Життєвий і творчий шлях Панаса Мирного (П. Рудченка). Загальна характеристика творчості

 

Конспект уроку з української літератури (10 клас)

Тема уроку. Життєвий  і творчий шлях Панаса Мирного (П. Рудченка). Загальна характеристика творчості                

Мета уроку:

навчальна - ознайомити учні в з життєвим шляхом та літературною спадщиною Панаса Мирного, розкрити особливості його творчої долі;

розвивальна – вчити учнів цінувати в кожній людині творче начало, формувати вміння будувати зв’язну розповідь на основі використання різних джерел.

виховна – виховувати інтерес до творчості письменника; почуття національної гідності за кращі таланти свого народу.

Тип уроку. Урок екскурсія (віртуальна).

Методи і прийоми роботи. Пояснювально-ілюстативний метод, репродуктивний метод, евристичний метод, виклад біографії письменника, розповідь учителя, доповідь учнів, робота з  карткою «Візитна картка  письменника», бесіда, перегляд презентації, відеоматеріалу.

Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, фотоматеріали, відео «Два світи Панаса Мирного», презентація «музей-садиба Панаса Мирного».

Міжпредметні зв’язки. Історія України, музеєзнавство.

Використана література:

1. Білецький О. Панас Мирний/ О.І. Білецький. – Зібрання праць: У 5-ти т. — Т. 2. — К., 1963.
2. Гончар О. Перший симфоніст української прози/О. Гончар. – Письменницькі роздуми. — К., 1980.
3. Грицай М. Панас Мирний/ М. Грицай. — К., 1986.
4. Міщук Р. Реалізм Панаса Мирного і проблема художньої розповіді/
   Р.Міщук.Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ — початку ХХ ст.— К., 1991.
5. Нищета В. Технологія життєтворчих проектів на уроках української мови та літератури./ В. Нищета. - Х.: Вид. група «Основа», 2009. – с. 53-56. - (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип. 4 (65).
6. Панас Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні?: Посібник для 10 класу/ Автори-укладачі Ю. Башкірова, Н. Кривка. —X., 2000.
7. Пивоваров М. Майстерність психологічного аналізу/ М. Пивоваров. — К., 1960.
8.  Сиваченко М. Корифей української прози/ М. Сиваченко.— К., 1967.
9. Черкаський В. Художній світ Панаса Мирного/В. Черкаський — К., 1989.

10) Шевченко З. Панас Мирний: спроба сучасного прочитання життєвого і творчого шляху письменника/ З.Шевченко // Дивослово. – № 12 -2001, с. 45

План уроку

1.    Організаційний момент – 1хв.
2.    Мотивація навчальної діяльності школярів – 2 хв.
3.    Повідомлення теми і завдань  уроку – 2 хв.
4.    Срийняття особливостей екскурсійних об'єктів, первинне усвідомлення закладеної в них інформації – 22 хв.
5.    Узагальнення та систематизація знань – 8 хв.
6.    Підбиття підсумків уроку – 8 хв.
7.    Інструктаж щодо виконання домашнього завдання – 2 хв.

Хід уроку

Моє невеличке серце ще змалечку пестила любов до тебе, мій обездолений краю.

Панас Мирний

I. Організаційний момент

Учитель. Добрий день, шановні десятикласники.

II. Мотивація  навчальної  діяльності школярів

Учитель. Перед вами портрет письменника. Мабуть, таким його запам’ятав і полтавський лікар С. Мороз.

Високого зросту, трохи згорблений з похиленою вниз головою, зосереджений, вдумливий, привітний у розмові, добродушний, скромний у повсякденному житті, глибокий гуморист – таким пригадується мені П.Мирний. Менш усього він говорив про свої прекрасні літературні твори. Склалося враження, що він навіть намагався приховати свій великий письменницький талант.

Розглядаючи світлини  Панаса Мирного,  ми  можемо відчути людину, якої ви ніколи не бачили, але яка залишила у своїх творах розповідь про себе і про свій час, адже портрет  - не тільки фото, є не лише зовнішнім відо­браженням людини.  Звернемо увагу на вираз обличчя, очі Панаса Яковича Рудченка.

     Що ви побачили  очах цієї людини?

Учень. Добрий погляд, розумні проникливі очі говорять про вдачу письменника – людяність, щирість, доброту. І водночас погляд цей загадковий. Якась загадка відчувається в очах Панаса Мирного – уже зрілої людини. Примруживши свій погляд, він вдивляється, напевно, у душу кожного, заглядає у найпотаємніші куточки не тільки того життя, в якому він жив, а й у наші дні

Учитель.Глибше зрозуміти життєві принципи та пріоритети письменника допоможе уривок з листа до  видавця.

