 33°С.

Задача 2.

В Італії на Флегрейських полях (область Тоскана) геотермічний ступінь гірських порід 0,7 м/ºС. Середня річна температура 14ºС. Визначити, на якій глибині температура становитиме 100ºС, якщо ізотермічний горизонт міститься на глибині 10 м.

 Розв’язок:

Дано:

Гт. ст. (геотермічний ступінь) – 0,7м/ºС; а середній – 33м/ºС;

Середня річна температура – 14ºС;

Із.г. (ізотермічний горизонт) – 10 м.

Визначити: глибину, де температура становитиме 100ºС.

1.    100ºС – 14ºС = 86ºС;

2.    0,7 м/ºС  × 86ºС = 60,2 м;

3.    60,2 м + 10 м = 70,2 м.

Відповідь: температура 100ºС буде приблизно на глибині 70 м.

Задача 3.

 Один з найбільших геотермічних ступенів виявлено в районі штату Алабама (США). Визначити його величину, якщо відомо, що вода тут може закипіти на глибині 11584,2 м, ізотермічний горизонт міститься на глибині приблизно 9 м, а середньорічна температура 16ºС.

Розв’язок:

Дано:

Температура 100ºС – 11584,2 м;

Ізотермічний горизонт – 9 м;

Середня річна температура – 16ºС;

Геотермічний ступінь (м/ºС) - ?

Розв’язок:

1.    11584,2 м – 9 м = 11575,2 м;

2.    100ºС – 16ºС = 84ºС;

3.    11575,2 м : 84ºС = 137,8 м/ºС.

Відповідь: геотермічний ступінь становить 137,8 м/ºС.

Масштаб, види масштабів

Задача 1. Переведіть і запишіть числові масштаби у вигляді іменованих.

Задача 2. Переведіть і запишіть іменовані масштаби у вигляді числових.

Задача 3. Побудуйте на аркуші паперу учнівського зошита у масштабі 1:500 відрізки довжиною: а) 25 м; б) 50 м; в) 10 м; г) 13 м.

Задача 4. Поміркуйте, чи можна на аркуші паперу учнівського зошита накреслити відрізок, який на місцевості має довжину 5 км у масштабі:

а) 1 : 10 000; б) 1: 25 000; в) 1 : 100 000; г) 1 : 1 000 000.

2. Розв’язування задач з переведення числового масштабу

в іменований і навпаки

Задача 1. Переведіть числовий масштаб настінної фізичної карти України в іменований.

Розв’язання: Учні визначають, що числовий масштаб карти 1: 1 000 000.

А це означає, що 1 см на цій карті відповідає 1 000 000 см на місцевості.

1 000 000 см потрібно спочатку перевести у метри, а потім у кілометри. Якщо 1 м = 100 см, то тоді 1 000 000 : 100 = 10 000 м (перевели сантиметри у метри).

1 км = 1 000 м, значить 10 000 : 1000 = 10 км (перевели метри у кілометри).

Отже, іменований масштаб карти: в 1 см 10 км.

Відповідь: в 1 см 10 км.

Задача 2.

Задача 3.

Задача 4.

Задача 5.

Задача 6.

3. Визначення масштабів планів та карт за даними про відстані на місцевості та відрізками на карті, що відповідають цим відстаням

Якщо потрібно визначити масштаб плану чи карти, то це можна зробити в тому випадку, коли відома відстань між двома об’єктами на місцевості. Знаючи відстань між ними на плані чи карті, складаємо відношення:

, де М – масштаб; L – відстань на місцевості і відстань на плані, карті чи глобусі.

Задача 1. Визначте масштаб плану місцевості, якщо відстань від школи до озера на ньому становить 5 см, а на місцевості – 500 м.

Задача 2. Визначте масштаб карти, якщо відстань між двома населеними пунктами на місцевості становить 1500 м, а на карті – 1,5 см.

Розв’язання: ; отже, якщо даний масштаб записати у вигляді іменованого, то в 1 см 1 000 м, або в 1 см 1 км.

Числовий масштаб: 1 : 100 000.

Відповідь: масштаб карти 1 : 100 000.

Задача 3. Визначте відстань на місцевості, якщо на карті це відрізок довжиною 5 см, а масштаб карти 1 : 10 000.

Розв’язання: 1) Переводимо числовий масштаб у іменований – в 1 см 100 м.

2) Далі визначаємо відстань на місцевості. Вона буде становити 500 м

(5 × 100 = 500 м)

Відповідь: відстань на місцевості буде становити 500 м.

