Здоровий спосіб життя в традиціях українського народу

КЗ «Яблунівська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів»

 

 

 

Виховний захід для учнів 3 – 4 класів

«Здоровий спосіб життя

в традиціях українського народу»

 

 

 

 

 

Підготувала і провела:                                                                                                                   

Бібліотекар

Никифорова Л.С.

 

 

Виховний захід для учнів 3-4  класів «Здоровий спосіб життя в традиціях українського народу»

 

 

 

Мета :

•  розширити знання учнів про здоровий спосіб життя, традиції українського народу, в яких він відбивається;

• скласти корисні поради для товаришів щодо здорового способу життя;

• формувати компетентне ставлення до власного здоров’я;

• популяризувати здоровий спосіб життя, виховувати інтерес до вивчення

  народних традицій.

 

 

Обладнання: комп’ютерна презентація, відео файли, ілюстрації лікарських рослин, зразків українських страв, звичаїв, пов′язаних з народними святами в Україні.

 

 

 

Хід заходу

- Вітаю всіх!

Психоформула

Здоровенькі були, любі друзі!

Доброго вам здоров’я!

Правда, чудові ці фрази?

Вони нас зближують з вами одразу.

Сьогодні, гадаю, якраз буде вчасно,

Щоб був у нас справді чудовий настрій.

Упоравшись з ділом, хіба нам не варто

 Зустрітися з грою, змаганнями, жартом?

• З давніх- давен український народ найголовнішою цінністю у житті вважав здоров’я. Навіть вітаючись і прощаючись, люди бажали один одному здоров’я: «Здоровенькі були!», «Дай, Боже, здоров’я!», «Доброго вам здоров’я!», «Бувайте здорові!»,»Ходіть здорові!» та інші.

Ще за часів Київської Русі наші пращури цінували здоров’я, загартованість, спритність. Свою силу, винахідливість, кмітливість вони проявляли в іграх, забавах, які часто проводили у традиційні свята українців.

 

- Тільки здорова людина – життєрадісна, сповнена енергії, здатна в повній мірі творити і надавати необхідну допомогу людям. Берегти своє здоров′я – це означає вести здоровий і активний спосіб життя. Давайте звернемося до історичного минулого нашого народу, щоб дізнатися, у чому полягали основи здорового способу життя наших предків і скористаємося цими знаннями в сьогоденні.

     Чого ви очікуєте від сьогоднішнього заходу? Чому хочете навчитися?

Відповіді учнів.

         - Здоров′я - обов′язкова умова життя кожної людини, її краси, адже здоров′я  здатне надати по-справжньому чудовий колір обличчю, робить шкіру пружною, еластичною, волосся  - густим, блискучим, дихання – легким і свіжим. Щоб бути здоровим, енергійним, творчо активним, не вкорочувати власне життя, необхідно змолоду боротися за збереження й поліпшення свого здоров′я. Адже людина - сама творець свого здоров′я.

         Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть.  В усіх народів світу існує повір′я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син , і ніде не може знайти собі притулку. Український народ дуже працьовитий. Він завжди з любов′ю та повагою ставився до вільної праці. Саме цим вимірювалося, чого варта людина. До ледарів ставилися зневажливо, засуджували їх. Недарма найбільша кількість українських приказок присвячена саме цій темі: «Як дбаєш, так і маєш», «Хто пізно встає, в того хліба не стає». Але неодмінно праця змінювалася активним відпочинком.

• Закресліть літери г, ж, з, м, п, р, у, прочитай і запиши прислів’я. поясни, як ти його розумієш.

р я ж у к з т г м р и д з р о г у

м л г у з ю р г ж д м е г п й, ж у

м т ж а г м к м у і р п в г ж м о

з у з н ж р у и г з д з г о р у ж

у т п м е р з м б у г ж е

(Як ти до людей, так і вони до тебе.)

 

       1 тема: «Активний відпочинок українців».

       1 учень.     Взимку, коли всі господарчі роботи закінчено, господарі ховають інструмент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят. Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом», щоб бути вродливими. Парубки допомагають батькам, а у вільний час гуляють з дівчатами.