«…Коли мої твори що-небудь значать, мають яку-небудь вагу то задля  діла (справжнього діла) – вони одні тільки потрібні, а не моє ймення, котре, якщо наші нащадки признають, що його личить уславити, то знайдуть, як і чим. Самому ж себе, уславляти – не приходиться, та й навіть не личить».  

 III. Повідомлення теми і завдань уроку.

 Учитель. Тема нашого сьогоднішнього уроку: «Життєвий  і творчий шлях Панаса Мирного (П. Рудченка). Загальна характеристика творчості».  Цей урок надзвичайний тим, що ми проводимо його у вигляді віртуальної екскурсії  літературно-меморіальним музеєм  класика української літератури Панаса Мирного.

    Давайте разом сформулюємо завдання, які нам потрібно виконати на сьогоднішньому уроці.

Учень. Ознайомитись з життям та творчістю Панаса Мирного.

Дізнатись цікаві факти про письменника та знати його найпопулярніші твори.

ІV. Сприйняття особливостей екскурсійних об'єктів, первинне усвідомлення закладеної в них інформації;

Учитель. В одноповерховому дерев'яному повапленому будинку на околиці Полтави, де письменник проживав з 1903 р. згідно з постановою уряду УРСР, у 1939 р. було створено літературно-меморіальний музей, який сьогодні ми відвідаємо у віртуальній формі.

Шановні десятикласники, сьогодні ми маємо змогу перенестися у далекі роки життя Панаса Мирного і пройти разом з ним нелегкий життєвий  шлях. У цьому нам допоможе відеоматеріал «Два світи Панаса Мирного».

1. Перегляд відеоматеріалу «Два світи Панаса Мирного"

2. Бесіда за питаннями

1. Як ви думаєте чому відео, яке ми щойно переглянули називається «Два світи Панаса Мирного»?

Учень. Відеоматеріал про Панаса Мирного має таку назву тому, що Панас Мирний вдень працював статським радником, а вночі створював свої твори.

2. Яке захоплення крім написання творів мали брати Рудченки?

Учень. Панас Мирний з своїм братом також займалися малюванням. Малюнки братів збереглися у мезеї-садибі Панаса Мирного.

3. З чого почалась робота письменника над твором «Хіба ревуть воли як ясла повні»?

Учень. Під час однієї поїздки Панаса Мирного до батьків візник розповів йому історію про молодого бідняка, який не витримавши життєвих випробувань стає на хибний шлях. Ця історія вразила письменника і він пише нарис «Від Полтави до Гадяча», який стане потім основою твору «Хіба ревуть воли як ясла повні»

4. Які труднощі виникали при виданні роману?

Учень. Роман був заборонений до друку та витримав 5 редакцій.

Учитель. Давайте продовжимо нашу віртуальну екскурсію
музеєм-садибою Панаса Мирного

3. Перегляд презентації з коментуванням заздалегідь підготовлених учнів.

Слайд 1. «Садиба»

Учень 1. Садиба відновлена майже такою, якою вона була в останні роки життя Панаса Мирного. Площа її — півтора гектара. У центрі подвір'я стоїть дерев'яний будинок, поруч альтанка, навколо сад, де збереглися дерева, кущі, посаджені письменником. Він дуже любив квіти, сонце, гаї, байраки— все прекрасне на землі. Панас Якович не тільки кохався в природі, а й умів обережно доглядати і охороняти її. Від веранди будинку через садок до ставу йде алея — улюблене місце прогулянок письменника після роботи. У вільні години вій також із задоволенням відпочивав під плакучими вербами, які і сьогодні ростуть на березі ставу. З вулиці ледве видно в глибині подвір’я будиночок під зеленим дахом. Весь він оточений деревами, кущами бузку. Невелике затишне подвір’я, чисті доріжки, одна з яких веде в садок і до озера внизу, дерев’яні віконниці... Просте і скромне оточення створює поетичний настрій, навіває спокій. За одним із вікон, першим від ґанку, — кабінет письменника. Маленький скромний закуточок з письмовим столом, ліжко, етажерка з книжками... Священне місце, де народжувалися геніальні в своїй простоті твори української класичної літератури! 