Задача 4. Визначте масштаб карти, якщо відомо, що 10 см на карті відповідають 1 000 км на місцевості.

Розв’язання: складаємо відношення, у якому запишемо, як відстань на карті відноситься до відстані на місцевості:

М =

Таким чином, ми отримали іменований масштаб, який переведемо у числовий: 1 : 10 000 000.

Задача 5. Визначте масштаб плану, на якому вулиця завдовжки 700 м має довжину 7 см. Запишіть цей масштаб у вигляді числового, іменованого та лінійного.

Задача 6. Визначте масштаб карти, на якій відстань від Києва до Мурманська 2 050км зображено відрізком 4,1см.

Розв’язання: 2 050 : 4,1 = 500 км. Іменований масштаб – у 1см 500 км, а числовий – 1 : 50 000 000.

Задача 7. Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості між Києвом і Тернополем становить 480 км, а на карті вона дорівнює 48 см.

Розв’язання: для того щоб визначити масштаб карти, потрібно скласти відношення відстані на карті до відстані на місцевості:

М =

Ми отримали іменований масштаб в 1 см 10 км, який переведемо у числовий, тобто кілометри переводимо в сантиметри: 1 : 1 000 000.

Відповідь: масштаб карти 1 : 1 000 000.

Задача 8. Відстань від Києва до Тернополя – 480 км. Визначте масштаби карт, якщо на них відстань становить а) 24 см; б) 8 см; в) 4,8 см.

Розв’язання:

а) 480 км = 48 000 000 см : 24 см = 2 000 000, 1 : 2 000 000;

б) 480 км = 48 000 000 см : 8 см = 6 000 000,  1 : 6 000 000;

в) 480 км = 48 000 000 см : 4,8 см = 10 000 000,   1 : 10 000 000.

Задача 9. Визначте масштаб глобуса, якщо відстань на ньому між екватором і 10-ю паралеллю становить 2,2 см.

Розв’язання: для того щоб визначити масштаб глобуса, потрібно скласти відношення, де чисельник – це відстань на глобусі між двома об’єктами, а знаменник – відстань між цими об’єктами на місцевості.

1) Визначаємо відстань між двома точками на місцевості. Потрібно 10° (10° – 0° = 10°) помножити на довжину дуги 1° мери­діана, яка, як відомо, становить 111,1 км:

10° × 111,1 км = 1111 км;

2) складаємо відношення, оскільки відстань між двома точками на глобусі нам відома – 2,2 см:

М =

Отриманий іменований масштаб глобуса переводимо у числовий: 

1 : 50 000 000.

Відповідь: масштаб глобуса 1 : 50 000 000.

4. Класифікація  карт за масштабом

Задача 3. Визначте масштаби карт, якщо відстань на місцевості між населеними пунктами становить 10 км, а на картах ця відстань відповідно становить 5 см і 50 см. Порівняйте масштаби цих карт і вкажіть, яка з них матиме більший масштаб, а яка – менший.

Розв’язання: 1) Визначаємо масштаб першої карти:

5 см – 10 км

1 см – 2 км (10 км : 5 см =2 км).

Якщо 1 см на карті відповідає 2 км на місцевості, то її масштаб буде

1 : 200 000, тому що 2 км = 2 000 м = 200 000 см.

Отже, масштаб першої карти 1 : 200 000.

2) Визначаємо масштаб другої карти:

50 см – 10 км

1 см – 200 м (10 км : 50 см = 0,2 км = 200 м)

Якщо 1 см на карті відповідає 200 м на місцевості, то її масштаб буде

1 : 20 000, тому що 200 м = 20 000 см.

Отже, масштаб другої карти 1 : 20 000.

Відповідь: масштаб першої карти 1: 200 000, а другої – 1 : 20 000. Друга карта має більший масштаб.

Задачі на визначення температури повітря

Вертикальний температурний градієнт – це величина, на яку змінюється температура повітря з підняттям вгору на кожні 100 м (у середньому вертикальний температурний градієнт становить приблизно 0,6°С на  кожні 100 м).

Сухе (ненасичене) повітря, піднімаючись угору, охолоджується приблизно на 1°С на кожні 100 м.

Термічний ступінь – це величина, яка показує, на яку висоту в метрах потрібно піднятися, щоб температура знизилась на 1°С. У тропосфері він в середньому становить 200 – 166 м/°С.