         Після Миколая в селах України кожного вечора збиралися колись вечорниці. Спочатку сходилися дівчата, пізніше – хлопці. В будні дівчата прядуть, шиють сорочки або вишивають рушники на придане. Хлопці розповідають дівчатам бувальщину і небилиці, співають пісень, танцюють.

        Свято Миколая – веселе народне свято. У цей день скликали гостей, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села – «бо треба знати, чи слизький сніг цього року випав!»

       2 учень.  Навесні разом з пробудженням природи від зимового снігу на нашій землі, в Україні, починається цикл народних весняних свят, супроводжених піснями, іграми та хороводами. Хороводи дівчат, забави дітей, зустріч птахів, що повертаються з вирію, травневі свята і , нарешті «зільник» - чарівна казка нашої старовини. Все це українська весна, голос предків наших.

         Веснянки співали аж до самих зелених свят. Співали скрізь: на вулицях села, на майдані, в полі, в лісі, а найчастіше на зелених луках понад річкою або ставком. Виходячи на вулицю співати веснянки, або грати гаївки, дівчата вбираються в білі вишиті сорочки, а на голову кладуть вінки або квітчають волосся квітами. Гаївки – це дуже стара назва хороводів. Можливо, вона збереглася ще від того часу, коли наші пращури виконували обрядові пісні й танці в заповітних гаях навколо священних дерев. Веснянки – це новіша назва.

Відео Подоляночка

        Був колись звичай на Великдень гойдатись на гойдалці. Гойдалка на селі під час Великодня – центр розваги. На Благовіщення й на Великдень, як дні гарні та ясні, дівчата ходили кругом села і співали, а за ними йшли маленькі діти.

       3 учень.  Влітку однією з найрозповсюдженіших розваг молоді в Україні була колись так звана «вулиця» - своєрідні вечорниці дівчат і хлопців просто неба. Починалася «вулиця» від Великодніх свят і тривала все літо. До початку польових робіт молодь збиралася щовечора, а коли починалася робота, то тільки в неділю і в святкові дні. Звичайно «вулиця» відбувалася весело і жваво: з музиками, танцями, а найбільше було пісень.

       Напередодні дня Святої Трійці, до схід сонця, дівчата й молодиці йдуть у поле рвати запашне зілля: чебрець, полин, любисток. Ввечері цього ж дня квітчають свої хати зеленим гіллям клену, липи, ясеня та осини.

       На свято Івана Купала з давніх давен в Україні дівчата й хлопці виходять із села з радісними співами, розкладають вогнища на горі або десь у лісі поблизу ріки, танцюють навколо того вогнища, стрибають через вогонь парами. Дівчата роблять пояси з пахучих трав, плетуть вінки.

     4 учень.   Восени  зі свята Покрови починалася пора весіль.

    Висновок. Отже, ми бачимо, що в пошані українців були і праця, і активний відпочинок, під час якого  можна було провести  цікаво час зі своїми друзями, з сім′єю, передати добрі традиції молодому поколінню. Відновлення цих традицій є важливим, бо  дуже часто діти не знають, як активно провести вільний час.

 

                                                       Вікторина

                  «Традиції активного відпочинку українців» 

1. Символічні дійства, приурочені до відзначення найбільш важливих подій у житті людей. (Обряд, звичай.)
2. Збори молоді зимовими вечорами, де вишивали, співали, танцювали, розповідали небилиці. (Вечорниці.)
3. Пісня, яку співали

     напередодні Різдва. (Колядка.)

4. Проводи зими, що супроводжувалися народним гулянням, куштуванням млинців. (Масляна.)
5. Пісні та хороводи, якими зустрічали весну. (Веснянки, гаївки.)
6. Ними  обмінювалися на Великдень. (Кулічі, писанки, крашанки.)

 

7. Цим святом закінчується Великий Піст. ( Великдень.)
8. Квіти цієї рослини йшли шукати в ліс, щоб стати щасливим. (Папороть.)
9. У цей день хата традиційно очищувалась духмяним зіллям. (Трійця.)
10. Гілочками якої рослини били одне одного, щоб бути здоровими.(Верба.)
11. У цей день очищення людей, худоби, приміщень здійснювалося за допомогою води. (Водохреща.)   

Ігри народні  в Панаса , танці лозинка (під мелодію «Гребінка)

2 тема: «Традиції харчування українців».