Довгі роки письменник мріяв про той час, коли купить таку садибу. «Рай влітку», як Панас Мирний називав садибу, він придбав у березні 1903 року.
Біля парадного входу прикріплена меморіальна дошка з написом: «У цьому будинку 1903—1920 pp. жив видатний письменник — класик української літератури Панас Мирний (П. Я. Рудченко)». 
З хвилюванням підходимо до будинку. На дверях — бронзова дощечка, на якій вигравірувано: «Афанасий Яковлевич Рудченко». Голосний дзвіночок над дверима сповіщає про прихід гостей. Переступаємо поріг і потрапляємо у кімнату-передпокій. Вішалки для одягу, парасолька, ковінька господаря будинку, понад стінами скрині. На столику під дзеркалом — документи на придбання садиби, страхові поліси, які засвідчують більш як столітній вік будинку. Тут же — будинкова книга, заведена Панасом Яковичем ще у 1903 році, в якій записані всі члени родини: господар, його дружина Олександра Михайлівна (1862—1943), сини: Віктор (1892—1915), Михайло (1893—1974), Леонід (1898—1919). 

Слайд 2. «Вітальня письменника»

Учень 2. З передпокою вхід у вітальню. Це найбільша кімната будинку. Стіни оббиті світлими шпалерами з квітковим орнаментом, на вікнах тюлеві гардини. Інтер'єр вітальні, як і всіх кімнат, відзначається простотою. У центрі кімнати — овальний стіл і шість м'яких з високими спинками стільців. Зі стелі звисає красива гасова лампа з білим абажуром. Між вікнами на стінах — два дзеркала у чорних різних рамах, а під ними на тонких різьблених ніжках :—ломберні столики з підсвічниками. Підлогу вкриває різнобарвний килим.

Все у кімнаті говорить про духовне багатство господаря, широке коло літературних і мистецьких інтересів. Привертають увагу невеличкі бронзові бюсти М. В. Гоголя і Т. Г. Шевченка (найбільш улюблені письменники Панаса Мирного), які були придбані господарем ще за молодих років. Панас Мирний високо оцінював творчість цих письменників, наслідував і розвивав їх традиції в умовах пореформеної дійсності. «Гоголь,— писав він 3 грудня 1902 року в листі до Коцюбинського,— по духу і природі рідний нам... Його... невмирущі типи з «Мертвих душ» — це зразки з наших панів... Гоголь і душею і натурою наш». Настільною книгою письменника був «Кобзар». Т. Г. Шевченку він присвятив ряд віршів, статей, написав його біографію, брав активну участь в організації і проведенні шевченківських ювілеїв, складав відозву з приводу заборони царським урядом святкування 100-річчя з дня народження Великого Кобзаря. 

Сім'я Рудченків захоплювалася музикою. У кутку вітальні стоїть фортепіано. На ньому бюст П. І. Чайковського і фото М. В. Лисенка. Син письменника М. П. Рудченко згадував: «Мій батько на музичному інструменті не грав, але дуже любив музику». Музиканткою була дружина письменника — Олександра Михайлівна. У музеї зберігаються збірники нот П. 1. Чайковського— найулюбленішого в сім'ї композитора, ноти збірки революційних пісень «Песни свободной России» видавництва «Прогрессивные новости». 

Неодноразово М. В. Лисенко відвідував Панаса Мирного у цьому кобищанському будинку. У різний час тут також побували майстри української сцени М. К. Заньковецька, І. К. Карпенко-Карий, П. К. Сакса-ганський, М. К. Садовський. Тут же письменник вітав Лесю Українку, М. М. Коцюбинського, В. С. Стефаника, О. Пчілку, X. О. Алчевську, В. І. Самійленка, Ф. М. Колессу. Особливо пам'ятною була у цій кімнаті зустріч з видатними українськими письменниками, які приїжджали 1903 року на відкриття пам'ятника І. П. Котляревському.
Слайд 3. «Кабінет Панаса Мирного»

Учень 3.Незважаючи на страшенну втому на «казенній роботі», у години творчого натхнення вечорами та ранками Панас Мирний працював у своєму робочому кабінеті, що розташований поруч з вітальнею. Саме тут написана поема в прозі «Сон», в якій змальовано вільне, щасливе, радісне життя людей в майбутньому, коли «не буде ні багатого, ні бідного, а всі рівні». У ньому ж кабінеті письменник працював над романом «Повія», написав оповідання «Пригода з «Кобзарем», «Дурниця», п'єси «Не вгашай духу», «Царівна-полуничка», вірші «До сучасної музи», «До братів-засланців», публіцистичні статті.