Задача 1. Визначте, якою буде температура повітря на висоті 2 км, якщо на рівні моря вона становить 22°С.

Розв’язання:

Якщо з підняттям на кожні 100 м висоти температура знижується на 0,6°С, то з підняттям на 1 км вона знизиться на 6°С. Звідси ми можемо визначити на скільки градусів знизиться температура при піднятті на 2 км:

1. 2 × 6 = 12°С.

Далі визначаємо, якою буде температура на висоті 2 км:

1. 22 – 12 = 10°С.

Відповідь: на висоті 2 км температура становитиме10°С.

 Задача 2. Визначте, якою буде температура повітря за бортом літака, який летить на висоті 10 000 м, якщо біля земної поверхні вона становить 20°С.

Розв’язання:

На кожні 1000 м підйому температура знижується на 6°С.

Звідси можна визначити на скільки градусів знизиться температура при піднятті на висоту 10 000 м:

1. 10 000 : 1000 × 6 = 60°С.

Далі визначаємо температуру повітря за бортом літака:

20 – 60 = – 40°С.

Відповідь: температура повітря за бортом літака становить – 40°С.

Задача 3. Визначте температуру повітря за бортом  літака, що вилетів з аеропорту при температурі +27°С  і піднявся на висоту 6500 м.

Розв’язання: Визначимо температуру повітря на висоті 6500 м:

27°С – (6500 : 1000м × 6°С) =  27°С – 39°С =  – 12°С.

Відповідь: – 12°С.

Задача 4. Визначте температуру повітря на одній з вершин Кримських гір, де атмосферний тиск становить 646 мм рт. ст., якщо біля підніжжя гори у цей момент атмосферний тиск – 756 мм рт. ст., а температура повітря – +13 °С.

Розв’язання:

1. Різниця в атмосферному тиску між вершиною і підніжжям:

756 – 646 = 110 мм рт. ст.

1. Різниця у висоті:

100 мм рт. ст. – 1 км

110 мм рт. ст. – Х км, Х = 1,1 км.

1. Різниця температур:

1 км – 6°С

1,1 км – Х°С, Х = 6,6°С.

1. Температура на вершині гори:

13° – 6,6° = 6,4°С.

Відповідь: 6,4°С.

Задача 5. Визначте, якою буде температура за бортом літака, який летить на висоті 5 км, якщо біля земної поверхні вона становить 12°С?

Розв’язання:

1. 5 × 6°С = 30°С;   
2. 12°С – 30°С = – 18°С.

Відповідь: – 18°С.

 При піднятті вгору на 1 км (1000 м) температура знижується на 6 °С.

Різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря називається амплітудою коливань температур. Розрізняють добову, місячну, річну амплітуди.

Приклади задач із розв’язками.

Задача 1.

Визначте температуру повітря на висоті 2061 м (г. Говерла), якщо біля підніжжя вона становить 16 °С.

Розв’язання: 

Відомо, що при піднятті на 1 км температура знижується на 6⁰.

Якщо 1км = 6°С,
то 2,061 км = Х °С.
Х = 2,061 × 6 / 1= 12,366 = 12,4 °С.
Біля підніжжя 16 °С, значить на висоті 2061 м вона становитиме: 16 – 12,4 = 3,6 °С. 

Відповідь: 3,6 °С. 

Задача 2.

У  Карпатах,  неподалік  Говерли,  працює найвисокогірніша метеорологічна станція України «Пожижевська». Температура повітря тут лише на 3,8 °С вища, ніж на головній вершині Українських Карпат. Пригадавши висоту Говерли, розрахуйте, на якій абсолютній висоті працює ця метеостанція. 

Розв’язання: 

Абсолютну  висоту,  на  якій  розташована метеостанція «Пожижевська», позначимо h₁, висоту  Говерли – h₂ (2061  м).  Температурний  градієнт складає: t : h = 6 °С : 1000 м .

Абсолютну висоту метеостанції знаходимо за формулою:

h₁ = h₂ – (t₁ – t₂) : t : h, де t₁ – t₂ – різниця температур. Підставивши в цю формулу дані, знаходимо: h₁  =  2061 –  3,8  :  6  :  1000  =  2061  –  3,8  ×  100  :  6  = 1430 (м).

Отже, найвисокогірніша метеостанція України розташована на абсолютній висоті 1430 м. 

Відповідь: 1430 м.

Задача 3.