Пісня «Ой сало, сало, сало українське»

Матеріалиест «Чи добре я знаю українську кухню?»

1 учень.  Однією із складових частин здорового способу життя  є правильне харчування. В усі часи харчування українців було різноманітним. Перевага віддавалася рослинній їжі. Харчувалися продуктами, отриманими із власного господарства. Селяни вирощували зернові культури: жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку, кукурудзу. Велику роль у харчуванні українців відігравали овочі (картопля, капуста, буряк, цибуля часник, огірки) та бобові ( горох, квасоля). З насіння льону та соняшника  відтискали олію.

2 учень.  Важливим харчовим продуктом було молоко, в той час як м′ясо вживали  лише у свята. Споживання птиці (курей, гусей, качок) та яєць було також обмеженим: їх здебільшого продавали.

         Продукти, які швидко псувалися, селяни консервували: сушили (ягоди, гриби), солили, квасили.

       3 учень.  У щоденному харчуванні селян на головному місці посідав хліб. У народі кажуть: «Хліб – всьому голова», «Нема святішої святині, як хліб на нашому столі».

        Висновок. Керуйтеся традиціями українців у своєму харчуванні! Набувайте знання для створення нових сортів злаків та овочів, які б мали добру харчову цінність та були екологічно чистими!

Конкурс « Борщовий набір» : потрібно зібрати овочевий набір для приготування борщу ( З завданими очима).

                  Тест « Чи добре я знаю українську кухню?»

1. Місили, місили, ліпили, ліпили,

    А тоді – хіп, та в окріп!

    В масло та сметану.

    Хто зуміє відгадати, того

будем частувати.

    Про що мова йде?

    а) вареники ;      б) млинці.

2. Страва з борошна, яку наповнювали різною начинкою: картоплею, квашеною капустою, сиром, вареною квасолею, влітку – вишнями, сливами.

     а) булочки;       б) пиріжки.

 

3. Борошняна страва, поширена в Україні, зварена у воді, замащена олією або салом.

      а) галушки;      б) макарони.

4. Улюблена святкова та недільна страва з тіста, яку називали «різанкою», замішана на яйцях з пшеничного борошна. Нею частували гостей на весіллях.

     а) локшина;     б) пампушка.

5. Поживна страва, яку подавали переважно на обід. Готували її з гречаної, ячмінної, пшоняної крупи.

     а) мамалига;    б) каша.

6. Другий хліб. Який не потрібно молотити і до млина носити. Витіснили з ужитку чимало давніх борошняних страв.

     а) яєчня;           б) картопля.

7. Оладки, смажені на олії з тертої картоплі.

     а) деруни;        б) шкрябуни.

8. Перша страва з квашеної капусти з додаванням пшона та картоплі.

     а) пшонник;     б) капусняк.

9. Перша страва з буряків, капусти і картоплі, навесні – зі щавлю та картоплі.

     а) суп;              б) борщ.

10.Їх використовували, як приправу для багатьох страв. Улітку разом з хлібом вони становили полуденок селянина в полі.

     а) цибуля, часник;

     б) гіркий перець, кориця.

 

За кожну правильну відповідь зарахуй собі по 1 балу:

     1-а              6- б

     2-б              7-а

     3-а              8-б

     4-а              9-б

     5-б                10-а

 

 

Якщо ти набрав:

        - від 1 до 3 балів - у тебе незначні знання з історії української кухні. Знайди це питання в довідковій літературі, розпитай про це членів своєї родини – і ти відкриєш для себе багато нового і цікавого.

       - від 4 до 7 балів -  ти багато знаєш про українську кухню і, мабать, часто вживаєш традиційні українські страви, але не знаєш назви окремих із них. Поглиб свої знання і поділися ними з друзями.

      - від 8 до 10 балів - ти – молодець! Ти добре знаєш українську кухню. Ці знання допоможуть тобі обрати правильний спосіб харчування. Разом з батьками використовуй традиції українців у створенні нових, корисних для здоров′я страв.

3 тема: «Народна медицина».

• Які назви рослин закодовано? Чим вони відомі?