Кабінет Панаса Мирного. Тут все залишилось так, як за життя письменника.

На поличках етажерки—твори О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Т. Г. Шевченка, І. П. Котляревського, Г. Ф. Квітки-Основ'яненка, а також Вільяма Шекспіра, Генрі Лонгфелло, Генріха Гейне, які Панас Мирний перекладав українською мовою. 

Кабінет Панаса Яковича одночасно служив йому і спальнею. Тут все зберігається так, як і було за життя письменника. На великому двотумбовому столі — все необхідне для роботи: чорнильниця, прес-пап'є, ножі для розрізання паперу, пенсне, гасова лампа під білим абажуром, рахівниця. Кожна річ на столі мала своє місце. У шухлядах письмового столу зберігаються листи від І. С. Нечуя-Левицького, Д. І. Яворницького, Івана Білика та інших діячів вітчизняної культури. 

Речі, картини, фотографії синів, братів, друзів розміщені з великим смаком. На стіні — репродукція картини А. І. Куїнджі «Українська ніч», фотографія працівників фінансового відділу казенної палати (серед них і Панас Мирний), подарована письменнику у 1913 році співробітниками з нагоди 50-річчя його літературної і службової діяльності. 
Увагу відвідувачів привертає досить скромне ліжко, покрите коричневим пледом, і канапа, па якій лежить теплий зимовий халат письменника. На стіні біля ліжка — старовинна плахта, її письменнику подарувала мати. На плахті прикріплений горельєф вождя національно-визвольного руху в Італії Джузеппе Гарібальді. Кімнату прикрашають малюнки, зроблені Іваном Біликом. Мав хист до малювання і Панас Мирний. Одна з його картин «Хутір», що викопана кольоровими олівцями ще 1892 року, експонується зараз у кабінеті. 

Увесь інтер'єр робочого кабінету свідчить про винятково скромне життя Панаса Мирного, простоту і вимогливість до себе. 

Слайд 4. «Кімната дружини письменника»

Учень 4. Поруч з робочим кабінетом розташована кімната дружини письменника Олександри Михайлівни Рудченко (Шейдеман). О. М. Рудченко мала вищу музичну освіту, викладала гру на фортепіано в Полтавському жіночому інституті, керувала драматичним гуртком у гімназії, навчала своїх синів російської та іноземних мов. Разом з тим вона вела і домашнє господарство.

Панас Мирний з нареченою — О. М. Шейдеман. 1889 рік

Центральне місце па стіні займає велика фотографія Панаса Мирного 1873 року під час роботи над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». На комоді — фотографії синів. Над диваном у чорній різьбленій рампі фотографія Олександри Михайлівни та Панаса Яковича 1889 року. Тут же фото Івана Білика та його дітей, братів дружини — Сергія та Георгія Шейдеманів, які в роки громадянської війни відстоювали завоювання Великої Жовтневої соціалістичної революції в рядах Червоної Армії. 
На письмовому столі Олександри Михайлівни — афіша про спектаклі драматичного гуртка гімназистів, які вона ставила. У цих спектаклях брав участь і син Леонід. Привертає увагу фото М. К. Заньковецької — близької подруги сім'ї Рудченків і першої виконавиці ролі Лимерівни в однойменній п'єсі Панаса Мирного. На звороті фотографії — автограф артистки: «О. М. і П. Я. Рудченкам на спомин від щиро прихильної до них М. Заньковецької». 
Олександра Михайлівна підтримувала в домі атмосферу діловитості, порядку і затишку. Але вона часто хворіла, І тоді всі домашні клопоти лягали на господаря. У шкатулці, на письмовому столі дружини лежать листи Панаса Яковича до Олександри Михайлівни у Карлівку, звідки вона була родом, в інші міста, де вона перебувала на лікуванні. Тут є багато дрібних побутових речей, якими користувалися господарі. 
Слайд 5. «Дитяча кімната»

