ЖИТТЄВІ ЦІННОСТІ ТА ОРІЄНТИРИ СУЧАСНИХ ШКОЛЯРІВ

УДК 371.2

Педагогічні науки

ЖИТТЄВІ ЦІННОСТІ ТА ОРІЄНТИРИ СУЧАСНИХ ШКОЛЯРІВ

Усатюк М.В.

асистент вчителя

Берізкобершадська філія

Джулинської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Ситуація, що склалась у сучасному суспільстві, ставить перед педагогами нові задачі, крім традиційних – навчання й виховання. Прикладом таких задач може служити морально-культурна реабілітація підростаючого покоління. Саме реабілітація, тому що в сучасному світі відбувається девальвація традиційних життєвих цінностей, і сучасним дітям часом нелегко зрозуміти, „що таке добре і що таке погано”. Тому однією з актуальних проблем сучасної педагогіки є проблема формування життєвих цінностей у підростаючих громадян нашої країни

Життєві цінності – це складний соціально-психологічний феномен, який характеризує спрямованість і зміст активності особистості, який визначає загальний підхід до себе, світу, інших людей, свого життя. А також феномен, який надає сенс і визначає напрям особистісних позицій, поведінки, вчинків. Ціннісні орієнтації – це відображення в свідомості людини цінностей, які визнаються ними в якості стратегічних життєвих цілей і загальних світоглядних орієнтирів[2]. Спрямованість особистості виражає одну з найістотніших її характеристик, що визначає моральну і соціальну цінність особистості. Зміст спрямованості – це перш за все домінуючі, соціально обумовлені відносини особистості до навколишньої дійсності. Саме через спрямованість особистості її ціннісні орієнтації знаходять своє реальне вираження в активній діяльності людини, тобто повинні стати стійкими мотивами діяльності й перетворитися на переконання[1, c 144].

Життєві цінності – це соціально схвалювані уявлення більшості людей про те, що таке добро, справедливість, патріотизм, любов, дружба тощо. Відомо, що система цінностей індивіда відображає не тільки ідеологію і культуру суспільства, до якого він належить, а й ті цінності, які складаються в процесі функціонування груп. Останні, виникнувши як результат спільної, значущої діяльності та спілкування, стають важливим регулятором внутрішньогрупових стосунків, а також визначають ставлення учасників групи до різних соціальних об’єктів та явищ. Зараз багато приділяється уваги пошуку нової стратегії формування системи цінностей як у суспільних, державних структурах, так і в родині, але моральні цінності свого значення набувають тоді, коли вони стають надбанням більшості, включаються в практичні відносини людей, проникають у їхню свідомість і почуття, стають частиною їхньої життєдіяльності. Тому формування ціннісних орієнтацій мусить бути невід’ємною частиною сучасного освітнього процесу[3, c.186-192]. Проблема формування загальнолюдських моральних цінностей особистості є ключовою для всіх наук про людину. Формування системи життєвих цінностей учня – довготривала та копітка робота, плануючи та здійснюючи яку, педагог має враховувати такі особливості (за О. Сухомлинською) : свідомість учня не може одночасно обробити значний обсяг нової інформації, тому нові цінності потрібно подавати послідовно, невеликими порціями; у процесі вдосконалення ціннісних орієнтацій особистості необхідно передбачати регулярну переоцінку цінностей, витіснення одних іншими – більш високими; важливо забезпечити для кожного учня вироблення власної ієрархії цінностей, що залежить від особистісних якостей, його інтересів і потреб, а також того середовища, що включає сімейні цінності й цінності найближчого оточення; засвоєння цінностей, усвідомлення їхньої сутності необхідно забезпечувати одночасно на двох рівнях: інтелектуальному й емоційному; ефективне формування системи індивідуальних цінностей відбувається в умовах вибору учнем цінностей з різних альтернатив, бо саме в цьому випадку вибір відбувається в силу власного волевиявлення. Таким чином, для визначення найбільш оптимального, правильного змісту і шляхів формування моральних цінностей педагогові обов’язково треба знати: рейтинг життєвих цінностей; особливості їхнього формування у дітей даної вікової категорії; ставлення до цих цінностей конкретних учнів, цінності, які склалися в сім’ї старшокласника та його найближчому оточенні, й відповідно, спираючись на вже сформовані позитивні уявлення про ціннісні орієнтації та з огляду на вікові особливості учнів, шукати найбільш ефективні форми морально- культурного виховання, залучаючи до творчої взаємодії і педагогів, й учнів, і батьків[4].

Сучасні діти чітко бачать мету свого життя, Вони хочуть досягти успіху. Хіба це погано? В цьому їм повинні допомогти ми, дорослі, виробивши вміння здобувати якісні знання, підвищувати свій інтелект, вести здоровий спосіб життя, розкривати свої сили та здібності у суспільстві, вміння працювати, бути впевненими і відповідальними.

Сучасні діти – унікальні діти, бо кожна людина народжується унікальною. Ця унікальність має проявитися й реалізуватися у світі. Унікальність кожної дитини базується на тому, що саме вона отримає від природи й сім’ї. Проте її унікальність залежить від зусиль самої дитини, вона формується поступово, у процесі життя. І тут не остання роль належить учителю. Вибір у сучасних дітей складніший, ніж у попередніх поколінь. Перед ними не лише відкрито безліч можливостей, та вони, до того ж, іще й невідомі, вони визначаються їхньою мрією, їхніми намірами відносно майбутнього.

Але майбутнє за нашими дітьми. Вони набагато досконаліші за нас, бо мають більший доступ до інформації, мудріші за нас, та їм ще бракує життєвого досвіду, але їм під силу вирішити всі життєві проблеми.

Література:

1. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2-х кн.: Навч.-метод. видання / Бех І.Д. – К.: Либідь, 2003.– Кн. 1: Особистісно-орієнтований підхід: теоретико- технологічні засади. – 2003. – 280 с.

2. Божович Л.И. Проблема развития мотивационной сферы ребенка / Божович Л.И. // Изучение мотивации детей и подростков. – М., 1972. – 352 с.

 3. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие / Райгородский Д. Я. – Самара: Издательский дом «БАХРАХМ», 1998. – 672 с.

 4. Сухомлинська О.В. Сучасні цінності у вихованні / Сухомлинська О.В. // Шлях освіти. – 1996. – №1. – С. 17-28.