7 6 3 2 1 4 5                     3 4 1 2 6 7 5                      4 3 2 1               2 3 4 1

А в о р к п и(кропива)    д у м е к а н(медунка)     а п и л(липа)   я т а м’(м’ята)

3 4 1 6 5 2                     4 5 3 1 2 6                   3 6 1 2 5 4                 2 3 4 1 6 5

Л и к а н а(калина)       л і в ш а я(шавлія)     р а ч е д е(череда)  д о н а с і(адоніс)

 

       1 учень.  Народна медицина виникла ще в доісторичні часи. З усіх раціональних методів найбільш поширеним було лікування засобами рослинного походження. З лікувальною метою використовували квіти, траву, сік свіжих рослин, рослинні відвари, водні та спиртові настої, порошки, мазі, компреси.

      2 учень. Серед рослин, які застосовувалися в народній медицині, розповсюдженими були валеріана, звіробій, материнка, м′ята, ромашка, горицвіт.

      3 учень. Широко у народній фітотерапії застосовувалися лісові ягоди: чорниця, брусниця, малина, суниця. Повсюдно в Україні збирали плоди, листя, кору, цвіт усіляких кущів та дерев: липи, калини, шипшини, глоду, вільхи, дуба, берези.

Конкурс на ліплення кращого вареника. ( під пісню а мій милий вареничків хоче).

Конкурс на найгарніше оформлення канапки з салом. (під пісню муусь без сала).

       Висновок.  Таким чином, ми бачимо тісний зв′язок українців з природою, з матінкою-землею та її дарами, пошук натуральних засобів лікування та профілактики захворювань.

         Слід пам′ятати, що вживання будь-якої лікарської рослини повинно відбуватися під контролем дорослих, за рекомендаціями лікарів.

 

                              Кросворд «Народна медицина»

 

          Дай відповіді на питання і ти дізнаєшся, як називається розділ медицини, що вивчає лікування хвороб рослинами.

 

 

							1
				2
				3
					4
				5
			6
				7
					8
	9
10
			11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Рослина з п′ятьма пелюстками ніжно-фіолетового кольору, що має протизапальну дію. (Фіалка)
2. Трава від 99 хвороб. (Звіробій)
3. Багаторічна трав′яниста рослина з суцвіттям дрібних пурпурово-рожевих квітів;

     широко розповсюджена в степовій зоні. (Материнка)

4. Бруньки та хвою цієї рослини застосовують для лікування простудних захворювань. (Сосна)
5. Ефективний заспокійливий засіб.(М′ята)
6. Водний та спиртовий настій коріння цієї рослини використовують при безсонні, як заспокійливий засіб. (Валер′яна)
7. Відвар кори цього дерева застосовують для лікування ран. Це символ України. (Верба)
8. Її ягоди вважаються перевіреним засобом від застуди, різкої зміни артеріального тиску. (Калина)
9. Терті бульби цієї рослини застосовують при наривах та опіках. (Картопля)
10. Отруйна рослина, сік, стебла, коріння якої має яскраво-жовтий колір. Використовують при шкірних захворюваннях. (Чистотіл)
11. Коренеплід, листя якого клали на чоло при болях голови. (Буряк)

        Відповідь: фітотерапія.

3. Робота з прислів′ями.

- Важливість здоров′я для людини ми бачимо в народних прислів′ях.

   Кожна група отримує картку  із завданням з′єднати стрілками окремі частини прислів′їв, пояснити їх значення.

           Здоровому                                           а стративши – плачем.

           Як нема сили,                                      нема щастя.

           Здоров′я маємо – не дбаємо,                 все здорово.

           В здоровому тілі –                               то й світ немилий.

           Бережи одяг, доки новий,                    здоровий дух.

           Без здоров′я                                         а здоров′я, доки молодий.

 

- Що, на вашу думку, було  найцікавішим на нашому заході? Що нового ви дізналися?

Де застосуєте ці знання? Якими б знаннями захотіли б поділитися з другом?

 

 

 

 

 

                                              Використана  література:

1. Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – К.: Акціонерне видавничо-поліграфічне товариство «Оберіг», 1993.

2.Українські традиції/ Упор. О. В. Ковалевський. – Харків: «ФОЛІО», 2006.

                                         Використані інтернет-джерела:

 1.  http://www.pisni.org.ua/songlist/vesnyanky-hayivky-1.html