Учень 5. У кімнаті, де жили сини письменника Віктор, Михайло і Леонід, зібрано речі, документи, фотографії, що розповідають про їх успіхи у навчанні, характери, уподобання. 
На етажерці — книги М. Гоголя, Т. Шевченка, І. Тургенева, В. Бєлінського, О. Писемського, М. Добролюбова, В. Короленка, якими захоплювався старший син Віктор, підручники хлопців. На ломберних столиках експонуються атестати зрілості молодших синів — Михайла і Леоніда, малюнки Віктора, альбом з сімейними фотографіями. На стіні висить велика карта європейської частини Росії. 
Діти Панаса Мирного вчилися добре. Віктор закінчив у 1914 році юридичний факультет Московського університету. На початку першої світової війни його мобілізували на фронт. У комоді зберігаються листи Віктора до батьків і Панаса Мирного до сина. У листах до сина Панас Якович гостро засуджував імперіалістичну війну. «Война,— писав він,— одно из противоестественных измышлений человечества и способов разрешения международных споров». 
Талановитий юнак загинув па фронті у 1915 році. Батько тяжко переживав загибель улюбленого сина. Біль серця знайшов відзвук у його вірші «Гіркий спомин». 
Після смерті сина за його проханням батько передав велику кількість книг до Полтавської громадської бібліотеки, деякі видання — до бібліотеки Румянцевського музею в Москві (нині Державна бібліотека імені В. І. Леніна), читачем якої був Віктор. 
Середній син Михайло любив математику. Вій закінчив Дніпропетровський гірничий інститут, працював інженером па шахтах Донбасу, а з 1939 до 1962 року був директором музею Панаса Мирного. 
Наймолодший син Леонід після закінчення Полтавської гімназії навчався у Київському військовому училищі. Помер у 1919 році. 

Слайд 6. «Ідальня»

Учень 6. У просторій світлій кімнаті, яка правила за їдальню. за великим дубовим столом, накритим білою скатертиною, збиралася вся родина Рудченків. Батько завжди сідав на стілець, що стоїть між вікнами, напроти — діти. Поруч із столом — посудна шафа. Підлогу встилає скромна доріжка. Тут відзначалися і сімейні торжества. У колі друзів за склянкою чаю велися розмови на літературні теми, обговорювалися події, які відбувалися в місті і країні. Саме в цій кімнаті 1909 року письменник прочитав рідним своє гостро сатиричне оповідання «Дурниця», яке було відгуком на розгул столипінської реакції. У ньому письменник висміяв всякого роду «народолюбців» та царських держиморд, які вбачали крамолу навіть в книжечках культурно-освітнього змісту, написаних українською мовою.

Їдальня. За цим столом збиралася вся родина Рудченків

Тут зібрано майже півтораста речей, які належали родині Рудченків. На стінах, оббитих шпалерами «під дуб», висять фотографії: Панас Мирний з групою співробітників казенної палати 1891, 1897, 1900 років. Між вікнами — старовинний годинник, стрілки якого показують 5 годин 30 хвилин — час смерті письменника. 

Слайд 7. «Господарська кімната»

Учень 7. Є в будинку ще господарська кімната, в якій зібрані побутові речі. На поличці — столярні інструменти Панаса Мирного. У кутку — снасті, якими письменник ловив рибу на ставу, коса, мідний обприскувач. Серед речей — стародавній мисник. Саме тут під час обшуку 1875 року жандарми знайшли заборонену літературу, зокрема, книгу О. І. Герцена «Голоса из России». Панас Мирний був тоді членом народницького гуртка «Унія» і займався розповсюдженням серед народу політичної літератури. 
При вході у господарську кімнату — дві скрині. В одній із них зберігалися господарські речі, в другій — рукописи письменника. Цю ковану залізом скриню письменник жартівливо називав «шкатулок». В ній він переховував рукописи, які через цензурні утиски не зміг опублікувати. Зараз у музеї зберігається більше 150 рукописів Панаса Мирного та Івана Білика. Серед них вірші «Одклик з того світу від Івана Петровича сина Котляревського», «Привіт нашому славному Бояну В. М. Лисенку», «Братерське вітання провансальцям від рідних їм по духу українців», 49 записів народних пісень, рукописи статей «Сільські звичаї», «Про мікроскоп», що належать перу Панаса Мирного; п'єса «Чортополох» та записи усної народної творчості Івана Білика; більше 280 аркушів епістолярної спадщини письменника та його родини; частина архіву журналу «Рідний край»... 
У будинку-музеї е багато творів письменника, виданих за роки Радянської влади українською, російською мовами, мовами народів Радянського Союзу та країн соціалістичної співдружності. Експонуються також наукові праці, що висвітлюють життя і творчість Панаса Мирного, спогади про нього сучасників. 
Зібрано багато експонатів про вшанування пам'яті письменника з нагоди 100-річчя від дня народження (1949), виступи учасників наукової конференції, присвяченої 100-річному ювілею літературної діяльності Панаса Мирного. Численні матеріали розповідають про республіканську наукову теоретичну конференцію, урочисті збори з нагоди 125-річчя від дня народження письменника, які пройшли у Києві, Полтаві та інших містах України. 
У фондах музею-садиби є також магнітофонні плівки із записами спогадів сина письменника — М. П. Рудченка, кінофільми і діафільми про творчість Панаса Мирного, художні фільми за його творами—«Лимерівна» і «Повія».

