Життєві цінності: радість.

Тема: Життєві цінності. Радість.

Мета: актуалізувати знання дітей про життєві цінності; пояснити дітям, що таке радість, коли вона виникає і від чого залежить; дати зрозуміти, що людина, яка налаштована на позитив, в житті досягає більшого;допомогти кожній дитині усвідомити свій внутрішній світ та особистісні цінності; вчити визначати, що є для них найціннішим; розвивати самосвідомість дітей; підтримувати їх мотивацію у вивченні та усвідомленні самих себе.

Обладнання: листочки формата А – 4, кольорові олівці, фломастери, казка «Радість і Гидота».

Хід заняття

І. Мозковий штурм.

Що таке радість? (Відповіді дітей)

ІІ. Вступне слово соціального педагога.

Багато людей у світі замислюються над цим питанням. Можливо, це тому, що ми, в більшості своїй, забули, коли по-справжньому раділи в останній раз. Або пам’ятаємо, що це було дуже давно.

Згідно тлумачного словника, радість — це почуття задоволення, веселий настрій. Радість — це все, що змушує посміхнутися, піднімає настрій, робить щасливим. Це може бути сонячний день, отримання подарунків, здійснення бажань, іноді виникає навіть безпричинна радість.

Ми радіємо, коли щось отримуємо. Коли у нас щось є. Коли у нас щось гарно виходить.

ІІІ. Читання соціальним педагогом казки. Казка Радість і Гидота. Автор Наталія Третяк Радость и Гадость. Переклад на українську мову соціального педагога.

  Жили – були два молодих сусіди. І от якось вирішили вони, що кожний з них повинен побудувати собі новий великий просторий будинок. Дім, в якому буде багато місця, і де поселяться здоров’я, щастя і благополуччя.

   Швидко казка кажеться, та не так скоро діло робиться.

   Промайнуло декілька важких років, перш ніж обидва сусіди звели собі по будинку.

   Ось тільки в одного з них дім вийшов на диво просторий, високий, світлий, затишний. Та ще й напрочуд міцний і зручний. Не будинок, а одне задоволення. Будинок – мрія.

   А у другого сусіда вийшов кривобокий, хиткий сарай із дірявим дахом, запліснявілою стелею та гнилими стінами.

   І ось прийшов похмурий горе – будівельник до свого задоволеного життям сусіда дізнатися, в чому справа, в чому секрет: як так трапилось, що в нього такий добротний дім вийшов?

   А сусід замість того, щоб відповісти, сам запитує товариша:

•     Ти з чого, сусіде, свій дім будував?
•     З чого, з чого…Із самого звичайнісінького матеріалу – з цеглинок Гидоти. Із заздрощів, жадібності, егоїзму, образ, жалкування, невдоволеності, песимізму і ненависті. А ти з чого, сусіде, будував?
•     А я із найкращого матеріалу – із цеглинок Радості. З доброго гумору, спокою, чесності, прощення, оптимізму, терпіння, щедрості, скромності, щирості і любові.

ІV. Обговорення казки.

Придумайте своє продовження казки. Опорні питання:

- Як би вам хотілось, щоб вона закінчилась?

- Порадьте сусіду, як можна полагодити його будинок? Чим йому можна допомогти?

- З яких цеглинок ви б хотіли побудували власний дім?

Висновок:  Коли тобі весело та радісно, то хочеться поділитися гарним настроєм з усіма довкола. Важливо те, що радісна людина може гори звернути. Коли ми відчуваємо радість, нам і працюється легше, і живеться приємніше, і навіть з оточуючими ми можемо поділитися гарним настроєм.

Адже, як ми до світу- так і світ до нас. Ми йому подаруємо радість - нам вона повернеться та ще й з відсотками. Головне -  вчасно її розгледіти, не відвернутися і не загубитися, не перестати вірити в добро.

Особиста радість приємна, а загальна радість — подвійно. Значить, чим більше людей радіють, тим більше радості.

Не потрібно бути чарівником, щоб подарувати посмішку товаришеві. І тоді, разом із нею, у серці поселиться Радість, яка й прожене Смуток. Посміхніться товаришеві, поселіть у своєму і його серці Радість.

V. Творча робота.

   Закрийте очі і уявіть, що у вас є можливість збудувати свій дім. Помрійте, яким він буде? З чого ви будете його зводити? Кого туди поселите?

   А тепер відкрийте очі і перенесіть своє уявне зображення на папір. Намалюйте, будь ласка, ваш власний будинок Радості.

VІ. Виставка дитячих робіт.