На якій приблизно висоті в горах з’явиться зона снігів та льодовиків, якщо біля підніжжя середня річна температура становить +16 °С?
А. 2 км.; Б. 2,6 км.; В. 3 км.; Г. 3,6 км.

Розв’язання: 

1 км – 6 °С
Зона снігів з'явиться при 0 °С, отже,
16 : 6 = 2,6 км. 

Відповідь: правильна відповідь Б.

Задача 4.

Січнева температура повітря на вершині гори у середньому дорівнює – 4°С, а біля її підніжжя на висоті 400 м над рівнем моря + 2°С. Визначте абсолютну висоту гори.

Розв'язання:

Було 2 °С, а стало – 4 °С. Різниця становить 6 °С. Тобто різниця між вершиною і підніжжям у 1 кілометр. 400 м + 1 км = 1400 м = 1,4 км – висота гори.

Відповідь: висота гори 1,4 км.

Задача 5.

Визначте, чому дорівнює температура повітря на вершині гори Аконкагуа (6959 м), якщо температура повітря біля її підніжжя становить + 24 °С.

Розв'язання:

Піднімаючись на кожен 1 км віднімаємо 6 °С , приблизна висота гори 7 км, отже потрібно 7 × 6 = 42 °С.

Візьмемо 6 °С, тоді 24 – (7 × 6) = – 18 °С.

Відповідь: температура на вершині гори Аконкагуа складе  – 18 °С.

Задача 6.

За даними таблиці визначте річну амплітуду коливань середньомісячних температур повітря:

Січень = – 6 °С   Лютий = – 4 °С  Березень = 2 °С Квітень = 9 °С Травень = 15 °С

Червень = 18 °С Липень = 20°С Серпень = 19 °С Вересень = 14 °С Жовтень = 8 °С

Листопад = 2°С Грудень = –2 °С

Розв'язання:

Амплітудою називається різниця між екстремальними значеннями тієї чи іншої величини, в даному випадку температури. Це важлива характеристика клімату тієї чи іншої місцевості.

За зазначеним даними знайдіть найвищу температуру і найнижчу. Відніміть від другої першу. Ви отримаєте числове значення амплітуди.

Отже, 20 – (– 6) = 20 + 6 = 26 °С.

Відповідь: 26 °С .

Задача 7.

Визначте річну амплітуду середніх місячних температур повітря в Києві упродовж 1961-2005 років, якщо середня температура січня становила −2,9°С, а середня температура липня +20,9°С.

Розв'язання:

Отже, 20,9 – (– 2,9) = 20,9 + 2,9 = 23,8 °С.

Відповідь: 23,8°С.

Задача 8.

Яка середня липнева температура біля підніжжя гори Аконкагуа, якщо в цій місцевості проходить ізотерма січня +16 °С, а річна амплітуда коливання середньомісячних температур становить 8 °С? 

Розв'язання:

Отже, 16 – 8 = 8 °С.

Відповідь: +8 °С.

Задача 9.

Визначте температуру повітря за бортом  літака, що вилетів з аеропорту при температурі +27 °С  і піднявся на висоту 6500 м.

Розв'язання:

Визначаємо температуру повітря на висоті 6500м:

27°С – (6500 м : 1000 м × 6°С) =  27°С – 39°С =  – 12°С.

Відповідь: температура повітря за бортом літака становитиме – 12°С.

Задача 10.

Чи може утворитися льодовик на вершині гори Кіліманджаро в Африці, якщо температура біля підніжжя гори +25°С ? А через кожен км висоти температура повітря знижується в середньому на 6°.

Розв'язання:

Висота гори Кіліманджаро – 5 895 м або 5,895 км ~5,9 км.

1. На скільки знизиться температура повітря з підняттям на вершину гори? 
2. 5,9 км × 6° С = 35,4 °С (на стільки знизиться температура повітря).
3. Яка температура на вершині гори?
4. +25° – 35,4°С= – 10,4 ° С (температура на вершині гори).

Відповідь: отже, на вершині гори Кіліманджаро сніг танути не буде і утвориться льодовик.

Задача 11.

Яка температура на вершині г. Джомолунгма, якщо біля підніжжя вона становить +30 °С.

Розв'язання:

Висоту Джомолунгми ми можемо заокруглити до 9000 м, або 9 км, адже точна її висота – 8850 м.

1)  6° × 9 км = 54°С – на стільки знизиться температура повітря;

2) 30°– 54 °= – 24°С – температура на вершині гори.

Відповідь: температура на вершині Джомолунгми становитиме – 24°С.