V. Узагальнення та систематизація знань.

Учитель. Ось і закінчилась наша віртуальна екскурсія. Я думаю, що кожен із вас відкрив для себе Панаса Мирного як багатогранну особистість і надзвичного письменника.

Ви дізналися багото цікавої інформації про Панса Мирного, тому ви злегкістю виконаєте наступне завдання.

1. Робота з карткою «Візитна картка письменника».

Візитна картка письменника

 

Письменник:________________________________________

 

Дати життя
Місце народження
Витоки роду
Портрет
Риси характеру
Сфера діяльності
Кредо
Творча спадщина
Друзі

 

Учень.

Візитна картка письменника

 

Письменник: Панас Мирний (П.Я. Радченко)_

 

Дати життя	13 травня 1849- 28 січня 1820 року.
Місце народження	Місто Миргород
Витоки роду	Батько  Яків Григорович працював спочатку  канцеляристом, потім бухгалтером у повітовому казначействі, а переїхавши у Гадяч – повітовим  казначеєм. Мати Тетяна Яківна походила з родини колезького регістратора   Городинського
Портрет	Високого зросту, трохи згорблений  з похиленою вниз головою, зосереджений, вдумливий, привітний у розмові, добродушний, скромний у повсякденному житті, глибокий гуморист – таким пам’ятав П. Мирного лікар Мороз С.
Риси характеру	Зосреджений, привітний, добродушний, надзвичайно скромний, наполегливий, патріот,
Сфера діяльності	Статський радник (чин цивільного генерала, що відповідав посаді губернатора!) Письменник
Кредо	«…Коли мої твори що-небудь значать, мають яку-небудь вагу то задля  діла (справжнього діла) – вони одні тільки потрібні, а не моє ймення, котре, якщо наші нащадки признають, що його личить уславити, то знайдуть, як і чим. Самому ж себе, уславляти – не приходиться, та й навіть не личить».         «Вся моя слава - Україна, якби я їй добра хоч на мачину зробив, то б мені і слава була, я більшої не хочу».      «Моє невеличке серце ще змалечку пестила любов до тебе, мій обездолений краю», - писав Панас Мирний
Творча спадщина
Друзі	Марія Заньковецька, Михайло Коцюбинський, Олена Пчілка і Леся Українка, Василь Стефаник і Володимир Самійленко, Микола Колесса і Михайло Старицький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський Микола Дмитрієв і всі брати Тобілевичі,.

VI. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Підсумовуючи свій життєвий шлях, письменник сказав:  «...Все, що довелося нажати за оцю пору, зложе­но в копи, звезено в стоги, вимолочено,  провіяно... Чисте зерно пішло поміж люди, зосталася тільки солома   та   полова...»                                   

Тож бережіть неймовірні твори видатного письменника і пам’ятайте його настанови, які він закарбував у своєму маловідомому вірші.

Його батько малим

Цілував і пестив

Кучеряву головоньку гладив

І казав йому так:

„Будь ти, сину, козак

Не забудь ти моєї поради

Невелика вона.

Та ще може хто зна,

На весь вік тобі стане уволю

Поки виростеш – вчись,

А як виріс – трудися

І не ремствуй, мій сину, на долю

Про добро людям дбай,

У нужді помагай,

Не цурайся своєї родини.

І не пнися в пани,

 Бо нещасні вони.

Й не добудеш тим щастя, мій сину.

Не в хоромах його зародилося зерно,

Не  в достатках воно процвітає,

А у чеснім житті. Та мозольнім труді...

Про це, сину, небагато хто знає.”

VII. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання

Учитель. Сьогодні на уроці ви ознайомились з життєвим та творчим шляхом Панаса Мирного, але щоб глибше зрозуміти автора, його життєву позицію. Вам необхідно ознайомитись з його твором «Хіба ревуть воли як ясла повні»

1. Домашнє завдання.

• Прочитати повністю роман «Хіба ревуть воли як ясла повні»
• Підготувати повідомлення про історію створення «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Повідомлення готують 2 учні, що прагнуть отримати вищу оцінку.